РІШЕННЯ КОМІТЕТУ ВІД 22.02.2012 №115/5 про проект Закону України "Про морські порти України" (реєстр. № 9712)

Опубліковано 26 лютого 2012, о 22:51

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

 

22 лютого 2012 року                                   № 115/5

 

 

 

про проект Закону України "Про

морські порти України" (реєстр. № 9712)

 

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у межах визначених повноважень розглянув проект Закону України про морські порти України (реєстр.№9712) та відзначає.

Метою проекту визначено врегулювання правовідносин, пов’язаних з господарською діяльністю у морських портах України шляхом законодавчого закріплення правових, економічних та організаційних засад функціонування та реформування портової галузі України.

Сфера застосування цього законопроекту обмежується торговими та промисловими портами (згідно класифікації морських портів) та не розповсюджується на інші порти (річкові, рибні, військові тощо), що можна визнати як неповноту правового регулювання у даній сфері суспільних відносин та викличе законодавчу колізію у випадку правозастосування.

Законопроект у запропонованій редакції не визначає місце охорони навколишнього природного середовища при функціонуванні і розвитку морських портів, здійсненні портової діяльності, а також знижує вимоги законодавства до охорони навколишнього природного середовища.

При внесенні змін до Водного та Земельного кодексів законопроект виходить за межі, необхідного для законодавчого врегулювання діяльності морських портів.

Термінологія законопроекту, включаючи і зміни до статті 1 Водного кодексу України потребує уточнення.

1. У статті 1:

запропоноване законопроектом визначення «акваторія морського порту» потребує внесення відповідних змін і до Кодексу торговельного мореплавства. Окрім того, запропоноване визначення є неповним і варто погодитись з визначенням, запропонованим Головним науково-експертним Управлінням. Виведення суднового ходу поза межі акваторії порту призведе до непорозумінь при реалізації заходів з підтримання його у безпечному для судноплавства стані;

п.6 «морський порт» привести у відповідність до визначення терміну “морський порт” у редакції чинного Кодексу торговельного мореплавства України, а саме: “Морський порт – це державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту”. (визнано  конституційним  згідно з

Рішенням  Конституційного  Суду  N  21-рп/2004 ( v021p710-04 ) від

15.12.2004 )

у п.8) та 9), які дають визначення об’єктам портової інфраструктури та об’єктів портової інфраструктури загального користування доцільно вилучити слова «у тому числі акваторія», в іншому випадку до інфраструктури логічно включити і територію морського порту;

 

2. У статті 2:

у частині другій після слів «нагляд та контроль у сфері діяльності портів» доповнити словами «державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів»;

доповнити новою частиною, яка чітко визначає, на які саме морські порти поширюється дія цього закону.

3. У статті 3:

частину першу доповнити словами «Закону України про охорону навколишнього природного середовища».

4. У статті 4:

принципи функціонування та розвитку морських портів доповнити новим абзацом такого змісту: «охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання та охорона природних ресурсів».

5.У статті 7:

частину першу доповнити словами «та підлягає Стратегічній екологічній оцінці»;

частину п’яту доповнити словами «та органами охорони навколишнього природного середовища».

6. У статті 9:

після пункту 3) доповнити новим пунктом 4) такого змісту «4) порядку поводження з баластними водами, лляльними та стічними водами, відходами тощо» та змінити подальшу нумерацію пунктів;

7. У статті 12:

частину першу доповнити словами «або до забруднення навколишнього природного середовища».

8. У статті 13:

пункт 8) викласти у редакції: «недопущення забруднення навколишнього природного середовища, дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

9. У статті 17:

частину другу доповнити новим пунктом такого змісту: «порядок проходження екологічного контролю»;

у частині третій після слів «санітарно-карантинного» доповнити словом «екологічного»;

10. У статті 19:

пункт 8) викласти у редакції: «запобігання забруднення навколишнього природного середовища та ліквідація розливу забруднюючих речовин»;

пункт 9) доповнити словом «лляльних».

 

11. Стосовно розділу VІ «Прикінцеві положення»:

Загальним зауваженням є те, що при внесенні змін до Водного та Земельного кодексів законопроект виходить за межі, необхідні для законодавчого врегулювання діяльності морських портів, зокрема це стосується змін до статей 4, 67 Водного кодексу України та до статті 59 Земельного кодексу України.

 Комітет вносить наступні пропозиції:

1. До підпункту 2) пункту 2. Розділу VІ (зміни до Водного кодексу України):

у статті 1:

визначення терміну «вода лляльна (підсланева)» викласти у редакції: «вода лляльна (підсланева)— стічна вода, яка утворюється в результаті виробничої діяльності судна, збирається в колодязях-ллялах машинних відділень судна і містить забруднюючі речовини в розчиненому, завислому та емульгованому стані”;

визначення терміну «акваторія морського порту» викласти у редакції:  «акваторія морського порту – відведений морському порту водний простір, обмежений природними, штучними або умовними кордонами, який забезпечує у своїй суднохідній частині безпечний рух, маневрування та стоянку суден».

у визначенні терміну «баласт чистий» після слова «очищений» доповнити словами «до нормативів екологічної безпеки водокористування (для морського середовища)»;

визначення терміну «стічні води із суден» виключити, оскільки за змістом він тотожний терміну «вода лляльна», а по суті дозволяє цю воду відводити (скидати) з суден замість того, щоб здавати її на відповідні приймаючі споруди.

у статті 4:

зміни до статті 4, яка визначає склад земель водного фонду, виключити як такі, що не мають відношення до функціонування морських портів, розбалансовують водне та природоохоронне законодавство, руйнують систему земель водного фонду та знижують вимоги до охорони навколишнього природного середовища;

у статті 5:

виключити зміни до статті 5 з наступних причин: Стаття 5 визначає розподіл водних об’єктів на водні об’єкти загальнодержавного та місцевого значення. Змінами до цієї статті пропонується віднести акваторії морських портів до водних об’єктів загальнодержавного значення наряду з внутрішніми морськими водами та територіальним морем. Таким чином, акваторії морського порту надається статус водного об’єкта. При цьому, стаття 1 Водного кодексу України дає наступне визначення: «водний об’єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

у статті 67:

Наполягаємо на скасуванні запропонованих законопроектом змін до статті 67 Водного кодексу України, передбачених розділом VI «Прикінцеві положення», стосовно скиду баластних вод із суден без обмежень. Такі дії невідворотно призведуть до безконтрольного надходження забруднюючих речовин у морське середовище, що може стати причиною дисбалансу морських екосистем та погіршенню екологічного стану морського середовища в цілому.

Крім того, слід ураховувати, що усі кошти від збитків за забруднення морського середовища забруднюючими речовинами, які було скинуто з баластними водами, надходять до дохідної частини Державного бюджету України. Зокрема, тільки за 2010 рік ці компенсаційні платежі склали близько 1,5 млн. доларів США. Введення безконтрольного скиду ізольованого баласту призведе до значної втрати надходжень у дохідну частину Державного бюджету України, що в свою чергу може викликати збільшення бюджетного дефіциту України.

 

2. До підпункту 4) пункту 2. Розділу VІ (зміни до Земельного кодексу України):

частини третю та четверту статті 59 викласти в такій редакції:

«3. У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим державним чи комунальним підприємствам, установам, організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

4. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, ставки для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт».

Доповнити статтю 59 новою частиною такого змісту:

«Державним підприємствам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у користування на умовах оренди із земель водного фонду можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів для розміщення та догляду за об’єктами портової інфраструктури, а також штучно створені земельні ділянки в межах акваторій морських портів для будівництва та експлуатації об’єктів портової інфраструктури».

 

 

Зважаючи на викладене, Комітет в и р і ш и в:

 

1. Рекомендувати   Комітету з питань транспорту і зв’язку врахувати висловлені зауваження та пропозиції при підготовці проекту Закону про морські порти України (реєстр. № 9712) до другого читання.

 

2. Рішення направити в Комітет з питань транспорту і зв’язку.

 

 

 

 

Голова Комітету

А. СЕМИНОГА

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку