Рішення Комітету 28/3 "Про запобігання скиданню забруднюючих речовин у внутрішні води України (реєстр. № 4025а від 05.06.2014 р., внесений народними депутатами України Барвіненком В. Д., Герегою О. В., Зарубінським О. О., Зубком Г. Г.)

Опубліковано 15 серпня 2014, о 12:13

 

 

 

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ,

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

 

 

 

 

 

 

від 23 липня 2014 року                                                                     № 28/3

 

 

 

Про проект Закону України про запобігання скиданню забруднюючих речовин у внутрішні води України

 

 

 

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект Закону України про запобігання скиданню забруднюючих речовин у внутрішні води України (реєстр. № 4025а від 05.06.2014 р.), внесений народними депутатами України Барвіненком В. Д., Герегою О. В., Зарубінським О. О., Зубком Г. Г., і відзначає.

На думку субєктів законодавчої ініціативи, законопроект розроблено з метою збереження водних ресурсів від технологічного забруднення, для чого необхідно запровадити вимогу використовувати виключно сучасні, ефективні системи очистки промислових та побутових стічних вод.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття цього законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України, а переоснащення підприємств буде здійснюватися за їх рахунок. Проте, слід  зазначити, що підхід до проведення модернізації очисних споруд державних підприємств за віковим критерієм призведе до додаткового навантаження на витратну частину фінансування державних підприємств. Відповідно до статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» до законопроекту мало б бути надане фінансово-економічне обґрунтування.

Державне агентство водних ресурсів України надало низку зауважень, зокрема: термінологія, що вживана у тексті законопроекту, не відповідає існуючій наразі у сфері водокористування; у статті 2 законопроекту містяться положення, які мали б бути прописаними у Кодексі України про адміністративні правопорушення; у законопроекті не визначено, який контролюючий орган має здійснювати інвентаризацію (ревізію) устаткування для очищення скидів зворотних вод та накладати штрафні санкції.

 

Держводагенство України висловлює застереження стосовно можливості реалізації положень пункту 1 статті 1 законопроекту в умовах сучасної економічної ситуації в Україні та зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

 

Міністерство інфраструктури України зазначає, що у пояснювальній записці до законопроекту відсутня інформація щодо становлення загрози для забруднення водних ресурсів стосовно очисних споруд старших за 10 років. Також відсутня інформація про поточний стан очисних споруд, що знаходяться в незадовільному стані та потребують зміни, і не наведено обсяги фінансових потреб на заміну застарілих очисних споруд.

Законопроект дублює норму статей 44 і 110 Водного кодексу України та вносить диспозицію з чинними нормами статей 48 та 49 Водного кодексу України, якими визначено принцип захисту водних ресурсів шляхом дотримання встановлених лімітів скидання забруднюючих речовин.

Мінінфраструктури України вважає, що запропонований проектом Закону підхід проведення модернізації очисних споруд за віковим критерієм є невиправданим та може призвести до додаткового фінансового навантаження на державні підприємства, оскільки відповідно до чинного законодавства модернізація повинна проводитись виключно на очисних спорудах, які не забезпечують гранично допустимого скиду забруднюючих речовин. Окрім того, відповідно до пункту 51 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України частина коштів сплаченого екологічного податку повертається суб‘єктам господарювання на фінансове забезпечення цільових проектів екологічної модернізації.

За узагальнюючим висновком Мінінфраструктури України, прийняття законопроекту може спричинити перевантаження витратної частини діяльності філіалів ДП «Адміністрація морських портів України» пов‘язаної з забезпеченням запобігання забрудненню моря нафтою, стічними водами, сміттям та іншими видами забруднення, у зв‘язку з додатковими незапланованими витратами на переобладнання «застарілого» устаткування, що використовується для прийняття усіх видів забруднень та очищення від них акваторій відповідних портів.

Мінінфраструктури України просить Комітет прийняти рішення щодо доопрацювання проекту Закону.

 

Кабінет Міністрів України законопроект не підтримує та зазначає, що спеціальним законодавчим актом, яким регулюються правові відносини щодо забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об‘єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування є Водний кодекс України. Умови скидання зворотних вод у водні об‘єкти визначаються главою 14 Водного кодексу України. При цьому згідно з положеннями Кодексу зворотною є вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар‘єрної чи дренажної води, а забруднюючою речовиною – речовина, яка привноситься у водний об‘єкт внаслідок господарської діяльності людини.

За узагальнюючим висновком Кабінету Міністрів України, оскільки правовідносини щодо запобігання скиданню забруднюючих речовин у водні об‘єкти, які передбачається врегулювати законопроектом, є складовою правовідносин стосовно охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання що регулюються Водним кодексом України - запропонований законопроект не має самостійного предмета правового регулювання.

 

Відповідно до висновку Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів - проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

 

Головне науково-експертне управління щодо законопроекту висловило наступні зауваження.

1. Насамперед виникає сумнів у доцільності прийняття окремого закону, оскільки порушені в ньому питання вже достатньою мірою врегульовані в чинному законодавстві.

2. Запропонований у проекті спосіб охорони вод від забруднення не узгоджений з екологічним законодавством, у тому числі з водним законодавством, яке регулює питання скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, зокрема, у водні об‘єкти. Таке регулювання згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» базується на нормуванні викидів забруднюючих речовин за допомогою екологічних нормативів, які встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин тощо (стаття 33). У Водному кодексі України конкретизуються відповідні вимоги зазначеного Закону. Система нормативів в галузі використання і охорони вод за статтею 35 Водного кодексу України включає: нормативи екологічної безпеки водокористування; екологічний нормативів якості води водних об‘єктів; нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин; галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об‘єкти; технологічні нормативи використання води. На ці нормативи мають орієнтуватися підприємства, організації, установи, що є водокористувачами. З метою забезпечення додержання відповідних нормативів вони повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення скидів або їх знешкодження, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин (частина друга статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). При цьому право на скидання забруднюючих речовин у водні об‘єкти виникає лише на підставі дозволу, що видається водокористувачам у встановленому порядку (стаття 49 Водного кодексу України). Отже з точки зору чинного законодавства важливим є не строк експлуатації засобів очищення вод, а їх здатність забезпечувати дотримання відповідних нормативів охорони вод від забруднення.

3. Викликає заперечення запропонована у проекті санкція за використання застарілого очисного устаткування у вигляді штрафу в розмірі 3% від доходу за попередній рік. Такого роду правопорушення та санкції не передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (розділ XV) та Водного кодексу України (стаття 110). Згідно з статтею 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення складу екологічних правопорушень та порядок притягнення винних до адміністративної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). В останньому ж розмір штрафу встановлюється з урахуванням визначеної у законодавстві суми неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Зокрема, згідно з частиною першою статті 59 КУпАП забруднення і засмічення вод тягнуть за собою накладання штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п‘яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління - за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

 

 

Розглянувши законопроект, Комітет   в и р і ш и в:

 

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про запобігання скиданню забруднюючих речовин у внутрішні води України (реєстр. № 4025а від 05.06.2014 р.), внесений народними депутатами України Барвіненком В. Д., Герегою О.В., Зарубінським О.О., Зубком Г.Г., за результатами розгляду у першому читанні відхилити.

 

2. Співдоповідачем від Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити народного депутата України – Мірошниченка Ігоря Михайловича.

 

 

 

Перший Заступник

Голови Комітету

 

О.ЛУКАШУК

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку