Рішення Комітету №30/2 від 03.02.2016 про інформацію щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році

Опубліковано 04 лютого 2016, о 11:15

 

 

 

 

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ,

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

 

 

від 3 лютого 2016 р.              № 30/2

 

 

Інформація щодо звіту про хід і результати
виконання Програми діяльності
Кабінету Міністрів України у 2015 році

 

 

У Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до предметів відання розглянуто звіт Уряду про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році, розміщений на офіційному веб-порталі Кабінету Міністрів України, та зазначається.

Основними програмними документами Держави, що визначали засади діяльності Уряду у 2015 році були Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена постановою Верховної Ради України № 26-VIII від 11 грудня 2014 р. (далі – Програма діяльності Уряду), Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", схвалена Указом Президента України від № 5/2015 12 січня 2015 р. (далі – Стратегія сталого розвитку), План заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” у 2015 році, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213 від 4 березня 2015 р., План законодавчого забезпечення реформ в Україні, схвалений постановою Верховної Ради України № 509-VIII від 4 червня 2015 р., Угода про Коаліцію депутатських фракцій "Європейська країна" (далі – Угода про Коаліцію).

1. Слід зазначити, що Програма діяльності Уряду не містить положень щодо напрямків діяльності в екологічній та природоохоронній сфері, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що певним чином не відповідає Коаліційній угоді.

2. Також слід зазначити, що у 2015 році Урядом не приділялось достатньо уваги до реалізації ряду напрямків означених державних програмних документів.

2.1. У сфері охорони навколишнього природного середовища та нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства слід зазначити наступне.

Розроблення та реалізація Програми збереження навколишнього природного середовища (пункт 184 План заходів з виконання Програми Уряду, пункт 2 розділу 3 Стратегії сталого розвитку), зокрема, потребує актуалізації Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", проект змін до якого не пройшов процедуру узгодження і схвалення Урядом. Крім того, для виконання цього заходу вбачається доцільним приділення уваги затвердженню і виконанню загальнодержавних програм екологічного та природоохоронного спрямування з виділенням на їх реалізацію достатнього фінансування, які стосуються охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, розвитку мінерально-сировинної бази, забезпечення населення чистою питною водою.

Потребує прискорення виконання пункту 1.2.3 Розділу ХVII Угоди про Коаліцію та пункту 185 Програми діяльності Уряду щодо реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля, зокрема, розроблення і прийняття актів, спрямованих на адаптацію законодавства до природоохоронних Директив (регламентів) відповідно до додатку ХХХ до Глави 6 "Навколишнє природне середовище" розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема, затвердження Концепції реформування системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства України та пакету взаємоузгоджених нормативно-правових актів, що необхідні для реалізації ефективного реформування системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства України.

Щодо виконання пункту 187 Програми діяльності Кабінету Міністрів України стосовно розроблення та запровадження процедур оцінювання впливу державних і приватних проектів на навколишнє середовище відповідно до Директиви № 2011/92/ЄС та процедури оцінки впливу планів і програм на навколишнє природне середовище відповідно до Директиви № 2001/42/ЄС вбачається за доцільне зауважити, що на виконання зазначеного заходу до Парламенту подано законопроект про стратегічну екологічну оцінку за авторством народних депутатів України. На думку Комітету, існує доцільність  розроблення та внесення на розгляд Парламенту законопроектів з питань адаптації до законодавства ЄС, які б носили характер концептуально та консолідовано узгодженого профільними державними органами за участю громадськості та, відповідно, вноситись на розгляд Верховній Раді України за ініціативи Уряду.

Крім того, потребує прискорення виконання по суті пункту 193 Програми діяльності Кабінету Міністрів України щодо встановлення системи оцінки якості атмосферного повітря відносно забруднювачів атмосферного повітря  відповідно до вимог Директиви № 2008/50/ЄС, зокрема, забезпечення відповідності діючої системи зазначеній Директиві та створення необхідної приладової бази. Також доцільно прискорити запровадження планів щодо поліпшення якості атмосферного повітря для зон і агломерацій, де рівень забруднення перевищує граничну/цільову величину у відповідності до зазначеної Директиви.

2.2. У сфері надрокористування не приділено увагу виконанню завдань розділу 7 "Нова політика енергетичної незалежності" Програми діяльності Уряду, зокрема таким:

- ухвалення нової редакції Кодексу про надра у І півріччі 2015 року. Але наразі проект такого Кодексу не внесений на розгляд Верховної Ради України;

- запровадження прозорих та справедливих конкурсних правил на розробку родовищ корисних копалин через відкриті аукціони. Проте на сьогоднішній день розроблені проекти актів не прийняті Урядом, зокрема, щодо внесення змін до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374, а також щодо внесення змін до Методики визначення вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, що надаються у користування, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1117;

- детінізація видобутку корисних копалин (вугілля, торф, бурштин) у 2015 році. Наразі розроблений центральними органами виконавчої влади проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості", не прийнято Урядом. Крім того, за пропозицією Кабінету Міністрів України у 5 разів збільшено ставку рентної плати за видобування бурштину, що не сприяє детінізації його видобутку;

- перехід від спільної діяльності на угоди про розподіл продукції у видобутку корисних копалин, а саме внесення змін до закону про угоди про розподіл продукції у першому півріччі 2015 року. Проте наразі проект зазначених змін не внесено на розгляд Верховної Ради України.

2.3. Відповідно до пункту 190 Плану заходів Програми діяльності Уряду та пункту 1.2.5 розділу XVII Угоди про Коаліцію передбачено розроблення та запровадження моделі управління водними ресурсами з урахуванням басейнового принципу управління та гідрографічного районування території. Відповідно до інформації Уряду зазначено, що у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом” (реєстр. № 3603 від 09.12.2015 р.), спрямований на впровадження вимог Водної рамкової директиви ЄС. Проте слід зазначити, що зазначений законопроект внесений за ініціативи народних депутатів України, а не Уряду. Наразі Урядом здійснюється розроблення законопроекту щодо виконання зазначеного завдання, який на розгляд Верховної Ради України не надійшов.

Також слід зазначити, що сьогодні ситуація з охороною водних живих ресурсів, а також із рибним господарством набуває загрозливих масштабів, у водоймах України знищуються рибні запаси та інші водні живі ресурси. Контроль за веденням рибного господарства практично не здійснюється, що особливо ускладнилось у зв’язку з введенням мораторію на проведення перевірок (здійснення державного нагляду (контролю). Комплекс причин призводить до надмірного і неконтрольованого використання ресурсів промислових видів риб в Україні, що, в свою чергу, викликає збільшення вилову компенсуючих видів. Запаси по багатьох видах вважаються такими, що вийшли за межі норм екологічної безпеки, а деякі перебувають у критичному стані. Виправленню такої ситуації може сприяти вводення заборони (мораторію) на здійснення промислового рибальства на деяких рибогосподарських водних об’єктах України починаючи з 2016 року. Проте Урядом не приділено уваги та не запропоновано законодавче чи управлінське вирішення питання використання, охорони та відтворення водних живих ресурсів, їх відновлення, екологічно  та економічно збалансоване використання.

2.4. У сфері утилізації та поводження з відходами зазначається наступне.

На виконання пункту 194 Плану заходів з виконання Програми діяльності Уряду та пункту 1.2.3 Розділу ХVII Угоди про Коаліцію за інформацією Уряду розроблено нову редакцію Закону України “Про відходи”, якою передбачено впровадження системи поводження з відходами відповідно до Директиви 2008/98/ЄС про відходи, а також розширеної відповідальності виробника за весь життєвий цикл продукції включно з покладенням відповідальності за поводження з відходами такої продукції. Проте наразі узгоджений законопроект відсутній та не внесений на розгляд Верховної Ради України. Слід зауважити, що на виконання пункту 194 зазначено, що захід виконаний завдяки проведенню Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи круглого столу “Обговорення законопроектів у сфері поводження з відходами” та прийнятому рішенню про підготовку консолідованої версії нової редакції Закону України “Про відходи”, що не відповідає дійсним результатам зазначеного круглого столу, оскільки під час його проведення були обговорені проекти законів №№ 3198 та 3198-1, внесені народними депутатами України, та було рекомендовано авторам підготувати узгоджений законопроект.

Залишається невиконаним завдання пункту 177 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду щодо запровадження нових принципів відповідно до вимог актів ЄС у сфері утилізації відходів тари та упаковки, відповідальності виробника за поводження з відходами своєї продукції, а також завдання пункту 178 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду і пункту 6.3 розділу XIV Угоди про коаліцію щодо забезпечення дотримання вимог директив ЄС про полігони відходів у системі ціноутворення на захоронення відходів.

Також до пункту 197 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду зазначаємо, що залишається не вирішеною проблема створення системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил, нова редакція постанови Кабінету Міністрів України № 1221 "Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)" не затверджена.

У звіті Уряду зазначено, що для забезпечення контролю за видачею ліцензій та відповідністю діяльності ліцензії розроблено такі проекти постанов Кабінету Міністрів України: “Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України”, “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виготовлення та реалізація яких підлягають ліцензуванню”. Проте на даний час, зазначені проекти узгоджуються, але Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" № 867-VIII від 8 грудня 2015 р. внесені зміни до пункту 14 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", якими змінена назва видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню: "виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, поводження з небезпечними відходами". Таким чином необхідне розроблення нових проектів нормативно-правових актів.

2.5. Щодо виконання завдання, визначеного пунктом 3 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду стосовно створення ефективної державної системи кризового реагування (мережі ситуаційних центрів центральних органів виконавчої влади) згідно поданої Урядом інформації в Національній поліції України здійснюється формування нової системи управління, яке передбачає створення ситуаційного центру, а ДСНС організовано кризове реагування на базі Державного центру управління в надзвичайних ситуаціях та центрів управління в надзвичайних ситуаціях у територіальних органах ДСНС. Водночас зазначаємо, що з урахуванням реформування системи державних органів, необхідне налагодження ефективної взаємодії державних органів у цій сфері та виконання робіт з удосконалення функціонування Державного центр управління в надзвичайних ситуаціях та, оскільки фактично останні роботи з розвитку та супроводження Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань  надзвичайних ситуацій виконувались згідно із Планом заходів на 2006-2010 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів від 1 березня 2006 р. № 115.

2.6. Відповідно до пункту 185 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду, пункту 1.1 розділу XVII Угоди про коаліцію передбачено розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо передачі Держекоінспекції функцій із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів; збереження, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. Зазначене завдання не виконано, наразі лише розроблено два законопроекти, що проходять процедуру узгодження.

Також пунктом 185 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду передбачався розгляд Урядом у 2015 році проектів актів щодо утворення Державного агентства заповідної справи та Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням,  проте на даний час рішення Уряду з цих питань не прийнято.

Також потребує прискорення врегулювання правових засад організації сфери охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України як одного із пріоритетів національної політики та євроінтеграції, відтворення його природних комплексів та об‘єктів. Оскільки існує законодавча та управлінська колізія, коли Законом України "Про природно-заповідний фонд" визначено, що створенням природно-заповідного фонду та іншою діяльністю, передбаченою цим Законом, можуть займатися виключно обласні управління Мінприроди. Відповідно на обласному рівні це питання взагалі не вирішено у зв‘язку з ліквідацією територіальних органів Мінприроди.

Така ситуація ускладнює виконання Україною взятих на зобов‘язань у рамках міжнародних договорів, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також суперечить Законам України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", "Про природно-заповідний фонд України", "Про екологічну мережу України". Так, ще у 2008 році відповідно до Указу Президента України "Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об‘єктів" № 1129/2008 від 1 грудня 2008 р. повинні бути створеними національні природні парки "Залісся", "Білозерський", "Синьогора" (колишні "мисливські резиденції"), "Дніпровсько-Тетерівський" (угіддя Товариства мисливців і рибалок "КЕДР") та інші.

На сьогодні нагальним є питання, яке потребує невідкладного вирішення, щодо сплати земельного податку для природоохоронних установ. Критична ситуація у природоохоронних установах виникла у зв‘язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VII від 28 грудня 2014 р., яким з 1 січня 2015 року відмінено пільгу зі сплати земельного податку для природоохоронних установ. Розрахований податок для національних природних парків та заповідників Міністерства екології та природних ресурсів України, без надання пільг, складає близько 280 млн.гривень на рік. Водночас, у Державному бюджеті на 2016 рік за програмою 2401160 "Збереження природно-заповідного фонду" на сплату земельних податків до місцевих бюджетів паркам та заповідникам виділено 4 млн. грн.

Отже, існує необхідність зосередження зусиль Уряду над вирішенням зазначених проблемних питань у природно-заповідній сфері.

2.7. Пунктами 239, 240 Плану заходів із виконання Програми діяльності Уряду, пунктом 5 розділу ХІ Угоди про Коаліцію передбачалось реформування лісового господарства, розподілу функцій держави у сфері лісового господарства: функції формування політики, контрольні та господарські функції виконуватимуться різними органами влади, створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури.

Виконання зазначеного завдання потребує уваги Уряду до концептуального визначення засад такого реформування. Проте на сьогоднішній день засади зазначеного реформування не визначені.

Водночас, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 773 "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів" необхідно було здійснити передачу майнових комплексів державних підприємств із сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів. Наразі передача у повній мірі не здійснена, що призвело до відсутності жодного адміністративного впливу на такі ліси.

Крім того, Державним бюджетом України на 2016 рік фінансування за програмою КПКВК 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" зменшилося в порівнянні з 2015 роком майже вп'ятеро. Відсутність належної фінансової підтримки ведення лісового та мисливського господарства півдня і сходу України загрожує екологічній катастрофі. Саме державні лісогосподарські підприємства попереджують широкомасштабні пожежі, забезпечують своєчасне відтворення лісів, проведення на належному рівні заходів з підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів та їх охорони.

З огляду на зазначене, необхідно забезпечити вирішення та виконання означених питань у сфері лісогосподарського управління.

2.8. Відповідно до пункту 1.2.7 розділу XVII Угоди про Коаліцію потребує з боку Уряду приділення уваги щодо оперативного реагування на факти жорстокого поводження з дикими тваринами та притягнення порушників до встановленої законодавством відповідальності, враховуючи численні звернення до Комітету, зокрема, щодо невиконання Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття" № 323-VIII від 9 квітня 2015 р. та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу" № 322-VIII від 9 квітня 2015 р., якими введено заборону на діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води.

3. Стосовно подолання наслідків Чорнобильської катастрофи зазначаємо.

3.1. Слід зауважити, що у звіті Уряду взагалі відсутня інформація щодо виконання завдання, визначеного пунктом 263 Плану заходів з виконання Програми діяльності Уряду, щодо будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива, перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Водночас на сьогоднішній день існує необхідність продовження дії Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (зокрема, продовження її строку), а також передбачення відповідного фінансування для її ефективної реалізації, для чого необхідне посилення уваги Уряду до цього питання.

3.2. У розділі 8 "Нова соціальна політика" Програми діяльності Уряду не відображена діяльність Уряду стосовно соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Державою мають бути належно забезпечені всі гарантії, пов‘язані зі шкодою, завданою особам  наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України передбачається право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи у зв'язку з 30-ми роковинами  Чорнобильської катастрофи" № 702/2015 від 14 грудня 2015 р. 2016 рік оголошено в Україні Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. У зазначеному Указі Уряду доручено передбачити заходи із поліпшення умов соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та осіб з інвалідністю з їх числа.

У Постанові "Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи" № 793-VIII від 12 листопада 2015 р. Верховна Рада України зобов’язала Уряд виконати важливі для соціального захисту постраждалих громадян заходи та у Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", а саме передбачити фінансування цих заходів.

З огляду на зазначене, Комітет рекомендує Кабінету Міністрів України забезпечити виконання Постанови Верховної Ради України "Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи" № 793-VIII від 12 листопада
2015 р. та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", в якому передбачити видатки: на фінансування заходів, пов’язаних із 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи; на збільшення видатків на пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих дітей та евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою; на збільшення обсягів фінансування бюджетної програми "Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; кошти для підвищення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2; на фінансування реконструкції реабілітаційного центру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України"; на фінансування бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", врахування при визначенні показників обсягу медичної субвенції чисельності наявного населення міст обласного значення, районів, яке частково обслуговується СМСЧ Міністерства охорони здоров’я України.

Крім того, виплата пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має проводитися в повному розмірі без урахування одержаного заробітку (доходу).

 

Окремо слід зазначити, що Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи стурбований підходами Уряду до розпорядження коштами, які надійшли у рамках Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, зокрема, що стосується нанесення збитків Державі у зв’язку із поверненням коштів, отриманих від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, Японській Стороні.

 

 

Зважаючи на викладене, Комітет в и р і ш и в:

 

1. Інформацію щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році взяти до відома.

2. Діяльність Кабінету Міністрів України в частині охорони навколишнього природного середовища, реалізації екологічної політики визнати незадовільною.

 

 

 

Голова Комітету                                                              

М. ТОМЕНКО

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку