Розглянуто Колегією Рахункової палати  24.03.2010

Однією з актуальних для України є проблема реструктуризації промислових підприємств, які після розпаду СРСР, змін умов і форм господарювання втратили своє економічне значення, а отже, й можливість самостійно вирішувати проблеми, у т. ч. екологічні, пов'язані з їхньою діяльністю.

До таких об'єктів належать, зокрема, колишні гірничодобувні підприємства з підземного видобутку залізної руди (Кривбас), кольорових металів (Донбас), мінеральної сировини для хімічної промисловості і виробництва мінеральних добрив (Львівська й Івано-Франківська області). Результати виробничої діяльності цих підприємств призвели до деградації довкілля України, забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель. Більшість цих об'єктів становить екологічну небезпеку для довкілля та людей, які проживають у зоні колишньої діяльності підприємств.

Так, лише у Львівській області площа знищених або забруднених родючих Žрунтів сягає 100 км2. У безпосередній близькості до міста-курорту Трускавець, у зоні колишньої діяльності гірничо-хімічного підприємства Стебницьке ДГХП «Полімінерал», просідає земна поверхня (утворюються карсти), що загрожує руйнуванням дороги Дрогобич-Трускавець, високовольтних ліній електропередач і водогону.

Аудит Рахункової палати показав, що діяльність Мінпромполітики з реструктуризації гірничодобувних підприємств є незадовільною та нерезультативною. Виконання заходів з ліквідації та консервації зазначених об'єктів триває вже 15 років, проте більшість з них і досі залишається джерелом підвищеної небезпеки для життя і здоров'я людей, становить реальну загрозу виникнення техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій, які дедалі частішають. Окремі об'єкти є потенційно небезпечними навіть для сусідніх держав і становлять транснаціональну загрозу.

Аудитори відзначають, що Кабмін і Мінпромполітики не забезпечили своєчасного створення цілісної системи нормативно-правового та організаційного забезпечення реструктуризації гірничодобувних підприємств. Уряд приймав суб'єктивні та неефективні управлінські рішення, які не усували наявних ризиків, залишаючи громадян сам на сам з наслідками надзвичайних ситуацій.

Державні цільові або галузеві програми з питань реструктуризації гірничодобувних підприємств не затверджувалися. Як наслідок, проблема не вирішувалася комплексно. Крім того, Кабмін не забезпечив виділення необхідних і передбачених робочими проектами обсягів фінансування, а Мінпромполітики не спрямувало наявних коштів на вирішення найгостріших проблем. Через це збільшилися терміни та вартість виконання робіт, що стало додатковим навантаженням на державний бюджет і призвело до неефективного використання державних коштів.

Так, наприклад, внаслідок невиконання підприємством «Калійний завод» ВАТ «Оріана» (м. Калуш Івано-Франківської обл.) необхідних природоохоронних заходів довелося оголосити в лютому 2010 року територію міста та прилеглих сіл зоною надзвичайної екологічної ситуації. На ліквідацію її наслідків у поточному році лише з резервного фонду передбачено виділити 398 млн. гривень.

Ще один приклад: внаслідок несвоєчасного розроблення робочих проектів з реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди (селище Карнаватка, Кривбас) виникла непередбачена потреба в додаткових заходах. Зокрема, на переселення мешканців селища потрібно 95 млн. гривень.

Аудитори зазначають, що у2008-2009 роках Мінпромполітики і підприємства-одержувачі бюджетних коштів неефективно та з порушенням чинного законодавства використали 42,5 млн. грн. (56,4 відс. від обсягів фінансування) за трьома бюджетними програмами з ліквідації та консервації гірничодобувних об'єктів. Водночас Мінпромполітики та Фонд держмайна не забезпечили відновлення виробництва мінеральних (калійних) добрив на Стебницькому ДГХП «Полімінерал» (м. Стебник) та ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» (м. Калуш). А отже, залучення власних коштів цих підприємств на природоохоронні заходи стало неможливим.