Одним з доведених та визнаних ВООЗ та МАГАТЕ медичних наслідків впливу радіоактивного опромінення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС є розвиток раку щитовидної залози у осіб, які зазнали опромінення в дитячому та підлітковому віці. Радіологічна ситуація, що склалась в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р., призвела до достовірного зростання кількості тиреоїдних карцином серед населення, що знаходилось на час катастрофи у віці 0-18 років. Поряд з цим широке розповсюдження ультразвукової діагностики сприяло підвищенню діагностики вогнищевих утворень щитовидної залози.  На даний час через 24 роки після аварії група з високим ризиком розвитку тиреоїдних карцином знаходиться в активному фертильному віці. Також відмічено, що під час вагітності у жінок у віці до 25-30 років достовірно збільшилось визначення злоякісної пухлини щитовидної залози.  Чисельність хворих на рак щитовидної залози складає більш ніж 5000 осіб.

В зв’язку з цим зусилля ДУ «ІПАГ АМН України» та ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин АМН України» було скеровано на розробку комплексу заходів з профілактики материнських та перинатальних ускладнень у жінок з диференційованим раком щитовидної залози, що на даний час є унікальним з наукової та практичної сторони.

Враховуючи онкологічну тиреоїдну настороженість розроблено рекомендації стосовно проведення діагностичних процедур при виявленні вузлового утворення в щитовидній залозі під час вагітності: якщо вузол перевищує в розмірах 1 см в І та ІІ триместрах вагітності, він підлягає тонкоголкової аспіраційній біопсії з подальшим цитологічним дослідженням. Вузол менш ніж 1 см підлягає пункції за наявності ехографічних ознак злоякісності. При виявленні вузлових утворень в другій половині вагітності питання вирішується індивідуально, застосовується очікувальна тактика (після народження дитини), тому що процедура біопсії пов’язана зі стресом, відкладання діагностики на 2-4 місяці суттєво на прогноз не впливає.

  Тиреоїдні карциноми, що їх виявлено в І та ІІ триместрах вагітності, підлягають хірургічному лікуванню до 22 тижня вагітності з метою мінімізації ризику передчасних пологів Оптимальним для проведення оперативного втручання є термін 14-21 тиждень, тому що в цьому періоді зменшується ризик тератогенного впливу ліків, що використовуються для анестезії та в післяопераційному періоді.

Вперше розроблено комплекс заходів, які дозволяють провести оперативне втручання та запобігти розвитку акушерських ускладнень. Розроблений комплекс передбачає: забезпечення безпеці матері при проведенні анестезії, коли життєві функції змінені вагітністю; підтримка нормального матково-плацентарного кровоточу, максимальний захист плода; запобігання підвищення тонусу біометрію та зниження ризику переривання вагітності або розвитку передчасних пологів.

На даний час існує наступний протокол лікування диференційованого раку щитовидної залози (комбіноване лікування) – тиреоїдектомія, або варіанти розширеної тиреоїдектомії; променева терапія (радіойодтерапія); супресивна гормональна терапія екзогенним тироксином.

Застосування такої тактики дозволило досягти високих показників виживаємості, зниження рецидивів захворювання, покращення якості життя таких жінок..

В ДУ «ІПАГ АМН України»  успішне завершено вагітність у 300 жінок після комбінованого лікування рака щитовидної залози. Ускладненнями, що найчастіше зустрічались  в період гестації, пологів, ранньої  неонатальної адаптації були : загроза переривання вагітності, дискоординація пологової діяльності, дистрес плода, жовтяниця новонародженого, сухість шкіри новонародженого, ризик розвитку кальцієво-фосфорних порушень. На підставі отриманих даних розроблено спільно з хірургами-ендокринологами систему антенатальної охорони плода та постнатальної реабілітації, яка включає: стратифікацію ризику для визначення тактики при пре концепційному візиті чи при оцінюванні репродуктивних перспектив після операції на щитовидній залозі, проведення оцінки стану репродуктивної функції, розробка індивідуальних рекомендацій з контрацепції перед проведенням радіойодтерапії, впровадження реабілітації репродуктивної функції жінок після комбінованого лікування раку щитовидної залози.

При застосуванні розробленої системи антенатальної охорони плода для таких жінок вдалось досягти значних результатів: частота вродженого гіпотиреозу – 0%,  наявність вроджених вад розвитку у плода–0 %, перинатальна смертність –0%, народження дітей в стані  середньої та важкої  гіпоксії (нижче 6 балів за Апгар) – 2,5%, частота оперативного розродження – 7,5 %, абдомінальне розродження проводилось переважно за  акушерськими показаннями.

На даний час, завдяки проведенню ефективних методик лікування папілярного раку щитовидної залози, стало можливою не лише реалізація репродуктивної функції у таких жінок, але і проведення преконепційної профілактики та прегравідарної підготовки. Найсприятливішим часом для настання вагітності є період через 1 рік після операції та радіойодтерапії при доведеній відсутності рецидивів захворювання та не менш ніж через рік після опромінення в дозах до 250 мКи

 Згідно з рекомендаціями ДУ «ІПАГ АМН України» вагітність можна планувати або зберегти, якщо: пухлина – диференційована папілярна карцинома І ст.., проведено тиреоїдектомію, після проведення радіойодтерапії пройшло 12 місяців, жінка молодого віку, налаштована на планування або збереження вагітності за повної підтримки родини.

В ДУ «ІПАГ АМН України» розроблено пропозиції стосовно диспансерного нагляду таких жінок і в післяпологовому періоді, враховуючи синтонний   характер виникнення гормонзалежних пухлин, а також вплив комбінованого лікування на організм жінки (високі дози левотироксину пожиттєво, проведення радіойодтерапії), рекомендується ретельне диспансерне спостереження з  вибором методу контрацепції, профілактики серцево-судинних захворювань, виникнення ранньої менопаузи, остеопорозу, пухлин молочної залози, матки та її додатків.

 Проведення інвазивних діагностичних процедур, обговорення діагнозу онкологічного захворювання, необхідності хірургічного втручання, підготовка до операції та її виконання повинні глибоко обґрунтованими, максимально безпечними для пацієнтки та її дитини та повинні здійснюватись спільною, узгодженою роботою ендокринолога, хірурга, акушера-гінеколога, перинатального психолога.  

 Застосування розробленого ДУ «ІПАГ АМН України» комплексу заходів, спрямованих на профілактику материнських та перинатальних ускладнень дозволило уникнути важких акушерських ускладнень та інвалідизації жінок після комбінованого лікування раку щитовидної залози, абсолютно попередити перинатальні втрати, максимально знизити репродуктивні втрати у даної групи жінок (кількість необґрунтованих штучних абортів, не виношування, передчасних пологів), уникнути народження дітей з вродженими аномаліями, вродженим гіпотиреозом, створити умови для повторної реалізації репродуктивної функції у жінок з диференційованим раком щитовидної залози.