Система моніторингу стану здоров’я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи охоплює понад 2,2 млн. осіб, які спостерігаються у медичних закладах системи охорони здоров’я. До цієї категорії входять   218 тис. учасників ліквідації наслідків аварії, 47 тис. евакуйованих,     1,4 млн. осіб, які проживають на радіаційно забрудненій території, та  494 тис. дітей, з яких 378 тис. віком до 15 років. 

 Станом на 1 січня 2010 року інформація про 2 339 532 особи знаходиться у автоматизованому вигляді у базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

  За впровадженим порядком щорічні медичні огляди інвалідів та учасників ліквідації аварії максимально проводяться до річниці Чорнобильської катастрофи, дітей – до початку літнього оздоровчого  сезону.

 Щорічно  системою медичних закладів, створених та задіяних для  постійного нагляду за постраждалими, який складається з диспансеризації, амбулаторного, за показаннями стаціонарного лікування, і реабілітаційних заходів у санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах охоплюється понад 96 % дорослого населення та до 99%  дитячого.

Частка визнаних здоровими серед "ліквідаторів" за чотири останні роки зменшилась на 30% і становить лише 3,06%. Аналогічна ситуація спостерігається і в інших групах  спостереження, включаючи дітей (20,42% визнано здоровими).

За останній рік відбулось збільшення показників захворюваності дорослого постраждалого населення   на 2%, а за окремими класами, такими, як новоутворення, хвороби органів дихання, сечостатевої системи -   до  5%.  Спостерігалось незначне зниження первинної захворюваності   за деякими класами хвороб (хвороби крові та кровотворних органів, кістково-м’язової систем, системи кровообігу).

Найбільш постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС була популяція населення України віком від 0 до 18 років (1968-1986 рр. народження). В дочорнобильський період (1981-1985 рр.) серед них щорічно реєструвалось 12 випадків раку щитовидної залози. Починаючи з 1990 року. коли захворюваність виросла до 60 випадків за рік. її рівень постійно зростав впродовж наступних років. За 2008 рік з приводу раку щитовидної залози прооперовано 442 особи. які були дітьми на час Чорнобильської катастрофи та 119 осіб підліткового віку. тобто всього протягом 2008 року прооперовано 561 особа популяції. яка склала групу ризику відносно впливу аварії на ЧАЕС на стан щитовидної залози. Це більш ніж в 21 раз перевищує дочорнобильський рівень захворюваності. В 2009 році захворюваність на рак щитовидної залози залишається на рівні 2008 року.

Всього протягом 1986-2008 рр. прооперовано 5427 осіб 1968-1986 рр. народження, серед яких 3996 (73,6%) перебували у дитячому віці (0-14 років еа момент аварії) та 1431 (26,3% ) у підлітковому (15-18 років на момент аварії). Враховуючи той факт. що захворюваність на рак щитовидної залози серед даної популяції населення України продовжує зростати, необхідно продовжувати щорічні скринінгові медичні обстеження осіб цієї вікової групи.

Важливе значення в мінімізації наслідків впливу Чорнобильської катастрофи на здоров’я населення повинно мати вирішення  низки медико-соціальних проблем, перш за все, проведення комплексу реабілітаційних медичних заходів особам, прооперованим з приводу раку щитовидної залози.

На протязі останнього року спостерігається  незначне підвищення зниження показника захворюваності дитячого потерпілого населення з   1397,3 до 1468,2  на 1  тис. дитячого населення. Впливає на зростання цього показника, перш за все, ріст рівня захворюваності хворобами органів дихання (після минулорічної епідемії    незначного зростання   травм та отруєнь. Треба відзначити в останні три роки стабілізацію та зменшення показників захворюваності потерпілих дітей на такі хвороби, як хвороби органів травлення,   ендокринної системи, крові та кровотворних органів.

Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, що розгорнуті в країні, та загальна мережа медичних закладів сприяють максимальному охопленню постраждалих лікувально-профілактичним заходами, спрямованими на покращення їх здоров’я. 93 - 94% дорослого постраждалого населення і понад 89% хворих дітей отримують амбулаторне лікування. Щорічно від 22 до 32 відсотків дорослого населення (в залежності від групи первинного обліку) лікуються стаціонарно. Зменшилось до 16,8% кількість дітей, охоплених таким лікуванням   (у 2007 році було охоплено понад 20%).  У 2009 році питома вага дітей, які отримали санаторно-курортне  лікування становила 26,27% проти 24,0% у 2007 році.  Серед інших груп первинного обліку, насамперед серед осіб, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях, цей показник залишається вкрай незадовільним (2,71%).

У межах коштів, передбачених на закупівлю путівок, Міністерством праці та соціальної політики у  2008 році було придбано 128 518 путівок. Із них 23 794 путівки на оздоровлення дорослих громадян, 99 324 путівки на оздоровлення організованих груп дітей та 5 400 путівок для оздоровлення дітей віком до  10 років у супроводі одного з батьків. У 2009 році було оздоровлено лише 90 910 дітей.

 Санаторно-курортні заклади системи МОЗ докладають зусилля до збільшення охоплення дітей таким лікуванням. З року в рік у 22 санаторіях системи МОЗ проходили лікування та оздоровлення до 30 тис. дітей. але за останні роки кількість оздоровлених дітей і у цих закладах суттєво зменшилась (до 1680 дітей у 2007 році, 5032 дітей у 2008  і 3701 дитини у 2009).

За 20 років існування програми «Діти Чорнобиля» понад 18 тис. дітей пройшли лікування та оздоровлення на Кубі в лікувально-оздоровчому центрі “Тарара”. Зокрема в 2006 році направлено на лікування та оздоровлення до Республіки Куба 489 дітей, у 2007 р - 468 дітей, у 2008 - 374 дитини (у зв’язку з подорожчанням квитків), у 2009 році - 259. 

 На базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” кубинськими спеціалістами проконсультовано понад 20 тис. постраждалих дітей.  На клінічній базі – Міжнародному дитячому медичному центрі “Євпаторія”, який відкрито з 1998 року, і де ми знаходимось зараз, оздоровлено  63 841 дитину та понад 4 тисячі дітей з батьками. Кубинськими спеціалістами  надано консультативну допомогу 40 тис. дітей.  

           Серед патології, яка лікується на Кубі, завдяки кліматичним умовам  переважає патологія шкіри (понад 50% направлених дітей), 8-10% дітей щорічно направляється для лікування  ортопедичної патології, для лікування іншої соматичної патології - інші 30-35%.

 Серед направлених постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи дітей щорічно 10-12% складають діти-інваліди, сироти та напівсироти, діти з шкіл-інтернатів, які розташовані на радіаційно забрудненій території.

За проведеним аналізом ефективності лікування відзначено, що після проведеного лікування у дітей з вітиліго спостерігалось покращення в 70-75 відсотках випадків, при псоріазі швидка та стійка ремісія відзначалась у 95-98 відсотках, при алопеції - у 70-80%, при атопічному дерматиті - в 90-95%.

            Відзначається високий рівень ефективності оперативного лікування з приводу поновлення функцій кінцівок, операцій на хребті, оперативного лікування з приводу келоїдних післяопікових рубців та контрактур, захворювань сечостатевої системи.

За 22 роки в установах системи експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС комісіями було розглянуто понад 264 100 медичних справ, в тому числі 36 668 або 13,9% померлих. Причинний зв’язок встановлено загалом у 66%.

.Лише у 2009 р. такими комісіями було розглянуто 8 931 медична справа.   Причинний зв’язок хвороб і смерті  підтверджено у 84% випадків. Основними хворобами, які визнаються пов’язаними з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні та цереброваскулярні хвороби, захворювання системи кровообігу та нервової системи, у дітей - онкопатологія та вроджені вади розвитку. Значна кількість розглядів  (понад 28%) припадає на випадки встановлення причинного зв’язку смерті з впливом наслідків аварії.

Причинний зв’язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи у 2009 році встановлено у 4 924 дорослих осіб, а показник первинно визнаних інвалідами    становив 28,23 на  на 10 тис. контингенту   і в останні    роки  дещо підвищився (з 22,0 у 2005 році). Серед причин інвалідності - хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби нервової системи. 

Показники смертності дорослого постраждалого населення  протягом останніх троьх років знаходяться в межах 20,0 - 21,0   на 10 тис. постраждалого населення і в порівнянні з минулим роком навіть зменшились по групах обліку. Структура смертності залишається незмінною і не відрізняється від такої у непостраждалого населення (хвороби системи органів дихання, кровообігу, сечостатевої системи, травми та отруєння).

Показники смертності дитячого населення також залишається практично на одних показниках - 0,51 на 1 тис. відповідного контингенту протягом останніх років.

В структурі дитячої смертності перше місце постійно утримують   травми та отруєння,   вроджені вади розвитку та злоякісні новоутворення.

Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" за   програмою "Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням  високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (КПКВ 3201210) було передбачено і профінансовано 6,3 млн. грн. (у 2008 році - 27,0 млн. грн.). Ця сума вкрай недостатня, оскільки була використана для забезпечення виплат заробітної плати працівникам семи міжвідомчих експертних комісій по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, підтримки Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п’яти центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і погашення кредиторської заборгованості за 2008 рік.

В межах визначених асигнувань на 2009 рік на лікування в стаціонарах  однієї  особи,  яка  має статус  постраждалої,  залишалось лише 2 грн. 10 коп. на рік.

Розуміючи складність та невизначеність фінансово-економічної ситуації в країні, медичні працівники докладають зусиль для утримання якості медичної допомоги постраждалим на належному рівні.

Міністерством охорони здоров’я України здійснюється постійний державний санітарно-епідеміологічний нагляд за забезпеченням протирадіаційного захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи та всієї України в цілому.

Сьогодні особливої уваги потребує об’єкт “Укриття”, в якому накопичено небезпечні радіоактивні речовини та ядерні матеріали, радіоактивність яких близько 20 млн. Кюрі та зона відчуження, які є унікальними в світі.

Проблематичною з точки зору протирадіаційного захисту населення та персоналу залишається зона відчуження. У 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС зберігається в тимчасових, не пристосованих для зберігання сховищах значна кількість радіоактивних відходів, в тому числі  ядерної енергетики. З початку аварійно-відновних робіт радіоактивні відходи, що утворювались після руйнації четвертого блоку та при здійсненні дезактиваційних робіт збирались та консервувались у стаціонарних пунктах захоронення радіоактивних відходів (далі – ПЗРАВ) та у пунктах тимчасової локалізації РАВ (далі – ПТЛРАВ). Після створення цих пунктів виникло багато санітарно-гігієнічних проблем, які пов’язані перш за все з недопущенням виносу радіонуклідів у підземні водоносні горизонти, а також їх змивів у р.Прип’ять з поверхні грунту, де близько 90% активності зосередилось у верхньому 5-9 сантиметровому його шарі.

З трьох пунктів захоронення радіоактивних відходів на сьогодні діє тільки ПЗРАВ “Буряківка”, а найбільш екологічно небезпечним є ПЗРАВ “Підлісний”, в якому захоронено РАВ з потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання від 50 до 250 Рентген/годину. Бетонні модулі містять більше 22 тисяч тонн РАВ. Сама конструкція ПЗРАВ “Підлісний” розташована на території, яка періодично підтоплюється підземними водами, у зв’язку з чим, його законсервовано ще у 1988 році. Проте, проект його реконструкції та консервації до цього часу не розроблено.

Державною програмою поводження з РАВ передбачено перенесення РАВ з пунктів тимчасової локалізації до комплексу “Вектор”. Широкомасштабні роботи по переміщенню радіоактивних відходів можуть призвести до формування додаткової дози опромінення персоналу. Гігієнічні вимоги повинні бути внормовані спеціальними документами. МОЗ разом з МНС розроблено та спільним наказом від 04.04.2008 № 179/276 затверджено Правила радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення.

Крім цього, потенційними джерелами забруднення підземних вод є пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів, які були споруджені у 1986-87 роках без проектної документації у вигляді траншей чи наземних буртів без гідроізоляції, і яких в 9-ти секторах більше 800. Найбільш небезпечні ПТЛРАВ поблизу р. Прип’ять – “Нафтобаза”, “Піщане плато”, “Рижий ліс”, які часто підтоплюються паводковими та підземними водами. 

Водний шлях поширення радіонуклідів залишається одним із основних шляхів масованого переносу радіонуклідів Чорнобильського походження із сильно забруднених територій зони відчуження у чисті або слабко забруднені регіони і потребує моніторингу.

Міністерством вжито заходів із забезпечення проведення санепідекспертизи проектів будівництва з комплексного вирішення проблем на Чорнобильській АЕС у найстисліші терміни.