Розглянуто Колегією Рахункової палати 13.10.2010

Завдяки своєму географічному та геополітичному положенню Україна, займаючи менше 6 відс. площі Європи, володіє не менш як 35 відсотками її біорозмаїття. Тут перетинаються міграційні хвилі рослинного і тваринного світу з різних центрів походження. Їх збереження є обов'язковою умовою формування національної екологічної мережі.

Проведений Рахунковою палатою аудит засвідчив, що в Україні не впроваджуються принципи охорони навколишнього природного середовища, невиснажливого використання природних ресурсів, а отже, сталого розвитку країни. Аудитори виявили численні недоліки в системі фінансування і використання коштів держбюджету та відверте нехтування природоохоронним законодавством. Як наслідок, антропогенне та техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні з кожним роком зростає.

Кабінет Міністрів України не забезпечив ефективного використання коштів, які виділяються державою на збереження природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі. Кошти держбюджету розпорошуються між головними розпорядниками, які у своїй діяльності орієнтуються на відомчі, а не загальнодержавні інтереси.

Через відсутність системного підходу до виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки поставлені нею завдання не виконуються. Як наслідок, приведення її до вимог функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі унеможливлюється.

Зокрема, не створені національні природні парки "Сиваський" (термін створення за програмою - 2000-2002 роки), "Свидовецький" (2001-2003 роки), "Тростянецько-Ворсклянський" (2002-2004 роки), "Центрально-Подільський" (2004-2006 роки), "Самарський Бір" і "Передкарпатський" (2005-2007 роки) та інші.

Також не створено чотири біосферні заповідники (Західне Полісся - 40 тис. га, Східні Карпати - 50 тис. га, Кримський - 40 тис. га, Поліський - 50 тис. га), створення яких передбачалося програмою до 2006 року.

Враховуючи, що передбачене програмою розширення площ природно-заповідного фонду в 2006-2008 роки було незначним, протягом 2009 року та на початку 2010 року Президент України підписав низку указів про розширення мережі та територій національних природних парків. Проте через неузгодженість дій центральних і місцевих органів влади їх так і не було реалізовано. Як наслідок, не відбулося і розширення національної екологічної мережі України.

«Основу сталого розвитку на національному рівні становлять три ланки: продумана екологічна, соціальна і економічна політика, - підкреслив на засіданні Колегії Голова Рахункової палати В. К. Симоненко. - Без припинення сьогоднішньої неконтрольованої, з огляду на екологічні вимоги, суспільної діяльності, яка призводить до значного зниження природного і ресурсного потенціалу, суттєвого збіднення біологічного розмаїття, знищення споконвічних природних ландшафтів, про сталий розвиток нашої країни можна і не мріяти».