Роттердамська конвенція

Опубліковано 17 березня 2014, о 11:33

Роттердамська конвенція щодо окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі.За даними Мінприроди України. Станом на 6 лютого 2014 року. Роттердамська конвенція

На нарадах Конференцій Сторін Конвенції регулярно здійснюються доповіді Сторін Конвенції про стан імплементації Конвенції, які є своєрідними звітами. Відповідну інформацію і пропозиції щодо можливих шляхів вирішення проблемних питань може надати відділ контролю за обігом пестицидів та агрохімікатів Департаменту.  

 

Державний контроль і нагляд за виконанням вимог Роттердамської конвенції в Україні. Україна приєдналася до Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі (далі - Роттердамська конвенція), що затверджено Законом України від 26 вересня 2002 року № 169 - IV.

Ставши стороною вищеназваних конвенцій Україна відповідно визнала пріоритет міжнародного права і обов'язковість виконання міжнародних договорів.

Крім міжнародних угод, національне законодавство України у сфері хімічної безпеки наічує більше 15 законів і 24 нормативних актів.

Згідно з указом Президента України від 15.01.2005 № 34/2005 на виконання статті 4 Роттердамської конвенції призначені національні органи України, які уповноважені виступати від її імені при виконанні адміністративних функцій, передбачених Роттердамської конвенції, а саме

Міністерство охорони здоров'я України - з питань заборонених або суворо обмежених хімічних речовин;

Мінприроди України - по особливо небезпечних пестицидних сполук.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11.05.2010 № 391 затверджено Критерії заборони чи суворого обмеження використання окремих небезпечних хімічних речовин, у тому числі пестицидів, за показниками їх небезпечності для здоров'я людини та навколишнього середовища (далі Критерії).

Критерії розроблені відповідно до вимог Роттердамської конвенції (додатки I, II, IV), а також Регламенту ЄС від 18.12.2006 № 1907/2006 «Про реєстрацію, оцінку, авторизації обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH)», з метою охорони здоров'я людини та навколишнього середовища, створення переліку окремих хімічних речовин, що підпадають під процедуру отримання попередньої обґрунтованої згоди при експорті, імпорті та транзиті їх через територію України.

В даний час на підставі зазначених критеріїв готується оновлений список заборонених і строго обмежених для виробництва і застосування промислових хімічних речовин, у тому числі пестицидів. До 2009 року Україна виробляла лише один пестицид - динітро-орто-крезол (ДНОК). Виробники одержали дозвіл на використання залишку препарату (800 тонн) виключно на території України.

З 1997 року затверджений і діє «Перелік пестицидів, заборонених до використання в сільському господарстві, що не можуть бути зареєстровані або перереєстровані в Україні, що включає 87 діючих речовин, з яких всі (за винятком ДНОК) увійшли до Доповнення ІІІ Роттердамської конвенції.

Важливим етапом функціонування національної системи управління хімічними речовинами є їх реєстрація, регламентація і база даних, доступна уповноваженим органам та широкої громадськості.

Реєстрацією хімічних речовин в Україні займаються призначені національні органи (2005 р.) Міністерство екології та природних ресурсів України - пестицидів і агрохімікатів, Комітет з питань гігієнічного регламентування (МЗ України) - промислових хімікатів. В обсязі реєстраційного процесу пестицидів проводяться їх Державні випробування, в ході яких дається оцінка їх біологічної активності, токсикологічної та екологічної небезпеки. Проводиться реєстрація пестицидних формуляцій на підставі отриманих даних, з урахуванням розроблених гігієнічних нормативів і регламентів, а також аналітичних методів визначення.

За результатами проведеної роботи Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України видається «Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні».

Серед дозволених для застосування пестицидів немає жодного препарату, який би увійшов до ІІІ Доповнення в тому числі і останні (алахлор, Альдікарб і Ендосульфан).

Важливим моментом у функціонуванні національної системи управління хімічними речовинами є політика держави, спрямована на зменшення ризиків впливу хімікатів на людину і навколишнє середовище. Вона включає в себе ліцензування, видачу дозволів, введення квот і штрафів на викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище і т.д. Ця діяльність також регламентується законами України та урядовими постановами.

Дієвим заходом управління хімічними речовинами є контроль, який здійснюється державними службами такими як екологічна інспекція, санітарно-епідеміологічна служба, органи ветеринарної медицини.

Актуальною проблемою як і раніше залишається для країн, які не є членами ЄВРОСОЮЗУ, правова неузгодженість на регіональному та національному рівнях повноважень національних органів виконувати вимоги Директиви Євросоюзу №689/2008, в основу якої також покладена процедура попередньої обґрунтованої згоди, що стосується більш 100 хімічних речовин.

Серед проблем, що виникають щодо вимог Роттердамської конвенції можна назвати відсутність єдиної уніфікованої методології оцінки ризику, що є однією зі складових рішення про заборону або строгому обмеженні хімікату.

Таким чином, можна констатувати, що існуюча в Україні національна система управління хімічними речовинами функціонує у відповідності з основними вимогами Роттердамської конвенції.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку