Рамкова конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат

Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат

22 травня 2003 року під час 5-ї Всеєвропейської міністерської конференції "Довкілля для Європи" у Києві міністрами довкілля Карпатських країн: України, Чехії, Сербії та Чорногорії, Угорщини, Румунії та Словаччини підписано Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція).(Польща підписала - 25 листопада 2003 року).

Карпатська конвенція набула чинності 4 січня 2006 року (ратифікували чотири з семи країн Карпатського регіону – Словаччина, Чехія, Угорщина, Україна (Закон України від 7.04.04 №1672-ІV).

Румунія ратифікувала Карпатську конвенцію із застереженням, за яким передбачається виключення Трансільванського плато та Підкарпатських височин з меж, на які застосовується Карпатська конвенція).

Уряд України є Депозитарієм ратифікаційних грамот Карпатської конвенції.

Україна приймала у себе Першу нараду Конференції Сторін Карпатської конвенції (11-13.12.2006, м. Київ).

Сторонами Карпатської конвенції є сім країн Карпатського регіону, серед яких тільки Сербія та Україна не є членами ЄС.

Впровадження Карпатської конвенції створює величезні можливості застосування сталого підходу до розвитку регіону, а також покрашення співпраці між Україною та ЄС. Пам'ятаючи про те, що Карпати є ресурсом не тільки тих держав, на території яких вони знаходяться, але й цілої Європи,  Україна була ініціатором розроблення і підписання Карпатської конвенції, і на сьогодні приводить своє законодавство у від¬повідність з екологічним законодавством ЄС.

Україна також була ініціатором розроблення і підписання Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Карпатської конвенції. (укладений 19.06.2008, м. Бухарест, Румунія).

Карпатська конвенція наголошує на виключному екологічному значенні Карпат, розташованих у центрі Європейського континенту. Головною метою Карпатської конвенції є проведення збалансованої політики та співробітництва щодо охорони та невиснажливого розвитку Карпат; поліпшення якості життя людей, посилення місцевого економічного розвитку та значення громад; забезпечення збереження та відтворення унікальних, рідкісних і типових природних комплексів та об’єктів Карпат, які мають природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та інше значення; попередження негативного антропогенного впливу на гірські екосистеми; підтримка спільної політики країн регіону щодо екологічно збалансованого розвитку.

Промислове виробництво у Карпатах, згідно з Карпатською конвенцією, головним чином має бути спрямоване на використання відновлювальних джерел енергії та екологічно-безпечних технологій.

Головним органом Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (далі – Карпатська конвенція) є Конференція Сторін, яка приймає рішення для досягнення цілей Карпатської конвенції та здійснює управління структурою Конференції Сторін. Діяльність Конференції Сторін здійснюється відповідно до статті 14 Карпатської конвенції та Правил процедури, прийнятих під час Першої наради Конференції Сторін Карпатської конвенції. Забезпечення технічної і адміністративної підтримки діяльності  Карпатської конвенції здійснює Секретаріат Карпатської конвенції, який створено відповідно до статті 15 Карпатської конвенції, цією ж статтею визначені його функції (до створення Постійного Секретаріату його функції виконує Тимчасовий Секретаріат Карпатської конвенції, який знаходиться у м.Відень, Австрія). Керівником Тимчасового Секретаріату призначено Гаральда Егерера - представника Програми ООН щодо довкілля. Секретаріат забезпечує підготовку планів і звітів про виконання Карпатської конвенції та їх подання на розгляд і затвердження Конференції Сторін (чергові наради Конференції Сторін скликаються кожні три роки).

Секретаріат                                                                                                                      

На сьогодні актуальним залишається питання щодо розміщення Постійного Секретаріату Карпатської конвенції. Про своє бажання розмістити Постійний Секретаріат на своїй території заявили Україна (м. Чернівці), Румунія (м. Брашов), Словацька Республіка (м. Братислава, до 2013 року – м. Банська Бистриця та м.Банська Ставниця) та Польща (м. Ржешув) (Польща висунула свою пропозицію у 2013 році).

Питання про розміщення Постійного Секретаріату виносилося на розгляд трьох нарад Конференції Сторін (остання нарада відбулася у 2011 році). Відповідно до Правил процедури Карпатської конвенції усі рішення, у т.ч. рішення про розміщення Постійного Секретаріату, мають прийматися консенсусом. Оскільки жодна з країн - претендентів не зняла свою пропозицію, рішення не прийнято.

На останній нараді Конференції Сторін (м.Братислава, Словацька Республіка, 2011) під час розгляду питання щодо розміщення Постійного секретаріату Карпатської конвенції всі претенденти підтвердили своє бажання розмістити на своїй території Секретаріат. Главами делегацій було прийнято рішення доручити Тимчасовому Секретаріату підготувати критерії, відповідно до яких буде здійснена оцінка запропонованих Сторонами місць розташування Постійного секретаріату Карпатської конвенції.

Після Конференції Сторін питання щодо розміщення Постійного Секретаріату було винесено на розгляд Першого засідання Бюро Третьої наради Конференції Сторін (далі – Бюро КС-3) (м. Братислава, Словацька Республіка, 28-29.11.2011). Українська та румунська Сторони підтвердили свої офіційні пропозиції щодо розташування Постійного Секретаріату Карпатської конвенції у м. Чернівці та м. Брашов відповідно. Словацька Сторона проінформувала учасників про підготовку нової, вже третьої, пропозиції щодо розміщення Секретаріату в Братиславі (перші дві - Банська Бистриця і Банська Ставниця, за інформацією представника Словаччини, мали бути  скасовані).

5-7 грудня 2012 року, у м. Відень, Республіка Австрія відбулося Четверте засідання Впроваджувального Комітету Карпатської конвенції. Під час якого, було розглянуто оновлену інформацію, підготовлену Тимчасовим Секретаріатом, про визначення місця розташування Постійного Секретаріату, розглянуто проект критеріїв відбору місця розміщення. У ході засідання було прийняте такі рішення з цього питання:

просити Тимчасовий Секретаріат підготувати більш докладний інформаційний документ щодо постійних витрат Секретаріату в залежності від пропонованих місць розміщення Постійного Секретаріату (не тільки витрати на персонал, порівнюючи поточні витрати Тимчасового  Секретаріату і розроблені варіанти кадрових витрат) та підготувати до 31 січня 2013 року порівняння пропозицій Сторін за місцем знаходження Постійного Секретаріату, використовуючи проект критеріїв відбору (Doc.3,) розглянутих на Четвертому засіданні Впроваджувального Комітету;

запропоновано Сторонам,  що запропонували розмістити Секретаріат на своїй території, після отримання від Секретаріату порівняння вже наданих пропозиції, внести зміни і доповнення у свої пропозиції не пізніше 31 травня 2013 року та запропоновано Сторонам, які ще цього не зробили, подати свої пропозиції щодо розміщення Секретаріату до 31 травня 2013 року, використовуючи критерії відбору проектів; При цьому Сторони мають обмежитися однією пропозицією від країни;

запропоновано Секретаріату завершити порівняння отриманих пропозицій та надіслати їх Сторонам до 31 липня 2013 року, для розгляду на черговому засіданні Впроваджувального Комітету.

Відповідно до цього рішення Секретаріат підготував попередній аналіз  можливих витрат на утримання офісу Постійного Секретаріату; країни – претенденти доопрацювали свої пропозиції та надіслали Тимчасовому Секретаріату підтвердження своїх раніше наданих пропозицій: Румунія (м.Брашов), Україна (м. Чернівці), Словаччина змінила раніше надану пропозицію (м. Банська Бистриця та Банська Ставніца на м. Братислава), Польща висунула свою пропозицію (м.Ржешув). Тимчасовий Секретаріат зробив порівняльну таблицю висунутих пропозицій та продовжує аналізувати можливі витрати Секретаріату в залежності від пропонованих місць розміщення Постійного Секретаріату (не тільки витрати на персонал, порівнюючи поточні витрати Тимчасового  Секретаріату і розроблені варіанти кадрових витрат) для розгляду під час чергового засідання Впроваджувального Комітету Карпатської конвенції, який орієнтовно має відбутися на початку 2014 року.

Восени  2014 року у Чеській Республіці має відбутися Четверта нарада Конференції Сторін Карпатської конвенції, на розгляд якої буде винесено питання щодо розміщення Постійного Секретаріату Карпатської конвенції. 

Протоколи до Карпатської конвенції

Карпатська конвенція є конвенцією рамкового типу. Це означає, що більшість її статей не мають прямої дії, а визначають спільні підходи до окремих проблем, у більшій мірі надають політичну заяву, ніж встановлюють обов’язкові умови для країн. Тому інструментом її впровадження є Протоколи, які стосуватимуться специфічних секторальних питань економічного, соціального, а також природоохоронного напрямів для застосування у рамках регіону. З метою забезпечення виконання Протоколів передбачено розроблення відповідних Стратегічних планів дій, якими визначатимуться заходи та періодичність звітування про їх виконання.

Першим прийнятим Протоколом до Карпатської конвенції, є Протокол про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття (набув чинності 28.04.2010). З часу набрання чинності Протоколом, на міжнародному рівні у рамках Робочої групи з питань збереження та сталого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, розроблено Стратегічний план дій щодо впровадження Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття, який було прийнято під час Третьої наради Конференції Сторін Карпатської конвенції (м.Братислава, Словацька Республіка, 2011).

У 2013 році (05.04.2013) Сербія приєдналася до Протоколу (набув чинності для Сербії 04.05.2013).

На міжнародному рівні на підтримку впровадження Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття відповідно до Стратегічного плану дій, здійснюється впровадження проекту BIOREGIO Carpathians, зокрема в рамках проекту готуються проекти Карпатського Червоного списку видів рослинного і тваринного світу, Карпатського Червоного списку середовищ існування та Карпатського списку інвазивних видів, які мають бути представлені для розгляду на наступній Конференції Сторін Карпатської конвенції (у 2014 році).

У рамках діяльності Робочої групи з питань збереження біорізноманіття готується формат Національного звіту щодо впровадження Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття, який має бути затверджений на Четвертій нараді Конференції Сторін (2014 рік).

Під час Третьої наради Конференції Сторін Карпатської конвенції (далі – КС-3) було схвалено та підписано Сторонами Карпатської конвенції Протокол про стале управління лісами та Протокол про сталий туризм.

Україна ратифікувала Протокол про стале управління лісами (Закон України від 16.10.2012 р. №5432-VI). Протокол набув чинності 21.10.2013, у тому числі для України.

Протокол про сталий туризм набув чинності 29.04.2013 для Чеської Республіки, Угорщини, Польщі, Словацької Республіки.

Протокол про сталий туризм Україна не підписала під час Третьої наради Конференції Сторін (2011 рік), у зв’язку з тим, що на останньому етапі підготовки повноважень на його підписання Угорщина несподівано запропонувала внести зміни до деяких статей Протоколу. На підписання погодженого Сторонами Карпатської конвенції зміненого тексту протоколу, відповідно до внутрішньодержавних процедур, необхідне повторне погодження для отримання повноважень.

Держтуризмкурорт має забезпечити підготовку, згідно з внутрішньодержавною процедурою, до приєднання до Протоколу про сталий туризм.

Під час КС-3 прийнято рішення про розроблення, у рамках відповідних Робочих груп, нових проектів протоколів до Карпатської конвенції: Протоколу про стале сільське господарство та сільський розвиток та Протоколу щодо сталого транспорту та інфраструктури.

Робочою групи з питань сталої промисловості, енергетики, транспорту та інфраструктури здійснюється підготовка проекту Протоколу про сталий транспорт та інфраструктуру. У зазначеннях зазначеної Робочої групи та відповідно в опрацюванні зазначеного проекту Протоколу брали участь представники Мінінфрастрастуктури. На даний час Тимчасовий Секретаріат направив проект Протоколу до Міністерства закордонних справ України, як Депозитарію Карпатської конвенції, для здійснення перевірки правової відповідності Протоколу, зокрема процедурних положень, що містяться у статті 4 проекту.

Робочою групою з питань культурної спадщини здійснюється підготовка проекту Протоколу щодо культурної спадщини та традиційних знань до Карпатської конвенції. Участь в засіданнях Робочої групи та  опрацюванні проекту Протоколу брали участь представники Мінкультури.

У лютому 2014 році в Чеській Республіці заплановано проведення засідання Впроваджувального Комітету Карпатської конвенції під час якого будуть розглядатися питання щодо підготовки до Четвертої наради Конференції Сторін Карпатської конвенції (24-26.09.2014, м. Мікулова, Чеська Республіка).

Діяльність України у рамках Карпатської конвенції

Після підписання Карпатської конвенції (Київ, 2003) Україна забезпечила проведення Першої наради Конференції Сторін Карпатської конвенції (11-13.12.2006, м. Київ). Україна на цій Конференції Сторін розпочала своє головування у Карпатській конвенції, яке тривало до Другої наради Конференції Сторін (17-19.06.2008, м. Бухарест, Румунія). Серед основних результатів, досягнутих за час головування України, є підготовка та підписання Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Карпатської конвенції; підписання Меморандуму про співпрацю між Карпатською, Альпійською конвенціями та Конвенцією про біорізноманіття; підписання і початок діяльності у рамках меморандумів про співпрацю і взаєморозуміння між Карпатською та Альпійською конвенціями, Карпатською та Рамсарською конвенціями, Карпатською конвенцією та Центральноєвропейською ініціативою, а також започаткування розроблення протоколів щодо сталого туризму, лісівництва та транспорту.

З метою забезпечення виконання Карпатської конвенції після її ратифікації Україною (Закон України від 7.04.04 №1672-ІV) затверджено План заходів, спрямованих на реалізацію Карпатської конвенції (доручення Кабінету Міністрів України від 9.06.04 №18523/3/1-04) та схвалено Стратегію виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.07 №11-р) на виконання яких, зокрема:

створено та функціонує Координаційна рада з виконання положень Карпатської конвенції (наказ Мінприроди від 31.12.04 № 535). До складу Координаційної ради включено представників заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, НАНУ, НААНУ та громадськості (відповідно до Рішення №2 Координаційної ради від 06.07.06 в областях створено відповідні обласні координаційні ради);

здійснено процедуру відбору пропозиції щодо розміщення Постійного Секретаріату Карпатської конвенції з пропозицій, наданих Закарпатською, Івано-Франківською, Львівською та Чернівецькою областями. На сьогодні опрацьовується одна пропозиція щодо розміщення Постійного Секретаріату в м.Чернівці, яка офіційно направлена до Тимчасового Секретаріату і була представлена Конференції Сторін;

підготовлено матеріали до Карпатського екологічного огляду (використані українськими експертами при підготовці Карпатського екологічного огляду, який розроблявся у рамках Робочої групи з питань просторового планування (завершений і представлений на розгляд Другої наради Конференції Сторін Карпатської конвенції (далі - КС-2);

створено веб-сторінку, присвячену Карпатській конвенції на сайті Мінприроди;

розроблено проект Протоколу про збереження і стале використання біологічного і ландшафтного різноманіття до Карпатської конвенції, який було направлено до Тимчасового Секретаріату, доопрацьовано у рамках Робочої групи з питань збереження і сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття, узгоджено з усіма Сторонами та підписано під час КС-2;

забезпечено участь українських експертів у роботі Робочих груп Карпатської конвенції, зокрема:

Робочої групи з питань сталого просторового планування, у рамках якої, за підтримки Карпатського проекту, розроблявся Стратегічний план дій для Карпатського простору як стратегічна основа для майбутньої Програми Європейського Союзу фінансування територіальної співпраці;

Робочої групи з питань збереження і сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття, в рамках якої підготовлено Стратегічний план дій з реалізації Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття; готується формат Національного звіту щодо впровадження Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття, який має бути затверджений на Четвертій нараді Конференції Сторін (2014 рік). На підтримку Протоколу на території Карпат за участі експертів Карпатського регіону розпочато у 2012 році реалізацію міжнародного проекту "BIOREGIO Carpathians";

Робочої групи з питань сталого туризму, в рамках якої розроблено Протокол про сталий туризм (прийнятий під час КС-3 (2011 рік), за підтримки Всесвітньої туристичної організації розробляється проект Стратегії розвитку сталого туризму в Карпатах;

Робочої групи з питань сталого лісового господарства, у рамках якої розроблено Протокол про стале управління лісами (прийнятий під час КС-3, 2011 рік), на даний час розробляється проект Стратегічного плану дій щодо впровадження Протоколу та методології встановлення критеріїв і індикаторів для ідентифікації пралісів;

Робочої групи з питань культурної спадщини, у рамках якої розробляється Список культурної спадщини Карпат та відповідна програма діяльності та проект Протоколу щодо культурної спадщини та традиційних знань;

Робочої групи з питань транспорту, у рамках якої триває робота з підготовки проекту Протоколу про сталий транспорт та інфраструктуру, який має бути представлений на розгляд  КС-4.

Для забезпечення реалізації Протоколу про біорізноманіття та Стратегічного плану дій відповідні заходи включено до Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577). У 2011 році на замовлення Мінприроди розпочато виконання роботи з підготовки до видання (українською та англійською мовами) матеріалів до Карпатського огляду про стан довкілля (національний огляд).