Комітет Верховної Ради України

Рахунковою палатою проведено аудит стану виконання Конвенції щодо співробітництва з охорони і сталого використання ріки Дунай. Адже впровадження положень Конвенції в Україні, виходячи з її мети, має важливе як екологічне, так і соціально-економічне значення для розвитку відповідних територій і держави в цілому. За висновком Колегії Рахункової палати, відповідні органи виконавчої влади України впроваджують положення та завдання Конвенції в нормативно-правовому полі, забезпечуючи представництво в діяльності як Міжнародної комісії захисту ріки Дунай, так і в її експертних групах.

Фактично створення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка перебрала більшу частку функцій МНС, обмежилось зміною назв тих чи інших органів управління та злиттям територіальних органів колишнього міністерства і Державної інспекції техногенної безпеки України. Суттєвих структурних змін в організації діяльності новоствореної служби, оптимізації кадрового складу не відбулося. Чинна система цивільного захисту практично залишилася нереформованою.

Перевірка засвідчила, що в Україні існує можливість для забезпечення як своїх власних потреб, так і експорту важливих корисних копалин та продуктів їх переробки. Сформоване нормативне та організаційне забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, ухвалені базові закони, затверджена відповідна загальнодержавна програма, розроблені механізми її реалізації, визначені заходи та суми необхідних коштів, а також відповідальні центральні органи виконавчої влади.

Кількість арсеналів, баз і складів, де зберігаються надлишкові боєприпаси, що підлягають утилізації, не оптимізовано, таким чином поточні витрати на їхнє утримання не зменшено, як це було визначено державною програмою. Не вдалося також отримати очікуваних 200 млн. грн. від реалізації продуктів утилізації. В результаті суттєвого зниження рівня загрози катастроф техногенного характеру, пов'язаних з боєприпасами, які підлягають утилізації, не відбулося.

Встановлено, що більшість підрозділів державної та місцевої пожежної охорони залишаються недоукомплектованими і недостатньо оснащеними сучасною протипожежною технікою, обладнанням та спорядженням. Така ситуація не сприяє створенню повноцінної та дієвої системи пожежної безпеки в регіоні, загрожує життєдіяльності громадян, функціонуванню населених пунктів і об'єктів Кримського півострова.

Колегія Рахункової палати, застосовуючи системний підхід до моніторингу питань, пов'язаних із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворенням об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, розглянула звіт про результати аудиту виконання рекомендацій міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду «Укриття» і зробила наступні висновки.

Рахункова палата провела аудит використання коштів Державного бюджету України та коштів резервного фонду держбюджету, виділених у 2012 році на заходи із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь районів Придунав'я Одеської області та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, що склалася на території Ренійського району Одеської області.

Аудитори Рахункової палати України зазначають, що питання добудови КГЗКОРу, який дістався Україні у спадок від Радянського Союзу, майже 20 років залишається невирішеним. Весь цей час витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого комбінату, які несе наша держава, постійно зростали і за останні два роки вже перевищили 40 млн. грн. на рік. При цьому цілісність майнового комплексу КГЗКОРу не забезпечується, більше того - під впливом природних явищ та людського фактора технічний стан об'єктів комбінату лише погіршується.

Для вирішення загрозливої проблеми захисту народногосподарських об'єктів Прикарпаття від шкідливої дії річкових вод та унеможливлення повторення ситуації, коли після катастрофічного паводку в липні 2008 року держава понесла мільярдні збитки, в Україні з 2009 року діє Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету.

Використання торфу як одного з найдешевших і найперспективніших видів палива і сировини для багатьох галузей економіки (сільського господарства, будівництва, металургії тощо) разом з іншими альтернативними видами енергоресурсів уже в 2020 році має становити 20 відс. від загального обсягу споживання палива в Україні, що зазначено у законі "Про альтернативні види палива".