17 квітня 2013 року Голова підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами, енергозбереження, нетрадиційних та альтернативних джерел енергії Сергій АВЕРЧЕНКО виступив з промовою на Парламентських слуханнях "Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи"
Доброго дня, шановні друзі! Враховуючи обмеженість часу, я представлю лише декілька принципових узагальнень, що стосується теми Чорнобиля. Вже було багато сказано про виконання заходів Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської станції та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. Про хронічне недофінансування і таке далі. Але я вважаю, що прийшов час говорити дещо про інше. Вже зараз необхідно замислитися про майбутнє зони відчуження та Чорнобильської атомної електростанції.
Що ми отримаємо наприкінці всіх заходів? Звалище радіоактивних відходів розміром з деякі європейські країни чи облаштовану виробничу територію? Для мене як для голови підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами це дуже важливе питання. Я думаю, що це важливе питання і для всього українського народу.
У всьому світі діє підхід повторного використання для потреб атомної енергетики майданчиків атомних електростанцій, що знімаються з експлуатації. Це розумна альтернатива пошуку нових місць для розміщення потенційно небезпечних виробництв.
За прикладом далеко ходити не треба. Вже Російська Федерація на місці старих АЕС планує і будує нові енергоблоки. Майданчик Чорнобильської станції може стати плацдармом розвитку атомної галузі України, взявши на себе централізоване вирішення питань кінцевого етапу життєвого циклу атомних електростанцій, а саме зберігання відпрацьованого ядерного палива, переробка накопичених рідких та твердих радіоактивних відходів, підготовка кваліфікованого персоналу для роботи з радіоактивними відходами, виготовлення бочок, контейнерів для радіоактивних відходів - те, що використовується на цих майданчиках.
На майданчику Чорнобильської станції вже практично створені всі умови для їх вирішення: завершено будівництво заводів з переробки радіоактивних відходів та виготовлення контейнерів, практично готові майданчики для зберігання відпрацьованого палива, існує інфраструктура забезпечення життєдіяльності та фізичного захисту, а саме головне – є люди, які мають необхідні навички в роботі з радіоактивними відходами.
Необхідно, щоб раціональне використання інфраструктури Чорнобильської станції стало частиною державної політики. Потрібно задуматися над тим, щоб найближчим часом прийняти необхідні рішення, розробити державну програму розвитку майданчика Чорнобильської станції та зони відчуження в цілому як відсутньої ланки в технологічному ланцюжку атомної галузі України. Це я звертаюся до керівників зони відчуження і Чорнобильської атомної станції, Володимир Іванович, Ігор Іванович, будь ласка, чекаємо ваших пропозицій.
Важливо, що такий крок дозволить повернути в народне господарство об'єкти, які розташовані в депресивному регіоні. В підсумку це знизить навантаження на бюджет України та забезпечить майбутнє зони відчуження як промислово розвиненого майданчика.
Шановні учасники парламентських слухань, я не можу про це не сказати. Дозвольте привернути вашу увагу до категорії людей, які особливо постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції.
У березні під час особистого прийому до мене як до народного депутата звернулася група інвалідів-ліквідаторів з Чернігівщини, колишніх бійців 731 окремого батальйону спецзахисту. Вони вже 29 квітня 1986 року вступили в двобій з атомним лихом. Завантажували гелікоптери піском і свинцем, обслуговували трубопровід реактора та проводили дезактивацію приміщень.
Ще за радянських часів було визначено, що ліквідація аварії на Чорнобильській станції закінчилася 14 грудня 1986 року. Тому вважають, що на законодавчому рівні повинні бути виділені в окрему категорію ці люди, які працювали на проммайданчику якраз у цей самий гарячий час.
Звертаю також вашу увагу на Постанову Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року (№1210), уже вона згадувалася з цієї трибуни, якою введено формулу розрахунків для пенсій ліквідаторам та інвалідам Чорнобиля. Так ось на думку цих людей, вказану постанову ні чим іншим як злочином проти справжніх чорнобильців вважати не можна. (Оплески)
Людей турбує несправедливість. Суспільство нарешті має заслужено віддячити ліквідаторам, щоб у них залишилося відчуття гордості за свій подвиг. Йдеться не тільки про державні нагороди, а й про забезпечення адекватного соціального захисту та про увагу до їхніх проблем і потреб. А спроби знайти об'єктивні причини і не подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у… (Оплески)