Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на засіданні 15.05.2018 р. відповідно до предметів відання розглянув проект Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» (реєстр. № 7523 від 23.01.2018 р.), поданий Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у Пояснювальній записці, проект розроблено з метою законодавчого визначення єдиної державної політики з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, задоволення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації, інтегрування України до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.
Законопроектом пропонується встановити загальні правові основи створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних (далі - НІГД), визначити повноваження органів, що здійснюють державне управління НІГД, їх контроль та відповідальність, а також внести зміни до низки законів.
Комітет підтримує необхідність створення національної інфраструктури геопросторових даних, у той же час висловлює низку зауважень до законопроекту.
Законопроект суперечить базовим положенням Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про інформацію», а також законодавству ЄС, зокрема у Директиві 2007/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 14 березня 2007 року із запровадження інфраструктури просторової інформації у Європейському Союзі, зокрема:
- зазначена Директива має головною метою створення інфраструктури просторової інформації ЄС для сприяння виробленню та реалізації екологічної політики (п.5 преамбули), тобто, для прийняття рішень, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, що не знайшло відображення у законопроекті;
- відповідно  до статті 11 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» створення і розвиток національної інфраструктури геопросторових даних відноситься до загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт. Відтак, їх створення, оновлення, обробка, зберігання, доступ до них тощо мають регулюватись саме вищезазначеним Законом або не суперечити йому (стаття 4 законопроекту);
- законопроектом надається право (стаття 7) держателям геопросторових даних «відповідно до законодавства» обмежувати доступ до геопросторових даних та метаданих, що суперечить Закону України «Про інформацію», який визначає, що право на інформацію може бути обмежене тільки законом (стаття 6), причому тільки в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку;
- інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) статтею 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначається як будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про усі об’єкти  довкілля, а отже фактично є геопросторовими даними (інформацією); відтак, обмеження доступу до такої інформації суперечить статті 50 Конституції України та статті 25-1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Правові норми у законопроекті, зокрема, стосовно адміністрування НІГД, організаційної структури (держателі геопрострових даних, виробники геопросторових даних) є нечіткими та неоднозначними. Так і до держателів і до виробників, віднесені органи державної влади, органи місцевого самоврядування або будь-які юридичні особи. У той же час, не визначено які саме органи (особи) віднесені до виконавців, а які до держателів, які їх повноваження (компетенція). Таким чином, неврегульованість цих питань створює прогалини в законодавстві, що дозволяє довільне його трактування та застосування.
Зважаючи на визначену Директивою 2007/2/ЄС головну мету, а саме створення інфраструктури просторової інформації ЄС для сприяння виробленню та реалізації екологічної політики не можна погодитись з тим, що координація діяльності створення, функціонування, розвитку, виробництвом, оновленням, обробленням, зберіганням, постачанням та використанням геопросторових даних покладена на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Окрім того, згідно чинного законодавства України цей центральний орган виконавчої влади  не наділений повноваженнями для міжвідомчої координації.
В проекті не врегульовано питання доступу до геопросторових даних, не сформульовано і не визначено питання публічного доступу. Також, значно перевищені повноваження адміністратора, якому, відповідно до законопроекту, передаються всі дані (інформація), які є власністю різних держателів, у тому числі приватної форми власності. При цьому, за ненадання таких даних передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність.
Потребує чіткого розмежування повноважень держателів інформації, адміністратора, суб’єктів, які мають здійснювати контроль на всіх етапах створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних.
Інститут географії НАН України зробив висновок, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило суттєві зауваження та відповідно до узагальнюючого висновку пропонує за результатами розгляду у першому читанні законопроект направити на доопрацювання.
Зважаючи на викладене, Комітет вирішив рекомендувати Комітету з питань аграрної політики направити на доопрацювання проект Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» (реєстр. № 7523 від 23.01.2018 р.).