Комітет Верховної Ради України

СХВАЛЕНО

Рішенням Комітету

від "23" травня 2018 року № 73/21.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

круглого столу на тему на тему: "Екологічні аспекти
розвитку гідроенергетики в Україні"

Проведення засідання круглого столу було ініційовано громадськими організаціями, зокрема ГО "Національний екологічний центр України", які порушили питання про те, що ухвалена Урядом Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року та інші документи з цих питань несуть екологічні ризики, пов'язані з можливістю спорудження ряду гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій на річках України без дотримання екологічних вимог, в тому числі на територіях об’єктів природно-заповідного фонду України та Смарагдової мережі. Це може спричинити деградацію річок, зменшенням їх водності та біорізноманіття, погіршення якості води, знищення об’єктів історико-культурної спадщини, спотворення історичних та природних ландшафтів.

Особливе занепокоєння громадськості викликають проекти:

будівництва каскаду із 6 ГЕС на р. Дністер;

будівництва Канівської ГАЕС;

добудови Ташлицької ГАЕС, яке супроводжується подальшим підняттям рівня руслового Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до відмітки +20,7 м, що може призвести до знищення унікальної культурно-історичної спадщини козацької доби, затоплення бузьких порогів та території природно-заповідного фонду, збільшення безповоротних втрат води, її забруднення, остаточного розділення течії р. Південний Буг греблею водосховища із непоправними впливами на іхтіофауну тощо.

Учасниками круглого столу було проведено всебічне обговорення можливостей реалізації Урядових документів із врахуванням вимог природоохоронного законодавства, забезпеченням повноти і об’єктивності процесу та змісту прийняття рішень. Акцентовано увагу на необхідності унормування питань розвитку української енергетики відповідно до екологічних положень Угоди про асоціацію Україна–ЄС.

Будівництво гідроелектростанцій тісно пов'язано із сталим розвитком економіки і енергетичною незалежністю кожного регіону, а екологічна складова майбутнього гідроенергетики є важливою складовою планування її розвитку з дотриманням процедур під час прийняття рішень, які мають вплив на довкілля, відповідно до вимог інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, вимог стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля.

Міністерство екології та природних ресурсів підтримало громадськість щодо необхідності проведення системного аналізу доцільності реалізації кожного окремо взятого об’єкту будівництва з урахуванням потенційних соціально-економічних, екологічних, політичних та інших наслідків, проведення оцінки впливу на довкілля та у випадках, визначених законом, стратегічної екологічної оцінки, міждержавних консультацій відповідно до Конвенції Еспо, розроблення альтернативних варіантів подальшого розвитку енергетичної системи України з урахування сучасних світових тенденцій та їх публічне обговорення в широкому експертному середовищі.

Енергетика є рушійною силою економічного розвитку і електроенергія потрібна всім, але її необхідно навчитися виробляти з найменшим навантаженням на довкілля, а економіка не має базуватися на знищенні природного середовища.

Учасники круглого столу закликали до налагодження конструктивного діалогу та співпраці усіх причетних органів влади, залучення місцевих громад до процесу прийняття управлінських рішень задля досягнення балансу інтересів економіки держави, суспільства та охорони довкілля.

Зважаючи на викладене, учасниками круглого столу рекомендовано:

1. Кабінету Міністрів України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади:

1.1. розглянути питання внесення змін до Програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 р., схваленої розпорядженням
№ 552-р від 13.07.2016, з метою забезпечення проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) Програми (відповідно до ратифікованого Законом України № 562-VIII від 01.07.2015 Протоколу про СЕО та Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" № 2354-VIII від 20.03.2018), у тому числі СЕО розвитку гідроенергетики в басейні річки Дністер із врахуванням кумулятивного впливу будівництва каскаду ГЕС та існуючих Дністровських ГЕС та ГАЕС, можливого коригування вказаної Програми за результатами СЕО, призупинення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) окремих проектів Програми до отримання висновків СЕО;

1.2. вжити заходів щодо проведення системного аналізу доцільності реалізації кожного окремо взятого об’єкту будівництва об'єктів гідроенергетики з урахуванням потенційних соціально-економічних, екологічних, політичних та інших наслідків з урахуванням можливості розвитку територій та/або інших видів діяльності (зеленого, етнічного- та інших видів туризму, рекреації тощо);

1.3. забезпечити проведення стратегічної екологічної оцінки будівництва малих ГЕС в Карпатському регіоні;

1.4. розглянути питання про перегляд доцільності зеленого тарифу для об’єктів малої гідроенергетики;

1.5. враховувати при прийнятті рішень щодо розвитку гідроенергетики чи реалізації окремих проектів вимоги міжнародних зобов’язань України у сфері охорони довкілля, зокрема ратифікованих конвенцій та протоколів до них, Угоди про асоціацію, Договору у сфері охорони та сталого розвитку басейну річки Дністер;

1.6. проінформувати Комітет про виконання його рішень:

від 07.11.2017 № 66/17 в частині створення міжвідомчої робочої групи щодо комплексного врегулювання питання із збереження об’єктів природоохоронного значення національного природного парку "Бузький Гард" на території Арбузинського, Братського, Вознесенського, Доманівського та Первомайського районів Миколаївської області та регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" в басейні р. Південний Буг при здійсненні заходів щодо підняття рівня Олександрівського водосховища;

від 17.05.2017 № 54/9 в частині відмови від будівництва каскаду гідроелектростанцій на річці Дністер, перегляду Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року чи скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р "Про затвердження Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року".

2. Мінприроди:

2.1. забезпечити проведення оцінки впливу на довкілля гідроенергетичних проектів та у випадках, визначених законом, стратегічної екологічної оцінки та міждержавних консультацій відповідно до Конвенції Еспо;

2.2. розглянути питання удосконалення нормативно-правових актів щодо оцінки впливу гідроенергетичних об‘єктів на довкілля з урахуванням зобов‘язань України щодо гармонізації її законодавства із законодавством ЄС та найкращих світових практик;

2.3. розробити заходи із завершення встановлення меж зон із особливим природоохоронним статусом з метою збереження біорізноманіття та визначення режимів підтримки відповідних територій;

2.4. разом з Мінерговугіллям:

розглянути можливості мінімізації негативних наслідків для довкілля від функціонування існуючих гідроенергетичних об’єктів шляхом проведення об’єктивної оцінки їх впливу на довкілля та розроблення планів мінімізації, пом’якшення, компенсації впливів, протипаводкового захисту територій, а також впровадження таких планів;

врахувати під час розвитку мережі державного екологічного моніторингу необхідність належного його проведення у зонах потенційного впливу на довкілля об'єктів гідроенергетики;

розробити заходи з впровадження міжнародних інструментів сталого розвитку гідроенергетики, зокрема з імплементації протоколу про оцінку гідроенергетичних об’єктів за критеріями сталого розвитку Міжнародної гідроенергетичної асоціації, з впровадження екосистемного підходу під час оцінки гідроенергетичних ресурсів басейнів річок, розроблення планів управління річковими басейнами, забезпечення дотримання засад інтегрованого управління водними ресурсами;

2.5. разом з Держводагентством провести аналіз сучасного стану
р. Дніпро, ефективності реалізації Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро на період до 2021 року, із визначенням шляхів подолання екологічної кризи басейну річки;

2.6. разом з Мінкультури та Міненерговугіллям розглянути питання про збереження природної та культурної спадщини, що потрапляють в зону впливу гідроенергетичних проектів, зокрема збереження об’єктів природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі Європи, об’єктів, що входять до переліку природних чудес України – Гранітно-Степове Побужжя, Дністровський каньйон, Канівські гори тощо, об’єктів культурної спадщини – Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького, башта Вітовта тощо, а також про перехід на практичне застосування принципу екоімперативу.

3. Міненерговугіллю:

3.1. посилити роботу із забезпечення розроблення альтернативних варіантів подальшого розвитку енергетичної системи України з урахування сучасних світових тенденцій та їх публічне обговорення в широкому експертному середовищі;

3.2. забезпечити вивчення та впровадження європейського досвіду створення та експлуатації ГЕС з урахуванням басейнового принципу управління водними ресурсами, відновлення екологічного стану річок та створення зон рекреації;

3.3. проінформувати про врахування складних геологічних умов при визначенні майданчика будівництва Канівської ГАЕС (район Канівських дислокацій), перспективи розвитку гідроенергетики на річках Дніпро, Дністер та Південний Буг.

4. ПрАТ "Укргідроенерго":

4.1. посилити інформаційну діяльність щодо врахування екологічної складової під час планування створення нових та реконструкції існуючих потужностей гідроенергетики України;

4.2. забезпечувати широке громадське обговорення проектів гідроенергетичного будівництва та розгляд альтернативних варіантів, врахування рішень та рекомендацій громадських слухань під час прийняття рішень щодо реалізації проектів, результатів експертного діалогу із залученням представників державних органів, громадськості, наукових установ, приватних інвесторів та державних генеруючих компаній для розв'язання екологічних проблем;

4.3. в проектах будівництва гідроенергетичних споруд враховувати найкращі світові практики ефективного захисту водних живих ресурсів та спорудження прохідних каналів (таких, як рибоходи); передбачити підтримку мінімального природного стоку води в річці, моніторинг рівня води та її якісного стану, моніторинг розвитку небезпечних геологічних процесів в період будівництва та експлуатації гідроенергетичних об'єктів.

5. Підтримати ініціативу ПрАТ "Укргідроенерго" та ДП НАЕК "Енергоатом" щодо розроблення та затвердження "Науково-технічних заходів з екологізації програми розвитку гідроенергетики до 2026 року" із включенням до них проведення техніко-економічних та екологічних оцінок окремих пунктів Програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 р., схваленої розпорядженням № 552-р від 13.07.2016, на основі комп’ютерного моделювання з використанням кращого світового досвіду, а також щодо створення Міжвідомчої комісії для управління виконанням зазначених заходів із залученням представників центральних органів виконавчої влади, установ НАН України, екологічних громадських організацій та експертів.