Члени Комітету з питань екологічної політики та природокористування прийняли активну участь у Всеукраїнському форумі «Україна 30. Екологія».
Як позначається глобальна зміна клімату на Україні? Які ризики несе промислове забруднення? Які проекти готує влада і що про них думають представники бізнесу та громадськості?
Саме ці питання обговорювались на відкритті форуму «Україна 30. Екологія», який відбувся 07 червня в Києві. На форумі були присутні Президент України Володимир Зеленський, міністри, народні депутати, міжнародні партнери, експерти, екологи та представники бізнесу.
Проект «зелена країна»
Відкриваючи форум, президент Зеленський анонсував проект «зелена країна», який передбачає масову висадку лісів впродовж наступних 10 років. Зменшення площ зелених насаджень – одна з багатьох причин нинішніх стрімких змін клімату.
Одразу після своєї промови Зеленський підписав Указ «Про збереження і відтворення лісів». Він також підписав Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», що був ухвалений Верховною Радою України 01 червня поточного року.
Запобігання промисловому забрудненню
Президент України також акцентував увагу на важливості законопроекту про запобігання промисловому забрудненню, який покликаний сприяти модернізації промисловості в бік зменшення шкідливих викидів (повна назва «Проект Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності», (реєстр. № 4167).
«Наші промисловці мають розуміти, що в 21-му столітті замало бути просто успішними та продуктивними. Треба бути іще й відповідальними», – зазначив президент Зеленський.
Саме цьому законопроекту Голова Комітету Олег Бондаренко присвятив особливу увагу, виступаючи на форумі а рамках панельної дискусії на тему: «Запобігання промисловому забрудненню». Він зазначив, що законопроект (реєстр. № 4167) має складну долю, декілька голосувань і декілька рішень «про повторне перше читання».
«Протягом цього часу законопроєкт зазнав суттєвих доопрацювань і наразі став більш поблажливим з метою досягнення компромісу між державою та бізнесом. Але метою цього документу, насамперед, є запровадження дієвого механізму зменшення промислового забруднення. Це те, заради чого був написаний даний документ і саме прийняття котрого допоможе покращити стан навколишнього природнього середовища протягом наступних десятиліть».
Бондаренко зауважив, що наразі цей законопроект є одним із ключових в Комітеті, оскільки він запровадить дієвий механізм боротьби з промисловим забрудненням.
«Це те, що рятуватиме нашу країну впродовж десятиліть», – наголосив він.
Голова Комітету також зауважив на тому, що поширена думка про те, що українські підприємства-забруднювачі не мають коштів на модернізацію свого обладнання – це міф. Сталеварні та енергетичні підприємства отримують надприбутки і цілком могли би використати частину з них на зменшення шкідливих викидів зі свого виробництва.
Ще одним міфом є те, що законопроект про запобігання промисловому забрудненню вимагає від підприємств модернізації у занадто короткі терміни.
«Дванадцять років – це більш ніж достатньо», – наголосив він.
Викиди вуглецю в атмосферу
Заступниця Голови Комітету з питань екологічної політики Олена Криворучкіна у своєму виступі зазначила, що Україна за останні роки зросла у рейтингу щодо індексу екологічної ефективності. Якщо у 2018 році вона посідала 109 місце в індексі, то у 2020 році – вже 60-те.
«Проте, ця цифра однаково не радує, адже Україні все ще далеко до країн Євросоюзу за показниками економного використання енергії, матеріалів та викидами вуглецю в атмосферу».
Виступаючи в рамках панельної дискусії на тему «Економіка екології», пані Криворучкіна зазначила, що для неї економіку екології варто розділяти на два основні блоки, до першого з яких належать екологічний податок та екологічне страхування, а до другого – використання економічних інструментів для бізнесу. Тому, вкрай важливою залишається проблема екомодернізації підприємств, для вирішення якої необхідні спільні зусилля як народних депутатів, так і міністерств.
«Давайте будемо чесними. Більшість екологічних заходів матиме значний позитивний ефект для бізнес-структур. Окрім екологічного ефекту воно матиме ефект здатності конкурувати на світовому ринку. Бо без них наші підприємства стануть не конкурентоспроможними» – зазначила вона.
Глобальна зміна клімату
Леся Василенко, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету з питань екологічної політики, розповіла, що після недавнього народження дитини її погляд на екологічні загрози ще більш загострився. З’явилося відчуття, що довкілля небезпечне і українці ризикують передати його наступним поколінням у ще гіршому стані ніж зараз.
Тому, пані Василенко, закликала діяти негайно, «змінивши оптику від фокусу на питаннях економічного прибутку на окресленні його ціни».
«Кліматичні дискусії в Україні це майже завжди дебати під назвою екологія проти економіки. Хоча весь цивілізований світ знає, що успіх можливий лише тоді, коли екологія і економіка балансують і доповнюють одне одного», – наголосила депутатка.
Екологічний контроль
В останній панельній дискусії конференції, що мала назву «Екоконтроль», Олександр Маріковський, заступник Голови Комітету з питань екологічної політики, у своєму виступі пояснив, що цей законопроект потребував тривалого узгодження, оскільки він змінює статус-кво, який давно склався в питанні діяльності Держекоінспекції. Проте, наразі він вже готовий до першого читання і може бути розглянутий у Верховній Раді України вже наступного тижня.
«Якщо Верховна Рада України мобілізується і підтримає цей законопроект в першому читанні, а потім також у другому, то ми залишимо своїм дітям достойні умови життя», – зазначив депутат.