Комітет Верховної Ради України

Під час обговорення зазначалося, що потребує уточнення механізм визнання обладнання як інвестиції та вимог до нього, Також законопроект не відповідає підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно з яким зміни до податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку бюджетного періоду, в якому вони діятимуть. Крім того, зміна ставок рентної плати призведе до зміни показників бюджету. Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту має бути додане належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), зокрема запропонованої зміни розміру ставки.

Під час обговорення зазначалося, що потребує уточнення механізм визнання обладнання як інвестиції та вимог до нього, Також законопроект не відповідає підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно з яким зміни до податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку бюджетного періоду, в якому вони діятимуть. Крім того, зміни в оподаткуванні призведуть до зміни показників бюджету. Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту має бути додане належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Метою законопроекту, на думку суб'єктів права законодавчої ініціативи, є: - врегулювання питання будівництва та проведення інших видів робіт на землях водного фонду, зайнятих внутрішніми морськими водами, територіальним морем, у тому числі акваторією морських портів; - припинення практики незаконного відведення земельних ділянок під внутрішніми морськими водами, територіальним морем, а також акваторіями морських портів, що є водними об'єктами загальнодержавного значення.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щиро вітає усіх Вас з Днем вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Час швидкоплинний, 30 років минуло від дня Чорнобильської трагедії, наслідки якої нагадуватимуть про себе ще багато років. Напередодні Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ми віддаємо дань пошани всім учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які, рятуючи людей, майбутнє людства від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим - своїм здоров'ям і життям. Ми не маємо права забути про тих, хто, ризикуючи власним здоров'ям та життям не спасував перед труднощами та врятував землю від радіаційного спустошення.

Проектом Закону передбачається внесення змін до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", який передбачається доповнити новою статтею 24-2, згідно з якою проведення страйку забороняється прокурорам, суддям, державним службовцям категорії "А", поліцейським, військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро, особам рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.

Створений у 1986 році героїчними зусиллями вчених, проектувальників, будівельників, військових та працівників Чорнобильської АЕС, об'єкт "Укриття" - це унікальна захисна споруда, яка виконувала надзвичайно важливу функцію фізичного бар'єру на шляху виходу радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання в навколишнє середовище. Проектування і спорудження об'єкту "Укриття" було здійснено за рекордно короткий строк - всього за півроку. Особливість і складність цього об'єкту полягала у відсутності як у вітчизняній так і у світовій практиці досвіду подолання наслідків такої масштабної аварії. Розрахований на 30 років експлуатації, об'єкт "Укриття" надав фахівцям час для напрацювання подальших важливих високотехнологічних рішень.

Метою законопроекту є врегулювання питання передачі окремих повноважень у сфері природно-заповідного фонду від територіальних органів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, які ліквідовані, до відповідних органів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. До проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (реєстр. № 4551) надійшло 24 пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 19 враховані (у тому числі редакційно та частково), 5 - відхилені.

При підготовці до другого читання до законопроекту внесено 28 пропозиції народних депутатів України. З них 17 пропозицій враховано (у тому числі частково та редакційно) і 11 пропозицій відхилено. При доопрацюванні до другого читання було вдосконалено процедуру видачі дозволів на спеціальне водокористування; визначені повноваження органів влади у рамках зазначеної процедури; уточнені терміни надання причетними центральними органами виконавчої влади погодження на надання дозволу на спеціальне водокористуваня тощо.

В рамках сегменту високого рівня готуються національні заяви країн-сторін зазначеної Конвенції. Особливу увагу на форумі приділятимуть реалізації Паризької угоди, яку ратифіковано Верховною Радою України 14.07.16. Паризька угода є основою міжнародного переговорного процесу про зміну клімату. Механізми, процедури та інші практичні питання її впровадження, які дуже важливі для України, мають бути опрацьовані у м. Марракеш. Принципово новим у Паризькій угоді в рамках спільної, але диференційованої відповідальності, є динамічна система зобов'язань, що полягає у виконанні Очікуваних національно-визначених внесків, які приймають на добровільній основі, тобто на кожну країну покладаються зобов'язання визначити власний рівень обмеження обсягів викидів парникових газів і посильного його виконання

У своєму виступі завідувач Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Михайло Борисюк поінформував учасників "круглого столу" про екологічні законодавчі ініціативи Комітету та зауважив, що побудова в Україні дієвої ефективної системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства має відбуватися з урахуванням найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій у країнах Євросоюзу.