Комітет Верховної Ради України

Під час зустрічі відбувся обмін думками щодо ходу робіт на майданчику Чорнобильської АЕС із будівництва Нового безпечного конфайменту (НБК) та Сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), що знаходяться на завершальних етапах. Вінс Новак повідомив, що на 29 листопада поточного року заплановане насування арки НБК ("нового безпечного конфайменту") на об'єкт "Укриття" ЧАЕС. Проектом передбачено, що нова споруда експлуатуватиметься упродовж 100 років. Одразу після цього на Чорнобильській АЕС заплановане проведення засідань Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду "Укриття" та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки. Гості висловили упевненість у завершенні у першому півріччі 2017 року робіт з будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). На березень 2017 р. призначені комплексні випробування об'єкту, а з вересня передбачено почати вивільнення палива зі СВЯП-1 (сховище проміжного зберігання ядерного палива, що функціонує з 1986 року).

На особистому прийомі громадяни порушували питання, які стосувалися, зокрема, питання запобігання забрудненню довкілля від золошлаковідвалу Дарницької ТЕЦ-4, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, удосконалення законодавства щодо складування, переробки та утилізації твердих побутових відходів та інші. За наслідками розгляду отриманих звернень Комітет відповідно до предметів відання вживає заходів щодо оцінки ситуації, пошуку шляхів розв'язання, планує залучити Кабінет Міністрів України і центральні органи виконавчої влади та надати максимально можливу практичну допомогу по кожному зверненню.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щиро вітає колектив Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" з 30-річчям з дня утворення. Колектив Центру, попри нелегке становище нашої науки, продовжує наполегливо працювати. Зростання захворюваності, погіршення епідеміологічної ситуації в Україні, обумовлене як економічним станом, так і шкідливим впливом чинників Чорнобильської катастрофи, вимагають від спеціалістів, що працюють у галузі радіаційної медицини, значних зусиль. Історія Центру пов'язана з трагічними подіями нашої історії - найбільшою в історії людства техногенною катастрофою - аварією на Чорнобильській атомний електростанції.

Депутати ухвалили 3 закони та прийняли за основу 6 законопроектів.

На особистому прийомі громадяни порушували питання, які стосувалися, зокрема, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (проблеми самоселів, що проживають на території зони відчуження), екологічні питання (заборони використання пестицидів і проблем переробки та утилізації накопичених непридатних до використання агрохімікатів) та інші. За наслідками розгляду отриманих звернень Комітет, відповідно до предметів відання, проведе ретельну роботу з метою оцінки ситуації, пошуку шляхів розв'язання та надання максимально можливої практичної допомоги по кожному випадку.

З метою належного забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави, прийнятного рівня екологічної безпеки довкілля для життєдіяльності суспільства і кожної людини, соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи надіслав Комітету з питань бюджету та Кабінету Міністрів України наступні пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік.

Комітет зауважує, що таке "тимчасове" обмеження було запроваджене з 1 січня 2015 року, потім з 1 січня 2016 року. Тепер вже третій рік поспіль - на 2017 рік пропонується відміна виплати призначеної пенсії працюючим громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Даний законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, спрямований на посилення боротьби з браконьєрством, на охорону природно-заповідних об'єктів, захист рідкісних видів тварин, які живуть у лісах, а також посилення функції держави та громадськості по контролю за використанням природних ресурсів. Він також спрямований на боротьбу з корупцією. Законопроектом пропонується внести зміни до статті 85 Лісового кодексу України, ст.52-1 Закону України "Про тваринний світ", ст. 11 Закону України "Про Червону книгу України", ст. 9-1, 30, 36 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 6 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

На думку управління, для покращення складної ситуації у сфері раціонального використання та охорони лісових ресурсів доцільно вводити не мораторій у цій сфері, дотримання якого вбачається сумнівним, а внести необхідні зміни до законодавчих актів, які створюють передумови видалення як зелених насаджень, так і здійснення суцільних та інших рубок у лісах, у тому числі й на території природно-заповідного фонду під прикриттям лісовпорядкування та санітарних рубок. Вказаний проект жодним чином не вирішує порушені питання. Йдеться у першу чергу про відміну положення абз. 2 ч. 3 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до якого "не потребує отримання дозволу (ордера) на видалення.

Запропоноване справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що справляється за видобування бурштину в межах ділянок надр, що частково втратили промислову значимість в результаті господарської діяльності з видобування бурштину-сирцю без наявності відповідних дозвільних документів не узгоджується з пунктом 1 статті 251 Податкового кодексу України та статтями 14, 28, 29 Кодексу України про надра. При цьому відсутність у законодавстві та законопроекті критеріїв віднесення ділянок надр до ділянок, що частково втратили промислову значимість, а також відсутність визначення органу, уповноваженого приймати рішення щодо такого віднесення може призвести до правової невизначеності під час застосування положень законопроекту у разі його прийняття.