Про зростання ризику транскордонної надзвичайної ситуації в Калуському гірничопромисловому районі
26 червня 2014, 12:31
Джерело: http://www.niss.gov.ua/articles/1507/
"Про зростання ризику транскордонної надзвичайної ситуації в Калуському гірничопромисловому районі".
Аналітична записка
Надзвичайна ситуація (НС) на території Калуського гірничопромислового району після підвищених повеней 2008 р. і 2010 р. перейшла у вкрай загрозливу фазу, що характеризується активізацією карстових процесів у прибортовій частині Домбровського кар’єру з наступним прискоренням руху підземного потоку надсольового горизонту. Негативним наслідком вищезазначених процесів є вимивання пиловато-глинистих фракцій із покривних пухких порід, збільшення проникності надсольового горизонту та його живлення. Підтвердженням цього є майже двократне зростання водоприпливу у Домбровський кар’єр до 2,2 2,5 млн м3/рік та швидкості підйому рівня мінералізованих кар’єрних вод до 1,8 2,2 м/рік. За таких умов не виключається можливість прориву вод із каналізованої частини р. Сівка на північному борті Домбровського кар'єру внаслідок подальшої активізації зсувно-обвальних процесів.
Аналітичні оцінки змін водоприпливів із надсольового горизонту (1961-2013 рр.) свідчать, що експлуатація кар’єру проводилася за недосконалими технологіями та еколого-технологічними заходами, що не забезпечували ефективного водовідведення та попередження активізації карстових та зсуво-обвальних процесів у прибортовій зоні кар’єру. До них можна віднести незадовільну водоперехоплюючу здатність кільцевої дренажної траншеї, недосконалий протифільтраційний захист шламо- та хвостосховищ, що вміщують великі обсяги розчинних солей.
Упродовж 2008 2013 рр. екологічна ситуація в районі кар’єру ще більше ускладнилася через суттєве збільшення кар’єрного водоприпливу та прискорення карстово-зсувного руйнування внутрішньокар’єрного поля. Крім того, суттєво збільшилися площа забруднення підземних вод надсольового горизонту (до
За сучасного об’єму водоприпливу у кар’єр наповнення осушеної частини надсольового горизонту у прибортовій зоні може відбутися вже за 4 5 років, що призведе до комплексу негативних екологічних наслідків:
• зменшення до повного призупинення кар’єрних водоприпливів з наступним підйомом рівнів надсольового горизонту до природних відміток Н =
• формування ділянок підтоплення підґрунтя шламо-, хвостосховищ, можливого зменшення міцності порід у підґрунті та активізації карстоутворення і критичних деформацій утримуючих дамб та гребель;
• розширення в межах промислового майданчику контуру мінералізованих вод і прискорення його руху у бік річок Млинівка та Лімниця;
• активізація зсувів та обвалів на бортах Домбровського кар’єру з ризиком комплексного забруднення кар’єрних вод як потенційної сировини для вилучення корисних компонентів.
Враховуючи сучасну швидкість заповнення кар’єру можна очікувати, що поверхня кар'єрних вод наблизиться до підошви надсольового горизонту протягом наступних 1-3 років, що призведе до створення контуру його постійного живлення водами високої мінералізації (80-140 г/л і більше) у регіональному потоці до р. Лімниця як притоки транскордонної р. Дністер.
Додатковими факторами прискорення хімічного забруднення надсолевого горизонту може бути формування гідравлічного зв’язку між кар’єром і незатопленими виробками шахт «Ново Голинь», що може супроводжуватися виникненням додаткової території карстопровальних та просадкових деформацій поверхні та зростанням ризику руйнування житлових та промислових будівель.
В цілому збільшення припливу низькомінералізованих вод у гірничі виробки, що є агресивними до сольового масиву, призведе до збільшення розчинення солей та активізації карстоутворення у солепородному масиві. Необхідно відмітити, що протягом некерованого затоплення шахти в межах гірничого відводу за 15 років утворилося більше 10 провальних лійок різних розмірів, через що значно посилалася загроза прориву вод у р. Лімниця та у відпрацьований простір із катастрофічними наслідками для населення та довкілля. Треба відзначити, що ВАТ «Оріана» вже провело відселення мешканців з 26 будинків, а всього у зону негативного впливу за попередніми даними нерегулярних геофізичних і геодезичних спостережень потрапляє понад 100 будинків.
Треба також враховувати, що під час випадання інтенсивних опадів цілком можливі надмірне водонасичення дамб і переливання мінералізованих розчинів через гребні гребель. Враховуючи значний вміст у греблях розчинних солей, виникає загроза їх критичного водонасичення з наступним катастрофічним руйнуванням. Про зростання ризику гідротехнічної аварії свідчить те, що уздовж дамби на території хвостосховища продовжують розвиватися карстові процеси, що призводять до утворення просідань і фільтрації розсолів через тіло дамби із забрудненням поверхневої та підземної гідросфери. Прорив розсолів з хвостосховища може призвести до катастрофічного транскордонного забруднення стоку р. Дністер, аналогічного за своїми негативними наслідками до руйнування хвостосховища 
Стебницького калійного комбінату у 1983 р.
Також за час спостережень мінералізація розсолів у шламонакопичувачі знизилася від 270 до 60 г/л, що свідчить про винесення у поверхневий і підземний водний стік десятків тисяч тонн солей. Відповідно до існуючих проектних вимог розсоли, що витікають за межі гідротехнічних споруд системою канав, повинні перехоплюватися і відкачуватися у вільні резервуари, однак на практиці такі заходи не здійснюються. Через це концентровані розсоли безперешкодно потрапляють на прилеглу територію, створюють ореоли засолення ґрунтів і потрапляють у водоносний горизонт з ресурсами прісних вод питно-господарського призначення. Аналіз даних моніторингу солоності верхньої зони кар’єрних вод у 10-метровому шарі засвідчив зниження їх мінералізації з 200-350 г/л до 80-180 г/л після повені 2010 р., що є підтвердженням прискорення руху прісних вод над сольового горизонту у кар’єр.
Вкрай складна соціально-економічна та техногенно-екологічна ситуація у Калуській промислово-міській агломерації неодноразово розглядалася на державному, регіональному та місцевому рівнях. Однак через недостатнє фінансування природоохоронних і технологічних заходів, їх незадовільну науково-технічну координацію, відсутність системи моніторингу за умов переважаючої спрямованості саме на ліквідацію вже проявлених негативних наслідків, рівень безпеки життєдіяльності на території Калуського ГПР має стійку тенденцію до погіршення та переходу на некерований стан з ризиком формування НС транскордонного рівня.
Враховуючи вищенаведене, Указом Президента України від 10.02.2010 р. № 145/2010, підтвердженим Законом України від 12.02.2010 р. № 1885-VI, територію м. Калуш та с. Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації [2] строком на 90 діб, що не відповідало необхідним термінам для реалізації заходів зі стабілізації екологічної ситуації. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. було передбачено значні фінансові ресурси для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної екологічної ситуації на території м. Калуша та с. Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району [3].
Разом з тим, на сучасному етапі обґрунтованій оцінці загрози затоплення кар’єру, карстоутворення та розширення площі забруднення надсолевого горизонту суттєво заважає фрагментарність моніторингу, відсутність сучасної картографічної основи та комплексу математичних моделей, що розпорошує захисні заходи та одночасно знижує їх ефективність.
Зважаючи на суттєве ускладнення еколого-техногенної ситуації в Калуському ГПР, Міністерство закордонних справ України та Міністерство екології та природних ресурсів України звернулися до міжнародних установ та іноземних держав із запитом про надання технічної допомоги для нормалізації екологічної ситуації на території Калуського ГПР. У відповідь була організована спільна місія ООН та Комісії Європейського Союзу, яка провела вивчення масштабів технічних робіт на території небезпечних об’єктів Калуського ГПР з 1 по 9 березня 2010 р. За результатами роботи місії були підготовлені відповідні рекомендації політичного та технічного характеру з визначення масштабів необхідних робіт для ліквідації наслідків надзвичайної екологічної ситуації на території Калуської промислово-міської агломерації [4]. Враховуючи, що більшість із цих рекомендацій своєчасно не було реалізовано, зараз вкрай необхідно виконати уточнення складу заходів та їх узгодження із змінами стану природно-техногенних систем Калуського ГПР.
В цілому негативні зміни стану навколишнього природного середовища м. Калуш, с. Кропивник і с. Сівка-Калуська вже призвели до значного перевищення гранично допустимих норм хімічного забруднення ґрунтів і водних джерел, що суттєво обмежує можливість безпечної життєдіяльності населення, ускладнює подальшу господарську діяльність в цих умовах та знижує інвестиційну привабливість регіону. Це зумовлює необхідність прискореної реалізації заходів з інженерно-гідрогеологічних, геофізичних і картографічних досліджень ділянок небезпечних карстопровальних процесів та осадок, зміщення контурів засолених вод у бік долини р. Лімниця, застосування адекватних заходів з боку держави для забезпечення захисту життя і здоров’я людей на території Калуського ГПР.
Починаючи з 2010 р. Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) неодноразово привертав увагу органів державної влади та міжнародних організацій до загрозливої ситуації на Калуському солеруднику. НІСД в межах компетенції звертався до Президента України (10.2010, 01.2011, 09.2011), Прем’єр-міністра України (10.2010) з інформацією про загрози транскордонної водно-екологічної ситуації на території Калуської ПМА. Крім того, НІСД був співорганізатором виїзного круглого столу на тему: «Проблеми запобігання трансграничної еколого техногенної надзвичайної ситуації внаслідок негативних змін екологічного стану Калуської промислово-міської агломерації» (м. Калуш, серпень 2011 р.). У цьому заході взяли участь представники органів державної влади, Програми розвитку ООН, Європейської комісії, Фонду глобального навколишнього середовища, посольства Республіки Молдова в Україні, провідні науковці, експерти аналітичних установ, які оглянули територію потенційно небезпечних об’єктів Калуського ГПР, серед яких хвостосховище № 2, Домбровський кар’єр, місце захоронення токсичних відходів гексахлорбензолу ТОВ «Оріана-Галєв».
Крім значних матеріальних втрат, у випадку реалізації транскордонного сценарію розвитку еколого-техногенної ситуації у Калуському ГПР Україною будуть порушені положення щонайменше чотирьох міжнародних природоохоронних конвенцій, стороною яких є наша держава. Очевидно, що реакція європейської та світової спільноти на цю можливу надзвичайну ситуацію буде досить жорсткою, оскільки на запрошення України у м. Калуш в 2010 р. працювала спільна місія ООН та Європейського Союзу з наданням відповідних технічних і політичних рекомендацій, більшість з яких не було реалізовано.
З метою всебічного вивчення ситуації, що склалася у зоні впливу Домбровського кар’єру у відповідності до плану виконання природоохоронних заходів програми «Проведення комплексного еколого геологічного моніторингу на території Калуського гірничопромислового району на 2013-2014 рр.» на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу 20.02.2014 р. було 
проведено виїзне засідання Західного та Південного наукових центрів НАН і МОН України, на якому були розглянуті найважливіші аспекти запобігання транскордонної надзвичайної ситуації у Калуському гірничопромисловому районі.
В рамках організації виконання Указу Президента України від 10.02.2010 р. № 145/2010 «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації» та відповідних доручень Уряду, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.10.2011 р. було створено міжвідомчу робочу групу з вивчення ситуації, що склалася на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» і Домбровському кар’єрі та затверджено її склад включаючи представників НІСД [6].
За результатами роботи виїзного засідання міжвідомчої робочої групи від 06-07.12.2011 р. (м. Калуш) було досягнуто узгоджених пропозицій учасників щодо проведення комплексу робіт із покращення екологічної ситуації та шляхів вирішення актуальних екологічних проблем у зоні впливу місць захоронення високотоксичних відходів гексахлорбензолу ТОВ «Оріана-Галев» і Домбровського кар’єру. Разом з тим, пропозиції щодо випереджаючого проведення геодезичних і геофізичних досліджень з метою експресної оцінки стану солерудного масиву, а також удосконалення на їх основі системи моніторингу геологічного середовища в зоні впливу гірничо видобувного комплексу у 2013 р. були реалізовані лише частково і через це є недостатньо ефективними.
Учасники виїзного засідання наголосили, що техногенно-екологічний стан в межах Калуша і прилеглих сіл є критичним і для його поліпшення необхідно здійснити комплекс робіт за відповідними напрямами, включаючи проведення комплексного еколого геологічного моніторингу на всій території Калуського ГПР, в тому числі з використанням технологій дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем та математичного моделювання.
Висновки
1. Основні заходи, передбачені Указом Президента України № 145/2010 «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації» та заходів програми «Проведення комплексного еколого-геологічного моніторингу на території Калуського гірничопромислового району на 2013-2014 рр.» щодо стабілізації і покращення еколого-техногенної ситуації на зазначеній території, до цього часу не реалізовані.
2. Через недостатнє фінансування природоохоронних і технологічних заходів, їх незадовільну науково-технічну координацію, відсутність системи моніторингу за умов переважаючої спрямованості саме на ліквідацію вже проявлених негативних наслідків, рівень безпеки життєдіяльності на території Калуського ГПР має стійку тенденцію до погіршення та переходу на некерований стан з ризиком формування НС транскордонного рівня.
3. Прискорене затоплення Домбровського кар’єру у найближчі 1 3 роки може призвести до надходження солоних вод у водоносний горизонт, який є єдиним джерелом питно-господарського водопостачання Калуської промислово-міської агломерації, а також до аномального забруднення стоку р. Лімниця та р. Млинівка, що є притоками транскордонної р. Дністер з негативними наслідками для населення та навколишнього середовища. Проникнення агресивних кар’єрних вод до соледобувних шахт Ново-Голинь та Хотинська може перетворитися на фактор катастрофічної активізації карсту та руйнівних деформацій поверхні в межах прилеглих населених пунктів.
4. Недостатній моніторинг ореолів розповсюдження відходів гексахлорбензолу на території Калуського ГПР також створює додаткову серйозну загрозу з можливими негативними наслідками для населення та навколишнього середовища.
5. Ситуація в Калуському гірничопромисловому районі суттєво ускладнюється через недостатньо скоординовану дію центральних органів державної влади у природоохоронній сфері та сфері надзвичайних ситуацій і регіональної та місцевої влади зі стабілізації та подальшої нормалізації еколого-техногенної ситуації.
6. Незважаючи на численні звернення НІСД, рекомендації міжвідомчої робочої групи та спільної місії ООН та Європейської комісії до цього часу не було запроваджено необхідного наукового і моніторингового супроводу робіт зі стабілізації небезпечної еколого-техногенної ситуації на Калуському солевидобувному руднику, особливо на території Домбровського кар’єру, шламо- та хвостосховища, що викликає стурбованість на місцевому і міжнародному рівні.
7. За цих обставин Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, недостатньо враховуються світовий досвід і рекомендації провідних вітчизняних експертів, ООН та Європейської комісії, а також недооцінюються ресурсні можливості міжнародних організацій зі стабілізації потенційно транскордонної екологічної ситуації у Калуському гірничопромисловому районі.
Пропозиції
1. З метою запобігання розвитку надзвичайної екологічної ситуації з масштабними транскордонними наслідками у найкоротший термін необхідно у повному складі виконати заходи, передбачені програмою «Проведення комплексного еколого-геологічного моніторингу на території Калуського гірничопромислового району на 2013-2014 рр.».
2. Для створення системи комплексного водно-екологічного моніторингу з метою попередження та контролю можливого забруднення транскордонної р. Дністер Міністерству екології та природних ресурсів України доцільно звернутися за технічною та фінансовою підтримкою до Глобального Екологічного Фонду через механізм залучення Організації Продовольства та Сільського господарства ООН.
3. Враховуючи обмежений період часу до критичного заповнення Домбровського кар’єру із залученням установ НАН України та міжнародних організацій необхідно якнайшвидше проаналізувати можливість створення на його території компенсаційного комплексу для доочищення кар’єрних вод з їх наступним керованим скидом у повені в р. Дністер. Це може забезпечити певну стабілізацію загрозливої водно-екологічної ситуації, а також провести роботи з екологічної рекультивації шламо- та хвостосховищ, гідроізоляції та зміцнення дамб, шахтних стволів і зон просадкових деформацій.
4. Кабінету Міністрів України у поточному році передбачити належне фінансування робіт із попередження транскордонної надзвичайної ситуації на території Калуського гірничопромислового району.
5. Враховуючи масштабність негативних наслідків надзвичайної ситуації на території Калуського ГПР уявляється доцільним Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо змін до Закону України «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації» із визначенням терміну його дії до стабілізації екологічної ситуації в Калуському гірничопромисловому районі.
Відділ екологічної та техногенної безпеки
(С.П. Іванюта)
Відділ стратегії розвитку сектору безпеки і оборони
(Є.О. Яковлєв)
Перелік використаних джерел
1. Головчак В.Ф. Екологічні проблеми гірничопромислових комплексів // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування: науково-техн. журнал / Івано Франківський національний технічний університет нафти і газу. – Івано Франківськ, 2010. – № 2. – С. 4-13.
2. Указ Президента України від 10.02.2010 р. № 145/2010 Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації. – Закон № 1885 VI (1885 17) від 12.02.2010. – ВВР, 2010. – № 19, ст. 148.
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 381-р «Про деякі заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків надзвичайної екологічної ситуації на території м. Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/381-2010-%D1%80
4. A Joint United Nations – European Commission Environmental Emergency Response Mission. Technical Scoping Mission, Kalush Area, Ukraine, March 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ochanet.unocha.org/p/Documents/UN-EC%20Technical%20Scoping%20Mission%20-%20Kalush%20(16Apr10).pdf
5. Доручення Президента України від 30 травня 2011р. № 1-1/1047 «Щодо підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері поводження з відходами». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/13871.html
6. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.10.2011 № 411 щодо створення робочої групи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/9514?print=true
7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/12025