08 квітня 2021 р. у режимі відеоконференції відбулися слухання у комітеті на тему: «35-ті роковини Чорнобильської катастрофи: проблеми та перспективи розвитку зони відчуження»

Комітет
08 квітня 2021, 17:54

 

08 квітня 2021 р. у режимі відеоконференції відбулися слухання у комітеті на тему: «35-ті роковини Чорнобильської катастрофи: проблеми та перспективи розвитку зони відчуження» під головуванням народного депутата України, Голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Бондаренка Олега Володимировича.

У слуханнях взяли участь народні депутати України – члени Комітету та інші народні депутати України, представники департаменту з ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку, керівники та представники центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, наукової спільноти та громадських організацій.

Голова Комітету Бондаренко О.В. у своєму виступі відмітив необхідність вшанування подвигу та продовження традиції шанобливого ставлення до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків, які зупинили поширення лиха та в короткий термін локалізували небезпеку.

Бондаренко О.В. підкреслив, що Україна повністю виконала свої міжнародні зобов'язання відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС і, за підтримки світової спільноти, фінансує та реалізує на державному рівні весь комплекс робіт щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта  "Укриття" на екологічно безпечну систему. Реалізацію проекту Нового безпечного конфайменту завершено та у 2019 році цей унікальний об’єкт офіційно передано на баланс українській стороні. Спорудження Сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) завершено у 2020 році та здійснюються заходи із введення його в експлуатацію.

Голова Комітету зазначив, що обсяги і темпи виконання робіт на майданчику Чорнобильської АЕС досі не можна вважати задовільними. "Хронічне" недофінансування не дозволяє виконувати необхідні роботи зі зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, ускладнює супровід міжнародних проектів та, загалом, є недостатньо ефективним витрачанням бюджетних коштів, оскільки і через 21 рік після остаточної зупинки станції основні витрати йдуть на підтримку безпеки станції, а не на зняття її з експлуатації.

Бондаренко О.В. підкреслив, що пильної уваги потребує питання актуалізації, виконання та реалізації загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Наразі стоїть питання про завершення підготовки відповідних законопроектів Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством України з управління зоною відчуження.

Голова Комітету звернув увагу на таке важливе питання, як удосконалення системи оперативного реагування на можливі надзвичайні ситуації в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж.

Також Бондаренко О.В. зазначив, що постійний брак коштів на здійснення наукової підтримки діяльності на ЧАЕС та об’єкті «Укриття» призводить до посилення ризиків виникнення надзвичайних подій, погіршення рівня контролю безпеки та призводить до затримки виконання державних програм з виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Незадовільне фінансування призводить до поступової втрати науково-виробничої інфраструктури, а саме важливе – призводить до відтоку фахівців, професіоналів, які володіють необхідними знаннями та навичками.


Голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування – народний депутат України Кривошеєв І.С. та керівник секретаріату Комітету з питань екологічної політики та природокористування, член Національної комісії з радіаційного захисту населення України Борисюк М.М. наголосили на необхідності удосконалення правових механізмів розвитку Чорнобильської зони відчуження, в тому числі порядку та умов перегляду меж зон радіоактивного забруднення з обов’язковим погодженням Національної академії наук, центральних органів виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, на основі експертних висновків. Цьому перегляду меж зон радіоактивного забруднення має передувати загальнодержавна дозиметрична паспортизація населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення.

Директор департаменту ядерної безпеки європейського банку реконструкцій та розвитку Бальтазар Ліндауер поінформував, що у листопаді 2020 року Рада директорів ЄБРР у відповідь на запит України ухвалила створення Рахунку міжнародного співробітництва з питань Чорнобиля (новий донорський фонд). Призначення цього фонду – подолання викликів, які ще залишаються в Чорнобильській зоні, та забезпечення належного використання результатів, досягнутих у рамках роботи Чорнобильського фонду «Укриття» (новий безпечний конфайнмент) та Рахунку ядерної безпеки (сховище відпрацьованого ядерного палива та завод з переробки рідких радіоактивних відходів). Проведення засідання першої Асамблеї нового донорського фонду. очікується в квітні 2021 року.

Генеральний директор ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини" НАМН України, член Національної комісії з радіаційного захисту населення України Базика Д.А. звернув увагу, що стан здоров’я дорослого населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддаленому періоді аварії слід оцінювати як «вкрай незадовільний». Основний внесок у погіршення здоров’я роблять непухлинні соматичні захворювання, основну частку яких займають хвороби системи кровообігу, органів травлення, дихання, кістково-м’язової, нервової систем. За післяаварійний період значно збільшився рівень інвалідності досліджуваних контингентів від непухлинних захворювань. У віддаленому періоді аварії істотно зросла смертність ліквідаторів, евакуйованих, мешканців РЗТ від загальних соматичних захворювань.

Базика Д.А. поінформував про заплановані на 14 квітня 2021 року у режимі відеоконференції Загальні збори Національної академії медичних наук України на тему: «Тридцять п’ять років Чорнобильської катастрофи: існуючі та майбутні дослідження радіологічних та медичних наслідків» за участі міжнародних фахівців.

Також учасники заходу заслухали виступи представників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції ядерного регулювання України, ДСП "Чорнобильська АЕС", Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ, ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини" НАМНУ, ДУ «Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень» НАНУ, Всеукраїнської громадської організації інвалідів ”Союз Чорнобиль України” та інших.


Голова Комітету Бондаренко О.А. на завершення висловив надію, що ці слухання в комітету сприятимуть вдосконаленню правових та економічних механізмів зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему і окреслить шляхи розвитку зони відчуження; продемонструє міжнародній спільноті, що успішна реалізація заходів зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та проектів міжнародної технічної допомоги на майданчику Чорнобильської АЕС залишається одним з головних пріоритетів України у такий непростий час для всього світу.

Переглянути матеріали