Програма завершилась - вода не з'явилася

(Розглянуто Колегією Рахункової палати 06.04.2011)

Рахункова палата провела аудит виконання Державної цільової соціальної програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, на період до 2010 року. Метою цієї програми, затвердженої Урядом у серпні 2008 року, було задоволення потреб в АР Крим і 15 областях 45 тисяч мешканців 54 сіл і селищ.

Результати аудиту засвідчили, що Держводгосп за відсутності контролю з боку Уряду не вибудував чіткої і дієвої системи управління програмою.Управління було неефективним, "ручним", суб'єктивним. Дієва координація з державними замовниками - Радою міністрів АР Крим та обласними державними адміністраціями - відсутня. Через самоусунення від виконання програми місцевих органів влади фінансування з місцевих бюджетів практично не здійснювалося. Отже, програму не виконано.

Аудитом встановлено, що Держводгосп і Мінфін у 2008-2010 роках під час складання законопроектів про державний бюджет не забезпечили обгрунтованого планування коштів держбюджету, необхідних для реалізації заходів програми, і профінансували її лише на 57,7 млн. грн., або 36 відс. до передбачених обсягів. Крім того, в порушення вимог Уряду заходи програми не фінансувалися за рахунок коштів місцевих бюджетів в АР Крим та в 10 з 15 областей, де вони були передбачені.

Держводгосп не забезпечив ефективного управління і використання виділених з держбюджету асигнувань. Програма не містила критеріїв і пріоритету першочергового спрямування коштів, які розпорошувалися: 5,8 млн. грн. було спрямовано на будівництво або нових об'єктів, або з низьким ступенем будівельної готовності (у тому числі з терміном завершення робіт у 2012 - 2014 роках.) Об'єкти, які можна було дофінансувати і здати в експлуатацію, поповнили список довгобудів, що надалі - без консервації, належного утримання і охорони - будуть руйнуватися.

З 11 об'єктів, введення в експлуатацію яких планувалось у 2008-2010 роках, повністю або частково введено лише п'ять, чим задоволено потреби тільки 25 відс. мешканців визначених завданнями програми сільських населених пунктів.

Планові завдання з протяжності будівництва групових водопроводів виконано на 56 відс. від визначених програмою 117 кілометрів. Однак для доставки води кінцевому споживачеві необхідна наявність розвідних мереж у населених пунктах. Їх будівництво покладено насамперед на органи місцевого самоврядування, які без ентузіазму беруться за фінансування та введення в експлуатацію локальних водопроводів, каналізаційних мереж. Так, чотири об'єкти не введено в експлуатацію через те, що органи місцевого самоврядування не виділили асигнувань на будівництво розподільчих мереж та не визначили експлуатуючих організацій.

Наприклад, Нікопольська райдержадміністрація Дніпропетровської області не визначила спеціалізованої організації для експлуатації переданих на її баланс ще у 2008 році дільниць магістрального водопроводу. На їх будівництво витрачено 5,7 млн. грн. коштів держбюджету, але в експлуатацію вони не введені, внаслідок чого не забезпечено централізованим водопостачанням 870 домогосподарств чотирьох населених пунктів району.

На будівництво першої черги групового водоводу у Краснодонському районі Луганської області з держбюджету виділено 3 млн. грн., а місцева райрада, в експлуатацію якій у 2010 році його передано, виділила з місцевого бюджету на підключення розвідних систем лише 5 тис. грн., яких вистачило на підключення лише домогосподарств одного села.

Всього аудитом встановлено неефективне витрачання коштів держбюджету на суму 11,5 млн. гривень. Дніпропетровським, Донецьким, Запорізьким та Львівським облводгоспами 3 млн. бюджетних гривень використано з порушенням законодавства у сфері будівництва та закупівель.

Відсутність питної води належної якості загрожує біологічно-генетичною деградацією населення, поширенням інфекційних захворювань і злоякісних новоутворень. Результати обстеження джерел водопостачання сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, свідчать, що санітарний та екологічний стан більшості з них є критичним, оскільки вміст небезпечних сполук (нітритів, нітратів, азоту тощо) перевищує допустимі норми.

«З огляду на ситуацію, яка склалася, програму необхідно продовжувати, але з урахуванням зауважень за результатами проведеного Рахунковою палатою аудиту. Обов'язки з координації виконання її заходів у сільських населених пунктах мають бути покладені на новоутворене Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства України, до повноважень якого і належить здійснення державного управління у сфері питної води та питного водопостачання, - зазначив на Колегії Голова Рахункової палати Валентин Симоненко. - Без достатніх обсягів фінансування, системного управління, координованих дій з місцевими органами влади всі турботи держави про своїх громадян є не більш як струсом повітря. А спонукання людей до вимушеного вживання неякісної питної води можна кваліфікувати як приховане тихе вбивство.»