КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

від 18 березня 2015 р.                                                                              № 11/15

Щодо проекту Закону про старательську
діяльність (реєстр. № 2013)

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до предметів відання
розглянув доопрацьований проект Закону про старательську діяльність (реєстр. № 2013), поданий народними депутатами України Розенблатом Б. С.,
Кривенком В. В., Дзюбликом П. В., Єфімовим М. В., Яніцким В. П.,
Євтушком С. М. та Недавою О. А., і відзначає.

Законопроект розроблено авторами з метою надання можливості регулювання та легалізації суспільних відносин, що склалися у сфері видобування, використання та реалізації корисних копалин не промислового значення, і він спрямований на створення сприятливих умов для розвитку в Україні галузі економіки, пов’язаною з видобуванням, реалізацією та обробкою корисних копалин не промислового значення, залучення у цю галузь інвестицій та нових технологій, зростання рівню життя населення в місці видобування корисних копалин не промислового значення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час видобування бурштину та рекультивації порушених земель.

Слід зазначити, що питання видобування, використання та реалізації корисних копалин не промислового значення є дуже актуальним. В Україні наявна велика кількість проявів корисних копалин, які економічно не вигідно розробляти промисловими методами. Це відноситься до залишків, виснажених після закінчення промислового видобування, а також від початку розсіяних та незначних проявів. Зокрема на сьогодні це стосується проявів бурштину, незначних проявів вугілля, розсіяних елементів та інших проявів, в тому числі техногенних родовищ, родовищ мінеральних вод, які можуть розроблятися фізичними особами та невеликими артілями для власних та місцевих потреб. Необхідність вирішення цієї загальнодержавної проблеми, яка лишається поза увагою законопроекту, викликана також тим, що в умовах фінансово-

економічної кризи великого поширення набули незаконні роботи з видобування зазначених корисних копалин. Такі роботи, як правило, проводяться без дотримання безпечних умов праці та вимог природоохоронного законодавства, що призводить до травмування та загибелі людей, варварського ставлення до природи та ландшафтів, втрат державного бюджету, а крім того сприяє росту "тіньового" сектору економіки.

До законопроекту можна висловити ряд зауважень.

1. Статтею 1 законопроекту, який загалом носить економічний характер, пропонується дати визначення ряду термінів. Зокрема визначення терміну "корисні копалини" ідентичне наведеному у Гірничому Законі України, який визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій. Тим часом статтею 14.1.91 Податкового кодексу України дається більш розширене визначення цього терміну, яке точніше відповідає загальній економічній спрямованості законопроекту.

2. Статтею 2 законопроекту встановлюється, що перелік корисних копалин не промислового значення визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначена норма може призвести до правової невизначеності під час її застосування згідно із запропонованим у законопроекті визначенням терміну "корисні копалини", оскільки будь-які корисні копалини можуть бути віднесені до таких, що мають промислове значення, або таких, що мають не промислове значення, залежно від характеристик у місцях їх конкретних проявів. На сьогодні критерії, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.00 № 1257.

3. У статті 3 законопроекту визначено, що видобування корисних копалин старателями та артілями старателів проводиться за дозвільним посвідченням, яке видається органом місцевого самоврядування, на території якого здійснюється старательська діяльність. При цьому внаслідок відсутності взаємодії з Держгеолслужбою у видачі дозвільних документів можлива видача дозвільних посвідчень на розробку родовищ корисних копалин промислового значення. При цьому законопроект не передбачає відмови у видачі дозвільного посвідчення. Також запропонована норма щодо запровадження нового дозвільного документу потребує узгодження із Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

4. Статтею 5 законопроекту запроваджується додаткова процедура реєстрації старателів та їх артілей через обов'язкове подання заявки до районної державної адміністрації – місцевого органу виконавчої влади. Це не узгоджується з вимогами законів України "Про засади державної регуляторної політики", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та інших законодавчих актів, що стосуються регулювання господарських відносин, у яких містяться вимоги щодо скорочення процедур, необхідних для отримання
документів дозвільного характеру, а її запровадження може бути корупціогенним фактором.

5. Положення статті 6 законопроекту не узгоджується з вимогами статті
4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно з якою порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, – на підставі типових порядків затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому невизначеним залишаються спрямування та призначення коштів, стягнутих у вигляді плати за видачу посвідчення.

6. Статтею 8 законопроекту пропонується встановити, що старательська діяльність здійснюється виключно не промисловим способом. Проте відсутність критеріїв і суб‘єктів для віднесення способів до не промислових може призвести до правової невизначеності під час застосування цієї статті. Те ж саме стосується дотримання вимог відновлення первинного стану земельної ділянки після здійснення старательської діяльності із збереженням її якісних показників, оскільки не визначено хто, за якими показниками і за які кошти має встановлювати первинний стан земельної ділянки та її стан після здійснення старательської діяльності.

7. Положення статті 10 законопроекту щодо реалізації видобутих старателем або старательською артіллю корисних копалин через товарні біржі не узгоджується з статтею 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а держава не втручається у здійснення власником права власності. Тобто при дотриманні власником наведених умов його не може бути обмежено у здійсненні права власності.

Законопроект зачіпає предмети регулювання інших законів України, зміни до яких законопроектом не вносяться. Тому внесення до нього у цій частині поправок під час підготовки до другого читання не відповідатиме статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Прийняття запропонованого закону призведе до необхідності внесення змін до підзаконних актів, які регулюють відповідні суспільні відносини і мають переглядатися для забезпечення реалізації положень законопроекту. Проте у супровідних документах до законопроекту не додано перелік нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття, як це передбачено частиною 8 статті 90 Регламенту Верховної Ради України.

Зважаючи на викладене, Комітет      в и р і ш и в:

Спрямувати викладені зауваження до доопрацьованого законопроекту про старательську діяльність (реєстр. № 2013), поданого народними депутатами України Розенблатом Б. С., Кривенком В. В., Дзюбликом П. В., Єфімовим М. В., Яніцким В. П., Євтушком С. М. і Недавою О. А. до Комітету з питань промислової політики та підприємництва

Голова Комітету                                                                                             

М. Томенко