Локальний «Чорнобиль» з масштабними загрозами

(Розглянуто Колегією Рахункової палати 11.05.2011)

У районі Дніпродзержинська розташовані сховища (загальна площа понад 2,7 млн. кв. м), що містять 40 млн. тонн потенційно небезпечних радіоактивних відходів від переробки уранових руд та уранового виробництва часів СРСР. Колишнє виробниче об'єднання «Придніпровський хімічний завод» (ВО "ПХЗ"), на якому наприкінці 1940-х років вироблялася сировина для першої атомної бомби СРСР, на сьогодні є екологічно і техногенно небезпечним об'єктом, оскільки, у порушення санітарних правил, хвостосховища та об'єкти заводу не були ліквідовані, законсервовані або перепрофільовані. Небезпека полягає і в тому, що радіоактивні відходи можуть у результаті зсувів ґрунту потрапити у дніпровську воду, яка є питною для значної частини населення України.

Для приведення цих об'єктів в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання Урядом упродовж 1996 - 2010 років прийнято низку державних програм і заходів, на реалізацію яких за останні три роки з державного бюджету виділено понад 53 млн. гривень.

Рахункова палата, провівши аудит використання цих коштів, встановила, що Міністерством палива та енергетики як державним замовником, організатором та відповідальним виконавцем державних програм у 2008-2010 роках не запроваджено дієвої системи приведення небезпечних об'єктів радіаційного забруднення в екологічно безпечний стан, тобто не зроблено належних висновків за результатами попередньої перевірки 2008 року.

Затверджені Урядом державні програми та заходи з приведення в безпечний стан об'єктів ВО "ПХЗ" не стали організаційним інструментом для розв'язання відповідних проблем, оскільки не містять наукового обґрунтування шляхів їх розв'язання, заходи нових чергових програм не тільки не узгоджені, але й суперечать заходам попередніх документів.

Державною цільовою екологічною програмою щодо об'єктів ПХЗ, затвердженою постановою Кабміну у 2009 році, передбачено ліквідацію частини хвостосховищ та вивезення відходів, що зберігаються в них, у спеціально облаштовані місця, тоді як попередня програма від 2003 року передбачала засипку радіоактивно забруднених ділянок цих хвостосховищ.

Мінфіном у 2008-2010 роках проігноровано пропозиції Мінпаливенерго і Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо створення окремої бюджетної програми для фінансування заходів з приведення в екологічно безпечний стан об'єктів ПХЗ (така програма передбачена лише у держбюджеті на 2011 рік). Тож видатки на ці заходи здійснювались разом із видатками на виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні, що призвело до недофінансування ліквідаційних робіт на 20,1 млн. гривень.

Мінпаливенерго не забезпечило цілісної, системної та цілеспрямованої роботи підпорядкованого відомству державного підприємства "Бар'єр" - основного виконавця заходів за державними програмами: не здійснювався належний контроль за фінансовою діяльністю підприємства, допущено неефективне управління бюджетними ресурсами, через що стало можливим прийняття підприємством самостійних рішень щодо фінансування низки другорядних заходів. У результаті на виконання першочергових заходів недоотримано належних коштів, розпорошено та використано неефективно і з порушенням законодавства фінансові ресурси в сумі 26,7 млн. грн., або понад 70 відс. від обсягів, отриманих ДП "Бар'єр" у 2008-2010 роках.

Частину неефективних витрат становили кошти, спрямовані на наукові дослідження з обстеження стану хвостосховищ, технологій їх покриття, дезактивації металевих та будівельних конструкцій, вивчення впливу уранових об'єктів на стан здоров'я населення і довкілля. Результати наукових розробок не впроваджені в практичну діяльність.

Як наслідок, у повному обсязі не виконано жодного заходу, що мав бути реалізований у 2008-2010 роках: не створено дільниці дезактивації забруднених трубопроводів та обладнання; не проведено дезактивації забруднених трубопроводів, демонтажу будівлі № 103; не засипано в плановому обсязі відкритих поверхонь хвостосховищ, які є джерелами радіоактивного випромінювання, тощо.

За таких умов території промислового майданчика ВО "ПХЗ" та хвостосховищ залишаються зоною підвищеної небезпеки, що містить потенційну загрозу здоров'ю 300-тисячному населенню Дніпродзержинська та прилеглих населених пунктів, а також водопостачанню низки міст і селищ.

Голова Рахункової палати В.К. Симоненко наголосив: "Система організації робіт на об'єктах хімзаводу відсутня. Мінпаливенерго взагалі самоусунулося від контролю за використанням коштів. Науковці спрацювали з нульовим ефектом. Немає відповідей на головні питання щодо рівня забруднення, кількості небезпечних речовин, способів їхнього захоронення чи ліквідації. То де ж ефективність від фінансових вкладень, що здійснювалися протягом більш як десяти років?! Де елементарне громадянське співпереживання людям, які там живуть і працюють, дітям, які там зростають? Наразі надія на новоутворене Міністерство енергетики - чи стривожаться там екологічними та соціальними загрозами, які приховує цей локальний "Чорнобиль?"