Державна служба України з надзвичайних ситуацій

http://www.cgo.kiev.ua/

ЦЕНТРАЛЬНА  ГЕОФІЗИЧНА  ОБСЕРВАТОРІЯ

ОГЛЯД
СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

У І ПІВРІЧЧІ  2014 РОКУ ЗА ДАНИМИ МЕРЕЖІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ГІДРОМЕТСЛУЖБИ УКРАЇНИ

КИЇВ 2014

1. Атмосферне повітря

1.1. Хімічне забруднення атмосферного повітря

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря у містах України здійснена за даними спостережень, які отримані у 53 містах на 162 стаціонарних постах. В атмосферному повітрі визначався вміст 30 забруднювальних речовин.

Визначення вмісту бенз(а)пірену мало здійснюватися у регіональній лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітряатмосфери Донецького РЦГМ, але через технічні труднощі проби на бенз(а)пірен ще не проаналізовано. Тому інформація з бенз(а)пірену в даній довідці не надається.

Середні за І півріччя концентрації шкідливих речовин по містах України, де проводились спостереження, перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації (ГДК_с.д.), затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 липня 1997 р.  № 201,   з  формальдегіду – в 2,3 раза,  з  діоксиду  азоту – в 1,3,    з завислих речовин – в 1,1 раза.   Вміст  фенолу  був  на  рівні 1,0 ГДК_с.д.

Перевищення ГДК_с.д. за середніми концентраціями за півріччя зафіксовано з формальдегіду  у 34 містах, діоксиду азоту –  у 31, завислих речовин – у 22,  фенолу – в 9, оксиду вуглецю – у 9,  аміаку та фтористого водню – у 4,  діоксиду сірки, оксиду азоту,  хлористого водню  і  сажі  – в одному  місті (таблиці 1.1, 1.2).

Протягом І півріччя 2014 р. випадків високого забруднення атмосферного повітря (ВЗ - вище 5 ГДК_м.р.) у містах України не зафіксовано. За аналогічний період попереднього року спостерігалось 2  випадки  ВЗ.

Таблиця 1.1

Вміст  основних  забруднювальних  речовин  в атмосферному  повітрі  міст  України 

 у  І півріччі  2014 року

Разові концентрації вище ГДК_м.р. з завислих речовин, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, сірководню, фенолу, фтористого водню, хлористого водню та формальдегіду відмічено в 36-78% міст, де проводились спостереження.

Таблиця 1.2

Найбільші середні і максимальні концентрації (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст України у І півріччі 2014 року

У І півріччі 2014 р. у двох містах України рівень забруднення повітря (за комплексним індексом забруднення атмосфери) оцінювався як дуже високий – це міста Красноперекопськ та Одеса. У 22 містах рівень забруднення оцінювався як високий – це Дніпpодзержинськ, Донецьк, Маріуполь, Слов’янськ, Дніпропетровськ, Макіївка, Дзержинськ, Армянськ, Миколаїв, Лисичанськ, Київ, Луганськ, Кривий Ріг, Ялта, Краматорськ, Горлівка, Єнакієве, Запоріжжя, Херсон, Рівне, Луцьк, Рубіжне (табл. 1.3). 

При цьому необхідно зауважити, що у більшості міст, де КІЗА[2] менше 5 визна­чаються не всі забруднювальні речовини, що включені до списку А за постановою КМ України від 09.03.1999 р. № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" (зокрема у 10 з них – формальдегід), що обумовлено відсутністю фінансування гідрометеорологічних організацій (за рахунок загального фонду Державного бюджету України) в частині матеріально-технічного забезпечення моніторингу забруднення довкілля.  

Таблиця 1.3

Комплексний індекс забруднення атмосферного повітря міст України у І півріччі 2014 року

Дуже високий і високий рівень забруднення повітря був обумовлений здебільшого значними середніми концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин.

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Україні (за КІЗА) у І півріччі 2014 р. оцінювався як високий і порівняно з І півріччям 2013 р. фактично не змінився, а обласними центрами з найчистішим повітрям у поточному році є Харків та Чернігів.

1.2. Атмосферні опади

У першому півріччі на 49 метеостанціях визначалась кислотність (рН) кожного дощу, на  38 метеостанціях проводився відбір проб опадів для визначення їх хімічного складу. 

В атмосферних опадах визначався вміст сульфатів, нітратів, азоту амонійного, хлоридів, гідрокарбонатів і металів: натрію, калію, кальцію, магнію. У І півріччі найбільші концентрації хімічних речовин в опадах виявлені:

- сульфатів - на території М Асканія Нова Херсонської області – 28,73 мг/дм³, Воднобалансової станції Закарпатська Закарпатської області – 16,56 мг/дм³, М Баш­танка Миколаївської області – 15,63 мг/дм³, в Одесі (ГМЦ ЧАМ) – 15,05 мг/дм³,  Донецьку (АМСЦ) – 13,84 мг/дм³, М Волноваха Донецької області – 13,62 мг/дм³ ;

- азоту амонійного - на території М Асканія Нова Херсонської області – 4,48 мг/дм³, в Одесі (ГМЦ ЧАМ) – 1,36 мг/дм³, М Тетерів Київської області – 1,24 мг/дм³, М Кирилівка Запорізької області – 1,21 мг/дм³;

- нітратів - на території  М Асканія Нова Херсонської області – 18,56  мг/дм³,  ОГМС Баришівка Київської області – 4,02 мг/дм³, АМСЦ Донецьк – 3,66 мг/дм³, М Волноваха Донецької області – 3,18 мг/дм³; М Кирилівка Запорізької області – 2,89 мг/дм³,  М Баштанка Миколаївської області – 2,97 мг/дм³ ;

- хлоридів - на території М Асканія Нова Херсонської області – 2,20  мг/дм³, М Кирилівка Запорізької області – 1,42 мг/дм³, М Берегове Закарпатської області – 1,14 мг/дм³, М Волноваха Донецької області – 1,06 мг/дм³;

- гідрокарбонатів - на території АМСЦ Донецьк – 16,10 мг/дм³, ГМЦ ЧАМ Одеса – 15,76 мг/дм³, М Баштанка Миколаївської  області – 12,76  мг/дм³,  М Волноваха Донецької області – 12,36 мг/дм³;

Концентрації металів коливались у межах: натрію – від 0,43 до 4,48 мг/дм³, калію – 0,25-5,91 мг/дм³, кальцію – 0,53-8,93 мг/дм³, магнію – від 0,17 до 2,79 мг/дм³.

Вміст  загальної  сірки  в  опадах  складав  0,04-0,34 г/м²,  загального азоту – 0,02 - 0,26 г/м².

Найвищі рівні загальної мінералізації опадів спостерігалися на метеостанціях Асканія Нова (Херсонська обл.), Волноваха (Донецька обл.), Берегове (Закар­патська обл.), Кирилівка (Запорізька обл.), Баштанка (Миколаївська обл.), у Донецьку (АМСЦ)  та  Одесі (ГМЦ ЧАМ).

У порівняні з І півріччям 2013 р. у хімічному складі опадів спостерігалося незначне зростання вмісту нітратів, азоту амонійного; зменшення вмісту сульфатів, хлоридів, гідрокарбонатів, натрію, калію, кальцію та магнію.

Кислотність опадів.  Величина рН була нейтральною у 68,87% випадків, помірно-кислою – у 6,22%, помірно-лужною – у 24,62%, кислою – у 0,24% та  лужною – у 0,05 %  випадків.

Кислі опади (рН<4,5) спостерігались на М Нікітський Сад (АР Крим) –  4,26% та М Болград (Одеська обл.) – 5,26 %.

Сніговий покрив. У зимовий період 2013-2014 рр. на 54 метеостанціях проводились спостереження за кислотністю та хімічним складом снігового покриву. За даними спостережень  вміст  сульфатів був у межах 1,0-62,5 мг/дм³, азоту амонійного – 0,07-1,57 мг/дм³, нітратів – 0,01-40,0 мг/дм³, хлоридів – 0,01-9,96 мг/дм³. У порівнянні з попереднім зимовим періодом 2012-2013 рр. рівень забруднення снігового покриву всіма іонами дещо підвищився.

1.3. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря

Протягом І півріччя 2014 р. радіаційний стан на території України залишався стабільним. За даними 181 пунктів спостережень радіометричної мережі національної гідрометеорологічної служби України потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині території країни у січні-червні знаходилась в межах рівнів, обумовлених випромінюванням природних радіонуклідів – 5-19 мкР/год. На пунктах контролю, що розташовані на території України, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, гамма-фон складав 7-26 мкР/год, максимальні рівні фіксувались на метеостанції Чорнобиль.

В районах розташування діючих АЕС ПЕД гамма-випромінення знаходилась в межах: Запорізька АЕС - 6-18 мкР/год, Південно-Українська АЕС - 8-17 мкР/год, Рівненська АЕС - 8-15 мкР/год, Хмельницька  АЕС - 7-17 мкР/год.

У Києві  протягом перших шести місяців 2014 року  гамма-фон коливався в межах 9-15 мкР/год,  за  середнього  показника  11 мкР/год.

Сумарна бета-активність приземного шару атмосфери натепер визначається переважно радіонуклідами природного походження (ізотопами урану, торію та продуктами їх поділу). За отриманими даними, у І півріччі 2014 року сумарна бета-активність приземного шару атмосфери становила в середньому по країні 17,0´10^–5 Бк/м³ (за аналогічний період 2013 року – 14,8´10^–5 Бк/м³), середньодобова щільність випадів бета-активних радіоізотопів складала, як і попереднього року – 1,6 Бк/м².

Основним джерелом надходження до атмосфери техногенних радіоактивних елементів (насамперед, це реакторні та вибухові цезій-137 і стронцій-90) на території України залишається вітровий підйом радіоактивних ізотопів з поверхні ґрунту, забрудненого внаслідок випробування ядерної зброї у 40-х–80-х роках минулого сторіччя та аварії на Чорнобильській АЕС.

Середня по Україні концентрація цезію-137 у приземному шарі атмосфери склала у I півріччі 0,54´10^–5 Бк/м³, щільність випадів цезію-137 – 0,39 Бк/м² за місяць (за той же період минулого року 0,53´10^–5 Бк/м³ та 0,33 Бк/м², відповідно).

Об’ємна активність стронцію-90 у повітряних аерозолях у I кварталі 2014 року становила  0,04´10^–5 Бк/м³,  щільність  випадів  стронцію-90 – 0,19 Бк/м²  за  місяць   (у I кварталі 2013 року відповідно – 0,05´10^–5 Бк/м³  та  0,16 Бк/м² за місяць).

У зоні відчуження (пункт контролю Чорнобиль, де щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 близько 9 Кі/км², стронцієм-90 близько 3 Кі/км², а відстань до ЧАЕС 16 км) середня за 6 місяців об’ємна активність цезію-137 в атмосферних аерозолях складала 2,05´10^–5 Бк/м³, що в чотири рази перевищує середню по країні; об’ємна активність стронцію-90 (0,14´10^–5 Бк/м³) була вищою за середню по країні у 3,5 рази. На території ближньої зони ЧАЕС (до 10 км), за даними ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» Державного агентства України з управління зоною відчуження, концентрації техногенних радіонуклідів у повітрі у 10-100 і більше разів вищі за ті, що спостерігаються у м. Чорнобиль.

В цілому по країні вміст цезію-137 та стронцію-90 в атмосферному повітрі був значно нижчим за допустимі рівні,  встановлені  НРБУ-97  (0,8 Бк/м³  для  цезію-137  та  0,2 Бк/м³   для  стронцію-90).

Концентрація цезію-137 та стронцію-90 у приземному шарі атмосфери, починаючи з кінця дев’яностих років минулого сторіччя, коливається в межах, близьких до передаварійних рівнів[3]. Поступове подальше зниження концентрації штучних радіонуклідів відбувається як за рахунок їх природного розпаду, так і внаслідок зменшення їх надходження до приземного шару атмосфери за рахунок вторинного вітрового підйому, що обумовлено міграцією цих радіонуклідів у нижні шари ґрунту. Проте, на фоні цієї загальної тенденції не виключена ймовірність підвищення радіоактивності приземної атмосфери внаслідок техногенних аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах як на території України, так і за її межами (як це сталося у 2011 році на АЕС Фукусіма-1), а також у випадку небезпечних та стихійних метеорологічних явищ.

2. Поверхневі води

2.1 Забруднення поверхневих вод суходолу

Спостереження за станом хімічного забруднення поверхневих вод проводились на 127 водних об’єктах (річки, водосховища, озера, канал), у 217 пунктах, за гідробіологічними показниками на 55 водних об’єктах в 98 пунктах.

Оцінка якості водних об’єктів за гідрохімічними показниками проводилась відповідно до норм рибогосподарського призначення.

Гідрохімічні спостереження

Водні об’єкти України залишаються забрудненими переважно сполуками важких металів (сполуками мангану, міді, цинку, заліза загального, хрому шести­валентного),  дещо  менш – сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами (табл. 2.1).

У І півріччі 2014 року на 48 водних об’єктах  відмічено 162 випадки високого забруднення (ВЗ)^[4] по 9 інгредієнтах проти 295 випадків на 66 водних об’єктах за аналогічний період попереднього року.

Басейн р.Західний Буг. Хронічно високим забрудненням характеризується басейн  річки  Західний Буг і зокрема Полтва, що обумовлено скидами  недостатньо  очищених  вод  з очисних споруд міста Львів в цю річку.  У звітному періоді відмічено зростання сполук азоту амоніного у Західному Бузі та Полтві. Середній вміст був в межах (в одиницях ГДК): 1-10 та 11-25 (рівень високого забруднення) відповідно. Також відмічено  деяке покращення якості води за рахунок зменшення вмісту сполук азоту нітритного. Середні концентрації перевищували ГДК у 2-9 разів, а максимальні – у 7-20 разів.

У притоках Західного Бугу (крім Полтви) відзначалось зменшення сполук міді, мангану,  сполук азоту амонійного. 

Середній вміст сполук заліза загального в басейні річки був в межах (в одиницях ГДК) - 2-4, хрому шестивалентного - 2-7, сполук цинку - <1-2, фенолів - на рівні ГДК.

Кисневий режим Полтви був незадовільний. Протягом піврічного періоду  зафіксовано 2 випади екстремально низького вмісту розчиненого у воді кисню (ЕВЗ)[5]   на рівні 0,96 та  1,28  мгО₂/дм³   та чотири випадки дефіциту кисню у межах  2,24 - 2,88 мгО₂/дм³.

Басейн р.Дунай.  В першому півріччі у Дунаї перевищення гранично допустимих концентрацій вімічалось за сполуками важких металів, а у притоках ще й за сполуками азоту. Середній за півріччя вміст цих забруднювальних речовин був на рівні (в одиницях ГДК):  сполук заліза загального – <1-15,  хрому шестивалентного – 1-7, міді – 1-9, азоту амонійного – <1-5, мангану – <1-4, сполук цинку, азоту нітритного та фенолів – <1-3 ГДК.

У порівнянні з  аналогічним періодом минулого року відбулося деяке зменшення сполук міді, цинку, хрому шестивалентного та збільшення заліза загального у воді Дунаю. У притоках Дунаю значних змін щодо вмісту забруднювальних речовин не сталося, дещо зменшились концентрації сполук міді.

Басейн р.Дністер. У більшості пунктів Дністра спостерігалось деяке зменшення вмісту сполук міді та хрому шестивалентного. Середні за півріччя концентрації основних забруднювальних речовин у воді річки становили (в одиницях ГДК): сполук

Таблиця 2.1.  Хімічне забруднення поверхневих вод у розрізі водних об’єктів  у І півріччі 2014  року

міді - 3-9, хрому шестивалентногота - 1-5, азоту нітритного <1-5, сполук азоту амоній­ного, заліза загального - <1-4, фенолів - <1-3, цинку - <1-1, мангану - на рівні ГДК.

У притоках Дністра середні за півріччя концентрації (в одиницях ГДК) були в межах: сполук мангану – 1-25, міді – 1-21, сполук азоту – <1-6, хрому шести­валентного – 1-5,   заліза загального <1-5, цинку – <1-4, фенолів – <1-2 ГДК.

У порівнянні з І півріччям 2013 року у більшості річок басейну покращилась якість води за рахунок зменшення сполук хрому шестивалентного, заліза загального, фенолів, а у воді Дністровського водосховища – сполук мангану та хрому шестивалентного.

Басейн р.Південний Буг. У першому півріччі 2014 р. на ділянках міст  Хмельницький, Хмільник, Вінниця відмічено деяке зменшення  середнього вмісту сполук азоту амонійного до 7 ГДК, а максимального – до 11 ГДК. Незмінно високими в районі Хмельницького залишаються середні і максимальні концентрації сполук азоту нітритного, які перевищували  ГДК у 11 і 17 разів відповідно. Середній вміст сполук мангану  (в обох створах спостережень)  дещо зменшився  до 4-8 ГДК  (проти 10 та 14 ГДК у  першому півріччі 2013 р.).

У водних об’єктах Південного Бугу помічено зменшення вмісту нафтопродуктів та збільшення сполук цинку. Також зафіксовано зменшення  концентрацій сполук мангану, заліза загального у р. Бужок, та збільшення сполук хрому шестивалентного  у річці Ров.

Вміст інших забруднювальних речовин у воді басейну Південного Бугу значних змін не зазнав.

Басейн р.Дніпро. У воді Дніпра середній вміст (в одиницях ГДК) сполук міді досягав 2-10, хрому шестивалентного – 2-7, цинку – 1-3, мангану – 1-2, заліза загального – <1-2, фенолів – 1 ГДК. Середні за півріччя концентрації нафтопродуктів не перевищували ГДК, а сполук азоту  були в межах ГДК.

Значне навантаження від забруднення отримала більшість притоків Дніпра, де гідрометслужба здійснює спостереження:  Случ, Стохід, Уборть, Тетерів,  Ірша, Псел,  Хорол, Ворскла, Самара, Вовча, Солона. Середній вміст  забруднювальних  речовин  складав (в одиницях ГДК): сполук мангану – 1-17,  міді – 2 - 12,  хрому шестивалентного – 1-11,  заліза загального – <1-9,  сполук азоту нітритного – <1-7,  амонійного – <1-6, сполук  цинку – <1-5,  фенолів – 1-4 ГДК. 

У порівнянні  з аналогічним періодом  2013 року  у воді  Дніпра  в районі  с. Неданчичі зменшився вміст сполук мангану та заліза загального і відмічено  зростання сполук хрому шестивалентного.

Стан забруднення притоків Дніпра більшістю інгредієнтів не змінився, але спостерігалось деяке зниження концентрацій сполук міді та  мангану. 

У воді дніпровських водосховищ середні концентрації (в одиницях ГДК) хрому шестивалентного були в межах 1-13, сполук міді – 2-11, мангану – <1-10,  заліза загального – <1-6,  цинку – <1-4, азоту амонійного – <1-3, азоту нітритного – <1-2, фенолів – 1-2, вміст нафтопродуктів не перевищував рівень ГДК.

У порівнянні з 2013 р. дещо збільшилися концентрації сполук мангану у Канівському водосховищі, крім пункту м. Київ, у Дніпровському водосховищі в районі м. Запоріжжя та у Каховському водосховищі, сполук міді – у пунктах Київського водосховища та Канівського – м. Канів, сполук цинку – у Канівському водосховищі (м. Ржищів) та Київському (с. Страхолісся). Відбулося зменшення вмісту сполук мангану у Київському водосховищі (с. Нові Петрівці) та у воді Канівського водосховища (м. Київ), заліза загального – у Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському водосховищах, сполук міді та цинку у пунктах Кременчуцького, Дніпродзержинського водосховищ.

Басейн р. Сіверський Донець. Середній за півріччя вміст основних забрудню-вальних речовин  у воді Сіверського Дінця та  його притоків (в одиницях ГДК) складав: сполук міді – 2 - 34,  азоту нітритного – <1 - 12, мангану – 1 - 12, азоту амонійного – <1-11,  хрому шестивалентного – 1-10, сполук цинку – 1-6,  сполук заліза загального,  фенолів – <1-3,  нафтопродуктів – <1-1 ГДК. 

У порівнянні з першим півріччям попереднього року у пунктах річки якість води суттєвих змін не зазнала, дещо зменшився вміст сполук мангану у пункті р. Сіверський Донець – с. Огірцеве та у річках Лопань і Харків; зросли концентрації  мангану у р. Оскіл.

Річки Криму. Середній вміст нафтопродуктів, азоту амонійного у річках Криму та в Північно-Кримському каналі не перевищував рівня ГДК.

Вміст  хрому шестивалентного  та міді  був в межах 1-4 ГДК, сполук мангану – 2 ГДК,  азоту нітритного, заліза загального – <1-2 ГДК,  цинку – <1-1 ГДК.

Річки Приазов’я. Середні за півріччя концентрації основних забруднювальних речовин (в одиницях ГДК)  становили:  сполук міді – 3-39,  азоту нітритного – 1-30, фенолів – <1 - 20, азоту амонійного – <1-14,  сполук мангану – 1-12,  цинку – <1-11,  хрому шестивалентного  – 1-9,  нафтопродуктів – <1-2, заліза загального – <1-1 ГДК.

Гідробіологічна оцінка якості вод

Регулярні гідробіологічні спостереження (за розділами біоіндикація та біотестування) здійснювалися на 55 водних об’єктах (48 річках та 7 водосховищах) в 98 пунктах, в 184 створах, 206 вертикалях.

Одержані дані про стан гідробіоценозів свідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності на більшості водних об’єктах, як і у минулому році, спостерігалося  помірне забруднення, ІІІ клас якості вод – помірно забруднені води  з двома категоріями - слабко забруднені та помірно забруднені.

Переважаючий тип трофності (продуктивності) вод – оліготрофні (малопродуктивні).

Басейн р.Західний Буг. Екологічний стан Західного Бугу був досить сталим. Кількісний та якісний розвиток планктонних біоценозів відповідав сезонній динаміці. Індекс різноманітності Шеннона вказував на стабільний розвиток фіто- та зоопланктону. За індексом Пантле і Букка води Західного Бугу можна характеризувати як помірно забруднені. В планктоні Полтви (особливо в районі м. Львів) масово зустрічались несапробні безпанцирні коловертки та діатомові водорості–індикатори органічного забруднення, чисельність та біомаса біоценозів зросли, порівняно з 2013 роком. В районі м. Буськ стан угруповань покращився: збільшились кількісні характеристики, збагатився їх видовий склад, простежувалась сезонна динаміка розвитку планктоценозів, якість вод відповідала ІІІ класу (помірно забруднені води).

Басейн р.Дунай. Екологічний стан Дунаю за гідробіологічними показниками можна характеризувати як стабільний, ІІІ клас якості вод (помірно забруднені води), переважно розвивались β-мезосапробні гідробіонти. Загальний стан донних угрупо­вань приток Прут, Тиса, Латориця, Уж був стабільним та благополучним, в зообен­тосі знайдено 12-15 «груп» для визначення біотичного індексу, видова різноманіт­ність організмів–індикаторів чистих вод (личинки одноденок, волохокрильців тощо) була дуже високою. В цілому стан екосистем цих водних об’єктів за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІ класу якості вод (чисті води).

Басейн р.Дністер. Розвиток планктонних ценозів Дністра, як і в 2013 році, був досить рівномірний. Чисельність, біомаса та видове багатство планктонних водоростей залишалися на рівні минулого року в усіх створах. Угрупування перебували у досить стабільному стані. Сезонна динаміка розвитку альгофлори простежувалась. В макрозообентосі верхньої ділянки (мм.Галич і Заліщики) знайдено 8-11 “груп“ для визначення біотичного індексу, переважно розвивались олігосапробні личинки поденок та ручайників. В цілому стан екосистеми на цій ділянці за сукупністю гідробіологічних показників відповідав  ІІ класу якості вод (чисті води).  У  створах   м. Могилів-Подільський  за  фітопланктоном  якість  вод  відповідала   ІІІ - IV класу (помірно забруднені – забруднені води), за макрозообентосом в створі 2 км нижче м. Могилів-Подільський спостерігалось різке погіршення якості вод річки до V класу якості (брудні води).

Екологічний стан Дністровського водосховища, порівняно з минулим роком, не змінився. Розвиток фітопланктону був стабільний в обох створах (с. Устя, м. Новодністровськ). Фітопланктон багатий і різноманітний, його розвиток відповідав сезонній динаміці. За індексом різноманітності Шеннона зоопланктон в районі с. Устя перебував у стійкому стані: спостерігалась висока чисельність і загальне видове багатство, в пробах переважали коловертки β-мезосапробної зони. В створі м. Новодністровськ розвиток зоопланктону був на мінімальному рівні, в пробах зустрічались поодинокі організми. Якість вод за фіто- та зоопланктоном на обох створах відповідала ІІІ класу  (помірно забруднені води).

Донні ценози Тисмениці формувались видами–індикаторами органічного забруднення, в основному, α-мезосапробними п`явками та ракоподібними. За макрозообентосом води річки відповідали 5 класу якості (брудні води).

Розвиток фітобентосу (перифітону) Стрия був стабільний, переважали водорості чистих вод. Якість вод річки за зообентосом в обох створах (ІІІ клас, помірно забруднені води).

В макрозообентосі Бистриці Солотвинської в створі 1 км вище м. Івано-Франківськ знайдені чисельні личинки одноденок, бабок, волохокрильців, біотичний індекс дорівнював 7 (ІІ клас якості, чисті води); нижче за течією (0,5 км нижче міста) якість вод погіршувалась до ІІІ класу, помірно забруднені води.

Басейн р.Південний Буг. Стан пелагічних ценозів Південного Бугу залишався стабільним, сезонна динаміка розвитку планктонних угруповань простежувалась. В фітопланктоні масово розвивались β-мезо- та β-мезоолігосапробні діатомові водорості, що спричинило «цвітіння» води початкового ступеня. Розвиток зоопланктону в створах мм.Вінниця і Первомайськ був рівномірний, чисельні характеристики угруповання були невисокими. Екологічна ситуація на річках Південний Буг та Інгул була благополучною та оцінювавалася ІІІ класом якості вод (помірно забруднені води). Початкову стадію “цвітіння” води виявлено на р.Інгул (створ 2,5 км нижче м.Кіровоград) в квітні.

Басейн р.Дніпро. Сучасна екологічна ситуація Дніпра у верхній течії (с. Неданчичі) благополучна. Нижня течія річки (мм.Нова Каховка, Херсон) характеризувалась високими чисельністю та видовим багатством фітопланктону. Фітоценоз був стабільний і структурований. Для альгофлори спостерігалась сезонна динаміка розвитку, в пробах зоопланктону домінували олігосапробні коловертки. Чисельність та біомаса зоопланктонного угруповання були невисокими.

Результати спостережень гідробіоценозів Тетерева, Росі, Горині, Прип’яті, Десни, Псела, Інгульця свідчать про стабільний стан планктонних ценозів, ІІІ клас якості вод  (помірно забруднені).

Загалом за результатами гідробіологічних спостережень стан планктонних ценозів Росі в районі Білої Церкви відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені води. За макрозообентосом якість вод була вищою – ІІ клас якості (чисті води). Розвиток фітопланктону підпорядковувався сезонній динаміці, основу угрупо­вання складали β-мезосапробні організми, воно було дуже чисельне та різноманітне (знайдено 22-42 види водоростей). В травні масово розвивались діатомові та зелені водорості, в червні спостерігалась інтенсивна вегетація синьозелених водоростей. Зоопланктон був багатим чисельно та за видовою представленістю, домінували коловертки та гіллястовусі ракоподібні, розвиток безхребетних відповідав сезонній динаміці. Якісний розвиток зообентосу на всіх створах характеризувався високим видовим багатством, було знайдено 24-37 «груп» організмів.

В зоопланктоні Усті спостерігалось різке падіння чисельності безхребетних в травні, порівняно з квітневими спостереженнями, сезонна динаміка розвитку була грубо порушена. У Мокрій Московці (м. Запоріжжя) зоопланктоценоз був малочисельним, в фітопланктоні сезонна динаміка простежувалась, стан угруповання був сталим та благополучним. Макрозообентос у Стирі був збіднений, знаходився в пригніченому стані, тут масово розвивались види-індикатори органічного забруд­нення. Значення біотичного індексу відповідали V класу якості вод (брудні води).

За період спостережень початкова стадія  “цвітіння” води виявлена в травні у Тетереві (в обох створах м.Житомир), та у червні в Росі (3 км нижче м.Біла Церква) і Десні (в обох створах м.Чернігів).

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) проводилися на 12 річках дніпровського басейну: Трубежі (смт Баришівка, м.Переяслав Хмельницький), Десні (с.Літки), Ірпені (с.Мостище),  Тетереві (смт Іванків, мм.Житомир, Радомишль), Росі (мм. Біла Церква, Богуслав, Корсунь-Шевченківський), Ірші (м.Малин), Тясмині (с.Велика Яблунівка), Недрі (м.Березань), Острі (м.Козелець), Вільшанці (с.Мліїв), Ужі (м.Коростень), Гнилоп’яті (м.Бердичів).

Було відібрано і проаналізовано 109 проб води (218 визначень). Виявлено гостру токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта у Тетереві (в усіх створах мм.Житомир та Радомишль, 25.02) і Ужі (в обох створах м.Коростень 25.02). Хронічна токсичність вод на виживаність і плодючість тест-об’єкту була встановлена у р.Рось в створі 0,5 км нижче м.Богуслав (17.01), у р.Трубіж в створі 1 км нижче м. Переяслав-Хмельницький (13.01), у р.Тетерів в створі  1 км нижче смт Іванків (22.04),  у  р.Ірпінь в створі 0,6 км на захід від с.Мостище (18.04) у р.Уж в створі 1,5 км нижче м.Коростень (21.05).

Дніпровські водосховища. Домінуючими групами фітопланктону на Київському водосховищі були β-мезосапробні зелені та діатомові водорості, їх чисельний розви­ток був невисоким. Якісні та кількісні показники розвитку альгофлори по акваторії були нерівномірними. Біомаса планктонних водоростей була недостатньою для визна­чення «цвітіння» води. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, чисельні характеристики розвитку ценозу та видова представленість були досить низькими. У верхів’ях водосховища масово розвивались коловертки, в нижній частині водойми переважали β-мезосапробні гіллястовусі та несапробні веслоногі ракоподібні.

Загалом за результатами гідробіологічних спостережень стан водних ценозів відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені води.

На Канівському водосховищі в травні показники якісного і кількісного розвитку фітопланктону були невисокими, але угруповання структуроване, його розвиток відповідав сезонній динаміці. Домінуючими групами в складі альгофлори були діатомові, зелені та в червні періодично синьозелені водорості, переважали організми - індикатори помірного забруднення вод. У червні чисельність та біомаса водоростей зросла,  на всіх вертикалях в створі 1,5 км вище міста спостерігалась початкова стадія «цвітіння» води. Розвиток зоопланктонного угруповання був дуже нерівномірним. У травні в пробах знайдені одиничні екземпляри безхребетних, переважно личинки молюскa Dreissena sp. Значення індексу різноманітності Шеннона свідчили про стійкий і стабільний розвиток планктоценозів.

Загалом стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені.

За результатами біотестування вод Київського водосховища в квітні хронічну токсичну дію вод на виживаність та плодючість тест-об’єкта встановлено в створі 3,5 км нижче м.Чорнобиль (верт.0,9) та в усіх створах с.Страхолісся та с.Нові Петрівці.

Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis виявило токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта в травні в створах 1,5 км вище м.Київ (верт.0,9), в межах м.Київ (на всіх вертикалях), 6 км нижче м.Київ (на всіх вертикалях).

Стан фітопланктону Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ, у цілому, свідчив про помірне забруднення, ІІІ клас якості вод. В усіх водоймах переважно розвивались діатомові та синьозелені водорості, їх біомаса була нижче рівня початку «цвітіння» води.

Басейн р.Сіверський Донець. В планктоценозах Сіверського Дінця у створах мм.Зміїв та Ізюм сезонна динаміка розвитку не простежувалась, в районі м.Лисичанськ пелагічні угруповання були значно чисельними та різноманітними, перебували у більш стійкому та стабільному стані. В альгофлорі переважали синьозелені водорості, серед безхребетних тварин – коловертки. В цілому стан планктонних угруповань Сіверського Дінця свідчив про помірне забруднення, ІІІ клас якості вод.

У рр. Уди, Лопань, Харків, Бахмут, Кривий Торець був відмічений сталий розвиток планктонних угруповань з вираженою сезонною динамікою. У р.Казенний Торець (м.Слов’янськ) за фітопланктоном якість вод відповідала ІІІ-IV класу якості (помірно забруднені – забруднені води).

Річки Приазов’я. Пелагічні угрупування рр.Кальміус, Кальчик, Булавин були досить нечисельними. У пробах макрозообентосу р.Кальміус в створах м.Маріуполь якість вод відповідала ІІІ класу. У Кальчику в створі в межах Маріуполя спостерігалось різке погіршення якості води в порівнянні з верхнім створом (за макрозообентосом). Якість вод річки відповідала V класу якості (брудні води). За показниками розвитку фітопланктону якість вод р.Булавин в пункті м.Єнакієве відповідала ІІІ-IV класу якості  (помірно забруднені – забруднені води).

2.2 Радіоактивне забруднення поверхневих вод суходолу

Рівні радіоактивного забруднення поверхневих вод визначались у 9 створах на річках Дніпро, Десна, Дунай, Південний Буг та у Дніпро-Бузькому лимані. Спостереження за радіоактивним забрудненням дніпровських водосховищ гідрометслужба України здійснює, головним чином, у їх нижніх частинах (у верхніх б’єфах ГЕС).

Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра у 2014 році, як і в інші роки після аварії на Чорнобильській АЕС, визначався переважно техногенними радіонуклідами, що змиваються із водозборів, які були забруднені внаслідок аварійних викидів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови, що складаються на забрудненій території.

Оскільки на теперішній час головним шляхом надходження радіонуклідів до Київського водосховища (з подальшою міграцією по каскаду дніпровських водосховищ) залишаються води Прип’яті, то умови формування поверхневого стоку на території її водозбору, перш за все на території зони відчуження, мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього дніпровського каскаду.

У січні-червні 2014 року гідрометеорологічні умови, що склались у 30-км зоні відчуження, не призводили до ускладнень радіаційної ситуації на водних об'єктах зони та дніпровської водної системи. На пригирловій ділянці Прип’яті максимуми весняного водопілля сформувалися 24-28 березня, за величиною вони були нижчими за середні багаторічні значення. Встановлені критичні відмітки, за яких відбувається затоплення найбільш забруднених, не захищених водоохоронними дамбами ділянок заплави, перевищені не були.

Такі гідрологічні умови сприяли тому, що вміст радіонуклідів у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль у першому півріччі 2014 року був одним із найменших за весь період спостережень після аварії.

За даними ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» Державного агентства України з управління зоною відчуження об’ємна активність стронцію-90 у воді Прип’яті у січні-червні змінювалась від 51 до 210 Бк/м³, середнє за шість місяців значення склало 92 Бк/м³ (у І півріччі 2013 р. – 228 Бк/м³); об’ємна активність цезію-137 була у межах 11-289 Бк/м³, за середнього значення 48 Бк/м³ (у І півріччі 2013 р. – 91 Бк/м³).

У Київському водосховищі у створі верхнього б’єфу ГЕС (м. Вишгород) об’ємна активність стронцію-90 коливалась у межах 22-47 Бк/м³ і становила в середньому за півроку 38 Бк/м³ (у І півріччі 2013 року – 98 Бк/м³); об’ємна активність цезію-137 змінювалась у межах 4,5-16,2 Бк/м³ за середнього значення 9,4 Бк/м³ (у І півріччі 2013 року – 9,2 Бк/м³).

По довжині дніпровського каскаду водосховищ внаслідок процесів седиментації і розбавлення дніпровської води більш чистими водами бокових приток вміст радіонуклідів зменшується. У Каховському водосховищі в районі Нової Каховки значення концентрацій стронцію-90 і цезію-137 у середньому за півроку дорівнювали 26 та 0,40 Бк/м³ відповідно (у 2013 році аналогічні показники становили 29 та 0,43 Бк/м³). У Дніпро-Бузькому лимані у районі Очакова вміст стронцію-90 в середньому за півроку дорівнював 17 Бк/м³, вміст цезію-137 – 5,2 Бк/м³ (у 2013 році аналогічні показники складали 14 та 1,8 Бк/м³ відповідно).

Оцінки вмісту радіонуклідів у воді дніпровських водосховищ наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Об’ємна активність цезію-137 і стронцію-90 у воді р. Прип’ять та дніпровської водної системи у І півріччі 2014 року

* - ¹³⁷Cs(загальний) = ¹³⁷Cs(завись) + ¹³⁷Cs(розчин)

Концентрації стронцію-90 і цезію-137 у водах Верхнього Дніпра у І півріччі 2014 року становили 6,4 та 6,1 Бк/м³ відповідно, у деснянській воді – 5,3 та 0,85 Бк/м³ відповідно (у 1 півріччі 2013 року – стронцій-90 у воді Верхнього Дніпра складав 5,1 Бк/м³, у воді Десни - 6,0 Бк/м³, а концентрація цезію-137 у дніпровській воді була в середньому 5,2 Бк/м³, у деснянській воді – 0,98 Бк/м³).

У порівнянні з минулорічними показниками вміст радіонуклідів у воді Верхнього Дніпра дещо підвищився, а у воді Десни зменшився.

Середня за півроку концентрація стронцію-90 у воді Південного Бугу в районі Миколаєва дорівнювала 6,5 Бк/м³, цезію-137 – 0,98 Бк/м³ (у І півріччі 2013 р. – відповідно 6,4 та 0,85 Бк/м³). У дунайській воді у створі Ізмаїла середній вміст стронцію-90 складав 7,6 Бк/м³, цезію-137 – 1,3 Бк/м³ (у І півріччі 2013 р. – відповідно 5,7 та 1,5 Бк/м³).

Вміст радіонуклідів у воді річок Південний Буг та Дунай (на українській ділянці) був близьким до передаварійних рівнів[6] і показників у І півріччі 2013 року.

Результати визначення вмісту радіонуклідів у водах річок України у І півріччі 2014 року наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Об’ємна активність радіонуклідів у воді річок України у І півріччі 2014 року

Загалом у І півріччі 2014 року вміст стронцію-90 і цезію-137 у контрольованих водних об’єктах України був набагато меншим за норматив, який визначено у “Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді” (ДР-2006) [7].

Рівні забруднення води практично досягли передаварійних значень і, якщо не буде небезпечних стихійних гідрометеорологічних явищ у басейнах річок Прип’яті та Дніпра, то радіаційний стан вод дніпровського каскаду водосховищ буде зберігати тенденцію до поліпшення.

3. Стан забруднення ґрунтів

Пестициди. У І півріччі 2014 р. вибіpковими обстеженнями на вміст залишкових кількостей пестицидів на території країни були охоплені окремі сільськогосподаpські угіддя Луцького району Волинської області, Артемівського району Донецької області, Мелітопольського та Гуляйпільського районів Запорізької області, Білоцерківського, Бородянського та Фастівського районів Київської області, Миколаївського та Жовтневого районів Миколаївської області, Болградського району Одеської області, Рівненського району Рівненської області, Бериславського району Херсонської області, Жашківського та Чигиринського районів Черкаської області, Новоселицького району Чернівецької області, Прилуцького та Чернігівського районів Чернігівської області.

У відібpаних пpобах ґpунтів визначались хлоpоpганічні пестициди – сума дихлордифенілтрихлоретан (ДДТ), сума ізомеpів альфа і гамма гексахлорциклогексан (a,g-ГХЦГ).  За даними спостережень середній вміст залишкових кількостей суми ДДТ в ґрунтах складав 0,01 ГДК (0,001 млн^-1). Залишкових кількостей суми ГХЦГ (альфа і гамма) у ґрунтах обстежених сільгоспугідь не виявлено.

Промислові  токсиканти. На вміст промислових токсикантів у ґрунтах у І півріччі були обстежені міста: Гуляйполе та Мелітополь Запорізької області, Богуслав і Бориспіль Київської області та м. Київ.

Середні та максимальні концентрації забруднювальних речовин у ґрунтах міст навколо промислових підприємств – основних джерел забруднення, наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Забруднення ґрунтів промисловими токсикантами у I півріччі 2014 р.

У ґрунтах м. Гуляйполе середні концентрації важких металів не досягали рівня ГДК, за винятком свинцю – 2,0 ГДК та цинку – 3,4 ГДК. Максимальний вміст свинцю 6,0 ГДК та цинку – 4,5 ГДК виявлено у ґрунтах на території АЗС №2 і ВАТ «Запоріжнафтопродукт».

Середній вміст свинцю у ґрунтах Мелітополя становив 1,7 ГДК, цинку – 1,5 ГДК. Максимальний вміст свинцю – 6,5 ГДК виявлено у ґрунтах на території центрального ринку по вулиці Леніна, цинку - на рівні 4,9 ГДК в районі ТОВ «Мелі­тополь-продмашкомплект», міді – 4,2 ГДК в районі приватної броварні «Діміорс».

Середній вміст важких металів у ґрунтах Києва, Богуслава, Борисполя не досягав рівня ГДК. Перевищення максимальних концентрацій спостерігалась лише по цинку та свинцю. Так вміст цинку на рівні 3,1 ГДК виявлено в районі ЗАТ «Кисневий завод» (Київ),  2,3 ГДК – в районі ВАТ «Богуславська суконна фабрика» та 1,7 ГДК – на вул.Радянській у Борисполі. Вміст свинцю на рівні 1,7 ГДК виявлено в районі ПАТ «Завод скловиробів» (Київ) та 1,3 ГДК – у ґрунтах поблизу Богуславського райагротехсервісу.

Дані спостережень свідчать, що ґрунти міст більш забруднені свинцем та  цинком, менше – іншими металами.