Головна > Документи > Слухання > Слухання у Комітеті

Повідомлення

Перейти до розділу
13 січня 15:06
Порядок денний засідання Комітету на 19.01.2022 докладніше
14 грудня 14:30
22.12.2021 відбудуться слухання у Комітеті на тему: «Кліматична стратегія України. Підсумки 26-ї Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Українська екологічна складова Європейського Зеленого Курсу. План дій Уряду до 2030 р. щодо реалізації вимог Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди» докладніше
14 грудня 14:28
Порядок денний засідання Комітету на 15.12.2021 докладніше
14 грудня 09:13
Комітет приділяє увагу проблемним питаннями та перспективам розвитку зони відчуження докладніше
07 грудня 15:05
Порядок денний засідання Комітету на 08.12.2021 докладніше
25 листопада 15:45
Порядок денний засідання Комітету на 01.12.2021 докладніше
22 квітня 2021, 17:08

22 квітня 2021 р. відбулися слухання у комітеті на тему: "Розвиток законодавчих засад екологічного страхування в Україні"

Відповідно до Плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на період четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання 22.04.2021 Комітетом було проведено слухання на тему: "Розвиток законодавчих засад екологічного страхування в Україні".

У засіданні за участю Голови Комітету, народного депутата України Олега Бондаренка, народних депутатів України, страховиків та екоактивістів учасники слухань обговорили шляхи створення механізмів та запровадження засад екологічного страхування в Україні.

Відкриваючи слухання, Голова Комітету, народний депутат України Олег Бондаренко наголосив, що екологічне страхування успішно діє в більшості розвинених країн світу і мета цих слухань - обговорити запровадження на законодавчому рівні механізмів та засад екологічного страхування в Україні.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації", введеним у дію Указом Президента України
№ 111 від 23.03.2021, одним з першочергових заходів передбачено розроблення в тримісячний термін законопроекту про екологічне страхування. Положення майбутнього законопроекту обговорюються на засіданнях робочої групи Комітету "Про запобігання і відшкодування екологічної шкоди" під головуванням заступника Голови Комітету, народного депутата України Олени Криворучкіної.

Олена Криворучкіна наголосила на тому, що в країні щороку зростає частка техногенних аварій через зношене обладнання промислових підприємств, а менеджмент компаній зазвичай ставить фінансову вигоду вище екологічної свідомості. Екологічне страхування може бути добровільним чи обов’язковим, проте обов’язкове екологічне страхування варто запровадити для підприємств металургійної, хімічної та енергетичної промисловості, які є найбільшими забруднювачами довкілля. "В Україні близько 40 видів обов’язкового страхування, але, на жаль, екологічного серед них немає", сказала Олена Криворучкіна.

"Бізнес іноді з побоюванням ставиться до законодавчих новацій. Але хочеться задати їм питання, чи об'єктивно бізнес оцінює власні фінансові можливості по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та компенсацій за них"? Олена Криворучкіна навела для прикладу аварію на плавучій платформі у 2010 році, коли в Мексиканську затоку вилилося 800 млн літрів нафти. Сума збитків становила 54 млрд доларів США і більшу частину компенсацій за позовами постраждалих осіб здійснили саме страхові компанії.

Завдяки дієвому екологічному страхуванню Франція, яка мала високий рівень забруднення через діяльність своїх енергетичних підприємств, змогла у 2020 році посісти п’яте місце у світовому рейтингу екологічно чистих країн.

Олена Криворучкіна вважає, що в Україні варто запровадити страхове відшкодування не лише збитків довкіллю, а й життю та майну осіб які постраждали від забруднення. Така практика успішно існує в Казахстані. Страховими методами можна не лише покривати збитки, а й стимулювати підприємства до попередження аварій на виробництві. Як  приклад, якщо підприємство працює безаварійно, то до нього можна застосувати нижчий страховий тариф.

Державний експерт управління з питань екологічної та енергетичної безпеки служби з питань економічної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України Інеса Медведенко зазначила, що екологічне страхування не лише дозволить забезпечити реальну компенсацію екологічних збитків, але й зняти виплати за екологічні порушення з державних та місцевих бюджетів.

Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України  Роман Шахматенко теж наголосив на необхідності запровадженні обов’язкового екологічного страхування для найбільших забрудників.

На основі попередніх консультацій із страховиками, він запропонував дві можливі моделі. За першою моделлю частина страхового платежу (близько 40%) йде в резерв. Потім ці кошти можуть повертатися підприємству у разі відсутності страхових випадків або ж підприємство сплачуватиме на 40% менші страхові внески в майбутньому.

За другою моделлю підприємства повинні будуть сплачувати середній розмір шкоди, яку вони можуть завдати довкіллю, як своєрідний депозит. У разі настання страхових випадків ці кошти не повертатимуться. Роман Шахматенко зазначив, що у Міндовкіллі більше підтримують першу модель.

Заступник голови громадської організації "Центр дослідження суспільної вартості" та експерт ПРООН Євген Волковський зазначив, що екологічне страхування поширене в ЄС. Лідерами в цьому питанні є Німеччина та Австрія, водночас в Латвії та Болгарії воно не поширене. Експерт зазначив, що через добровільний характер екологічного страхування в країнах ЄС у ряді країн воно не набуло поширення.

"Тому, я би підтримав ідею щодо запровадження обов’язкової форми страхування відповідальності за прикладом моделі США, де більш жорсткі вимоги у порівнянні з ЄС, і відповідно обсяг страхових послуг вищий", - зауважив експерт.

Менеджер проекту "Зменшення ризиків катастроф та вразливості населення на Сході України" благодійного фонду "Право на захист" Артем Кренбок вважає, що передусім треба створити дієву систему моніторингу ризиків шкоди довкіллю від підприємств. Для цього можна було би поєднати під однією парасолькою діяльність Міндовкілля, яке проводить моніторинг стану природних об'єктів, та Державної служби надзвичайних ситуацій, яка проводить моніторинг аварій та катастроф. Відтак, можна було би створити єдиний координаційний центр моніторингу еколого-техногенних ризиків. "Для моніторингу також потрібне сертифіковане програмне забезпечення, єдина методологія, затверджена державою, а також єдиний орган, який адмініструватиме цю систему",- зауважив Артем Кренбок.

Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслав Черняховський не підтримав ідею моделі щодо повернення страхових коштів. На його думку, всі схеми повернення коштів від держави створюють корупційні ризики. Тому, краще зменшувати страхові платежі підприємствам, на яких відбувається мало аварій. На думку В'ячеслава Черняховського, потрібно шукати дієві механізми покарання підприємств, які свідомо забруднюють довкілля, наприклад, шляхом збільшення страхових внесків, які вони муситимуть сплачувати. "Хороші підприємства платитимуть менше, а погані більше", - сказав він. Експерт також зазначив, що органи державної влади та страховики повинні слідкувати, щоб недобросовісні підприємства не розривали дочасно екологічні страхові угоди.

Радник голови наглядової ради страхової компанії "Український страховий стандарт" Андрій Мороз зазначив, що повинно існувати екологічне співстрахування, оскільки воно усуне нездорову конкуренцію, яка нині існує між страховими компаніями, зокрема, на ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. "Основна задача страхування - запобігти. Це можна зробити через об’єднання ринку», - сказав він. 

Генеральний директор Національної асоціації страховиків України Денис Ястреб зазначив, що потрібно розглядати екологічне страхування в розрізі правил ринку. В Україні вже є чимало обов’язкових видів страхування, але вони не працюють і є по суті квазіподатками. Отже, екологічне страхування повинно бути сформовано ринком, а не державою чи страховиками. "Якщо підприємства розумітимуть, що вони можуть отримати збитки за свою діяльність, то вони будуть вдаватися до екологічного страхування", - переконаний Денис Ястреб.

Голова Комітету Олег Бондаренко погодився з думкою страховиків про важливість правил ринку. "Ринок повинен сам себе відрегулювати. А ми повинні створити підстави для зменшення шкоди довкіллю", - наголосив він. Також Голова Комітету наголосив, що екологічне страхування - це лише елемент вирішення проблем захисту довкілля. "Під час опрацювання законопроекту потрібно проаналізувати всі закони, які діють у галузі охорони довкілля, і створити підстави для запровадження відшкодування шкоди навколишньому середовищу. Екологічне страхування повинно стати одним із інструментів для врегулювання цієї проблеми",- підкреслив він.