Комітет розглянув результати державного фінансового аудиту Державної аудиторської служби України щодо виконання бюджетних програм Державним агентством водних ресурсів України

04 березня 2019, 10:12

26 лютого 2019 року Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні розглянув лист Державної аудиторської служби України щодо результатів державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Державним агентством водних ресурсів України за період з 1 січня 2015 по 31 березня 2018 року.
Держаудитслужба інформує, що протягом звітного періоду Держводагентством на розвиток водного господарства, гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів спрямовано 8,2 млрд. грн, з них 7,9 млрд. грн. - на реалізацію бюджетної програми за КПКВК 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами». Заходи Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро до 2021 року майже не планувалися та не здійснювалися. Виявлено майже повну відсутність здійснення заходів з реконструкції інженерної інфраструктури зрошувальних, осушувальних і дренажних систем та придбання сучасної поливної техніки.
Протягом п’яти років Держводагентство не змогло забезпечити фінансування централізованого водопостачання сільських населених пунктів, що користуються привізною водою.
Як зазначає Держаудитслужба, зволікання у підготовці й затвердженні планів заходів та паспортів бюджетних програм Держводагентством, Мінприроди та Мінфіном призвело до того, що навіть ті незначні суми, які виділені із державного бюджету, не були освоєні в повному обсязі та повернуті до державного бюджету. Загальна сума таких коштів становила 32,9 млн. гривень.
Негативно впливає на ефективність діяльності водогосподарського комплексу недосконале планування та фінансування об’єктів незавершеного будівництва. За період 2015-2017 роки водогосподарські організації Держводагентства списали об’єктів незавершеного будівництва та проектно-кошторисної документації на загальну суму понад 6,6 млн. грн., а вартість ряду об’єктів, будівництво яких не може завершитися понад 10 років, удорожчала на 165 млн. гривень.
Проблемним залишається неоформлення Держводагентством правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що надалі може призвести до ризику їх втрати (із наявних 151,3 тис. га право власності (користування) оформлено лише на 44,9 тис. га (30 % від усіх земель).
За узагальнюючим висновком Державної аудиторської служби України, результати аудиту засвідчили, що неналежний рівень управління Держводагенством водогосподарськими організаціями, незначний обсяг необхідного фінансування та інші фактори не дали змоги Держводагентству виконати низки покладених на нього функцій та завдань.
За інформацією Мінприроди та Держводагентства, за результатами опрацювання звіту Держаудитслужби, з метою усунення виявлених порушень та недоліків, Держводагентством розроблений та затверджений відповідним наказом План заходів щодо підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері розвитку водного господарства.
За результатами розгляду Комітет рекомендував:
Мінприроди, Держводагентству забезпечити неухильне виконання рекомендацій, наданих за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, усунути виявлені аудитом порушення і недоліки та не допускати їх у майбутньому;
Мінфіну забезпечити неухильне дотримання вимог Бюджетного кодексу України та наказу Мінфіну від 29 грудня 2002 року № 1098 в частині своєчасного погодження паспортів бюджетних програм;
Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Чернівецькій, Чернігівській обласним державним адміністраціям, з метою запобігання втратам територій та утримання в належному стані на території областей водогосподарського комплексу, разом з місцевими органами виконавчої влади забезпечити фінансування заходів із запобігання шкідливій дії вод, здійснення берегоукріплювальних заходів, зрошування земель та забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою тощо, у достатньому обсязі.