ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

11 січня 2012 року                                   № 113/4

Про проект Закону України про внесення змін

до Закону України "Про захист тварин від

жорстокого поводження (щодо гармонізації

деяких норм Закону до вимог чинного

законодавства)

            Розглянувши проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження (щодо гармонізації деяких норм Закону до вимог чинного законодавства), поданий народними депутатами України Степаненком А.А., Литвиновим Л.Ф., Сулковським П.Г., Прутніком Е.А., Плотніковим О.В., Бондиком В.А., Стельмашенком В.П., Литвином Ю.О., Попеску І.В. (реєстр. № 9609), Комітет відмічає.

            Законопроект розроблено з метою приведення окремих положень та норм Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" до вимог Конституції України, Бюджетного кодексу України, Законів України "Про ветеринарну медицину" та "Про захист навколишнього природного середовища".

            Однак, запропоновані зміни мають ряд неузгодженостей як з діючим Законом так і з іншими законодавчими актами.

            Так, п. 1 законопроекту пропонується затвердження правил утримання тварин в населених пунктах Кабінетом Міністрів України, що не узгоджується із статтею 16 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якою передбачено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування затверджують правила утримання тварин у домашніх умовах, виділяють і облаштовують на територіях населених пунктів місця для їх вигулювання, забезпечують відлов, тимчасове утримання та регулювання чисельності бродячих тварин.

   Затвердження правил утримання тварин в населених пунктах Кабінетом Міністрів України вважається недоцільним оскільки такі правила мають затверджуватись виключно органами місцевого самоврядування з урахуванням чисельності населення, рівня соціально-економічного розвитку, інфраструктури тощо.

            Пунктом 2 пропонується визначення умов дарування тварин за умови письмового погодження з майбутнім власником, що під час практичного застосування носитиме формальний характер.

   Запропоновані п. 3 зміни не узгоджуються з частиною першою цієї ж статті, якою передбачено, що притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. Ці зміни призведуть до звуження прав громадських і благодійних організацій та окремих фізичних осіб на відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин, що суперечитиме загальноприйнятій європейській практиці утримання та фінансування притулків для безпритульних тварин.

Пунктом 4 пропонується доповнити статтю 17 Закону новим абзацом відповідно до якого умертвіння тварин допускається за письмовим проханням власника тварини, що є недоцільним, оскільки частиною першої цієї статті вже визначено виключний перелік випадків у яких здійснюється умертвіння тварин.

Введення такої норми в цілому суперечитиме принципам та головним засадам Закону, оскільки власником з тих чи інших причин для застосування евтаназії можуть бути запропоновані абсолютно здорові домашні тварини або тварини, що можуть бути вилікувані та які відповідно до інших положень статті 17 Закону не підпадатимуть під такі виключні випадки.

Головне науково-експертне управління, висловивши ряд зауважень до законопроекту пропонує направити його на доопрацювання.

            Комітет вирішив:

            1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження (щодо гармонізації деяких норм Закону до вимог чинного законодавства) повернути на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи.

            2. Визначити співдоповідачем від Комітету народного депутата України, Голову Комітету Семиногу А.І.

            Голова Комітету

           А.Семинога