ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

11 травня 2011 р.                                                                    № 94/5

Розглянувши проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра) (реєстр. №8238 від 16.03.2011 р., внесений народними депутатами України П.Мельником, А.Мартинюком, К.Ващук, В.Бондиком, С.Терещуком), Комітет зазначає наступне.

Метою зазначеного законопроекту, на думку авторів, є удосконалення Земельного кодексу України шляхом приведення його статей 150 і 208 у відповідність із положеннями Кодексу України про надра щодо порядку використання земельних ділянок для видобутку торфу. Прийняття законопроекту сприятиме розвитку торфодобувної промисловості України у зв’язку із спрощенням порядку вилучення торфородовищ та окремих торф’яних ділянок для промислової розробки торфу, а також дозволить зменшити загрозу неконтрольованих торф’яних пожеж та покращити забезпечення громадян дешевим торф’яним паливом.

Частиною першою статті 150 Земельного кодексу України визначено перелік особливо цінних земель, до яких віднесено торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; законопроектом пропонується до особливо цінних земель віднести лише торфовища, що використовуються в якості земель сільськогосподарського призначення.

Однак, переважна більшість торфовищ в Україні знаходиться в зоні Полісся і, крім земель сільськогосподарського призначення, вкриті лісовою рослинністю. Відведення цих земель під промислову розробку торфу призведе до зменшення площ лісової рослинності, що є неприпустимим з огляду на пріоритетність дій щодо збільшення площі лісів з метою пом’якшення глобальних змін клімату.

Крім того, за інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, деякі ділянки торфовищ входять до складу територій природно-заповідного фонду або прилягають до них, а також мають статус водно-болотних угідь міжнародного або загальнодержавного значення, що мають охоронятися відповідно до Рамсарської конвенції.

Також, на думку авторів, відведення осушених торфовищ для промислової розробки торфу дозволить зменшити загрозу торф’яних пожеж. Проте, останніми роками в різних країнах поширюється досвід обводнення таких територій з метою відновлення болотних екосистем – зокрема, цей проект вже реалізовано в Білорусі, розробляється на найближчі роки в Росії. Відновлення порушених болотних екосистем дозволить знизити викиди парникових газів (торф’яники є поглиначами двоокису вуглецю), покращити гідрологічний режим територій шляхом регуляції стоку річок, збільшити природне очищення річкових вод, а також запобігти виникненню торф’яних пожеж.

У статті 208 Земельного кодексу України («Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва») передбачається спростити умови повернення земельних ділянок після завершення робіт з видобування торфу, змінивши вимогу «у стані, придатному для попереднього використання» на «у стані, придатному для використання у суспільному виробництві». Проте, таке визначення не сприятиме виконанню умов щодо рекультивації земель після завершення господарської діяльності.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство екології та природних ресурсів України у своїх висновках також надають схожі зауваження і пропонують відхилити законопроект.

Враховуючи викладене Комітет вирішив:

1. Інформацію взяти до відома.

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин відхилити проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра) (реєстр. №8238 від 16.03.2011 р.), внесений народними депутатами України П.Мельником, А.Мартинюком, К.Ващук, В.Бондиком, С.Терещуком.

Голова Комітету                                                                                    А.Семинога