ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

06 березня 2013 р.                 № 3/25

Про проект Закону України про внесення змін

до деяких законів України у сфері поводження

з побутовими відходами (№ 2295)

Розглянувши проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами, поданий народним депутатом України Льовочкіною Ю.В. (реєстр № 2295), Комітет відмічає.

У зв’язку з прийняттям законів України від 02.10.2012 № 5400-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг" та від 02.10.2012 № 5402-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилання відповідальності у сфері поводження з відходами" на законодавчому рівні виникла неврегульованість положень щодо оплати послуг з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про відходи" та "Про місцеве самоврядування в Україні" і встановити, що орган місцевого самоврядування визначає спеціалізоване комунальне підприємство – виконавця послуг з поводження з побутовими відходами, яке укладає договори зі споживачами на надання таких послуг та суб’єктами господарювання на надання послуг з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, а також проведення розрахунків за надані послуги.

У зв’язку з обмеженістю місцевих бюджетів щодо створення комунальних підприємств в кожному населеному пункті виникає необхідність встановлення чіткого механізму визначення виконавця послуг з поводження з побутовими відходами.

Проектом передбачено значне розширення бази оплати комунальних послуг – тарифи з надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів, інвестиційні програми, операційні витрати (проценти за користування кредитами, випущеними облігаціями) плановий прибуток, витрати на утримання спеціалізованого комунального підприємства тощо. Це може спричинити надмірне навантаження на бюджет та на платників житлово-комунальних послуг, про що в пояснювальній записці до законопроекту не згадується.

Законом України "Про відходи" визначається поняття "відходи як вторинна сировина" яким закріплюється особливий правовий статус таких відходів, перелік видів яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Окрім того, законодавство про відходи зобов’язує суб'єктів господарської діяльності здійснювати заходи для максимальної утилізації своїх відходів, тобто використовувати відходи як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси, а також забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує  відповідна технологія (пункти “є”, “д” ч. 1 статті 17 Закону України "Про відходи").

Законопроектом не передбачена кінцева мета послуги з перероблення побутових відходів – отримання вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів (з подальшою їх реалізацією і отриманню прибутку) чи здійснення комплексу операцій, що забезпечують зменшення маси відходів не менше ніж на половину (відсутнє обґрунтування) від загально обсягу з метою підготовки їх до захоронення.

Потребує приведення термінології законопроекту до Рамкової Директиви ЄС 75/442 ЄЕС Про відходи та Директиви ЄС 1999/31/ЄС Про захоронення відходів.

Викликає заперечення пропозиція законопроекту щодо запровадження адміністративної відповідальності за ухилення від укладання договору на послуги поводження з побутовими відходами.

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України визначається, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Ця умова є однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. В протилежному випадку такий правочин визнається недійсним. Тому примус з боку держави у вигляді адміністративної відповідальності за ухилення від укладання договору на послуги поводження з побутовими відходами є неприпустимим.

Запропонована норма не містить посилання на відповідні нормативні приписи, за порушення вимог яких щодо поводження з побутовими відходами встановлюється адміністративна відповідальність. Таке положення потребує суттєвої конкретизації, оскільки з його змісту незрозуміло, за порушення яких саме вимог законодавства особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Адже не можна встановлювати відповідальність взагалі за невиконання вимог всього законодавства. Прийняття такого положення створює підґрунтя для довільного його тлумачення і може призвести у правозастосовній практиці до суб’єктивізму з боку уповноважених посадових осіб, і відповідно – до порушення прав фізичних осіб.

Комітет вирішив:

1. За результатом розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами доцільно відхилити.

2. Висновок направити до Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Голова Комітету                                                  

І. СЕХ