ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

15 травня 2013 року                                                 № 7/6

Про проект Закону України про обмеження

виробництва, використання, ввезення і

розповсюдження в Україні полімерних пакетів

і упаковок тривалого розщеплення

Розглянувши проект Закону України про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження в Україні полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення, поданий народним депутатом України Циркіним І.М. (реєстр. № 2353), Комітет відмічає.

З метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій законопроектом пропонується заборонити з 1 липня 2013 року виробництво, використання, ввезення і платне або безкоштовне розповсюдження на території України (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів тривалого розщеплення, об’єм яких менше тридцяти п’яти літрів, з товщиною матеріалу менше 0,025 міліметра; упаковок тривалого розщеплення, виготовлених з використанням паперу , приклеєного до основи до основи з макулатурного картону шляхом екструзії полімерної плівки або парафінами; упаковок тривалого розщеплення, виготовлених з використанням паперу, (або макулатурного картону), на який шляхом екструзії було нанесено полімерну плівку або парафіни; розповсюдження полімерних пакетів тривалого розщеплення суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю продовольчими товарами, підприємствами громадського харчування, за винятком, якщо упаковка продукту відбулося промисловим шляхом з дотриманням відповідних норм та регламентів.

Проблеми, пов’язані з використанням полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу, останнім часом широко обговорюються у світі. Їх доля складає до 9 % від усіх відходів, що утворюються людством.

В Україні у переважній більшості використання полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу відбувається дуже неефективно, що пов’язано з їх низькою вартістю й доступністю та коротким споживчим терміном. Масове нерегульоване використання полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу загострює проблему забруднення навколишнього середовища та стану благоустрою територій, спричиняє засмічення вулиць, зелених та прибережних зон, систем водовідведення, водойм та морських акваторій, створює небезпеку виникнення аварійних ситуацій, загибель представників тваринного світу, зокрема, червонокнижних. Значні кошти витрачаються на прочищення системи водовідведення, засмічених насамперед полімерними пакетами.

З огляду на викладене, запропонована автором ідея обмеження виробництва, використання та розповсюдження полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу заслуговує на підтримку.

Разом з тим більшість норм проекту має загальний декларативний характер і не визначає механізму їх реалізації.

Так, законопроект не дає вичерпної інформації про те, якої саме упаковки він стосується. Проектом визначено лише, що таке полімерний пакет тривалого розщеплення, а визначення упаковки тривалого розщеплення не надано, тому не зрозуміло, на що фактично буде розповсюджуватися заборона.

В назві і тексті законопроекту вживаються терміни "полімерний пакет", "полімерна упаковка тривалого розщеплення", "м’яка упаковка" визначення яких не наводиться, що може призвести до багатозначного тлумачення положень закону при його застосуванні. Окрім того ці терміни не узгоджуються із встановленими окремими нормами Закону України "Про відходи" вимогами щодо поводження з пакувальними матеріалами і тарою.

Виключно тривалість періоду розщеплення полімерних матеріалів є ознакою, за якою визначається встановлена чи не встановлена заборона щодо виробництва, використання, ввезення і розповсюдження упаковки, що містить полімерні матеріали. У той же час не визначається, який саме орган державного управління уповноважений встановлювати тривалість періоду розщеплення.

Положення частини третьої статті 2 законопроекту, що "з 1 липня 2013 в Україні забороняється розповсюдження полімерних пакетів тривалого розщеплення суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю продовольчими товарами, підприємствами громадського харчування, за винятком, якщо упаковка продукту відбулося промисловим шляхом з дотримання відповідних норм та регламентів", позбавлено правового навантаження, оскільки цією нормою дозволяється реалізовувати на території України продовольчі товари, які упаковані промисловим шляхом в полімерні пакети тривалого розщеплення при тому, що ввозити та/або виробляти полімерні пакети тривалого розщеплення забороняється.

Іншими словами, законопроект на надає відповіді на питання, яким чином можна правомірно розповсюджувати полімерні пакети тривалого розщеплення, в яких містяться упаковані промисловим шляхом продовольчі товари, за наявності заборони на виробництво таких пакетів та їх ввезення на територію України.

В статті 4 законопроекту не наведено щонайменше орієнтовного переліку заходів з обмеження обігу полімерних пакетів та упаковок тривалого розщеплення, які здійснюються за рахунок коштів виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів оптово-роздрібної торгівлі, що може призвести до невиправдано широкого тлумачення поняття таких заходів.

Відповідно до норм законопроекту під заборону підпадають не тільки разові пакети – сумки, що використовують в торгівельних мережах, але й споживча упаковка з полімерних і гнучких комбінованих матеріалів, що виготовляються в заводських умовах і в яку виробники пакують продукцію: молоко і молочні продукти, сокова продукція, кондитерські вироби та інші харчові продукти, ліки та стерильна продукція медичного призначення, товари побутової хімії, тютюнова продукція тощо.

Таким чином відмова від використання упаковки, зазначеної в законопроекті, може призвести до зупинки більшості виробництв українських товарів, заморозить торгівельні операції, не дасть змогу імпортувати та експортувати упаковані товари і продукцію, що може мати непередбачувані наслідки.

Практика розвинутих країн свідчить, що проблему утилізації використаної упаковки треба вирішувати комплексно, створюючи систему організації збирання та утилізації відходів упаковки як вторинної сировини. Такий шлях покращення екологічної ситуації і зменшення тиску на довкілля заощадить Україні значні матеріальні та енергетичні ресурси, створить додаткові робочі місця та надходження до бюджету.

За висновками Головного науково-експертного управління законопроект доцільно відхилити.

Комітет з питань бюджету вважає, що прийняття законопроекту вимагатиме додаткових бюджетних асигнувань, але визначити вартісну величину впливу на видаткову частину бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація яка б дала можливість обрахувати такий вплив.

Держслужба з питань регуляторної політики вважає, що проблема, порушена у законопроекті повинна вирішуватися комплексно, шляхом створення цілісної системи поводження з пакувальними матеріалами.

Антимонопольний комітет вважає, що з метою уникнення дестабілізації на ринку полімерних пакетів та упаковок доцільно передбачити встановлення поступової заборони виробництва зазначених товарів.

Члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи також вважають за доцільне при доопрацюванні законопроекту передбачити встановлення поступової заборони виробництва полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу.

Комітет вирішив:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження в Україні полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення прийняти за основу.

2. Визначити співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України народного депутата України Сікору О.М.

Голова Комітету

І.Сех