ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

06 березня 2013 р.                 № 3/12

Про лист Рахункової палати України

щодо аудиту використання коштів державного бюджету

на забезпечення життєдіяльності

Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд       

Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Рибака В.В. Комітет, відповідно до предметів відання, розглянув лист Рахункової палати України щодо аудиту використання коштів державного бюджету на забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (далі – КГЗКОР), а також інформацію Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (Мінпромполітики України), Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, Державної екологічної інспекції України та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області з цього питання.

Рахункова палата України зазначила, що будівництво КГЗКОР, яке СРСР спільно з країнами-членами Ради економічної взаємодопомоги здійснювало із середини 80-х років ХХ сторіччя, у заплановані терміни завершене не було. Після розпаду СРСР будівництво комбінату фінансувалося у незначних обсягах і лише до 1998 року. Всього, при кошторисній вартості, еквівалентній 2,4 млрд. дол. США, на будівництво об‘єктів КГЗКОР було витрачено близько 1,6 млрд. дол. США. Фактично, питання добудови цього підприємства протягом майже 20 років залишається невирішеним.

При цьому витрати державного бюджету на забезпечення життєдіяльності КГЗКОР і утримання ДП "Дирекція КГЗКОР" щороку зростають і вже перевищують 40 млн. грн. на рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" за бюджетною програмою (КПКВК) 2601190 "Забезпечення життєдіяльності КГЗКОР" на розвиток підприємства передбачено 47 700,0 тис. гривень.

Результати аудиту Рахункової палати України свідчать, що Державне агентство України з управлінням державними корпоративними правами та майном (відповідно до Указу Президента України № 726/2012 від 24.12.2012 р. - Міністерство промислової політики України) і ДП "Дирекція КГЗКОР" у 2010-2011 рр. і протягом 9 місяців 2012 р., у зв’язку із невирішеністю проблемних питань, що блокують добудову комбінату, а також наявними правовими прогалинами та протиріччями у законодавстві, використали кошти державного бюджету, передбачені на забезпечення життєдіяльності КГЗКОР, у спосіб, що не призвів до досягнення у повній мірі планового ефекту. Мета бюджетної програми, за якою фінансуються ці видатки, досі не досягнута. Цілісності майнового комплексу КГЗКОР Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном (раніше також Мінпромполітики) у повному обсязі не забезпечено.

Крім того, Міністерство екології та природних ресурсів України не забезпечено збереження сировинної бази, призначеної для роботи КГЗКОР. У 2007 році Мінприроди було надано спеціальний дозвіл на право видобування залізистих кварцитів Валявкінського родовища іншому підприємству, що ускладнило ситуацію з добудовою КГЗКОР, оскільки комбінат був позбавлений значної частини сировинної бази.

Міністерством закордонних справ України та іншими заінтересованими органами державної влади не забезпечено належного врегулювання міжнародних зобов‘язань України з іноземними учасниками будівництва КГЗКОР. На міжнародному рівні правові питання з проблематики КГЗКОР визначені з Румунією та Словаччиною. З Болгарією відповідна двостороння угода не укладена.

Фонд державного майна України у 2006-2007 рр. намагався залучити до будівництва КГЗКОР інвестора, проте Указом Президента України № 941 від 02.10.2007 р. "Питання Криворізького комбінату окислених руд" Фонд державного майна було зобов‘язано зупинити будь-які дії щодо належного державі майна КГЗКОР. Вирішення у 2007 р. питання створення спільного підприємства вже дало б можливість запустити підприємство та створити додаткові робочі місця.

Указ на сьогодні залишається чинним, що унеможливлює пошук Фондом держмайна та Агентством держмайна інвестора з добудови КГЗКОР.

Кабінет Міністрів України не забезпечив створення в національному законодавстві цілісної системи нормативно-правового та організаційного забезпечення процесу завершення будівництва КГЗКОР. Окремий закон для вирішення цього питання не прийнятий. Державною програмою розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 967 від 28.07.2004 р., заходи з добудови цього об‘єкта та його інтеграції у гірничо-металургійний комплекс країни також не передбачені.

Планування Агентством держмайна (Мінпромполітики) видатків державного бюджету на забезпечення життєдіяльності КГЗКОР (КПКВК 2601190) було недосконалим і здійснювалося на підставі даних ДП "Дирекція КГЗКОР", що у достатній мірі не були перевірені підприємством та не були підкріплені обґрунтованими розрахунками в межах окремих статей витрат.

Агентством держмайна (Мінпромполітики), Мінфіном і Казначейством заходи із забезпечення життєдіяльності КГЗКОР належним чином не фінансувалися.

Санація, у стані якої перебуває ДП "Дирекція КГЗКОР", досі не призвела до покращення фінансово-економічних показників діяльності підприємства.

ДП "Дирекція КГЗКОР" неефективно виконувало завдання із забезпечення життєдіяльності КГЗКОР.

За інформацією Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (Мінпромполітики), затвердженим проектом на будівництво КГЗКОР передбачалося створення промислових потужностей з виробництва обкотишів з залученням вперше у світі до переробки за новітньою технологією окислених руд, запаси яких у Криворізькому басейні складають понад 5 млрд. тонн.

Внаслідок погіршення економічного стану країн, які брали участь у будівництві, понад 15 років не здійснюються роботи на будівельному майданчику КГЗКОР.

Через відсутність можливості добудувати об‘єкти української долі за рахунок видатків Державного бюджету України, на думку Агентства держмайна, доцільним є залучення потенційних інвесторів на умовах добудови КГЗКОР і проведення розрахунків з країнами-учасницями будівництва за виконані ними роботи після введення промислових потужностей у дію.

У 2001 р. був підготовлений проект Закону України "Про завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд", яким передбачалося створення сприятливих умов для залучення інвестора. На засіданні Верховної Ради України 10.07.2003 р. проект закону було розглянуто у другому читанні, а під час голосування його не прийнято.

У 2007 р. згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 451 від 02.08.2006 р. були виконані всі процедури, відповідно до чинного законодавства України, для створення на базі КГЗКОР спільного підприємства у формі акціонерного товариства з державною часткою у статутному фонді не менше як 50 % плюс одна акція.

Проте Указом Президента України № 941 від 02.10.2007 р. припинені будь-які дії щодо належного державі майна КГЗКОР.

Арбітражним судом Кіровоградської області у 1998 р. відкрито провадження про банкрутство КГЗКОР, а ухвалою від 16.06.2009 р. Господарський суд Кіровоградської області ввів процедуру санації ДП "Дирекція КГЗКОР" та призначив керуючим санацією арбітражного керуючого. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2012 р. продовжено строк процедури санації боржника на шість місяців.

На виконання пункту 6 протокольного рішення наради, яка відбулась 14.10.2010 р. в м. Кіровоград під головуванням першого віце-прем‘єр-міністра А.П.Клюєва, з питання "Про вирішення актуальних питань розвитку Кіровоградської області" була створена міжвідомча комісія з вивчення стану справ на КГЗКОР, а також складено і погоджено план-графік щодо розв‘язання проблемної ситуації навколо КГЗКОР та підготовлено проект Указу Президента України "Про скасування Указу Президента України № 941 від 02.10.2007 р. "Питання Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд".

За інформацією Агентства держмайна, на сьогодні план-графік розв‘язання проблемної ситуації навколо КГЗКОР залишається невиконаним, оскільки:

- не вдалося відновити переговорний процес з країнами-учасницями будівництва комбінату;

- продовжено процедуру санації боржника ДП "Дирекція КГЗКОР" Господарським судом Кіровоградської області.

На цей час Агентством держмайна та Міністерством закордонних справ України ведеться відновлення переговорного процесу з Міністерством економіки, торгівлі і ділового  середовища Румунії стосовно опрацювання Сторонами міждержавного документу щодо врегулювання питань, пов‘язаних із будівництвом КГЗКОР.

Щодо відновлення українсько-словацьких переговорів з питання будівництва КГЗКОР Агентство держмайна повідомляє, що на даний час відповіді від Словацької сторони на лист Агентства держмайна № 18/3-3-8 від 07.06.2012 р. не надходило.

Стосовно результатів аудиту, проведеного Рахунковою палатою України Агентство держмайна повідомляє, що запропоновано керуючому санацією та виконавчому директору ДП "Дирекція КГЗКОР" надати пропозиції щодо оптимізації чисельності працюючих на підприємстві.

Агентство держмайна повідомляє, що підготувало та направило (лист № 13/2-1-1 від 02.01.2013 р.) зацікавленим органам виконавчої влади проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 324 від 30.03.2011 р. "Про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення життєдіяльності КГЗКОР", яким передбачається, що до одержувача бюджетних коштів за програмою КПКВК 2601190 не застосовуватимуться вимоги пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ".

За інформацією Агентства держмайна, у межах компетенції, Агентством держмайна опрацьовуються питання щодо вжиття заходів, які дозволять усунути інші порушення та недоліки, виявлені Рахунковою палатою України.

За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України, спеціальний дозвіл на користування надрами Валявкінського родовища залізистих кварцитів (залізних руд) було вперше видано Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінату "Криворіжсталь" (спеціальний дозвіл № 1233 від 10.02.1998 р.).

Пунктом 1 особливих умов зазначеного спеціального дозволу було передбачено "Обов‘язкове забезпечення окисленими кварцитами КГЗКОР".

При переоформленні спеціального дозволу на відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг" було вписано додаткові умови, а саме:

1. Виконувати складування видобутих спільно-залягаючих окислених кварцитів.

2. Умови селективного видобутку та окремого складування окислених кварцитів регулюються Угодою про умови користування надрами, що є невід‘ємним додатком спеціального дозволу, збереглися.

У даний час дійсний спеціальний дозвіл № 4483 від 01.11.2007 р., наданий відкритому акціонерному товариству "АрселорМіталл Кривий Ріг" на видобування магнетитових кварцитів Валявкінського родовища (кар‘єр –3). Пунктом 3 особливих умов спеціального дозволу передбачено, що "кварцити окислені являються сировинною базою КГЗКОР".

Ураховуючи зазначене, умови спеціального дозволу на користування надрами з 1998 р. стосовно складування кварцитів окислених для сировинної бази КГЗКОР не змінилися.

За інформацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, для забезпечення життєдіяльності ДП "Дирекція КГЗКОР" Держуправління в установленому порядку видало необхідні дозвільні документи.

За інформацією Державної екологічної інспекції України, відповідно до покладених завдань, Держекоінспекцією України та її територіальними органами здійснюється державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

Так, Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області у 2012 р. проведено планову і позапланову перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КГЗКОР.

За виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства посадові особи підприємства притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів.

З метою усунення порушень керівництву КГЗКОР видано обов‘язкові для виконання приписи.

Враховуючи викладене, Комітет   в и р і ш и в :

1. Інформацію Рахункової палати України взяти до відома.

2. Рекомендувати:

Кабінету Міністрів України:

поновити роботу міжвідомчої комісії з вивчення стану справ на Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті окислених руд.

Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній службі геології та надр України:

вжити заходів щодо збереження сировинної бази, призначеної для роботи Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, зокрема, щодо відновлення непорушного статусу Комбінату як об’єкту, який забезпечується, і повинен постійно забезпечуватися сировинною базою (кварцитами окисленими), а також постійно інформувати Комітет щодо перебігу судових справ з цього питання.

Міністерству закордонних справ України:

забезпечити належне врегулювання міжнародних зобов‘язань України з іноземними учасниками будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Міністерству фінансів України, Міністерству промислової політики України, ДП "Дирекція КГЗКОР":

вжити заходів щодо недопущення в подальшому неефективного управління бюджетними коштами та забезпечити дотримання вимог законодавства при використанні коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2601190 "Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд".

3. Рішення Комітету направити Комітету Верховної Ради України з питань промислової та інвестиційної політики, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті України, Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству промислової політики України, Міністерству фінансів України, Міністерству закордонних справ України.

Голова Комітету                                                  

І. СЕХ