ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

26 березня 2014 року                                   № 21/2

Про проект Закону України про внесення змін

до Закону України "Про відходи"

(щодо запровадження заставних цін на зворотну

тару для рідких харчових продуктів та

прискорення введення обов’язкового

роздільного збирання відходів)

            Розглянувши проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про відходи" (щодо запровадження заставних цін на зворотну тару для рідких харчових продуктів та прискорення введення обов’язкового роздільного збирання відходів), поданий народним депутатом України Балогою В.І. (реєстр. № 3489), Комітет відмічає.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту його метою є "спонукання суб’єктів господарювання та громадян України до ощадливого використання ресурсів та очищення країни від бруду і сміття шляхом невідкладного впровадження функціонування системи заставних цін на зворотну тару та  введення обов’язкового роздільного збирання відходів".

Проектом пропонується внести зміни до Закону України "Про відходи" (далі - Закон), а саме:

1) до статей 3, 4, 5, 14, 18, 19, 20, 21, 31, 35, 35-3 та 42 Закону щодо розроблення та впровадження до 1 січня 2015 року системи заставних цін на зворотну тару з утворенням відповідних приймальних пунктів;

2) до статей 31, 32 Закону щодо запровадження з 1 січня 2015 року обов’язкового роздільного збирання відходів та заборони захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Слід зазначити, що будь-яка система заставних цін на зворотну тару може існувати лише за умови стабільної економічної зацікавленості виробників продукції чи пакувальників в отриманні зазначеної тари, тобто стабільному попиті на зазначену зворотну тару. Якщо цей попит не є стабільним або розповсюджується не на всі види тари, таку систему можна розглядати лише як окрему частину загальної системи управління упаковкою та її відходами.

            Також варто взяти до уваги досвід запровадження депозитної системи щодо тари з-під напоїв в інших країнах світу, який вказує, що ці системи більш витратні для компаній-виробників, ніж для організацій з утилізації відходів. В депозитних системах внески на одиницю продукції вищі, ніж внески усіх секторів системи поводження з відходами еквівалентними видами упаковки.

            Таким чином, у більшості випадків депозитні системи підвищують ціни – їх підтримка більш вартісна ніж галузь може заробити від повторного використання матеріалу, оскільки потребує додаткових дій, які не приносять доходу та знижують ефективність виробництва. Це додаткові витрати на обробку та сортування, а також виділення додаткових площ, що знижує прибутковість напоїв порівняно з іншими продуктами, призводить до підвищення цін для споживача.

У проекті не визначений механізм розрахунків між виробниками рідких продуктів харчування та підприємствами торгівлі і приймальними пунктами у частині повернення заставної ціни, сплаченої споживачами.

Утворення приймальних пунктів комунальної форми власності потребуватиме додаткових бюджетних коштів, проте фінансово-економічне обґрунтування до цього не надано.

Щодо встановлення термінів впровадження роздільного збирання відходів та заборони захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів варто звернути увагу, що станом на 01.07.2013 в Україні функціонує 21 сміттєсортувальна лінія (в порівнянні з 6 тис. наявних полігонів – це 0,3%), у 23 населених пунктах будуються сміттєсортувальні комплекси, в 503 населених пунктах впроваджується роздільне збирання побутових відходів на контейнерних майданчиках прибудинкових територій, що становить 1,7% загальної кількості населених пунктів в Україні.

            Враховуючи зазначене, незважаючи на позитивну динаміку кількості населених пунктів в Україні, охоплених роздільним збиранням побутових відходів (у 2009 р. – 52 населених пунктах, у 2010 р. – 130,

 у  2011 р. – 185 та у 2013 – 503), об’єктивно неможливо забезпечити запровадження роздільного збирання побутових відходів у всіх населених пунктах України до 1 січня 2015 року, як це запропоновано у Законопроекті.

            Кабінет Міністрів України не підтримує поданий законопроект. Головне науково-експертне управління пропонує повернути законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.

            Комітет вирішив:

            1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про відходи" (щодо запровадження заставних цін на зворотну тару для рідких харчових продуктів та прискорення введення обов’язкового роздільного збирання відходів) повернути на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

            2. Визначити співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України заступника Голови Комітету Глазунова С.М.

                        Перший заступник

                        Голови Комітету                                   О.Лукашук