верховна рада україни

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

11 лютого 2015 року                                   № 8/5

Про проекти законів України про внесення змін

до деяких законодавчих актів України

у сфері поводження з побутовими відходами

Розглянувши проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з побутовими відходами, поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Романовою А.А. (реєстр. № 1742 від 14.01.2015 р.), та про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами, поданий народними депутатами України Кодолою О.М., Скуратовським С.М., Шинковичем А.В., Крульком І.І., Сташуком В.Ф., Андрієвським Д.Й., Сидорчуком В.В. (реєстр. № 1742-1 від 17.01.2015 р.), Комітет відмічає.

З прийняттям законів України від 02.10.2012 № 5400-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг" та від 02.10.2012 № 5402-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилання відповідальності у сфері поводження з відходами" виникла неврегульованість питання встановлення тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Як зазначено у пояснювальних записках до обох законопроектів вони "підготовлені з метою комплексного врегулювання питання поводження з побутовими відходами удосконалення механізмів державного регулювання у сфері поводження з побутовими відходами підвищення ефективності дії законів у сфері поводження з побутовими відходами, усунення виявлених недосконалостей правового регулювання у цій сфері".

Слід зазначити, що частини проектів, якими пропонується внесення змін до існуючих та встановлення низки нових термінів у сфері поводження з відходами, суперечить положенням двох основних європейських директив у сфері поводження з відходами: Директиві 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року "Про відходи та скасування деяких директив" та Директиві 1999/31/ЄС "Про захоронення відходів".

Проектом рестр. № 1742 пропонується повернути функції регулювання функції захоронення та перероблення побутових відходів від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг до органів місцевого самоврядування; надати місцевим органам контрольних функцій у цій сфері; встановити обов’язковість укладання договору на надання послуг з поводження з побутовими відходами та адміністративну відповідальність за ухилення від укладання цього договору. З метою забезпечення прозорості оплати послуги поводження з побутовими відходами пропонується вивести їх з квартиної плати.

Проектом реєстр. № 1742-1 також запроваджується обов’язок укладання договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та адміністративна відповідальність за ухилення від укладання цього договору.

Регулювання діяльності у сфері перероблення та захоронення побутових відходів залишається за Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг у тому числі і встановлення тарифів на перероблення та захоронення відходів.

Також виникає ризик підвищення тарифів для населення на надання послуг з поводження з побутовими відходами шляхом створення додаткового підприємства, як виконавця послуг з поводження з побутовими відходами, та підвищення тарифу за рахунок економічно обґрунтованих інвестицій і інших складових, в тому числі сплати процентів за користування отриманими кредитами, випущених облігацій, фінансової оренди та інших витрати підприємства, пов’язаних із запозиченнями. Створення додаткового підприємства в кожному населеному пункті, зокрема в селі та селищі є неможливим, а включення до тарифів інвестицій, сплату процентів тощо  призведе до навантаження на тариф, і, як наслідок, зупинення надання послуг з поводження з побутовими відходами і матиме негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Окрім цього пропонується запровадити нові види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню: перероблення побутових відходів та захоронення побутових відходів, що суперечить домовленостям України з Європейським Союзом в частині скорочення кількості видів ліцензування господарської діяльності (статті 104, 105 Угоди).

            Законопроектом (реєстр. № 1742-1) вводяться нові терміни у сфері поводження з побутовими відходами, в основному щодо визначення нових видів послуг, які в кінці кінців спрямовані на регулювання через механізми ліцензування операцій "перероблення" та "захоронення" побутових відходів.

Викликає заперечення пропозиція законопроектів щодо запровадження адміністративної відповідальності за ухилення від укладання договорів з відповідною юридичною особою на надання послуг з поводження з побутовими відходами.

Так, частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України визначається, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Ця умова є однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. В протилежному випадку такий правочин визнається недійсним. Тому примус з боку держави у вигляді адміністративної відповідальності за неукладання договору на поводження з відходами є неприпустимим.

            Положення щодо обов’язку виконавця послуг зі створення необхідних умов для укладання з громадянами договорів на надання послуг з поводження з побутовими відходами та стосовно внесення змін до КУпАК в частині накладання штрафу на виконавця послуг за порушення ними вимог щодо поводження з побутовими відходами, у т.ч. щодо укладання договору на поводження з відходами зі споживачами, законопроектом не передбачені. Зазначене може призвести до ущемлення інтересів споживачів.

            Пунктом 1 частини третьої ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а виконавець, відповідно до пункту 3 частини другої ст. 21 цього Закону, зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

            Отже, безпосередній обов’язок з укладанням договорів на надання житлово-комунальних послуг, у т.ч. на вивезення побутових відходів, законодавством покладається на виконавця вказаних послуг.

            Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вивезення побутових відходів відноситься до комунальних послуг та послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. За ці послуги громадяни вносять відповідну плату, як це передбачено у чинній редакції пункту “б” ч. 1 статті 15 Закону України "Про відходи" (у проектах "плата за послуги з поводження з побутовими відходами").

            Комітет вирішив:

            1. Рекомендувати Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з побутовими відходами (реєстр. № 1742) та про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами (реєстр. № 1742-1) повернути на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи.

            2. Висновок направити до Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

            Голова Комітету                                      М.Томенко