верховна рада україни

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 травня 2015 року                                   № 14/11

Про проект закону України про внесення змін

до деяких законодавчих актів щодо

забезпечення належного комерційного

обліку природного газу, теплової енергії,

гарячої та холодної води для населення (№ 2636)

Розглянувши проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного комерційного обліку природного газу, теплової енергії, гарячої та холодної води для населення, поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф. (реєстр. № 2636), Комітет відмічає.

Законопроект спрямований на спонукання надавачів послуг з розподілу природного газу, централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання до забезпечення належного комерційного обліку об’єму реалізації таких послуг.

Для реалізації цілей законопроекту пропонується покласти обов’язок на виконавців зазначених послуг забезпечення житлових будинків засобами вимірювальної техніки власним рахунком.

У разі невстановлення лічильників будинкового обліку природного газу (для опалення до 01.01.2012 р., для підігріву води та приготування їжі до 01.01.2016 р., тільки для приготування їжі до 01.01.2018 р.), теплової енергії та гарячої води (до 01.01.2016-2018 р.), будинкових засобів обліку об’єму споживання питної води (до 01.01.2016-2018 р.) автор проекту пропонує встановити знижувальні коефіцієнти без компенсації збитків підприємствам від зниження плати за надання комунальних послуг.

За висновком членів Комітету, запропоновані автором строки встановлення приладів обліку, нереальні для виконання і потребують коригування (з 1 січня 2016 року починається обрахування знижувальні коефіцієнти).

Також автором не надано обгрунтування знижувальних коефіцієнтів (від 0,8 до 0,5).

Разом з тим, у разі відмовлення населення від встановлення засобів обліку, автор законопроекту пропонує встановлювати підвищувальний коефіцієнт до тарифу 1,5.

Підтримуючи актуальність впорядкування системи встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, Комітет звертає увагу на не узгодженість законодавчої пропозиції з пунктом 3 статті 116 Конституції України, згідно з яким забезпечення проведення цінової політики є повноваженням Кабінету Міністрів України. Урядом здійснюється комплекс заходів щодо регулювання цін на продовольчому ринку, які передбачають державне регулювання цін (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін, торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності) на продукцію, що має вирішальне соціальне значення, а також заходи щодо підтримки життєвого рівня населення, в першу чергу низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, шляхом введення компенсації втрат у зв’язку з підвищенням цін і тарифів, а також шляхом індексації доходів стосовно соціально-економічних груп населення.

Крім того, статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення", передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які затверджують або регулюють ціни (тарифи). Такими органами, які регулюють ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, за низкою законів є органи місцевого самоврядування, які мають затверджувати такі ціни/тарифи в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (пункт 2 частини першої статті 7, частина друга статті 14, частина третя статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", частина третя статті 20 Закону України "Про теплопостачання", абзац дев'ятий статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Частиною 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Частиною 6 цієї статті встановлено, що затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і  може бути оскаржено в суді. Згідно ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Також слід звернути увагу на проекти законів України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері теплопостачання та у сфері житлово-комунальних послуг, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 2670), яким не допускається встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення збільшення тарифів на комунальні послуги для населення за відсутності приладів обліку (лічильників), поданий народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Фірсовим Є.П. (реєстр. № 2483).

Комітет вирішив:

            1. Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного комерційного обліку природного газу, теплової енергії, гарячої та холодної води для населення повернути на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

            2. Висновок направити до Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Голова Комітету                                     

М.Томенко