КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ,

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

9 грудня 2015 р.        № 26/9

Про проект Закону України

(реєстр. № 2475а  (доопрацьований) 

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до предметів відання розглянув проект закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 2475а від 06.11.2015 р.), поданий народними депутатами України Б.Козирем, І.Кононенком, Я.Дубневичем та іншими і відзначає.

Законопроект доопрацьований з врахуванням положень проектів законів «Про внутрішній водний транспорт» № 2475а та «Про внутрішній водний транспорт України» № 2475а-2.

Метою законопроекту є правове врегулювання правовідносин у галузі судноплавства на внутрішніх водних шляхах, економічних та організаційних засад діяльності внутрішнього водного транспорту, сприяння розвитку берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту; покращення стану річкового господарства; сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту та залученню інвестицій тощо.

Загальними зауваженнями є наступні.

1. Не можна погодитись із визначеним у статті 4 основним напрямом державного регулювання у зазначеній сфері «пріоритетність потреб внутрішнього водного транспорту у використанні водних об’єктів загального користування». Стаття 2 Водного кодексу України передбачає, що одним із завдань водного законодавства є  забезпечення водними ресурсами потреб населення і галузей економіки, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Стаття 1 визначає водокористування як використання вод (водних об’єктів) передусім для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства. Стаття 45 Водного кодексу України визначає, що у випадку будь-якого обмеження водокористування, пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення. З цих же міркувань пропонуємо також вилучити слово «пріоритетність» з пункту 5 статті 6 законопроекту.

Пропонуємо абзац другий статті 4, а саме, слова: «пріоритетність потреб внутрішнього водного транспорту у використанні водних об’єктів загального користування» виключити.

2. У абзаці третьому частини 3 статті 5 «Органи державного регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту» слова «правила безпечної експлуатації водосховищ» виключити як такі, що суперечать статтям 76-78 Водного кодексу України.

У системі центральних органів виконавчої влади функції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища покладені на Державну екологічну інспекцію. У звя’зку із зазначеним окремі норми законопроекту мають бути узгоджені із чинним законодавством, для чого:

у абзаці третьому пункту 4 статті 5 законопроекту виключити слова «та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден»;

у пункті 1 статті 71 «Державний нагляд і контроль за забезпеченням безпеки судноплавства» виключити слова «та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища», оскільки саме державний нагляд (контроль) у сфері охорони довкілля покладено на Державну екологічну інспекцію, а підприємства, установи, організації мають здійснювати власний (відомчий контроль) з метою дотримання екологічного законодавства.

3. У статті 9 «Річковий збір» напрями використання такого збору, визначені у пункті 4, доповнити словами: «реалізація заходів з охорони навколишнього природного середовища, у тому числі запобігання берегоруйнуванню».

4. Стосовно пункту 8 статті 12 законопроекту Комітет зазначає, що такий вид дозвільно-погоджувальної діяльності як «надання висновків щодо проектної документації на здійснення на річкових водних шляхах та в їх прибережній смузі будівництва гідротехнічних споруд, видобування корисних копалин, прокладення підводних кабелів, трубопроводів та інших комунікацій, проведення інших гідротехнічних робіт» не передбачений законодавством і потребує додаткового обґрунтування щодо його запровадження у контексті дерегуляції дозвільної діяльності, а також внесення відповідних змін до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від від 19 травня 2011 року № 3392-VI.

5. Частину першу статті 14 «Будівництво і експлуатація гідротехнічних та інших споруд на внутрішніх судноплавних річкових шляхах» доповнити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища».

6. У частині 3 статті 16 «Підтримання габаритів судного ходу (фарватеру)» слова «та дозволів на проведення робіт на землях водного фонду» виключити.

7. Стаття 24 «Регулювання рівня води на внутрішніх водних шляхах» стосується, зокрема, і окремих водосховищ або каскаду водосховищ і має враховувати правові норми, визначені статтями 76-78 Водного кодексу України, а саме: «режими, у тому числі рівень води, встановлюється правилами експлуатації кожного елемента водогосподарської системи з урахуванням прогнозу водності та інтересів усіх водокористувачів».

8. Після статті 29 вважаємо за необхідне доповнити новою статтею «Екологічні вимоги до річкових суден, суден змішаного типу та інфраструктури внутрішнього водного транспорту».

9. Пункт 8 статті 32 після слів «водного транспорту» доповнити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища».

10. Стосовно підпункту 1) пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» (зміни до Земельного кодексу України):

1) Законопроектом пропонується внести зміни до статті 64 Земельного кодексу України, передбачивши встановлення берегових смуг водних шляхів визначеного розміру, а саме – 20 метрів «від краю води вглиб берега при середньо-багаторічному рівні води на вільних річках і нормальному рівні води на штучно створених внутрішніх водних шляхах», а на березі, що має ухил більше 45 градусів, - «від краю берега вглиб берега» без будь-яких обмежень.

Разом з тим, згідно зі статтею 91 Водного кодексу України берегові смуги встановлюються на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством.

Згідно з пунктом 2 Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 347, берегові смуги встановлюються у межах прибережних захисних смуг на окремих ділянках і на них дозволяється:

- влаштування причалів, установлення пристроїв для навантаження і розвантаження самохідних суден і барж, тимчасових пристроїв для швартування суден і наплавних споруд, а також тимчасове зберігання вантажів та механічної тяги суден;

- зберігання твердого палива для суден підприємств і організацій водного транспорту, а також тимчасове зберігання суднового обладнання;

- влаштування тимчасових зимових приміщень і проведення інших робіт у разі випадкової зимівлі чи виходу з експлуатації судна та ін.

Запровадження можливості такої діяльності на всій території прибережних захисних смуг усіх судноплавних водних шляхів для невизначеного кола користувачів призведе до погіршення стану довкілля і не може бути підтримано.

Доцільність визначення берегової смуги водних шляхів у всіх випадках шириною 20 метрів не обґрунтована і викликає сумнів.

Також слід зазначити, що запропоновані законопроектом підходи  до визначення ширини берегових смуг водних шляхів не узгоджуються з підходами  до визначення ширини прибережних захисних смуг, які відповідно до статті 60 Земельного кодексу України для річок встановлюються від урізу води (у меженний період).

11. Стосовно підпункту 2) пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» (зміни до Водного кодексу України):

1) зміни, запропоновані до статті 1 щодо доповнення її новими термінами та їх визначенням не є доцільними, оскільки ця сфера правовідносин не є предметом регулювання Водного кодексу України, а питання запобігання забрудненню скиданням зворотних вод та засмічення водних об’єктів врегульована низкою статей цього Кодексу. Окрім того, частина запропонованих термінів є предметом, зокрема Закону України «Про відходи», а частина визначена у Міжнародній конвенції із запобігання забруднення із суден (МАРПОЛ 73/78), стороною якої є Україна, а також Правилами охорони внутрішніх морських вод і територіального морі від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 269 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 431).

У зв’язку із цим запропоновані терміни та їх визначення мають бути внесені до проекту Закону «Про внутрішній водний транспорт» як терміни, що вживаються для цілей цього Закону.

2) щодо змін до статті 14 Водного кодексу України:

зміни запропоновані до пункту 7 статті 14 Водного кодексу України, не можуть бути підтримані, оскільки проведення будь-яких днопоглиблювальних робіт на землях водного фонду є екологічно небезпечним видом діяльності, який суттєво впливає на стан водних екосистем та ресурсів. Здійснення цього виду робіт має поповодитись  відповідно до єдиних вимог. Основною метою документу дозвільного характеру на проведення робіт на землях водного фонду є визначення умов здійснення суб’єктом господарської діяльності робіт на землях водного фонду у спосіб, який унеможливлює, запобігає та/або мінімізує несприятливі наслідки для навколишнього природного середовища в процесі здійснення такої діяльності, забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки, вимог природоохоронного, водного та земельного законодавства.

Доповнення статті 14 новим пунктом 14-2)  щодо утворення міжвідомчої комісії, яка встановлює режими роботи водосховищ, каскадів або систем водосховищ, які використовуються для гідроенергетичних потреб та судноплавства по річкових водних шляхах, та затвердження положення про неї суперечить законодавству і має бути виключено, оскільки встановлення режимів роботи відповідно до статей 16, 76 та 77 Водного кодексу України, зокрема, «розробка і встановлення режимів роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, затвердження правил їх експлуатації» віднесено до повноважень органів водного господарства.

3) щодо змін до статті 16 Водного кодексу України:

На сьогодні з метою встановлення режимів роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, затвердження правил їх експлуатації Кабінетом Міністрів України при Держводагентстві створена Міжвідомча комісія по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ, яка постійно діє з 1967 року і показала свою ефективність. Комісія створена з метою раціонального та комплексного використання водних ресурсів великих водосховищ, забезпечення водою населення і галузей економіки з урахуванням екологічних вимог та вимог усіх учасників водогосподарського комплексу шляхом встановлення оптимальних режимів їх роботи.

Головними функціями каскадів водосховищ є попередження негативних наслідків від великих повеней та паводків та зменшення збитків для населення і галузей економіки.

Одночасно водосховища та каскади водосховищ комплексного призначення використовуються з метою забезпечення водою різних галузей економіки, а саме: водопостачання міст, селищ та сільських населених пунктів, промисловості, сільського господарства і приймання стічних вод від цих об'єктів; виробництво електроенергії; зрошення земель; промислове рибальство та рибництво; воднотранспортні перевезення; санітарно-екологічні попуски і рекреація; аматорське і спортивне мисливство та рибальство.

Основними водоспоживачами на Дніпрі є комунальне господарство (об'єкти господарсько-питного та культурно-побутового призначення), промисловість, зрошуване землеробство.

Отже,  зважаючи на те, що водний транспорт є лише одним з учасників водогосподарського комплексу і не може бути визначений як пріоритетний вид діяльності на водних об’єктах комплексного призначення, Комітет вважає за необхідне виключити із законопроекту змін до статей 14 та 16 Водного кодексу України і залишити їх у чинній редакції.

4) у статті 66 частину четверту доцільно залишити у чинній редакції, оскільки мають враховуватись правові норми, визначені статтями 76-78 Водного кодексу України, а саме: режими, у тому числі рівень води, встановлюється правилами експлуатації кожного елемента водогосподарської системи з урахуванням прогнозу водності та інтересів усіх водокористувачів.

5) не можуть бути підтримані зміни до статті 67 Водного кодексу України щодо скидання суднових стічних вод на внутрішніх водних шляхах на ходу і під час стоянки суден навіть за умови їх оброблення та знезараження в суднових установках, а також ізольованого водяного баласту морського походження, прийнятого на судно в межах басейну Чорного та Азовського морів, та знешкодженого (знезараженого) у судновій установці.

12. Стосовно підпункту 4) пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» (зміни до Кодексу торговельного мореплавства України):

Змінами до статті 35 Кодексу торговельного мореплавства України пропонується виключити із переліку суднових документів «журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря». Така пропозиція потребує належного обґрунтування, оскільки на даний час, в умовах суттєвого обмеження можливостей щодо здійснення Державною екологічною інспекцією та її територіальними органами функцій і повноважень з державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на об’єктах інфраструктури морського і річкового транспорту, зазначений документ залишається чи не єдиним, який дозволяє здійснювати принаймні превентивне відстеження виконання капітанами суден заходів із запобігання забрудненню і засміченню морського середовища та стимулювати їх дотримуватися вимог екологічної безпеки судноплавства.

Запропонований законопроект у частині забезпечення дотримання екологічного законодавства суперечать нормам національного та міжнародного права з питань охорони, використання водних ресурсів та навколишнього природного середовища. Його реалізація у запропонованій редакції може призвести до неконтрольованого та нерегульованого зростання антропогенного навантаження на водні об’єкти та погіршення якості водних екосистем та ресурсів.

Зважаючи на викладене, Комітет в и р і ш и в:

1. Рекомендувати проект закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 2475а), поданий народними депутатами України  Б.Козирем, І.Кононенком, Я.Дубневичем та іншими народними депутатами за результатами розгляду у першому читанні відхилити.

2. Рішення направити Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Голова Комітету

М.ТОМЕНКО