КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

20 травня 2015 р.                                                                           № 15/9

Про проект Закону України про мораторій

на здійснення промислового рибальства та

інших видів спеціального використання

водних біоресурсів на деяких рибогосподарських

водних об’єктах України

(реєстр. № 2776) 

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до предметів відання розглянув проект Закону про мораторій на здійснення промислового рибальства та інших видів спеціального використання водних біоресурсів на деяких рибогосподарських водних об’єктах України (реєстр. № 2776 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України  Купрієнком О.В.  та запропонував направити його суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Законопроект вводить заборону (мораторій) на здійснення промислового рибальства на деяких рибогосподарських водних об’єктах України строком на 5 років для річок Дніпро, Десна, Південний Буг, Західний Буг, Берда, Рось, Стир, Сіверський Донець, а також озер, бухт, заток, каналів, гирл, проток, водосховищ, які мають постійний або тимчасовий зв’язок цими річками.

Також законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, яким дається визначення терміну «істотна шкода», а також до законів України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та «Про тваринний світ», якими передбачено, що ці закони діють з урахуванням проекту Закону про мораторій на здійснення промислового рибальства та інших видів спеціального використання водних біоресурсів на деяких рибогосподарських водних об’єктах України.

На сьогодні питання рибного господарства регулюються законами України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»,  «Про аквакультуру», «Про тваринний світ, а також статтею 68 Водного кодексу України.

Зазначаємо, зокрема, що стаття 68 Водного кодексу України передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) і постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.96 № 552 такий перелік затверджено.

Запропонований автором перелік не відповідає згаданому вище і не відображає басейнові підходи до управління водними ресурсами. Це створить непорозуміння при правозастосуванні.

На сьогодні у законодавстві України відображені заходи, які мають убезпечувати рибні ресурси у природних водних водоймах від знищення.

Так, законом України про «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено порядок встановлення лімітів вилову риби та інших водних біоресурсів, а також розподіл цих лімітів на квоти між користувачами у природних водоймах.

Для цих цілей Державним агентством рибного господарства України  ведеться державний облік водних біоресурсів, який здійснюється  шляхом наукових досліджень,  пов'язаних з визначенням чисельності  водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах,  а також контролю за одержанням достовірної інформації про обсяги  їх  використання, загибелі або знищення.

Також проводиться державний моніторинг водних біоресурсів, який здійснюється з метою забезпечення сталого   використання   водних   біоресурсів    та недопущення їх виснаження.

Такий підхід дозволяє на основі наукових досліджень оцінити можливі обсяги вилову без завдання шкоди водним біоресурсам та довкіллю, а також передбачений законодавством ЄС.

Закон України «Про аквакультуру» передбачає штучне розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури, отримання продукції та її реалізацію.

Мораторій на здійснення промислового рибальства на зазначених рибогосподарських водних об’єктах України строком на 5 років може призвести до погіршення стану довкілля, оскільки законопроект не обмежується саме промисловим рибальством.

Зокрема, пропонується поширити мораторій на контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, а також на меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу (стаття 27 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них»).

Ці види спеціального використання водних біоресурсів мають на меті забезпечення сталого використання рибних ресурсів, спостереження за станом рибогосподарських водойм з метою оперативного прийняття рішень охоронного та відновлювального характеру у цій сфері, тому відмовлятися від них не можна.

Викликає сумнів і доцільність введення мораторію на вилов водних біоресурсів у науково-дослідних цілях, а також з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану.

З метою визначення ефективності запровадження мораторію на промисловий вилов риби є доцільним запровадити на окремому водному об’єкті або його частині як пілотний проект і за його результатами прийняти виважене рішення.

Питання збереження та відтворення водних біоресурсів має вирішуватись шляхом неухильного дотримання законодавства України та відновлення належного контролю за його дотриманням.

Для цього необхідно  зняти мораторій на проведення екологічних перевірок суб’єктів господарювання шляхом внесення відповідних змін до пунктів 8, 9 розділу III «Прикінцевих положень» Закону України
«Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII.

Відповідно до пункту 2 статті 5 «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України необхідно протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності розробити Програму створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення у рибному господарстві.

Водночас відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, задекларованого у пояснювальній записці, законопроект не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, що ставить під сумнів можливість реалізації згаданої Програми та може призвести до негативних соціально-економічних наслідківу подальшому.

Голова Комітету

М.В.Томенко