СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань екологічної

політики та природокористування

4 березня 2024 року

Засідання веде голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сподіваюсь, що швидко його пройдемо.

Шановні колеги, перед тим як розпочати розгляд питань порядку денного, нам потрібно перш за все обрати секретаря нашого засідання. Сергій Васильович, як у вас зі зв'язком, із можливістю допомагати в веденні комітету?

 

МАГЕРА С.В. Сподіваюся, що буде все гаразд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Магеру Сергія Васильовича?

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, без мене 10, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно. Дякую.

Шановні колеги, я сподіваюся, що всі ознайомилися із запропонованим порядком денним. Чи є до нього доповнення або зауваження, пропозиції?

Якщо немає, то прошу затвердити порядок денний в цій редакції.

Хто – за?

Бачу, Олена Володимирівна до нас доєдналась. І тільки, Олена Володимирівна, прошу змінити назву на…

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Зараз, зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А то я не буду вас ідентифікувати.

 

МАГЕРА С.В. 12, Олеже Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12, вірно, да. Вірно.

І, шановні колеги, розпочинаємо розгляд питань порядку денного.

Шановні колеги, перше питання порядку денного, це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (реєстровий номер 10433), внесений урядом. І альтернативний до нього, це проект Закону про внесення змін до КУпАП та Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування (10433-1), внесений народним депутатом Чорноморовим та іншими народними депутатами.

Шановні колеги, перед тим як почати розгляд, хотів би надати слово авторам законопроектів.

Віталій Олександрович, я так думаю, що від уряду ви?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так. Доброго дня, Олеже Володимировичу! Я від уряду.

Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати, Олеже Володимировичу! Сьогодні ми будемо представляти законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування. Метою є посилення відповідальності за порушення правил рибальства, охорони біоресурсів та інших порушень законодавства у сфері рибного господарства та аквакультури. 

Основними положеннями це є посилити відповідальність, як я вже сказав, встановити відповідальність за недотримання вимог щодо моніторингу та подачі звітності, обліку водних біоресурсів, передбачити відповідальність за повторне грубе порушення задля недопущення того, щоб це було… мало, вірніше, системний характер, також врегулювати правову колізію, наділивши посадових осіб рибоохорони повноваженнями на здійснення адмінзатримань, і зупинити на період військового стану і на рік після нього дію статті 26.1 про рибне господарство Закону про любительське рибальство, тобто відстрочити введення рибальського квитка на цей період. І, звісно, що привести вже стару термінологію, яка є в КУпАП щодо обліку і інших норм по рибному господарству.

В принципі, що дасть? Це дасть, звісно, покращити охорону, збільшити надходження, збільшити виробництво рибної продукції, а також задоволити потреби населення в рибній продукції. Все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Олександрович. Дякую за доповідь по цьому законопроекту.

 Шановні колеги, а чи є представники авторського колективу другого законопроекту? Не бачу.

Тоді, Віталій Олександрович, якщо можна, стисло розкажіть стосовно другого альтернативного законопроекту думку міністерства.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так, відрізняється даний законопроект тим… Ми не підтримуємо, тому що, по-перше, коли ми розробляли даний законопроект, ми його погоджували і в Міндовкіллі, і в іншому, є там принципова домовленість, що ми можемо в ПЗФ працювати, але не складати адмінпротоколи. Там складають адмінпротоколи Держекоінспекція.

В альтернативному законопроекті, там передбачається, що можуть складати... взагалі додають органи рибоохорони для здійснення охорони в межах там недопущення різних зловживань. Далі також вносять, що органи рибоохорони щоб розглядали безпосередньо протоколи, з чим ми також не погоджуємося, тому що складати протоколи ще можуть, але зараз розглядають суди дані протоколи. Тому ми за те, щоб розглядали дані протоколи і не підтримуємо.

І також тут по Держприкордонслужбі забираються норми. Ну, нам, в принципі, не принципово, але також ми не особливо підтримуємо це. І органи охорони, вони додають також 91 статтю, там, де працює держінспекція, це те, що я уже сказав, що ми не підтримує це, щоб ми могли там складати протоколи. В принципі, основні моменти – це всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто основні зауваження з вашого боку, з боку міністерства, це розмежування повноважень між Держекоінспецією та риб... рибна.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так. І розгляд безпосередньо протоколів, розглядати має суд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, передам слово представнику Міндовкілля. Олександре Васильовичу, будь ласка, ваша позиція по обом законопроектам.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олегу Володимировичу.

Дійсно, як говорив Віталій Олександрович, ми урядовий законопроект спільно відпрацьовували і ті моменти, де у нас були спірні, Мінагрополітики забрало і Міндовкілля погодило. І дійсно, ми не підтримуємо законопроект, внесений народним депутатом Чорноморовим саме тому, що у нас іде дублювання функцій Державної екологічної інспекції і Державного рибного патруля. Тому що складати протоколи і здійснювати контроль використання водних біоресурсів на території ПЗФ це має Служба охорони національних природних парків і Державна екологічна інспекція. Добавляти ще один орган, який буде дублювати функції, ми вважаємо це недоцільним і неправильним, тому ми цей законопроект не підтримуємо. Відповідно спільну позицію ми з Мінагрополітики відпрацювали.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи є до цих законопроектів питання? Чи є потреба їх обговорювати?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, я вибачаюсь, у мене чомусь Zoom не може знайти камеру на комп'ютері, зараз переключуся на телефон.

А чи є висновок ГНЕУ по цих законопроектах? Бо в п'ятницю його ще не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте запитаємо.

 

ГОЛОВНЯ В.О. По нашому законопроекту ми ще не бачили насправді.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Тоді виникає логічне питання: а чому без висновку ГНЕУ ви презентуєте законопроект?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено Володимирівно, хотів би вам нагадати, що ми не головний комітет для цих законопроектів. Головний комітет є Комітет з питань правоохоронної діяльності і без висновку ГНЕУ дійсно вони не будуть розглядати ці законопроекти. Ми висловлюємо свої зауваження, які мають бути поєднані до цих законопроектів, і потім, коли у головного комітету будуть висновки по цим законопроектам, вони будуть безпосередньо робити висновок комітету.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що висновку немає. Немає. Добре.

Шановні колеги, чи є ще зауваження? Якщо зауважень немає, то є пропозиція рекомендувати головному комітету, а саме Комітету з питань правоохоронної діяльності, підтримати основний законопроект – законопроект, внесений урядом, №10433. (Шум у залі)

Олександр Борисович, у вас звук включений. Відключив.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. 11, Олеже Володимировичу, ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11, вірно, да. Вірно. Дякую.

І переходимо до другого питання. Друге питання – це розгляд звіту Голови Держлісагентства Віктора Ігоровича Смаля за підсумками роботи у 2023 році. У 2023 році…

 

ГОЛОВНЯ В.О. Я дуже перепрошую, я хочу всім подякувати за підтримку. Я буду відключатися. Гарного дня всім!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Дякую.

У 2023 році Віктор Ігорович виконував обов'язки Голови Державного агентства лісових ресурсів і був призначений Головою Державного агентства лісових ресурсів, з чим я його і вітаю, ми всі вітаємо. До речі, у нас вже було засідання, на якому ми його вітали.

Вікторе Ігоровичу, скажіть, будь ласка, вам для звіту потрібна демонстрація екрану?

 

СМАЛЬ В.І. Вітаю, Олегу Володимировичу. Дякую за вітання. Якщо можна, то так, у нас є презентація, яку я хотів би вивести на екран.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. І, за можливості, звіт протягом 15 хвилин прошу презентувати, щоб ми перейшли до його обговорення. Будь ласка.

 

СМАЛЬ В.І. Зрозуміло. Буду лаконічним.

Отже, шановний Олеже Володимировичу, шановний Олександр Васильович, народні депутати, сьогодні будемо говорити про результати роботи Держлісагентства у 2023 році.

Рік складний, знаковий, результативний. Наступний слайд, будь ласка. Трошки контексту, триває реформа галузі, внаслідок цієї реформи у нас відбувається розділення функцій адміністрування і контролю всередині галузі. Наші територіальні органи, які тепер називаються не обласні управління, а міжрегіональні управління, вони тепер не здійснюють господарюючої функції, вони зосереджені виключно на функції контролю.

В той же час створено повноцінно ДП "Ліси України", яке створено на базі існуючих лісгоспів галузі. І ми можемо підсумовувати вже, що 23-й рік є роком успішним і він підкреслює, що курс взятий правильно. Контекст також складається із того, що лісова галузь продовжує працювати в умовах війни, як і вся країна. Робимо все для того, щоб допомогти силам оборони, Збройним Силам України, про це окремо зупинимося. В контексті війни потрібно розуміти, що всі досягнення наші за 23-й рік, ми повинні пам'ятати, що наша робота відбувається і в умовах вилучення продукції, і в умовах мобілізації техніки, в умовах мобілізації наших працівників, і в умовах величезної проблеми із замінуванням наших територій.

От для того, щоб не ускладнювати, я вам назву просто 3 цифри, які всі повинні тримати в голові. Із 10,4 мільйона гектарів лісового фонду у нас 1 мільйон знаходиться в окупації, пів мільйона знаходиться у статусі вкрай замінованих і на 100 тисячах гектарів у нас відбуваються військові дії. Отже, не дивлячись на це все за 23-й рік галузь показала кращі фінансово-економічні результати за всю історію незалежної України.

З точки зору діяльності. Підприємства галузі отримали 23,6 мільярда гривень доходу від реалізації продукції, це на 323 мільйони гривень більше ніж минулого року. І я хочу сказати, що 23-й рік – це третій рік поспіль, коли ми показуємо все кращі і кращі результати практично по всіх показниках. У нас був величезний скачок, зростання із 20-го по 21-й рік, і починаючи з 21-го року, коли ще не почалася повномасштабна війна, 22-й рік, відповідно 21-й рік, він був першим кращим в історії, потім 22-й – ми переписали наші показники і 23-й – констатуємо, що знову ми переписуємо наші кращі показники.

На що хочу звернути увагу? Це показник рентабельності 12,3, це величезне зростання – 151 відсоток. Як правило, наші підприємства галузі показували 5-6 відсотків рентабельності. Це стало можливим за допомогою і централізації процесів керування, і стандартизації підходів до певних речей, оптимізація закупівель та багато іншого. Зрештою це контроль за ринком, це торгівля через ліцензовані біржі, це формування ціни ринком, а не прямими договорами, як це було до цього. Я перепрошую, у когось мікрофон включений. Дякую.

Крім того,  середня заробітна плата працівників галузі у порівнянні з 22-м роком виросла на 7 відсотків, склала 20 тисяч 972 гривні. І важливий такий є показник як обсяги заготівлі. Здавалось би, такі значні зрушення по фінансово-економічних показниках, вони повинні були супроводжуватися і обсягами заготівлі, збільшенням, але ні, тут у нас, звичайно, йде зменшення і з довоєнних 18 мільйонів кубів, це по галузі, по галузі в цілому, всі суб'єкти, я вам даю зараз повністю картину по країні, так-от із 18 мільйонів кубічних метрів заготовленої деревини довоєнних зараз у 23-му ми констатуємо, що заготівля відбулася на рівні 15,7, з 18 на 15,7. Із них підприємствами галузі, які контролюються безпосередньо Держлісагентством, було заготовлено 13,1 мільйона.

Якщо подивитися на ці цифри трошки під іншою проекцією, яку я готував для інтерв'ю фінському профільному виданню, то я вам назву просто кілька цифр в євро як вони звучать. Значить, от 23-й рік у нас дохід лісогосподарських підприємств складає 575 мільйонів євро, в той же час чистий прибуток, от я прошу звернути увагу на цей показник, чистий прибуток підприємств у 23-му, він складає 61 мільйон євро. Але для порівняння із 20-м роком у нас чистий прибуток по всім підприємствам підпорядкованим галузі – 3,5 мільйона євро. Це зростання у 20 разів чистого прибутку з 3,5 мільйонів до 61 мільйона євро.

Наступний слайд, будь ласка. Тут ми швидко пройдемося по кільком графікам. Це рік до року порівняно 23-й із 22-м. Бачимо чистий дохід від реалізації продукції плюс 323 мільйона гривень. Прибуток до оподаткування плюс 2,1 мільярда гривень, у 22-му році у нас було 1,5 мільярда, у 23-му цей показник складає 3,6.

Наступний слайд, будь ласка. Фінансові показники і структура оплати податків до зведеного бюджету України. Вся сумарна сума сплати до бюджетів різних рівнів складає 10,8 мільярда гривень, рік тому це було 9,6.

Наступний слайд. Обсяги заготівлі, про які я уже згадував. Хочу зупинитися – два речення. Ми  бачимо 22-й проти 23-го року – це підприємства галузі підконтрольні Держлісагентству: 13,5 мільйона кубів – 22-й рік, і в 23-му – 13,1. Бачимо скорочення заготівлі, але разом з тим підкреслюю, на фоні скорочення заготівлі йде збільшення фінансових і економічних показників.

Обсяг реалізації деревини. Ви бачите певну невідповідність і у вас може виникнути здорове питання, а чому невідповідність із обсягом реалізації? У 22-му році він взагалі 13,5 до 10,9. У 23-му дещо менше скорочення. Тут відповідь полягає у тому, що структура використання, вона була іншою. І в 22-му році у нас було 2 мільйони кубів практично це внутрішня наша переробка і внутрішнє використання. У 23-му році був взятий курс на відмову від переробки. Ми зосереджуємося виключно на функціях, які ідуть і пов'язані із вирощуванням лісу, контролем за тим, щоб культури росли і досягали економічно зрілого і потужного віку. А що стосується переробки, ми вважаємо, що це прерогатива бізнесу, чим він і повинен займатися. Отже, ця різниця, вона полягає саме в цьому.

Наступний слайд, будь ласка. Кілька слів по середньообліковій чисельності штатних працівників. Ви бачите, що відбувається скорочення. Це і за рахунок оптимізації процесів, за рахунок мобілізації і за рахунок тих процесів, які пов'язані із реформуванням. Середня заробітна плата, ми бачимо рік до року вона зросла на 1 тисячу 400 гривень. Але якщо ми візьмемо десь за останні чотири-п'ять років, то у нас зарплата виросла вдвічі. І якщо повертатися до тих цифр, які готувалися до інтерв'ю з фінським виданням, то там дуже вони красномовні. Середня заробітна плата по галузі, вона складала до 20-го року 250 євро, зараз це 500 євро. Звичайно, це не можна ще порівнювати із середніми європейськими зарплатами, але це все відбувається в умовах війни, в умовах і скорочення по іншим галузям. Ми нарощуємо, таких галузей зараз як лісова і з такими результатами зовсім небагато. І ті, які показують такі результати, вони пов'язані зараз із оборонною сферою.

Наступний слайд, будь ласка. Рік до року по лісовим пожежам. Бачимо 22-й рік, рік повномасштабної війни – 1 тисяча 233 пожежі, у 23-му році ми суттєво скорочуємо їх кількість і суттєво скорочуємо їх площу. От 22-й рік, ви можете побачити – 22 тисячі, майже 23 тисячі гектарів лісових пожеж. Для того, щоб вам простіше було зрозуміти цю цифру, я скажу, що за останні 10 років середня медіана по країні, вона складала 10 тисяч гектарів. Тобто рік повномасштабного вторгнення, він супроводжувався тим, що в середньому пожежі виросли по країні трошки більше ніж в два рази. Але при цьому ви можете побачити уже результати за 23-й рік і ті середніх 10 тисяч гектарів, вони перетворюються в 907 гектарів всього по країні. Відповідь чому так. Це і розвиток наших систем наземного спостереження, це хороше і коректне функціонування нашої системи автоматичного оповіщення за допомогою космічних супутників, які працюють з 21-го року, і, власне, вчасне реагування наших підрозділів лісової охорони, які працюють на місцях.

Наступний слайд, будь ласка. Я сказав уже про те, що взятий був курс на відмову від переробки, ми це називаємо непрофільними активами. І за 23-й рік ми виставили на приватизацію 56 об'єктів. Це відбувається через Фонд держмайна. Ми пропонуємо і формуємо пакети документів, далі Фонд держмайна приймає рішення, чи виставляти, чи не виставляти ті чи інші об'єкти на приватизацію. За цей час, за 2023 рік, приватизовано 100 відсотків об'єктів, які були виставлені. І результатом цієї нашої роботи, крім того, що ми позбавляємося непрофільних наших активів, які не давали жодного фінансового результату для галузі, ми забезпечили надходження до бюджетів на рівні плюс 70 мільйонів гривень. Ми розуміємо, що кожна гривня із цього надходження вона йде на обороноздатність нашої країни.

Наступний слайд, будь ласка. Це страшна ціна, яку ми платимо за війну. Деякі цифри є дуже приблизними, наприклад, збитки екосистеми – 19,7 мільярда гривень. Чому вони приблизні? А тому що ми поняття не маємо, як виглядає реальна ситуація на окупованих територіях. Те, що ми зараз можемо приблизно оцінювати, воно оцінюється плюс-мінус в такі цифри. Але те, що ми можемо констатувати, це те, що за два роки повномасштабної війни ми надали безповоротної допомоги на 1,3 мільярда гривень для Збройних Сил України. І я хочу підкреслити, що ця цифра вона також впливає на наші фінансові показники, тому що при всіх наших тих здобутках, які ми бачили на попередніх слайдах, ми розуміємо, який тиск величезний на показники галузі теж зазначається внаслідок оцієї допомоги.

Разом з тим, величезну кількість техніки мобілізовано за час війни – 1122 одиниці техніки. Це техніка, яка використовувалася для патрулювання, для пожежогасіння, для просто нормальної щоденної роботи. Ми зараз працюємо в умовах також браку цієї техніки. Але, звичайно, це все ніщо на фоні тієї жахливої ціни, яка платиться життями наших колег. Ви бачите цифри в нижній частині екрану, це 119 загиблих колег-лісівників, які загинули, захищаючи нашу державу, 185 поранених і 98 зниклих безвісти.

Наступний слайд, будь ласка. Десятий слайд присвячений допомозі Збройним Силам України за 2023 рік. Я думаю, що ми детально на цьому зупинятися не будемо для економії часу.

Наступний слайд, будь ласка. Розмінування. Як я сказав, потрібно пам'ятати три цифри: мільйон гектарів окуповані з 10,4; 0,5 – заміновані; 100 тисяч гектарів лісу ідуть військові активні бойові дії. Тобто біля 20 відсотків нашого ресурсу зараз не доступні для господарювання.

Наступний слайд, будь ласка. Зелена країна. Не дивлячись на труднощі, складнощі, продовжуємо виконувати програму Президента "Зелена країна". У 2023 році у нас проведено відтворення лісів на площі 35,2 тисячі гектарів, природне відновлення відбулося на площі 7,8 тисячі гектарів. І у рамках виконання програми "Зелена країна" висаджено 197,5 мільйона дерев. Власне, бачите статус виконання – 46,5 відсотка.

Наступний слайд, будь ласка. Присвячений лісонасіннєвим центрам. Активна робота ведеться. У 2021 році у нас був один, у 2023 році ми побудували іще 3. Здатність кожного такого центру, пікова, це 3 мільйона штук матеріалу із закритою кореневою системою. Це частина всього садивного матеріалу, який нам потрібен. Зараз ми знаходимося на рівні 5,7 відсотка забезпечення всього садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Хочемо досягнути цілі у 10 відсотків. Власне, для цього нам потрібно довести кількість усіх лісонасіннєвих центрів до кількості 14.

Наступний слайд, будь ласка. Тут ви бачите поширення готових уже лісонасіннєвих центрів. Під зеленим кольором у нас діючі. Власне, червоний – це ті, які плануються до відкриття.

Наступний слайд, будь ласка. Тема самосійних лісів. Надзвичайно зараз активно працюємо по цьому. Почалась передісторія з того, що ми провели дешифрування космічних знімків. Почали роботу в 21-му році, встановили, що площа наших українських лісів, вона є дещо більшою, ніж про те свідчать офіційні дані. Було встановлено методом дешифрування 1,9 мільйона гектарів додаткових насаджень, переважна і левова частина із них звичайно це самосійні ліси. Що потрібно розуміти, що ми далі робимо з цим.  Ми ж не просто так констатуємо. Ми зараз проводимо дуже активно роботу,  для того щоб перевести статус самосійних лісів у землі лісового фонду. Цьому передує така дуже кропітка бюрократична робота. Ми робимо клопотання на місцеві органи влади, ми доводимо необхідність того, що ця земля не використовується, велика частина із цієї землі, вона  знаходиться в Агрофонді. Ну власне не так активно воно рухається, якби нам хотілось,   тобто зараз в нас переданих 13 тисяч 646 гектарів, це переданих, але при цьому у нас отримано погоджень на площу 28,9 тисячі гектарів.

Для того,  щоб вам от теж прив’язка була така  більш образна, що це за площа. Я вам скажу, що це площа  плюс-мінус,  яка дорівнює розробці всіх лісосік за один рік. От у нас там фігурувала цифра, 35 тисяч гектарів ми розробили лісосік і провели заготівлю на такій площі. Так от, ви врятували по суті самосійних лісів на такій території, яка дорівнює практично річному лісосічному фону. Це означає, що той ліс там різного віку, він звичайно може бути там 15-20-30 років, то це означає ніщо інше, як років через 60-70-80 залежно від порід дерев, які там ростуть, в нас наші колеги майбутні по суті будуть проводити розробку на площі, яка рівна оцим от врятованим зараз самосійним лісам за цілий рік своєї роботи. Але,  звичайно, ми на цьому не зупиняємось, тому що ви розумієте, 1,9 мільйона гектарів цієї площі,  і зараз ми говоримо по суті про 30 тисяч гектарів, це не співрозмірні  площі, але це теж вам просто дуже корисна інформація  про те, наскільки охоче ОТГ підуть нам назустріч для того, щоб переводити ці землі у лісовий фонд.

І це, от те, що ми говорили у четвер на розширеній колегії, Олегу Володимировичу, я не пам'ятаю, чи ви це чули, але ми пропонуємо таку ініціативу. Якщо ОТГ (в лапках) настільки "свідомі" при передачі нам оцієї площі, то я, користуючись нагодою, зараз хочу запропонувати шановним народним депутатам розглянути  можливість внесення таких змін до закону. Якщо вони не йдуть активно на співпрацю з нами, давайте пропишемо норму в законі, яка буде передбачати, що відсутність будь-якої роботи на землях якогось призначення, в першу чергу агропризначення, от у німців це 7 років, проходить 7 років, жодної роботи не проводиться, вона потихеньку починає самозаліснюватися - автоматично  ця земля переходить в статус лісу. І автоматично власник цієї території, площі, він уже підпадає під категорію лісокористувача. А це тягне за собою зовсім інші права і обов'язки. Тому я не бачу нічого поганого в тому, щоб саме таку норму і застосувати до України, тому що оці от майже 2 мільйони самозаліснених лісів, вони крім того, що неприкаяні стоять і заростають, ви уявіть собі, яким це джерелом є постачання деревини на чорний ринок. Тому що коли зараз ми подаємо клопотання, там починається активна вирубка і у нас немає жодного методу впливу на них, тому що по земельному законодавству їхньому це пай, вони просто очищають свій пай від цієї деревини, яка наросла, і все. І вони потім викидають просто цю деревину на чорний ринок, і добре якщо це просто десь там вона на дрова йде, значно гірше якщо воно розповзається далі і не просто впливає на ціну і на кон'юнктуру ринку, але й ще також і кидає тінь на лісову галузь. Тому що крім того, що у нас є оці от процеси, які ми не контролюємо, ну звичайно ж, воно супроводжується ще і відсутністю наших контролюючих усіх атрибутів, про які згодом розповім на наступних слайдах.

Далі, будь ласка. Так, ну власне цифровізація. 23-й рік знаковий рік, ми запустили дві великих значимих історії, одна – це електронний лісорубний квиток, інша – це електронний сертифікат про походження лісоматеріалів. Працювали ми над цим з 21-го року. Робота була кропітка, супроводжувалася  також і зі зміною до законодавства, була прийнята відповідна Постанова у травні місяці минулого року номер 483. Ми вийшли на експериментальний порядок видачі цих документів.

Для тих, хто не знає, дуже коротко. Лісорубний квиток – це головний дозвільний документ, який видається перед рубкою, і тепер всі абсолютно лісокористувачі, не дивлячись від форми власності, вони зобов'язані робити запит до наших терорганів. Раніше, до впровадження цієї системи, деякі лісорубні квитки, вони могли видаватися самостійно. Ну от уявіть собі, як виглядало це господарювання, якщо навіть заднім числом той чи інший лісокористувач міг собі понавиписувати паперових лісорубних квитків і показати, що в нього все в порядку. Зараз ми централізовано збираємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Ігорович, я трохи вас перерву. По-перше, хотілося б вам зауважити, що все ж таки ви доповідаєте членам екологічного комітету і члени екологічного комітету, впевнений, всі знають, яким чином видавалися лісорубні квитки і які махінації відбувалися. Тому в цій частині прошу зауважити, що все ж таки ваша цільова аудиторія складається з тих, хто професійно розбирається в цьому питанні. Це по-перше.

По-друге, якщо є можливість трохи стиснути доповідь, то прошу стиснути, тому що, я впевнений, буде багато запитань.

 

СМАЛЬ В.І. Приймається. Зрозумів. Тоді буквально заголовками далі вам доповідаю.

Наступний слайд, будь ласка. Займаємося також лідаром і всіма дозволами, які необхідні для цього процесу, це збір точних даних про наші насадження.

Наступний слайд. Активно працюємо для того, щоб підсилити нашу логістичну складову. І за минулий рік ми впровадили фотофіксацію, яка зараз змінила по суті правила гри на ринку перевезення. Додатком до цього буде впровадження GPS-трекерів для всіх лісовозів і цілої системи оповіщень, якщо той чи інший лісовоз виконує якусь протиправну дію. Якщо буде інтерес, то детальніше розкажу.

Наступний слайд. Мисливське господарство. По суті, на паузі 2 роки. Всі ми розуміємо, що під час війни заборонено. Минулого року ліміти, які були погоджені Міндовкілля, знайшли своє відображення у повноцінному відкритті сезону полювання на Миколаївщині та на Черкащині. Разом з тим, ті прогнози, які були у деяких природоохоронців, вони не справджуються в частині того, що вони прогнозували стрімке збільшення популяції і копитних, і інших цінних видів тварин. Натомість у нас є велика проблема із поширенням хижака. Про це ви також, я впевнений, всі знаєте.

Наступний слайд. От, власне, зліпок епідеміологічної нашої ситуації, випадки захворювання на африканську чуму свиней зростають і поширення сказу. Причиною цьому є безконтрольне поширення хижака. За 2 роки повномасштабної війни поголів'я лиса збільшилося на 200 тисяч по країні. Це є перевищенням допустимої і рекомендованої норми по регіонам в чотири і в п'ять разів.

Наступний слайд. Охорона і захист лісу. Тут статистика, яка показує кількість наших мобільних рейдових груп, кількість рейдів, які вони роблять. От ви бачите, що 31 тисяча рейдів за рік, то це у нас десь порядку 800 рейдів на тиждень виходить. Кількість складених адмінпротоколів 3,4, загальна  кількість адмінштрафів 1,8 мільйона гривень.

Наступний слайд. Разом з тим, випадків незаконних рубок у нас на одну тисячу більше. Там у нас 3,4 тисячі адмінпротоколів, тут у нас одна тисяча плюс, які уже перейшли в кримінальну відповідальність. Об'єм 28,5. Ну і тут ви бачите, наскільки відшкодовано менше, ніж заподіяна шкода: 14,4 мільйона гривень проти 579 мільйонів по року.

Наступний слайд. Продовжуємо реформування галузі, на порядку денному у нас є об'єднання певних профільних організацій і підприємств, які знаходяться всередині галузі. Принагідно скажу, що всередині нашої галузі знаходиться біля 50 окремих державних підприємств, із них зараз уже реформованих чотири лісозахисти. Реформа буде продовжуватися і буде створено одне лісозахисне підприємство.

Наступний слайд. Робимо реорганізацію нашої наукової діяльності. Два інститути у нас будуть об'єднані в один, під керівництвом ... (Не чути), який знаходиться в Харкові.

Наступний слайд. Активно проводимо аудити. Ви можете побачити, що головний наголос за минулий рік був зроблений на національні природні парки, у нас їх сім у підпорядкуванні. Власне, чому вони? Тому що потрібно зараз розуміти стан ведення справ у всіх національних парках перед їхнім об'єднанням в єдине державне підприємство.

Наступний слайд. Підписані меморандуми у нас активно були. Виділив із них, це Держпродспоживслужбу, із якою ми працюємо по поширенню шкідників, і ДСНС, з якою, звичайно, ми працюємо по надзвичайним ситуаціям і по пожежам. Результатом нашої більш тісної діяльності з ДСНС стала передача кількох десятків одиниць техніки для пожежогасіння.

Наступний слайд. Нормативка. Всі також, я впевнений, екологічний комітет знає про це. Скажу, що із таких провідних наших чек-поінтів за минулий рік: у нас є постанова щодо видачі лісорубного квитка, сертифікату про походження, підготовка Закону "Про акціонерні товариства", підготовка правил рубок  у період дії воєнного стану і рубок переформування. Власне, внесення змін до переліку кодів УКТЗЕД, які обмежують отримання сертифікату про походження при експорті тієї чи іншої продукції. Власне, це такі ключові.

Наступний слайд. 2023 рік також у нас був важливим роком, тому що у нас практично   із травня-червня місяця постійно працює Рахункова палата. І перший звіт, перша перевірка Рахункової палати, яка відбулася, вона відбулася із вкрай позитивними висновками по нашому центральному органу виконавчої влади. На колегії Рахункової палати було відзначено радикальне скорочення порушень, які були зафіксовані у минулій перевірці, і, власне, виділені ті позитивні речі, якими ми можемо всі по праву пишатися.

Дякую за увагу. У мене все. Готовий відповідати на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Вікторе Ігоровичу.

Шановні колеги, за можливості, давайте розгляд зробимо наступним чином, в такому порядку. По-перше, я хотів би надати слово Олександру Васильовичу Краснолуцькому. Я хотів би, щоб Олександр Васильович дав оцінку звіту з боку міністерства і розказав про взаємодію міністерства з Держлісагентством, чи є зауваження, можливо, до Держлісагентства або є навпаки позитивна оцінка діяльності Держлісагентства. І давайте розпочнемо з цього. Потім, за можливості, я задам питання, потім Юлія Юріївна і по порядку.

Будь ласка, Олександре Васильовичу.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово.

Звіт Ігоря Вікторовича ми заслуховували в міністерстві... Віктора Ігоревича, перепрошую, да. Ми ще заслуховували в міністерстві на початку року за 2023 рік. Були певні доручення надані міністру для того, щоби покращити роботу Державного агентства лісових ресурсів України. В принципі, з Державним агентством лісових ресурсів ми плідно співпрацюємо, напрацювання законопроектів і постанов Кабінету Міністрів України, які вносяться на розгляд уряду, здійснюється спільно, проводиться погодження. Тому зауважень до роботи Державного агентства лісових ресурсів на сьогоднішній день немає.

Ми дійсно впевнені, що в цьому році нам вдасться завершити реформування лісової галузі і все-таки внести на розгляд Верховної Ради України законопроект по створенню акціонерного товариства "Ліси України". Ми дійсно надіємося, що в цьому році у нас покращиться співпраця з нашими міжнародними партнерами.

І третій момент – це робота по виконанню наших євроінтеграційних зобов'язань, які ми зараз спільно напрацьовуємо для того, щоби привести наші нормативно-правові акти у відповідність до європейського законодавства, а також виконати вимоги, передбачені програмою Ukraine Facility, яка дає... блок лісових ресурсів також є. Ми з Віктором Ігоревичем обговорили всі ці напрямки, у нас є спільне розуміння, є спільне бачення як це виконувати. Крім того, ще раз хочу наголосити, що є окремі доручення міністра по тих напрямках, які потрібно Державному агентству лісових ресурсів звернути увагу і доопрацювати. Але є повна взаємодія і є повна співпраця.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Шановні колеги, давайте перейдемо до обговорення. За можливості, я задам питання, і потім будемо по черзі задавати.

Віктор Ігорович, дякую за вашу доповідь. Є декілька питань. На деякі з них ви вже відповіли. Але тим не менш.

Перше питання. Все ж таки давайте стисло, але більш широко хотілось би почути стан розробки законопроектів. Давайте по черзі. Розробки і супроводу законопроектів. У нас є законопроект, який знаходиться в економічному комітеті, про ринок деревини. Хотілось би знати стан його супроводу. Він до цього часу не винесений на друге читання. Прошу повідомити, що з ним. Були декілька ініціатив в правоохоронному комітеті стосовно підвищення відповідальності і введення відповідальності за незаконні рубки і інші правопорушення в лісовій галузі. Законопроект про створення державного спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства. І окремо прошу зупинитися на питаннях ініціатив щодо запобігання змінам клімату і пом'якшення змін клімату відповідно до того стану, який зараз існує, тобто які ініціативи будуть з боку Держлісагентства і  відповідно міністерства.

Будь ласка.

 

СМАЛЬ В.І.  Олеже Володимировичу, відповідаю. Якщо правильно порядок зафіксував, ринок деревини. Ринок деревини, ми знаємо, з 2021 року знаходиться в активній розробці. Він пройшов перше читання, але набрав абсолютно величезну кількість правок. І на мою суб'єктивну думку, він є повністю непрохідним у тому форматі, в якому він є зараз. Для того, аби змінити цю ситуацію, нам потрібно його полегшити і викинути зайве. Там є речі, які здраві, правильні, але вони не повинні йти в одному цьому законопроекті.

Наприклад, просто наведу, щоб було зрозуміло, там прописана така норма як обов'язкове декларування операцій з деревиною. Ця думка, вона була ще мною запропонована в 21-му році, але я був проти того, щоб її заводити в цей законопроект, тому що тут потрібен абсолютно окремий закон, який буде регламентувати діяльність, наприклад, у цьому напрямку.

Значить, що відбувається зараз із цим ринком деревини? Не так давно у нас була зустріч із членами Верховної Ради, і вони зацікавилися якраз тим питанням, що можна і потрібно зробити для того, щоб його реанімувати. Нами запропонований ряд побажань і наше бачення по тому, як його зробити прохідним, тому що деякі речі, повторюся, які є абсолютно здравими і виписані в цьому законопроекті, вони є дуже-дуже сирими. Приклад, те саме декларування, приклад, ті самі там є такі речі як описання цифрових систем, лісові портали, робота ринку в цілому і так далі. Тому це перше питання.

Друге. Закон "Про акціонерні товариства". Ми зараз проходимо погодження уже другої хвилі. Після першої хвилі ми вийшли на урядовий комітет, отримали ряд зауважень. Найбільші зауваження у нас надійшли від Міністерства юстиції, від Міністерства фінансів, власне, від Секретаріату Кабінету Міністрів, від Асоціації міст України.

Найбільш, звичайно, болюче там питання для всіх – це статус інших лісів, які передбачається, що ввійдуть до майбутнього акціонерного товариства. Тому була внесена велика кількість правок, зараз проходить друга хвиля погодження, як я сказав, і законопроект знаходиться зараз на розгляді у Міністерстві юстиції. Після того, коли ми отримаємо заключення Мін'юсту, Державної регуляторної служби і агентства з запобігання корупції, це залишилося три органи у нас, ми будемо виходити на узгоджувальну нараду і я сподіваюся, що там буде досягнуте вже компромісне бачення, і ми зможемо знову вийти на урядовий комітет.

Третє, стосовно того, які ініціативи у нас відбуваються стосовно того, аби  реагувати на зміни клімату. Я вважаю, що наша провідна історія – це проект Постанови Кабінету Міністрів Правила рубок. Той формат документу, в якому зараз він створений і погоджений з усіма центральними органами виконавчої влади, він розділений на дві частини, глобально – це військові рубки і рубки переформування. Я вважаю, що рубки переформування – це є наша відповідь і на зміну клімату, і, власне, на ті застарілі методи господарювання, які вже напрошуються давно до зміни, тому що тягнуться вони небагато-немало  ще з часів Радянського Союзу.

Приклад із практики, як це працює в Європі. Той формат рубок переформування, який ми пропонуємо, він широко і активно використовується в Німеччині. І методи природного поновлення, які активно можуть впроваджуватися під час використання і застосування цих рубок, це є, власне, і відповідь на питання. Тобто природа часто сама знає, що треба зробити для того, щоб зреагувати на зміну клімату. Але проблема ця не тільки України, а всього світу. У Німеччині зараз із 13 мільйонів гектарів лісу 500 тисяч гектарів стоїть засохлої ялини, і німці не знають, що з цим робити. 500 тисяч гектарів! Хотіли засаджувати буком, але показують їхні розрахунки, що до 2050 року бук не приживеться.

Тому відповів таким чином на всі питання. Якщо є уточнення, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступне питання. Скажіть, будь ласка, ви у своїй доповіді не зазначили стан національної інвентаризації лісів.

 

СМАЛЬ В.І.  Не зазначив. Дякую за питання.

У нас є зараз на зустрічі директор Ліспроекту Віктор Анатолійович Мельниченко, йому передаю слово. Коротко, будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧЕНКО В.А. Доброго дня! Що стосується національної інвентаризації лісів, дійсно, три роки тому розпочалася національна інвентаризація лісів. Враховуючи ситуацію в країні, пов'язану з військовими діями, на жаль, не вдається доступитися до певних територій, але інвентаризація розвивається, продовжується. В минулому році у нас були залучені за допомогою німецького проекту кошти, і ми фактично провели національну інвентаризацію методом ДЗЗ на території всієї України. Але станом на сьогодні проходить третій рік із п'ятирічного циклу національної інвентаризації, було зібрано в минулому році рекордну кількість польових точок, це більше 3 тисяч з інших 3,5 взагалі по Україні. Тобто ця інформація рухається. На жаль, на сьогоднішній день бюджетне фінансування цього напрямку поки відсутнє. Тому чекаємо виділення коштів для того, щоб далі рухати національну інвентаризацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка…

 

СМАЛЬ В.І.  Олег Володимирович, якщо дозволите, розвину думку по фінансуванню. Ми про це з вами говорили і обговорюючи бюджет на 2023 рік. Минулого року Мінфін у нас забрав наш спецфонд, який наповнюється галуззю. Це спецфонд, який наповнюється із рентної плати від рубок головного користування. Це історично був спецфонд, з якого фінансувалася національна інвентаризація лісів. Зараз у нас немає не те, що доступу до спецфонду, а навіть відсутні доступи до залишків його, а залишків у нас там більше ніж достатньо для того, щоб продовжити цю роботу.

Тому я просив би теж сприяння в цьому питанні. Тому що ми зараз просто під загрозою того, що у нас зупиниться процес, який розпочався у 2021 році, і просто із-за того, що, да, складно, да, економія. Але наші показники, вони показують, що ми генеруємо достатньо обігових коштів для того, щоб принаймні такі програми, вони заслуговували на продовження. Тому я буду дуже просити вашого сприяння для того, щоб доступи до залишків нашого спецфонду ми отримали в цьому році.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зафіксуємо.

Але, власне, ми не почули головну відповідь, а чи є вже проміжні результати національної інвентаризації? Тому що все, що ми почули, це процес, який йде.

Мельниченко.

 

МЕЛЬНИЧЕНКО В.А. Доповню трішки. Як я сказав, в цьому році, в минулому році ми зібрали рекордну кількість інформації і застосувавши певне дистанційне зондування Землі, я думаю, буквально через тиждень, через два будуть опубліковані. Вони у нас є на сайті, просто вони поки що не у відкритому доступі. Але буде проміжна інформація стосовно національної інвентаризації, яка буде по всій території України, включаючи в розрізі і картографічних матеріалів, і цифрових таблиць, що стосується запасів, площ, породного складу та інших показників, які вдалося зібрати станом на сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо просити направити на комітет. Дякую.

Наступне питання. Скажіть, будь ласка, як ви вже зазначили, в складі Держлісагентства залишилося сім національних природних парків. По-перше, я не зрозумів, про яке об'єднання в єдине підприємство ви кажете, що це за ініціатива. І хотілось би знати, ця ініціатива погоджена з Міндовкілля, або, можливо, ви мали на увазі стосовно створення єдиного центрального органу виконавчої влади, який би цим питанням опікувався? Ну, але тим не менш.

Але в мене питання наступне. Скажіть, будь ласка, по цих національних природних парках: по всіх національних парках є проекти організації території і винесені межі в натурі?

 

СМАЛЬ В.І. Зрозумів питання. Із всіх семи національних природних парків ми бачимо, дійсно, в рамках нашої галузі створення одного державного підприємства. Для чого це робиться? Для того, щоб уніфікувати підходи до ведення діяльності. Тому що наш аудит минулого року показав абсолютно безпрецедентний, вибачте, бардак у деяких наших національних природних парках. І інакше, як створення єдиних стандартизованих методів управління, тут справа не вирішиться.

Ну, от яскравий приклад цього – це "Зачарований край", Закарпаття. Абсолютно всі напрямки по аудиту, які були проведені, ми виявили порушення. Справа після цього, після аудиту була передана до прокуратури. І зараз триває зміна керівництва даного національного природного парку. Разом з тим, тоді, коли запитували колег із "Зачарованого краю", чи взагалі цікавилися, чи були десь в інших природних парках, наприклад в такому природному нашому парку, як Шацький парк, то вони кажуть, ні, там ми не були, ми постійно працюємо тут, на місці. Переходячи до частини питання про єдиний центральний орган виконавчої влади, дійсно, такі плани є, але ми робимо по суті таку підготовчу роботу. Якщо такий центральний орган виконавчої влади створиться і об'єднає всі національні природні парки в один під одним ЦОВВ, то по суті ми зробимо підготовчу роботу – зараз вичистимо, покращимо методи, якими ведеться діяльність у цих парках, і це буде тільки позитив.

Тепер, що стосується узгодження. Звичайно,  ми як орган державної влади, який реалізує державну політику у сфері лісового господарства, ми погоджуємо усі наші кроки із центральним органом виконавчої влади, який формує цю державну політику, це є Міндовкілля. Тому такі кроки, звичайно, без погодження із Міндовкілля ми робити не можемо.

Тепер, що стосується прав майнових, на землю. Я правильно зрозумів питання, що ви питаєте саме по оформленню землі у нацпарках?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оформлення землі в тому рахунку, але проекти організації територій, і межі, винесення меж в натурі.

 

СМАЛЬ В.І. Зрозумів питання. Передаю зараз слово Ігорю Леонідовичу Будзінському, він доповість по цьому.

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Добрий день, шановні народні депутати, Олеже Володимировичу! Стосовно винесення меж в натуру і проектів організації. Винесення меж в натуру – це є досить проблематичним питанням. На сьогоднішній день воно зможе бути реалізовано виключно після оформлення речових прав на земельні ділянки, що активно зараз займаються наші парки і укладення ряду договорів, і досить успішно просуваються. Проект організації в усіх є парках, вони розроблені є. Єдиний проблемний парк на сьогоднішній день, це є Кремінські ліси у зв'язку з тим, що він знаходиться на окупованій території на сьогоднішній день, тому там зв'язатися ні з тим керівником, який колись там був, зараз є неможливим, і стан справ, який там зараз відбувається, нам, на жаль, невідомий у зв'язку із тим, що він на окупованій території.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую.

Наступне питання. Скажіть, будь ласка, як іде погодження створення та розширення природно-заповідного фонду.

 

СМАЛЬ В.І.  За минулий рік у нас приріст в природно-заповідний фонд. Разом з тим я хочу в цій частині наголосити на тому, що площа природно-заповідного фонду України у порівнянні із європейськими країнами вона є більшою кратно. Якщо ми візьмемо Німеччину, Австрію, на рівні заповідність знаходиться 3-3,5 відсотка, у нас ця площа і цей відсоток знаходиться на рівні 16 відсотків. Тому Україна має в чотири рази більшу заповідність лісових територій ніж такі європейські країни як Австрія і Німеччина. Тому я хотів би і на цьому акцентувати увагу і на тому, що заповідність нових територій, вона повинна починатися, напевно, не із додавання нових територій із існуючого нашого фонду, а вона повинна бути таким своєрідним компромісом. Що я маю на увазі? От ви із доповіді моєї бачили, що у нас є 1,8-1,9 мільйона самосійних лісів екосистеми, на яких створюється ліс. Це є кращими площами, які повинні заповідатися. І тут би я хотів об'єднати наші зусилля для того, щоб зберігаючи наші оці самосійні ліси, да, будь ласка, ми не проти, давайте їх робити в тому числі і природно-заповідним фондом не дивлячись на те, що у нас 16 відсотків заповідності уже є. Але для того, щоб їх зберегти, для того, щоб їх не розорали, а принагідно нагадаю, що Україна є найбільш розораною країною звіту, давайте об'єднаємо наші зусилля і будемо збільшувати землі ПЗФ за рахунок цих площ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що ще будуть підніматися питання стосовно надання погоджень створення і розширення ПЗФ з боку ініціаторів.

Наступне питання. Скажіть, будь ласка, стан таксації на територіях лісового фонду. І чи змінені підходи до таксації? 

 

СМАЛЬ В.І.  Ви маєте на увазі лісовпорядкувальні роботи, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі стан таксації  мисливських…

 

СМАЛЬ В.І.  Ви про мисливський фонд? Вибачте, десь пропало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

СМАЛЬ В.І.  Передаю слово представникам зараз із мисливського відділу.

 

ТОМАХІН М.Л. Томахін Михайло. Таксация проводится, не исключая мисливських угідь. Держлісагентство здійснює безпосередньо облік мисливських тварин на території мисливських угідь запасу або резерву. Таких угідь, на жаль, порядку 4 мільйонів гектарів, но в порівнянні з минулими роками їх було ще більше. Тому робота іде, це в першу чергу по закріпленню угідь за користувачами. І друге: за контролем за користувачами, щоб вони проводили обліки, бо це обов'язок користувачів мисливських угідь.

Лісагентство підготувало правила обліку мисливських тварин, які обов'язкові для всіх користувачів мисливських угідь, узгодило їх з усіма міністерствами без зауважень, з усіма заінтересованими міністерствами. Зараз у нас ведеться активна робота з Міндовкілля щодо прискорення виходу цих правил.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, таксація в 23-му році проводилася?

 

ТОМАХІН М.Л. Звичайно, вона проводиться. І ми зараз узагальнюємо, інформація мала бути відповідно нашого запиту 1 березня дана. Фактично всі області подали, зараз от, сьогодні ми збираємо вже повністю всю інформацію по Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете порівняти стан мисливського фонду, порівняно з минулими роками?

 

ТОМАХІН М.Л. Звичайно, зростає. Зростає, але не так інтенсивно. Зростають переважно хижаки, і саме біда в тому, що зростають: і шакал, це чужорідний вид, який дуже небезпечний інвазивний вид, і фактично зараз, оскільки полювання, не полювання навіть, регулювання чисельністю в переважній більшості областей України заборонено, то це вже набуває загрозливих масштабів, у тому числі причини сказу і знищення корисної нашої фауни.

От біда в чому, що вони переважно на територіях природно-заповідного фонду на півдні України, а харчуються вони червонокнижними птахами в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

І останнє питання. Скажіть, будь ласка, стан правопорушень в сфері лісової галузі, чи можете ви дати статистику стосовно незаконних рубок, інших  зловживань, і які методи боротьби з цими правопорушеннями?

 

СМАЛЬ В.І.  Питання, зараз  шукаю із своїх  матеріалів точні дані. Який це у нас слайд був? 21-й, я бачу, так. Перепрошую, не той.

Значить, почну із того, що, по-перше, порушення, які  відбуваються і пов'язані із незаконною заготівлею деревини, звичайно, це в першу чергу попит. Поки буде існувати попит, будуть існувати і порушення. Разом з тим, те, що я теж доповідав на минулій колегії, у нас утворився зараз певний перекос по інструментам, які контролюють учасників ринку.

Що мається на  увазі? У нас історично  склалося, що ринок поділений на дві великих частини – це лісокористувачі і це, власне, уже ті  суб'єкти, які здійснюють діяльність, яка пов'язана із використанням цих ресурсів, із деревообробкою. І перекіс на сьогодні заключається в тому, що ми вкрай гарно закрили і зарегулювали ту частинку, яка стосується лісокористувачів, і 2023 рік, чергові наші  впровадження,  в тому числі і лісорубний квиток, тому підтвердження. Але велика проблема на  сьогоднішній день полягає в тому, що після офіційних торгів, коли відбувається реалізація деревини на офіційних торгах, ми не розуміємо і не маємо жодного поняття, що відбувається далі із цією деревиною. І тут можна говорити про збільшення патрулів, про більшу їхню інтенсивність, про те, що там недостатньо якісь унормовані речі і вони відбуваються не так, як у Європейському Союзі. Це все, безперечно, так.  Але  ми зараз повинні сконцентруватися на тому, аби взяти під контроль і ту частину ринку деревини, яка знаходиться уже на стороні, власне, відкритого ринку.

Відповіддю на це питання це буде електронний облік деревини другого покоління, це буде система електронного декларування операцій з деревиною, коли кожен суб'єкт, який має хоч найменше відношення до ринку деревини, він повинен буде декларувати свої операції в кінці року. Уявіть собі, що ми зараз говоримо про електронні системи, про якісь тетеенки, про фотографії, про сертифікати про походження, але в той же час є великі споживачі на внутрішньому ринку, яким абсолютно не треба нічого декларувати. Він десь купив, наприклад, умовних там 100 кубів офіційно, а ще 100 кубів він десь купив із того самого самозалісненого фонду і йому не треба нічого доводити і нічого нетреба показувати.

Тому безперечно ми активізуємося і робимо все можливе для того, щоб зробити попит меншим, але у нас є величезні і величезні отакі от чорні плями, які нам потрібно закрити. Що це за чорні плями? Це нерозподілені площі лісів, а таких площ у нас із 10,4 мільйона гектарів 700 тисяч. Уявляєте, нерозподілених лісів без лісокористувачів 700 тисяч. Друга величезна чорна пляма – це обмежений перелік кодів УКТ ЗЕД в зовнішньоекономічній діяльності, який їде на експорт. Тобто от вам нехитра зв'язка: нерозподілений ліс… До прикладу, Закарпатська область – 20 тисяч гектарів, прикордонна область. Нерозподілених 20 тисяч гектарів – раз і коди із зовнішньоекономічної діяльності, які не потребують сертифікації на вивезення продукції цієї сировини – два. Отакі величезні чорні плями я і маю на увазі. Ну і, звичайно, просто відсутність оцього от контролю за внутрішнім ринком, за внутрішнім споживачем. Я вважаю, що це повинно бути змінено.

Зараз я знайду наші порушення і наші кількості. Значить, за 2023 рік тут приведено дві статистики. Перше, що ми повинні розуміти, у нас працює 735 постійно діючих мобільних рейдових груп. Загальна їхня чисельність складає три тисячі чоловік, ну, власне, із яких 2,5 тисячі це державна лісова охорона. До роботи наших цих груп залучено 343 працівники поліції, 139 інших осіб і громадських інспекторів з охорони довкілля. І тут у нас також є члени природоохоронних громадських організацій.

Отже, підсумки 23-го року. Проведено 31 200 рейдів, результат – 3 400 складених адмінпротоколів, загальна сума цих протоколів – 1,8 мільйона гривень, які вилилися в адмінштрафи. І внаслідок у лісопорушників протягом цієї діяльності вилучено 0,9 тисяч кубічних метрів незаконно добутої деревини.

Один із слайдів в моєму звіті, ви бачили, велика прірва між тими складеними адмінпротоколами і відшкодуваннями та реальними збитками, ну власне це все є результат в тому числі оцих речей, про які я й кажу. Перше – це попит. Якщо ми приберемо попит, у нас автоматично буде все падати на зменшення. Але разом з тим нам потрібно і підвищити ефективність нашої державної лісової охорони. Тут у нас є абсолютно чітка позиція Європейського Союзу. Це не те, що нам потрібно видумувати якесь колесо. У нас є чітке бачення, що потрібно зробити для того, щоб синхронізуватися із кращими практиками Європейського Союзу.

Відповідь знаходиться у тому, що функція державної лісової охорони, вона повинна перейти на інший ЦОВВ. Це не те, чим повинен займатися наш центральний орган виконавчої влади. До прикладу, італійські карабінери, які є національною поліцією, от на зустрічі у п'ятницю із представниками євроделегації якраз обговорювали це питання, от їх аналог державної лісової охорони, він став нічим іншим, як просто підрозділом національних карабінерів, все, крапка. І прибираються будь-які зауваження стосовно того, що може бути якийсь там внутрішній конфлікт інтересів і так далі, і так далі. До прикладу, Балтійські країни, Латвія. У Латвії є окремий орган, який займається патрулюванням, інспектуванням, складанням адмінправопорушень і протоколів, але ключем і головним каменем наріжним тут є те, що в цьому органі повинні бути так звані права просек'ютора. Він не повинен залучати ще поліцію, ще якісь інші органи, якщо він створюється, він повинен повністю мати оці всі права. Власне, це одне із питань, яке ми обговорювали і в тому числі з Олександром Васильовичем, з представниками Євроделегації, обговорювали стан і порядок створення цього органу. На порядку денному у нас заплановані контакти із європейськими колегами для того, щоб вивчити кращий досвід, як це працює у європейських країнах.    

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Багато ще питань, але передам слово колегам. Будь ласка, Юлія Юріївна, потім Олена Володимирівна, потім Олександр Борисович Матусевич, потім Едуард Петрович. Будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую, Олег Володимирович.

Колеги, я всіх вітаю! У мене також дуже багато питань, але я хочу під час сьогоднішнього звіту зосередитися на трьох основних питаннях і дати один коментар.

Почну з першого питання. Дійсно, надважливе питання саме збільшення територій природно-заповідного фонду. Вже Олег Володимирович згадував про розширення, збільшення, яка ситуація, але я хотіла б все-таки повернутися до рекомендацій і рішення комітету. В минулому році в рекомендаціях комітету щодо звіту попереднього керівника Держлісагенства Болоховця було вказано про потребу створення і розширення нових існуючих заповідних. Зокрема, згадали заказник ...(Не чути),. національний парк Дермансько-Острозький. По факту це не виконано. У звіті зазначено, що йде мова про передачу в постійне користування земельних ділянок, так це зовсім інше, це не збільшення площі заповідних територій.

У мене питання, які плани? Тому що екологічна функція лісів і питання збереження біорізноманіття є надважливим в рамках виконання європейських  зобов'язань.  Це перше питання.

Друге. В минулому році, окремо про рубки переформування, тому що в минулому році саме громадськість виявила проведенні з порушенням рубки переформування в тому числі в заказниках. Статистика це підтверджує і, звісно, відповідні дані. Як тільки лісорубні квитки на такі рубки стали видавати територіальні органи Держлісагентства, то за три з половиною місяці видано лише 10 квитків, і лише там, де вони відповідають законодавству. Звісно, що чиновники не хочуть ходити на допити, але за попередні десять з половиною місяці, якщо ми промоніторимо, було видано аж 385 таких квитків. Більшість часто по ДП "Ліси України".

Тому хочу спитати, якщо пройшла лісова реформа і тепер у нас розділені повноваження Держлісагентства і ДП "Ліси України", чому Держлісагентство замість проведення перевірок діяльності фактично ДП, звісно із залученням інших органів, за незаконні рубки намагається адвокатувати сам по собі нормативно-правовий акт, який буде розглядатися через Кабінет Міністрів? Фактично це узаконення порушень, які відбуваються щодо рубок переформування. Ми говорили про кліматичну роль тих чи інших рубок, але рубки переформування лише в штучних лісах. І це саме про питання запобігання змін клімату.  

Далі у мене ще третє питання і вже буде коментар. Третє питання щодо взагалі врятованих самостійних лісів і взагалі питання врятованих лісів. Ви знаєте, дивно читати про те, що все чудово з лісовою охороною. Да, це відповідність всім європейським стандартам, нормам, погоджуюсь. Але якщо на Рівненщині незаконно зрубано лише в одному районі більше 100 тисяч дерев зі збитками більше 700 мільйонів гривень, ми це питання з вами розглядали в кінці 23-го року. Тобто якщо розглянемо положення Держлісагентства, сфера відповідальності – це не лише державні ліси, це всі ліси. Чому непокарані посадові особи державної лісової охорони, фактично на очах яких це відбувалося?

І коментар, коментар стосовно сказу. Колеги, переді мною дві відповіді, які ми надіслали в Міністерство агрополітики і  в Держспоживслужбу. Нам було дуже цікаво подивитися статистику щодо кількості вакцинації проти сказу. Тому що всі, світова практика... найефективніший засіб зараз боротьби зі сказом – це якраз проведення кампанії з пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин. І що ми можемо побачити? Тому що ви говорите про регулювання чисельності безпосередньо, якщо ми говоримо за диких м’ясоїдних тварин,  то ми взяли статистику за 5 років.  Колеги, найбільш ефективна вакцинація відбувалась у 20-21-му роках, це десь до 40 відсотків від запланованого і по факту. В 22-му році було нуль зроблених вакцинацій диких м’ясоїдних тварин. В 23-му році ну дуже маленький відсоток, десь до 20 відсотків.

Тому тут питання вакцинації, ми, звісно, провели навіть нараду в …(Не чути) України МФО і будемо продовжувати координувати це питання. Ми чули звіт асоціації і на колегії. Звісно, ми аналізуємо і дивимось ситуацію, тому питання регулювання чисельності, воно максимально відкрите і держава має врегулювати це питання в контексті збільшення реалізації плану вакцинації. Тому питання сказу відкрите і я запрошую до подальшої дискусії, тому що мова цифр говорить нам про інше. В мене все. Дякую. Всі інші питання в робочому порядку, я думаю, ми проведемо і узгодимо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє  Юріївно.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Буду вдячна за відповіді.

 

СМАЛЬ В.І.  Да, готовий відповідати.

Олегу Володимировичу, у вас коментар якийсь був?

Так, відповідаю. Перше, що стосується ПЗФ ну і власне тієї роботи, яка в нас проводиться по природно-заповідному фонду. От я перепрошую, я помилився, коли я говорив останню репліку стосовно відсотків, скільки у нас заповідних територій, я сказав – 16. Я перепрошую, це 17 відсотків. Я помилився на один відсоток. Значить, на сьогодні 17 відсотків лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства, вони мають статус заповідних територій. Я хочу підкреслити такий факт, що за останні 40 років, ну тобто щоб в нас така картинка була об’ємна, за останні 40 років площа територій об’єктів природно-заповідного фонду в нас дуже сильно збільшилась і якщо ми порівнюємо ту площу, яку маємо зараз, із 78-им роком, то вона збільшилась в 4 рази. От у нас було в 78-му 315 тисяч гектарів і зараз, у 23-му році, ми констатуємо площу - 1,3 мільйонів гектарів. Я думаю, що тут зайве говорити про те, що Держлісагентство, воно абсолютно чітко розуміє, що одна із функцій лісів в тому числі це є і екологічна функція, і функція збереження біорізноманіття.

Але я хочу, колеги, наголосити на тому, що ми повинні в наших питаннях, як по суті і кожного дня під час щоденної нашої роботи, ми повинні шукати компроміси. Так-от оцей компроміс, він тут теж повинен бути розумним. Тобто, з однієї сторони, ми працюємо в умовах, коли у нас величезна кількість територій недоступна, не буду повторювати про замінованість і про окупацію, і, разом з тим, на нас лежить величезна відповідальність по наповненню бюджету. І, разом з тим, у нас величезна відповідальність по тому, щоб сплачувати податки, сплачувати зарплати, передавати деревину на фронт. І от це все здоровий компроміс.

Я не кажу про те, що цього не потрібно робити. Ну, я, власне, у попередньому коментарі сказав, що якби ми об'єднали наші зусилля і направили їх в русло оцих от збереження самозаліснених територій, це було б супер. Тому що оцей мікроскопічний мізерний відсоток, який ОТГ зараз погоджують нам для того, щоб передати, змінити цей статус, ви ж самі розумієте, де майже 2 мільйона гектарів і де наших оцих от 30 тисяч гектарів, по яким у нас є позитивні відповіді.

Власне, тепер трошки статистики по тому, що ми маємо на сьогоднішній день. У лісах, які належать до сфери управління, у нас створено 3,5 тисяч територій та об'єктів ПЗФ. Загальна площа, як я  сказав, 1,3 мільйона гектарів. На площі 0,14 мільйона гектарів у нас є вісім природоохоронних установ. Це є сім національних природних парків і одне господарство парк. На площі 1,2 мільйона гектарів, це колосальна територія, 1,2 мільйона гектарів, вдумайтесь, це практично все те, що зараз окуповане, і практично все те, що заміновано. Так от на цій площі 1,2 мільйона гектарів, власне, це є території із обмеженою господарською діяльністю. Це заказники, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, і є частини природоохоронних установ, які не вилучені з постійного користування підприємств Держлісагентства.

Тепер що стосується 2023 року, що відбувалося, чим ми можемо похвалитися у сфері роботи в ПЗФ. Ми погодили проекти розпорядження Кабміну, згідно з якими передбачено зміну цільового призначення земельних ділянок з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель природно-заповідного на площі 16,6 тисяч гектарів. Це, знову ж таки вдаємося до аналогії, щоб ми не в повітрі ці цифри тримали, це половина, це, звичайно, не ті території, які були визнані самозалісненими і перейшли в інший статус, але просто для вашого розуміння. Тобто клопотаннями, великими цими бюрократичними нашими процесами ми врятували 30 тисяч гектарів і 16,6 за рік ми відповідно змінили цільове призначення земель. І от за 2023 рік і є відповідь, як змінилася площа природно-заповідного фонду. Карпатському біосферному заповіднику перейшло 2 тисячі 653 гектари; Національний природний парк "Кременецькі гори" –  площа 2 тисячі 783; Національний природній парк "Нижньосульський" – 533 гектари; Бойківщина – 10 тисяч 622.

Власне, я думаю, що відповів на перше питання. Переходжу до другого. Ваш коментар і питання стосувалося того, що тероргани, які зараз видають лісорубні квитки цифрові, вони стали видавати менше певних лісорубних квитків, розуміючи, що там їхня відповідальність і там їхня зона впливу. Власне, це теж до чого ми йшли. Це свідчить… Це саме більш красномовне свідчення. Тобто наша реформа, вона не просто залишилися десь на папері, ми бачимо результат навіть в таких речах. Тобто коли ми всі лісорубні квитки передали на тероргани Держлісагентства і наші посадові особи розуміють, що за кожним виданим лісорубним квитком стоїть особиста відповідальність, так звичайно, це ж те, що нам і потрібно було. І ми зараз… я вдячний, що ви констатуєте на чому, власне, теж на факті і питання своє, і коментар, тому що система змінилася кардинально. Це не просто був папір, а стала цифра – це змінилися підходити. І я  впевнений, що у нас буде ще багато-багато таким заднім числом усвідомлень, що змінилося на краще.

От такі теж із робочих звичайних прикладів, щоб ви розуміли ставлення лісокористувачів до наших патрулів Державної лісової охорони, воно також змінилося. Раніше певні лісокористувачі, які хазяйнували, ну так, назвемо це так, самостійно, от деякі комунальні підприємства, деякі агропідприємства, то розуміючи, що немає точки дотику у вигляді цього погодження на рубку "лісорубного квитка", вони дозволяли собі що завгодно: і заднім числом, і переднім числом. І вони просто уникали тих рубок, за якими потрібно звертатися до Держлісагентства.  Зараз, коли ми забрали у них це повноваження, вони по всім видам рубкам звертаються до Держлісагентства. Все. Це найкраще підтвердження того, що ця реформа, ця частинка реформи, вона також запрацювала. 

Я переконаний, що у найближчий час нам потрібно піднімати питання, щоб статус експериментального переводити на постійну основу. Тому що які нам ще потрібні підтвердження, що система працює? Так, це другий пункт.

Третій пункт, він стосується рубок переформування. Тут, Юліє Юріївно, ви так це озвучуєте і так це описуєте, що нібито рубки переформування і наш перехід, бажаний всією галуззю, на рубки переформування, він є і має на меті щось там узаконювати. Типу те, що було незаконним, зараз ми хочемо зробити його законним. Тут значно інший фундаментальний підхід. Факт номер 1 – це рубки, які наближені, які дозволяють вести наближену до природного лісівництва.  Факт  номер  2 – це кращі традиції європейських країн, та сама Німеччина, це те, що у них давним-давно робиться. Це економічно доцільно.

Я впевнений, що ви пам'ятаєте ці цифри, і я сподіваюся,  що у нас буде така можливість у найближчий час виїхати в ліс і побачити, як же виглядають оці тестові ділянки експериментальні і які результати вони несуть.  От я нагадаю просто такий цікавий момент. Середній приріст на гектар, коли ми ведемо звичайними методами господарювання, у нас десь 4-5 кубічних метрів на рік. На гектар – 4-5 кубічних метрів на рік. На тих ділянках там, де застосовувалися методи наближеного до природи лісівництва, цей показник піднімається до 12. Ви уявляєте собі, просто порівняйте, де 4 і де 12. І разом з цим ліс стоїть, його ніхто не зрубує суцільно, тобто він продовжує виконувати всі свої функції. Люди, які їздять навколо нього кожного дня, вони не бачать суцільного зрубу. Це є вибірковий метод рубки, це є метод рубки, який крім того, що наближує нас і ставить нас в один ряд із європейськими країнами, цей метод рубки він дозволяє вирішити і питання зараз отримання додаткового ресурсу в умовах війни. Під додатковим ресурсом я маю на увазі саме той ресурс, який зараз зарегульований в санітарні правила, в інші правила, неможливість набрати рубку головного користування.

Ми всі прекрасно розуміємо, в яких умовах деякі наші колеги працюють. Але я б не хотів би, щоб ми зверталися до таких аргументів, які повністю нівелюють цей метод господарювання. Це добро, це "білий" метод. Інша справа, що будь-яку добру ідею можна спаплюжити. І інше питання, що завжди знайдеться якийсь непорядний чоловік чи група людей, які будь-яку хорошу ідею вони зможуть викрутити так, щоб поставити під сумнів, в принципі, будь-яку позитивну зміну. Але я все-таки вірю твердо в те, що цей напрямок є потрібний і цей напрямок є корисним.

Тому я вважаю, що проект Постанови Кабінету Міністрів, який пройшов погодження з усіма центральними органами виконавчої влади, і я нагадаю, це третя ітерація і третя редакція, він зараз знаходиться у стінах Міндовкілля. Я знаю, що він знаходиться уже на столі у міністра. Ми дуже сподіваємося на те, що цей проект постанови побачить світ. Тому, користуючись такою сьогоднішньою зустріччю, я от все-таки закликаю зосередитись на таких от виключно позитивних речах. А те, що завжди можна знайти якусь ложку дьогтю, ну, це всюди так. Ну, яке б добро хтось не зробив, завжди знайдуть ті, що скажуть, нНі, це неправильно, це там розвалили, це для того, щоб красти, це для того, щоб там грабить,  і так дальше, і так дальше. Але не про це мова.

Ще два пункти. Четвертий пункт, який стосується зловживань, і там, де ви кажете, що все чудово з лісовою охороною. Зараз я його переставлю місцями, і потім дам слово Ігорю Леонідовичу. А прокоментую стосовно вакцинації.

Ну, власне, гостре питання. Ви абсолютно правильно кажете про те, що пероральна вакцинація – це те, чим можна впливати на ситуацію. Ви абсолютно праві в тому відношенні, що якби паралельно ця діяльність велася методично і протягом всього періоду повномасштабної війни, то тієї ситуації, яку ми маємо сьогодні, її б не було. Недаремно засідання протиепізоотичної державної комісії, членом якої я також є, надаремно ми зібралися за останні кілька місяців тричі. І на два засідання ми запрошували представників військових адміністрацій всієї країни. Недаремно, тому що ситуація вийшла за методи, якими можна впливати просто превентивно.

Пероральна історія – це превентивний метод. Регулювання чисельності хижака – це практичний метод, який, по суті, зараз залишається єдиний. Ну, звичайно, можна говорити про те, що це там не наша зона відповідальності, хай займаються… (Не чути) хтось інший. Але ми розуміємо, що зараз ситуація вкрай загрозлива. На колегії в четвер звучали факти, що… Тут же треба розуміти так: не тільки дикі тварини. Регулювання чисельності відноситься і до тварин, які здичавіли. Це ті самі собаки. І от не так давно на Київщині відбувся випадок, коли оці бродячі пси до смерті загризли молоду дівчину. Ну, яка ж тут паралельна імунізація, тоді коли уже ми маємо справу із сказом і з отакими експонентами на графіках, які виходять за грані оцих уже контрольованих ситуацій?

Тому по цьому працюємо. Звичайно, тут потрібна консолідована робота великої кількості центральних органів виконавчої влади. І вона зараз є. От протиепізоотична комісія, точно можу сказати, що вона працює і результати ми зараз бачимо. І вони по суті проявилися у тому, що ми знайшли порозуміння із тими ОВА, які були категорично проти будь-якого пострілу і вони були дуже далеко за лінією фронту. І навіть ті ОВА, які казали, що у нас вкрай складна ситуація із розумінням того, що у нас там європейський кордон поряд, у нас громади будуть хвилюватися, все-таки дослухалися і зрозуміли, що перевищення чисельності хижака в 5 разів це та ситуація, коли потрібно вдаватися до більш рішучих кроків. І зверніть увагу, я зараз не говорю про повноцінні відкриття сезонів полювання. Я зараз говорю виключно про оці от хірургічні методи впливу на ситуацію.

Ігорю Леонідовичу, будь ласка, прокоментуйте питання, яке стосувалося Рівненщини.

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Так, дякую.

Шановна Юліє Юріївно, стосовно вашого питання  по Рівненщині, дійсно в кінці року було засідання  екологічного комітету, де це питання досить детально і тривало розглядалося зі всіма учасниками. Що на сьогоднішній день ми маємо по цій ситуації? На сьогоднішній день після цієї наради Держлісагентством здійснили певні заходи, зокрема ми направили всі запити до наших територіальних органів з ініціативою проведення відповідних нарад з військовими адміністраціями стосовно тих лісів, які ні за ким не закріплені. Такі наради відбулися. Маю відповіді з окремих адміністрацій, які говорять про те, що, на превеликий жаль, після 2015 року, коли там втратила чинність певна звітність по землевпорядкуванню, вони не мають таких от даних і вони доручили своїм ОТГ місцевим на місцях здійснювати цю інвентаризацію разом з присутністю наших працівників наших територіальних органів і лісокористувачів.

Стосовно Вараської адміністрації. Там, як проговорили перед новим роком, там розпочався процес інвентаризації тих лісів, які ні за ким не закріплені, саме з ініціативи місцевих органів самоврядування. Листом від 2 лютого, в мене є цей лист переді мною, 2 лютого цього року Вараська військова районна адміністрація звернулася до обласної військової адміністрації з листом, де поінформували, яку роботу вони провели, скільки земель проінвентаризували, скільки було внесено уже в Земельний кадастр кадастрових номерів, і наголосили на тому, що там 12 тисяч гектар орієнтовно десь таких от земель, зараз внесено кадастрових номерів десь трохи більше тисячі гектарів з цих 12 тисяч. Інша робота далі продовжується.

Зі слів обласного очільника обласної військової адміністрації Рівненської області на одній з цих нарад, яку ми ініціювали проведення по цих лісах, він доручив в усному порядку керівникам Вараської районної адміністрації після закінчення повністю інвентаризації цих земель і внесення їх у Земельний кадастр піднімати питання про передачу цих земель до ДП "Ліси України".

На сьогоднішній день ця робота ще триває. Тому сказати: коли вона закінчиться, чітко, ну, мені важко.

 

СМАЛЬ В.І.   Дякую. У нас все по цьому блоку запитань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

З останнього питання, я думаю, що ми окремо проведемо ще одне засідання комітету, впевнений. Ви до 15 березня маєте надати інформацію про наявність лісів, не наданих в постійне користування в Україні в розрізі областей, районів, територіальних громад, і ми це питання будемо обговорювати і робити певні рекомендації. Але хотілося би зауважити, що,  власне, в цьому і є один з напрямків роботи Держлісагентства, не ведення лісового господарства, а збереження таких лісів, і  розширення лісового фонду, який має бути облікований, який має використовуватися відповідно до вимог законодавства України. І комітет буде наполягати на тому, щоб ця робота велася постійно і системно. Дякую.

Олено Володимирівно, Едуард Петрович просив дуже задати питання. Можна?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В.  Конечно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Едуарде Петровичу.

 

ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, дякую.

Олег Володимирович, дякую. Олена Володимирівна, дякую. Колеги, вибачте, бо маю якісь життєві обставини. Буду дуже локанічним.

Віктор Ігорович, дякую за звіт. Коли починали… усвідомлюю, в яких умовах працює галузь,  вся країна бореться з окупантами, лісівники не стоять осторонь, приймають активну участь, на жаль, подекуди і ціною власного життя, ці страшні цифри, відверто, вражають. І дякуємо лісівникам за їхню працю в умовах сьогодення.

Але все ж таки коли починалося реформування, було багато застережень, зокрема, депутати-мажоритарники об'єдналися і направляли відповідні звернення в частині того, чи ця реформа не буде суперечити реформі децентралізації, яку ми успішно, депутати дев'ятого скликання, завершили. І були певні перестороги, що все ж таки податки і місцеві, зокрема, ПДФО, земельний податок та інші місцеві податки, які надходять безпосередньо в територіальні громади, будуть зменшені, це відобразиться на спроможності фінансових громад. Я, зокрема, представляю 85-й виборчий округ, це Прикарпаття, маю честь його представляти в парламенті і це наш такий, скажемо, карпатський і гірський в тому числі, і лісівничий регіон, де питома вага цих податків у деяких громадах була дуже суттєва.  А ви так згадали про податки, був там певний ріст, але слайд швидко перекинули, я от не зорієнтувався.

Якщо можна, більше детально в частині податків, зокрема, місцевих, наскільки рік до року, наскільки це коректно в порівнянні буде, але все ж таки яка динаміка, чи не має цих моментів, що застереження все ж таки наші були, скажемо, коректні, чи, можливо, все гаразд і громади тільки  вирва від цих моментів по реформі?

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І.  Дякую, Едуард Петрович.

Тут я можу сказати наступне. Якщо ми порівнюємо податки в цілому… Я прошу зараз вивести цей слайд із діаграмою по податках, там у нас рік до року зараз показано. Якщо зараз я швидко  вам знайду інформацію, то я вам скажу, як змінилося воно з попередніми роками.  У частині місцевих бюджетів, чого стосується ваше питання, ми констатуємо наступне. Не дивлячись на те, що сплата всіх податків до бюджетів усіх рівнів знаходиться на рекордних 10,8 мільярда, до місцевих бюджетів у нас у 2023 році надійшло 2 мільярди 386 мільйонів. Позаминулого 2022 року ця цифра складала 2 мільярди 595. Тобто 2023‑ій – 2 мільярди 386, і 2022-ий – 2 мільярди 595. По суті 200 мільйонів гривень.

У контексті місцевих податків у нас ішли досить такі хороші робочі дискусії з Міністерством фінансів, тому що оцей проект постанови, про який сьогодні ми згадували в рубках переформування, він стосувався в тому числі і застережень Міністерства фінансів в тому, що місцеві податки будуть отримувати менше надходжень. Наші розрахунки показують, вони приблизні, але вони точно показують позитивну динаміку. В чому вона? Щороку від запровадження рубок переформування у нас надходження до місцевих бюджетів збільшується на 15 мільйонів гривень. Там у нас розрахунок по 4 роках, тобто от ми чітко показуємо, що якщо ми зараз його приймаємо, плюс 15 мільйонів, плюс 15, плюс 15. Але це короткострокова історія.

Я хочу звернути вашу увагу на те, що із збільшенням приросту на 1 гектар, там, де із 4-5 кубічних метрів ми отримуємо 12, ми робимо таким чином більший приріст в середньому на гектар, і це означає, що місцеві бюджети отримують кратно більше надходження із цих видів господарювання. Тобто виграють абсолютно всі: виграють українські ліси, виграють місцеві бюджети, виграє державний бюджет, і виграємо ми як держава, тому що ми просто відходимо від оцих от прадавніх способів плантаційних насаджень, які в один рік насадили і через 80 років ми їх усі зрубали.

Що стосується, ви питаєте, рік до року, як воно виглядає.

 

ПРОЩУК  Е.П. Я перепрошую. Давайте, я спрощу це, щоб не займати час, я розумію, що все ж таки колеги теж хочуть задати питання. Я запит направлю і буду вас просити ретельно, з цифрами, якщо можна, дати відповідь, конкретизуємо, про що йде мова,і це важливе питання для всіх депутатів-мажоритарників.

Дякую вам за звіт і дякую за вашу працю.

 

СМАЛЬ В.І.  Все зробимо. Дякую, Едуард Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Віктор Ігорович.

Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Колеги, вітаю. Дякую, Вікторе Ігоровичу, за  ваш звіт.

Дуже слушне запитання актуалізував Олег Володимирович, коли говорив про правопорушення у лісовій галузі. Ми почули від вас навіть лекцію про те, як це відбувається у Європейському Союзі, але давайте повернемося конкретно до цифр.

У вашому звіті заявлено, що за 2023 рік було здійснено 566 патрулювань лісовою охороною і виявлено 96 випадків незаконних рубок. Але, колеги, увага, обсяг цих незаконних  рубок – 72 метри кубічних, це два лісовози  з причепами. За рік за 566 патрулювань  два лісовози по всій Україні, два лісовози з причепом виявлено?  Ну, я спочатку подумала, що у звіті десь загубилася кількість нулів з незаконно зрубаної деревини. Але, мабуть, це не помилка. Бо відповідаючи на питання, ви говорили про те, що проведено 31 тисяча, навіть більше, 31200  рейдів  і складено 3,4 тисячі адмінпротоколів.

Відповідаючи на питання Олега Володимировича. Ви сказали, що 0,9 тисяч кубометрів. 0,9 тисяч кубометрів, це була кількість, це вилученої незаконно добутої деревини. І якщо ми поділимо ці цифри, кількість порушників 3 тисячі 400 і кількість незаконної деревини 0,9 тисяч кубометрів, то це по 0,2 кубометри на особу.

Чи можете ви конкретно прокоментувати, аргументовано і конкретно прокоментувати  ці цифри і результати роботи вашої лісової охорони. І я вже наразі навіть не ставлю питання про ефективність такої роботи, бо виявили 900 метрів кубічних деревини, незаконно вирубаної, а витратили ви на це точно не один мільйон гривень. Мене хвилює те, що було зроблено і що робити з тим, що не було виявлено, а це щонайменше 28,5 тисяч метрів кубічних деревини, які обліковуються як збитки, спричинені невстановленими особами. Це перше питання. Тільки конкретно, будь ласка.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, то включився Олександр Борисович Матусевич.

Будь ласка, Олено Володимирівно, ви закінчили питання?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Ні-ні, я ще два об'єднаю в одне питання. Бо з цифрами воно взагалі не пляше, пазли якось не складаються, і результативність якось в цьому аспекті виглядає дуже сумнівною. Буду дуже вдячна за конкретне і коротке пояснення.

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І.  Дякую за питання.

Тут я повинен визнати, що це проблема на нашій стороні, і ми пропрацюємо, щоб більш зрозуміло були складені ці статистичні дані. Тому що відповідь насправді тут, але вона розбита і розмазана по кількох абзацах, і от результат того, що невірне трактування.

Значить, перша частинка відповіді, вона буде складатися з наступного. Я повинен дати вам трошки теорії для того, щоб ви зрозуміли, що змінилося протягом реформування. У нас є певна колізія, яка полягає в тому, що ми, утворивши міжрегіональні управління, по суті, вивели наших працівників міжрегіональних управлінь із статусу державної лісової охорони. Раніше все було зрозуміло: було обласне управління, і його працівники, вони були державною охороною. Тут у нас з'явилося міжрегіональне управління, закон не розуміє, як відноситься новоутворене управління до державної лісової охорони. Це означає на практиці, що патрулювання за участю наших колег з міжрегіональних управлінь для того, щоб воно було повністю і з усіма атрибутами правоохоронного органу, воно повинно включати в себе в ці групи і людей, які мають статус державної лісової охорони. Це ДП "Ліси України", що є по суті теж колізією, тому що зміни до законодавства, які ми підготували, вони передбачають, що у працівників ДП "Ліси України" не повинно бути статусу державної лісової охорони. Тобто він повинен  бути у центрального апарату, у міжрегіональних управлінь, але не у суб'єкта господарювання. Тобто це вам невеличка замальовка, щоб ви зрозуміли зараз оцю колізію всередині.

Тепер відповідаю чітко по статистиці. Ті 566 патрулювань, які ви зазначили, – це патрулювання, які відбулися за участю наших міжрегіональних управлінь. Це невеличкий відсоток тих патрулювань, які були в цілому зроблені по галузі. Ви абсолютно правильно зазначаєте, що результатом цієї невеликої кількості патрулювань, тому що зрештою у нас і невелика кількість зараз працівників наших терорганів, ми скоротили їх удвічі, тобто їх було 24 управління, ми зробили їх 9, ми скоротили радикально чисельність їхню. І зараз всі працівники наших терорганів – це біля 300 чоловік. І от зараз протягом кількох тижнів ми ще 66 повинні скоротити із от цієї кількості. Тому оця цифра вона не повинна вам давати уявлення, що оце і є результат нашого патрулювання. Це виключно теоргани, і вони дійсно виявили 96 випадків незаконних рубок і дійсно цей обсяг 72 метри кубічних, ну, дуже невеличкий.

Друга частина, яка є більш значимою і формує головний наш пул статистичних даних, – це є патрулювання за участю рейдових груп суб'єктів господарювання, в тому числі ДП "Ліси України", які, як ви вже зрозуміли, продовжують мати статус державної лісової охорони тимчасово. Так ось ці 735 постійно діючих мобільних рейдових груп вони у своїй роботі протягом року зробили 31 тисячу 200 рейдів. І ви правильно зазначили цифру 0,9 тисяч метрів кубічних, але трошки неправильно її протрактували. Це та деревина, яка була вилучена на місці встановлення і скоєння цього правопорушення. Тобто це, по суті, скоєння на гарячому, це, щоб такий збіг відбувся, трапляється це не часто, але щоб вона вас не ввела в оману ця цифра. Ці 0,9 тисяч кубічних метрів –  це не весь результат роботи. А результатом роботи є, зараз скажу, це обсяг 28,5 тисяч метрів кубічних. От результат нашої рейдової роботи.  Отже,  31 тисяча 200 рейдів і 28,5 тисяч кубічних метрів.

Користуючись вашим методом виведення середньократного із одного такого порушення, ми приходимо, дуже грубо, але в середньому це 1 кубічний метр на один складений такий адмінпротокол. Зрозуміло, що не всі адмінпротоколи  пов'язані із незаконною рубкою, це і засмічення територій, це і браконьєрська діяльність, це, власне, і знаходження в лісах... Нагадаю, що із початком повномасштабного вторгнення у нас діє заборона на знаходження в лісі громадського населення. Тому це теж контролюється лісовою охороною. Але якщо ми би просто для простоти розуміння і масштабів цих процесів, якби ми відкинули всі інші правопорушення і сконцентрувалися виключно на обсягах незаконної рубки, то один рейд став би результатом виявлення одного незаконно зрубаного кубічного метра деревини.

Сподіваюсь я відповів чітко на ваше питання.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. ...(Не чути), але я для себе зробила висновок про неефективність роботи в цьому напрямку, де 28 тисяч незаконно зрубленої деревини, вона не виявлена. І 566 перевірок, які дали такі два лісовози з причепом, погодьтеся, це не ефективність.

І з огляду на це у мене ще два питання. З огляду на це вони, скажімо, такі, які ми постійно розглядаємо на комітеті. Перше, це питання кадрове. Ми  увесь час чуємо про випадки корупції у лісовій галузі, вони непоодинокі, вони носять системний характер, і в нас одні керівники переходять з однієї юрисдикції в іншу, але переходять ті керівники, які, скажімо, мають бекграунд не самий добрий  в плані компетентності і в плані порядності. І от непоодинокі випадки переходу очільників територіальних органів Держлісагентства до ДП "Ліси України". Деякі з них були прийняті на керівні посади в регіональних офісах ДП "Ліси України".

От нещодавно ексочільник  Рівненського управління став заступником директора Поліського офісу ДП "Ліси України". І ми бачимо, що ДБР при обшуку знайшла в нього 4 мільйони євро, антикваріат, інше коштовне майно. Дуже хочеться, оце ми задаємо це питання вже неодноразово, і дуже хочеться зрозуміти: а які запобіжники ви використовуєте, як взагалі проводиться кадрова політика? Бо рік тому ми вже такі питання задавали очільнику Держлісагентства. Що ви робите для того, щоб такі люди не приходили і щоб все суспільство не бачило просто системні випадки корупції у лісовій галузі?

Конкурсів наразі немає. Можливо, ви проводите публічні співбесіди, можливо, є записи таких співбесід. Що ви робите саме для очищення, для того, щоб були компетентні керівники, і для очищення нашого органу від корупції? І до речі, одразу задам іще одне питання: немає на сайті ДП "Ліси України" інформації про фінансові показники, ані балансу, ані штатного розкладу, ані взагалі нічого. Немає для нас, для депутатів для ознайомлення, щоб ми розуміли, що Кабмін створив не чергового монополіста, а ефективно діюче підприємство. І немає для суспільства цієї інформації. Непрозорість, це теж породжує багато чуток.

Дякую.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олена, я вам можу сказати на прикладі Житомирської області: одні із самих багатих людей лісники і саме з державних лісгоспів, які були. Вони як були лісовиками, вони всі перетекли далі в нові органи. Вони при всій владі в провладних або місцевих депутатах, або більша кількість керівників – депутати обласної ради. От я не знаю, як в інших областях, а в Житомирській області як були на керівних посадах, і ви подивіться на їх статки. Отак воно все залишилося… воно просто… (Не чути)

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Пані Анжеліка, дякую…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. …випадково. Повірте мені, це в усіх областях таке і нічого не змінюється. Ні-чо-го. Вибачте, що я перервала.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Ні, ви дуже слушно. Я хотіла вас пригадати, бо ви  рік тому піднімали це питання, і тоді ми почули відповідь, що близько 80 відсотків очільників регіональних органів, лісгоспів регіональних, вони ввійшли ДП "Ліси України". То про яке оновлення кадрове може йти мова. Що відбувається взагалі, поясніть?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Вони увійшли сто відсотків, просто вони розбавилися ці 20 новими людьми, які були призначені на нові посади, яких не було. А так вони стовідсотково всі увійшли до нової структури.

 

СМАЛЬ В.І. Можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Віктор Ігорович, будь ласка.

 

СМАЛЬ В.І. Дякую.

Запитання, гостро. Відповім наступним чином, всім би нам хотілося, аби на фоні красивих слайдів із найкращими показниками за незалежність України, аби на фоні інформації про те, що крім того, що найбільше податків сплачено, найбільші зарплати платяться і офіційно вони піднялися у двічі, всім би нам хотілося, напевно, якби ми могли сказати: на сто відсотків оновили повністю всі одиниці керівні.

Я вам відповім таким чином, лісова галузь у своїй історії десь на початку 2010 років мала подібні прецеденти, коли в галузь заходили люди, які не мали взагалі жодного поняття. Це були представники правоохоронних органів, це були представники бізнесу, і всі вважали, що достатньо просто, скажімо так, незаплямованої репутації, якогось такого спеціаліста, аби все налагодилось. На практиці, коли людина без досвіду, без експертизи, без належної фахової підготовки приходить на таку роботу, то 99 відсотків гарантії того, що вона засипається по головним показникам. І це нас приводить до іншої філософської такої думки: так аякже ж нам тоді оновити керівний склад і при цьому не отримувати цього ризику, що ми користуємося старими кадрами. Я вам скажу так, головний принцип, яким зараз ми керуємося у кадровій політиці, - це не давати другого шансу. Якщо тільки з'являється інформація про те, що той чи інший спеціаліст, керівник незалежно від його рівня, якщо тільки з'являється інформація про те, що він десь замішаний у корупційних історіях, він звільняється. Мені дивно чути, чесно кажучи, інформацію про те, що ви запитуєте, а як ви оновлюєте.

Якщо ви слідкуєте за новинами в галузі, то скоріше всього ви знаєте, що не так давно, це по суті кілька тижнів пройшло, можливо, місяць, ми оновили всіх  директорів філій на Закарпатті. А що це для вас, як не оновлення кадрової політики. Це означає, що люди не пройшли і не виправдали наданої довіри. Ви згадали тільки що абсолютно правильну резонансну історію із Суховичем. Так, дивіться, а як же ж нам тоді боротися із цією системою, якщо ми викорінюємо, оприлюднюємо, а потім ви використовуєте цей же ж факт проти нас. Тобто ви таким чином хочете сказати, що краще взагалі тоді цього не робити і закрити на це очі. Напевно, ні. Напевно, оці зміни, які відбуваються, вони приречені на те, щоб отакі процеси відбувалися, і вони приречені на те, що така інформація, вона буде час від часу з'являтися, але, на мою думку, це ніщо інше як оздоровлення. Саме так воно відбуваються, через біль.

Що нового сталося за 23-й рік? Запрацювала повноцінно внутрішня служба безпеки ДП "Ліси України". І повірте, зараз вона, коли працює, то не тільки змінюється потім кадровий склад тих філій, на які вона зосереджує свою увагу, а в тому числі змінюється склад самої цієї внутрішньої служби. Тому що, зрозуміло, що... Я би зараз вам дуже хотів, поклавши руку на серце, сказати: знаєте, в 24-му році такого не буде. Але я цього не зроблю. А знаєте, чому? Тому що якщо в галузі 32 тисячі чоловік, я не можу поручитися за кожного. Але те, що я точно можу поручитися, це те, що будь-який новопризначений керівник, навіть якщо у нього є якась  передісторія, ми його точно не будемо терпіти у випадку, якщо він буде замішаний у якихось корупційних скандалах, у якихось історіях, які просто показують його із іншої сторони, із доказовою базою, звичайно. Тому я вам гарантую це. І оці от оновлення постійні, які у нас ідуть по країні, це якраз і підтвердження цього.

Ну, і на закінчення скажу таку думку. Можуть бути якісь, звичайно, на суб'єктивному рівні у вас там несприйняття когось із керівників, але я вважаю, що не можна судити про експертизу і про професійний рівень людини, яка зараз очолює той чи інший лісовий офіс, те чи інше між... наше регіональне управління, не можна робити висновок по ньому тільки через те, що в нього, припустимо, там 15 років в галузі і він до цього попрацював. Так саме ж такі люди потрібні. А якщо ми зараз оновимося і повністю всіх з вулиці візьмемо, так хто буде господарювати? Ви просто не уявляєте глибину і рівні інформації, якими потрібно володіти для того, щоб людині на місці ефективно виконувати свою роботу. Це потрібно мати інституційну пам'ять, це потрібно знати методи господарювання, розуміти що змінилося, розуміти куди ми ідемо. Ну, це простіше всього було, знаєте, отак усіх вимели мітлою і взяли нових. А далі що? Що ж ці нові?

Тому я вас запевняю про те, що як би цього не хотілося нам з точки зору іміджу, але ви і надалі будете чути подібні історії, напевно. Але це буде, на мою думку, свідчити про одне, ми оздоровлюємося. І коментуючи вашу репліку стосовно того, що не висвітлюється певна інформація на сайті ДП, ну, чесно кажучи, мені ця інформація невідома. Але я не готовий відповісти чи в час зараз воєнного стану ця інформація взагалі, вона повинна оприлюднюватися. Якщо так, ми це перевіримо і, звичайно, врахуємо, ваше побажання.

Але на завершення цієї думки я скажу так, наявність інформації на сайті, вона ніяким чином не зменшує розміру і масштабів наших успіхів за 2023 рік. Дякую.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, ви дозволите коротку ремарку? По-перше, я хотіла, Вікторе Ігоровичу, надати вам, ну, просто подякувати, наскільки ви супермайстер як спікер і здатні уходити від теми кудись у просторові такі розмови, які ніяким чином не стосуються сутності питання.

Перше. Ви не розкриваєте, розкриває ДБР і інші правоохоронні органи. А від вас як від очільника Держлісагентства очікувалася відповідь: моя кадрова політика як очільника такого центрального органу виконавчої влади складається з таких п'яти, трьох, десяти пунктів. На це ми почули: я знаю, що ви не можете почути, але з вулиці ми не можемо брати. Ви вибачте, це не є відповідь очільника центрального органу виконавчої влади. І чому я на це так акцентую увагу, бо рік тому Анжеліка Вікторівна задавала, і Олег Володимирович в тому числі, питання: конкретні програмні заходи кадрової політики. Ми не почули відповідь рік тому, ми не почули відповідь і зараз.

І в моїй професійній компетенції можете не сумніватися. Я розуміюся, як проводиться і відбір кадрів, і які компетентності треба в тому чи іншому органі влади.

Дуже дякую вам за відповідь.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Знаєте, Олена Володимирівна, я коли це почула, то в мене склалося таке враження, що, крім керівників лісових підрозділів, взагалі в лісовій галузі ніхто не працює. А скажіть мені, будь ласка, люди, які займають інші посади, які працюють, які мають фахову освіту, які є, скажіть мені, будь ласка, чому ви вважаєте, що керівну посаду може займати тільки керівник? Чому ви не проводите конкурси і не призначаєте на керівні посади людей, які працюють в лісовій галузі, які мають фахову освіту, але які не були керівниками на великих посадах? Чому ви не даєте шлях молодим і людям, які займали нижчі посади, ніж керівники? Чому ви вважаєте, що керівником може бути тільки керівник?

Ну, це не всі питання. Я тоді ще попрошу слова. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

Вікторе Ігоровичу, давайте так, щоб ми не ходили по колу, то давайте так, я підрезюмую цю частину.

І Олена Володимирівна, і Анжеліка Вікторівна кажуть про одне і те ж саме: ми до цього часу не бачимо саме  політики, політики стосовно відбору кадрів, прозорості відбору кадрів і запобігання корупційним ризикам. Тобто це добре, що почав в складі ДП "Ліси України" працювати окремий нібито незалежний департамент, який реагує на зловживання, проводить перевірки. Ну, тут ще питання, яким чином проводяться ці перевірки, це окреме питання, і навіщо це робити, якщо є дублювання з боку правоохоронних органів. Але перш за все ми хотіли б почути від вас, від Юрія Віталійовича, певно якщо Юрію Віталійовичу будете остаточно передавати всі державні підприємства і саме ДП "Ліси України", а після цього ПАТ "Ліси України" буде займатися господарською функцією у повному обсязі.

Хотів би побачити бачення кадрової політики стосовно прозорої, зрозумілої, прогнозованої кадрової політики, а не реагування на випадки стосовно тих, до речі, висівників, щодо яких всі все знають. Ну, ми ж розуміємо, про що ми кажемо. Тобто оновлення кадрового потенціалу, розуміння, яким чином та чи інша особа може стати... Так, ми з вами погоджуємося, ніхто ж не заперечує, що в лісовій галузі, так само як і в інших галузях, мають працювати виключно професіонали, враховуючи великий обсяг питань, велику відповідальність стосовно збереження, збільшення лісового фонду і інші питання, що стосуються і запобігання ризикам і враховуючи необхідність наповнення бюджету і так далі – багато питань дійсно. Але питання в тому, що з усіх боків надходить зауваження стосовно непрозорості цієї діяльності і нерозуміння, що відбувається. І це, мабуть, одне з найбільших зауважень до лісової галузі.

От хотілось би просто побачити за короткий термін часу, щоб ви разом з ДП "Ліси України" надали чітку позицію, позицію, яка була б закладена в тому рахунку і в програмних документах з боку Міндовкілля. І я хотів би наголосити, що Міндовкілля не має відсторонюватись від цієї діяльності також.  Дякую.

Щоб не повторюватись, давайте перейдемо до наступних запитувачів. У нас підіймав руку ще Олександр Борисович Матусевич, потім Анжеліка Вікторівна. Будь ласка.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

У мене насправді буде один коментар і питання. Віктор Ігорович, в першу чергу, дякую за звіт. І я би хотів підкреслити для себе і для колег, що за останній рік такого, без перебільшення, на зло революційного відбулося в галузі, і знаю, що ви особисто працювали над цим і ви є ідеологом цього процесу. Це електронний лісорубний квиток, це електронний сертифікат походження деревини. І бажаю, не те, що бажаю, а прошу вас закінчити оцей ланцюжок для того, щоб взагалі не було можливості зловживати  з деревиною. Тобто впровадження ми з вами неодноразово говорили про це і на колегії останній говорили, запровадження електронного сертифікату про походження деревини на внутрішній ринок. Саме оце закінчить ланцюжок оцього всього споживання деревини, щоб у нас не було перекосів, так, як ми зараз шукаємо деревину, яка незаконно зрубана на території держави, зрозуміло, на експорт вона не попаде, але у вигляді готової продукції, от якраз де є проблема, вона може спокійно як реалізовуватись на внутрішньому ринку, так і попадати на експорт.

Друге, що я хотів сказати, я би хотів зупинитися на взагалі нормативно-правовій базі, яка зараз розробляється в Держлісагентстві, в Міндовкіллі стосовно лісової галузі. Перше, як правильно було зазначено, це Закон "Про ринок деревини". Коли ми як комітет екологічний з цим законом не працюємо, це у наших колег в економічному комітеті, але основне, коли ми дискутували по цьому закону ще в 2021 році, основне, одне з основних питань, яке було покладено в основу цього законопроекту, це підтримка внутрішнього нашого товаровиробника. І там є ця норма. Тому в мене прохання і до спеціалістів Держлісагентства взагалі цю норму так званих довгострокових угод для наших власних товаровиробників все-таки відстояти і от на цьому зосередити питання. Всі інші питання, це портал і так далі, це питання, вони такого більш технічного характеру, в які можна зміни вносити. Але от якраз власне підтримка вітчизняного товаровиробника, який працює з вітчизняною деревиною, який дає кінцевий продукт, який робить додану вартість на території України, оце власне було одним з основних моментів, який ми як законотворці в цей законопроект вписали.

Ще одне питання, це питання стосовно правил рубок. Я би хотів колегам сказати, що в цьому нормативному документі, я не буду зараз вдаватися в питання рубок, переформування, це  дискусія, яка тривала від 20-го року в тому числі  з громадськістю і в тому числі громадськість виїжджала на такі демонстраційні майданчики, де якраз наука у ролі Українського державного лісотехнічного університету показувала, як господарюють іноземці, я в ці моменти вдаватися зараз не буду. Я би хотів зазначити, що в оцій постанові є таке дійсно, без перебільшення  така революційна норма, це Державне агентство лісових ресурсів пропонує в правилах рубок заборонити суцільно лісосічні рубки головного користування в гірських регіонах Карпат. Я вважаю, що цим питанням суспільство в тому числі побачить, що і Державне агентство лісових ресурсів, і лісівники рухаються в методи, які якраз наближені до природи, з якими працюють лісівники західних, провідних західних країн.

Ще одне питання – це питання, яке стосується ПАТу. Ну, тут питання доволі дискусійне, тому що ми при виїзді і також на колегіях дуже багато це питання розглядали, в тому числі з органами місцевого самоврядування. Ну тут уже така досить буде серйозна і жвава дискусія як на комітеті, так і в залі, тому що дуже складно пояснити об'єднаним територіальним громадам, які є власниками лісів недержавної форми власності, щоб вони все-таки повернулися лицем до того, щоб держава під собою об'єднала всі ліси, які є на території України. Дуже є багато "за" і "проти". Тому я бажаю тільки такої жвавої, живої дискусії, вже потім аж можна розглядати, як ведуть лісове господарство в об'єднаних територіальних громадах, як ведуть його інші суб'єкти господарювання. Ну, на мій погляд і при аналізі, і при цифрах це лісове господарство ведеться не так ефективно, як його веде на сьогоднішній день держава.

І останнє. Я би хотів почути відповідь, Віктор Ігорович, на питання, яке, мені здається, я і ви, і мої колеги в тому числі, упустили. В 2022 році, якщо я не помиляюся, було рішення Ради національної безпеки і оборони і Указ Президента стосовно реформи в лісовій галузі. І там було чітко одним із пунктів зазначено – впорядкування питання оцінки впливу в лісовому господарстві. Всі колеги, напевно, знають, що є зареєстрований в комітеті законопроект 9516. От у мене одне питання: скажіть, будь ласка, як зараз чи минулого року, чи в сьогоднішній період часу, як зараз працюється державним підприємствам взагалі от з оцінкою впливу на довкілля? Хто її проводить? Скільки коштів використовує державне підприємство або Державне агентство лісових ресурсів стосовно проведення цієї оцінки впливу на довкілля? І взагалі поясніть, будь ласка, ситуацію, яка існує в лісовому господарстві стосовно оцієї норми, про яку я  вас зараз запитую.

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І.  Дякую, Олександр Борисович.

Частина ваших запитань, вони є, скоріше, констатацією факту, із якою я звичайно погоджуюся. Я вдячний за те, що ви наголосили на тому, що наші правила рубок у вигляді проекту постанови Кабміну, вони також врегулюють питання заборони рубок головного користування суцільних у Карпатському регіоні. Це дійсно вагома частина цієї постанови і це те, що покаже громадськості і суспільству нашу готовність до того, що ми їх чуємо і ми робимо все можливе для того, щоб знаходити оцей компроміс, про який я сьогодні уже згадував. Кожен день нашої роботи це якийсь компроміс чогось із чимось.

Що стосується ваших коментарів по внутрішньому ринку, повністю погоджуюся. Єдине, ви сказали про сертифікат походження на внутрішньому ринку. Сама концепція його, мені здається, що трошки застаріла вже і система добровільного декларування операцій з деревиною, вона вирішить це питання значно більш ефективно. Тому що в будь-який момент часу нам не знадобиться генерувати якийсь документ, а нам потрібно просто буде зробити вижимку із системи і подивитися, а саме головне питання повинно звучати так "а чи збігається об'єм задекларований всіма учасниками ринку із тим об'ємом, який у нас проходить по електронному обліку деревини, із тим об'ємом, який у нас проходить по електронним лісорубним квиткам". В кінці кожного дня, кожного періоду ми повинні тримати в голові саме оцю мету.

Так, що стосується ПАТу. Да, дійсно, я з вами погоджуюся, ми проводили дослідження стосовно того, як виглядають методи  господарювання і наскільки ефективні вони у державних лісах і у інших лісокористувачів по всім напрямкам, починаючи від охорони від пожеж, коли на папері воно може виглядати не так і погано, але ми ж розуміємо, що вони і всі інші лісокористувачі  часто навіть не подають звітності. Тобто той, хто показує, що там кілька пожеж, це не означає, що це правда. То у нас суворий регламент, звітність, а там от в деяких питаннях вони досить є розслаблені. Ну от нововведення у вигляді того самого квитка, який недавно не раз згадувався, звичайно, вони їх трошки стимулюють і мобілізують до нормальної і кращої роботи. Але економічні показники, такі як вартість знеособленого кубічного метру, середня вартість продажі кубічного метру деревини, ну звичайно, вони знаходяться на нижчих, нижчих порядках  там, і на 40 відсотків є різниця, і 50 відсотків є різниця. І от аргументи, які звучать зі сторони місцевих органів влади, які кажуть, що це наші ліси, ми не можемо їх віддавати. Чесно кажучи, от нам ці ліси це зараз баласт, тому що нам потрібно перш за все,  перед тим, як доступитись до якоїсь там рубки, догляду, нам потрібно переконатись, що там є матеріали лісовпорядкування, що там зроблена картографія, що воно відповідає всім нормам закону. І це ілюзія стосовно того, що от майбутнє акціонерне товариство, яке отримало би ці землі у господарювання, що воно моментально від цього виграє. Ні, я вас запевняю, що це на роки історія, щоб просто привести до тями ці ліси.

А на завершення цієї думки скажу, що аргумент головний, що ці ліси, вони по суті живлять і є такою, російське слово, не пам’ятаю український аналог, градообразующее, от раніше в Радянському Союзі було таке градообразующее предприятие. Так от в деяких регіонах такі є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Містоутворююче. 

 

СМАЛЬ В.І. Дуже дякую, Олегу Володимировичу. Так, містоутворююче. Так от, оці ліси для багатьох регіонів, вони є містоутворюючою, селищноутворюючою, тому що люди працюють,  там немає якихсь інших способів. Так от, якщо провести просто нескладний математичний аналіз, то і податків більше отримуватись буде, і зарплати будуть вищі платиться, і порядок буде вищий, і дотримання всіх наших правил, які вже упорядковуються, вони для суспільства теж будуть сигналом, що от не їде лісовоз без бірок і б’ють  в набат і кричать: Держлісагентсво, у вас лісовози там затримали, а потім виявляється, що це машина комунального лісгоспу. Хто забув, я нагадаю, 27 відсотків лісів не підконтрольні Держлісагентству. Тобто умовно контрольні, тобто ми видаємо контролюючі документи. Але 27 відсотків, уявіть собі, третина! І дуже часто тоді, коли виникає якась резонансна історія, то виявляється, що це агрофонд, комунальний фонд, там невеличка, той відсоток приватного користування лісів, самозаліснені. І виходить, що висновок такий: там, де держава, там більше порядку в рази, ніж інші форми оцієї власності. Звичайно, є винятки, але винятки, як ми всі знаємо, тільки підтверджують правила.

Так, стосовно запитання, яке стосується ОВД. Дякую, що підняли це питання. Ну власне зараз під рукою намагався я дуже швидко знайти той файл із статисткою, хто надає зараз нам послуги.

Ігор Леонідович, поки я зараз буду доповідати, Ігор Леонідович, скиньте мені, будь ласка, оцей файл зі статистикою, до нього зараз підійдемо.

Значить, оцінка впливу на довкілля. Багато присутніх тут на цьому колі долучені до процесу розробки, обговорення в робочій групі цього закону. Ми стоїмо на тому, що норми, які існують зараз, вони є надзвичайно важкими до впровадження і використання у щоденній роботі для підприємств галузі, вони є вкрай шкідливими для підтримки нормального санітарного стану лісу, правило в один гектар, більше якого будь-яка санітарна рубка потребує, будь-яка суцільна санітарна рубка потребує оцінку впливу на довкілля, вона є, ну будемо називати так, підбираючи дипломатично слова, вона є нераціональною. Будь-які зараз спроби знайти звідки почалася ця історія і де взявся цей один гектар для суцільних санітарних рубок, він не дає жодних результатів, от просто так воно склалося й усе. Що це на практиці означає? Горільники стоять по кілька років не оброблені, лісгоспу, філії воно не треба. Ви зрозумійте, який смисл платити пів мільйона гривень, а саме стільки коштує в середньому зараз оцінка впливу на довкілля, який смисл тій філії платити пів мільйона гривень для того, щоб отримати оцінку впливу на довкілля на кілька гектарів лісу згорілого. Ви просто вдумайтеся, згорів ліс, потрібно довести, що він згорів, потрібно довести, що ніякого впливу на довкілля створення нових лісів не відбудеться поганого, тобто що може бути гірше для довкілля ніж згорівший ліс? А ми повинні йти по великому колу і доводити, що саме цей згорівший ліс і його відновлення не спричинить ніякого впливу на довкілля шкідливого.

Це саме стосується шкідника. Неодноразово говорили про це, але повторю. Смарагдова вузькотіла златка ясенева, яка лізе із Харківської області, з Луганської області. Ми ж не можемо навіть добратися до цих лісів зараз. Ви ж зрозумійте, вони, ці осередки із шкідником, знаходяться в лісах, до яких у нас немає доступу, і ці розсадники зарази, які зжирають ясень вмить і поширюються з кожним роком, ми просто констатуємо. От Держпродспоживслужба констатує, ми підтверджуємо, разом працюємо.

Але от скажіть, будь ласка, як оці норми оцінки впливу на довкілля, які сьогодні прийняті, як вони передбачать, що тоді, коли він на підконтрольну територію зайде, цей шкідник, у великому обсязі, як ми його зупинимо швидко і ефективно? Як ми це зробимо? Ми будемо платити чергові пів мільйона, мільйони і десятки мільйонів гривень для того, щоб той, хто має зараз монопольне становище на цьому ринку, щоб він прийшов і переписав наші матеріали лісовпорядкування? Так, знаєте, ми і самі їх можемо переписувати і дивитися, і читати їх, тому що ми їх робимо, ці матеріали лісовпорядкування.

А той, хто зараз просто спекулює на цих поняттях, що оцінка впливу на довкілля, що вона потрібна для того, щоб тримати ліс в порядку, так ви, от я вам пропоную цей навіть не альтернативний погляд на ситуацію, я вам пропоную тверезий погляд на ситуацію. Згорівші ліси стоять нерозроблені, шкідник, який поширюється, ми його зупинити не можемо, тому що нам це обійдеться просто в десятки мільйонів гривень, вітровали, буреломи, вони стоять теж, часто просто не хочеться і братися за нього, тому що ліс повалило, а потрібно заплатити ще пів мільйона гривень філії чи держпідприємству для того, щоб довести, що його потрібно забрати звідти і відповідно відновити. Абсурдно.

Ви просто вдумайтеся в ці правила, які існують. І в черговий раз повторюю, Олександру Борисовичу вдячний за те, що підняв це питання, тому що, правда, воно дійшло до якоїсь такої уже міри, коли ми повинні називати речі своїми іменами. І зараз я їх назву своїми іменами. У нас є статистика, про яку Олександр Борисович запитує, вона звучить так: за п'ять років кількість процедур, яка пройшла по лісовій галузі, дорівнює 179, 179 оцінок впливу на довкілля, висновків було отримано. Середня, вибачте, не середня, а їхня загальна вартість 65,2 мільйона гривень. Тобто підприємства галузі заплатили оці колосальні без перебільшення кошти за те, щоб отримати, повторюся, переписані матеріали лісовпорядкування. 

Коли ми говоримо за експертизу з оцінки впливу на довкілля, ми ж очікуємо, що прийде якийсь зараз фаховий спеціаліст і проведе цю роботу. Але ні, натомість ми бачимо зовсім іншу картину. Ми бачимо, що такі спеціалісти, наприклад, як НУБіП, УкрНДІЛГА наш харківський, напевно, ми очікували, що вони найбільш фахово можуть провести цю роботу. Але виявляється ні, виявляється, що приватні підприємства і товки, які займаються, в тому числі КВЕДи, яких показують, що вони займаються торгівлею в якихось ринках і базарах. Тобто виявляється, що це є найбільші спеціалісти у галузі оцінки впливу на довкілля.

Зараз я вам зачитаю по тому, хто у нас є лідерами по відмовах і хто у нас є бенефіціарами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Ігорович, я прошу вибачення, давайте не перетворювати це засідання в засідання робочої групи. Я думаю, що на робочій групі ви зможете...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Абсолютно вірно, Олеже Володимировичу. Дякую вам… (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зупинимося в якийсь момент, тим більше, що, Віктор Ігорович, чесно кажучи, тут краще, бувають такі випадки, коли краще своєчасно зупинитися.

 

 ЛАБУНСЬКА А.В.  Стовідсотково.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, коротка-коротка ремарка. Можна? Да, Віктор Ігорович говорить про те, що треба називати речі своїми іменами, так-от, друзі, щойно на сайті ДБР оприлюднена інформація, працівники ДБР викрили організовану злочинну групу з числа керівників низки лісових, це сьогодні, зараз, коли звітує голова Держлісагентств, числа керівників, низки лісових господарств Львівської області, зловмисники незаконно вирубали дерев на понад 64 мільйони гривень. Організував оборудку один із керівників західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, який на час скоєння злочину був головним лісничим Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. До складу злочинної групи входили директори та головні інженери п'яти державних підприємств лісового господарства області.

Друзі, і ми не можемо очікувати від очільника органу відповіді, яка кадрова політика? Може ми запитаємо офіційно, яка ж така кадрова політика, що ми кожний день читаємо такі заголовки? Це просто… це нонсенс. Звітує очільник центрального органу виконавчої влади і на ДБР виходять такі результати його діяльності.

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І. Дякую за коментар.

Я хочу відповісти таким чином, цей випадок, про який ви кажете, він не доведений, вироку суду немає. Тому я б не озвучував це у вигляді якогось вироку, звичайно, буде відбуватися судовий процес. Але знову ж таки наголошую, коли ми зараз говоримо про якісь зміни в галузі, які з однієї сторони показують найкращі результати і ми при цьому ще хочемо, щоб взагалі не було без жодного сучка, без задоринки. 32 тисячі чоловік в галузі. Ви можете мені назвати хоч один орган, де б, ну, от поклавши руку на серце, сказати, абсолютно жодних немає проблем? Тобто ми говоримо про ці проблеми на рівні держави, ми визнаємо на всіх рівнях, що у нас проблема існує. Але потім ми чомусь дивуємося і хапаємося за голову тоді, коли по закону великих чисел – 32 тисячі чоловік. Як ми можемо проконтролювати кожного з них? Саме для того і потрібні правоохоронні органи.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Як і всі, ми хочемо почути від вас відповідь, надайте нам вашу кадрову політику, основні її кроки, ми хочемо це почути. Ми хочемо це почути, ми це не почули, як і рік тому, так і зараз, на жаль.

 

СМАЛЬ В.І. А скажіть, будь ласка, тоді я відповім питанням на питання, з вашого дозволу. Як би ви хотіли, щоб ця відповідь звучала, аби ми виконали цей критерій успішності. Щоб ця відповідь вас задовольнила, як вона повинна звучати?

Тобто я відповідаю в форматі того, що у нас створені додаткові вертикалі, які цим займаються, я відповідаю  в контексті того, що ми приймаємо миттєві рішення і наводжу приклад  Закарпатської області, коли ми звільняємо повністю всіх директорів. Це не влаштовує. Тоді, будь ласка, поясніть, як ця відповідь повинна була звучати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж вже казали, і я казав вже, будь ласка, дайте не методику реагування, а методику запобігання і по цьому, і по кадровій політиці, і по політиці незаконних рубок. Ну, ХХІ сторіччя, а ми не бачимо, що відбувається в лісі? Ну, тобто ДЗЗ ми можемо робити, а розуміти, де і хто, і коли вирубує ліс, ми не можемо.

Ну, тим не менше, знову ж таки стосовно цифри 32 тисячі. Віктор Ігорович, ми ж не кажемо про всі 32 тисячі працівників, такі оборудки, про які зараз  звинувачуються, це робив один із керівників Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, який на час скоєння злочину був головним лісничим Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Тобто у нас скільки, у нас міжрегіональних управлінь –  7, 8?

 

СМАЛЬ В.І.  9 штук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  9 штук. Майже не помилився, 9 штук. Тобто 9 керівників, 9 головних лісничих, припустимо, 20 заступників. Ну давайте хоча б з них почнемо, давайте хоча б почнемо з керівників міжрегіональних управлінь і  офісів ДП "Ліси України", покажемо, як вони призначаються, як вони обираються, і зверху розпочнемо реформування. Тоді буде значно простіше казати про...

 

ЛАБУНСЬКА А.В.  І які посади вони раніше займали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.  

Шановні колеги, давайте, якщо можна, перейдемо до наступного запитувача. Єдине прохання величезне: якщо можна, давайте за 15 хвилин закінчимо наше звітування.

Будь ласка, пане Петре.  

 

ТЕСТОВ П.С. Доброго дня. Дуже дякую за слово.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ви мені обіцяли дати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліка Вікторівна, вибачте, будь ласка. Я просто не побачив вашу руку підняту і забув, що ви…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Я просто вже не піднімала, бо ви сказали - Олександр Борисович, а тоді Анжеліка Вікторівна. Тому я і не підіймала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліка Вікторівна, вибачте, старість, забув. Будь ласка. 

   

ЛАБУНСЬКА А.В. Я постараюся дуже коротко. По-перше, я не зовсім згодна з Олександром Борисовичем про те, що він казав про підтримку вітчизняного товаровиробника. Тоді треба зробити критерій, що таке "вітчизняний товаровиробник". Або це всі, які займаються цим на території України, тому що, на жаль, поки політика була вибіркова. І я вважаю, що це недопустимо, коли за рахунок нанесення збитків державі продають лісоматеріали дешевше собівартості для того, щоб комерційні структури отримували надприбутки. Такого бути не може.

І ця ситуація …(Не чути), вона все одно у мене є. Я сподіваюсь, що колись прийдуть до влади люди, які зацікавляться цими питаннями, бо воно як відбувалося, так, на жаль, і відбувається далі. Не може бути – завдавати збитки державним підприємствам для того, щоб комерційні структури отримували надприбутки. Тому що питання йде, мабуть, не в десятках мільйонів, а в сотнях мільйонів. І якщо ми будемо казати про підтримку вітчизняного товаровиробника, то це треба зробити всім, а зробити всім це неможливо. Тому візьміть, що таке… Сьогодні, мабуть, експорту взагалі немає, сьогодні вся реалізація іде всередині країни. Тому це питання теж дуже дискусійне і воно болюче. Дякую.

У мене декілька питання. На жаль, часу дуже обмаль.

Перше питання. Скажіть, будь ласка, чи зробили ви все ж таки на аудит і якусь ревізію земель, кількості земель, пошкоджених незаконним видобутком бурштину, чи є вже ці цифри? І що взагалі далі з ними відбувається? Це перше питання.

І друге питання. Ви давали там багато цифр і сказали, що то вже переходить у площину кримінальної відповідальності. Так от мені цікаво, чи маєте ви взагалі відомості, скільки саме вироків суду, да, по таких злочинах за 23-й рік в Україні було?

І третє питання. Чи моніторить ваша внутрішня служба безпеки чи хтось здачу в оренду майна саме державних лісгоспів, як вони зараз, як воно раніше робилося, що зараз з ним? Тому що дуже багато, і це одна з лазеек, яка була і сьогодні залишається, що є керівник, є його близькі, родичі, вони або на території, або за парканом створюють комерційне підприємство і по занижених цінах, отримуючи з державних лісгоспів сировину, вони далі цим займаються. Чи є такі взагалі випадки, чи хтось займається взагалі ефективністю здачі майна державних лісгоспів в оренду?

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І. Анжеліко Вікторівно, відповідаю. Що стосується вітчизняного виробника, збитків державі, тут все дуже просто. З 21-го року ми передали торгівлю необробленою деревиною на ліцензовані біржі. Станом на зараз їх 4. Все те, що відбувалося на внутрішніх майданчиках, у кожному регіоні були свої, – зараз відбуваються у підконтрольних біржах, які діють за відповідною дозвільною документацією комісією з цінних паперів.

Тобто якщо залишається питання до механізму реалізації цієї деревини, то це питання потрібно тоді консолідовано, давайте збиратися разом. Якщо у вас є конкретні випадки і скарги на якийсь процес, будемо залучати ці ліцензовані біржі і будемо залучати Комісію з питань цінних паперів. Не в останню чергу, а багато в чому і через це зміна методів продажів необробленої деревини, яка зараз вся іде через онлайн-аукціони, це все сталося за допомогою, завдяки цим змінам методів. Тобто прямі договори, коли ви кажете про те, що хтось продає і отримує надприбутки, і якісь підприємства просто там приходять і за безцінь це беруть, так це ж ви розказуєте те, як воно було до запуску аукціонних торгів. Це якраз, власне...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. …були аукціони, а ви для себе створили, для деяких структур, давайте не будемо... Я ще не встигаю закінчити, а вже та людина доносить, що про нього я говорила. Ваші редукціони і все інше, вони ж були. Я не знаю, чи є вони зараз.

 

СМАЛЬ В.І.  Чекайте, дивіться, це серйозне питання. Якщо у вас є абсолютно конкретне якесь зауваження до механізму, то я буду надзвичайно вдячний, якщо ви його підсвітите. Тому що я зараз абсолютно твердо переконаний в тому, що у нас Комісія з цінних паперів як керуючий орган в цьому напрямку контролює. Можливо, ви знаєте щось таке, чого не знаємо ми, ми будемо за це вкрай вдячні. Редукціони, аукціони все це зараз відбувається із погодження Комісії з цінних паперів. Тобто раніше, я з вами погоджуюся, коли були прямі договори, тут що називається: хто в ліс, хто по дрова. І те, що ви згадуєте: кум, брат, сват, один в одного купує, перепродають із великими націнками. Зараз  покажіть мені, будь ласка, зловживання і я буду надзвичайно вам вдячний за можливість покращити ще більше ці процеси.

Тепер що стосується вітчизняного виробника. Вітчизняний виробник, він мусить прийняти той факт, що за останні ці кілька років кардинально змінилися правила гри. Якщо раніше просто знайомство чи якісь довгі контракти, які з конкретними лісгоспами вони існували, зараз вони розуміють, що вони повинні виходити на рівних умовах із ринком і отримати свою сировину.  Точно так само може зайти закордонний якийсь переробник чи контрагент. Наш ринок, він повинен бути ринковим, він повинен бути складової ринкової економіки. Так, з якимись своїми особливостями, із своїми віхами розвитку, але точно ніхто не зможе нас звинуватити в тому, що це питання знаходиться без розвитку. Тільки за цей останній рік, 2023, було напрацьовано кілька різних механізмів реалізації роботи з внутрішнім споживачем, отримання зворотного зв'язку і пропонування якихось ще більш досконалих процесів цих реалізацій. Чи ми знаходимося на самій вершині цих досконалих процесів? Ні, ми цього і не кажемо. Чи ми змінили докорінно правила гри, які були до 2021 року? Так, 120 відсотків.

Тому знову ж таки я вдячний, що у нас така жива дискусія сьогодні. Я б дуже попросив би, якщо у вас як у народних депутатів є інформація, яка недоступна нам, тому що ми все-таки варимося всередині, на деякі питання очі замилені, будь ласка,  давайте ми будемо реагувати на це, я вас запевняю. Тому у нас спільна задача.

Тепер коефіцієнти корисної дії від виробництва. Зрозумійте, підтримка вітчизняного виробника просто заради підтримки вітчизняного виробника вона також повинна мати якийсь певний компроміс. І цей компроміс, він повинен бути там, де починається більший прибуток потенційний для держави у випадку, якщо заходить якийсь закордонний виробник, і, власне, підтримка того виробника.

Вибачте, якщо національний вітчизняний виробник каже, мені тисяча гривень дорого за куб, я буду закривати пилораму. Ну, для тебе тисяча дорого, а для сусіда десь там із більш потужним комплексом, йому і півтори тисячі вигідно. Тобто повинен тут бути тут здоровий баланс. І знову ж таки повинні бути компроміси. Для закордонних наших потенційних партнерів ми повинні пропонувати наступне: прозорий ринок зрозумілі правила гри на цьому ринку і гарантоване отримання того чи іншого об'єму, якщо інвестор заходить будує багатомільйонні якісь підприємства, ми повинні дати йому правила чіткі і сигнали, що от у нас буде якийсь гнучкий підхід до того чи іншого довгого контракту. Це повинно бути. Про це теж, до речі, Олександр Борисович зауважив. Довгі контракти зрозумілі, вони повинні бути. Ми не можемо ставити великого переробника, у якого буде там тисячі і десятки тисяч переробки кубів із, вибачте, вітчизняною локальною пилорамо. І той, і той прийде на аукціон, тільки тому треба десять кубів,  а тому треба десять тисяч кубів. Тобто ми повинні бути гнучкими, і в оцій гнучкості, звичайно, ми будемо шукати краще рішення.

Те, що здається кращим рішенням на сьогодні от в цій ситуації, в якій наша країна...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Але це ж не може бути в збиток державі, ви зі мною погоджуєтесь. Без якоїсь собівартості, плюс якийсь прибуток, воно не може реалізуватися. Але, на жаль, воно реалізується. 

 

СМАЛЬ В.І.  Дякую за ваш коментар.

Я тоді дозволю собі знову ж таки зауважити ті дані, з яких я почав. У 20-му році чистий прибуток підприємств у галузі – 3,5 мільйона євро, 23-й рік – 61 мільйон євро на фоні падаючих об'ємів заготівлі. Про які втрати для держави йде мова? У 20 разів нарощений чистий прибуток підприємств галузі, рекордні виплати по бюджетах усіх рівнів, 10,9 мільярда гривень. Про що зараза йде мова, про які збитки? Повністю все, бази даних з усіма програмами, з усіма перевіреними лотами. 

Покажіть, будь ласка, я буду надзвичайно вдячний, якщо ви нам покажете слабке місце. Але це слабке місце, воно повинно бути аргументовано, із чіткою інформацією, щоб ми зрозуміли, що дійсно, ось слабке місце і ми його посилимо. Просто якийсь такий фактаж, який не прикріплений до чогось. Тобто у мене залізні аргументи. У вас де аргументи? Дайте їх, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за жваву дискусію.

 

ЛАБУНСЬКА А.В.  Почекайте, а два питання. Кількість вироків і  що з землями по бурштину?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СМАЛЬ В.І.   Да, перепрошую.

Значить, по бурштину. Дивіться, за останні два роки я можу сказати вам наступне, що за останні два роки не зафіксовано незаконної діяльності по бурштину. Дати вам зараз вижимку зараз по ситуації, як виглядають ці всі кримінальні провадження, і по статистиці, я зараз вам не можу. Якщо дозволите, уже ми в робочому порядку відпрацюємо це питання після сьогоднішньої наради.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Та просто цікаво, скільки спіймали, скільки кримінальних справ і скільки дійшло до вироків?

 

СМАЛЬ В.І.  Да. Ми із задоволенням відпрацюємо і дамо вам цю інформацію, так що…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. А по землях, по бурштину, ви навіть що, не зробили якусь статистику, ви не зробили ревізію, скільки пошкоджених земель було незаконним виробітком бурштину, і що ви з ними робите?

 

СМАЛЬ В.І.  Анжеліка Вікторівна, ця інформація, вона вся є. Мені складно зараз просто зльоту вам відповідати на  такі питання, тому що ви зрозумійте, яку кількість інформації в голові треба тримати. Якщо ви дасте мені невеликий тайм-аут після нашої цієї зустрічі, ми із задоволенням поділимося всією доступною нам інформацією.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, у мене тоді пропозиція, давайте тоді визначимо коло питань, на які ми не отримали відповідь, і відповідно до рішення комітету просто запросимо їх додатково. Дякую. Щоб не втрачати час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Зробимо. Дякую.

Можемо переходити до Петра?

 

СМАЛЬ В.І.  Я перепрошую, Олег Володимирович, остання ремарка. Теж от Анжеліка  Вікторівна сказала за механізми передачі в оренду майна, яке належить державним підприємствам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СМАЛЬ В.І.  Сто відсотків зараз усіх наших контрактів іде через Фонд держмайна. Ми як контролюючий орган погоджуємо засилку на Фонд держмайна, але повністю все, що стосується і приватизації, і передачі в оренду, приймає рішення профільна інстанція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наскільки я пам'ятаю, Анжеліка  Вікторівна казала про ефективність використання.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ну да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це також Фондом держмайна?

 

СМАЛЬ В.І.  Ну, звичайно. Дивіться, у нас є певні обмеження наших функцій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На Фонд держмайна направимо, давайте, щоб не заглиблюватися. Окремо...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ні, мені просто цікаво. А те, що було здано довгостроково раніше до  цього, то чи ви робили якісь моніторинги, що з тим майном? Тому що всі правонаступники, воно ж все збереглося юридично.

 

СМАЛЬ В.І.   Ну так тут, власне, відповідь у вашому ж запитанні. Якщо це було раніше до нас і з дотриманням усіх норм закону, то які підстави зараз у нас є до перегляду цього? Ми можемо зараз…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Так Фонд держмайна не може визначати ефективність майна, якого він не має ніякого відношення до здачі. Так я вам і кажу, чи є у вас такий перелік? Те, що сьогодні здає фонд, то він відповідає, а те, що було раніше, і ті контракти, які є взагалі, яка кількість майна і яке його взагалі ефективне використання, чи робили ви такі дослідження у себе в галузі?

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І.   Галина Борисівна…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. То, може, на сто років хтось до вас здав. Ну, законно, так, на той момент законно.

 

СМАЛЬ В.І.   Байраківська Галина Борисівна.

 

БАЙРАКІВСЬКА Г.Б. Що стосується оренди державного майна, то там повністю контроль іде за Держмайна. І щодо попередніх угод - так само вони переглядають, ну, змінюється законодавство і наші підприємства перезаключають угоди відповідно до законодавства.

Що стосується ефективності, ви мабуть маєте на увазі, які кошти, які отримані, то звичайно, знаєте, нас Рахункова палата  перевіряє вже 8 місяців по ефективності державного майна. І поки що ніяких зауважень з цього приводу не було.

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І.  До  речі, абсолютно хороше зауваження. Рахункова палата крім того, що вона перевірила ці всі речі, вона вивернула просто назовні  наші всі домовленості, контракти, використання бюджетних коштів і майна в тому числі. Після цієї перевірки ми отримали позитивні результати. Це те, що я теж згадував у своїй доповіді.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, я думаю, що членам комітету буде теж цікаво ознайомитися з висновками Рахункової палати, якщо це не є секретом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Безумовно.

Добре. Дякую.

 

_______________. Звіт на своєму сайті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро.

 

ТЕСТОВ П.С.  Дякую, нарешті за можливість сказати слово.

Перше. Я хочу сказати, сьогоднішня підозра, вона стосується рубок рідколісся, і питання рубок рідколісся піднімали якраз на екологічному комітеті в 2021 році, Юліє Юріївно. Але, на жаль, тоді ця зауваження, підняті на комітеті, були проігноровані і як наслідок ми маємо величезні збитки держави і висунуті підозри.

Друге. Сьогодні звучали дуже дивні цифри щодо площ ПЗФ. Я спеціально відкрив звіт "Ліси Європи" за 2020 рік і по Німеччині той чи інший статус охорони мають більше 80 відсотків лісів. 5 відсотків лісів це лише де заборонені всі види рубок. Тобто це відповідає нашим природним заповідникам і заповідним урочищам. Тому є великий як би підозра, що деякі цифри подані неправильно, по-перше, джерела їх спростовують.

Третій момент. Таке питання, наскільки я правильно зрозумів відповідь на запитання Юлії Юріївни, що внаслідок того, що була проведена реформа з введення електронного лісорубного квитка, перестали видаватися лісорубні квитки на руки переформування, які до того інші лісокористувачі робили з порушенням і саме цим поясненням така різниця у статистиці? Я правильно розумію, що раніше робили з порушенням, а тепер прийняли електронний лісорубний квиток і тому ці рубки припинилися? Це моє запитання.

 

СМАЛЬ В.І.   Шановний пане Петро, питання ваше, як завжди, є певною мірою спекуляцією і перекручування фактів. Я радий, що у вас піднімається настрій і ви посміхаєтеся. Але ви ж, коли називаєте зараз цифри по природно-заповідному фонду із Німеччини, ви ж, правда, розумієте, що там мова йде про багатофункціональні ліси, яких немає в країні. У нас є або чорне, або біле, а там є багатофункціональний підхід. І коли ми говоримо про те, що у нас фонд заповідності – 17, він ні в які порівняння не йде з тими багато функціональними зонами, які є у Європі. Тому тут я абсолютно твердо стою на тому, що ці цифри, які я вам даю, вони саме такі і заповідність українських лісів на порядок і в рази більша ніж у європейських.

Що стосується рубок переформування. Спекуляція в чому заключається? В тому, що ми ж визнаємо… зміна підходів до видачі електронних лісорубних квитків, вона в тому числі і передбачає те, що ми певні процеси більш чітко контролюємо. Якщо сам факт того, що лісокористувач міг сам собі щось видавати із лісорубних квитків, зараз повністю знівельований і змінений.

От ваше питання чи це означає, що ви видавали лісорубні квитки на рубки переформування чи ні? Я не готовий вам відповісти. Я навіть не знаю чи вони по старим правилам були в частині тих, які вони самі собі мали видавати, чи ні. Тобто зараз ми говоримо про те, що ми докорінно змінили систему видачі лісорубних квитків і ви нас за це зараз цькуєте. Тобто ми кажемо, із 16 листопада, коли вступила в силу постанова, докорінно змінилися правила гри і ви зараз нам цькуєте за те, що, ага, значить у вас щось було не так раніше. Можливо. Я допускаю, що щось було не так раніше, інакше б ми не робили оці-от зміни. Тому трошки дивна у нас виходить от бесіда в цій частині, що ми звітуємо про докорінну зміну, а ви берете факт цієї докорінної зміни, викручуєте її і кажете, щось, значить, відбувалося не так.

Я вам точно можу сказати, що якби все було так, то ми б цього не робили. І от давайте ми, напевно, проведемо якусь риску і перегорнемо якусь сторінку, і з чистого листа почнемо, тому що це якось трохи дивно, що ми запускаємо нові механізми, змінюємо законодавство, і ми все рівно продовжуємо виправдовуватися за якісь речі, які були до нас.

Дякую.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Можете про рідколісся, будь ласка, прокоментувати, про суцільні рубки рідколісся також, про сьогоднішні підозри? Не сьогоднішні, але просто опубліковані сьогодні. Будь ласка.

 

СМАЛЬ В.І.   Ігор Леонідович Будзінський зараз прокоментує по рідколіссю. Дякую.

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Да. Дякую.

Шановна Юлія Юріївна, цю історію ви, так само як і я, пам'ятаємо вже давно, як мінімум роки два. Ця історія розпочалася в 20-му році, якщо я не помиляюся, де було здійснено ряд перевірок Держлісагентством по тих фактах, які ви нам надали. Були виявлені ряд порушень, призначення саме таких рубок, де було відповідне дано доручення лісокористувачам призупинити тимчасово виписувати лісорубні квитки на проведення саме рубок рідколісся, тому що вони, знову ж таки це прогалина в нашому законодавстві, ніякими іншими видами рубок не регулювалися, хоча Лісовий кодекс України – це закон, який має вищу силу ніж будь-яка постанова Кабінету Міністрів, говорить про те, що основними завданнями лісокористувача є саме зменшення площі рідколісь та малоцінних насаджень, так як вони є не вкриті лісом площі, ми повинні лісовий фонд покращувати. Яким чином це зробити – це вже питання підзаконного акта, який мав прогалини в цьому відношенні, і ці рубки не були  передбачені.

Користуючись такою прогалиною, деякі недобросовісні лісокористувачі здійснювали певні заходи, в тому числі і неправомірні, і, можливо, це і є результатом ось цього провадження, про яке на сьогоднішній день йде мова. Але це не говорить про те, що ми не повинні на сьогоднішній день врегульовувати ті прогалини в законодавстві, які ми маємо, і зменшувати відсоток рідколісь,  особливо який  зріс після 2016 року, коли були внесені зміни в санітарні правила і дозволялися опускати повноту насаджень до повноти 0,1, що робилося досить багато разів, в результаті  чого в нас  площа рідколісь зросла в декілька раз по лісах України, а ми маємо по закону їх  зменшувати, цю площу рідколісь. Тому я думаю, що нам потрібно всім разом працювати над тим, як відпрацювати механізми якраз зменшення таких насаджень, а не шукати недобросовісних 5-10 чоловік, які скористувалися можливістю законодавчо не врегульованого  цього питання і там нагрівали на чомусь руки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тетяна Валентинівна, будь ласка.

 

ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги. Я не буду задавати питання, я просто зроблю зауваження до звіту, експерти Всеукраїнської екологічної ліги ґрунтовно подивилися цей звіт. Але почну я з того, що абсолютно  є неприйнятною інтонація, з якою три години керівник центрального органу виконавчої влади відповідає на запитання і робить звіт. Ви знаєте, я три години слухала різну інтонацію.

Пане Вікторе, ви молода людина, ви починаєте свою кар'єру на державній службі, перед вами сидять люди, які  багато років працюють в галузі, знають дуже добре цю тематику і, можливо, тоді, коли ще ви не працювали в цій галузі, і я абсолютно не приймаю вашу інтонацію і ваші слова, ваші повчання. 17 раз ви використали слово "компроміс". Послухайте, ви не маєте робити компромісу, ви маєте виконувати державні функції і не робити якесь там, для нас якісь одолжения  з тим, щоб ми розуміли, що тут ви щось для нас таке робите. Це моя репліка.

І тепер зауваження до звіту конкретно. В звіті немає окремого розділу, попри те, що в Україні іде війна 10 років, у вас немає окремого розділу, його не було в минулому році і в цьому, який стосується наукового обґрунтованого аналізу впливу війни на лісові екосистеми і ведення лісового господарства в Україні із залученням наукових установ ваших, Держлісагентсво, на Україні, іде мова про збитки,  я повторюю, за 10 років коли-небудь можна вже зробити в 24-му році за 10 років ці збитки щодо прямих збитків, прогнозованих, щодо хвороб, ви так красиво і гарно розказували про хвороби на тому боці окупованому і нібито щось страшне буде зараз відбуватись, але аналізу такого ґрунтовного, наукового у вас немає втрат прямих і непрямих екосистем, в тому числі від планованого розмінування, тому що розмінування буде відбуватись шляхом підриву і знову ж таки хтось має це обрахувати, подивитись в короткій,  середньостроковій  і довгостроковій перспективі прогнози і наслідки. І я рекомендую від імені нашої громадської організації, науковців,  які входять до складу нашої організації, все-таки такий аналіз розпочати і наступного року представити цей глибокий науково обґрунтований аналіз впливу війни.

Наступне питання. Ми вам дуже рекомендуємо розпочати розділ, започаткувати розділ щодо адаптації лісового законодавства і практик лісового господарства в Україні до законодавства і практик Європейського Союзу. Ви кілька разів посилались на європейський досвід, на європейські,  інші країни, але багато регламентів і директив, які стосуються ведення лісового господарства,  у вас в вашому звіті не знайшли відображення. В практиці, ми стикнулись в цьому році,  як працівники вашого відомства ігнорують Регламент ЄС 1143 від 14-го року про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів та управління ними. І таких документів європейських є 8, тому що я в міністерстві опікувалась селф- скринінгом,  і я знаю, з якими труднощами стикнулись ті, хто робили цей  селф-скриніг в контакті з Держлісагентством. Тому треба розпочати нарешті цю роботу, якою опікується вся Україна за дорученням Президента, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, і в звіті ми маємо знайти ці факти конкретні, як ви опікуєтесь цим питанням.

Наступне. Запровадження принципів наближеного до природи лісівництва.  Про це ми говорили кілька разів сьогодні, про це ви виступали на саміті ООН зі змін клімату, була окрема зустріч, де ви назвали це, що Держлісагентство цим опікується. Але в звіті ці критерії, а вони є ці критерії, ви ж їх знаєте, працівники ваші про це знають, є принципи і критерії наближеного до природи лісівництва. Так-от, із цих пунктів я би хотіла просто якісь елементарні речі, про які сьогодні йшла мова, ви говорили, що ви не згодні в якомусь законопроекті про декларування і таке інше, але тут чітко, один із критеріїв чітко на цьому наполягає, про те, що це має бути абсолютно відкрита інформація, причому інформація від походження до самої продажі цих матеріалів. Це все має бути абсолютно конкретна інформація і вона має бути абсолютно відкритою.

Є критерії про збереження репрезентативних зразків існуючих екосистем в межах лісового ландшафту, які мають зберігатися в природному стані. І ці критерії вимагають, що ці ділянки мають бути винесені на карту, охоронні зони та захисні території слід встановлювати відповідно до масштабів та інтенсивності ведення лісового господарства, а також унікальності об'єктів, що потребують охорони, і також іде вимога щодо винесення цього на карту. Більше того, ми говоримо кілька років поспіль про Лісовий кодекс України, стаття 46, в якій передбачено, що лісовпорядкування передбачає виявлення пралісів, квазіпралісів, природних лісів, типових та унікальних природних комплексів, місць зростання  і оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню і включення до екологічної мережі. І вже ми не раз задавали в публічному просторі під час ваших звітів, як ви виконуєте цю статтю 39 пункт 1 Лісового кодексу, де зазначено, що там, де є праліси, квазіпраліси чи природні ліси, це є підставою для заповідання. І оця дискусія... Я погоджуюся з Петром про цифри, які ви називали, вони є абсолютно некоректними не тільки з огляду на те, що у нас розбіжне законодавство поки що, але й з огляду на те, що оті 17 відсотків, про які ви так назвали красиво, вони не є вами створені, це 17 відсотків, які роками міністерство, громадськість, громади добивалися створення цих об'єктів ПЗФ. 

Більше того, я можу вам назвати прямий приклад, "Чорний ліс" –  Національний природний парк в Кіровоградській області, який ми не можемо створити 18 років. "Холодний яр", який був створений в січні 2022 року, він створювався 21 рік. І головними, тими, хто чинив спротив і не погоджував, це були лісівники. І та цифра, яку ви назвали за цей рік, що ви, ну, така заслуга, то у вашому звіті написано: Держлісагентство погодило. А подавало це не Держлісагентство на приєднання до шести національних парків цих 500 гектарів, 800 гектарів, 1,5 тисячі гектар. Не лісівники це подавали, це подавали інші державні структури, і ви це погодили. Тобто говорити про ПЗФ і зараз Держлісагентсво, ще немає єдності в цьому питанні.  І та ваша реформа, яку ви плануєте зробити з ДП щодо об'єднання ваших, вірніше, підпорядкованих вам національних парків, я не знаю, ви, звичайно, могли погоджувати це з міністерством як крок до майбутнього створення державного органу. Але я не можу зрозуміти, що як ви хочете насправді уніфікувати підходи через створення державного підприємства. Та просто візьміть Закон про ПЗФ, і там є уніфіковані підходи для всіх національних парків і заповідних об'єктів в Україні. Хіба для цього треба створювати окреме державне підприємство, якщо є формалізована національна політика і дає ці уніфіковані підходи? Тому питання по ПЗФ в Держлісагентстві, воно ще абсолютно не пропрацьовано у відповідності ні до Закону про ПЗФ, і тим більше для директив Європейського Союзу. Тому я б хотіла також вам порекомендувати не тільки у звіті, а в роботі Держлісагенства переглянути підходи до функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і їхнього розширення і створення.

Цифра, яку би ми хотіли почути, і я буду просити депутатів включити це питання, скільки за 2023 рік ви змінили території з цільовим призначенням ПЗФ у зв'язку із лісогосподарською діяльністю. У мене такі цифри є, звичайно, не в повному обсязі. Я би дуже хотіла, щоби у відповідях, які ви будете надавати депутатам, прозвучала  і ця цифра. Тому що в звичайній лісогосподарській діяльності відбувається не тільки збільшення об'єктів ПЗФ, а і навпаки, зміна цільового призначення деяких об'єктів ПЗФ для лісогосподарської діяльності. Тобто якщо ви даєте одну цифру, треба для коректності давати і іншу цифру, щоб ми насправді розуміли, наскільки є вашим прагненням великим до розвитку природно-заповідного фонду.

І насамкінець. В планах, я дивилася звіт, от буквально ще раз передивилася звіт про ваш пункт 5.4 плани на 2024 рік, ну, насправді використання п'ять разів слова "подальше виконання", "подальший розвиток", я думаю, що люди, які готували плани для вашого звіту, вони просто до цього віднеслися не дуже добросовісно, тому що навіть дієслова можна підібрати окремі. Але коли ми говоримо про подальший розвиток рекреації, а не говоримо в ваших планах про ПЗФ, то це означає, що ці позиції, вони не є абсолютно вами пропрацьовані, продумані і головне, що вони не є на порядку денному Державного агентства лісових ресурсів. Не тільки використання, у нас є тепер ДП "Ліси України, яке займається господарською діяльністю.

Тому розказувати в звіті на багатьох сторінках про успіхи Держлісагентства в цій галузі, я думаю, є некоректним. Треба говорити про розвиток територій природних, про збереження біорізноманіття, збереження природних екосистем. І це є головним завданням Державного агентства лісових ресурсів України.

Дякую.

 

СМАЛЬ В.І. Дякую, Тетяна Валентинівна. Жорстко, але дякую за конструктивну критику.

Хочу почати з того, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Ігоровичу…

 

ТИМОЧКО Т.В. Я не задавала питання, пан Віктор, я висловилася позицією. Питання… я не хочу продовжувати вашу пресконференцію.

 

СМАЛЬ В.І. Так а я можу відповісти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Ігорович, питання не було.

 

ТИМОЧКО Т.В. У мене немає до вас питань. У нас є критика жорстка, і це не вся критика.

І я пропоную окреме засідання комітету провести з точки зору саме збереження природних екосистеми, збереження лісів саме в системі Держлісагентства. Тому що це безмежна кількість питань, яка не може бути в одному звіті переглянута. І це є наша пропозиція, а там уже буде в нас дискусія.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Ігоровичу, це не було питання, тобто ці зауваження і коментарі не потребують відповіді. Ті питання, які задавала Тетяна Валентинівна, ми оформимо ще окремо листом, який буде направлений до Держлісагентства в рамках закінчення засідання комітету, так само, як і по інших питаннях від народних депутатів і учасників також буде загальний лист.

Шановні колеги, я пропоную на цьому розгляд цього питання завершити. За наслідками цього питання  є пропозиція взяти звіт до відома, спрямувати на Держлісагентство листи для отримання додаткової інформації. За наслідками отримання інформації зробити рекомендації комітету для подальшого врахування цих рекомендацій у діяльності Держлісагентства і підпорядкований йому державних підприємств.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАНДЗІЙ С.В. Зі мною 8, Олеже Володимирович. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9.

 

МАНДЗІЙ С.В. Ну тоді 9.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дякую, Віктору Ігоровичу. Дякую, шановні колеги, за таку напружену, але високопрофесійну і відверту бесіду.

І останнє питання. Будь ласка, Ольга Петрівна.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Шановні народні депутати, до нас надійшов лист Криворучкіної Олени Володимирівни щодо перенесення дати проведення слухань у комітеті, які були заплановані на 4 березня.

Олена Володимирівна вже долучена, я пропоную їй дати слово.

А якщо можливо, то пропоную вам пропозицію: надати повноваження голові комітету Олегу Володимировичу визначити дату проведення зазначених слухань. Тобто зараз не голосувать, щоб це було конкретно 8 квітня, якщо можливо, так Олена Володимирівна.

І пропоную внести і затвердити зміни до плану роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Колеги, у нас з'явилися нововведення з боку Міністерства закордонних справ. Ми планували провести комітетські слухання на найвищому рівні з залученням міжнародних інституцій, які будуть сприяти "зеленому" відновленню України. Це і ОБСЄ, OECD, UNEP, ЮНІСЕФ, інші організації, і вони готові навіть офлайн приїхати і провести, і приймати участь в наших комітетських слуханнях, але оскільки зараз є нововведення, що це потребує узгодження з Міністерством закордонних справ, і це 2-3 тижні, як повідомила Ольга Петрівна, ну, це об'єктивна обставина, яка є на сьогодні. То прошу, щоб ми їх перенесли задля можливості залучити якомога більше іноземних партнерів у проведення наших комітетських слухань. І користуючись нагодою я дуже прошу кожного, на сайті комітету я повідомлю всім про можливі напрями обговорення на комітетських слуханнях і дуже прошу кожного, щоб він надав свої пропозиції щодо виступу в тій чи іншій секції. Буду дуже вдячна за своєчасну відповідь і сподіваюсь, що всі ми приймемо активну участь у цих комітетських слуханнях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Шановні колеги, є пропозиція погодитися з пропозицією Олени Володимирівна взяти інформацію до відома, затвердити зміни до плану роботи комітету і надати повноваження голові комітету визначити дату проведення слухань відповідно до пропозицій знову ж таки тих часових рамок, які нам  запропонує додатково Олена Володимирівна.

Шановні колеги, хто –  за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Колеги, дякую. І буду ще більш вдячна за участь у проведенні комітетських слухань і ваших виступах. 

 

МАНДЗІЙ С.В. 9. 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8.

 

МАНДЗІЙ С.В. Зараз перерахую, чекайте. Друзі, ще раз підніміть, будь ласка. Погоджуюсь, 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Дякую, шановні учасники. Дякую за цікаве засідання, доволі цікаве. До нових зустрічей. Дякую.