Відповідно до статті 13 Базельської конвенції, до кінця кожного календарного року, Національний виділений центр Конвенції подає Конференції Сторін Конвенції, через Секретаріат Конвенції, звіт, за встановленими стандартними формами, про стан імплементації Конвенції за попередній календарний рік. (Відповідно до зміни, внесеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 642 до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 № 574 “Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням”, Національним виділеним центром Конвенції призначено Мінприроди (у зв’язку з ліквідацією ДП Національного центру поводження з небезпечними відходами, який до ліквідації був виділеним центром і виконував його функції). Наказом Мінприроди від 08.10.2013 № 419 виконання функцій виділеного центру покладено на Департамент екологічної безпеки та дозвільної системи. Наказом Мінприроди від 13.11.2013 № 462 затверджено План заходів і склад робочої групи з фахівців Департаменту, який визначено відповідальним за реалізацію Плану заходів).

Що стосується інформації про стан та проблеми імплементації Конвенції, слід зазначити таке. Через скрутний економічний стан держави, в Україні не відбувається широкомасштабної модернізації промислових підприємств із впровадженням сучасного обладнання і маловідходних технологій. Тому, рік у рік немає зрушень щодо зменшення кількості відходів, що утворюються.   Водночас, у Конвенції зазначається, що найефективніший спосіб охорони здоров’я людини і довкілля від небезпеки, яку становлять такі відходи, полягає у зменшенні їх утворення до мінімуму стосовно кількості і/чи потенціалу небезпеки. Тому, у статті 4 зазначається, що кожна Сторона має вживати відповідних заходів: для забезпечення того, щоб утворення небезпечних відходів та інших відходів зменшувалося до мінімуму, беручи до уваги соціальні, технологічні та економічні аспекти (п. 2а); для забезпечення наявності адекватних підприємств для видалення (стаття 4 п. 2в); для забезпечення того, щоб транскордонне перевезення небезпечних відходів та інших відходів зменшувалося до мінімуму відповідно до екологічно обґрунтованого та ефективного управління такими відходами (стаття 4 п. 2d).

Слід зазначити, що Україна, насамперед, не виконує належним чином основоположних положень Конвенції. В Україні, попри те, що не вживається належних заходів для зменшення утворення відходів, досі немає спеціалізованих полігонів для видалення небезпечних відходів, а також украй недостатньо підприємств для їх перероблення як з метою утилізації, так і з метою зменшення їхнього потенціалу небезпеки для подальшого захоронення. 

У зв’язку з вищевикладеним, можлива, на погляд Департаменту, така пропозиція: “створення інфраструктури для екологічно обґрунтованого поводження з небезпечними відходами, зокрема будівництво полігонів із сучасним обладнанням для захоронення небезпечних відходів і підприємств/установок для їх перероблення (утилізації) через забезпечення законодавчого врегулювання і реалізації на практиці відповідного фінансування на базі принципу “забруднювач платить”.

Слід зазначити, що положення Конвенції стосуються не лише категорії небезпечних відходів, а й категорії “інших відходів”, які, зокрема, включають такі категорії, як відходи, зібрані від домашніх господарств (тобто побутові) і відходи, що виникають від спалювання побутових відходів.

Оскільки в Україні немає спеціалізованих полігонів для видалення небезпечних відходів, допускається розміщення на полігонах та звалищах побутових відходів до 30% відходів IV-ІІІ класів небезпеки, що становить серйозну загрозу для здоров’я людей і довкілля, особливо, зважаючи на реальний стан речей, коли спостерігається масове недотримання встановлених нормативів, а також нормативних вимог до належного облаштування полігонів і звалищ побутових відходів. Ситуація посилюється тим, що, через брак роздільного збирання побутових відходів, реалізація якого ускладнюється через недостатню екологічну свідомість населення, на полігони та звалища побутових відходів потрапляють суміші різних відходів, які включають такі небезпечні відходи, як токсичні медичні відходи, відходи електричного та електронного обладнання та ін.

У зв’язку з вищевикладеним, можлива, на погляд Департаменту, така пропозиція: “запровадження в дитячих садках, школах та вищих навчальних закладах відповідних навчальних курсів з роздільного збирання побутових відходів та відповідної вечірньої телевізійної реклами на найпопулярніших каналах телебачення для підвищення екологічної обізнаності та свідомості населення як необхідної передумови для наступного кроку до подальшого  фінансування для забезпечення пунктів збирання відповідним обладнанням та організації роздільного збирання і транспортування побутових відходів на відповідні полігони чи звалища і підприємства для їх перероблення (утилізації) з наступною ліквідацією сміттєпроводів в житлових будинках, наприклад, найпростішим способом зварювання кришок на отворах сміттєпроводів на кожному поверсі житлового будинку”.

За даними Мінприроди України. Станом на 6 лютого 2014 року.