СТЕНОГРАМА

 

виїзного засідання Комітету з питань екологічної політики
та природокористування на тему:
"Ознайомлення з системою управління твердими побутовими
відходами, досвід м. Харків"

 

15 березня 2024 року

Засідання веде голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім, хто приїхав. Дякую всім, хто підключився з наших колег членів комітету. Розпочинаємо чергове засідання, позачергове засідання, виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Перед початком засідання я прошу почтити пам'ять всіх, хто загинув.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Можете сідати.

Шановні колеги, сьогодні ми знаходимося в місті Харкові, в місті герої, в Харківській області. Я радий бачити велике представництво від всіх органів державної влади Харкова і Харківської області. Я дякую за особисту присутність і Олегу Васильовичу Синєгубову,  і Ігорю Олександровичу Терехову, і керівникам всіх правоохоронних органів, які сьогодні знайшли час бути присутніми. Особисто хотів подякувати представникам наших рятувальників. Дякую, Артеме Анатолійовичу за те, що знайшли час. Я розумію, яке навантаження сьогодні в Харківській області, тим більше на всі служби ДСНС.

Шановні колеги, можемо розпочинати. Що хотілось би сказати. Безумовно, Верховна Рада під час війни вона здійснює розвиток законодавства, вона створює нове законодавство. І це законодавство стосується, як поточних питань регулювання потреб військових, регулювання потреб населення, регулювання потреб, які виникають під час війни і безпосередньо з нею пов'язані, але тим не менш дякую нашим колегам, які знаходять можливості підтримувати і екологічні ініціативи. І однією із екологічних ініціатив, які були прийняті в позаминулому році в 2022 році, до речі, була ініціатива по прийняттю рамкового Закону "Про управління відходами". Це абсолютно європейська ініціатива. Це ініціатива, яка враховує досвід і вимоги директив, декількох директив одразу Європейського Союзу. Ця ініціатива була довгоочікуваною. Тільки в нашому скликанні вона розроблялася і підтримувалася три роки, і попередніх скликаннях, у двох попередніх скликаннях вона також з'являлася, але через певні обставини вона недійшла до свого прийняття. Наш склад парламенту знайшов можливість прийняти, чим відкрив шлях до реформи управління відходами загалом.

Зараз хотів би вам повідомити на розгляді у Верховній Раді ще один важливий законопроект – це законопроект про упаковку та відходи упаковки. Ми знаємо, що саме упаковка – це є найбільшою складовою твердих побутових відходів. І саме вирішення питання щодо належного управління упаковкою, запобіганню утворенню упаковки в тій кількості, в якій вона, на жаль, з'являється і потім потрапляє на полігони. Належне управління цієї упаковкою, це шлях до подолання більшої частини цієї проблематики.

Окремий законопроект, який надійде невдовзі від уряду до нас – це законопроект про управління відходами електронного електричного обладнання. Це ті величезні годинники, радіо, телевізори, все те, що непотрібно нашому населенню, якимось чином воно з'являється на сміттєзвалищах. Хоча насправді воно має забиратися виробниками, перероблятися і направлятися на повторне використання або на утилізацію, але зовсім іншим чином. Батарейки і акумулятори також величезна проблема світового рівня, тому що це є одним із найбільш токсичних відходів. Все це, безумовно, присутньо на всіх без винятку полігонах нашої країни. Харківська область не є винятком в даному випадку, на жаль, поки що, хоча ми сьогодні будемо спілкуватися про те, яким чином вже і що запроваджується в Харківській області і безпосередньо в місті Харкові.

І ще одне питання, про яке ми будемо розмовляти, це питання відходів руйнації або руйнування. І саме в контексті цих двох питань проблеми з твердими побутовими відходами і проблеми відходів руйнування, Харківська область, Харків як місто, вибір його для проведення виїзного засідання є абсолютно не випадковим. Саме Харківська область є однією з багатостраждальних областей через яку, на жаль, пройшла навала фашистська нашого північного сусіда, яка була, дякуючи нашим Збройним Силам і координації всіх зусиль, всіх органів виконавчої влади, центральної виконавчої влади і місцевих органів, яка була звільнена і зараз відновлюється. Але внаслідок нескінченних руйнувань, які відбуваються щоденно, внаслідок вибухів, внаслідок прильотів... а ми всі знаємо, що таке приліт в місті Харкові, це 40 секунд від вильоту ракети, внаслідок бойових дій, які чиняться на фронті, все це спричиняє створення і надмірне накопичення відходів руйнування.

На жаль, незважаючи на те, що ще в 22-му році, у вересні 2022 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України про порядок поводження з відходами руйнування, ця проблема залишається, вона є в певних випадках критичною, поки що ми вирішили тільки одну частину – це  де їх накопичувати, як з ними поводжуватися окремо від твердих побутових відходів. Але це не вирішує питання  накопичення і переробки і повторного використання. А ми всі розуміємо скільки їх створиться, коли ми вже перейдемо до стану відновлення, до стану можливого перетворення зруйнованих міст на нові квітучі міста.

І зараз,  саме  тому нашим комітетом було запропоновано прийняти участь запрошених до комітету і представників Міндовкілля і представників Мінінфраструктури і я дякую і Олександровичу  Васильовичу Краснолуцькому, Наталії Вікторівні Козловській за прийняття участі в цьому засіданні і за ті думки і напрацювання, які будуть висловлені.

Я впевнений, що саме Харківська область буде однією з тих перших областей, які всі напрацювання, які вже втілені в законодавство, які втілені в підзаконні нормативні акти, в ті методики, які існують, почне втілювати першою. І я    хотів би, щоб ми приїжджали ще неодноразово, але ми приїжджали вже на відкриття об'єктів, на запуск об'єктів, як той об'єкт, який ми сьогодні побачили на Дергачівському полігоні, об'єкт з переробки твердих побутових відходів. Який, я сподіваюся, невдовзі, за рахунок наших спільних зусиль, буде запущений. Я хотів би, щоб саме такий об'єкт ми побачили  стосовно відходів руйнації, і я думаю, що завдяки тим зусиллям, які докладає Мінінфраструктури, я думаю, що це абсолютно реально. І я думаю, що Харківська область буде однією з тих областей, вона  і є однією  з тих областей на які можна рівнятися і варто рівнятися  я думаю, що це буде тільки розвиватися.

Тож, шановні колеги, розпочинаємо сьогоднішнє засідання і я передаю слово Олегу Васильовичу Синєгубову начальнику Харківської обласної військової адміністрації. Будь ласка.

 

СИНЄГУБОВ О.В. Дуже дякую, шановний Олег Володимирович, шановні відповідно колеги. Я радий вітати вас тут на Харківщині у нас, у нас вже, напевно, ви є рекордсменами щодо виїзного засідання вашого комітету тут. І, звичайно, ті проблеми, які ми наразі піднімаємо, вони дуже актуальні для нас, для Харківщини. З Ігорем Олександровичем Тереховим ми маємо стикатися з цими проблемами щодня, фактично після кожного там обстрілу нашої цивільної інфраструктури і міста, і населених пунктів нашої фактично території, нашої відповідно там області.

Я хотів би декілька слів сказати про загальні цифри, ту ситуацію, яку ми маємо тут по профілю засідання. Якщо можна, презентація на екрані, щоб ми зрозуміли як, що перемикати. Це у нас загальна цифра збитків, які відповідно пораховані наразі і, звичайно, питома вага – це саме земельні ресурси, майже 425 мільярдів гривень. Це, безумовно, передусім тим, що і забруднені наші землі, і забруднені наші території і більше 500 тисяч гектарів сільськогосподарської землі наразі ми не можемо використовувати у зв'язку із замінуванням, у зв'язку з тим, що на цих фактично територіях велися активні бойові дії. Звичайно, того ресурсу, який має наразі держава, навіть і за допомогою наших міжнародних партнерів, фактично вирішити це питання наразі неможливо. Поступово йдемо, в принципі, працюємо з усіма нашими міжнародними партнерами, оонівськими організаціями тощо.

Однак ресурс наразі витрачається досить, скажемо так, вагомий, я маю на увазі міжнародний. Однак, по факту ми маємо констатувати, що результат щодо введення в експлуатацію земель, які були із грифом "Заміновано", у нас так іде процес фактично досить повільно. І щодо рослинний, і відповідно тваринний світ, майже 4 мільярди і атмосферне повітря 3,5 мільярда.

Що стосується ПЗФ, у нас всього в області налічується 247 заповідних об'єктів, майже половина це 42 відсотки були фактично або під окупацією, або під зоною фактично активних, тобто бойових, дій. І звичайно використовувати їх у повному відповідно там обсязі небезпечно, про це ми маємо комунікувати постійно із населенням. І от лише вчора підрозділи ДСНС привели статистику, що біля 300 людей у нас фактично постраждали внаслідок фактично підриву цивільних людей, маю на увазі, на вибухонебезпечних там предметах, різних типів тощо і майже 100 тисяч вибухонебезпечних там предметів. При цьому наші підрозділи ДСНС вже знешкодили на території Харківської області. У нас розмінування не припиняється наразі.

Стосовно лісів, то, звичайно, що у нас 420 тисяч гектарів Лісовий фонд налічує. І, знову ж таки фактично 180 тисяч, майже третина у нас має такий статус, який потребує фактично додаткового обстеження, які не можуть використовуватися фактично у повноцінному режимі нашим відповідно по лісовим господарствам. Якщо назвати назви, ми всі розуміємо і Вовчанський, відповідно Куп'янський, Ізюмський напрямок, тому все це потребує такого  ретельного опрацювання, розмінування тощо. 

І хотів би зупинити увагу на тій ситуації, яка сталася у місті Харкові, це обстріл був шахедами, 9 лютого 2024 року внаслідок чого у нас фактично стався витік палива у зовнішнє навколишнє середовище біля 3 тисяч тонн, це досить масштабна катастрофа, яку ми мали визначена вона комісією ДСНС, як локальний рівень, стався витік палива. Нами було вжиті всі необхідні заходи разом із містом, разом з відповідними підрозділами ДСНС, з нашим управлінням рибного господарства. І просто, коли ми взяли заміри, ось ви можете бачити цифри. У річці Немишля перевищували рівень допустимий у 260 разів, у річці Харків – 820 разів, у річці Лопань в два рази, у річці Сіверський Донець в 3,7 разів.

Перш за все нашим першим завданням було це не допуск витоку далі тобто розповсюдження цих речовин до річки Сіверський Донець, оскільки звідти бере воду і мільйонне місто Харків, і інші наші населені пункти. Значить, оперативно вжили заходів, взяли відповідні понові загородження із міста Одеса, нам їх там привозили, значить включилися: наші міжнародні партнери, місто, ми. Прибували, значить, відповідні сорбенти, які, до речі, виявилися досить ефективними, значить, оскільки вони на органічній основі і після себе не залишають зовсім ніяких залишок, тобто розпаду і фактично в нуль приводять до рівня фактично концентрацію цієї речовини.

Значить, наразі ми дійсно спостерігає вже позитивну динаміку. Значить, у нас, ну, ми використали майже чотири з половиною тисячі літрів сорбенту, 261 метр бонових загороджень. Значить, ну, і в резерві у нас ще біля 40 тисяч цього сорбенту, ну, і відповідно бонові загородження так, ну, тобто так само маються.

Значить, ми визначили там 11 локацій, де ми заблокували цю речовину і, звичайно, там почали застосовувати цей сорбент. Значить, наразі у нас прийшло в норму, значить, повністю річка Сіверський Донець, ну, і інші ще маємо, скажімо так, звичайно, перевищення, однак динаміка в нас позитивна і далі будемо, звичайно, працювати над тим, щоби повністю, ну, тобто привести цю шкоду майже до нуля.

Однак відповідно з чим ми зіткнулися по факту? Значить, звичайно, що коли стається така катастрофа, така аварія, ми маємо, мали б мати, напевно, чіткий алгоритм дії, так, щодо там нашої відповідно державної там екологічної інспекції, всіх наших структурних там підрозділів. Такого плану дії, відверто кажу, у нас немає, тому що такої ситуації не було. І тому ми разом з підрозділами ДСНС залишали всі наші наукові інститути із містом і розробляли вже по ходу, тобто що ми маємо зробити в першу чергу, щоби локалізувати цю ситуацію і далі, по-друге, що ми маємо робити, щоби ліквідувати наслідки.

Ми можемо вже наразі констатувати те, що насідки ми фактично локалізували і наразі триває ліквідація. Однак, якщо брати місто Харків, я думаю, що Ігор Олександрович про це скаже, значить, ми зараз розробляємо знову ж таки покроковий план дій, тому що подекуди у приватних домогосподарствах землю прийдеться, напевно, замінювати повністю, а це чорноземи і все інше. Тобто ми розуміємо вартість цього. Звичайно, що наразі ми будемо це все прораховувати, після того будемо звертатися до вас за підтримкою і будемо, звичайно, просити виділення коштів на ці заходи із, напевно, резервного фонду, значить, щоб профінансувати це все. Тому що ми наразі перерахували збитки, які ми маємо наразі, однак, перш за все, маємо ліквідувати ці наслідки. Це стосовно цієї відповідно аварії.

Далі у нас мова піде і хотіли б ще доповісти про управління побутовими відходами, те, про що ви зазначали. І тут, на цьому етапі, я хочу передати слово своєму профільному заступнику і він відповідно щодо цього доповість. Якщо можна, передати, будь ласка.

 

ІВАНОВ Є.Г. Дякую.

Шановний Олеже Васильовичу, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, всі присутні! Декілька слів про ситуацію з побутовими відходами в Харківській області і фактично ту ситуацію, яку ми маємо від початку незалежності України і по теперішній час. Харківська область має на своїй території 79 відповідно полігонів та звалищ, при цьому 96 відсотків з них не відповідають нормам екологічної безпеки і фактично лише декілька об'єктів частково і то відповідають повністю відповідно нормам екобезпеки. При цьому обсяги утворення твердих побутових відходів населення у Харківській області - це ми маємо 692 тисячі тонн на рік, відповідно 266 кілограмів на одну особу. І загальна площа фактично звалищ, на яких є відходи, які не переробляються, - це 280 гектарів.

 Така ситуація, звісно, вона не може влаштовувати і ми разом за підтримки профільного комітету відповідно і за підтримки міністерства почали діяти ще на початку минулого року і почали розробляти відповідно нову систему управління побутовими відходами, яка б враховувала в собі будівництво фактично восьми нових заводів на модульній основі, про це я скажу трохи нижче. Відповідно розташування і потужність цих заводів вона вираховується із логістичної потреби, з населення, відповідно з прив'язки до районних центрів. І по наслідках проведеної роботи маємо, що Харківська область має необхідність і буде побудовано вісім загалом заводів різної потужності.

Модуль 2. Те, що ви бачите на презентації, це два заводи. Відповідно це Чугуїв та Дергачів, це заводи великої потужності, шість заводів трохи меншої потужності, фактично всі вони прив'язані до районних центрів, охоплюють 2,6 мільйонів осіб в разі їх повного завантаження і будівництва. Загальна вартість реалізації проекту майже 260 мільйонів євро. Ведемо наразі перемовини, ці гроші вони частково можуть бути профінансовані нашими європейськими партнерами відповідно банком, Європейським банком розвитку. Але там є умови співфінансування, в тому числі за державні кошти та за власні кошти громад. Відповідно високу вартість має проектно-кошторисна документація, яка повинна бути у нас розроблена перед будівництвом відповідних заводів. Наразі ми на цій стадії, ми працюємо саме над створенням цієї документації.

Зазначу, що обсяг переробки відходів Харківським кластером, в разі будови восьми заводів має складатися 785 тисяч тон на рік.

Також паралельно працюємо над створенням умов з боку держави, з того огляду, щоб іноземний партнер міг звернути на нас увагу і все ж таки надати співфінансування, яке передбачає фактично гарантування інвестора постачання відходів як мінімум на 10 років, встановлення прозорої та зрозумілої дозвільної системи, в тому числі при розробці проектно-кошторисної документації. І також інформаційна система для обліку та контролю побутових відходів має бути, відповідати європейським відповідно стандартам.

На території фактично області щорічно утворюються 692 тисяч тонн твердих побутових відходів і в разі будівництва кластеру їх за тих умов, що будемо рухатися згідно нашого плану і у нас не буде ніяких, скажімо так, ускладнюючих факторів, то лише на  2035 рік Харківська область може вийти на фактично результат, який ми хочемо і маємо досягнути – це 100 відсотків переробки відходів, це основна ідея взагалі по будівництву цих заводів – це стовідсоткова переробка наших відходів і щоб не було фактично свалок, сміттєзвалищ, все повинно бути перероблено і, окрім того, фактично ці ж перероблені відходи, вони будуть поставлятися і фактично викупатися, і у кластера є прибуткова частина.

Два типи модульних заводів. Шість заводів, про які я казав, з восьми – це відносяться до модулю один, відповідно мають потужність 285 тисяч тонн на рік, покривають собою від 100 тисяч до 140 тисяч осіб і радіус охоплення до 70 кілометрів кожний.  Звісно, що при цьому, при будівництві, роботі вже заводу передбачається глибоке сортування, переробка органічних відходів, відповідна підготовка до транспортування – це все замкнутий логістичний цикл, який повинен відповідати сучасним європейським нормам як, власне кажучи, і сам завод.

Два інших найбільш потужних заводи, які відносяться до модулю два, набагато більш потужніші – це 250 тисяч фактично тонн переробленої продукції на рік твердих побутових відходів і покривають вони обидва собою загалом до 1 мільйона 400 тисяч осіб. Всього маємо фактично 2,6 мільйона осіб з восьми заводів, фактично все населення Харківської області до повномасштабного вторгнення, як ми його мали. Радіус охоплення кожного заводу знов же так 70 кілометрів.

На цій карті ви бачите розрахований попередньо, прорахована логістична ситуація з майбутнім будівництвом цих заводів. Два більш потужних заводи – це Дергачі, Чугуїв і шість заводів фактично, окрім Змієва, це все районні центри.

Хочу зазначити, що в цілому ситуація з фінансуванням виглядає так, що фактично кожен завод, він має бути побудований з співвідношенням фактично 50 на 50, з яких 50 майже відсотків – це приватні інвестори і іноземні партнери, і інші 50 відсотків – це бюджет усіх рівнів, починаючи відповідно до бюджету громади. Тобто це проект співфінансування 50 на 50. І прибуткова частина кластера, про який я казав вище, вона має під собою фактично ті речі, які можуть і повинні виділятися при переробці. Це і скло, чорні метали, кольорові метали, є прораховані відсотки, які можна отримувати від кожної тонни твердих побутових відходів, наприклад, чорних металів – до полутора відсотків, кольорових – 0,2 відсотка. Відповідно електроенергія теплова, вона також виділяється і електроенергія сонячна при  умови роботи цього кластера за рахунок того, що можуть бути використані дахи заводів. Це також 7 тисяч мегават на рік, що є дуже потужним результатом.

Наприкінці хочу зауважити ще раз вашу увагу на двох таких фактично найбільш важливих цифрах. Це обсяг переробки твердих побутових відходів, який ми будемо мати в разі будівництва все ж таки 8 цих заводів. Це 785 тисяч тонн на рік. І вартість реалізації проекту майже 260 мільйонів євро, так, вона дуже велика, і справа тут до того ж не тільки в грошах. Процес дуже кропіткий. Проектно-кошторисна документація і всі умови, які ми повинні виконати для умови взагалі початку будівництва цих заводів, вони повинні відповідати європейським світовим нормам, стандартам, на які ми перелаштовуємося фактично зараз. І в цю ситуацію ми вчимося, входимо в неї з нуля, переймаючи досвід європейських партнерів, бо без цих умов не буде співфінансування відповідно з боку Європи і світу відповідно угоді.

Доповідь закінчив. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олеже Васильовичу, Євген Геннадійович.

Сподіваюсь, що дійсно Харківська область, по-перше, до Харківської області невдовзі повернеться все її населення, сподіваюсь, що в Харківській області будуть створені такі умови, що дозволять і збільшувати населення завдяки її розвитку. І ті показники, які були сьогодні вказані вам у презентації, вони будуть оправдані і дозволять в тому рахунку залучати інвестора, інвестицій, в тому, щоб дістати інвестиції.

Величезні проекти, масштабні, але хотілося б, щоб ці проекти втілилися в життя. Але є поточна проблематика, є поточна проблематика управління відходами міста Харкова. Я просив би Ігоря Олександровича Терехова розповісти про те, що відбувається. Я хотів подякувати Ігорю Олександровичу і комунальним службам міста. Комітет їхав по місту, представники міністерств їхали і бачили, в якому прекрасному стані знаходиться місто завдяки всім комунальним службам.

 

ТЕРЕХОВ І.О. Ще не в прекрасному, перехідний період є, влітку приїжджайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Частіше запрошуйте, будь ласка, будемо приїжджати.

 

ТЕРЕХОВ І.О. Дякую.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні пані та панове, шановні представники міністерств. Дуже приємно вас бачити. З минулої зустрічі пройшло не так багато часу, будемо казати, швидко пройшов час, але ситуація щодо екологічних проблем, на жаль, загострилась. Загострилась вона тому, що Харків перебуває під постійними обстрілами. І останні, такі потужні вибухи, які пролунали у місті, коли був приліт шахедів на нафтобазу, яка розташована поряд з житловим мікрорайоном, з житловими будинками, а також річками, що стосується річки Немишля, потім Харків, Лопань, Уди. Дійсно, жахливі руйнації були. Перш за все, це загиблі люди, загиблі родини. Сім осіб, які заживо згоріли, і це жахливо. Жахливо, я бачив все разом з представниками прокуратури, ДСНС на власні очі. Це було, дійсно,  жахливо.

Крім цього, хочу вам сказати, що ті екологічні проблеми, з якими ми стикнулися після цього випадку дуже серйозна. Це перш за все екологічна проблема. І я тут вдячний, дуже вдячний Олександру Борисовичу Фельдману, який відгукнувся на наше питання і надав нам одразу синтапон і завдяки чому ми могли зупинити те, що могло бути з нашими річками, і дуже вдячний йому за це.

Крім цього, хочу сказати, що сьогодні ми працюємо з населенням відповідного району міста. Всі наші комунальні підприємства задіяні. Ми вже вивозимо ґрунт. Дуже багато ґрунту прийшлося вивезти в вулиць цього мікрорайону. Крім цього, цей ґрунт ми вивозимо з приватних домоволодінь і завозимо новий ґрунт. І це колосальні затрати. Ми виділили кошти з нашого міського бюджету. Крім цього, цей реагент, який нам потрібен, на жаль, ми купували тільки одну тонну реагенту, бо він дуже дорогий, він коштує 237 гривень 1 кілограм, нам потрібно сьогодні 100 тонн такого реагенту. Він дуже корисний, він дуже добре працює і ми бачимо, що він потрібен сьогодні, але такі величезні кошти ми сьогодні не маємо можливості виділити, бо у нас дуже багато руйнацій, як ви розумієте. І дійсно тут потрібна нам допомога, допомога і резервного фонду – державна, Олег Васильович вже казав.

Що стосується руйнацій, у нас більш ніж 8 тисяч 800 будівель в той чи іншій степені пошкоджені. І, звісно, так як постраждало наше місто, жодне місто України не має таких руйнацій. Я хочу, щоб ви це розуміли. І дуже багато чого потрібно і зараз незважаючи на військові часи розбирати і переробляти, і я не хочу чекати до закінчення війни. Ми вже розбираємо, уже той житловий будинок, який був дуже зруйнований, вже і 82 – це будинок знає весь світ і сьогодні ми розбираємо першу секцію цього будинку. І я хочу, щоб ми реалізували і там переробку, бо такі можливості є певним часом.

Ви були сьогодні на нашому полігоні, так, і ми там будемо все це складувати, переробляти. Ми сьогодні співпрацюємо з японською фірмою JICA і дуже серйозно співпрацюємо. Ми розуміємо, що нам потрібно для того, щоби... яке обладнання нам потрібно для переробки всього цього.

Є у нас пропозиції і Німеччини, і інших держав, і в тому числі і приватних підприємців, і приватних інвесторів іноземних для того, щоби організувати це, тому будемо чекати. От зараз настала весна і ми будемо все це робити. Звісно, на все коштів не вистачає, ми чудово це розуміємо, але будемо залучати інвесторів, будемо залучати інвестиції.

Взагалі, я хочу сказати, що, на жаль, війна відстрочила певні плани. Але я дуже хорошо пам'ятаю, коли я розпочинав роботу над створенням цього переробного підприємства, нашого полігона, да, і по кошторисній документації, це було багато років тому. І тоді я об'їздив дуже багато країн світу і мав, бачив на власні очі всі сміттєзвалища, які вони були і які переробні підприємства сьогодні стоять там. І дуже хотів, щоб у нас з'явилося сучасне переробне підприємство, але, на жаль. І ми вже домовилися практично з Туреччиною, і декілька разів були там, і в Анкарі і в Адані і підбирали дуже ретельно від залежності морфології сміття того переробного полігону, будемо казати так. Але, на жаль, у нас сміття було, мало морфологію зовсім іншу ніж у Туреччині і в інших країнах. Тому ми зупинились на цьому проекті, який ви бачили, зараз би я зовсім інший проект обрав, зовсім інший проект. Коли ми зараз бачимо таку потужну презентацію, дуже ретельно потрібно ставитись, уважно ставитись, бо є..  Якщо б я зараз обрав, я обрав би зовсім інший тип, вибирав би. Це коштує, це коштує, але нам потрібно ще розуміти, що у нас є певне обмеження щодо тарифів на вивіз сміття, на переробку сміття. Нам потрібно все збалансувати.

Тому ви бачили сьогодні те, що ми зробили, ми, звісно, закінчимо це. І ви бачили переробку, витяг газу. Суярко показував вам, да? Витяг газу полігонного, як він ... (Не чути) переробляється і як потрібно зробити, щоб він в систему енергозабезпечення потрапляв і скільки він коштує. Це такий проект. Дійсно, він добрий проект, такого проекту, я розумію, немає в Україні. Але сьогодні потрібні вже нові підходи в залежності від іншої зовсім морфології сміття, підкреслюю, іншої вже морфології сміття, і в Харкові, і в інших містах України. Тому потрібно... Я би логістично по-іншому зараз би будував зі станціями, які були би перевалочними і інше, сміттєвози би брав. Дуже багато речей, буде можливість, поспілкуємося, у мене є своє бачення, бо я дуже гарно знаю всі ці кроки, які були і які є. Але хочу сказати, що, дійсно, дуже важливо, що ми разом зацікавлені в цьому і я впевнений що, не чекаючи закінчення війни, ми можемо сьогодні робити все це.

Я дякую. Будуть питання, з задоволенням відповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам щиро дякую, Ігор Олександрович. Я дуже дякую за ваш досвід і освіченість в цій проблематиці, і те масштабне бачення, яке ви сьогодні презентували і, я впевнений, ще неодноразово презентуєте.

І, дійсно, коли ми їхали до Харкова, я мав певну фору, я вже знав, що це за об'єкт. Мої колеги його ще не бачили, і я можу вам точно сказати, що коли вони його побачили, вони доволі здивувалися, що в Україні вже існує такий об'єкт, коли інші області тільки приступають до планування і створення таких об'єктів, наш об'єкт в Харківській області, в місті Харкові, вже на 95 відсотків готовий до запуску.

Звісно, є проблематика, з якою сьогодні нас ознайомлять керівники об'єкту, і я впевнений, що завдяки сьогоднішньому засіданню комітету ми знайдемо, спробуємо принаймні знайти шляхи для подолання цієї проблематики, для того, щоб він врешті-решт запустився, і, звісно, цей об'єкт, як я вже казав, він буде базовий, базовий для створення системи управління відходами в Харківській області.

 

ТЕРЕХОВ І.О. Я дуже вдячний вам за таку оцінку. Перед тим як Юрій розпочне свою доповідь, я хочу сказати, що, на жаль, війна, ви знаєте, відстрочила певні плани, але ми все ж таки в останню зиму перед війною зробили з старого нашого сміттєзвалища таку санково-лижну трасу. І діти, школярі приїжджали і катались там. Але в планах у нас була побудова справжньої лижної траси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це прекрасний досвід, який дає можливість нам не тільки використовувати кожну з ділянок нашої країни для корисних цілей або… (Не чути) ці ділянки, ну, тобто господарські відносини до ділянок, але ще і підвищувати екологічну свідомість і показувати, що сміттєзвалища в тому вигляді, в якому вони знаходяться по всій нашій країні, так само як і, на жаль, по Харківській області, що тільки сказати про Роганський полігон, який також потрібно прибирати, приватний. Приватний – це не означає, що він має залишатися в такому вигляді. Так-от, в нашій країні мають бути не такі полігони, а рекультивовані полігони і нові полігони, такі як зараз на Дергачах

 Тому, безумовно, такий досвід, як створення лижної гірки, або будь-якого іншого об'єкта дозвілля, парків на базі рекультивованих полігонів, – це прекрасний світовий досвід, який, безумовно, варто використовувати. Але, знову ж таки, безумовно, це може бути, має бути тільки в сукупності зі створенням нових потужностей для переробки і подальшого використання, і переробки відходів, і захоронення мінімальної кількості фракції відходів.

Перед тим, як надати слово Юрію Михайловичу Суярку, я хотів би надати ще слово Тетяні Петрівні Єгоровій-Луценко, голові Харківської обласної ради.

Тетяна Петрівна, ви з нами? Тетяна Петрівна не з нами, на жаль. Сподіваюсь, що вона підключиться, коли буде можливість. Коли буде можливість у Тетяни Петрівни підключитися, ми надамо їй слово.  А зараз я хотів би надати слово Суярко Юрію Михайловичу – директору комунального підприємства муніципальної компанії поводження з відходами Харківської міської ради з доповіддю досвід побудови системи управління твердими побутовими відходами в місті Харкові. Хотів би послухати. І досягнення і проблеми, які існують.

Будь ласка.

 

СУЯРКО Ю.М.  Мене звати Юрій Суярко, я директор комунального підприємства муніципальна компанія поводження з відходами Харківської міської ради. До вашої уваги презентація нашого проекту – це побудова комплексу з переробки твердих побутових відходів біля міста Дергачі, який будується на кошти Світового банку нашим підприємством.

Наступний слайд, будь ласка. Свою історію Дергачівський полігон розпочав у 1998 році, був побудований перший полігон, який був закритий у 2006 році, того ж року був запущений в дію наступний полігон, що пропрацював до 2020 року, і в 2017 році розпочалося будівництво нового комплексу з переробки відходів, який включає в себе полігон санітарний площею 13 гектарів, а також проммайданчик, який розміром 4 гектари, на якому будується сортувальний комплекс, а також система по утилізації  полігонного газу з виробленням електричної енергії та теплової енергії.

Взагалі основні заходи, які передбачені проектом – це будівництво сортувальної лінії, яка потужністю 40 тисяч тонн роздільно зібраних відходів та до 100 тисяч тонн змішаних відходів. Будівництво сучасного полігону також монтаж системи збору та транспортування полігонного газу з виробленням електричної енергії і будівництво відповідних споруд, інженерних мереж та благоустрій території. А також культивація полігону, що  діяв до 2020 року.

Система поводження відходів у місті Харкові виглядає саме так як показано зараз на слайді. Тобто наразі у нас змішана система збору відходів. Основна частина відходів збирається змішана і виводиться на полігон і захоронюється. Невелика частина відходів у якості експерименту збирається вже роздільно, наразі вона досортовується вручну для того, щоб зрозуміти, яка кількість відходів у нас можлива, буде який відсоток при сортуванні на сортувальному комплексі.

Далі, після запуску сортувального комплексу буде впроваджуватись система роздільного збору, і ці відходи роздільно зібрані будуть повністю всі завозитись на сортувальний комплекс, у результаті чого на виході ми будемо отримувати папір, пластик, тобто сировину для вторинного використання, а залишки будуть захоронюватись на полігоні. Полігонний газ видобуватиметься, він уже видобувається зараз і виробляється електрична енергія, яка покриває всі потреби комплексу, а теплова енергія повністю забезпечує опалення і адміністративно-побутового комплексу, і сортувального комплексу.

Наші технології, технології, за якими будується комплекс, закриває декілька проблем, які існують взагалі в системі поводження з відходами в Європейському Союзі. Але ми бачимо, що нам потрібно ще досягати більш високих цілей, а це вже – запобігання утворення відходів – це вже зовсім інше сприйняття відходів самим населенням.

Санітарний полігон, він представляє собою площу, яка повністю покрита геомембраною. Ця геомембрана упереджує попадання фільтрату у ґрунти, тому ми зовсім не забруднюємо ґрунт, не забруднюємо підземні води. Далі геомембрана закривається геотекстилем, який забезпечує зберігання мембрани, щоб не було ніде ніяких пробоїв від відходів, і далі дренажний слой щебеню. Система збору фільтрату облаштована також на даному полігоні: фільтрат збирається у велику ємність і потім подається на очистку. Очистка відбувається за допомогою системи зворотного осмосу.

Загалом структура нашого сортувального комплексу складається з ділянок, де сортування відбувається вручну. Це ви бачите голубим таким кольором прямокутники, там у нас працюють люди, і вони досортовують ті відходи, які сортуються апаратно на ділянках, які ви бачите відмічені зеленим кольором. Те, що відмічено зеленим кольором – це автоматичні системи сортування.

Дегазація. Система збору полігонного газу складається з скважин. Ви бачите зліва у верхньому кутку, де видобуваються полігонний газ, потім він подається на газозбірні станції (справа у верхньому кутку), звідти через компресорну станцію (зліва в нижньому кутку) подається на генератори (справа в нижньому кутку), які і виробляють електричну та теплову енергію.

Це ви бачите той полігон, який був закритий у 2020 році, саме так він виглядав до початку рекультивації. Після закінчення рекультивації це вже зовсім інший вигляд. Ви бачите, що там оці чорненькі такі бочечки – це там, де ми облаштували бурові скважини для видобутку полігонного газу. Вся ця територія вкрита чорноземом і засіяна травою. І на одному схилі ми дійсно планували облаштувати лижний склон із штучним покриттям.

Для чого це було потрібно? Ми побачили те, що у населення є дуже великий запит на роздільний збір і взагалі з'явилася дуже велика зацікавленість, а що відбувається з тими відходами, які вони викидають щоденно у контейнери. Тому до нас почали приїжджати і дітки з молодших класів, і середні класи, і були у нас студенти з університетів, а також велика зацікавленість навіть у дорослих. Приїжджали до нас на екскурсію навіть там з (Не чути) подивитися, яким чином ми поводимося з відходами і що взагалі відбувається у нас у місті. Тому, розуміючи цю потребу, ми розробили проект такої невеличкої будівлі легкої, яка буде безпосередньо на горі цього рекультивованого полігону з панорамним виглядом, щоб ті, хто до нас приїжджають, гості і учні, могли бачити і сортувальний комплекс, і полігон, і ті проблеми, з якими зіштовхується наше місто і наша природа в результаті діяльності людини.

Цей схил із штучним покриттям, він для того, щоб залучити людей якомога більше і щоб цих людей і привернути їх увагу до того, щоб вони продукують, і щоб вони бачили наглядно яку кількість відходів взагалі продукує місто, і які території потім забруднюються. Також це один із прикладів того, яким чином можна потім вже рекультивовані полігони використовувати в життєдіяльності людини.

Взагалі реалізація проекту у нас дозволить зменшити обсяг захоронення відходів за рахунок впровадження роздільного збору і направити в цикл виробництва ресурсоцінних компонентів в обсязі до 50 тисяч тонн.

Виробництво електричної енергії на початку в нас планується 2,3 мегават на годину, це біля 16 тисяч, 16,5 тисяч мегават на рік. Також завдяки системі, яка була використана при рекультивації полігона ми зменшуємо викид СО2 в атмосферу на 70 тисяч тонн.

Також безпечна експлуатація полігона виключає різні пожежі і забруднення підземних вод. Проект протестований до поточного стану в житлово-комунальне господарство України – це дуже важливо і може бути тиражоване для інших міст. Цей проект також створює додатково 152 робочі місця, які дуже важливі для місцевого населення.

Під час активних бойових дій полігон зазнав... комплекс зазнав дуже великих руйнувань. Ви бачите, що всі будівлі абсолютно були пошкоджені. Також згоріла четверта карта полігона, яка вже була готова до засипки щебенем. І також у нас була знищена техніка, яка працювала на тілі полігона. Наразі всі роботи по відновленню виконані і у нас завершення – майже 97 відсотків. Тому ті, хто був сьогодні, вони бачили в якому стані зараз будівлі, в якому стані зараз полігон.

Так, основна проблема, яка у нас склалася, –  це відсутність коштів на добудову полігону. Залишилось близько 5 мільйонів доларів на добудову самого комплексу і на відновлення знищеної карти полігону і добудови її також потрібно близько 1,5 мільйона доларів. Але все ж на цей час ми вже змогли здати в експлуатацію, і перші дві карти полігону, і систему збору полігонного газу з виробництвом електричної енергії.

На даний час ми закінчуємо процес оформлення ліцензій, договорів і вже наступного тижня плануємо запустити вироблення електричної енергії.

Вироблення електричної енергії дасть нам можливість отримати додаткові кошти, в тому числі для погашення заборгованості перед урядом у свою чергу, який тут виплачує кошти Світовому банку.

У нас також є перспективні напрямки, які ми почали розглядати ще в довоєнний час, після завершення будівництва полігону, що ж ми все ж таки хотіли б ще зробити. Саме це ферментація органічних відходів. Тобто, якщо ми виберемо з всіх відходів саме органічне, ми зможемо зменшити кількість відходів, що потрапляє до тіла полігона до 30 відсотків. З цих речовин ми можемо виробити біогаз, а система по утилізації біогазу у нас уже готова.

Також є певна проблема з роботою з відходами зеленого господарства – це гілки, це трава, це те, що скошують у парках. Тому ми були у Фінляндії і побачили такий спосіб утилізації такого роду відходів. Тут також на це щось на кшталт компостових ям, на виході ми отримуємо теж біогаз і компост.

Наша лінія дозволяє отримувати на виході матеріал, з якого можна зробити РДР і, якщо при певних умовах, особливо, якщо це буде модернізація якоїсь із ТЕЦ, що належить… Що є  комунальним підприємством, якщо там встановити котел, який дозволить нам спалювати цей РДВ, цей РДР. По-перше, ми знизимо ту кількість газу природного, який цей ТЕЦ споживає. А, по-друге, ми зменшимо кількість тих відходів, які потрапляють в тіло полігону, і таким чином ми збільшуємо термін дії таких полігонів. Це ще додатково 10 відсотків відходів, які можна прибрати з тіла полігону, а також додаткові 15 джоулів на кілограм енергетичної потужності палива, що дасть 18 мегават/годин енергетичної потужності. Чому саме на ТЕЦ? Тому що там вже повністю готова система, яка може це все тепло розподілити або у вигляді тепла, або у вигляді електричної енергії. І це найдешевший шлях для того, щоб організувати спалення частини відходів у вигляді РДР.

Я дякую вам за увагу. Будь ласка, якщо є якісь питання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Михайловичу, перш за все за підготовку об'єкту до подальшого пуску, експлуатації.

Дійсно, глибоко опрацьований і підготовлений проект, незважаючи навіть на зауваження, які робить Ігор Олександрович. Завжди, звісно, можна зробити краще, але такий об'єкт, я ще раз повторюю, він є поки що єдиним в нашій країні такого рівня, і я сподіваюся, що подальші виступи наших колег з відповідних міністерств: Міндовкілля, Мінінфраструктури, вони або підтвердять це, або зроблять свої зауваження і, звісно, розкажуть своє бачення по управлінню твердими побутовими відходами.

Будь ласка, я передаю слово пані Євгенії Попович – директору Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля. Будь ласка, пані Євгенія.

 

ПОПОВИЧ Є.С. Дякую, Олеже Володимировичу.

Доброго дня усім учасникам сьогоднішньої нашої зустрічі. Дійсно, об'єкт дуже гарно виглядає, є свої недоліки, ми їх висказали, коли були у вас на здійсненні в тому числі і перевірки предліцензійній до отримання вами ліцензії на управління небезпечними відходами, але вони вже усунуті, як ми сьогодні побачили. Але для цього ще треба, потребує запросити відповідних спеціалістів. Але в цілому це дуже гарний результат, який ми, дійсно, і до війни і під час війни впровадили і маємо вже як розвинуту інфраструктуру управління відходами. Але ми розуміємо, що один сміттєсортувальний завод або завод сміттєпереробний не покриває усіх потреб нашої Харківської області, у тому числі з урахуванням того, що у нас 268 кілограм на одну особу. Ми розуміємо, що перемога вже буде незабаром і наші громадяни будуть повертатися до свого життя і утворювати знову ту кількість відходів, яка необхідна. Саме тому, але вже Євгеній Геннадійович розказав плани міністерства спільно з обласною адміністрацією, саме тому ми дійсно опрацювали і вивчили морфологію відходів, які є на території Харківської області. Запропонували все ж таки будівництво сміттєпереробної інфраструктури поки що шести, тому що Куп'янськ і Вовчанськ поки не розглядаються у зв'язку з   ситуацією, яка відбувається. Але вже здійснюються пошуки інвесторів, яких ми будемо залучати з метою створення, по-перше,  техніко-економічного обґрунтування, яке буде задовольняти у тому числі і потреби Європейського Союзу, адже з нами  плідно співпрацюють шведські колеги, які допомагають залучати кошти Європейського Союзу саме в розбудову інфраструктури управління відходами, яка для них є взірцем в Швеції. Тому що Швеція, як ви всі знаєте, є лідером переробки, в принципі, будь-якого сміття. 98 відсотків  всього утвореного переробляється або в енергію, або в тепло, або використовується повторно. Тому це колеги діляться з нами таким досвідом.

Щодо наших планів, то в плані саме управління побутовими відходами і в цілому відходами Харківської області, ми зараз напрацьовуємо рішення перш за все, які будуть покладені в оновлений регіональний план управління з відходами. Виокремимо окремі потоки, в тому числі такий новий для нас усіх потік відходів як відходи руйнацій. Розберемося як із обласною державною адміністрацією, так і перш за все з містом, що все-таки їм робити з відходами руйнацій, яким чином діяти, яких дій першочергових необхідно вживати. І одразу хочу сказати, що після все ж таки того, що сталося на нафтобазі, наш міністр дав доручення нашому заступнику, яка курує Державну екологічну інспекцію, напрацювати план дій для кожного міста, яке все ж таки може потерпати від таких наслідків, як підрив нафтобази. Якщо коротко. Я вдячна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгенія Сергіївна.

І хотілось би надати слово Хоцянівській Наталії Володимирівні, директору Департаменту комунальних послуг Мінінфраструктури. Будь ласка, Наталія Володимирівна.

 

ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу, Олеже Васильовичу, шановні народні депутати, шановні колеги.

В Україні щороку утворюється майже 39 мільйонів кубічних метрів побутових відходів, або понад 7 мільйонів тонн, які захоронюються на 6 тисячах сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 8 тисяч гектарів.

В країні у 1440 населених пунктах впроваджується роздільне збирання побутових відходів. У 26 населених пунктах працює 31 сміттєсортувальна лінія, утилізація побутових відходів здійснюється на сміттєспалювальному заводі у місті Києві.

На 18 полігонах влаштована система вилучення біогазу та експлуатуються … (Не чути) установки. Зокрема, це в містах Вінниця, Кропивницький, Рівне та Харків.

Через військову агресію та дії, які відбуваються по всій території України, зазнали великих руйнувань та пошкоджень засоби на об'єктах управління побутовими відходами, які потребують подальшого відновлення, а деякі повної відбудови.

На даний час є пошкодження інфраструктури у сфері управління побутовими відходами на суму більше ніж 750 мільйонів гривень. Зокрема, зруйновано понад 18 тисяч контейнерів, 190 сміттєвозів та об'єкти управління побутовими відходами, 3 біогазові установки, 4 сміттєсортувальні лінії, 885 контейнерних майданчиків.

Разом з тим, в країні проводиться робота з відбудови пошкодженої інфраструктури. Зокрема відновлено 5 полігонів, це два в Харківській області, по одному в Херсонській, Чернігівській та Миколаївській областях. 25 контейнерних майданчиків, 77 сміттєвозів, 1195 контейнерів.

З прийняттям Закону "Про управління відходами" міністерством здійснювалось і здійснюється розроблення проектів нормативно-правових актів у сфері управління побутовими відходами. Так урядом прийнято 7 постанов та наказів Мінінфраструктури. На стадії розроблення та погодження з центральними органами виконавчої влади перебуває ще два накази, що урегульовують питання і інформування споживачів про намір зміни тарифів на послуги, розгляд органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів.

Фінансування у сфері управління побутовими відходами здійснюється в основному за рахунок оплати населенням цієї послуги. Оскільки виробники упаковки та товарів в упаковці не мають законодавчого підґрунтя щодо надання фінансової допомоги на виконання заходів у цій сфері. Це мова йде про розширену відповідальність виробника.

Тому з метою створення системи збирання та рециклінгу відходів упаковки і зменшення остаточного видалення таких відходів на полігонах важливо прийняти Закон "Про упаковку та відходи упаковки, про ви вже Олеже Володимировичу, зазначали.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за виступ, Наталія Володимирівна.

Наталія Володимирівна, хотілося б від вас почути оцінку того об'єкту, який сьогодні знаходиться в Харкові як одного з яскравих, мені здається, прикладів розбудови інфраструктури, поводження з твердими побутовими відходами.

 

ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Цілком погоджуюсь, що це дійсно гарний приклад, який має право на поширення по іншим регіонам України, і звичайно, що зараз саме той час, коли дуже важливо і залучити іноземних інвесторів і при можливості кошти як державного бюджету так і місцевих бюджетів для впровадження таких проектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Володимирівна.

Шановні колеги, чи є запитання до цього блоку, до блоку саме з управління твердими побутовими відходами? Можливо, є запитання у представників районних адміністрацій? Якщо запитань немає, то можемо, переходимо до другого блоку нашого сьогоднішнього засідання комітету: це питання управління відходами руйнації.

Я хотів би надати слово Наталії Вікторівні Козловській, заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. Будь ласка, Наталія Вікторівна.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Колеги, клікер десь у когось, тому я буду просити наших технічних фахівців допомогти нам. Нічого страшного. Я хочу проговорити те питання, яке стосується саме відходів… зараз, ще раз, все добре, все добре. Так. Дякую.

Як ми дійсно знаємо, кількість пошкоджених або знищених будинків на території Харківської області якнайвища. Ми це бачимо по тій статистиці, яку органи місцевого самоврядування ведуть на базі Реєстру пошкодженого і знищеного майна. Станом на зараз в цьому реєстрі, якщо говорити тільки про багатоквартирні житлові будинки, по країні їх пошкоджено більше ніж 26 тисяч 800. Тобто це або пошкоджені, або знищені.

Якщо брати до уваги наступне, те, що говорив Ігор Олександрович, 8 тисяч 800 тільки по місту Харкову, то ми розуміємо, яке це співвідношення має саме для такого великого населеного пункту і такого великого обсягу. Ми з вами чітко розуміємо, що такий обсяг буде впливати на подальшу нашу спільну діяльність і що ми з цим взагалі робимо, і яким чином взагалі це робити.

Та статистика, яку нам дають органи місцевого самоврядування, говорить про те, що станом на сьогодні ми маємо таких обсягів близько 600 тисяч. Ми розуміємо, що ця цифра абсолютно нерелевантна, вона не враховує тимчасово окуповані території, вона не враховує території активних бойових дій і взагалі немає методики підрахунку такої інформації як такої.

Почну з останнього. А взагалі навіщо такий підрахунок? Тому що може виникнути питання, навіщо ми рахуємо те, не розуміючи для чого ми це робимо. Тому що в нашому розумінні ми з вами повинні досягти того показника, який дозволить максимально використовувати зазначене будівельне сміття в круговому циклі.

Дві картини, які ви бачите, особливо представники ДСНС, майже щоденно, тому я не буду зупинятися, це місто Бахмут і місто Чернігів. І по Харкову, я впевнена, що таких будинків, які ви зараз бачите, досить багато. В 2022 році, розуміючи, що...  ми отримали доступ до деокупованих територій і яка кількість пошкоджених будинків була на територіях, нам необхідно було надати органам місцевого самоврядування інструмент, який би дозволив взагалі принаймні тимчасово якимось чином формувати місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань, тому що його неможливо назвати сміттям, тому що це не зовсім в класичній формі, але це якийсь обсяг якихось конструкцій, з якими необхідно щось робити. І було прийнято спільно з Мінекології, комітетом, з нашими міжнародними партнерами постанову Кабінету Міністрів, яка і регулювала питання розуміння для органів місцевого самоврядування покроково, що їм необхідно для цього робити і що з цим взагалі діяти далі.

Окрім огляду, те, на що я хочу звернутися, необхідно було зрозуміти взагалі чиє воно, тому що вже є приклади, наразі по територіям деяких областей, де виникають спірні питання, хто власники цих відходів є, тому що є зацікавленість в переробці і відповідно прийняття органами місцевого самоврядування рішення про місця тимчасового зберігання. Це важливо. Але ще важливішим є питання, на якому я хочу зупинитися окремо, - це первинне сортування. Ми сьогодні подивилися чудовий об'єкт в Дергачах, класно зроблена робота, якісний проект, видно, що місто і керівництво боліє цим проектом. Але чого, ми бачимо, не вистачає саме в цьому аспекті, що значно підвищило ефективність реалізації... (Не чути).

Колеги, велике прохання до всіх, хто не говорить, виключить, будь ласка, мікрофони. Щиро дякую. Дякую.

Це якраз таки первинне сортування. Тому що первинне сортування на місцях дозволило б якраз таким підприємствам підвищити економічну ефективність роботи своєї в кінцевому етапі і значно зменшити той обсяг несортованого сміття, яке до них потрапляє на переробку, на сортування як таке, тому що їм значно складніше це роботи є. І ми бачимо зацікавленість людей саме в цьому аспекті.

Теж саме стосується якраз відходів від руйнувань. Якщо мова може іти про те, що забезпечити мінімальне сортування на місці розбирання, це значно пришвидшить можливість якісного подальшого його використання.

В чому наша проблема в країні і взагалі світова? Як ми подивилися, ну, на щастя, немає такого світового досвіду такої кількості відходів від руйнувань. Дуже багато розвинених країн використовують в своїй повсякденній діяльності максимальну переробку таких відходів. Але ці відходи, вони прогнозовані і вони не відбуваються в такий спосіб, як відбувається в нас, це класична проектна документація, це класичний демонтаж, це класичне якісне сортування на місці. І ми розуміємо, що вони це можуть робити добре і якісно. В нашому випадку це питання є проблемою. І те сортування, про яке я говорю, воно говорить про те...

Всіх вітаю, відміна.

Воно говорить про те, що ми повинні забезпечити якесь якісне сортування, тому що, якщо ми ведемо мову про те, про подальше циклічне використання таких матеріалів у виробництві будівельної продукції, а ми цього прагнемо, то нам необхідно забезпечити якість... не так, максимальну якість, я б назвала так, тому що забезпечити повноцінну якість ми не можемо, враховуючи терміни виготовлення, приблизні стандарти виготовлення, я би називала це так, якщо вони взагалі були.

Є дуже багато складових. З якою проблемою ми стикнулися по Київській області? Хочу це навести як негативний приклад. Є населений пункт в Київській області, в якому з допомогою міжнародних партнерів шляхом використання машин подрібнення матеріалів було сформовано велику кількість подрібнених матеріалів від будинків, які зазнали руйнувань. Вони були вщент зруйновані, це багатоквартирні будинки, це 5 багатоквартирних житлових будинків. І ми отримали 5 гарних куч переробленого будівельного сміття. Але перероблено з усім: азбест, скло, пінопласт, вата, побутові якісь речі. Не виключаю, що є трупи. Тобто не виключаю взагалі нічого. І зараз ми маємо проблему з тим, що з цим неможливо нічого зробити, його подальше використати неможливо.

Тому от з цієї проблеми і тієї подальшої роботи, яку буде вести Харківська область з JICA щодо якраз переробки, хочеться дуже уникнути, тому що вам необхідно буде забезпечити якісне його повторне використання максимальне. У вас його шалена кількість. І ось це якраз я дуже раджу зробити оце первинне сортування для того, щоб цього уникнути. Тому що пластик, скло – неможливо, дерево – неможливо. Якщо ви будете використовувати це при виробництві залізобетонних блоків, то точно лабораторії того ж самого Жилстрой-1 не зможуть це використати, тому що вони не забезпечать ту необхідну якість стійкість, міцність, надійність по відношенню до тих конструкцій, які будуть робить. Це дуже важливо якраз упередити таке питання на самому початковому етапі для того,щоб уникнути ту катастрофу, яка може бути. Тому те, що ми сьогодні побачили, воно якраз про те. Тобто необхідно буде зробити оту роботу, яку ви вже маєте, для того, щоб не допустити такої катастрофи, яка вже існує на території іншої області.

Взагалі чого ми прагнемо і яку роботу ми проводимо для того, щоб надати інструмент, як виробникам будівельної продукції, так і органам місцевого самоврядування забезпечити циклічність цього процесу. Тобто наше розуміння полягає в тому, що необхідно, по-перше, забезпечити обов'язкове первинне сортування, убезпечити наявність в тих матеріалах, які будуть перероблятися, небезпечність. Всі ми говоримо про азбест, но це може бути не тільки азбест, а може бути багато інших складових.

Друге. Нам необхідно створити таку базу категорій будівельної продукції, які можуть бути повторені обов'язково, сформовані, або які може бути сформовано. Забезпечити наявність стандартів виготовлення такої продукції і подивитися на те, а наскільки ті потужності економічні, які існують на територіях, взагалі не можуть справитися з цією ситуацією. Тому що ми можемо собі малювати будь-що і говорити наскільки це класно, а якщо це не буде реалізовано на місцях, тому що економічно виробники, вони будуть до цього готові, це не дасть того ефекту, який необхідно зробити. Забезпечити стандарти цієї продукції, яка може бути в подальшому використана, для того, щоб в кінці кінців вийти на якийсь відсоток обов'язковості застосування в об'єктах будівництва, незалежно від того чи це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт будь-що. Якогось відсотку будівельної продукції, яка буде виготовлена з будівельних матеріалів повторного використання, якщо так можна назвати.

Це мрія і мрія, яка повинна бути підкріплена економічною складовою. Тому що виготовлення будівельних матеріалів в класичний спосіб, воно говорить про те, що доступ до складових, він стабільний, зрозумілий і менш ресурсозатратний. Якщо ми говоримо про переробку, ми розуміємо, що це економічно буде набагато… не набагато, але буде дорожче ніж існуючий склад речей. Але все одно нам необхідно буде до цього йти і цього прагнути.

Зараз світовий досвід говорить про те, що в деяких країнах до 95 відсотків якраз таки повторно використовують будівельне сміття в своїй будівельній продукції. Це класний відсоток і нам необхідно буде його досягти. Тому що ми точно не можемо говорити про те, що така категорія… нехай це буде сміття, вона повинна бути складовою полігону, точно ні. Тобто нам необхідно зробити максимально для того, щоб забезпечити її, тобто циклічне використання різного роду в будівельних  продукціях.

Дуже дякую нашим партнерам, до нас долучилися проект USAID з проектом Racing, який якраз допомагають, координують роботу донорів по цьому напрямку. І пані Олена буде мати слово, розкаже про ту роботу, яку вони роблять.

І в продовження того проекту, який роблять майже з усіма областями, проект JICA, ПРООН згодився зробити велику роботу, яка якраз і буде полягати в аналізі існуючого стану речей категорії будівельної продукції. І, що саме основне, вивчення існуючих потужностей по виробництву будівельних матеріалів для того, щоб подивитися, яким чином допомогти якраз цьому ринку справитися з тією задачею, яку  ми покладемо на їх плечі, для того, щоб ми зробили зазначене питання  реалістичним і можливим.

Тому роботи спільно буде у всіх багато дуже, закликаю всіх подивитися  на цю роботу саме з цієї сторони і у разі зацікавленості долучення до цього  проекту, всіх запрошую долучитися, тому що для нас це дуже важливо.

У мене все. Дякую, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Наталіє Вікторівно за докладну доповідь, дякую за ретельне вивчення цього питання і дійсно величезну роботу по просуванню принципів  екологічного сталого використання матеріалів і обробки відходів. І дякую за те, що і Мінінфраструктури і ви особисто є фактично флагманом в нашій країні з цього питання.  

І ми сподіваємося, що невдовзі від міністерства, від уряду  надійдуть і законодавчі ініціативи з врегулювання цих питань, так само як і буде змінено і підзаконну нормативну базу і ДБН, які стосуються використання і підготовки до використання цих матеріалів.

І, дійсно, те, про що ви сказали, про стимулювання, необхідне стимулювання для повторного використання – це те, що може стати запорукою для подальшого подолання цієї проблеми. Тому що ми з вами всі присутні добре розуміємо, що без економічної вигоди, на жаль, подолання цієї проблеми неможливе. Вони будуть накопичуватися ці матеріали, вони будуть  залишатися на таких тимчасових майданчиках, інколи вони будуть використовуватися в якості вторинних будівельних матеріалів. Але  системної роботи це  не забезпечить, а відповідно системного подолання наслідків створення такої величезної кількості відходів руйнування. 

 Тому сподіваюся на узгоджену позицію, узгоджену позицію  вашого міністерства, Міндовкілля, тому і передаю  слово Першому заступнику Міндовкілля Краснолуцькому Олександру Васильовичу. Будь ласка, Олександр  Васильович.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні народні депутати, присутні, дійсно, через російську  збройну агресію Україна стикнулася з дуже великими викликами, викликами в охороні довкілля, але і викликами з відходів руйнації.

Щоб вирішити цю проблему 27 вересня 2022 року уряд схвалив порядок утилізації відходів руйнації над яким Міндовкілля працювало спільно тоді ще Мінрегіоном. В цьому документі були визначені механізми утилізації та повторного використання відходів, що утворилися внаслідок масового руйнування. Першим взялася за реалізацію цього порядку Київщина. Зараз в цій області облаштовано 50 спеціалізованих майданчиків  для складування таких відходів. І саме якісна робота на Київщині сприяла  залученню міжнародних партнерів, які готові допомагати сучасними технологіями, обладнання, впровадженням конкретних рішень.

Хотілось би також відзначити Харків, щойно ми сьогодні ознайомились з  роботою Дергачівського сміттєвого полігону, дійсно вражаюча робота, дякуємо вам за цю роботу.

Хочу сказати, що питання управління відходами в цілому є одним із пріоритетів нашого міністра Руслана Стрільця тому Міндовкілля перебуває в постійному діалозі з міжнародними  партнерами, ми комунікуємо щодо надання Україні необхідної допомоги, зокрема, для придбання пересувних дробарок будівельних відходів, устаткування для їх розбирання та сортування  обладнання, яке забезпечить переробку відходів для їх повторного використання у будівництві.

Одним із наших партнерів в цьому напрямку є японська  агентство з міжнародного співробітництва JICA, яке  допомагає Україні у проектах переробки відходів руйнації. Про це знову ж таки наш міністр домовився на зустрічі з віцепрезидентом центрального офісу JICA Наокі Андо

 І хочу також звернути увагу, що сьогодні зустріч продовжується саме зараз в міністерстві проходить зустріч нашого міністра уже з керівником офісу JICA в Україні, де ми також говоримо про допомогу у поводженні з побутовими відходами.

Наша мета, що відходи руйнації не поїхали на полігон, а були раціонально використані під час відновлення нашої країни. В цьому контексті важливі і подальші втілення управління відходами.

Міністерство вже розробило мапу, де визначено більш, як 200 проектів будівництва такої інфраструктури по всій країні. Це інвестиційні кейси, які  ми презентуємо на інвестиційних майданчиках. Один  із таких майданчиків стане, влітку буде проведений інвестиційний круглий стіл в Берліні. І знову ж таки там будуть різні інвестиційні портфелі, одним із інвестиційних портфелів буде саме будівництво інфраструктури.

Хочу також відмітити, що запущена робота, як я вже говорив, по Київській області, така ж робота проведена по Івано-Франківській, Полтавській, Одеській областях, наразі по цих регіонах ведуться перемовини з потенційними інвесторами. На черзі Закарпатська, Сумська область і, ми надіємося, Харківська область.

Від початку реалізації цього інфраструктурного проекту потрібен час, саме тому ми визначили, що нам необхідна система управління відходами. Ми продовжуємо будувати цивілізоване майбутнє наше європейське,  наносимо певну відповідь нашому агресору. Впевнений, що реалізація двох пілотних проектів будівництва сміттєпереробної інфраструктури дасть можливість, поштовх іншим інвесторам, які самі захочуть будувати цю інфраструктуру в Україні.

На законодавчому рівні ми маємо для цього всі підстави. Я вдячний народним депутатам, вам, Олеже Володимировичу, за те, що був прийнятий рамковий євроінтеграційний Закон "Про управління відходами", адже інвесторам потрібні чіткі, прозорі правила гри і тому міністерство готове разом з усіма заінтересованими стейкхолдерами робити все, щоб рухати нашу країну цим шляхом.

Дякую за увагу. В мене коротко все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович. Дякую за ту роботу, яку ведете, міністерство веде в підготовці законодавчих актів для передачі до Верховної Ради.

Я сподіваюся, що невдовзі до Верховної Ради буде переданий проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу стосовно збільшення вартості захоронення і точно знаємо, що це має бути одним із стимулів, необхідних стимулів для запобігання захороненню замість переробки відходів. Я впевнений, що разом з Міндовкілля, разом з Мінінфраструктури ми невдовзі доопрацюємо і зробимо якісний, дієвий саме головне, текст Закону про управління упаковкою, відходами упаковки, так само як і інші законопроекти.

Величезна робота перед нами і хотілося б, щоб і в частині безпосередньої роботи зі створення системи по управлінню твердими побутовими відходами, залучення інвестиції і створення такої величезної кількості з прогнозованих кластерів по управлінню відходами, які потребують величезної кількості інвестицій. У нашій країні була повна координація між Міністерством… Міндовкілля, Мінінфраструктури, уряд… Розуміння всіх міністерств і відомств, і уряду, як координуючої системи в можливості залучення таких коштів, підтримки залучення таких коштів. Ми маємо запобігти виникненню таких ситуацій, яка виникла, на жаль, з об'єктом в Харкові. Жодний об'єкт, який розпочинає будівництво, не може зупинитися на декілька років завдяки тому, що змінилися обставини. Всі об'єкти мають бути розпочаті і доведені до кінця, і показана їх результативність.

Ще раз кажу, нам би дуже хотілось би приїжджати і дивитися не на, вибачте, що кажу такі слова, не на метал, який стоїть всередині збудованих будівель, а на діючий, працюючий комплекс, який показує результати і показує, що замість 100 відсотків відходів твердих побутових або змішаних навіть відходів, які зараз якісно захороняються на полігоні, на новому полігоні можна захоронювати 20 відсотків від цих відходів, 30 відсотків відходів, в якому менше відходів. Але все це має бути внаслідок залежаної спільної роботи на всіх нас, і місцевих органів влади, і міністерств, і відомств.

Дякую. І хотіло би надати слово представнику, фактично, громадськості голові коаліції Ukraine Support Team  Колтик Олені Тарасівні.

 

КОЛТИК О.Т. Гаразд. Доброго дня колеги! Дякую, що дали виступити на комітеті. Я дуже рада бути сьогодні з вами тут, тому що я персонально переконана, що треба їздити в регіони і бачити реальну ситуацію, що відбувається. Тому що, поки ми уявляємо, як виглядають відходи від руйнувань, яка ситуація з управління відходами в регіонах, фактично на місцях дуже різна ситуація. І от, власне, по відходах від руйнувань в рамках розробки нашої роботи ми багато їздимо по Україні: північ, південь, власне, до вас приїхали. І ситуація відрізняється насправді.

І на що я хотіла би звернути увагу, власне, управління відходами ніде в світі не є чистим бізнесом. Це, швидше, вирішення екологічних питань, проблем, і за рахунок того виникає певний бізнес, який обслуговує і вирішує цю екологічну проблему. Але це не є чистий бізнес, де ми знайдемо стимули – і все у нас буде працювати.

Але перед тим, як взагалі планувати будь-яку інфраструктуру, чи це у  відходах від руйнувань, чи відходах звичайних, нам треба оцінити взагалі, а скільки у нас цього всього утворилося, які об'єми і як правильно розпланувати цю інфраструктуру. Тому що, ще раз повторюся, будь-які рішення у сфері управління відходами є дороговартісні. І якщо ми не плануємо логіку розміщення цієї інфраструктури, вирішення цієї екологічної проблеми, ми будемо просто… опинимося перед ситуацією, коли ми потратили дуже багато, а взамін нічого не отримали. Власне, те, що пані Наталія приводила приклад, ми бачили в Київській області: витрачені гроші донора, були здійснені операції оброблення, але фактично сировини, яка мала стати в основу будівництва нових будівельних матеріалів, ми на виході не отримали.

І, власне, щоб зрозуміти взагалі, як планувати інфраструктуру, в нашій постанові, до якої я теж свого часу була долучена, розробки, не вистачає методології, власне, прогнозування утворення цих відходів. Власне, тут є представники Харківської обласної військової адміністрації, які теж щомісячно звітують міністерствам стосовно об'ємів утворення відходів, і ситуація так склалась, що зараз єдиної методології по Україні як рахувати кількість утворених цих відходів не існує. Це було таке, скажемо, упущення на той момент, виправляємося, дорозробляємо. Ми зараз на фінальному етапі розробки методології, яка фактично буде за прогнозованими даними розраховувати відповідно до типу будівництва. Чи це, наприклад, якщо простими словами, індивідуальна забудова, чи це є "хрущовки", панельні будинки, чи це є монолітно-каркасні будівлі. Буде на основі норм прогнозувати відповідно до загальної площі будівлі скільки відходів утворилося.

Але, власне, тут я хотіла звернути увагу, це математика. Тобто у нас є певні дані з ринку. Ми вивчили технічну документацію різних будинків, як вони будувалися, які матеріали використовувалися. Слава богу, в радянській забудові вся документація зберігалася, вони ще виділяли, скільки було використано цегли, бетону, і це нам зараз дуже допомогло зрозуміти, скільки по виходу у нас утворилося відходів. Ще раз дуже вдячна всім представникам будівельної сфери, які погодилися відкрити свої насправді закриті дані і показати, скільки вони яких матеріалів використовують на квадратний метр будівництва нових монолітно-каркасних будівель. Але зараз дуже важливо, щоб ми цю теорію перевірили теж на практиці, тому що в основу методології лягла японська методологія визначення об'ємів відходів, але вони все перевіряють на практиці. Тобто є певна теорія, є певні припущення, але є факт, коли будинок зруйнований, область, місто виходить на демонтаж, демонтує і бачить фактичну кількість відходів.

Ми, коли починали розробляти методологію, ми насправді шукали практичний досвід чи хтось з громад, чи хтось з донорських проектів взагалі збирає ці дані. На наше сумне здивування, навіть деякі проекти за донорські кошти не фіксують цих даних. У мене, власне, прохання, ми були у вас вчора на Салтівці і бачили розбирається цей будинок, дуже важливо, щоб було зафіксовано хоча би в кубах, скільки ви вивезли звідти відходів. Тому що з такою проблематикою ніхто в світі не зустрічався. У нас немає такого, наприклад, як ми реформу відходів робимо, беремо європейський досвід, ми його вивчаємо, вони далеко попереду, беремо їхні технології і пробуємо їх підлаштувати до наших реалій. Тут ми на передовій і дуже важливо, щоб ми зараз обмінювались оцим досвідом, хто що бачив на місцях, хто з чим стикається.

Більше того, тут у кожного індивідуальна ситуація, бо будинки в кожного будувалися зі своєю специфікою. На півдні у нас використовують ракушняк, на півночі інша якась специфіка. Якщо буде можливість поспілкувалися з архітектурою області, міста Харкова, ми теж будемо дуже вдячні, щоб зрозуміти, яка специфіка, власне, у вашому регіоні присутня, щоб теж її врахувати. І ще раз наголошу, нам для перевірки і потім подальшого планування дуже не вистачає практики. Якщо ви вже зараз щось розбираєте, відсортовуєте, розділяєте, дуже важливо розуміти, що ви бачите на місцях і його фіксувати.

Пані Наталя теж дуже правильно наголосила, що дуже важливо забезпечувати хоча б первинне сортування на місцях, щоб зберегти сировину. Тому що на відміну від управління звичайними видами відходів, тут у нас достатньо складна і специфічна ситуація, бо ми фактично, відходи від руйнування, ми маємо роботу зі всіма видами відходів, починаючи від побутових відходів, які, ми бачимо, теж велика проблема і окремі технології по її вирішенню, переробки існують; закінчуючи відходами від будівництва і знесення, де теж у Європі існують окремі регламенти, окреме правило по розбору і поводженню з такими відходами.

На превеликий жаль, в нашій ситуації це набагато складніше, мікс застосування, тому що будинки вже є поруйновані. Якщо б ми поводились зі звичайними відходами від будівництва та знесення, в нас був би план демонтажу, ми би виходили і кожен компонент окремо демонтовували, зберігали його якість і не змішували б з небезпечними відходами. Але на превеликий жаль, воно в нас здебільшого все помішане, матеріал часто є горений.

У другій частині, те, що пані Наталя говорила, ми дійсно з ЕNTP зараз будемо шукати варіанти, взагалі які перспективи переробки в нову продукцію, яку можна використовувати для виготовлення нових будівельних матеріалів. І тут знову ж таки дуже важливо, щоб ви зараз на місцях, поки ми не знайдемо цих рішень, не змішували все до купи. Тому що навіть, якщо ви сортуєте бетон окремо, є бетон горений. Якщо ви його подробите разом з звичайним, буде проблематика. Знову ж таки при будівництві будинків є несучі конструкції і ненесучі. Там використовувалась теж різна якість бетону. Тобто, якщо ми теж це все подробили разом, ми втрачаємо якість цього матеріалу, який би потім,  по фіналу, мали використовувати.

Тому зараз поки немає чіткої якоїсь дорожньої карти, в які будівельні матеріали, в яку будівельну продукцію ми можемо вийти. Мінімальне прохання, це максимально його сортувати і намагатися зберегти його, скажемо, чистоту і сировину, щоб потім коли ми зрозуміємо, що переробляється в що, ми могли як би його відібрати.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

СИНЄГУБОВ О.В. Шановні колеги, ви знаєте, ми уважно слухали виступ щодо відокремлення там бетону, який відповідно горів і того, який не горів. Якщо його змішати, буде велика проблематика від цього. Ви знаєте, потрібно трохи окунутися в ті реалії, в яких живе Харківська там область перш за все. І що ми робимо з цим, відповідно саме будівельним сміттям. Ми вас запрошуємо до міста Куп'янська, до Ізюму. Повірте, це сміття ми не те, що не вивозимо, нам потрібно налагоджувати в реаліях обмеженого фінансування до фонду для того, щоб створювати елементарні логістичні маршрути для того, щоб вивозити наших відповідно поранених і завозити все військове там обладнання тощо, тощо, тощо.

Тому давайте, якщо ми робимо якісь там пропозиції, робити їх із тих реалій, в яких ми дійсно знаходимось тут, а не виходячи з тих, умовно кажучи, теорій, це я дуже м'яко кажу, які дійсно ми маємо їх запроваджувати і все інше, і все інше.

Будь ласка, давайте допомагати щодо там надання обладнання тощо. Ми залюбки будемо сортувати на місцях і використовувати у вигляді там підсипних ґрунтів і все інше, і все інше. Давайте трохи ближче до реалій.

Дякую.

 

КОЛТИК О.Т. Якщо дозволите …(Не чути)

 

ТЕРЕХОВ І.О. Дивіться, теорія – це гарно, практика зовсім по-іншому диктує, а війна диктує зовсім по-іншому. Тому, так, звісно, ви кажете, що нам потрібно сьогодні, щоб ми розуміли, який об'єм робимо з якого бетону, використався би ракушняк чи не використався. Одразу хочу сказати, що не використався у Харківському регіоні ракушняк ніколи.

Але у вас є досвідчені фахівці в будівельній галузі. Чудово розуміють, що в ті часи, коли будувався Харків, Північна Салтівка, на якій ви були, було декілька підприємств, це ЖБК-1, ДСК-1 і все інше, і там є технологічна карта, і є ті матеріали, які використовувалися, і ті серії шістнадцятиповерхівок, дев'ятиповерхівок і так далі, які використовувалися. Крім цього, так звані п'ятиетажки, теж ми розуміємо, з чого вони були побудовані. Тому нічого тут нема, беріть, знаєте, книжку третього курсу будівельного інституту, там все розписано. Дякую.

 

КОЛТИК О.Т. Власне, ми так і взяли. Дякую.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Якщо можна, я прокоментую.

Шановні колеги, з усією повагою, але якщо ми з вами будемо моделювати модель, коли ми оце проблемне питання будемо намагатися вирішити тільки за кошти бюджетів різних рівнів, ми його не вирішимо ніколи. Тобто наша основна мета: зробити таку модель, щоб це було цікаво бізнесу. І як тільки ми зробимо таку модель, яка буде цікава бізнесу, ми з вами уникнемо цих проблем. Тому що, якщо говорити, наприклад, про будинки перших масових серій і якість бетонних заводів, які формувалися якраз на будівельних майданчиках, ми ж розуміємо, що по діючим стандартам тодішнім передбачено було одне, а закладалося зовсім інше і ми це також розуміємо, і в тому числі ті будівельники, які те робили. Тим паче пройшло багато часу, коли різного роду впливу на цей будинок і не можна говорити про те, що ця якість, яка була тоді, не повпливала взагалі на те, що можливо використовувати.

Тому з усією повагою до всіх, але, ще раз, я наполягаю на тому, що ця модель повинна бути зорієнтована не на те, що ми профінансуємо з бюджетів різних рівнів цю ситуацію і будемо намагатися її вирішити. Її  така кількість, що ми її за рахунок бюджетів або донорів не вирішимо ніколи. Необхідно орієнтуватися на це, що ця модель повинна бути економічно ефективна бізнесу. І як тільки бізнес побачить зацікавленість, побачимо те, що ця модель буде рухатися, в інакшому випадку ми будемо мати те, що маємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую за початок нарешті дискусії, доволі яскравої, але чесної. Але так і має бути, ми маємо спілкуватися. І я радий тому, що ми проводимо саме такий захід, саме захід в такому складі, в якому ми можемо поспілкуватися і кожен може навести свої, і думки, і практичний досвід.

І, звісно, ми розуміємо, я думаю, що ніхто не буде заперечувати, що бачення проблематики, вибачте за таку вульгарність, з міста Києва відрізняється від того, що бачить повсякденно і Ігор Олександрович, і Олег Васильович, і те, з чим, з якими проблемами вони стикаються. Не враховуючи вже те, що це є однією з проблем. І інколи, як ми бачимо, по сьогоднішнім прильотам в місті Одесі і прильотом в місті Харкові постійним – це інколи є не найголовнішою проблемою, найголовнішою проблемою завжди є збереження людських життів, запобігання подальшим руйнуванням. З цією проблему, ще раз хочу подякувати, прекрасно справляються наші рятувальники.

Так от, те про що ми сьогодні розмовляли, дійсно воно має спонукати нас до подальших кроків і при чому ці кроки мають бути швидкими, але якісними.

Я ще раз хотів подякувати, тому що ми об'єднуємо наші зусилля, тому що ми запрошуємо до розмови, як центральні органи влади, органи місцевого самоврядування так і потенційних донорів і інвесторів в цій сфері. Я сподіваюсь, що ми так само будемо запрошувати і наукові інституції, які, впевнений, можуть багато чого сказати нам про те, як поводитися з всіма цими будівельними матеріалами. Вони ж це проектували, вони ж це будували, вони ж розробляли стандарти, так нехай вони розроблять нам і рекомендації про те, як що з ними робити далі, інакше це такий хибні знання.   

Шановні колеги, чи є бажаючі продовжити цю дискусію або підсумувати цю дискусію, або висловити ще побажання, враховуючи можливість і присутність на нашому засіданні двох міністерств. Можливо, є ще питання, які ми не піднімали, але мали би розглянути користуючись таким високим представництво. Шановні колеги!

Володимир Володимирович.

(Загальна дискусія)

Не хочете? Як скажете. 

Не завжди є можливість от так от відверто розмовляти, але якщо ви втрачаєте такий шанс, то потім не ображайтеся.

Добре. Дякую. 

Шановні колеги, все ж таки можливо ми надамо можливість висловитися представникам Харківської обласної ради? Можливо вони вже з'явилися  на зв'язку? Зрозуміло, Тетяна Петрівна не з'явилася, прийшла і ушла. Внесемо до протоколу, добре.

Шановні колеги, якщо більше питань немає, то я хотів би коротко відрезюмувати наше сьогоднішнє засідання.

Дійсно, дві важливі як для нашого комітету так і дляв всієї  країни, два питання, які ми сьогодні піднімали, питання управління твердими побутовими відходами, як складовою управління відходами, загальної сфери управління відходами в нашій країні, які утворюються в нашій країні.

Окреме питання відходи руйнації, ми побачили харківський досвід, ми побачили і почули харківські проблеми. На жаль, проблем більше, ніж досвіду, яким можна було би ділитися, а тим більше, враховуючи всі ті виклики, які існують і перед Харківською областю і перед країною в цілому.

Але тим не менше ті питання, які були висловлені і ті побажання,  ми безумовно зафіксуємо. Це і питання виділення коштів з державного бюджету або з Резервного фонду державного бюджету на подолання наслідків екокатастрофи на Немишлянському районі міста Харкова. Це і необхідність вирішення питання з фінансування завершення робіт будівництва комплексу переробки твердих побутових відходів на Дергачівському полігоні. Це безумовно і  необхідність  подальшої розробки порядку дослідження …(Не чути)  відходів руйнування і сортування і використання, повторного використання відходів руйнування і подальша підтримка цієї діяльності, узгоджена між міністерствами, разом з донорськими проектами. І безпосередньо практичне втілення всіх цих питань.

Ще раз кажу, мені особисто і, я впевнений, всім членам комітету і всім присутнім дуже хотілось би, щоб саме в Харківській області, як тій області, в якій є величезний досвід, ці проекти швидко втілилися в життя. Це є запорукою і наведення ладу відповідними відходами, і це є запорукою повернення громадян України до України, повернення мешканців Харківської області до своїх рідних осель і відновлення Харківської області так само як і інших постраждалих областей нашої країни. Впевнений, що ми ще неодноразово повернемося до цього питання, ми завжди раді бути на Харківщині, завжди раді такому теплому прийому. Запрошуйте, ми готові відкликатися і як заслуховувати вас, так і допомагати вам.

Дякую вам.