СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань екологічної

політики та природокористування

25 березня 2024 року

Засідання веде голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Я сподіваюсь, що всі зараз знаходяться в безпечних місцях. Але тим не менше за наявності сигналів повітряної тривоги прошу одразу переміщуватися до сховищ, тому що, бачте, підступний ворог гатить по нашій країні, від сигналу тривоги в місті Києві до вибухів було 10 хвилин… 10 секунд. Це навіть зважаючи на захищеність Києва. Так що, будь ласка, бережіть себе, будь ласка.

 

ШАХОВ С.В. Олеже Володимировичу, дозвольте, я відео поки відключу, буду на звуке, бо поганий інтернет. А потім, коли треба, я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, за необхідності я буду просити, щоб ви включилися. Дякую.

Шановні колеги, перед тим, як розпочати засідання, перейти до питань порядку денного, прошу призначити секретаря засідання. Сергій Васильович, скажіть, будь ласка, у вас сьогодні є можливість допомагати рахувати?

 

МАГЕРА С.В. Мабуть, так. Я сподіваюсь, що зі зв'язком буде все добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання комітету Сергія Васильовича Магеру?

 

МАГЕРА С.В. Прошу, якщо ви не депутат, руку не піднімати.

Олеже Володимировичу, бачу, 10 без мене. Чи помиляюся? Тут так всі розкидані, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я побачив 9 поки що.

 

МАГЕРА С.В. Мабуть, там була рука, яку я зарахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скоріше за все. 9. Дякую.

 

МАГЕРА С.В. 9, 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перше стосовно порядку денного. Перше. Є пропозиція внести зміни до порядку денного і додати питання щодо перейменування підкомітету з питань цивільного захисту населення, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру та подолання негативного впливу на довкілля, завданого збройним конфліктом на території Донецької та Луганської області відповідно до пропозиції Сергія Володимировича Мандзія. Це одне питання, прошу його додати наприкінці засідання.

Чи є інші ще пропозиції стосовно порядку ведення засідання? Павло Віталійович, будь ласка.

 

ЯКИМЕНКО П.В. Олеже Володимировичу, доброго дня, шановні колеги, доброго дня. Якщо є така можливість і ніхто з колег, і ви не будете  проти, то переставити те питання, за яким я буду сьогодні доповідати. Тому що в повному обсязі доповісти мені просто трошки буде складно вже потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ЯКИМЕНКО П.В. Якщо ніхто не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тобто шосте питання про виконання рішення Комітету щодо проекту рекомендацій уряду та ЦОВВам про імплементацію вимог законодавства у сфері користування надрами перенести, першим поставити його. Я правильно розумію?

 

ЯКИМЕНКО П.В. Так. Я дуже швидко це зроблю, якщо ніхто не заперечує, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки, якщо швидко…

Шановні колеги, стосовно таких змін до порядку денного чи є зауваження? Якщо зауважень немає, то прошу затвердити порядок денний в такому вигляді: шосте питання підняти на перше і додати ще одне питання, доповідач Сергій Володимирович Мандзій.

Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Бачу, 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вірно. Дякую.

Перед тим, як перейти до розгляду питань порядку денного, шановні колеги, шановні учасники засідання, прошу відключити звук. Я бачу, до доволі багато людей із включеним звуком. Прошу відключити і включати за необхідності для доповіді, щоб не заважати нашим колегам доповідачам.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. І перше питання, як ми і домовилися, доповідач - Якименко Павло Віталійович, про виконання рішення комітету від 19 грудня 23-го року № 188/1 щодо проекту рекомендацій Кабінету Міністрів України та центральним органам виконавчої влади про імплементацію вимог законодавства у сфері користування надрами.

Павло Віталійович, прошу. Прошу стисло і швидко доповісти. Будь ласка.

 

ЯКИМЕНКО П.В. Я вітаю всіх, колеги. 21 березня 24-го року було проведено підкомітет та засідання підкомітету було присвячено розгляду питання виконання рішення комітету від 19 грудня 23-го року щодо підготовки та подання підкомітетом з питань охорони і раціонального використання надр рекомендацій Кабінету Міністрів України та центральним органам виконавчої влади.

На підкомітеті ми розглянули питання, що піднімалися на засіданні комітету вже, а саме проаналізували листи від Мінекології та Держгеонадр, які надійшли за результатами комітету. Підкомітет вирішив рекомендувати Кабміну прискорити вжиття заходів щодо належної реалізації положень статті 18-1 Кодексу України про надра, затвердженню переліку ділянок надр, родовищ, корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності, вжити низку заходів у сфері упорядкування видобутку бурштину, також доручити Міндовкілля за участі Держгеонадр та Держлісагентства прискорити вивчення пропозицій бізнес-асоціацій щодо удосконалення законодавства про надра та надати комітету узгоджену позицію щодо цих пропозицій.  Повний текст проекту рекомендацій комітету в його матеріалах до сідання. Тому прохання підтримати рекомендації підкомітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Віталійович.

Шановні колеги, чи є потреба в обговоренні цього питання? Чи хоче хтось висловитися? Не бачу бажаючих.

Шановні колеги, якщо потреби в обговоренні немає, то є прохання підтримати зазначене питання, а саме взяти інформацію до відома про виконання рішення і рекомендувати Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади здійснити дії, зазначені в рекомендаціях комітету. Це перше.

Міндовкіллю за участю Держгеонадр та Держлісагентства прискорити вивчення пропозицій Європейської бізнес-асоціації, Асоціації газовидобувних компаній України, Асоціації бурштинового бізнесу, Національної асоціації добувної промисловості України, Асоціації виробників нерудних будівельних матеріалів України, Американської торговельної палати в Україні щодо вдосконалення законодавства про надра і надати комітету узгоджену позицію щодо цих пропозицій. Направити це рішення до Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, Держгеонадра, Держлісагентства і рекомендувати Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, Держгеонадрам і Держлісагентству до 25 квітня  проінформувати комітет про стан виконання цього рішення.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу  голосувати за такий проект рішення.

Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Там ще Едуард Петрович Прощук ніяк не може попасти на засідання, не пускають, каже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запустили.

 

МАГЕРА С.В. Я його поки що не бачу.

 

ПРОЩУК Е.П. Доброго дня, колеги. Я з вами.

 

МАГЕРА С.В. Якщо ви – за, то тоді 11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не будемо просити Едуарда Петровича голосувати "за", тому що нечемно просити голосувати за те, в чому не приймав...

 

МАГЕРА С.В. Добре. 10.

 

ПРОЩУК Е.П. Рівень довіри до колег комітету такий, що навіть не питаю за що і підтримую. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до розгляду наступного питання. Наступне питання – це проект Закону про внесення  змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо забезпечення… Шановні колеги, виключайте, будь ласка, звук.

 

_______________. Скиньте нам, дивіться, відскануйте звіт, відскануйте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віталій Шевчук, відсканують звіт, обов'язково.

 

_______________. Вибачте, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відключайте звук, попросив всіх.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо забезпечення збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду (реєстровий номер 11024, внесений  Кабінетом Міністрів України).  Доповідач – Олександр Васильович Краснолуцький.

Олександре Васильовичу, ми намагалися розпочати розгляд цього питання на минулому засіданні, але прийшли до згоди, що Міндовкілля доопрацює зауваження, які надійшли і від комітету і від Головного науково-експертного управління і повернеться вже з зустрічними пропозиціями. Тож слухаємо вас, що ви можете нам запропонувати.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже  Володимировичу.

Шановні народні депутати, на сьогоднішній день в нас не врегульовано питання руху механізованих транспортних засобів на території природно-заповідного фонду, що призводить до виникнення такого явища, як джипінг. Особливо це відзначається в західних регіонах України, а якщо говорити більш конкретніше, то це Карпатський регіон, де це явище набуває загрозливих чинників, а відповідно нищить природно-заповідний фонд.

Для того, щоб врегулювати це питання, Міністерством захисту довкілля був розроблений законопроект, який був погоджений і відповідно урядом внесений на розгляд Верховної Ради України, про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд" щодо забезпечення збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Що цим законопроектом пропонується? Цим законопроектом пропонується заборонити проїзд на механізованих транспортних засобах по заповідних територіях, по національних природних парках, крім випадків, якщо цим користуються  служба охорони  таких національних парків, поліція або військові і окрім випадків, коли землевласники і землекористувачі, які ввійшли в територію національних природних парків, без вилучення земельних ділянок, можуть рухатися до належних їм земельних ділянок. Це стосується, зокрема, ви знаєте, є створення національних природних парків без вилучення земельних ділянок у землевласників, землекористувачів таких як ДП "Ліси України", коли там оголошена територія природно-заповідного фонду, але відповідно там земля у нас знаходиться у користуванні в ДП "Ліси України".

Крім того, є такі випадки, коли в Карпатському регіоні і на території Хмельницької області, коли на територіях національних природних парків повиходили цілі населені пункти відповідно для того, щоб дати можливість громадянам доїжджати до своїх будівель і виїжджати зі своєї території, то їм також дозволено цей рух по певних дорогах, автомобільних дорогах загальнодержавного значення, що відповідає Закону України "Про автомобільні дороги".

Разом з тим, опрацювавши зауваження і комітету, і Головного науково-експертного управління, дякуємо і комітету, і Головному науково-експертному управлінню,  що долучалися для доопрацювання. Ми вважаємо, що ми можемо доопрацювати цей законопроект до другого читання, врегулювавши перелік осіб, які мають право передвигатися по дорогах, і врегулювавши маршрути такого переїзду. Зокрема, відповідно до Закону України про дороги автомобільного значення.

Тому прошу комітет підтримати зазначений законопроект і Міністерство захисту довкілля готове долучитися у випадку прийняття законопроекту в першому читанні, готове долучитися до доопрацювання його до другого читання для того, щоб він був комплексним і врегулював питання джипінгу, а також врегулював питання можливості землевласників, землекористувачів потрапляти через дороги загального державного значення до своїх домівок.

Дякую. У мене коротко все, якщо є запитання, я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Васильович, скажіть, будь ласка, чи є текст, який ви пропонували б для змін?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Так, ми текст доопрацювали. З вашого дозволу, Олеже Володимировичу, ми сьогодні… я перешлю секретаріату для того, щоб могли ознайомити народних депутатів з текстом змін до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І включити, за можливості, до тексту рішення.

Давайте підемо по такому формату. Перше. Будь ласка, Войтович Людмила Василівна, скажіть, будь ласка, які зауваження надійшли до цього законопроекту, що нам потрібно врахувати, і потім перейдемо до заслуховування. Будь ласка. Мається на увазі до обговорення. Дякую.

 

ВОЙТОВИЧ Л.В.  Доброго дня. До комітету надійшов ряд висновків, зокрема висновок Мінінфраструктури та Мінфіну, в них відсутні зауваження до законопроекту. Надійшов висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, вони надали свої зауваження та пропозиції.

А також, підтримуючи необхідність захисту територій та об'єктів природно-заповідного фонду від негативного впливу, доцільно відмітити наступні зауваження. Чинною нормою в абзаці другому частини першої статті 16 закону України заборонено пересування механічних транспортних засобів. У запропонованій новій редакції до статті 14 пропонується заборонити проїзд механічних транспортних засобів. З метою узгодження норм слід передбачити внесення змін до статті 16 закону відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Також існує неузгодженість термінології тексту законопроекту та чинних норм, зокрема щодо передбачення відповідальності за провадження та здійснення господарської та іншої діяльності. Також розглядається варіант про необхідність напрацювання законодавчих ініціатив та актуалізувати розміри штрафів за порушення вимог режимних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, адже наразі вони зовсім низькі і потребують актуалізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна.

Шановні колеги, я бачив, Олександр Борисович підіймав руку і Анжеліка Вікторівна.

Будь ласка, Олександре Борисовичу.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

В мене питання до Олександра Васильовича. Олександр Васильович, скажіть, будь ласка, а чи, як на вашу думку, чи не можна би було ще більш жорстко обмежити взагалі оцей джипінг не тільки в межах природно-заповідного фонду, в межах національних парків, а і взагалі, особливо в Карпатському регіоні, в межах всього лісфонду. Я поясню, чому. Тому що до війни у нас, ви всі, напевно, знаєте, багато було інформації і в засобах масової інформації, і в соцмережах про так званий карпатський кордон, де проїжджало там біля тисячі різного роду транспортних засобів, і вони взагалі їздили, незважаючи чи це природно-заповідний фонд, чи це взагалі лісофонд, знищуючи лісові культури, знищуючи річки, потоки і таке інше. Чи не можна оцю норму про заборону взагалі зробити на всю територію лісофонду, особливо в гірському регіоні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За можливість, я доповню.

Приєднуюся до запитання Олександра Борисовича, тому що ми всі прекрасно розуміємо, що для того, щоб потрапити на територію національного природного парку, потрібно проїхати по іншим територіям Карпат. Насправді всі території Карпат у нашому розумінні, в нашому баченні, без виключення, це об'єкт нашої природної спадщини, це об'єкти, на яких є ймовірність знаходження інших об'єктів природно-заповідного фонду або інших об'єктів, які мають підлягати особливому статусу захисту. І знов-таки, якщо ми не заборонимо таку діяльність, псевдо-діяльність у вигляді джепінгу на всій території Карпат, то будуть все одно можливості  зловживання, проникнення через інші об'єкти на об'єкти національних природних парків, враховуючи ще й те, що у нас територія національних природних парків, з зрозумілих причин, вона не огороджена, не має зачасту і меж, винесених натурою, і так далі, і так далі. Немає навіть позначок, що розпочинається об'єкт природно-заповідного фонду.

То ж якщо вже забороняти, то забороняти взагалі в цьому, нашому регіоні, в Карпатському регіоні, таку діяльність взагалі, не допускати таку діяльність. Нехай їздять в Словаччині, нехай їздять в Польщі, в Угорщині, нехай їздять... подивимося, як вони там будуть їздити, в Румунії в кінці-кінців.

Отака думка. Олександр Васильович, що ви можете сказати з цього питання?

 

ПРОЩУК Е.П. На підсилення вашої думки і Олександра Борисовича тут не те, що хай їздять в Словакії,  в Угорщині, словацькі та угорські ці псевдотуристи, вони тут збираються у нас на Яремчанщині і в Карпатському регіоні …(Не чути), і це вже розрісся в такий антиекологічний міжнародний такий рух. Тут точно треба кардинально раз і назавжди це заборонити і не повертатися. Взагалі не бачу думок чому ні – тільки за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, я ще одну ремарку. Я просто хотів також звернутися також до Олександра Васильовича. Чи не могли би ми до другого читання вивчити і визначити це питання стосовно от цього пересування, бо також є ще моменти, особливо Едуард Петрович тільки що згадував район Яремчанщини, можливо, обмежити пересування, тому що оцей вид діяльності, який ми зараз обговорюємо, є також одним із видів діяльності приватного сектору якраз в Карпатському регіоні. Можливо, ми би попрацювали на діючих автомобільних дорогах або на ще якихось дорогах, на яких можна там вивозити туристів і так далі. Бо це один із видів бізнесу, туристичного бізнесу, який є в Карпатах.

Тому у мене отка пропозиція, щоб ми, може, разом доопрацювали і виписали це питання, щоб і не заважати людям заробляти кошти, і також заборонити чітко займатися отаким псевдоекологічним туризмом, скажемо, як джипінг.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую за запитання.

Дійсно, ми як Міністерство захисту довкілля виступаємо проти джипінгу взагалі, не тільки в Карпатах, це була проблема і до повномасштабної війни, і Олешківські піски, інші регіони території національних природних парків, де була ця шкідлива діяльність. Але питання джипінгу, воно простими правками не врегульовується, тому що нам тоді потрібно давати визначення, що таке джипінг, відрізняти спортивні змагання,  змагання з джипінгу просто з тими, хто катаються по горах заради розваги. Знову ж таки ми це також маємо забороняти, тому що ці прості катання по горах заради розваг чи по інших, це також шкодить не менше ніж джипінг  нашій природі. Тому ми спробували відрегулювати це питання, але воно насправді дуже складне, і тут потрібний комплексний підхід.

Перше. Абсолютно погоджуємося з тим, що сказало ГНЕУ про те, що потрібно підвищувати і штрафи від цієї історії. Зараз ми працюємо над законопроектом, оскільки це треба окремо вносити зміни до Кодексу КУпАП, Кодексу про адміністративні правопорушення, ми також хочемо підвищити тут в цьому напрямку штрафи. І, дійсно, тут потрібно ще буде комплексно врегульовувати питання руху через Карпати. Але ми маємо розуміти, що в Карпатах проживають люди, місцеве населення, яке веде господарську діяльність, проходить сільськогосподарська техніка, яка обробляє свої земельні ділянки. Тобто тут питання більш складніше, і його треба більш детально вивчати, і більш серйозно вивчити, що ми за тим, що хочемо зберегти, щоб ми не нашкодили місцевим жителям у веденні їхньої діяльності.

Тому питання складне, але ми готові спільно з народними депутатами, я особисто готовий з вами напрацьовувати такі зміни для того, щоб ми комплексно врегулювали взагалі рух механізованих транспортних засобів, зокрема в гірських регіонах України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую,Олександре Васильовичу.

Шановні колеги, Анжеліка Вікторівна, ви хотіли висловитися.

Анжеліка Вікторівна, вас нечутно. Анжеліка Вікторівна! Анжеліка Вікторівна, чутно мене? Не чую Анжеліку Вікторівну або прохання перезавантажитися, або щось не те з телефоном.

Шановні колеги, якщо немає більше пропозицій, ніхто не хоче більше висловитися по цьому питанню, то пропоную рекомендувати зазначений законопроект у Верховній Раді прийняти за основу в першому читанні з урахуванням зауважень комітету. І прошу ці зауваження відобразити в тексті висновку комітету.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу проголосувати.  Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Наразі зараз побачив 9. Чи я помиляюся?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 осіб. Вірно.

 

ШАХОВ С.В. Шахова порахували, Сергій Васильович?

 

МАГЕРА С.В. Так, порахував, порахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Порахував.

 

МАГЕРА С.В. Без вас неможливо, Сергій Володимирович. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Станом на зараз 9. Дякую.

Шановні колеги, дякую за голосування.

Наступне питання. Проект Закону про денонсацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих і ліквідації їхніх наслідків (реєстровий номер 0253), внесений Кабінетом Міністрів України.

Я так розумію, що доповідати буде Роман Борисович. Доброго дня, Роман Борисович. Романе Борисовичу, стисло, будь ласка. Необхідність припинення такого закону всім абсолютно зрозуміла. Прошу, будь ласка, в двох словах розповісти, про що був цей закон. А те, що чи його денонсувати, чи ні, я думаю, що обговоренню не підлягає. Будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу! Шановні народні депутати, шановні присутні, колеги, закон стосується співпраці уряду України та уряду Російської Федерації в галузі промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків, передбачав до, скажімо, повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України співпрацю між ДСНС та Міністерством Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих. Ну, зважаючи на всім зрозумілі обставини і фактично ряд резолюцій Генеральної асамблеї ООН на підставі Віденської конвенції про право міжнародних договорів пропонуємо припинити і денонсувати Угоду між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження промислових аварій, катастроф, стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Борисовичу.

Шановні колеги, чи потребує це обговорення? Будь ласка.

 

ПРОЩУК Е.П. Олег Володимирович, на третьому році повномасштабного вторгнення дещо дивує, що ми ще денонсацією займаємося. Якось хочеться всім урядовцям побажати швидше цей шлях пройти. Ну, відверто, якось трішки ріже вухо. Ну, моя така рефлексія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуарде Петровичу, підтримую вас повністю. Неодноразово комітет надсилав листи і на Міндовкілля, і на МВС України стосовно денонсування тих існуючих угод і між Україною і Російською Федерацією, і між Україною та Білоруссю, і в частині виходу з угод, які існують в рамках так званої Співдружності Незалежних Держав.

В рамках опрацювання листів, ну, і взагалі, я так розумію, плану законотворчої діяльності от час від часу до Верховної Ради  поступають такі законопроекти. Шкода, звісно, що вони поступають не зовсім системно. Повністю погоджуюсь з тим, що такі законопроекти мали би надійти в першому місяці повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року. Але, тим не менш, є те, що є. І, зважаючи на подання такого законопроекту, прошу його підтримати і рекомендувати головному комітету, Комітету з питань міжнародної діяльності, цей законопроект винести до залу Верховної Ради для прийняття за основу та в цілому як закон.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу підтримати. Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Якщо не помиляюсь, бачу 9 знов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу поки що, ну да, 9. Анжеліка Вікторівна, незрозуміло, чи піднімаєте ви руку, чи не підіймаєте.

 

МАГЕРА С.В. Ні-ні, я побачив її руку, я побачив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді разом з Анжелікою Вікторівною вже 10, тому що підключилась Олена Володимирівна. Вона десь там наприкінці через те, що вона…

 

МАГЕРА С.В. А, тоді помиляюся, бо в мене на телефоні не дуже зручно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.

Шановні колеги, то відключайте ж ви звук, будь ласка.

 

_____________. Алло, бачу. Їдемо. Сейчас, ясно… Zoom іде в мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Zoom, Zppm  у вас, да, ой. Шановні колеги, ну це, я думаю, що ми користуємося Zoom два роки під час COVID, ще три роки під час повномасштабного вторгнення, потрібно ж вже навчитися, чесно скажу вам, користуватися. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання: проект Закону про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав (реєстраційний номер 0255), внесений Кабінетом Міністрів України.

Хто в даному випадку буде доповідачем?

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, я, з вашого дозволу, коротко поінформую.

Угода передбачала взаємодію національних гідрометеорологічних служб Співдружності Незалежних Держав, у тому числі гідрометеослужбу України, щодо поставки товарів та використання товарів, вироблених у Співдружності Незалежних Держав, в гідрометеорологічній діяльності нашої держави. Безперечно, гідрометеослужба України перейшла вже повністю і орієнтується на європейських товаровиробників і на європейську продукцію. І, безперечно, зважаючи на вищезазначені обставини, пропонуємо денонсувати вказану угоду і вийти з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Олеже Володимировичу, Едуарде Петровичу, приймається абсолютно позиція з приводу пришвидшення розгляду угод. Насправді уже багато і міжурядових угод, які ми денонсували і, скажімо так, розірвали, з проектами трошки повільніша процедура, але приймається, ми зараз максимально робимо для того, щоб всі завершити процедури внутрішньодержавні і розірвати угоди, які в нас ще діють.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Борисовичу.

Шановні колеги, схожа ситуація, думаю, що не потребує цей проект закону обговорення, тому що вихід з такої фіктивної організації як  Співдружність Незалежних Держав, яка не досягла жодної із зазначених в її статуті... мети. І, до речі, як ви пам'ятаєте, ми і не приєднувалися країною, країна не приєднувалася до цієї угоди. Є певні особливості взаємодії. Але тим не менше прошу підтримати зазначений проект закону, рекомендувати головному комітету – Комітету з питань міжнародної діяльності Верховної Ради, зовнішньої політики, міжпарламентського співробітництва, вибачте, що я так називаю його, внести пропозицію до Верховної Ради України: законопроект прийняти за основу та в цілому.

Шановні колеги, хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Бачу, 10, Олег Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до найширшого питання сьогоднішнього засідання комітету, а саме, інформації щодо проходження водопілля у 2024 році: прогнози, спостереження та виклики.

І слово я надаю Олександру Васильовичу Краснолуцькому, першому заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів. Олександре Васильовичу, будь ласка. Потім Михайло Олександрович Янчук доповість з цього питання.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні народні депутати, за інформацією Українського гідрометцентру гідрометеорологічні умови зимового періоду 23-24-го років, як і останні роки, були несприятливі для вираженого весняного проходження водопілля на річках України. Проте формування весняного водопілля в 24-му році відбувається на фоні підвищення водності річок та при умовах нормального розвитку весняних процесів очікується за максимальними у порівнянні з середніми багаторічними значеннями. Вищими норми будуть на верхньому Дніпрі, у пониззі Прип'яті, на Десні вище Чернігова біля селі Морівська та її приток; близьким до норми – на Дніпрі біля Києва та на українській ділянці Дунаю; нижчими за норму – на пригіркових ділянках Десни, на притоках середнього Дніпра та річки, басейн Тиси. На решті річок країни весняне водопілля буде невираженим, оскільки був відсутній основний чинник водопілля – це сніговий покрив.

Головним чинником розвитку весняного водопілля 24-го року будуть визначатись подальші гідрометеорологічні умови протягом весняного періоду. І проходження весняного водопілля може супроводжуватись виходом води на заплаву та отримання …(Не чути) ще й природним процесом, на окремих ділянках спостерігатимуться досягнення та перевищення відміток небезпечних гідрологічних явищ.

Для більш детальної інформації, Олеже Володимировичу, з вашого дозволу, просив би надати слово Голові Державного агентства водних ресурсів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Будь ласка, Михайло Олександрович.

 

ЯНЧУК М.О. Доброго дня, Олеже Володимировичу.

Шановні народні депутати, шановні колеги, коротко представлю інформацію щодо проходження водопілля в 24-му році. З метою пропуску повеневих вод через каскад Дніпровських водосховищ та Дністровського водосховища на засіданнях Міжвідомчої комісії при Держводагентстві щомісячно узгоджуються оптимальні режими роботи водосховищ та водогосподарських систем басейнів Дніпра і Дністра, з урахуванням гідрологічних прогнозів та водогосподарської ситуації, що склалася, а також екологічних вимог.

І відповідно 29 лютого було проведено засідання Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи Дніпровського та Дністровського водосховища на березень 2024 року та відповідно узгоджено режим у їх роботі.

Станом на 24 березня каскад дніпровських водосховищ, зауважую, що без врахування Каховського водосховища, яке спустошено на даний момент, каскад водосховищ наповнений на 92 відсотки, закумульовано 23,74 кубокілометрів води, вільний обсяг становить 1,92 кубокілометрів. Відбувається наповнення Кременчуцького водосховища.

Проведено засідання міжвідомчих комісій з узгодження режимів роботи комплексних водосховищ в межах всіх річкових басейнів з врахуванням оперативної воєнної ситуації. Держводагентством здійснюється моніторинг дотримання встановлених режимів роботи водосховищ Дніпровського каскаду та в басейнах інших річок. У випадках порушення відповідна інформація надсилається до Держекоінспекції, Укренерго та Укргідроенерго.

Хочу зауважити, що в лютому 2024 року не було дотримано з боку Укргідроенерго встановлені режими роботи Київського та Кременчуцького водосховищ, про що ми їм писали відповідні запити і листи. Також варто зауважити, що внаслідок ракетної атаки, яка відбулась 22 березня, було пошкоджено ДніпроГЕС, і відповідно на каскаді дніпровських водосховищ існують ризики порушення встановлених режимів на березень 2024 року. Наразі ми спостерігаємо спрацювання Київського водосховища та активне наповнення Кременчуцького. Сьогодні через дві години, трохи більше, буде проведено чергове засідання міжвідомчої комісії для розгляду даної ситуації. В кінці місяця буде відповідно проведено засідання комісії для встановлення режимів роботи водосховищ на квітень 2024 року.

Також хотів би повідомити, що внаслідок атаки в Запоріжжі відбувся виток нафтопродуктів. Відповідно кожного дня здійснюємо, відбираємо  проби води з річки Дніпро для контролю ситуації. Наразі там ситуація стабільна. Для питних потреб все в межах норми. Є перевищення норми по нафтопродуктах для рибогосподарських водойм.

Також для зменшення негативних наслідків шкідливої дії вод у зв'язку з проходженням весняного водопілля нами поінформовано обласні державні адміністрації про можливі підтоплення і затоплення в зоні впливу дніпровських водосховищ, а також про необхідність вжиття відповідних заходів. Забезпечуємо проведення моніторингу масивів поверхневих вод, що використовується для господарсько-побутових та питних потреб населення, відповідно до затвердженої програми. У випадках загрози забруднення проводить додаткові дослідження та інформуємо відповідні органи влади.

Водогосподарськими організаціями, які перебувають у сфері управління Держводагентства, обстежено та проведено у готовність гідрометричні споруди на відомчих водомірних постах та каналах для здійснення гідрологічних спостережень під час пропуску льодоходу, повені та паводків, забезпечення зв'язок з гідрометеорологічними станціями та гідропостами, проведено перевірку технічного стану гідроспоруд, які знаходяться в зоні впливу можливої шкідливої дії льодоходу, повені та паводків.

Проводиться відкачування надлишкових вод. У системах водогосподарського комплексу на території всієї України задіяно 56 захисних …(Не чути) і дренажних насосних станцій, 22 свердловини вертикального дренажу. З початку року відкачано 373 мільйони метрів кубічних води.

Для недопущення негативних наслідків від впливу дії повені та паводків на всій території України створено аварійні бригади. Оснащені вони плавзасобами, підготовлено до роботи машини, механізми та пересувні насосні станції.

Варто зауважити, що на експлуатаційних дільницях нашої водогосподарських організацій створено аварійний запас матеріалів, але в цілому обсяг його складає лише близько 20 відсотків від нормативної потреби, що зумовлено недостатнім виділенням коштів з державного бюджету. Здійснюємо поповнення аварійного запасу за рахунок роботи з міжнародними органами та спецфонду, який наповнюється наданням платних послуг нашими водогосподарськими організаціями.

З урахуванням ситуації, що склалася на каскаді дніпровських водосховищ, безпекової ситуації та проходження весняного водопілля першочерговими питаннями для вирішення є оперативне постачання Укргідрометцентром гідрологічної інформації в річкових басейнах, а в критичних ситуаціях більш часті виміри рівнів води, рівнів та витрат води, про що ми вже домовились з Укргідрометцентром. Відповідні листи сьогодні ми їм направимо і будемо комунікувати, сподіваємось на плідну співпрацю.

Також є проблема з дотриманням Укргідроенерго встановлених режимів роботи водних об'єктів. Зрозуміло, що бувають критичні випадки і критичні ситуації в Об'єднаній енергетичній системі. В разі таких випадків і неможливості дотримання встановлених режимів ми би просили Укргідроенерго оперативно нас інформувати, бо іноді відбуваються ситуації, коли вони нас взагалі не інформують, або інформують в робочому, неофіційному режимі. Просили б врегулювати цю ситуацію.

Також зрозуміло, що органи ДСНС та місцевої влади мають бути готові до реагування у випадках виникнення загроз затоплення. Також внаслідок ситуації, яка склалася після ракетної атаки, відповідно є певні питання з Дніпровським водосховищем, на його прикладі ми би просили… минулого року ми просили, і зараз ми підготуємо відповідні листи до обласних державних адміністрацій з метою вжиття заходів для обстеження та уточнення допустимих мінімальних відміток водозаборів водокористувачів критичних секторів економіки, для того щоб розуміти, які є критичні відмітки по Дніпровському каскаду водосховищ, і відповідно розгляд можливості альтернативних шляхів водозабезпечення, наприклад, плавучих насосних станцій.

У мене коротко все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Олександровичу.

В мене питання, користуючись наявністю у нас сьогодні в Zoom Державної служби з надзвичайних ситуацій України і Українського гідрометеорологічного центру. Скажіть, будь ласка, чи належний рівень співпраці між Держводагентством та цими центральними органами виконавчої влади? Чи, можливо, є якісь питання, зауваження, Михайло Олександрович, які нам потрібно зараз відкорегувати. Михайло Олександрович.

 

ЯНЧУК М.О. Воно все в робочому режимі відкореговується. Як я сказав, з Укргидрометцентром домовилися про більш часті виміри рівнів та витрат води, враховуючи ту ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день. Сподіваємося просто, що домовленості будуть дотримуватися і інформування буде оперативне, і вчасне.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге питання. Скажіть, будь ласка, станом на зараз вже чи немає потреби відселення мешканців певних населених пунктів задля запобігання руйнівної сили води?

 

ЯНЧУК М.О. Станом на зараз ситуація стабільна, тобто станом на зараз нема, будемо бачити по інформації від Укргидрометцентру. Тому і просимо більш часто її здійснювати, щоб оперативно можна було реагувати на можливі загрози, якщо будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим не менш, чи визначені вже населені пункти, які ймовірно можуть бути піддані підтопленню? І чи проведена робота з органами місцевого самоврядування цих населених пунктів?

 

ЯНЧУК М.О. Якщо, з вашого дозволу, я попросив би Марію Шпанчик доповісти, бо вона входить у міжвідомчу комісію і більш чітку інформацію може надати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ШПАНЧИК М.М. Доброго дня, шановні учасники засідання, народні депутати, в принципі, питання щодо відселення населених пунктів це до сфери компетенції Державної служби з надзвичайних ситуацій України. І території зон затоплення, вони передбачені, і ризиків в планах управління ризиками затоплення, тому я просила б долучитися до цього питання Державну службу з надзвичайних ситуацій. Ми зі своєї сторони, державне агентство, направили відповідні листи до обласних державних адміністрацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді передаємо слово Державній службі з надзвичайних ситуацій, Роману Борисовичу.

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, шановні колеги, безперечно після атак на, скажемо так, будь-яких загроз, які у нас виникають після атак ворога по нашим територіям, ми відразу починаємо прогнозувати ризики для тих територій, які можуть бути піддані таким ризикам. Те саме було здійснено після атаки на ГЕС. Тобто у нас було доручення відповідне нашій Гідрометслужбі опрацювати питання щодо прогнозування затоплення, ми, безперечно, працюємо із обласними адміністраціями щодо ризиків цього затоплення, потенційного затоплення. Але, скажемо так, точно спрогнозувати зараз населені пункти надзвичайно складно, тому що ситуація зараз стабільна, дійсно, як було зазначено, тобто поривів немає, а ризики затоплення, вони залежать від рівня  зруйнованості тої чи іншої споруди. Тому ми прогнозуємо, у нас є прогнози на різні випадки і повного знищення, і часткового, працюємо з обласними адміністраціями, але конкретно населених пунктів зараз ми поки не визначали, щоб зайвий раз не створювати якоїсь паніки і тому подібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Шановні колеги, передаю слово тоді Українському гідрометеорологічному центру. Прошу доповісти стосовно поточної ситуації і ваших прогнозів. Будь ласка.

 

КУЛЬБІДА М.І. Доповідь зробить начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометцентру Перевозчиков Ілля Миколайович. Вона буде короткою, але зрозумілою для всіх. Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ілля Миколайович. 

 

ПЕРЕВОЗЧИКОВ І.М. Доброго дня, шановне товариство. Отже, починаючи...  Я зупинюсь тільки на самому головному – це на нашій річці Дніпро. Починаючи з грудня 2023 року, Українським гідрометцентром було оголошено, так би мовити, початок попереджень саме жовтого і помаранчевого рівнів небезпеки, тобто імовірність затоплення заплав і порушення транспортного сполучення, а також затоплення населених пунктів. Це все викликано тим, що у грудні, січні та у першій половині лютого ішов розвиток тало-дощового паводку і спостерігалися досить такі високі рівні, які утримуються і досі. І на фоні саме високого тало-дощового паводку вже розпочалося і весняне водопілля. Зокрема, на верхньому Дніпрі, це в межах Чернігівської  області і на Прип'яті. весняне водопілля розпочалося 5 лютого, а ось на Десні за рахунок малих приток Десни в межах Чернігівської і Сумської областей з 14 лютого.

 За нашими прогнозами весняне водопілля, яке розпочалося  аномально рано в лютому, триватиме до першої половина червня. Зокрема, до слова можна сказати, що водність Дніпра і Прип'яті збільшилась на 60 і на 160 відсотків відповідно.

Зокрема, варто вже зазначити, що на верхньому Дніпрі в межах Чернігівської області, це головна річка, яка формує приплив до каскаду дніпровських водосховищ, вже сформувався найвищий рівень весняного водопілля 21 червня. Ой, перепрошую, 21 березня.  Рівень спостерігався на 19 сантиметрів вище середніх багаторічних значень, але за кількісним показником був на десять відсотків нижче. Тобто можна вважати, що весняне водопілля було дещо вищим середніх багаторічних значень або, як ми кажемо, норми.

Проте, ще хочу зауважити за те, що дуже велика є проблема в гідропрогнозистів Українського гідрометцентру та його структурних підрозділів в тому, що відсутня інформація у нас з території Білорусі та Росії, що є досить таки визначальною при прогнозуванні гідрологічного режиму вниз по каскаду нижче кордону України, тобто по території України. Тому ймовірно з 20 березня за нашими розрахунками, які проводяться кожні п'ять днів і оновлюються кожні п'ять днів, у верхів'ї Дніпра на території Білорусі та Росії вже розпочалась друга хвиля весняного водопілля. За нашими прогнозами, і вони будуть уточнюватися, що другу хвилю весняного водопілля ми поки що на даний момент очікуємо схожу на першу, тобто яка була сформована 21 березня. Але, якщо зміна синоптичної ситуації у верхів'ї призведе до випадіння великої кількості опадів, можливо, навіть і більше.

Зокрема, щодо Десни. В Десні в межах країни та  її притоці річки Сейм у Сумській області ми спостерігаємо уповільнений розвиток весняного водопілля і, зокрема, ось по Десні у нас оголошений жовтий рівень небезпеки в межах Чернігівської області. У зв'язку з пропуском весняного водопілля каскадом дніпровських водосховищ у березні спостерігалися досить-таки різкі коливання рівнів води і зокрема в Київській і Черкаській областях спостерігалося затоплення заплав, прируслових понижених територій. Але варто зазначити, що і в Києві 23 березня, позавчора, сформувався максимум весняного водопілля величиною на 50 сантиметрів нижче середнього багаторічного рівня. Тобто можна говорити про те, що рівень в Києві максимальний спостерігався близьким до середнього багаторічного, тобто до норми.

Також  максимальний рівень весняного водопілля сформувався і в Каневі. Це нижній б'єф Канівської ГЕС або верхів'я, руслова частина Кременчуцького водосховища, зокрема при формуванні цього максимуму саме 20 березня відмічалося затоплення окремих понижених ділянок, заплав і сільськогосподарських угідь по тих відмітках, які наявні в Українському гідрометцентрі.

Також можна додати те, що зокрема і ще одна досить-така важлива річка для України – це річка Дністер і водопілля там було досить-таки швидкоплинне і знову ж таки воно прийшлося на фоні тало-дощового паводку, випадали опади і протягом лютого, а точніше, з 5 по 24 лютого вже пройшло і звершилося весняне водопілля на Дністрі. Це ці підвищення проходили без негативних наслідків та в межах середніх багаторічних значень.

Хочеться зауважити, що зокрема максимальні снігозапаси в нас спостерігалися аж в грудні 2023 року. Тобто нам потрібно звикати до того, що стабільного такого весняного водопілля або класики, як ми кажемо, вже не буде, тобто йдуть перемішування… як і зимово-весняні процеси, немає стійкого переходу до середньодобових якихось значних низьких температур, постійні відлиги, тобто вже в Україні за рахунок зміни клімату вже не можна говорити, що от як раніше, там 20-30 років тому, ми спостерігали красиве, стабільне весняне водопілля у березні-квітні. У нас, наприклад, цього року воно розпочалось в лютому. Ну, це щодо ситуації.

Також, з вашого дозволу, пане голово, я хочу сказати, що 20 березня ми розіслали всім обласним державним адміністраціям листа щодо надання Українському гідрометцентру уточнених відміток, небезпечних, тих відміток, де можливі якісь підтоплення, і також мінімальні відмітки водозаборів. Для чого це потрібно? Це потрібно для того, щоб Український гідрометцентр, який є головним центром гідропрогнозтичного напрямку по каскаду дніпровських водосховищ, мав змогу більш детально, в окремо взятому регіоні, в окремо взятому районі певної області прогнозувати, точніше, прогнозувати і попереджувати, і встановлювати певний рівень небезпеки. Як ви знаєте, в нас є різні рівні небезпеки: від жовтого до червоного. І, зокрема, і те, що стосується і маловоддя, тобто низьких рівнів. У нас, для прикладу, до сих пір утримується на Каховському водосховищі і суміжних до нього областей коричневий рівень небезпеки, третій, за рахунок того, що відсутнє водопостачання, тобто водозабори не мають змоги забирати воду з Дніпра, як це було до підриву Каховської ГЕС.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ілля Миколайович. Ілля Миколайович, так ви надіслали, і з яким терміном ви поставили для отримання відповіді?

 

ПЕРЕВОЗЧИКОВ І.М. Ми термін не ставили. Я прошу, якщо можна, щоб найшвидше це зробили. Просто ми не знали, що потрібно терміни встановлювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді питання: які області вам ще не надали і інформацію від яких областей, від яких облдержадміністрацій ви очікуєте більш за все відповідно до ваших…

 

ПЕРЕВОЗЧИКОВ І.М. Я зрозумів. Жодна область не надала жодної інформації. Зокрема, ми очікуємо від Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської і Запорізької областей цю інформацію.

Також я хочу звернутися. Не потрібно телефонувати або дзвонити у Гідрометцентр в областях. У нас відмітки з областей є у наших обласних Гідрометцентрів, ми ними апелюємо, тому ми просимо державній адміністрації надати ті відмітки, які є саме у них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. Дякую за те, що повідомили це.

Шановні представники обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, я сподіваюся, що всі слухали доповіді і доповіді Держводагентства, і ДСНС, і Українського гідрометеорологічного центру. Я сподіваюся, що всі почули про необхідність термінового реагування, надсилання інформації.

Чи є станом на зараз питання до ДСНС, до Держводагентства, до Українського гідрометеорологічного центру, які потребують зараз обговорення і, можливо, термінового вирішення? Якщо є питання, то прошу підіймати руку, користуючись засобами Zoom, тому що велика кількість, я не бачу. Питань немає. Всім все зрозуміло. Значить так і будемо це враховувати.  Zoom записується і, якщо будуть негаразди, то будемо знати до чого можна апелювати, коли будемо притягати до відповідальності за халатність.

Шановні колеги, шановні народні депутати, чи є потреба висловитися, обговорити це питання? Будь ласка, прошу… Так, давайте, я бачу пана Володимира Осадчого. Але давайте, Едуард Петрович Прощук.

Едуарде Петровичу, будь ласка.

 

ПРОЩУК Е.П. Доброго дня, колеги. Перш за все хочу подякувати  вам, Олеже Володимировичу, що ми повертаємося до підняття такого важливого питання, ми в 2020-2021 роках це так планово робили, із зрозумілих причин 2022-2023 якось не концентрували увагу на весняному водопіллі і взагалі на питаннях, які потребують постійного реагування. Дивує такий низький рівень взаємодії між відповідальними, скажемо, гілками влади, йде мова більш про те, що от Гідрометцентру ніхто не надає інформацію і немає якихось зазначених термінів, трошки дивно це виглядає. Добре, що ситуація стабільна і контрольована, так, як доповів нам Голова Державного агентства водних ресурсів Михайло Олександрович Янчук, але ми маємо розуміти, що це природа і тут якось передбачити на сто відсотків, звичайно, неможливо.

Хотів би нагадати страшну повінь, яку ми проходили в 2020 році в Західній Україні, які були наслідки, на жаль, там у нас  були і жертви, і потерпілі, близько 13 тисяч домогосподарств було підтоплено. І я просто з таким, знаєте, бачив це все на власні очі, і це дійсно все дуже складно і непросто.

Водночас хотів би зараз звернути увагу на критичне недофінансування водогосподарської галузі. Зокрема, у нас є програма державна за номером 7070 захист від шкідливої дії вод, стоять дуже завжди такі низькі показники, цьогоріч це 112 мільйонів гривень за потреби 500-700 мільйонів – це як мінімум. І нам потрібно попереджувати наслідки стихії, бо згадуючи про повінь 2020 року, там  із стабілізаційного фонду було виділено близько 900 мільйонів гривень, що ми могли як би не робити, якщо би ми мали відповідний рівень водогосподарської інфраструктури.

Так само багато питань в частині бюрократії. Принагідно хочу, в мене два питання виникає. Перше  це до Держводоагентства,  до пана Михайла Олександровича стосовно програми, що там з планом заходів і захисту від шкідливої дії вод. Чи затвердило Міндовкілля, чи вже відповідно поданий він до Мінфіну? До прикладу, попередній  рік кошти для відповідних заходів були направлені в регіони приблизно в листопаді місяці. Якщо ми говоримо про Карпатський регіон, ми розуміємо, які погодні умови, наскільки реалістично їх, скажемо, по-державницькі використати, щоб зберегти відповідно якість цих робіт.

І друге питання у мене буде до Міндовкілля. Хотів би нагадати про наші євроінтеграційні зобов'язання, зокрема, Протипаводкові директиви. І хотів би звернутись до, скористатися нагодою, до першого заступника Олександра Васильовича, яка там ситуація у нас і на якій стадії впровадження Протипаводкової директиви?

Якщо можна, коротко отримати відповідь на ці два питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Олександрович.

 

ЯНЧУК М.О. Дякую. Дякую, Едуарде Петровичу, за запитання.

В кінці минулого тижня була проведена, під головуванням міністра була проведена нарада стосовно затвердження плану заходів по програмі  сімдесятій. Були висловлені деякі зауваження. Ми дійшли до згоди. Програма повернута на доопрацювання. Сьогодні буде засідання відповідної комісії, буде затверджено, відкориговано програму. І засилаємо її на Міндовкілля. Сподіваємося, що цього тижня вони нам її затвердять згідно з домовленостями, які відбулися на нараді у міністра. І далі подаємо...  Тобто про ситуацію минулого року знаю, що аж в листопаді гроші надійшли. Цю ситуацію розумію. Сьогодні... не сьогодні, а цього року це буде набагато раніше. Працюємо вже на виході.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую. Дякую  за вашу працю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …(Не чути) Будь ласка.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Що стосується другого питання Едуарда Петровича, то по нашій євроінтеграційних зобов'язаннях ми рухаємося і є відповідний план, розроблений Міністерством захисту довкілля по впровадженню наших євроінтеграційних зобов'язань не тільки у водній галузі, а взагалі по наших законопроектах, по наших...

Що стосується водної галузі, то ми передбачаємо затвердження планів управління басейнів річок. Згідно плану, який передбачений, і рішенням уряду це передбачено серпень місяць 2024 року. Зараз проходить громадське обговорення. І відповідно так, як заплановано, в серпні 2024 року вони всі будуть затверджені рішенням уряду. Ми спільно з водагентством над цим працюємо. Дякуємо Павлу Олександровичу за конструктивну роботу в цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми, значить, на доповнення до питання Едуарда Петровича, Михайло Олександрович, ми всі розуміємо, що, на жаль, закласти достатньо коштів в бюджеті, в державному бюджеті України, неможливо на здійснення протипаводкових заходів і запобігання шкідливій дії вод. Скажіть, будь ласка, яка діяльність ведеться з органами місцевого самоврядування, залучення додаткових коштів, можливо, місцевих бюджетів, можливо, коштів суб'єктів господарювання на ці заходи? Чи є план такої роботи? І чи є розуміння з такими органами і суб'єктами господарювання? Будь ласка.

 

ЯНЧУК М.О.  Олеже Володимировичу, дякую за запитання.

Звісно, що ми ведемо роботу про співфінансування з усіх можливих джерел. Є зрушення певні в цьому напрямку, коли у нас є проект щодо відновлення якихось дамб чи здійснення протипаводкових заходів, то ми комунікацію ведемо з усіма органами і місцевої влади як з тергромадами, так і з обласними військовими адміністраціями.

Не можна сказати, що скрізь ми доходимо до спільного знаменника. Але багато в чому співфінансування також існує і завдяки цьому в тому числі ми за рахунок цього виходимо з тих критичних ситуацій, які складаються на даний момент.

Бо, як правильно зауважив, Едуард Петрович, 112 мільйонів гривень виділено. Ми подавали запит майже на два мільярди гривень, тобто у нас фінансування на цей рік – близько 6 відсотків від потреби.

Тому комунікацію з усіма ведемо і вона досить плідна. Я думаю, що цього року ми її будемо виключно посилювати і, за необхідності допомоги в комунікації, будемо звертатися і до комітету, і до міністерства в тому числі, якщо з якимись обласними адміністраціями в нас будуть якісь нюанси.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Олександрович, Едуард Петрович, в мене є пропозиція це питання винести окремо на одне із засідань комітету, разом підготувати це питання для доповіді із запрошенням відповідних громад територіальних, відповідних обласних військових адміністрацій і обговорити питання фінансування зазначених заходів і здійснення таких заходів для...

 

ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, приймається, звичайно, пропозиція і беремо до виконання. Ми з Михайлом Олександровичем плідно попрацюємо і в швидкому майбутньому розглянемо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дякую.

Я бачу, піднімав руку Володимир Іванович Осадчий. Будь ласка, Володимир Іванович.

 

ОСАДЧИЙ В.І. Дякую.

Шановний пане Олеже Володимировичу, шановні колеги і шановні народні депутати. Я хочу привернути вашу увагу протягом хвилини, така інформація. Для формування високих чи аномально високих витрат води під час весняної повені, потрібно декілька передумов.

Перше, це низькі температури у зимовий період, як науковці ми кажемо: приблизно 6-10 градусів мінус, глибина промерзання ґрунту від 50 сантиметрів і більше, і достатньо висока кількість атмосферних опадів. У нас на рівнинних річках в басейні Дніпра, Десни і Прип'яті в цьому році збереглась тільки одна умова – достатньо висока кількість атмосферних опадів. Тому регіональні прояви зміни клімату допомогли Гідрометцентру і Державному агентству з водних ресурсів, я так сподіваюсь, гарно пропустити високі води, які почали формуватися вже в січні і в лютому місяці цього року. Я сподіваюсь, що, можливе, конечно підтоплення в окремих регіонах цих басейнів, але високих вод не буде. Чому? Тому що весняна повінь практично почалась вже взимку. І наше головне завдання в теперішній час це буде для Державного агентства водних ресурсів як нам зберегти воду в каскаді дніпровських водосховищ без Каховського водосховища для того, щоб влітку забезпечити наших сільськогосподарників та нашу економіку водою.  Чому? Тому що, а вдруг, можливо, влітку буде мала кількість опадів, тому треба воду обов'язково зберегти. І тут треба Державному агентству з водних ресурсів пройти по лезу бритви, як зробити так, щоб зберегти воду, і не допустити того, щоб було в каскаді водосховищах, особливо в Кременчуцькому водосховищі занадто багато води, щоб ми не прогадали.

А в теперішній час вітчизняна гідрометеорологічна наука і разом з академію наук робить прогноз щодо можливого затоплення під час прориву ДніпроГЕС. Певна робота вже проведена. Я так відчуваю, що через три-чотири доби у нас буде інформація для Державного агентства водних ресурсів і в першу чергу для Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо можливого затоплення, в тому числі і частини Запоріжжя, якщо це можливе буде.  

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович.

Шановні колеги, чи присутні у нас на засіданні Укргідроенерго? Чи є можливість дати додаткову інформацію з питань, яке піднято? Не бачу Укргідроенерго, на жаль. Шкода, що вони вважають, що це їх не стосується. Стосується на сто відсотків.

Шановні колеги, шановні народні депутати, чи є ще питання стосовно зазначеного питання порядку денного? Чи хоче хтось висловитися, дати додаткові якісь пояснення? Можливо, це представники БУВРів хочуть ще висловитися з зазначеного питання? Не бачу. Не бачу бажаючих.

Тож, шановні колеги, черговий виклик, черговий виклик для Держводагентства, для всіх нас. Будемо сподіватися, що на ситуацію з водопіллям не накладуться ще терористичні акти, які здійснюються постійно фашистською Росією, що не буде значних пошкоджень, які в минулому році призвели, зокрема, до теракту і опустошення Каховського водосховища. Сподіваюсь, що ми цей рік пройдемо без значних пошкоджень наших гідротехнічних споруд і будемо розраховувати виключно на плідну співпрацю Держводагентства, ДСНС, гідрометцентру, обласних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Але тим не менше і заради цього ми маємо скоординувати всю нашу діяльність. Комітет завжди готовий підтримати, завжди готовий підставити плече в цьому питанні. Будь ласка, звертайтесь, допоможемо, винесемо, терміново обговоримо і будемо давати рекомендації.

Тож, шановні колеги, є пропозиція стосовно зазначеного питання взяти інформацію до відома і направити від комітету ті пропозиції, які надійшли від Держводагентства, центральним органам виконавчої влади, суб'єктам державного моніторингу вод і обласним військовим адміністраціям. Окремо прохання включити до рішення комітету звернення до обласних військових адміністрацій прискорити надання інформації до Українського гідрометеорологічного центру, відповідного до запиту, який був надісланий. Поставимо строки до 2 квітня, якщо Український гідрометеорологічний центр не проти. Дякую.

Тож, шановні колеги, хто за зазначене рішення, хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Олеже Володимировичу, дуже поганий зв'язок, тому я відео не включаю. Шахов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МАГЕРА С.В. Зараз рахуємо знову. З Шаховим – 10, Олеже Володимировичу. Ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я так само порахував. Дякую.

Шановні колеги, у нас залишилося ще два питання. Перше питання – це про схвалення рекомендацій за результатами виїзного засідання комітету на тему "Про стан функціонування підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони".

Будь ласка, Олександр Іванович Лопушенко.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Доброго дня! За результатом виїзного засідання комітету до міста Львова були опрацьовані пропозиції і Державної служби з надзвичайних ситуацій, і Львівської обласної ради, які наведені в проекті рекомендацій.

Пропонується за результатами засідання рекомендувати:

ДСНС розробити та затвердити план заходів щодо розвитку підрозділів добровільної та місцевої пожежної охорони. Також вжити заходів щодо розроблення та впровадження мобільного застосунку "Я – доброволець", який був презентований на виїзному засіданні. Розглянути питання щодо безоплатного навчання членів добровільної та місцевої пожежної охорони в закладах служби під час дії правового режиму воєнного стану.

Також піднімалось питання щодо надання частот радіозв'язку для підрозділів добровільної пожежної охорони. Рекомендується Міністерству внутрішніх справ разом з ДСНС розглянути можливість підготовки відповідного урядового рішення і розгляду його урядом.

І також рекомендувати обласним, Київській міській... державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування розробити або відновити регіональні місцеві програми та плани заходів у сфері цивільного захисту, спрямовані на захист населення територій від надзвичайних ситуацій, в тому числі щодо розвитку і створення пожежних рятувальних підрозділів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу.

Сергію Володимировичу Мандзій, скажіть, будь ласка, чи є потреба в доповненні зазначеної інформації стосовно схвалення рекомендацій.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимирович, в принципі, як би ми ж разом напрацьовували ці, разом з вами, рекомендації, все інше. Тобто тут треба як би більше активізуватися в роботі з обласними державними адміністраціями, тому що, дійсно, є сьогодні багато бажаючих. І знову ж таки я вам скажу цифру, ДСНС може мене трошки підправить, якщо ми на сьогоднішній день маємо 170 добровільних пожежних дружин, то потреба в нас їх на території нашої держави порядку 700. Тому я думаю, що треба активно працювати в тому напрямку.

Дійсно, ми сьогодні вдячні, що так нас підсилює сьогодні Львівський національний університет безпеки життєдіяльності в цьому напрямку. Я вважаю, що будемо рухатися далі. Тим паче ефективність добровільних пожежних дружин, я думаю, що вже відчули на багатьох територіях сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Сергію Володимировичу.

Якщо ви не проти, Сергію Володимировичу, то на вас покладемо відповідно до рішення комітету контроль за виконанням рекомендацій комітету. Дякую.

Шановні колеги, чи є з цього питання порядку денного ще зауваження або додаткові пояснення, пропозиції?

Якщо немає, то є прохання схвалити рекомендації, затвердити їх і направити на відповідні центральні органи виконавчої влади та на обласні військові адміністрації.

Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАГЕРА С.В. Зараз чи 9, чи 10, Олеже Володимировичу, допомагайте.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді 10.

 

МАГЕРА С.В. Шахова порахував. 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, і останнє питання. Будь ласка, Сергій Володимирович Мандзій, ваша пропозиція стосовно зміни назв підкомітету. Будь ласка.

 

МАНДЗІЙ С.В. Шановний Олег Володимирович, шановні колеги! Всі ми знаємо, що формувались комітети і підкомітети до початку повномасштабної збройної агресії, і тоді наш підкомітет називався як підкомітет з питань цивільного захисту населення, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру та подолання негативного впливу на довкілля, завданого збройним конфліктом на території Донецької та Луганської областей. Ми самі розуміємо, сьогодні повномасштабне вторгнення, фактично іде повномасштабна війна, тому є пропозиція колег нашого підкомітету і моя особиста, щоб змінити назву нашого підкомітету на назву підкомітет з питань цивільного захисту населення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Абсолютно зрозуміла пропозиція.

Сергію Володимировичу, скажіть, будь ласка, чи внаслідок такої зміни ми не втратимо якісь предмети відання підкомітету? Ви аналізували це? 

 

МАНДЗІЙ С.В. На мій погляд, ми, навпаки, розширимо, тому що ви ж розумієте, що сьогодні питання цивільного захисту населення, воно стає більш об'ємним у своєму розумінні. Тому що знову ж таки та ситуація, яка була до повномасштабної збройної агресії і яка сьогодні – це дві різні речі. Нам сьогодні треба думати і за звільнення територій від вибухонебезпечних предметів, нам треба думати за те, що як будувати бомбосховища в тих регіонах, де менша інтенсивність бойових дій. Хоч за останні декілька днів ми бачимо, що інтенсивність збільшується і практично на території нашої держави немає сьогодні безпечного місця. Тому я вважаю, що не зменшить, навпаки, я бачу, де в чомусь розширення підвідомчості нашого підкомітету. Можна ще запитати думку наших колег з Державної служби з надзвичайних ситуацій, я бачу, вони сьогодні є на зв'язку з нами. Роман Борисович, якщо чуєте нас, Олена Кулеба.

 

КУЛЕБА О.М. Доброго дня шановні присутні! Роман Борисович просто терміново пішов на іншу нараду.

Якщо можна, уточнення. Я пропонувала б не тільки населення, але і території, оскільки це також одна із складових, на яку відповідно покладаються функції цивільного захисту. Тобто цивільного захисту населення і територій. Якщо можна, такий коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасне доповнення,Олено Михайлівно.

 

МАНДЗІЙ С.В. Да, погоджуюсь з пані Оленою. Пані Олена, як завжди, нас підстраховує в таких випадках.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто неймовірно. Дякую, Олено Михайлівно.

Сергій Володимирович, дякую вам за пропозицію.

Шановні колеги, чи є потреба обговорювати, чи хоче хтось ще висловитись з цього питання?

Якщо такої потреби немає, то прошу підтримати пропозицію Сергія Володимировича Мандзія і змінити назву відповідного підкомітету на підкомітет з питань цивільного захисту населення та територій.

Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за. 

 

МАТУСЕВИЧ О. Б. Матусевич – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

МАГЕРА С.В. З Прощуком Еудардом Петровичем буде 10, якщо я не помиляюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10, так. Дякую.

 

МАНДЗІЙ С.В. Колеги, дякую за підтримку і працюємо далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перелік питань вичерпано. До нас, я тільки побачив, наприкінці засідання доєднався Роман Євгенович Опімах. Романе Євгеновичу, щось терміново потрібно обговорити?

 

ОПІМАХ Р.Є. Ні. Добрий день, вітаю, колеги. Якщо нічого і ніяких питань до мене немає, то в мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді до наступних зустрічей. І сподіваюсь, що  в найближче засідання ми повернемося до тематики надрокористування внаслідок тих зустрічей, які будуть найближчим часом.

Дякую, шановні колеги. До нової зустрічі. Будь ласка, бережіть себе. Дякую. До побачення.