СТЕНОГРАМА

виїзного засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування у Черкаській області
із розгляду питання порядку денного:
"Формування системи державного екологічного контролю за європейським принципом: поточний стан та перспективи"

29 липня 2024 року

 

 

Веде засідання Голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …яке плавно, я так розумію, перейде в виїзну нараду Державної екологічної інспекції. Ігор Олегович, скільки у нас часу на виїзне засідання?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олеже Володимировичу, все залежить від Вас. Ви керівник Комітету, тому вирішуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я сподіваюся, що виїзна нарада буде набагато більш продуктивною ніж засідання, тому ми спробуємо вам надати більше часу саме для виїзної наради. Я так думаю, що на виїзній нараді здебільшого всі керівники територіальних підрозділів будуть доповідати, тому спробуємо швидко провести виїзне засідання і ми з Оленою Володимирівною, якщо Олена Володимирівна буде не проти, то ми залишимося на виїзній нараді у вільний час. Дякую.

Тож, шановні колеги, перед тим як розпочати нараду я хотів би подякувати, подякувати всім Збройним Силам, подякувати всім, хто зараз на фронті, всім, хто забезпечує можливість нашого проведення виїзного засідання і виїзної наради, тим, хто боронить нашу країну. Я хотів би згадати хвилиною мовчання всіх тих, хто загинув за ці роки, за ці десять років, серед них є і працівники, на жаль, Державної екологічної інспекції, це і з Херсонської області, з Сумської області, з інших областей, тож вічна їм пам'ять.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, я хотів би подякувати всім, хто знайшов можливість долучитися безпосередньо до цієї… до виїзного засідання Комітету. Я хотів подякувати нашим колегам з Черкаської області, пану Олегу Арсенюку зокрема. Я хотів би подякувати за долучення представникам Черкаської обласної військової адміністрації. Дякую вам. Дякую за те, що підтримуєте діяльність державного екологічного контролю, мені розповідали про це. І дякую всім, хто готовий сьогодні спілкуватися. Дякую всім, хто готовий рухати далі реформу. А те, що ця реформа – реформа державного екологічного контролю, – потребується, і потребує її подальший значний рух, і швидкий рух, сподіваюсь, за підтримки всіх верств нашої влади, в цьому сумніву немає ані в мене, сподіваюсь, ані в кого з присутніх.

Державний екологічний контроль в тому вимірі, в якому ми хочемо його запровадити, – це абсолютно євроінтеграційна складова. Це так звана горизонтальна реформа природоохоронної сфери. Це те, що забезпечить нам виконання всіх тих реформ, які на протязі багатьох років і цього скликання Верховної Ради, і попередніх скликань Верховної Ради запроваджуються в нашому законодавстві. Це і реформа управління відходами, це і реформа лісового господарства, це і реформа водного господарства і надрокористування. Але все це буде працювати тільки в одному випадку – тільки у випадку, якщо ми зможемо забезпечити врешті-решт можливість притягнення до відповідальності винних за порушення законодавства і бажано би запобігання таким порушенням законодавства. І все ж таки ми наполягаємо на тому, що саме заради запобігання порушенням законодавства ми зробимо реформу. Реформа і сама інституція державного екологічного контролю, як би вона не називалася, має бути саме запобіжником, має бути саме таким органом, який внаслідок своєї діяльності має можливість бачити все, що відбувається на території України, бачити всі можливі джерела забруднення, бачити всі можливі причини для порушення законодавства і запобігати виникненню таких причин. Звісно, державний екологічний контроль і орган державного екологічного контролю будуть у цьому не одні. І ті інструменти, які ми запроваджуємо, і дякуючи підтримці керівництва країни, дякуючи всім членам Верховної Ради, запровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу також буде слугувати саме чіткій прозорій системі запобігання порушенням законодавства, запобігання можливості здійснення надмірних викидів, скидів, забруднення, засмічення земельних ділянок, водойм і так далі.

Станом на зараз, як ви всі прекрасно знаєте, в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування знаходиться законопроект №3091, який має провести, дати саме засади реформи державного екологічного контролю. Він доволі давно знаходиться в нашому Комітеті, але це не тому, що Комітет його не розглядає, а тому що Комітет до цієї реформи підходить дуже ретельно. І ця реформа, вона має бути настільки зваженою, щоб, по-перше, вона отримала найбільшу підтримку на другому читанні у Верховній Раді, а по-друге, щоб завдяки цій реформі всі учасники державного екологічного контролю, а це не тільки орган державного екологічного контролю, це і бізнес, це і органи місцевого самоврядування, це і центральні органи виконавчої влади, щоб всі знали, яке місце державний екологічний контроль займає в їх діяльності.

І сподіваюся, що завдяки нашим зусиллям, завдяки зусиллям Олени Володимирівни Криворучкіної ми врешті-решт цей законопроект одразу після закінчення цієї сесії, тобто на початку наступної сесії у вересні цього року ми розпочнемо розглядати в Комітеті, ми почнемо проводити круглі столи. Ми будемо проводити круглі столи з бізнесом, ми будемо проводити круглі столи з асоціаціями органів місцевого самоврядування. Ми хочемо залучити максимальну кількість центральних органів виконавчої влади. І саме в цих круглих столах, саме в цих обговореннях ми сподіваємося на вашу допомогу, тому що саме ви знаєте всю проблематику, всю проблематику державного екологічного контролю, ви знаєте, що може бути тими каменями, на які спотикається ця реформ. Ви знаєте, на чому нам потрібно акцентувати і в розмовах і з бізнесом, і з іншими центральними органами виконавчої влади. Я думаю, що ми про... сьогодні поспілкуємося. То ж дякую вам і розпочинаємо засідання Комітету.

І надаю слово одразу Олені Володимирівні Криворучкіній. Будь ласка.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Вітаю всіх колег. Дуже рада, що розширені наради Державної екологічної інспекції, очільники всіх територіальних органів, центрального апарату, спільно з екологічним Комітетом стали вже відбуватися на постійній основі. І це дає свої певні результати наше спілкування спільне. З початком повномасштабного вторгнення всі ми зорієнтували свою увагу і доклали всіх зусиль для розширення функціональних повноважень Державної екологічної інспекції в аспекті підрахунку екологічних збитків. Але ті виклали, які залишилися, вона навпаки ще більші. У наступній доповіді я хотіла б проговорити цей кейс.

Як приклад, масштабна трагедія на "АрселорМіттал", яка відбулася внаслідок перебою в енергопостачанні, але спричинила велику екологічну катастрофу. І тому всі ці виклики теж не зникли нікуди. І ми повинні готуватися для їх вирішення і не лише для їх вирішення, а й для забезпечення ефективного, проактивного контролю, який би унеможливлював завдання шкоди навколишньому середовищу.

Ми маємо з вами амбітні цілі: не просто покращення результатів роботи Державної екологічної інспекції, а саме її реформування щодо європейських принципів і вимог. Я хотіла б акцентувати увагу ще на словах Олега Володимировича, коли він сказав, що законопроект №3091 перебуває вже давно на розгляді у Комітеті. І це не бездіяльність Комітету, це не бездіяльність залучених стейкхолдерів, він, дійсно…

По-перше, в нас не було повномасштабного вторгнення, Україна на той момент, коли був зареєстрований законопроект і прийнятий у першому читанні, не була готова до переговорів з ЄС, а всі ці умови, вони принципово впливають на якісне доопрацювання законопроекту. Тому ми Комітетом залучаємо міжнародних партнерів, міжнародних експертів, які дають свої висновки, але, безперечно, ми зверталися до вас із проханням, бо ви працюєте на місцях і є європейські принципи, вимоги, а є ті нюанси, вітчизняні реалії, які ми повинні враховувати, і саме ви їх знаєте, напевно, набагато краще, бо ви в цій сфері працюєте.

Я хотіла щиро подякувати народному депутату з Черкащини Олегу Арсенюку за те, що він теж підтримує діяльність екологічного Комітету і опікується проблемами. Хотіла подякувати очільникам місцевого самоврядування, тому що, дійсно, ще раз закцентую увагу, саме спільними зусиллями різних стейкхолдерів ми здатні провести ту амбітну реформу, яка буде, дійсно, важлива для нашої країни.

Всім бажаю плідної праці. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

І хотів передати слово заступнику Голови Черкаської обласної державної адміністрації Турченяку Олександру Васильовичу. Будь ласка.

 

ТУРЧЕНЯК О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово. Дякую усім учасникам і вітаю всіх учасників сьогоднішнього засідання Верховної Ради і виїзної наради.

Дійсно, дуже раді, безмежно раді бачити вас на Черкащині, що ви обрали Черкащину безпосередньо. Дійсно, як ви побачили, гарний край, є про що подумати і зберегти наше довкілля і нашу природу. Те, що ми бачимо останнім часом, дійсно, йде активне наближення законодавства України до права Європейського Союзу. Це навіть до набрання членства, вірніше членства в Європейському Союзі. Відповідно ми бачимо, що повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело теж до нових викликів і пов'язано якраз-таки з погіршенням в Україні стану довкілля. В воєнний час правопорушення у сфері природоохоронного законодавства, те, що ми вбачаємо, не тільки не припинилися, а вони, навпаки, в деякій мірі погіршилися і, дійсно, стало набагато складніше виявляти ці правопорушення і тут якраз-таки екоінспекція стала першочерговим тим органом, який збирає інформацію про злочини росії проти довкілля, і розраховує дані збитки.

Враховуючи те, що Черкащина тилова область, і ми бачимо, що, завдячуючи нашим Збройним Силам, не так багато як в східних або в південних областях в нас, скажімо так, прильотів або інших негативних факторів, пов'язаних з війною, але в той же час в нас близько 145 мільярдів гривень на сьогоднішній день вже нараховано збитків. Тобто ми вбачаємо дійсно дуже надзвичайно важкі для нашого довкілля часи, і відповідно ми сподіваємося, що найближчим часом Збройні Сили припинять дану агресію. А завдяки Верховній Раді і екоінспекції ми все-таки, і міжнародному праву, зможемо стягнути з агресора всі ті кошти, які вони спричинили, чи скажемо так, ті всі збитки, які вони спричинили нашій країні.

Сподіваюся, що сьогоднішня зустріч буде сприяти створенню умов для інтеграції дійсно національної природоохоронною системою в європейський правовий простір. Бажаю  плідної праці і співпраці. Дякую за співпрацю з депутатським корпусом, народними депутатами, безпосередньо і екологічним Комітетом, і екоінспекцією. У нас дуже плідні робочі стосунки. Дякую всім за співпрацю ще раз. І гарного всім дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу. Дякую за підтримку, яку ви надаєте державному екологічному контролю.

І надаю слово Арсенюку Олегу Олексійовичу, народному депутату України. Будь ласка.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, шановні друзі, шановні присутні, шановні колеги! Буду дуже коротко. Хотів би подякувати за те, що дійсно вибрали Черкащину для цього виїзного засідання. Це дуже важлива ця реформа екологічної інспекції. І хотів би сказати те, що на сьогоднішній день ці питання, які сьогодні будуть підніматись, це є вкрай важливі. І тому дуже прошу попрацювати сьогодні дуже плідно, щоб все було добре.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олег Олексійович.

І розпочинаємо, розпочинаємо виїзне засідання безпосередньо доповіддю тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної екологічної інспекції України Зубовича Ігоря Олеговича. Ігор Олегович, прошу розповісти про поточний стан формування системи державного екологічного контролю за європейським принципом. Будь ласка.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Доброго дня, колеги. Шановний Олеже Володимировичу, Олена Володимирівна, друзі, сьогодні ми поговоримо про поточний стан. Ми підготували коротеньку презентацію.

Ми почали реформу вже до дії закону, скажемо так, почали працювати в цьому напрямку, підготовчі такі дії. По-перше, я хотів би подякувати, знаєте, Комітету, народним депутатам, місцевій владі. Знаєте, я думаю, що такі виїзні засідання з Комітетом стануть колись традицією, тому що це дуже важливо, і коли народні депутати будуть чути і бачити проблематику, з якою ми працюємо, зможуть оперативно реагувати на ці всі речі, ми будемо звітувати про нашу діяльність, щоб ми могли, знаєте, отак от консолідовано іти вперед.

Я також хотів би подякувати Програмі розвитку ООН, уряду Швеції та особисто керівнику проєкту Олексію Пирікову, завдяки роботі наших друзів, наших партнерів ми маємо можливість збиратися так, проводити наради, працювати і здійснювати якісь такі гарні речі.

Якщо можна, розпочнемо з презентації. Реформа передбачає у нас створення єдиного органу контролю і вже за дорученням міністра у нас є певні такі напрацювання. От ви бачите зараз на слайді, це робота в зоні відчуження, скажімо так, в ДАЗВ, багато колег наші давали своїх фахівців, які працювали там постійно в режимі 24/7, постійна присутність. Ми напрацювали спільно з Держагентством лісових ресурсів, з ДП "Ліси України", з зоною відчуження збитки на 144 мільйони. Це говорить про що, про те, що ми постійно знаходилися на об'єкті і там припинилися порушення. Ми все зафіксували, передали в правоохоронні органи. Але головне, що є превентивний захід, коли постійне перебування працівників Держекоінспекції і інших наших колег, і партнерів, ми бачимо, що там припинилися порушення.

Також яскравим прикладом є операція "Нерест", яку всі знаємо. Операція "Нерест" у нас проходить кожен рік, але ж ми трішки попрацювали по-іншому.

Ми зробили приклад на території Сульського, Сулинський заказник, річка Сула, ми були там постійно присутні з водною поліцією. Ми бачимо, що сума збитків за цей час становила 35, навіть більше, мільйонів гривень. Нам спалили катер браконьєри. Але ж ми бачимо те, що коли постійно інспектори знаходяться в території, яка їх ввірена, там припиняються порушення, їх просто не існує. Браконьєри розуміють, що інспекція на воді, значить туди не можна виходити, тому що конфіскують катер, заберуть сітки, поліція зробить кримінальне провадження. Це теж дуже, знаєте, такий яскравий приклад того, що реформа передбачає постійну присутність, два рівня ці. Перший рівень, коли інспектори працюють постійно на території ввіреній, за всі напрямки відповідати, а другий рівень – це вже там перевірки і всі інші заходи контролю. І це вже дає свої результати.

На сьогоднішній день також ми от пропрацювали по річці Рось спільно з Комітетом, спільно з народними депутатами, з міністерством. Ми теж виявили проблематику. Вона, до речі, стосується Черкаської області, тому що річка Рось по чотирьом областям протікає, і ми побачили зарегульованість, ми побачили безхазяйність, скажімо так (да, Дмитро Васильович, дякую). І це вже можна вирішувати. Тобто ми подивились на все, виявили всю проблематику, надали її вищій гілці владі, Уряду, і вже є програма, яка на сьогоднішній день затверджена урядом щодо відновлення басейну річки Рось. Таких проблем вистачає в кожному регіоні. Тому ми будемо такими маленькими кроками рухатися для того, щоб покращити довкілевий стан.

Щодо здійснення контролю за несанкціонованими сміттєзвалищами. Ми, знаєте, всі, колеги, друзі,  з міністром сиділи  говорили на нараді і було таке питання, що Президент України сказав, а можна, щоб в країні стало чисто. Міністр поставив завдання, ми почали працювати. На сьогоднішній день по Україні виявлено більше тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ, загальна площа більше 200 гектарів. На сьогоднішній день, коли ми почали працювати, наші територіальні органи постійно мені звітують, на сьогоднішній день вже ліквідовано з них 253 сміттєзвалиша. Це буквально за декілька місяців нашої роботи.

І, колеги, я впевнений, що кожному приємно, от у нас є теж показова область Київська, є Обухівський район, знаєте, мені дуже приємно, коли влада місцева каже, знаєте, в Обухівському районі з часів вільної України ще не було так чисто. І мені це дуже приємно. Дякую, Яно Олександрівно, вам за вашу роботу, за те, що ви включилися, і це дійсно є показові результати.

Колеги, я хочу, щоб кожний у своїй області робив ту роботу, щоб реально було чисто, це дуже добре. Бо, знаєте, от мені приємно їхати по трасі, коли бачиш чисту дорогу, немає ні сміття, як воно було раніше, і в територіальні громади заїжджаєш коли, це теж дуже показово. Тому що ми робимо превентивні заходи, да, там не якісь там каральні, а именно превентивні, коли чисто у нас в Україні і це дуже добре.

Щодо доручень міністра хотів би далі продовжити, ми теж почали працювати  зараз по непідконтрольним територіям, на жаль, да, Автономна Республіка Крим, ми були, розробили дашборд за допомогою космічних знімків у співпраці зі Службою безпеки України ми теж почали рахувати збитки.

Зараз ми працюємо над цим питанням з Донецькою областю, з Луганською областю, з Харківською областю, з Херсонською областю. І  вже скоро буде теж представлено і народним депутатам, міністерствам наші напрацювання. Тому що ми розуміємо, що це Україна, це наша територія і там відбуваються теж екологічні лиха. І ми повинні теж розраховувати ці збитки, щоб ми могли нашим міжнародним партнерам показати, що проблеми України - це проблеми всього світу. Ті, скажімо так, пожежі, які відбуваються, коли горять наші ліси, коли горять нафтобази, за моїм дорученням теж зараз відпрацьовуємо щоб зрозуміти куди дує вітер, да, скажімо так, і щоб європейські наші  друзі розуміли, що якщо горить тут, а вітер дує в сторону Європи, то вони і їхні діти теж дихають тим повітрям, щоб вони розуміли цю проблематику і теж допомагали нам в цій війні.

Також яскравим кейсом, що ми розпочали робити в цьому році, це інша, скажімо так, співпраця з правоохоронними органами. Раніше у нас було залучення, ми вийшли попрацювали і направлення за результатами нашої діяльності в правоохоронні органи матеріалів. Але ми вийшли на новий рівень, зараз ми почали працювати в тому напрямку, щоби Держекоінспекцію  визнавали потерпілою стороною у всіх кримінальних провадженнях, які пов'язані з довкіллям. І ми вже направили 184 з початку року позови цивільні, і у нас є дуже яскравий кейс на 211 мільйонів гривень з НАБУ. Це про що каже? Тому що, коли нас визнають потерпілою стороною, ми можемо повністю бути в процесі кримінального провадження: мати доступ до всіх матеріалів, ознайомлюватись, приймати участь в суді. З нас не вимагається коштів на пред'явлення позовів цивільних. І коли вже особу визнають винною в кримінальному провадженні, коли ми заявляємо цивільний позов, тому в судді вже не буде іншого виходу, як, дійсно, підтримати наш цивільний позов, тому що людина вже визнана винною, і ми можемо ці кошти стягнути в бюджет. Це дуже такий яскравий кейс, і ми зможемо ще більше наповнити державний бюджет, який сьогодні потребує багато уваги, тому що основний фонд йде, на жаль, на війну.

Також ми почали цифровізацію, працювати в більш прозорому цифровому полі. Є такий екоресурс, ЕкоЗагроза, всі ви його знаєте. Завдяки вам, колеги, він почав працювати на новому рівні, тому що раніше ЕкоЗагрозу ніхто не знав, ніхто з нею не працював. Кожен з вас за моїм дорученням, за дорученням міністра провели нараду з усіма територіальними органами, з людьми, навчили працювати в цьому ресурсі. І ми вже бачимо, що на сьогоднішній день в ньому вже зареєстровано більш ніж 1700 звернень, з яких 1223 вже передано в обробку. Тобто ми розуміємо, що ці 1223 звернень – це вже конкретні факти, які зафіксовані людьми, громадянами, і вони на кожному етапі можуть бачити і нашу роботу з вами, і роботу Міндовкілля, і результати, які будуть досягнуті завдяки нашій діяльності.

Наступний слайд, будь ласка. Дякую, колеги. Тому, підсумовуючи, скажімо так, ми ще поговоримо про пілотний проєкт, який ми започатковуємо спільно з Міндовкілля за підтримки народних депутатів.

Рухаючись до реформи, ми далі представимо презентацію окрему, ми побачимо, як ми вже розпочали працювати, як ми плануємо працювати. У нас буде три пілотних регіони: це Південно-Західний округ Одеса-Миколаїв, Черкащина, це Полтава і Черкаси, да, Центральний округ і також буде в нас… А? Третій округ – це Поліський, Рівненщина і Житомирщина. У нас буде співдоповідач Євгеній Валерійович, також представить концепцію, яку ми бачимо. Тому дякую всім за увагу.

А далі Дмитро Васильович Заруба, перший заступник продовжить по конкретних, так сказати, показниках нашої діяльності за перше півріччя. Прошу, Дмитро Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Васильович.

 

ЗАРУБА Д.В. Дякую, Олеже Володимировичу, дякую, шановні народні депутати колеги. Не дивлячись на те, що діє, 303 Постановою продовжується в плані мораторій на проведення планових заходів. Можу сказати, що за перше півріччя 24-го року ми зробили дуже гарні показники. виходячи з того, що загально було проведено більше 8 тисяч заходів контролю. Звичайно, це не тільки позапланові перевірки, а взагалі наша безпосередня діяльність щодо виявлення браконьєрства, незаконних порубок і тому подібне.

Тобто ми не зупиняємося і можна побачити в порівнянні з першим півріччям 23-го року і першим півріччям 24-го року, бачите, що на 198 відсотків ми фактично збільшили проведення таких заходів. І відповідно є результати, що на сьогоднішній день, наприклад, Міністерство довкілля нам дало погодження, близько 100 погоджень на проведення позапланових перевірок. Також ми перевіряємо і органи місцевого самоврядування, за це півріччя було проведено 362 перевірки в частині делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено більше 7 тисяч протоколів про адміністративні правопорушення, що на 42 відсотки більше ніж в минулий період. Штрафні санкції накладено на більше 7 тисяч порушників природоохоронного законодавства на загальну суму 2 мільйони 89 тисяч, що на 84 відсотки більше ніж за аналогічний період.  До державного бюджету стягнуто практично 2 мільйони гривень, в тому числі в добровільному та примусовому порядку теж на 67 відсотків більше ніж за січень-червень 23-го року. Те, що говорив Ігор Олегович, що дуже чудово ми зараз співпрацюємо, більш ефективно, скажемо так, співпрацюємо з правоохоронними органами. Скеровано 441 матеріал за ознаками злочину проти довкілля у порядку 214 статті Кримінального процесуального кодексу України і відкрито 186 кримінальних проваджень.

За січень-червень 24-го року ми розрахували шкоду на загальну суму 728 мільйонів гривень. Сума шкоди нанесена природним ресурсам невстановленими особами склала 550 мільйонів. Також стягнуто збитків добровільно та в примусовому порядку через рішення судів на загальну суму 59 мільйонів, що на 16 відсотків більше ніж за минулий період. Також можу сказати, що, звичайно, не припиняється робота Державної екологічної інспекції   під час війни щодо фіксації подій, пов'язаних з російською агресією, і розрахунку збитків. За перше півріччя Державна екологічна інспекція розрахувала 312 мільярдів 924 мільйони гривень. Загальна сума, ви ж знаєте, що це більше 2 трильйонів   гривень, це 2 трильйони 483 мільярди 500 мільйонів  гривень. На жаль, війна йде і все більше і більше приходиться фіксувати всі ці збитки, і сподіваємося дійсно, що спільно з Комітетом Верховної Ради  з питань природокористування, екології, Міністерством захисту довкілля, іншими  центральними органами ми все ж таки отримаємо компенсацію від росії для того, щоби відновити стан довкілля до війни.

Це така коротка інформація про перше півріччя. Дякую за увагу. Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Васильович. Дякую.

З нами має бути  присутня в Zoom Олена Володимирівна  Крамаренко. Олена Володимирівна, ви з нами? Олена Володимирівна.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Є, є. Да, да. Доброго дня, колеги! Доброго дня, Олеже Володимировичу! Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, всі колеги присутні! З вами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді прошу вас приєднатися до засідання і виступити за питанням поточного стану діяльності Державної екологічної інспекції. Будь ласка.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Державна екологічна інспекція вже достатньо гарно розказала за свою  роботу, за нашу спільну роботу, яку ми робимо разом.

Доповнити можу тільки, що дійсно війна поставила нові виклики перед Держекоінспекцією, крім поточної роботи, яка завжди виконується Державною екологічною інспекцією, на сьогоднішній день в нас ще з'явилося, ну, у зв'язку з російської агресією, з'явився ще родин напрямок, да, це обрахунок шкоди збитків довкіллю, завданих російською федерацією, агресією російської федерації.

І як уже колеги сказали, що воно, ну, зростає з кожним днем і ми бачимо яку шкоду наносить російська федерація нашому довкіллю. І на сьогоднішній день хочу сказати, що  плідно працюємо над нормативно-правовими актами, які опрацьовуються в рамках і реформи, яку ми започаткували, і яка на сьогоднішній день напрацьовується, проект Закону №3091. І ті поставлені завдання міністром перед нами, це пілотний проєкт ми зараз починаємо працювати. Зараз ми представимо концепцію цього пілотного проєкту, колеги з Держекоінспекції представлять, але це потребує ще написання НПА.

Сьогодні ми працюємо з державним, з міжнародним Реєстром збитків, ми вже почали працювати і напрацьовувати в ЕкоЗагрозі, яку колеги з Держекоінспекції представили сьогодні, цей застосунок, який працює на сьогодні, працює в якості фіксації збитків як від російської федерації, і суб'єктів господарювання взагалі по державі. Тому що за час припинення заходів державного нагляду (контролю), пов'язаних, перше – з COVID, а потім з повномасштабним вторгненням російської федерації, ми кожен раз кожен день спостерігаємо, що порушення законодавства збільшуються, і це фіксується скаргами, які надходять до міністерства.

До Міністерства на сьогоднішній день кожного дня надходить більше 50 звернень громадян щодо порушення природоохоронного законодавства. Тому ми зараз розуміємо, що як ніколи нам потрібна постійна присутність Державної екологічної інспекції на місцях для того, щоб це все відбувалося в правовому полі і довкілля наше було збережене для наших нащадків.

Також хочу сказати з точки зору, що почала говорити про міжнародний Реєстр збитків. Ми сьогодні працюємо з колегами з цифровою компанією TAPAS, яка напрацьовує і надає блок, який буде потім співпадати з міжнародним Реєстром збитків. То єсть ми почали цю роботу і на цьому тижні, мені здається, що вже колеги повинні… ну, обіцяють нам представити, як воно буде виглядати, тому що ми повинні врахувати всі складові доказової бази, яка буде вкладатися в Міжнародний реєстр збитків.

Також хочу сказати, що на сьогоднішній день по дорученню екокомітету, по дорученню міністра ми працюємо над внесенням змін до 303-ї Постанови для того, щоб дати змогу нашим держаним екологічним інспекторам сьогодні вже працювати більш-менш в повному обсязі, тому що, як я уже говорила, порушення тільки збільшуються, скарги населення і скарги громадян збільшуються з кожним днем. Також ми працюємо над внесенням змін до нормативно-правових актів щодо фото-, відеофіксації поки що в рамках і в розрізі хімічної безпеки у зв'язку з тим, що 29 червня вступив, введений в дію Закон України про хімбезпеку.

Сьогодні колегами напрацьовані ці постанови і ми проходимо їх узгодження з центральними органами, найближчим часом вони будуть схвалені урядом. Тому і критерій, щоб дати... За останні два роки у нас пройшла достатньо велика, прийнято достатньо, багата кількість нормативно-правових актів і законодавчих актів у зв'язку з чим необхідно внесення змін до критеріїв Державної екологічної інспекції щодо здійснення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю). І сьогодні також ця постанова знаходяться на погодженні з центральними органами виконавчої влади, і найближчим часом, я сподіваюсь, що вона також буде прийнята урядом.

Сьогодні також спільно з Державною екологічною інспекцією, міністерства і колеги, партнери, міжнародні партнери, експерти міжнародні з нами здійснюють напрацювання і доповнення наших методик щодо обрахунку збитків від збройної агресії російської федерації. Сьогодні маємо вже декілька постанов, вірніше, декілька методичних рекомендацій щодо змін наших сьогоднішніх діючих семи методик, які були прийняті в 2022 році. Тому сподіваюся, що найближчим часом наші порахунки стануть ще більше у зв'язку з тим, що міжнародні партнери надали нам дуже багато консультацій з цього приводу, тому ми напрацьовуємо ці наші методичні рекомендації, наші методики.

Ну, я так розумію, що більш плідно по реформі ми поговоримо чуть пізніше. І хочу тільки сказати, що на сьогодні стратегія реформування Державної екологічної інспекції знаходиться вже в Кабінеті Міністрів, і ми сподіваємось, що найближчим часом вона буде схвалена, розпорядження Кабміну буде схвалено щодо прийняття даної стратегії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олена Володимирівна.

Хотів би вам задати питання. Як ви оцінюєте співпрацю між Міндовкілля і Держекоінспекцією станом на зараз?

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Ми дуже плідно працюємо. Дякую колегам з Держекоінспекції, тому що вони постійно на зв'язку 24/7. Дійсно, ми працюємо і у вихідні, і в будь-який час доби, тому що випадки і скарги, ті, які надходять до нас, вони є 24/7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую. Сподіваюсь, що така співпраця буде продовжуватися і надалі.

І хотів би надати слово представникам центральних органів виконавчої влади. Давайте розпочнемо з тих, хто зараз присутні. З нами сьогодні заступник голови Держводагентства, Державного агентства водних ресурсів Ігор Васильович Гопчак.

Ігор Васильович, будь ласка, вам слово.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за запрошення. Дякую Олегу Володимировичу за надану можливість виступити.

Насправді вже багато сказали про роботу Державної екологічної інспекції. Я добавлю тільки в тій сфері, що Держводагентство спільно робить гарну справу з Держекоінспекцією плечем до плеча. Державною екологічною інспекцією, як Олена Володимирівна говорила, дійсно розроблено розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення Стратегії реформування системи державного нагляду, і воно заходило на розгляд до Держводагентства. Держводагентство в межах компетенції розглянуло, його погодило, гарний документ. Ми надіємося, що в найближчому майбутньому буде прийнятий і все-таки реформа Державної екологічної інспекції пройде в правильному руслі, досягнуть тих цілей, які заплановані були. Добре це чи ні, ми побачимо потім по результату, оскільки Держводагентство теж має свою реформу. І колись говорили таке, як проклинали: щоб ви жили в час перебудовки. То ми зараз так живемо, але ми плідно працюємо і це додаткові виклики, плюс військові дії агресора, але ми справляємося з цим. І думаю, ми, як кожний українець, з гідністю вийдемо з цих процесів і буде в нас найкращий взірець в Європейському Союзі, і екологічної інспекції, і водного агентства, і екології в цілому.

Хочу ще добавити, що у 2020 році, здається, 26 жовтня Держводагентство разом із Держекоінспецією підписали меморандум про спільну співпрацю, про спільні нагляди у нас йдуть. Як у нас нагляди, я так, давайте, щоб я неправду не говорив, а зачитаю: впроваджувати систему оперативного спостереження за станом складових довкілля, зокрема водних ресурсів, інформування про отримані результати, взаємно координувати дозвільну процедуру при здійсненні спецводокористування, оперативно реагувати на порушення умов спеціального водокористування та забруднення водних об'єктів.

Хочу добавити, що Державне агентство водних ресурсів є одним із суб'єктів державного моніторингу поверхневих вод. У нас міністерством затверджена програма, згідно якої в 540 пунктів ми маємо здійснювати моніторинг поверхневих вод. На сьогоднішній день ми здійснюємо в 533 пунктах і в 7 пунктах не здійснюється у зв'язку з безпековою ситуацією, зрозуміло чому, тому що  є агресія Російської Федерації, тому що прибережні захисні смуги наші там є заміновані, річки виступають як фортифікаційні, не всюди є… Збройні Сили дозволяють підійти.

І саме головне, що хочу сказати, що по результатах моніторингу, ну, ми там за пів року 205 тисяч вимірювань вже зробили. І  основні такі забруднюючі, як органічні, біогенні речовини, це показує на те, що все-таки нам потрібно системи водопровідної каналізації все-таки модернізувати, додати, збільшити очисну спроможність, тому що вони є найбільшими забруднювачами. Ми в цьому році випускаємо плани управління річковими басейнами, дев'ять річкових басейнів, для всіх розроблені плани управління відповідно до європейських вимог Водної рамкової директиви. І там є заходи. І там, щоб ви зрозуміли, десь до 90 відсотків заходів – це модернізація очисних споруд, водоканалізаційних комунальних підприємств наших.  А інше там уже – там розчистка русел, там прибережно-захисні смуги і так далі, і так далі, то це вже займає меншу частину. Тобто найбільша у нас проблема і це Держекоінспекція добре знає, що водоканали неналежним чином очистку проводять і здійснюють забруднення.

Ми, до речі, разом  з екологічною інспекцією, я зараз також так, щоб бути не голослівним, а правильно сказати, в нас з метою зменшення рівня забруднення поверхневих водних об'єктів внаслідок діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та досягнення екологічних нормативів якості поверхневих водних об'єктів, за результатами узгоджувальної наради нашої, це Держводагентство з Держекоінспекцією було, ми листом на Міндовкілля надали пропозиції для спільного плану заходів з метою зменшення рівня забруднення поверхневих вод цими каналізаційними підприємствами, а саме, це внести зміни в Постанову Кабінету Міністрів України про внесення змін до порядку розроблення нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин в частині розширення переліку забруднюючих речовин відповідно до вимог Водної рамкової директиви.

Друге. Розробити та подати до Кабінету Міністрів України проект Постанови про затвердження порядку обмеження прав  водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування в разі маловоддя. Стаття 45 Водного кодексу говорить, що обмежувати права водокористувачів і першочергово надавати для питного водопостачання, але самої процедури обмеження немає. І воно вже давно, ця стаття скільки записана, ми після Каховки взялися, давайте обмежувати, а як обмежувати, правильно як обмежувати? Не можемо, так давайте не будемо забирати воду. А найбільша проблема не обмежити водокористування. Обмежити водокористування – окей, перекрили та й усе, а як обмежити скид, коли діяльність, люди живуть і так далі? Водовідведення зупинити неможливо. Можна зменшити забір води, а водовідведення зупинити… А якщо водного об'єкта нема і коефіцієнта розбавлення нема, а скид йде, ну, питання номер один з трьома знаками запитання.

Наступний пункт. При видачі дозволів на спеціальне водокористування підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в умовах спеціального водокористування передбачати обладнання випусків зворотних вод у водні об'єкти автоматизованими засобами контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод. При видачі дозволів на спеціальне водокористування підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в умовах дозволу наголошувати на необхідності нормування гранично допустимого скидання специфічних забруднюючих речовин. В разі надходження від Держекоінспекції інформації щодо порушення вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, враховувати її під час прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування на наступний раз.

Забезпечити подання до Кабінету Міністрів України проекту акта щодо затвердження планів управління річковими басейнами. Це наша головна мета, яку ми вже завершуємо, маємо в серпні місяці, буквально в нас через пару днів серпень місяць починається, маємо ці всі проекти актів, зараз вони на узгоджувальних нарадах центральними органами виконавчої влади, обласними державними адміністраціями. Хочу подякувати Держекоінспекції, оперативно затвердила, ОВА, і Черкаська ОВА безпосередньо також відреагували, погодили нам ці плани управління. І ми, надіюся, проведемо ще узгоджувальну нараду – і вчасно подамо на Кабінет Міністрів на затвердження.

Ну, і я думаю… Що я хочу вам ще сказати? Державне агентство водних ресурсів, на жаль, чи на радість, я не знаю, як правильно сказати, нас лишили контролюючої функції, раніше вона була у нас. Це тільки державний екологічний інспектор, який безпосередньо виходить в поля або там на водні об'єкти, він точно знає, чи це на жаль, чи це на радість, як то кажуть. Але наші водогосподарські організації, якщо на місцях, чи басейнове управління, чи це регіональний офіс водних ресурсів, якщо виявляє десь якісь порушення законодавства, ми відразу реагуємо, звертаємося до Держекоінспекції. Держекоінспекція включається в цю роботу, а наших працівників і третіх осіб завжди долучають як фахівців.

Я надіюся, що ця наша співпраця пліч-о-пліч і надалі буде продовжуватися в гарному руслі. Ви всі в своїх регіонах співпрацюєте з нашими водогосподарськими організаціями. Ви маєте товариські і колегіальні такі відносини, і я ніде ні разу не чув, щоб у вас між вами чи Держекоінспекцією, чи водним агентством були якісь непорозуміння, це теж дуже приємно. Тому що ми робимо одну справу, ми знаходимося у віданні Міністерства довкілля, охороняємо природу, ми один конкретний ресурс, водний ресурс. Це той ресурс, який нічим не можна замінити, тому що ми самі є вода, 80 відсотків кожен складається з води і те, що ми п'ємо – це наше майбутнє, це наше здоров'я.

Дякую вам за увагу. Чистої води, ніякої біди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Вам, Ігорю Васильовичу, дякую Вам за плідну співпрацю з Держекоінспекцією.

Я хотів би нагадати, що в рамках реформи Державного екологічного контролю, всі повноваження по державному екологічному контролю мають бути сконцентровані одному органу, одного органу, який буде здійснювати повністю контроль за станом довкілля і контроль за дотриманням законодавства у цій сфері. І, враховуючи такий формат подальшої взаємодії, я просив би, я думаю, що ми навіть від Комітету зробимо доручення в рамках виїзного засідання Комітету, доручення до центральних органів виконавчої влади, які знаходяться в координації з Міндовкілля. Провести спільні наради з Держекоінспекцією стосовно подальших дій по реформуванню Державного екологічного контролю. Дякую.

І хотів би передати слово тим, хто в Zoom, представникам центральних органів виконавчої влади. Державне агентство лісових ресурсів, чи ви з нами, чи готові ви висловитися по тематиці виїзного засідання Комітету? Держлісагентство.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Доброго дня! Бачурний Валентин Миколайович, заступник голови Державного агентства лісових ресурсів.

Ми абсолютно підтримуємо ту реформу, яка зараз іде в напрацюванні. Відповідно до статті 28 Лісового кодексу і статті Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень Держлісагентства віднесено здійснення державного контролю за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства, а також державного контролю за дотриманням законодавства у галузі мисливського господарства і полювання.

Одним із основних завдань державного регулювання та управління у сфері лісових відносин, зазначених статтею 25 Лісового кодексу, здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Слід зазначити, що державна лісова охорона згідно з нормами Лісового кодексу України, Закону України "Про мисливське господарство та полювання" здійснює державний контроль за додержанням вимог (Не чути) законодавства в лісах, закріплених за державними підприємствами, що належать до сфери управління Держлісагентства. Державна лісова охорона контролює в лісах дотримання громадянами постійними тимчасовими користувачами та власниками лісів норм лісового законодавства, що дозволяє забезпечити охорону лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, в тому числі і внаслідок бойових дій.

Загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду, становить 10,4 мільярда гектарів, в тому числі вкритих лісовою рослинністю 9,6 мільйона гектарів. Держлісагентство відповідає за провадження державної лісової політики, здійснює нагляд за станом управління лісами в 73 відсотках лісів.

Щоденно та цілодобово в лісових масивах здійснюються рейди та охорона, близько 12 тисяч працівників Державної лісової охорони, до яких відноситься майстер лісу, старший майстер лісу, помічник лісничого, лісничий, мисливцезнавці, єгері, підприємства, що належать до сфери управління Держлісагентством, які утримуються за рахунок власних коштів постійних лісокористувачів.

Ключову роль в забезпеченні охорони лісів відіграє робота постійнодіючих рейдових бригад, в тому числі із залученням представників Державної екологічної інспекції, які створені на кожному підприємстві та належать до сфери управління Держлісагентства та повсякденна робота працівників на рівні лісництв.

Державна лісова охорона постійно перебуває в лісових насадженнях, бере участь в проведенні рейдів, то ще має можливим... більше можливості до затримання лісопорушників ніж працівники інших контролюючих органів. Вони виїжджають в лісові насадження лише на передбачені заходи контролю.

В кожному підприємстві Держлісагентства є постійно діючі мобільні рейдові групи, загальна кількість станом на 31.12.2023 року 730 груп. В групі два-чотири чоловіки. Маршрути контролювання планують в залежності від надходження оперативної інформації про загрозу виникнення лісових пожеж, крадіжок лісопродукції, незаконних рубок, браконьєрства тощо.

В 2023 році проведено 30 тисяч рейдів, складено 3,5 тисячі адмінпротоколів на загальну суму 1,6 мільйона гривень адмінштрафів, у лісопорушників вилучено майже тисячу кубів незаконно добутої деревини. Також відповідно рейдова робота проводиться  на рівні лісництв лісничими, помічниками лісничих, майстрами лісу за участю інших штатних осіб.

Інші випадки незаконних рубок були виявлені Державною лісовою охороною під час виконання безпосередніх обов'язків, а також в ході внутрішніх перевірок.

Держлісагентством вживаються всі необхідні заходи для запровадження ефективної системи боротьби з незаконними рубками, браконьєрами та іншими порушеннями законодавства, здійснюються перевірки внесення лісокористувачами інформації про заготовлену деревину до Єдиної державної системи електронного обліку деревини. Окрім патрулювання та роботи постійнодіючих рейдових бригад у 2023 році Держлісагентством запроваджено ряд цифрових інструментів, як то лісорубний квиток, еСертифікат про походження деревини, еТТН з фотофіксацією, впровадження яких суттєво посилює контроль за рухом деревини. Крім цього, всі лісовози, що вивозять лісопродукцію з лісу, планується обладнати GPS-трекерами.

В цілому Держлісагентство підтримує формування системи державного екологічного контролю за європейським принципом, але разом з тим необхідно передбачити, щоб новоутворена система державного екологічного контролю змогла забезпечити вжиття заходів за попередження, виявлення та фіксацію правопорушень природоохоронного та лісового законодавства з наступним притягненням винних осіб до відповідальності, проведення її форми патрулювання, рейдових перевірок та реагування на виклики.

Беззаперечно, що дублювання функцій в державному управлінні призводить до погіршення системи контролю через відсутність чіткого розмежування відповідальності. Крім того, треба враховувати можливі негативні наслідки при формуванні системи державного екологічного контролю, а саме: ризики інституційної неспроможності в розумінні слабкого впливу при передачі повноважень лише одному органу через обмежений ресурс за рахунок великої кількості об'єктів на значних територіях.

Також потребує спільного узгодження проблематики з усіма органами влади, яких стосуються зазначені повноваження, тобто є необхідність інтегрованого підходу, який включає ситуаційний, процесний та системний аналізи щодо дослідження функцій органів державних центральних, територіальних (нерозбірливо) у сфері природоохоронного моніторингу нагляду (контролю). Крім того, необхідне проведення комплексного та послідовного підходу до створення нормативно-правової бази як відповідного підґрунтя, яке вочевидь повинно передувати безпосередньо процесу формування системи державного екологічного контролю.

Все, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Миколайович. Валентине Миколайовичу, скажіть, будь ласка, ще раз, тільки якщо можна, коротко, чи є розбіжності в баченні Держекоінспекції і Держлісагентства в подальшій реформі державного екологічного контролю?

 

БАЧУРНИЙ В.М. На сьогоднішній момент принципових розбіжностей, звичайно, нема. Є розбіжності в практичному застосуванні, тобто це і кількість тих працівників, які мають здійснювати цей контроль, їх ефективність і їх функціональність. Я думаю, при проведенні загальних зборів, круглих столів, я думаю, всі ці розбіжності мають бути узгоджені, і ми ці питання всі вирішимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Дякую і передаю слово наступному представнику центральному органу виконавчої влади. Чи з нами представник Державної служби геології та надр?

 

БУЧКО В.А. Так. Доброго дня, Олеже Володимировичу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Анатолійовичу, це Ви? Так, це Ви. Доброго дня! Радий бачити. Будь ласка, слухаємо Вас.

 

БУЧКО В.А. Доброго дня ще раз, шановні народні депутати, колеги! Хотів би подякувати Комітету за реформу, яку ми провели, можна сказати, два роки назад, фактично вона почала діяти рік назад. Це були внесені фундаментальні зміни в Кодекс про надра, де повністю було реформовано систему користування надрами, раціонального використання надр. Як ви знаєте, пішли назустріч бізнесу, запровадили майже все, зараз вона вже відбувається в електронній формі, прийняті всі реєстри, у нас ведуться в електронній формі. Залишились технічні нюанси, це виділення коштів саме на запровадження і оновили минулого року сервер, серверну систему. Тобто ми, можна сказати, вже працюємо незалежно від електроенергії, війни і так далі, тобто все у нас знаходиться у хмарі. Надрокористувач і всі працівники можуть незалежно від точки світу виконувати свою роботу. Завдяки Комітету було проведено таку реформу і шановними народними депутатами, що прийняли зміни у законодавство.

Також ми оновили методику нарахування збитків, як ви знаєте, для того, щоб нараховувати збитки не тільки фізичних, юридичних осіб України, а також агресора – росії, які завдають значної шкоди довкіллю, надрокористуванню на нашій території.

Крім того, на даний момент, ми знаємо, зараз буде розглядатись законопроект про екологічний контроль. На нашу думку, і не тільки на нашу думку, а й думку аудиторської служби, яка проводила аудит Державної екологічної інспекції, функції контролю у нас, можна сказати, не дублюються, тому що ми відповідаємо саме за раціональне використання і геологічне вивчення надр. Ці функції не можуть бути розірвані, здійснення, надання дозволів або ліцензування за європейським законодавством відповідно до директиви 94-го року, оскільки орган, який ліцензує або видає дозвіл, має здійснювати і контроль за цими ліцензійними умовами і так само за раціональним використанням надр. Тому, на нашу думку, дублювання немає і в Державній геологічній службі, як ви знаєте, після реформи було максимально наближено до норм міжнародного європейського права функції здійснення державного геологічного контролю. У зв'язку з цим, можливо, будуть дискусії при прийнятті законопроекту, але ми налагоджені конструктивно діяти, оскільки реформи мають тривати, ми маємо інтегруватися до Європейського Союзу.

Тому ще раз дякую колегам, з якими ми працюємо в одній сфері, а також народним депутатам, які, як завжди, виважено підходять до вирішення проблемних питань в Україні. Дуже вам дякую за увагу. Готові на конструктивну співпрацю і далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Анатолійовичу.

І представник ДАЗВ – Державної агенції зони відчуження, чи Ви з нами зараз?

 

ТИМЧУК А.О. Шановний Олеже Володимировичу, присутні, да, ми з вами. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, Андрію Олександровичу. Будь ласка. Розкажіть, будь ласка, про позитивний досвід співпраці з Держекоінспекцією на території зони відчуження і результати.

 

ТИМЧУК А.О. Звісно, у нас є позитивний досвід співпраці з Держекоінспекцією. Дуже активна фаза співпраці у нас випала на роботу нашої міжвідомчої робочої групи, яка створена нашим Державним агентством з управління зоною відчуження за дорученням міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця у лютому цього року. До її складу у нас ввійшли і представники міністерства нашого профільного, і нашого державного агентства, Державного агентства лісових ресурсів і Державної екологічної інспекції, також управління стратегічних розслідувань Національної поліції, народних депутатів. Олеже Володимировичу, дякуємо Вам за Вашу активну підтримку і роботу в нашій робочій групі. Також представники громадськості.

По результатах у нас дійсно понад 40 рейдових заходів, вони щотижня проводились. До проведення заходів було залучено всього 155 працівників, 34 інспектори підрозділу державного екологічного нагляду Держекоінспекції, 5 працівників (нерозбірливо), 154 інспектори Держлісагентства та державного підприємства "Ліси України".

По результатах роботи рейдових груп ми вже маємо наступні результати. При взаємодії з поліцією та військовими у нас посилено контроль щодо в'їзду та виїзду на територію зони відчуження. Виявлено порушень за орієнтовними збитками на суму понад 83 мільйони гривень. Відповідні матеріали передані до правоохоронних органів. Вже оголошені підозри злочинному угрупуванню, яке організувало незаконну рубку дерев породи дуб. Зараз розробляються заходи щодо викорінення всіх порушень на території природно-заповідного фонду зони відчуження. Це і патрулювання на території дронами, якщо військові дозволяють, і оснащення технічними засобами периметру заповідника, ремонтну контрольно-пропускних пунктів та взагалі периметру зони відчуження.

Також можу сказати, що матеріали про виявленні факти порушення направлені до правоохоронних органів та певні матеріали долучені вже до відкритих кримінальних проваджень. Хочу сказати, що припинені всі види незаконних рубок деревини на території зони відчуження, факти браконьєрства та незаконного вилову риби. Зараз тривають розслідування правоохоронними органами щодо незаконного засіву площ сільськогосподарськими культурами об'єктів природно-заповідного фонду на території зони відчуження.

Також хочу сказати, що остання на минулому тижні була перевірка, як то кажуть, вторинна вже. Є певні результати. На минулому тижні у нас працювало 22 представники Держлісагентства та 5 працівників екоінспекції без надзвичайних подій. Тобто всі перевірки на минулому тижні показали, що певні результати ми вже маємо, вже досягнуті.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Олександровичу. Я сподіваюся, що ваша заява про те, що незаконні вирубки припинилися так само, як і факти браконьєрства, вона дійсно буде підтверджена подальшими перевірками. Я думаю, що перевірки варто не зупиняти, вони були призупинені, звісно, але, я думаю, що ми окремо працюємо наступну взаємодію, наступні графіки з перевірок з цих питань. Дякую. Дякую вам.

І я хотів би передати слово Олені Володимирівні Колобродовій, представнику Уповноваженого з прав людини при Верховній Раді України. Будь ласка.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади! Я щиро вдячна вам за організацію цього виїзного засідання і за запрошення, і надання слова. Звичайно, тема сьогоднішнього засідання є вкрай актуальною, враховуючи ті реалії сьогодення, в яких працює наша держава, це і повномасштабне вторгнення російської федерації, а також активні заходи наближення вступу України до Європейського Союзу.

Я хочу повідомити учасників заходів щодо питання здійснення заходів державного екологічного контролю, воно також перебуває на особливому парламентському контролі в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Якраз на минулому тижні в приміщенні секретаріату Уповноваженого було проведено засідання експертної ради при представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, соціальних та економічних прав, власне, на якому ми розглядали питання ефективного екологічного контролю, як гарантії забезпечення екологічних прав громадян України.

Під час нашого експертного обговорення, були виокремлені такі проблемні питання, які потребують законодавчого врегулювання. Зокрема, відсутність спеціального закону щодо здійснення державного екологічного контролю, це постійне формування впродовж 25 років екологічної служби, запровадження урядом обмежень здійснення заходів державного нагляду і контролю, нездійснення належним чином моніторингу дотримання екологічних прав громадян органами місцевого самоврядування, що в свою чергу негативно впливає на здійснення природоохоронних заходів, що порушує права громадян на безпечне та здорове довкілля.

Я хочу зауважити, що у Щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання прав і свобод людини у 2022-му та 2023-му роках наголошувалося на проблемних питаннях, пов'язаних із виявленням та запобіганням порушення вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання.

Ще одним проблемним питанням, пов'язаним із заходами державного нагляду і контролю, - це є запровадження урядом у 2022 році обмежень на їх здійснення. Це питання також було предметом обговорення під час круглого столу, на якому ви, пане голово, також були присутні. Він проводився в приміщенні нашого секретаріату у 2023 році. Результатом цього заходу стало напрацювання Секретаріатом Уповноваженого проекту Постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів №330. Уповноваженим запропоновано відновити здійснення заходів державного нагляду і контролю на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться або велись бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією.

На жаль, станом на зараз урядом не внесено зміни до цієї постанови. За даними Держрегуляторної служби України за попередні 8 місяців 2023 року до органів державного нагляду надійшло більше ніж 15 тисяч звернень і скарг громадян, а заходів було здійснено всього 1045. Це становить лише 6 відсотків від кількості звернень, які надходять.

Зазначені заходи здійснювались в різних сферах, в 16 сферах. Зокрема, Держекоінспекцією було проведено лише 13. Водночас Держрибагентство та Держгеонадра, вірніше, перепрошую, Держгеокадастр заходи державного нагляду і контролю за зверненнями від громадян взагалі не здійснювали.

З огляду на ті матеріали, які були надані до нашого сьогоднішнього засідання, ця тенденція змінюється на краще. Заходи нагляду (контролю) проводяться частіше в порівнянні з попереднім роком.

Окремо я хочу зауважити – і про це вже говорили і попередні доповідачі, і Ви, Олеже Володимировичу, – що серед рекомендацій Європейської комісії містяться рекомендації щодо прийняття Закону про екологічний контроль №3091, відповідно Міндовкілля визначено відповідальним за цей законопроект, за його супровід. Наразі він прийнятий в першому читанні, готується до другого.

Щоб не займати багато часу, підсумовуючи, з метою створення та ефективного функціонування системи державного екологічного контролю за європейськими принципами це можливо в разі внесення змін як до Постанови Уряду №303, а також прийняття законопроекту №3091. Ми підтримуємо реформу, зокрема, концепцію щодо запровадження єдиного органу, про що говорив сьогодні Олег Володимирович. Ми готові, як завжди, до співпраці і сподіваємося на впровадження ефективної реформи.

Дякую за увагу. Плідної всім роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна. І також хотів би подякувати Вам за нашу співпрацю.

І ми завершили частину поточного стану, частину нашої розмови. І прошу перейти до частини: перспективи, перспективи реформування державного екологічного контролю. І з першим виступом я запрошую пані Крамаренко Олену Володимирівну, заступника міністра захисту довкілля. Олена Володимирівна є одним з найголовніших учасників системи реформування. Тож, Олено Володимирівно, прошу Вас розповісти, як Ви бачите це реформування, яка допомога Вам потрібна, які спільні дії маємо провести в найближчій час. Будь ласка.

 

КРАМАРЕНКО О.В.  Дякую, Олеже Володимировичу.

Колеги, хтось виведе презентацію чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Презентації поки що не видно.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Добре. О, з'явилася. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Видно.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Що ми пропонуємо під час, вірніше, проаналізувавши всі наші території, проаналізувавши кількість наших інспекторів, проаналізувавши кількість підприємств, які сьогодні діють і вважаються або з високим ступенем ризику, або із середнім ступенем ризику, ми дійшли до того, що в нас на сьогоднішній день, ви бачите на першому слайді, кількість площ лісового фонду, великих забруднювачів, кількість площ особливо цінних земель, сільськогосподарських угідь, надра поділені. Ми бачимо скільки у нас водних ресурсів, біоресурсів, територій ПЗФ і складову площу України, яка складає 603 тисячі квадратних кілометрів, більше ніж 603. Ми розуміємо, що кількість інспекторів, яка на сьогоднішній день у нас працює, а їх всього 1 тисяча 350 було на кінець 2023 року, а зараз у нас, на жаль, ще менше становить людей, які працюють в даній галузі. І 1 тисяча 400, 1 мільйон 458 суб'єктів господарювання, як я вам говорила, високого, середнього ступеня ризику відповідно до норм, відповідно до законодавства про регулювання, відповідно до критеріїв, які у нас на сьогоднішній день є.

Ми говоримо про те, що у нас на одного суб'єкта господарювання достатньо велика площа. І, якщо ми говоримо про постійну присутність нашого інспектора на території, неможливо екоінспектору обійти одночасно і перевірити 1 тисячу 80 суб'єктів господарювання, і обійти площу в розмірі 447 квадратних кілометрів. Тому ми прийшли до того, що реформа державного екологічного контролю та, яка була у нас на сьогоднішній день, вона не є ефективною. І нам дійсно потрібно… і повномасштабна війна нам ще показала більш наочно, що вона у нас потребує дійсно великої реформи.

Хочу сказати, що у нас є і достатньо велика кількість сьогоднішніх проблем, і відсутність доступу до необхідної інформації, і застаріла матеріально-технічна база, і дублюючі функції, які ми говорили сьогодні. І Олена Володимирівна підтвердила те, що у нас на сьогодні є органи, які не здійснюють перевірки державного нагляду та контролю, але скарги від суб'єктів господарювання... від громадян все ж таки надходять. Відсутність чіткої, визначеної в законодавстві процедури екологічного контролю.

Як ми пропонуємо це вирішити? Що ми пропонуємо? Спеціальний Закон №3091 все ж таки прийняти в другому читанні. Оптимізація і об'єднання всіх контролюючих функцій органів в один орган державного екологічного контролю. Розмежування дозвільних і контрольних функцій. Цифровізація, повна цифровізація даного контролю, це і ЕкоЗагроза, яка залишиться працювати і буде тільки усовершенствоваться, і буде інформаційна система, яка буде доопрацьована. І кожен громадянин нашої держави зможе відслідковувати, або проходження його скарги, яку він надавав, або здійснення планового чи позапланового заходу державного нагляду та контролю.

Все ж таки ми хочемо повернутися до сучасних міжнародних нашого бачення європейського, як це працює в Європейському Союзі. І це перш за все попереджувальні заходи, як ми сьогодні говорили вже говорили багато. Пропонуються рейди, патрулювання. Планові (позапланові) перевірки вони залишаються, але суб'єкти перевірок у нас збільшуються, це в нас будуть і суб'єкти господарювання, і фізичні особи, і органи місцевого самоврядування, і центральні органи виконавчої влади. Те, про що ми говоримо. Ми говоримо про те, що ми повинні приєднати всі моніторингові системи, які запрацюють. Сьогодні вже прийнято законодавство по моніторингу, і всі моніторингові дані будуть стікатися в один орган – Державну екологічну інспекцію, яка зможе ефективно надавати пропозиції і бачити, де саме виникає будь-яка проблема, і рухатись у тому напрямку, і вирішувати ту проблему, попереджувати забруднення, попереджувати порушення природоохоронного законодавства. Ми пропонуємо і систему кваліфікаційної підготовки інспекторів. Ми говоримо про школу екоінспекторів, де інспектори будуть проходити кваліфікаційну підготовку, де вони будуть навчатися, збиратися і обговорювати ті чи інші проблемні питання і напрацювання нормативно-правових актів, які їм треба буде впроваджувати, які у них виникають під час їх запровадження їхньої діяльності.

Ми говоримо про новий підхід щодо добору кадрів. Ми говоримо, що працевлаштування, пропонуємо працевлаштування демобілізованих військових. Ми пропонуємо конкурсний відбір як для керівного складу, так і для... новий підхід конкурсний для керівного складу і для самих працівників. Ми говоримо про те, що при тому, коли у нас запрацює... Нам необхідно збільшити інспекторів, тому що 1 тисяча 300 – це дуже мало на таку територію України, яка у нас сьогодні, яка є. Ми говоримо про збільшення інспекторів близько до 8 тисяч інспекторів. І... вірніше, 7,35 інспекторів і службовців, які не будуть державними інспекторами, біля тисячі інспекторів, і тоді ми вийдемо, що 107 квадратних кілометрів на одного інспектора при патрулюванні. Тому ми зможемо забезпечити повністю присутність державного інспектора на території нашої держави.

І говоримо, я уже говорила, про сучасний підхід. Це технологічність, превентивність, прозорість, відповідальність за шкоду довкілля, результативність, кадрова політика і сучасні підходи. Ми говоримо про як було, як... На даному слайді ви бачите, що ми говоримо про два так званих рівня, але вони поділені на рівні, функціональні обов'язки, які будуть виконувати кожна із ланок. Ми говоримо, що у нас будуть відкриті...

Наступний слайд, якщо можна. Присутність інспектора, постійного інспектора, які будуть виконувати функції постійної присутності на територіях, та інспектора першого рівня так званого, бо у функції якого будуть входити патрулювання, рейди, оперативне реагування на виклики, внесення даних до інформаційної системи, притягнення до відповідальності фізичних осіб. Ми бачимо, що нам необхідно, яка матеріально-технічна база необхідна нам для наших інспекторів на сьогодні для того, щоб їх функції були виконані достатньо ефективно.

Якщо можна, наступний слайд. На даному слайді ми хочемо показати, яким чином ми забезпечимо присутність кожного інспектора на території. Тут наша територія країни поділена на регіони, вони згруповані відповідно до направленості і навантаженості на кожну з областей, і округи створені таким чином, щоб закумулювати або, якщо ми говоримо там про водні об'єкти, лісові, техногенне навантаження. Ми говоримо, що нам необхідно створити 915 пунктів екологічного контролю, де будуть задіяні більше 6 тисяч інспекторів, це 31 населений пункт під контролем.

Другий рівень. До другого рівня функціонал буде застосовуватися такий, що заходи державного екологічного контролю юридичних осіб і органів влади, судово-претензійна робота, організаційна робота першого рівня, державна екологічна організація роботи першого рівня державного екологічного контролю, взаємодія з правоохоронними органами, притягнення до відповідальності юридичних осіб та посадових осіб органів влади і внутрішній контроль.

Як будуть розміщатися пункти другого рівня? Їх у нас буде 12 округів екологічного контролю, де будуть задіяні 630 старших інспекторів. І для цього нам необхідно створити матеріально-технічного забезпечення, що стосується 12 лабораторних центрів, які будуть обладнані достатньо високим рівнем нашого обладнання і спроможністю контролю. Тим самим ми говоримо про те, що ми забезпечимо підхід і приближення до законодавства ЄС, тобто ми виконаємо Директиву 35, Рекомендації ОЕСР 131, і 75-у Директиву – це екологічний уніфікований дозвіл, який також буде перевіряти Державна екологічна інспекція після вступу закону в дію, і нормативно-правові акти. Тобто цей контроль лягає теж на Державну екологічну інспекцію.

Сьогодні ми бачимо, що по надходженню скарг, які до нас сьогодні надходять, можу сказати єдине: що 30 процентів – це лісовий фонд, скарг, які надходять щодо незаконних рубок; 30 процентів – це водні об'єкти; 20 процентів – це атмосферне повітря; 10 процентів – це надра; і 10 процентів – це земельні ресурси. Скарги, які надходять, вони не завжди стосуються функціоналу Державної екологічної інспекції.

Тому ми і пропонуємо створити єдиний орган екологічного контролю, який би міг забезпечити повне і якісне відпрацювання скарг і збереження нашого довкілля.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна, за чітке розуміння реформи державного екологічного контролю, за таку цікаву презентацію.

І я просив би від Комітету в стислий термін надати пропозиції по подальшому проведенню заходів, заходів щодо адвокатування цієї реформи. Як я вже казав на початку нашого засідання, нам потрібно поспілкуватися з бізнесом, нам потрібно поспілкуватися з центральним органом виконавчої влади, нам потрібно поспілкуватися з органами місцевого самоврядування. І прошу Вас в найближчий час надати такі пропозиції стосовно подальшого спілкування, адвокатування і залучення до такої діяльності Держекоінспекції перш за все. Дякую.

І прошу Ігоря Олеговича Зубовича доповнити ту інформацію, яку надала Олена Володимирівна Крамаренко. Будь ласка.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Дякую, Олеже Володимировичу.

Насправді дякую Олені Володимирівні Крамаренко за чудову презентацію реформи, ми постійно з Міндовкілля Держекоінспекція працює над цією презентацією, також ми спільно працювали, тому що у нас спільне бачення цієї реформи. Доповнити щось дуже важко, тому що все було викладено і всі це бачили.

Я хотів би, знаєте, задати питання нашим керівникам територіальних органів. От сьогодні було питання нашої інституційної спроможності і підтримки реформи. Колеги, прошу шляхом підняття руки вгору, ви підтримуєте реформу? Інституційна спроможність у нас є? Зможемо все зробити?

Олеже Володимировичу, я думаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що не всі зразу підіймали.

 

ЗУБОВИЧ І.О. А це центральний апарат, це не керівники територіальних органів.

Давайте ще раз керівники територіальних органів, прошу. Ну, бачите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Дякую Вам.

Олеже Володимировичу, я хотів би, от ми почали говорити, да, про реформу на початку, ми озвучили те, що ми зараз будемо робити три, по суті, пілотних проекти в шести регіонах, тому що це округи, ми вибрали округи для того, щоб було більш охоплено областей, і в нас уже готова презентація. По першому нашому округу Євген Валерійович Медведовський зараз її презентує. Дуже, знаєте, от приємно, що на цій фотографії це не якісь там актори або, знаєте, там намальовані люди, це дійсно наші інспектори, вони зараз мають такий вигляд. Вони обладнані тим, що ви бачите на цьому слайді. І я думаю, що всі бачать, що Державна екологічна інспекція  почала носити форму вже, да, це приємно, да, коли видно, що це керівник або це інспектор. Я думаю, ми будемо в цьому русі посилювати цю всю історію.

Євген Валерійович, я вас прошу розкажіть, будь ласка, шановним народним депутатам,  шановним колегам як ми плануємо робити пілотний проект на території ввіреної вам області.

 

МЕДВЕДОВСЬКИЙ Є.В. Дякую, Ігорю Олеговичу, за надане слово.

Дякую Олегу Володимировичу, що також надали слово.

Дуже приємно бути присутнім саме на засіданні Комітету. Ми вже не перший місяць спільно з міністерством працюємо саме над реформою Державної екологічної інспекції України. Ми співпрацюємо в рамках робочої групи, в рамках нарад спільних. І на позаминулому тижні нам була поставлена як трьом пілотним округам задача все-таки визначитися, не чекаючи вже реформи, не чекаючи постанови Кабміну, там нормативно-правового акта щодо там впровадження цього пілотного проєкту, розробити і надати пропозиції як і Державної екологічної інспекції України, так і Міністерства захисту довкілля, саме міністерство, яке формує політику центрального апарату і територіальні органи, які реалізують політику в сфері охорони навколишнього природного  середовища, то Державна екологічна інспекція Поліського округу, виходячи з тих реалій, які у нас є, а саме, фінансових можливостей, матеріально-технічної бази і наявності інспекторів на тій чи іншій території, запропонувала і центральному апарату, і міністерству, а саме, три пункти екологічного контролю на ввірених нам  територіях.

Якщо ми переходимо до першої, просто хочемо пояснити все-таки бачення при формуванні цих пунктів екологічного контролю. Було взято за основу матрицю державного екологічного контролю України, яку було розроблено міністерством, де чітко було зазначено площа території і це на території Житомирської області у нас було 648 квадратних кілометрів під контролем на одному пункті екологічного контролю, на території Рівненської області –  626 кілометрів квадратних саме на контролі. Тому виходили з цих реалій, виходили, я ще раз повторюсь, з матеріально-технічних баз і наявності там інспекторів.

Пункт екологічного контролю номер 1. Ми бачимо, це місто Житомир, це Березівська громада, територіальна громада, …(Не чути) територіальна громада загальною площею 630 квадратних кілометрів. Чому так брали? Бо є лабораторія неподалік міста Житомира, є в самому місті Житомирі саме в Державній екологічній інспекції Поліського  округу  і є сконцентровані великі підприємства. І зараз на наступному слайді ми перейдемо саме до їх... ми розвернемо саме які ми будемо контролювати на цьому пункті екологічного контролю.

Під цей пункт екологічного контролю попадає саме річка Тетерів, річка Кам'янка, річка (Не чути), річка Крошенка, річка Лісна, річка Гниль – це основні водні артерії. Вибрали центр не в місті Житомирі, а хочемо все-таки масштабуватись, привезти все це в Березівку, в громаду, там вже є попередня домовленість. Я думаю, на цьому тижні повернуся підпишу меморандум із співпраці з громадою. Буде щось зараз по аналогії з офіцером громади поліції, у нас буде там присутній постійний один працівник, буде кабінет, буде він забезпечений повністю необхідними комп'ютерами і засобами, щоб проводити прийом громадян, оформлювати ті звернення, з якими вони будуть звертатися. І потім саме буде рейдова бригада, яка буде виїжджати на ці звернення. А також, якщо не буде таких звернень, будуть постійно знаходитись на території і контролювати.

Зараз перейду до наступного слайду, саме до суб'єктів господарювання, які будуть проходити наш контроль. Це суб'єкти господарювання, які здійснюють скиди забороняючих речовин у водні об'єкти, це водоканали в основному, це великі підприємства, маслозаводи, які мають скид саме у водний об'єкт. Суб'єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Це, як Олена Володимирівна казала, що...  з високим та середнім ступенем ризику. Вони будуть під постійним монітором контролю і контролем. Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері управління відходів. Це Житомирське автотранспортне підприємство обслуговує полігон твердих побутових відходів в місті Житомир, і в Житомирі запущено сміттєпереробний завод, який здійснює самопереробку. І там вже в нас є на ЕкоЗагроза скарга, будемо, готуємо вже матеріали, передавати їх на Міндовкілля, дивитися саме за діяльністю, бо він новостворений, але вже скарги перші пішли.

Сільгосппідприємства будуть і основні лісокористувачі, так як Житомирський і взагалі Поліський округ – це північні області нашої країни. Тут найбільші лісові ресурси зосереджені України, там великі дуже у нас саме лісгоспи, які здійснюють свою діяльність. І саме в цей пункт екологічного контролю попадає як і державного, так і обласного значення саме там АПК лісгосп: це "Пулинський лісгосп АПК" і філія "Коростенське" ДП "Ліси України". І об'єкти ПЗФ, які знаходяться на цих територіях, тут вони не такі великі, вони місцевого значення.

Якщо дивитися, вже в другий пункт ми переходимо екологічного контролю, це на території Рівненської області, це також місто Рівне і навколишні громади. Все буде по аналогії зроблено, як і по пункту першому екологічного контролю, але тут сконцентровані такі великі підприємства, як "Рівнеазот", як "Кроноспан Україна", як "Костопільське лісове господарство", "Мізоцький лісовик" ТОВ і…

 

ЗУБОВИЧ І.О. Євгеній Валерійович, я вибачаюсь. Тобто ми хочемо сказати про те, що на цих пунктах обрані найбільші забруднювачі в регіоні.

 

МЕДВЕДОВСЬКИЙ Є.В. Так, так.

 

ЗУБОВИЧ І.О.  Не якісь там ФОПи або якісь МАФи, щоб ми зрозуміли те, що це другий рівень контролю, який, по суті, буде визначати тільки найбільших. Це ті критерії, про які ми зараз говоримо, правильно? Дякую.

 

МЕДВЕДОВСЬКИЙ Є.В. Так-так, це саме так. І це буде також у нас Рівненський природний заповідник …(Не чути) заходити, це він загальнодержавного значення. І це буде постійний моніторинг, це буде повністю 24/7, повторюсь, находження наших інспекторів.

І якщо брати третій пункт екологічного контролю, це місто Сарни, Сарненська громада. Тут найбільший акцент все-таки – лісовий ресурс і видобуток незаконний бурштину-сирцю. Поодинокі випадки зараз ще є, співпрацюємо спільно з правоохоронними органами, але постійне знаходження все-таки інспекторів, я думаю, що дозволить зупинити вже ті нелегальні копанки ...(Не чути) і так далі. Вони не в тих масштабах, як були попередньо, але все одно десь хтось заїжджає в ліси і так далі, фіксують, як і правоохоронці, так і ми залучаємося спільно в рамках кримінальних проваджень.

Хочу закінчити тим, що все-таки в цьому пункті екологічного контролю стоїть задача, щоб були виконуючі доручення і міністра захисту довкілля Руслана Олександровича Стрільця, так і Ігоря Олеговича. Все-таки у нас сьогодні, вже мені прийшла під час наради гарна новина, що з 2018 року був у нас, підписав контракт і проходив службу в Збройних Силах України наш інспектор сьогодні, кажу, прийшло повідомлення, що він розірвав контракт і готується повернутися до нашої екологічної сім'ї. Тому ми будемо раді його бачити. Це перше.

Друге. Просить людина відпустку взяти, а ми даємо відпустку, щоб людина все-таки перейшла з військових рейок на цивільні, і будемо працювати, бо такі люди нам потрібні. Бачимо, яку проблематику в цьому всьому. Все-таки якщо забезпечити належне виконання функцій, у нас, як і у всіх зараз державних установах, 50 відсотків іде бронювання.

Останній випадок. До мене як до керівника прийшло розпорядження керівника Житомирського ТЦК СП на 41 людину, він не дивився, що ці люди знаходяться як на території Рівненської, так і Житомирської областей, повністю хотів зупинити на якийсь період, поки вони оновлять дані, роботи екологічної інспекції. Але в рамках співпраці як і з Службою безпеки, так і з обласними військовими адміністраціями довели все-таки, що якщо є якісь питання, то можна їх все-таки вирішувати точечно, а не такими великими об'ємами саме інспекторів. Це зупиняється взагалі робота державного органу. Тому нами було як в рамках робочої групи все-таки запропоновано, якщо це буде постанова Кабінету Міністрів щодо впровадження цього пілотного проєкту і ці люди, які будуть приймати рішення, будуть приймати участь в реалізації цього проєкту, щоб вони були стовідсотково заброньовані. І буде таке прохання: все-таки, щоб Міністерство захисту довкілля...

 

ЗУБОВИЧ І.О. Євгеній Валерійович, ми це питання з міністром обговорювали, це теж була його пропозиція, Руслана Олександровича, щоб розглянути це питання, щоб люди, які будуть приймати  в пілотному проєкті, сто відсотків були заброньовані. Ми теж спільно з Оленою Володимирівною Крамаренко на цьому питанні працюємо. І це навіть, ми хочемо, щоб було в постанові уряду це прямо прописано, щоб ми були впевнені в тому, що ми реалізуємо цей пілотний проект.

 

МЕДВЕДОВСЬКИЙ Є.В. Щиро дякую, Ігорю Олеговичу.

І вже завершуючи, хочу сказати, що ми дякуємо міністерству, Верховній Раді, Комітету, що все-таки покладаєте на нас такий великий кредит довіри щодо реалізації саме, прикладання всіх контролюючих функцій на Державну екологічну інспекцію України. Ми розуміємо, які виклики перед нами стоять і можу запевнити, що все-таки Державна екологічна інспекція Поліського округу буде реалізовувати і готова виконувати ті задачі, які будуть поставлені.

Дякую за увагу.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Дякую, Євгеній Валерійович, за презентацію.

Олеже Володимировичу, якщо ви не заперечуєте, можна, я хотів би, знаєте, щоб наші колеги розказали, є проблемний такий об'єкт в місті Києві і от вони сьогодні трішки запізнилися на нараду. Але це поважна причина, тому що вони працювали. Я хотів би, щоб Володимир Васильович і Анна Сергіївна коротенько розказали, от як відбувається зараз робота по проблемним питанням, які є в місті Києві, на які звертають народні депутати, де численні скарги від мешканців, нашу взаємодію з правоохоронними органами. Я прошу без оперативної інформації, тому що це важливо дуже.

Володимир Васильович, я вас прошу, буквально 3 хвилини розкажіть, про що.

 

КОЛОДЧИН В.В. 100 скарг у 2024 році жителів біля будинків заводу "АДМ", це металургійний спеціалізований завод, який спеціалізується на переробці лому алюмінію, роблять такі чушки. Починаючи з 6 липня 2024 року, я з Яною Сергіївною, це керівник столичного округу, звернули увагу на ці скарги, поїхали до Генеральної прокуратури, поїхали до прокуратури міста Києва, поїхали до МВС, зібралися в Спеціалізованій екологічній прокуратурі. Ну, досвід є, колишній правоохоронець. Ну, взяли, якщо не розповсюджувати все, все, що потрібно спостерігати 24/7, бачили їхню роботу, як це відбувалося.

У них в дозволі… Щоб ви розуміли, попередньо вам скажу: Подільський район, радіус дії забруднення атмосферного повітря внаслідок цього заводу – 200 тисяч населення. Вони скаржаться з 2019 року. У людей – я бачив 60 осіб, особисто з ними спілкувався, тому що попередньо ми їх допитували в правоохоронних органах, – на руках маються, не лише у людей, а у дітей: астма, у однієї дитини рак. Зараз – я не правоохоронний орган, але мені якось можна це сказати, – маються відповідні рішення судові, працюємо. І, ось тут перебуваючи, я ніч стояв там, минулу ніч там стояв, я думаю, що ми припинимо цю незаконну діяльність в будь-якому випадку, як би воно не цей…

Але що хочеться відмітити: це одна із форм взаємодії Державної екологічної інспекції і правоохоронних органів. От зазначаю чітко, що екологічні злочини – це оці 22 склади злочинів (8 параграф Кримінального кодексу). До них правоохоронні органи, от в даному випадку це центральний район міста Києва – Поділ, 200 тисяч населення, цей факт був нікому не потрібний. А, звертаються… (Не чути)

 

ЗУБОВИЧ І.О. Володимир Васильович, я вибачаюсь, ми туди зайшли чи ні?

 

КОЛОДЧИН В.В. Зараз ми там, зараз ми проводимо відповідні слідчі дії. Зараз не буду розголошувати, тому що…

 

ЗУБОВИЧ І.О. Колеги, знаєте, чому це важливо? Я хотів би, щоб і шановні народні депутати це почули. Це теж, по суті, така, знаєте, маленька частина реформи: от постійна присутність на території. Мені от Володимир Васильович особисто доповідає в 4 ранку, каже: "Завод сьогодні не запустив свої печі, диму нема, ми роз'їжджаємося". І коли буде в інспектора завдяки законопроекту, який розробляється народними депутатами, постійна можливість здійснювати нагляд і контроль, а не тільки у робочий час, знаєте, заходити на підприємство і вночі, коли труба димить, а вдень вона не димить. То всі отакі питання будуть вирішуватись набагато легше.

Наразі ми повинні робити такі спецоперації, якою зараз керує Володимир Васильович, з Генпрокуратурою, з МВС, щоб не було, як-то кажуть, знаєте, там зливів від громадськості і все інше. Це дуже тяжка і важка робота. А коли буде закон, коли буде єдиний орган контролю, коли у нас буде доступ, коли будемо працювати і вдень, і вночі, я думаю, що це люди, діти, як ви кажете, я думаю, нам нададуть оцінку нашим діям.

Дякую.

 

КОЛОДЧИН В.В. Можна ще добавити? Я хочу, щоб ви знали, що правоохоронні органи в екологічних злочинах отаких, як я зараз розповідав, вони упираються в наші знання. У нас приймали участь і зараз приймають, ми лаборантів з Дніпропетровська, ми з інституту МОЗ запросили, в яких не було ліцензії, ми проплатили цю ліцензію саме в період, коли ми спецоперацію збиралися проводить. Якщо знати, як це робити, ну, відповідні після цієї операції розробимо там управлінням юридичним відповідні методички, як ми це робили по відшкодуванню завданої шкоди. Це дуже комфортна робота. Це говорить про те, що ми потрібні. Бо правоохоронні органи насправді, коли немає ініціативи  Державної екологічної інспекції, вони в ступорі, вони не знають. Ось ми зібралися першу зустріч, а другу зустріч прийшли вже з науковцями, і науковці їм чітко сказали, і все це зацікавило, тому що це 200 тисяч населення, не гроші, не земля, не корупція, а життя та здоров'я людини і в такому масштабі.

Я думаю, що справимось, Ігор Олегович поставив…

 

ЗУБОВИЧ І.О. Володимир Васильович, я впевнений, що Ви справитесь. Я в Вас вірю.

 

КОЛОДЧИН В.В. Взаємно.

 

МАЙБОРОДА Я.В. …Державній екологічній інспекції і особисто керівників відповідних лабораторій, це Салогуба Сергія Володимировича і Жука Сергія Володимировича, за те, що оперативно надали цю допомогу і підтримали.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Яна Василівна, ми ж екологічна родина, ми повинні друг друга підтримувати. Я теж дякую керівникам відповідних територіальних органів за підтримку, за те, що ви і в неділю… Я от особисто розмовляв з Сергієм Жуком, кажу, Сергій, ну, треба людину, тому що дійсно фахівець. Він каже, у неї є двоє дітей маленьких, немає з ким оставити.  Серьож, ну посидь з дітьми, нехай вона їде працює.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дякую, шановні колеги.

Але єдине, що я хотів би зауважити, що, так, це яскравий приклад. Він необхідний для подальшого розвитку діяльності. Але я хочу зауважити, що Державна екологічна інспекція не має перетворюватися суто на дубинку, тобто це не може бути каральним органом. Має бути створена така система, що запобігає таким правопорушенням перш за все, а не тільки система контролю, система швидкого заходу на підприємства разом або без правоохоронних органів, виявлення таких правопорушень, притягнення  до  відповідальності. Маємо створити всі передумови для того, щоб таких правопорушень не було. І це є головною задачею... головним завданням реформування системи. Дякую.

Шановні колеги, якщо в присутніх в залі більше по тематиці виїзного засідання Комітету питань немає, я маю на увазі тих, хто сидить за столом, то  я хотів би перейти до обговорення. І перш за все хотів би надати слово члену Комітету. Едуард Петрович Прощук, ви з нами зараз?

 

ПРОЩУК Е.П. Вітаю, Олеже Володимирович! Вітаю, колеги! Чутно мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, Вас добре чутно.

 

ПРОЩУК Е.П. З вами, з вами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш виступ.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую за таку можливість. Дякую Господу. Дякую героїзму наших захисників за сьогоднішній день.

Дякую Вам, Олеже Володимирович, за організацію такого хорошого заходу, Олені Володимирівні Криворучкіній за лідерство в цьому питанні, що об'єднує, те, що рухаємо вперед це питання. Я хотів би наголосити, що реформа екоконтролю має хороше підґрунтя і правову, і суспільну підтримку. За час повномасштабного вторгнення однозначно багато топменеджерів у владі, в бізнесі відбулася оцінка... зміна в оцінці  пріоритетів і активізація екологічного мислення. Це, безумовно, відбулося після 23 червня 2022 року, коли Європейська рада на саміті в Брюсселі надала Україні статус кандидата в ЄС, ухвалені в цей час закони України "Про управління відходами", "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів", "Про водовідведення та очищення стічних вод", а також нещодавно прийнятий вкрай важливий Закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" є в значній мірі результатом екологізації мислення еліт.

І дозволю собі сказати, що нам вдалося, депутатам екокомітету дев'ятого скликання Верховної Ради України, до певної міри побороти антиекологічне лобі, яке, на жаль, роками було присутнє у Верховній Раді і заважало нам рухати ці важливі реформи вперед. Я маю велике сподівання, що все ж таки спільними зусиллями вкрай необхідну реформу... і законопроект №3091 стане законом. Сьогодні гарно презентували і міністерство, і екоінспекція, і було на практиці цікаво послухати бачення, як будуть працювати пілотні проєкти, як це все буде впроваджуватися. Я впевнений, що є вже певна інституційна спроможність і велика необхідність додати повноваження як інспекторам, які під час війни роблять таку важливу справу. Зараз Україна, як ніколи, близька до інтеграції з Європейським Союзом. І нинішня ситуація змушує і владу, і бізнес переглядати стратегії, програми, плани.

Я як голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу поверхневих та ґрунтових вод хотів би наголосити окремо на взаємодії екоінспекції з Держводагентством, це вкрай важливо, і співпраця з Держводгоспом та місцевими органами влади. Зараз гігантський виклик, пов'язаний не тільки з війною, а так само нікуди не ділось питання поточні, господарської діяльності. І для поліпшення стану води необхідно проводити постійні спільні комплексні заходи для припинення скидання стічних вод. Тут правильно сказав представник водагентства, що вода –  це …(Не чути) про здоров'я нації, і ми маємо спільно з цього приводу рухатись.

Рахую, що такі зустрічі, такі формати вкрай важливі для всіх. Хочу подякувати екоінспекції, всім працівникам, які незважаючи на такий складний час находять час, можливість, натхнення. І ми в любому випадку як екокомітет будемо підтримувати дану реформу. Я сподіваюся, що ми будемо саме тими депутатами, які увійдуть в історію, що таку складну, важку реформу, яка роками, скажемо, не проводиться і є певне, повторюся, антиекологічне лобі, нам вдасться всім, як одній екологічній сім'ї, подолати.

Тому всім плідного заходу і готовий до спілкування, до обговорення. І шкодую,  що не з вами, а онлайн, але в любому випадку дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуарде Петровичу. Завжди раді вашому залученню до тематики державного екологічного контролю. Дякую за підтримку.

Шановні колеги, шановні члени Комітету, всі, хто з нами в Zoom, хтось ще хоче висловитися? Якщо ні, то хочу надати слово Олені Володимирівні Криворучкіній.

Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я почну з позитиву. Хочу подякувати Олені Володимирівні Крамаренко, доєднатися до слів Олега Володимировича, вона дійсно колосальну роботу проводить. Сьогодні поза кадром, скажімо, залишилася Олена Валеріївна Кравченко, яка теж потужна лідерка цієї реформи. Також я хотіла, знаєте, на чому наголосити увагу, на тому, що дійсно за 2,5 найскладніших років повномасштабного вторгнення Держекоінспекція, вона еволюціонує, вона змінює уявлення бізнесу, людей, про сутність її діяльності, про те, яким може бути і повинен бути той орган, як вже говорив Олег Володимирович, не карательний. Це в першу чергу превентивна функція. Але дійсно Державна екологічна інспекція, як потужний орган, повинна увібрати всі контролюючі функції і займатися цим самостійно.

Ледве не забула, ми говоримо про активну комунікаційну політику. Едуард Прощук сказав, антиекологічне лоббі страшенне, не всі розуміють, не весь менеджмент там бізнесовий розуміє в чому буде сутність, деякі є побоювання. Тому нам треба розробити комунікаційну політику дуже в стислі терміни, і проводити її з залученням всіх вас найбільш активно. Тому що, от навіть сьогодні виступав Валентин Миколайович з Держлісагентства, він так швидко говорив на слух і застереження свої, і пропозиції, і якісь пропозиції стосовно практичного механізму, як перейти. От цікаво, давайте тоді збиратися, давайте в активних дискусіях це обговорювати, давайте, якщо є пропозиції від Держгеонадр. Я, наприклад, з позицією Держгеонадр не погоджуюсь: що орган, який видає дозвіл, він повинен і контролювати. Ну, але це все відкриті дискусії. Ми, дійсно, повинні бути вже готові, що, коли цей законопроект, багатостраждальний, але такий важливий, він дійде до зали, то всі отакі практичні механізми його імплементації повинні бути вже обговорені і опрацьовані. Якщо ми по об'єктивним причинам втратили час на прийняття в другому читанні, то на практичне впровадження ми вже не маємо такого права.

Щиро вдячна вам всім за вашу роботу. Ви, дійсно, екологічна родина, і це відчувається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна. Дякую, ще раз приєднуюсь до слів наших колег про Ваше лідерство в цій сфері. Безумовно, такою прекрасною командою ми, впевнений, доведемо до кінця реформу державного екологічного контролю. І сподіваюсь, що ми з Вами побачимо перші результати такої реформи.

Шановні учасники, ті, хто в Zoom, можливо, ще хтось хоче висловитися?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, тоді одне питання таке. Ми восени були на виїзному засіданні Комітету, і рішенням Комітету було надано до Міністерства лист, в якому рекомендовано розібрати чіткі критерії і надати, по-моєму, навіть не у 10-денний строк, чіткі критерії здійснення позапланових перевірок. Олена Володимирівна, я навіть записала, Крамаренко говорить, що звернень 50 щоденно. Я розумію, що масштаб і ступінь порушень природного законодавства, і масштаб, і ступінь – він принципово різний. Є різні речі, але наразі ми не маємо відпрацьованого механізму і це, дійсно, створює складнощі в роботі територіальних органів екоінспекції. Да, коли сталася трагедія екологічна в кінці липня на Арселорі, дозвіл ми отримали швидко, придніпровська екологічна інспекція, а коли рік тому 20 лісосмуг вирізали, ми дочекалися до того, що трава, всі пеньочки покрила і як екоінспекторам було їх рахувати. Тобто ці складнощі є, вони є на місці і напевно, нам надо ще раз акцентувати увагу міністерства стосовно приведення цього питання у порядок.

Олена Володимирівна зазначила таку обнадійливу річ, вона сказала, що готуються зміни до 303-ї Постанови. Хотілося б знати чітку сутність цих змін і хоча б приблизні терміни її вже практичного впровадження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олена Володимирівна Крамаренко, Ви з нами ще?

 

КРАМАРЕНКО О.В. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете прокоментувати?

 

КРАМАРЕНКО О.В. Дійсно, зможу прокоментувати. В п'ятницю надійшли пропозиції з Держекоінспекції щодо змін до 303-ї Постанови Кабінету Міністрів. Ми її зараз опрацьовуємо, вона буде вивішена на обговорення, тому що це нормативно-правовий акт, який стосується регуляторної функції, для того… ми будемо це все обговорювати і, дійсно, покажемо вам, яким чином ми будемо рухатися далі.

Але на сьогодні, дійсно, є проблема, але застосунок і прийняття Постанови Кабінету Міністрів щодо ЕкоЗагрози спростив нам, достатньо спростив нам цю можливість швидкого реагування, тому що прийняттям цієї Постанови Кабінету Міністрів про функціонування ЕкоЗагрози був запропонований акт огляду, тобто швидкого реагування і виходу інспектора на територію, і можливості складання акта огляду, і підтвердження цього порушення, і фіксації цього порушення для змоги в подальшому надати міністерству пропозиції щодо здійснення заходу державного нагляду (контролю), позапланового заходу державного нагляду (контролю). Тому на сьогодні ви бачите і кількість дозволів, наказів, які виходять з міністерства, вона достатньо велика, у зв'язку з тим, що у нас почав дуже ефективно працювати застосунок ЕкоЗагроза. І ми сподіваємося, що і далі і зараз ми проводимо дуже активну роботу з громадами, з громадськістю для того, щоб всі були обізнані і могли цей застосунок використовувати для більш швидкого реагування.

Тому сподіваємося, що і далі він буде впроваджуватися на територіях громад і серед громадськості для того, щоб була змога швидше реагувати на ті чи інші порушення. І тим самим рухаємося шляхом змін до 303-ї Постанови, так, дійсно, от з п'ятниці почали вже працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Скажіть, будь ласка, в який термін можемо очікувати змін до 303-ї Постанови або хоча б звітування перед Комітетом з боку міністерства стосовно готовності подання цих змін на Уряд.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Думаю тиждень нам достатньо для внутрішнього опрацювання тексту цих змін, відповідно до Орхуської конвенції нормативно-правовий акт повинен місяць бути на обговоренні. І паралельно ми будемо засилати його на центральні органи виконавчої влади відповідно до регламенту Кабміну для погоджувальних процедур.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ще раз, який термін в сукупності?

 

КРАМАРЕНКО О.В. Тиждень це нам на опрацювання, внутрішнє опрацювання для того, щоб він вивірений і вже готовий для опублікування його назовні, і погодження з ЦОВВ. Десь місяць це буде тривати, я розумію, місяць. Думаю так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, до двох місяців. Тоді ми поставимо це на контроль і попросимо за два місяці відзвітуватися з цього питання. Добре.

Шановні учасники, якщо більше питань немає, то я хотів би подякувати. Я хотів би перш за все подякувати організаторам, організаторам тим, хто безпосередньо надав можливість провести цей захід, захід – виїзне засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування  і відповідно наступну нараду Державної екологічної інспекції України. Це... Вибачте, це не я. Я так не вмію переключати свій голос. Це Програма розвитку ООН, уряд Швеції, керівник проєкту Олексій Пиріков. Дякую Вам.

Я хотів би подякувати всім, хто прийняв участь у виїзному засіданні Комітету, представникам Державної екологічної інспекції. Я в черговий раз хотів би подякувати за вашу роботу, вкрай важливу роботу в тих умовах, в яких вона відбувається. Перш за все я хотів би подякувати всім працівникам прикордонних, прифронтових областей, тим, хто не тільки здійснює поточну роботу, а ще й завдяки вашій роботі рятується і довкілля, і життя людей в тому рахунку.

Я хотів би подякувати  Міндовкіллю за лідерство в реформі державного екологічного контролю, особисто Олені Володимирівні Крамаренко і запросити всіх вас до наступного спілкування як в рамках виїзної наради Державної екологічної інспекції України, так і в рамках постійного спілкування з Комітетом. Ви всі знаєте, що Комітет повністю відкритий, відкритий до спілкування як в рамках реформи, так і поза межами реформи з поточної діяльності державного екологічного контролю.

Тож дякую вам всім. Спокійного дня і плідної подальшої наради. Я так розумію, що вона відбудеться... Ми зекономили майже годину, я так розумію, що ми зараз переходимо на перерву невеличку, каву-брейк. І після цього одразу ми, якщо дозволите, ми з Оленою Володимирівною приймемо участь і у виїзній нараді. Дякуємо.

Дякуємо. До наступних зустрічей. До побачення.