СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

11 вересня 2024 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Перед тим, як розпочати засідання комітету, прошу визначитися з кандидатурою секретаря цього засідання. Традиційно попросив би Сергія Васильовича Магеру, якщо у нього є сталий зв'язок.

 

МАГЕРА С.В. Я буду сподіватися, що зв'язок буде сталий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я буду допомагати. Всі разом будемо допомагати вам.

Шановні колеги, хто за те, щоб призначити секретарем сьогоднішнього засідання комітету Сергія Васильовича Магеру?   

 

МАГЕРА С.В. Рахуємо, друзі.

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова - за.

 

МАГЕРА С.В. Ну, якщо я все вірно порахував, 12, якщо я утримався. Чи одинадцять? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що 11. Якщо Леся Володимирівна – за, то 12.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. За, Леся Володимирівна – за.

 

МАГЕРА С.В. 12.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

Шановні колеги, сподіваюся, всі ознайомилися з порядком денним. У нас в порядку денному три питання. Але є пропозиція поки що від мене, можливо, будуть ще й інші пропозиції, пропозиція поставити другим питанням питання доповіді шановної Світлани Василівни Гринчук – новообраного міністра захисту довкілля та природних ресурсів стосовно ситуації з забрудненням водойм, річки Сейм, річки Десна і можливими загрозами для водозабору міста Києва. Ну і, звісно, стосовно екологічних проблем і екологічних наслідків цієї, безумовно, катастрофи.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. А, може, першим питанням поставимо, Олег Володимирович, враховуючи, що не так багато часу?

 

ГРИНЧУК С.В. Я б теж пропонувала, Олег Володимирович, першим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді першим, але за умови, що Світлана Василівна все ж таки декілька хвилин залишиться з нами на другому питанні…

 

ГРИНЧУК С.В. Обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На Законі про основні засади державної кліматичної політики. І принаймні розпочне це питання з позиції міністерства з цього питання.

Шановні колеги, якщо немає інших пропозицій, то прохання затвердити в такому порядку, а саме оце перше питання, яке я запропонував, друге питання – законопроект 11… і далі по порядку денному.

Шановні  колеги. хто за затвердження такого порядку денного?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.     

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

МАГЕРА С.В. Якщо вірно порахував, 13 чи 12, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12. А, 13. Якщо разом зі мною, то 13.

 

МАГЕРА С.В. Тоді 13 стовідсотково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 13. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Першим питанням порядку денного, як я вже казав, запропоновано розгляд питання щодо забруднення річок Сейм, Десна і відповідно екологічних наслідків та дій, які здійснюються з урядом та місцевою владою щодо запобігання подальшим наслідкам.

Вітаю, Світлана Василівна. Вітаю вас, по-перше, ще раз з призначенням вже Верховною Радою, з міністром захисту довкілля та природних ресурсів. Сподіваюсь, що всі колеги приєднуються до побажань вам успіхів, величезних успіхів. На вас покладаються величезні сподівання. Маєте рухатися швидко, ефективно, але при цьому повністю враховуючи всі потреби екологічної політики, захисту довкілля, розвитку тих сфер, які є предметами вашого відання, всіх державних політик, кількість яких тільки збільшується. Відповідно в усьому цьому з нашого боку буде підтримка, але, з іншого боку, ми, звісно, будемо слідкувати і здійснювати належний парламентський контроль за вашою діяльністю. Будьте впевнені в цьому.

Тож дякую вам і прошу вас до слова. Прошу коротко розповісти от саме в такому форматі: що сталося, що відбувається і що буде відбуватися, що здійснюється, в чому потрібна, можливо, допомога і  чим воно має закінчитися.  Будь ласка.

 

ГРИНЧУК С.В.  Дякую, Олег Володимирович.

Шановні колеги, шановні народні депутати члени комітету, запрошені на засідання комітету! Дякую за привітання,  дякую за запрошення і за надане слово. І дійсно першим  моїм викликом на посаді з першого дня стала ситуація з забрудненням річок Сейм і Десна. В суботу біло здійснено мій візит до Чернігова, куди підходило забруднення якраз, разом з місцевою владою, з Державною екологічною інспекцією, Державним водним агентством, місцевим водоканалом і всіма причетними. Провели ще раз таку розширену нараду з ДСНС також і з представниками МОЗ щодо ситуації, як вона розвивається і як ми бачимо її вирішення.

Крім того, перед тим як перейти вже до саме ситуації по цим річкам, також провели позавчора таку розширену координаційну нараду із запрошенням також науковців і керівників спеціалізованих інститутів, які якраз і займаються професійно проблемами водних ресурсів в Україні, обговорили київський водоканал, тому що ми всі розуміємо, що основна загроза, яка може бути, - це загроза підходу забруднення до водозаборів, з яких живиться в першу чергу місто Київ, Київщина.

Що ж стосується самого забруднення. Я думаю, що всі вже з відкритих джерел, вже ця інформація публічна, бачили, що забруднення сталось всередині серпня, 14 серпня з’явилось воно вже на території України.  11-12-го відбувся викид, скид вірніше, вод, забруднених органікою з цукрового заводу на території Російської Федерації,  і ця пляма забруднення рухається по річці Сейм, перейшла в річку Десна, зараз пройшла вже 191 кілометр від гирла річки Сейм, вже пройшла 191 кілометр.

Що ми спостерігаємо? Забруднення хоч і органічне, але в першу чергу призводить до зменшення, значного зменшення розчиненого кисню в  водоймах, і це призводить, на жаль, до гибелі риби. Коли пляма була концентрованою і почала рухатись по Сейму, гибель риби була такою масовою по місцю проходження плями. Після падіння з річки Сейм, після переходу з річки Сейм в річку Десна і далі після тих місць, де впадають більш такі дрібніші річки, але які з чистою водою, типу річки Снов, ми бачимо, що почалось розбавлення. І як запевняють науковці, ми всі це також  прекрасно розуміємо, що саме розбавлення є основним чинником, який  допоможе нам боротись із забрудненням. Це природний чинник, на жаль, на який ми впливати не можемо саме на цьому шляху річки, тому що немає там  штучних  водосховищ, штучних водойм, які ми могли би використати для розбавлення. Це вже буде після, ближче до міста Києва буде така можливість. Але ті заходи, які вживаються, і той природній процес, який відбувається, і це в першу чергу розбавлення природними водоймами забруднення. Також ми бачимо, що забруднення подрібнилося і не йде вже такою загальною плямою. Ми також спостерігаємо, що там, де пройшла пляма забруднення, там ситуація вже покращується. Вона  стала набагато кращою і по вмісту кисню, і взагалі по аналізу тих проб, які бралися. І тут варто зазначити, що проби води, їх моніторинг, здійснюються щоденно. Здійснюються і Водагентством, здійснюються і органами, лабораторіями Міністерства охорони здоров'я, здійснюються київським водоканалом на підходах до місць водозаборів і також вище, звідки рухається пляма, для того щоб контролювати. Позавчора якраз от на нараді ми скоординували всі органи, для того щоб вони обмінювалися інформаціями щодо результатів моніторингу, який здійснює кожен з зазначених органів, для того щоб у всіх була ця інформація. В першу чергу для того, щоб київському водоканалу підготуватися, постійно моніторити, якої концентрації забруднення, що їм треба додатково зробити для того, щоб справитися з ситуацією за допомогою своїх очисних споруд.

По результатах останньої наради ми розуміємо, що очисні споруди київського водоканалу мають справитися без проблем з тим забрудненням, яке, прогнозується, що дійде до точок водозабору. Воно вже набагато менш концентроване і для водоканалу, як вони запевняють, і це підтверджують також і науковці, які аналізували ситуацію, що очисні споруди мають справитися. Але додатково було закуплено і в найближчі дні має бути доставлена партія спеціального активованого вугілля, яке буде використовуватися для того, щоб, по-перше, запах зняти, тому що якщо сама концентрація забруднення очисними спорудами, вони справляться, але запах залишається. І ми розуміємо, що для людей, як-то, це додаткова тривога, тому що ми живемо в такий період дуже швидкого розповсюдження інформації і, на  жаль, не завжди це грає хорошу роль. Тому що дуже часто ситуація не є насправді такою критичною, але через там швидкий обмін інформацією ми бачимо, що навіть ситуація з рибою, яка загинула, вона не є, бувають ситуації, коли риба гине точково і її  прибиває до берега просто в одному місці. Але ці всі відео і поширення, вони наводять додаткову паніку серед населення.

Що стосується загиблої риби, то вона дуже швидко дякуючи також колегам із екоінспекції, і місцеві органи влади дуже швидко збираються, утилізується, для того щоб не було  додаткового забруднення.

Крім того, на підходах до водозаборів київський водоканал - також встановили спеціальні фізичні бар'єри у вигляді понів, які будуть зупиняти забруднення, сміття, і так само ця пляма, яка рухається, вона теж частково буде зупинятися.

Крім того, для того щоб посилювати насичення киснем води, для того щоб рибі було простіше виживати, скажемо так, в цих умовах, була встановлена нижче в місті Чернігові, далі нижче по руслу була встановлена додаткова аерація. На суботу, коли я відвідувала Чернігів, було встановлено 4 установки, потім Держводагентство спільно з чернігівською місцевою владою і далі з київською, з залученням науковців, тому що також встановлювати ці додаткові аераційні установки потрібно в місцях, які дуже чітко науково обґрунтовані, тому що якщо неправильно встановити, то це може навіть погіршити ситуацію.

Тому до визначення точок ми підходили дуже відповідально, для того щоб поставити оці установки насичення киснем саме там, де вони будуть максимально корисними. І бачимо, що дійсно збільшується вміст кисню і установки ці також допомагають як би розбивати саму пляму забруднення.

Тому ситуація як би неприємна дуже для всіх нас, але вона контрольована і вона не несе такої загрози, як може здаватися з джерел масової інформації. Ми намагаємося комунікувати і в ефіри виходити, і надавати всю максимальну інформацію. Вчора навіть надали по результатам моніторингу 45+ по забрудненням, щоб люди могли бачити, особливо люди експертного, наукового середовища, які можуть проаналізувати там вміст цього забруднення і теж комунікувати зі свого боку, що воно не несе таких страшних наслідків, як нам малюють.

Ще важливий момент, який хотіла би сказати, що за попередніми прогнозами Гідрометцентру забруднення мало дійти до Київщини, до місць водозаборів 10-11 вересня. В понеділок ввечері було оновлено цей прогноз Гідрометцентром і зараз прогнозується, що пляма забруднення дійде до водозаборів десь 14-16 вересня, звичайно в меншій концентрації. І той прогноз ще може змінюватися. Ми бачимо, що забруднення осідає, воно важче, ніж вода, і  воно не рухається так швидко, як від самого початку прогнозувалося. Це також позитив.

В будь-якому разі кожного дня у нас проводиться координація між всіма причетними органами, проводиться відповідна підготовка, тому ситуація на зараз контрольована. Але якщо будуть запитання, то, будь ласка, готова відповісти.

Багато часу забрала. Я так докладно, тому що дійсно багато уваги приділяємо цьому питанню. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за докладу доповідь, докладну професійну доповідь. Дійсно, на всі питання ви відповіли. У мене є питання, Світлана Василівна, два питання.

Питання перше. І все ж таки для нашої адвокації, що радить Київводоканал,  що радите ви, Міндовкілля, чи можна споживати, тобто користуватися, звісно, як технічною, зрозуміло пити цю воду певний період часу неможливо, власне, я  нікому, власне, не радили би пити воду з нашого водоканалу, вона недостатньо, як ми розуміємо, очищена. Тим не менш, чи можна нею користуватися як технічною водою або водою для побутових потреб. Це перше питання.

Друге питання. За прогнозами Київводоканалу і за нашими прогнозами скільки часу займе ця ситуація з проходженням цієї плями через точку водозабору і відповідно через який період часу ми зможемо повернутися до нормальних  умов? Це перше питання.

І друге питання. Ми з розуміємо, що здебільшого ці наслідки, які містить це забруднення, вони є наслідками екологічними для Сейму, для Десни, можливо, і нижче по течії. Скажіть, будь ласка, які прогнози щодо очищення водних ресурсів? Який період часу займе самоочищення або воно потребуватиме втручання антропогенного до цих водних ресурсів, що потрібно для того, щоб стан водних ресурсів відновився до того стану хоча б до того стану, яким він був перед таким забрудненням? І які прогнозуються наслідки цього забруднення для водних біоресурсів протягом цього року і, можливо, наступного року? От два таких   питання, будь ласка.

 

ГРИНЧУК С.В. Дякую, Олег Володимирович.

За інформацією водоканалу, яку ми дуже докладно обговорювали і з науковим середовищем, і з усіма причетними, вода, яка подається киянам в першу чергу після проходження очисними спорудами, вона не має змінити зовсім своїх властивостей. Єдине, що може турбувати, це запах. Але, як я вже сказала, будемо його намагатися… київський водоканал буде намагатися позбутися його за допомогою використання активованого вугілля.

Скільки часу буде пляма проходити, зараз сказати важко, по-перше, коли вона підійде, але після… вже в Київській області, на жаль, після  водозаборів, але, на щастя, у нас являються додаткові механізми, додаткові інструменти розбавлення води, це і можливість з водосховищ розбавляти воду в річці забруднену, і саме розбавлення є основним методом і основним допоміжним, скажімо так, нам тут інструментом для того, щоб і надалі зменшити вплив забруднення, який є.

Що стосується…І по періоду проходження це вже буде видно після розбавлення, коли ми зможемо саме от механічно розбавляти воду в річці і цим самим зменшувати концентрацію забруднення.

Що стосується відновлення ріки,  відновлення річок Сейм і Десна через проходження даного виду забруднення, ми також це із науковцями, із усіма причетними обговорили і домовилися, що в кінці цього тижня, я думаю, що можна буде також і представників комітету, кого цікавить, запросити, проведемо також додатково  нараду, де обговоримо заходи, які можна… Тому що, чесно кажучи, от у різних колег різні бачення щодо того, які заходи треба вживати, і тому це треба дійти до якогось спільного знаменника, щоб в першу чергу не нашкодити. Тому що дуже часто непродуманими і  там непроаналізованими з усіх сторін заходами, на жаль, у нас така сфера, що ми можемо більше зашкодити ніж допомогти.

Також хочу анонсувати, що завтра будемо проводити в Укрінформі і заступник моя Олена Крамаренко разом з Держводагенством, екоінспецією, МОЗ будуть давати також розширену таку пресконференцію. Тому що ми бачимо, що оце поширення  неправдивої або перебільшеної інформації, воно  призводить до таких панічних настроїв населення, хоча насправді ситуація, як я вже казала, не така страшна, вона принаймні контрольована, точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Василівна.

Шановні колеги, чи є запитання стосовно цього питання, цієї проблематики до Світлани Василівни?      

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Є. Дозволите, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Доброго дня, Світлана Василівна! Дякую вам за інформацію, яку ви представили. В мене питання, ви знаєте, ті справи, наскільки ми знаємо, Екологічна спеціалізована прокуратура, по 242 статті. А скажіть, будь ласка, в співпраці з Екологічною прокуратурою, наскільки я знаю, що  чекають  інформацію від військових для того,  щоб об'єднати там справи і змінити кваліфікацію. Чи є у вас якась інформація та, яку ми можемо публічно говорити, зрозуміло, чи планується змінювати кваліфікацію?  Тому що дуже багато в засобах масової інформації ми бачимо саме за екоцид,  але станом на зараз, тобто це не 441 стаття.

І хотілось би, як іде співпраця саме із Спеціалізованою екологічною прокуратурою, які подальші дії,  більш трошечки для нас  інформації. Дякую вам.

 

ГРИНЧУК С.В.  Юлія Юріївна, ви абсолютно правильно сказали, зараз очікуємо більш докладної інформації так само, як і ми, так і Екологічна прокуратура, очікуємо більш докладної інформації від військових, щоб можна було вже зробити там правильну кваліфікацію справи. Але те, що ми в активній співпраці з прокуратурою, з усіма органами, всі  співпрацюють між собою і обмінюються інформацією, це факт і це один із важливих кейсів, який також в майбутньому можна буде використовувати для розгляду в тому числі в міжнародних судах. Як буде якась більш докладна інформація, то ми обов'язково в робочому порядку поділимося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо інших запитань немає, то я хотів би подякувати Світлані Василівні, просити прийняти цю інформацію до відома. І я сподіваюся, що Світлана Василівна буде запрошувати і міністерство буде запрошувати нас до спілкування по цій проблематиці. А те, що ця проблематика, вона буде нагальною для нашої країни ще протягом доволі довгого часу, то це, безумовно, надто велика катастрофа.

 

ГРИНЧУК С.В. Якщо дозволите. От ми зараз робимо докладні висновки щодо того, де ми були готові, де нам потрібно бути готовими, використовуючи саме цей кейс, тому що такого плану ситуації можуть траплятися, на жаль, достатньо часто, тому що ми не контролюємо природні ресурси на території Російської Федерації ті прикордонні, але вони можуть і ситуація з ними може здійснювати значний вплив, чинити значний вплив на ситуацію на українській території. Тому ми маємо бути готові до різного розвитку подій, на жаль, не завжди приємних як от зараз.    

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, зараз не хочеться робити висновки. Я думаю, що ці висновки будуть робити і правоохоронні органи в тому рахунку стосовно діяльності або бездіяльності певний період часу з 15 по 26 число стосовно цієї проблематики. Але тим не менше ви абсолютні вірно кажете, що швидкість прийняття рішень і реакції на такі події воно є запорукою для можливості забезпечення подолання цих наслідків і забезпечення зменшення цих наслідків в подальшому. І для нас це має бути висновком, черговим висновком під час війни.

Дякую, шановні колеги. Я думаю, що немає сенсу по даному випадку голосувати. Просто приймаємо це до відома і переходимо до наступного питання, доволі складного, великого питання – це проект  Закону про основні засади державної кліматичної політики (реєстровий номер 11310, друге читання.)

Шановні колеги, був проведений, мені здається, позавчора, я вже заплутався, якщо чесно, з урахуванням проблематики Сейму, був проведений підкомітет Лесею Володимирівною Василенко. Леся Володимирівна, якщо ви з нами, чи буде ваша ласка, розповісти коротко про наслідки комітету або, можливо, передати цю можливість до секретаріату.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Олеже Володимировичу, я розкажу коротко, поки є зв'язок, і попрошу секретаріат включитися, якщо раптом мене перерве.

Так, дійсно, було проведено підкомітет з питань зміни клімату. Ми обговорили законопроект, який був внесений на розгляд парламенту урядом, вже підготовлений до другого читання. Були розглянуті поправки, була проведена плідна дискусія з фахівцями як Міндовкілля, так і з екоспільноти, за що всім їм вдячна. І особлива подяка членам комітету, підкомітету, які включилися і також долучилися до активного обговорення.

В результаті було сформульовано ще дві поправки підкомітету, які, сподіваюсь, що зараз комітет також підтримає. Вони стосувалися більш точно  ...(Не чути)   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Леся Володимирівна, певно, перервався все ж таки зв'язок. Я прошу продовжити Євгена Олеговича.   

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Добрий день.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Леся Володимирівна, вас не чути. 

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. …(Не чути) приймемо текст, який зможемо найближчим часом проголосувати в Раді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесю Володимирівно. Леся Володимирівна, все ж таки у вас проблеми зі зв'язком. Тому я за вашим дорученням передаю слово Євгену Олеговичу.

Будь ласка, Євген Олегович.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую.

Шановні народні депутати та запрошені, практично все Леся Володимирівна сказала. Був проведений підкомітет, це було в п'ятницю, опрацьовано багато правок підкомітету. Все те, що підкомітет запропонував, включаючи ті дві поправки, які були предметом обговорення на засіданні підкомітету, включені до остаточної редакції порівняльної таблиці, яка роздана, яка міститься в матеріалах і висить у хмарі підготовки до засідання.

У зв'язку з цим ми сьогодні ще отримали лист від міністерства за підписом міністра Світлани Василівни Гринчук, де пропонується також внести зміни щодо набрання чинності. Єдине, там невеличка є в нумерації хиба: там стаття 13, вона в нас стала 14-ю, стаття 20 стала 21-ю. А все інше також є в матеріалах, які роздані, які є в хмарі комітету. Пропонується на ваше рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Олегович.

Тож, шановні колеги, ще раз повідомляю, що за наслідками підкомітету є 85 поправок і пропозицій підкомітету, які подані на розгляд комітету. І я сподіваюсь, що ми їх підтримаємо. Давайте по самому законопроекту.

Шановні колеги, шановні члени комітету… А, ні, давайте в такій послідовності: давайте все ж таки дамо слово Світлані Василівні, я думаю, що Світлана Василівна висловить позицію Міндовкілля по цьому законопроекту, потім передасть слово, я думаю, своїм колегам. І ми Світлану Василівну, дозволимо Світлані Василівні рухатися по інших державних справах.

Світлана Василівна, будь ласка слухаємо вашу думку.

 

ГРИНЧУК С.В. Дякую, Олег Володимирович.

 В першу чергу хочу подякувати комітету, вам особисто, Олег Володимирович, Лесі Володимирівні за те, що ми вже дійшли до розгляду даного законопроекту до другого читання.

Ми всі розуміємо, наскільки важливий він і не тільки тому, що він є, по-перше, євроінтеграційним, тому що він є одним з пунктів виконання Ukraine Facility, який допоможе нам в тому числі отримати допомогу від країн-партнерів наших, але і це важливий і такий основний документ, рамковий документ, але надзвичайно важливий для того, щоб ми структурували, для того, щоб ми визначили базову термінологію, базові напрямки розвитку кліматичної політики в Україні.

І також, що дуже важливо, тому що я не втомлююся це повторювати, багато хто каже, війна, ці питання неважливі, ці питання надзвичайно важливі, особливо те, що стосується кліматичної політики, низьковуглецевої політики і подальшого відновлення і розвитку нашої держави, ці питання мають бути інтегровані в усі сектори економіки для того, щоби процес відбудови, відновлення кожного з секторів нашої економіки післявоєнного, але це треба починати вже зараз, щоб вони були повністю inline, повністю скоординовані з тією політикою і тими підходами, які впроваджуються країнами Європейського Союзу, тому що ми прекрасно повинні всі розуміти, що без інтеграції кліматичної політики з кліматичною аджендою країн Європейського Союзу ми не зможемо стати повноцінним членом Європейського Союзу. І зараз це особливо важливо, коли у нас триває підготовка до початку повноцінного переговорного процесу, дуже важливо, щоб ми продемонстрували не тільки нашим партнерам, але і у себе всередині країни, що ми чітко розуміємо напрямки, за які ми рухаємося. Ми розуміємо, які основні задачі перед нами стоять і що ми повинні вирішити.

Якщо пройтися більш конкретно, я потім попрошу Вікторію Станіславівну, заступника міністра захисту довкілля, якій також дуже вдячна за те, що вона надзвичайно багато зусиль теж приклала для того, щоб сьогоднішній розгляд даного законопроекту відбувся, і дякую за те, що також координувала цю роботу в уряді і продовжує працювати над цим напрямком. Дійсно, вчора відправили лист з проханням, щоб комітет все-таки розглянув можливість визначення в законопроекті, що він вступає в силу після підписання. Тому що у нас в планах, які затверджені по Ukraine Facility, які узгоджені з представниками Європейського Союзу, Європейської комісії, стоїть дедлайн строк прийняття даного законопроекту І квартал 2025 року. Тому це надзвичайно важливо для того, щоб ми виконували ці маяки, які дозволяють нам залучати таку необхідну зараз нашій країні допомогу.

Що стосується основних підходів, то як би дуже вітається і партнерами,  і взагалі як би наш рух до інтеграції до Європейського Союзу, це те, що наші цілі, наша мета, яка закладається цим законопроектом, вона повністю співпадає з тією політикою і з тими цілями, які встановлені країнами Європейського Союзу. Це і кліматична нейтральність до 2050 року, це розробка стратегії низьковуглецевого розвитку, це оновлення національно визначеного внеску, це акцент на декарбонізацію економік.

Тому зрозуміло, що даний законопроект він є рамковим, він встановлює тільки основу розвитку кліматичної політики і далі нам треба буде приймати дуже багато документів, які будуть впроваджувати саме цю політику, імплементувати, і далі роботи ще набагато більше, але цей крок є надзвичайно важливим, для того, щоб ми зафіксували наші цілі, зафіксували наші підходи і могли рухатися далі.

Але я, якщо дозволите, потім передам слово Вікторії Станіславівні для того, щоб, можливо, безпосередньо пройтися по правках, якщо будуть якісь технічні запитання до законопроекту, щоб Вікторія Станіславівна представила нашу позицію далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Василівна, якщо дозволите, є питання  загальне питання в розвиток тематики проведення державної  кліматичної політики. Я  і, думаю, знову ж таки приєднаються до мене мої колеги, бачимо принаймні два законопроекти, які потребують швидкого внесення до Верховної Ради. Перший законопроект –  це законопроект про відновлення здійснення моніторингу звітності тарифікації парникових газів. Другий законопроект =  це законопроект про систему торгівлі викидами парникових газів. Скажіть, будь ласка, щодо цих двох законопроектів яка ваша позиція, як швидко ми зможемо їх побачити на комітеті для того, щоб ми їх рухали далі?

 

ГРИНЧУК С.В. Що стосується законопроекту по моніторингу звітності і верифікації, вірніше, запуску та перезапуску або запуску, я його колись запускала...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поновлення.

 

ГРИНЧУК С.В. Поновлення, так. Я була якраз тією людиною, яка координувала цю роботу в Міністерстві екології,  тоді ще називалося, і цей закон  для мене особливо рідний, тому що два роки було витрачено на цю роботу для того, щоб систему розробити і запустити. І моя особиста думка, і я дуже сподіваюся, що комітет її підтримає, що ми повинні поновити роботу системи моніторингу, звітності і верифікації, законопроект відповідний вже готовий, і я думаю, що найближчим часом ми зможемо представити його комітету. І ми повинні рухатися в цьому напрямку, оскільки подальші наші євроінтеграційні процеси саме в частині кліматичної політики, в частині СВАМ дуже залежить від ефективної роботи системи моніторингу, звітності і верифікації. Зрозуміло, що у нас є певні особливості, пов'язані з війною, але ми все-таки вважаємо, що це треба робити, тому що не маючи нормально працюючої системи МЗВ, нам буде дуже важко далі вести не просто  перемовини, а вже практичну діяльність щодо… практичну діяльність між Україною, торговельну в першу чергу, між Україною і країнами Європейського Союзу.     

Що стосується законопроекту по системі торгівлі викидами, зараз активно над ним працюю, мені треба трішечки часу, небагато, для того, щоби як би ознайомитися з тим, що відбувається, яка зараз ситуація, і сформувати позицію, погодити її далі, для погодження далі. Але рухаємося в цьому напрямку.

 

МАГЕРА С.В. Одне питання, Олеже Володимировичу, якщо дозволите, до Світлани Василівни. Можливо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  будь ласка, будь ласка.

 

МАГЕРА С.В. Світлано Василівно, хотів би почути вашу думку про інструменти державного фінансування, які існують у Європейському Союзі, ми відповідно ж доводимо до відповідності наші законодавчі інструменти. От в нашому проекті 11310 нема жодного слова про гранти, інвестиції для запровадження нових технологій, все це від держави, інвестиції в проекти  декарбонізації, фінансування "зеленої" трансформації, інвестиції для запровадження нових технологій, бюджетні гарантії на залучення кредитів, пов'язаних з реалізацією проєктів декарбонізації. Взагалі ми до цього, от до цього дня не ведемо мови про те, що принцип "забруднювач платить" не означає, що це він має робити одноосібно. Люди мають право на чисте повітря сьогодні і зараз. Якщо держава буде стояти осторонь від цього процесу, ніхто до цієї мети не дійде. От ваша думка про це? Треба це вносити чи ні?

 

ГРИНЧУК С.В. Подивіться, рамково воно є. Це ринкові і неринкові механізми скорочення викидів парникових газів, рамково воно є. Туди підходять всі інструменти кліматичного фінансування, назвемо його так, які далі треба буде впроваджувати. Але запевняю вас, що це буде навіть окремим треком роботи міністерства. Тому що ми маємо, і я особисто, багато в цьому напрямку працювали,  ми маємо використовувати ті можливості, які є. І вже зараз розпочали переговори з кліматичними фондами, до яких ми не мали доступів, але маємо мати для того, щоб користуватися цими міжнародними програмами кліматичного фінансування, залучати інвестиції. Тому що процес, от якраз процес відновлення постраждалої економіки, об'єктів економіки, енергетики, він має відбуватися на принципах, на кліматичних принципах, на принципах декарбонізації і він великою своєю частиною може фінансуватися за рахунок інвестицій з різного роду фондів. Що стосується державної підтримки, також напрацюємо. Але я не думаю, що зараз є необхідність додатково вносити це, тому що рамково воно в законопроєкті є.

 

МАГЕРА С.В. Я наразі одне слово тільки, ремарочка, що я кажу про податки екологічні. Це дуже великі кошти, які могли б спрямовуватись якраз на фінансування і підтримку тренду, про який ви кажете. Це кошти, які тонуть у тому бюджеті, і в нас немає жодної основи, як то кажуть, підґрунтя для того, щоб при розгляді Податкового кодексу щось казати, що Мін нашого довкілля мало б мати свій бюджет для фінансування. У вас бюджету немає, немає жодної програми  фінансування.

 

ГРИНЧУК С.В. Немає. Мало того, податок на СО2 хоч і спрямовується зараз у фонд декарбонізації, але як він працює. Це окремий напрямок роботи, я ним дуже активно вже займаюся. І дуже сподіваюся на підтримку комітету, коли  ми напрацюємо, представимо пропозиції щодо цього напрямку на підтримку комітету, щоб все-таки у нас кошти, які справляються від екологічного оподаткування, від податку на СО2, щоб вони використовувалися і були інструментом впровадження тієї політики, яку ми з вами зараз напрацьовуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Василівна.

Шановні колеги, якщо до Світлани Василівни в частині з державної кліматичної політики цього законопроекту і загалом подальшого розвитку цього напрямку питань немає станом на зараз, то я пропонував би Світлані Василівні тоді дозволити залишити наш комітет, сьогоднішнє засідання комітету, і надати слово Вікторії Станіславівні. Добре?

 

ГРИНЧУК С.В. Заперечень немає. Я вам дуже дякую і тоді працюємо разом. Вікторія Станіславівна прекрасно відповість на всі запитання, відпрацює все, що стосується позиції Міндовкілля. І дякую вам всім за співпрацю і за вашу роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Василівна. Успіхів вам.

І надаємо слово Вікторії Станіславівні. Вікторія Станіславівна, я прошу дуже коротко розповісти по позиції, по тим  пропозиціям, які ви пропонуєте ще врахувати. За потреби, якщо ви вважаєте за необхідне, охарактеризувати текст законопроекту в цілому і пропоную рухатися далі. Будь ласка.

 

КИРЕЄВА В.С. Доброго дня, народні депутати! Доброго дня Олег Володимирович! Дякую за надане слово. Насправді після Світлани Василівни важко ще щось додати до законопроекту, тому що якраз це її один із основних фахів. Але хочу більше пройтися технічно і по правках.

На підкомітеті ми розглядали правки, які були надані народними депутатами, як я тоді вже зазначила, я хочу ще раз подякувати народним депутатам за те, що законопроект відповідно з урахуванням правок став більш євроінтеграційний, став більш якісним і більш… Пройшов додатково саме експертизу експертів із зміни клімату та довкілевих експертів. Але сьогодні ми ще не обговорили щодо пропозиції, яка була озвучена на підкомітеті, а саме до терміну "антропогенні викиди", і Міністерство захисту довкілля взяло час для опрацювання терміну з експертним середовищем та зі спеціалістами Міністерства захисту довкілля.

Тому, Олег Володимирович, я прошу також врахувати правку, яка була розглянута на підкомітеті, а саме щодо терміну "антропогенна діяльність". Я зараз скажу вам, яка це строка. Да, це 14 пункт "антропогенні викиди" термін, а саме врахувати зауваження підкомітету забрати слово "інших" після слова "парникових газів" .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, наскільки я розумію, шановна Ольга Петрівна, Євген Олегович, це нам потребує голосування для того, щоб викласти цю норму рішенням комітету в іншому вигляді, правильно я розумію?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Правильно. Це ж сторінка, це 3 сторінка, 3 і 4 сторінка порівняльної таблиці. Пункт 14.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я буду пропонувати провести зараз голосування по цій нормі для врахування в остаточному вигляді, це буде виглядати, я так розумію, так. Визначення. Антропогенні викиди – це надходження в атмосферне повітря парникових газів, забруднюючих речовин або суміші таких  речовин, спричинене внаслідок антропогенної діяльності. Вірно?

 

КИРЕЄВА В.С. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірно.

І одразу разом з цим я буду пропонувати зміни до статті проголосувати, зараз, хвилинку, зміни до частини першої розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень". Єдине, що я не бачу текст цих змін, тому я буду просити, щоб Євген Олегович ще раз їх озвучив. І буду просити проголосувати одразу, шановні колеги, якщо можна, то одразу або за кожну, як вважаєте?

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Вони ось тут є в листі за підписом міністра. Пропонуємо пункт 1 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту викласти в такій редакції: "Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім статті 14, і підпункту 2 пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення", які набирають чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим законом, та статті 21, що набирає чинності через 12 місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого (2102)".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, хто за те, щоб внести зміни до тексту законопроекту до другого читання і застосувати в такій редакції двох норм. Хто – за?

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАГЕРА С.В.  Олеже Володимировичу, бачу 11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11, вірно. Да, дякую.

І давайте все ж таки повернемося до тексту. Шановні колеги, шановні учасники засідання, члени комітету, можливо, є автори інших правок, чи є бажання ставити якісь правки ще на врахування, на підтвердження? На врахування, вибачте, підтвердження,  то інша процедура буде вже.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, я хочу, якщо можна,  озвучити свою позицію, яку я намагався обґрунтовувати на підкомітеті, але вони не були підтримані. Із чотирьох поправок у мене врахована тільки одна, але оті, якщо не враховані, вони стосуються і дуже прості по змісту, це 190-а, 196-а і 202-а, вони взагалі-то технічно виглядають однаково. Це про те, що фіскальний інструмент...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Сергію Васильовичу, 190 – це моя правка. Я думаю, що 190-а... точно не 190-а.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Вони в новій таблиці отримали нові номери. Зокрема 190-а стала 239-ю, 194-а – 243-ю, 196-а – 245-ю і 202-а – 251-ю після врахування....

 

МАГЕРА С.В.  Я використовую старе название.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло, вибачте, будь ласка.

 

МАГЕРА С.В. Вибачаюсь. Я кажу про те, що, друзі, на жаль, сьогодні у нас немає жодного обґрунтування для того, щоб підняти руку на розгляді Податкового кодексу і казати про те, що треба взагалі-то ті кошти, які заробляються на податках екологічних, штрафах і так далі, використовувати на те, щоб прискорювати зміни в довкіллєвому стані. На жаль, в законах, будемо так, в законах, які використовуються в Європейському Союзі, там ціла система, яка дозволяє державам фінансувати ті чи інші напрямки, які прискорюють покращення довкілля. У нас сьогодні, крім мільйона дерев, яка так програма тихо вмерла, нічого цього немає. Кожного року розглядається Податковий кодекс і нічого там, змін ніяких не відбувається. Зараз ми розглядаємо рамковий закон, в який можна було б вкласти хоча б напрямок того, що, наприклад, податки від викидів вуглецю спрямовуються на фінансування по зменшенню цих викидів чи на "зелену" енергетику, чи хоч кудись, щоб формувати ці фонди, які, можливо, використовувати на довкілля в країні. Я розумію, що мої поправки в чистому виді не пройдуть, але хоча б редакційно, можливо, було б якось врахувати цей напрямок і мати при розгляді Податкового кодексу підґрунтя для того, щоб звернутися до колег і казати, друзі, ну, ми ж маємо якось мати свої екологічні програми чи як? В ЄС це існує, мільярд, сотні мільярдів євро спрямовуються на екологію, а в нас цього немає. Якось так. У нас люди прагнуть до чистого довкілля, а ми чекаємо, коли там забруднювач щось зробить одноосібно. Це, на мою думку, не дуже напрямок, який треба нам в майбутньому запровадити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович, за висловлену думку.

Вікторія Станіславівна, будь ласка.

 

КИРЕЄВА В.С. Дякую за надане слово.

І ще раз повторюся, що повністю згодні з паном Сергієм, і хочу зазначити, що цей законопроект являється рамковий, але тут дуже велику увагу саме описано і ринкові механізми, і інструменти дотації саме, які можуть надаватися підприємствам та сферам економіки. Також є правка Олега Володимировича, яка дуже схожа на вашу правку. Тому якщо ми подивимось уже остаточну версію законопроекту, ми зрозуміємо, що там саме певні інструменти фінансованого стимулювання декарбонізації, вони вже відкриті. Але тут хочу відзначити, що податок, саме екологічний податок, він має більш таке широке своє походження. І відповідно до реформування екологічного податку, яким ми зараз займаємося, ми як міністерство  разом з Міністерством фінансів підходимо до питання щодо розділення викидів парникових газів від забруднюючих речовин. Також розглядаємо підхід зміни адміністрування і найближчим часом ми будемо представляти саме стратегію екологічних кліматичних фінансів, до якої ми обов'язково запросимо всіх народних депутатів і розглянемо її саме на комітеті. Тому  що ми не можемо однією правкою саме в цьому законі визначити, що екологічний податок чи податок від викидів парникових газів буде йти на стимулювання економіки в частині декарбонізації. Також ми розуміємо, що у нас зараз є фонд декарбонізації, який також має свої нормативно-правові акти щодо використання коштів, які туди надходять.

Тому, пане Сергій, ми з вами повністю згодні і зараз працюємо в цьому напрямку. Також відповідно до напрацювання Закону по системі торгівлі викидами парникових газів з частини фінансування саме фондів фонди підтримки бізнесу, підтримки декарбонізації це також буде розглянуто в іншому законопроекті, але для цього першим кроком ми повинні затвердити саме стратегію, як ми будемо рухатися в частині реформування, а далі вже переходити і до Бюджетного кодексу, і до інших нормативно-правових актів. Тому це є в плані роботи міністерства, це є в плані роботи Стратегії кліматичної політики, яка була затверджена урядом в травні цього року. Тому ми в цьому напрямку працюємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Вікторія Станіславівна.

Шановні колеги, Сергій Васильович, чи наполягаєте ви на тому, щоб ставити на голосування?

 

МАГЕРА С.В. Я не буду витрачати час, Олег Володимировичу, я знаю вашу думку, вашу позицію, ви будете підтримувати, і враховуючи позицію міністерства. Ні, я не буду ставити на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, шановні колеги.

Тож, шановні колеги, я пропоную тоді, якщо інших пропозицій по цьому законопроекту немає, то прошу перейти до голосування. 

Зокрема, перше голосування. Я прошу проголосувати за врахуванням поправок і пропозицій, поданих за результатами розгляду на засіданні підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря щодо внесення до порівняльної таблиці доповнення стосовно викладу в остаточній редакції тексту статей законопроекту для прийняття в другому читанні відповідно до пункту 4 частини першої статті 118 Регламенту Верховної Ради України, та подати їх в остаточній редакції комітету від народного депутата України Бондаренка.

Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В.  Олеже Володимировичу, 1 – утримався, 11 – за. Це я утримався.

 

ШАХОВ С.В. Шахова порахували?

 

МАГЕРА С.В.  Да, Шахова порахували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не побачив тоді 11, побачив 10 – за.

10 – за. Всього у нас, мені здається, 11 на комітеті зараз.

 

МАГЕРА С.В. Ну, вам краще, погоджуюсь тоді. Добре. Я чомусь нарахував так. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте за можливості тоді так.

 

МАГЕРА С.В.  Да, да, погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, шановні колеги, з внесених до порівняльної таблиці правок пропонується врахувати 169, а саме 2-а, 6-а, 7-а та інші зазначені у проекті висновку. Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Ще раз рахуємо, друзі, уважно.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАГЕРА С.В. Зараз бачу, 10 – за, 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Врахувати частково 76 правок, а саме: 3, 5, 9 та інші зазначені в проекті висновку. Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАГЕРА С.В.  Також 10 – за, 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Врахувати редакційно 21 правку, а саме: 21-у, 60-у, 73-ю та інші, зазначені в проекті висновку. Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАГЕРА С.В.  11 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І відхилити 118 правок: це 1-а, 4-а, 10-а та інші, зазначені в проекті висновку. Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В.  Я – утрималась.

 

МАГЕРА С.В. 9 – за, 2 – утримались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І одразу декілька пунктів проголосуємо. Схвалити остаточну редакцію статей законопроекту, підготовленого до другого читання, з включенням до порівняльної таблиці з урахуванням прийнятих комітетом рішень. Надати голові комітету право вносити техніко-юридичні правки до законопроекту під час його підготовки до розгляду в другому читанні та при внесенні до порівняльної таблиці пропозицій та поправок за результатами прийнятих комітетом рішень змінювати нумерацію. Рекомендувати Верховній Раді України законопроект про основні засади державної кліматичної політики (реєстраційний номер 11310) прийняти в другому читанні та в цілому як закон. І визначити доповідачем від комітету по розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради Василенко Лесю Володимирівну. Давайте поки що так, якщо Леся Володимирівна, буде вона на той момент, звісно, в Україні.

Тож хто за таке рішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

МАГЕРА С.В. Леся Володимирівна, тільки заради вас голосую – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В.  Якщо не помиляюся, 11 – за. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11 – за, да. Гарно бути Лесею Володимирівною. Дякую.

Шановні колеги, даємо доручення секретаріату комітету продовжити опрацювання. Сподіваюсь, що ми до наступного засідання Верховної Ради не встигнемо, але дуже хотілось би, щоб ми через засідання все ж таки поставили на той тиждень цей законопроект. Маємо все зробити для виконання наших євроінтеграційних умов.

Дякую, шановні колеги.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до наступного законопроекту. Це проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо відповідальності за завдану майнову шкоду майну, яке перешкоджало виконанню обов’язків особовому складу сил цивільного захисту (реєстровий номер 11497), внесений народним депутатом України Ковальовим. Ми неголовні до цього законопроекту. Ми маємо подати до нього свої пропозиції.

Чи є народний депутат Ковальов разом з нами? Не бачу. Тоді Олександр Іванович Лопушенко, прошу відповісти, які пропозиції, зауваження надійшли до цього законопроекту.

Будь ласка.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Доброго дня! Цим законопроектом пропонується доповнити Цивільний кодекс України та Кодекс цивільного захисту України положеннями, відповідно до яких не відшкодовується шкода, заподіяна майну фізичних та юридичних осіб, яке перешкоджало виконанню обов'язків особовому складу сил цивільного захисту, якщо ці дії були вимушені та необхідні для рятування життя людей або запобіганню матеріальних збитків.

До цього законопроекту у нас надійшло зауваження  Державної служби з надзвичайних ситуацій. Позиція ДСНС така, що на сьогодні зазначене питання вже врегульоване частиною шостою статті 80 Кодексу цивільного захисту, відповідно до якої під час гасіння пожежі працівник пожежно-рятувального підрозділу має право на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення і запобігання поширенню вогню та ліквідації пожежі. Інших зауважень до центральних органів не надходило.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Олена Михайлівна Кулеба, будь ласка, позиція Державної служби з надзвичайних ситуацій. Будь ласка.

 

КУЛЕБА О.М. Доброго дня. Ми справді висловили зауваження, оскільки на сьогодні законодавством, зокрема Кодексом цивільного захисту, чітко визначено питання відшкодування і платності, безоплатності. У нас навіть сформована судова практика про те, що у разі гасіння в багатоповерховому будинку квартири і ми розуміємо, що, звичайно, нижні поверхи будуть затоплені і піною, і водою. І дуже багато позивалися на володільців житла стосовно компенсацій таких витрат, і у нас є позитивна судова практика саме з посиланням на 79 статтю про те, що такі виплати не відшкодовуються, оскільки вони проведені саме з метою рятування життя  і майна громадян, і відповідно не підлягають відшкодуванню таких збитків з боку підрозділів пожежно-рятувальних.

У той же час інші зміни, що стосуються примусового переміщення транспортних засобів з використанням спеціальних технічних засобів, по-перше, некоректно і не в повній мірі зрозуміло, що саме за спеціальні технічні засоби, що це за термін.

І другий момент. Хочу наголосити, що до сил цивільного захисту також відносяться і  добровольці, які також приймають участь в гасінні пожеж. Таким чином ми дуже розширюємо коло осіб, яким надаємо можливість рухати транспортні засоби, які належать на праві власності іншим особам. Але загалом стаття 70 і 80, вони також визначають, що працівник пожежно-рятувального підрозділу має право вжити будь-яких заходів, що спрямовані на рятування населення і запобігання вогню і ліквідації там пожеж. З огляду на що державна служба  все-таки підтримує свої пропозиції і вважає, що законопроект не зовсім коректно виписаний.

Окремо хотіла зауважити, що перевагу стосовно руху пожежних машин, в принципі, доцільно визначати в правилах безпеки дорожнього руху, які визначені на рівні постанови  Кабінету Міністрів. У нас зараз надійшло звернення народних депутатів  стосовно паркування біля пожежних гідрантів і ми будемо розглядати ці пропозиції, то, можливо, в цьому форматі краще все-таки врегулювати на рівні постанови  Кабінету Міністрів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Михайлівно.

В мене залишилося тільки одне питання. Наскільки ця проблематика взагалі актуальна? Наскільки часті випадки, коли та чи інша техніка, майно  фізичних та юридичних осіб перешкоджають виконанню обов'язків особового складу сил цивільного захисту? Наскільки часто руйнування або переміщення цього майна потім викликає звернення до ДСНС з вимогою щодо відшкодування вартості цього майна? Скільки взагалі цих випадків, чи вони системні, чи вони поодинокі, чи їх взагалі за якийсь період часу не існує? Будь ласка.

 

КУЛЕБА О.М. Дивіться, загалом статистику, якщо чесно, ми таку не ведемо. У нас є поодинокі випадки по саме гасінню пожежі, по затопленню нижніх поверхів, але, як я вже сказала, судова практика на корись наших підрозділів. Ну, а стосовно проїзду, бували поодинокі випадки, але це некричущі, незначущі і особливих наслідків у нас не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, чи є запитання, чи є бажання висловити думки по цьому законопроекту? Якщо немає, то є пропозиція звернутися до головного комітету, це Комітет з питань правової політики, з пропозицією цей законопроект направити на доопрацювання.

Хто – за таку пропозицію?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В.  Олеже Володимировичу, 10 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  11 в даному випадку.

 

МАГЕРА С.В.  А хто ж  11-й?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як завжди, Сергій Володимирович Шахов.

 

МАГЕРА С.В.  Ну, добре, я погоджуюся, хоча здавалося, що я його порахував. Добре, 11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Магера, Матусевич, Чорний, Лабунська, Прощук – 5. Криворучкіна, Овчинникова, Шахов... Криворучкіна, Овчинникова, Шахов, Фельдман, Мандзій...

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 11. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до останнього питання порядку денного,  це  проект Закону про припинення дії, вихід та денонсацію міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках Співдружності Незалежних Держав (реєстровий номер 0290 від 04 вересня 2024 року), внесений урядом. Доволі велика кількість міжнародних договорів з країнами-агресорами, з фейковою установою Співдружності Незалежних Держав, 14 міжнародних договорів. Я так розумію, що в рамках цих міжнародних договорів є принаймні одне, а, можливо, і декілька предметів відання нашого комітету.

Юлія Євгенівна Решетилова, будь ласка, прошу відповісти, які там предмети відання, які стосуються компетенції нашого комітету, і потім за необхідності доповісти з боку профільних міністерств і відомств. Будь ласка.

 

 РЕШЕТИЛОВА Ю.В. Доброго дня, шановні колеги народні депутати та учасники засідання. Зазначений законопроект розроблено з метою припинення дії, виходу і денонсації низки міжнародних договорів. Особливу увагу ми звертаємо на Угоду про співробітництво  в галузі вивчення, розвідки і використання мінерально-сировинних ресурсів, яка укладена була 27 березня 1997 року в місті Москва.

Також після консультацій з представниками Держатомрегулювання ми з'ясували, що деякі угоди, які ще зазначені щодо надання державного кредиту для фінансування добудови атомних електростанцій на території України, вони більше відносяться не до компетенції Держатомрегулювання, а до Міністерства енергетики. А також угода щодо… поставлені енергетичні ресурси і розщеплювані матеріали стосуються більше ядерних боєприпасів і тому також не є предметом відання Держатомрегулювання і відносно і нас також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Євгенівна.

Євгеній Олександрович Федоренко, доброго дня. Можете дуже стисло розповісти в наших предметах відання, про що була угода, і питання, чому ми її перериваємо, звісно, припиняємо її дію або виходимо, денонсуємо, звісно, нам  розповідати не потрібно, це зрозуміло, звісно, абсолютно. Будь ласка.

 

ФЕДОРЕНКО Є.О. Доброго дня! Дякую, Олеже Володимировичу. Доброго дня, шановні народні депутати. Дійсно, значить, в нашому віданні, в віданні Міндовкілля в даному випадку, як вже було зазначено, стоїть на порядку денному в переліку додаток 2, перелік міжнародних договорів України, укладених Урядом України в рамках Співдружності Незалежних Держав, з яких виходить Україна, зазначена Угода про співробітництво в галузі вивчення, розвідки і використання мінерально-сировинних ресурсів, яка була підписана в 97-му році в Москві, ратифікована Україною в 98-му році.

Мова… Ця угода, предметом цієї угоди є координація, розвиток співробітництво між країнами-учасниками СНД в галузі вивчення, розвідки і використання мінерально-сировинних ресурсів, забезпечення ринків збуту мінеральною сировиною, тобто обмін мінеральною сировиною між державами, і стабілізація, подальший розвиток гірничодобувного, гірничо-переробного виробництва, знову ж таки забезпечення використання мінеральної сировини, враховуючи виробничо-технологічні зв'язки між підприємствами, які знаходяться на територіях учасників держав СНГ, тобто це  є як би предмет даної угоди. Знову ж таки, зважаючи на ситуацію, не буду на цьому зупинятися, доцільною є позиція, по-перше, Держгеонадр, вона була, міністерство  її підтримує. Ці позиції під час погодження даного законопроекту, вони були надані до МЗС, того, що ми підтримуємо цю угоду,  і таким чином урядовий проект закону внесений  на розгляд Верховної Ради.

Хочу сказати, що у нас залишилося ще декілька угод, але це не в рамках СНД, це або тристоронні угоди у сфері захисту довкілля між Російською Федерацією, Білоруссю, Україною, або двосторонні, як з Білоруссю, так і з Російською Федерацією, вони  знову ж таки будуть подані найближчим часом  урядом теж на розрив з боку України. Це там близько восьми угод ще у нас є, і ми їх наразі спільно з колегами з урядом, з ЦОВВ, з МЗС, з Мін'юстом, вони на опрацюванні. Це, якщо виникне питання,чому лише одна угода, немає інших.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Добре. Едуард Петрович, будь ласка. 

 

ПРОЩУК Е.П. Євген Олександрович, добрий день. Скажіть, а чим зумовлено такий тривалий період розривання цих угод? Дивує, відверто, одинадцятий рік війни, два з половиною роки повномасштабного вторгнення, чому так все повільно відбувається?

 

ФЕДОРЕНКО Є.О. Питання …(Не чути) координація йде з боку МЗС. Я не хочу перекинути інформацію, що дуже багато в нас інформації було те, що взагалі не було… збирали інформацію, взагалі які угоди є, бо депозитарієм угод міжурядових є Міністерство закордонних справ. Знову ж таки не було повністю всієї інформації, розпочали активно проводити роботу в 2024 році, коли взагалі підняли що у нас є, разом з МЗС опрацьовували, з Мін'юстом, проводили окремі наради з цих питань, тому що у нас є і по Чорнобилю, і по навколишньому середовищу, і по Чорному морю. Тому от відповідь така, що збирали інформацію, які ж такі угоди…

 

ПРОЩУК Е.П.  Бюрократія – наше все.

 

ФЕДОРЕНКО Є.О. Вибачте, знаєте, немає такого переліку, ти зайшов, на робочому місці...

 

ПРОЩУК Е.П.  Не до вас особисто питання, це, напевно, до уряду.

 

ФЕДОРЕНКО Є.О. Ні-ні, я просто... 

 

ПРОЩУК Е.П. Але дещо дивує, відверто кажучи.

 

ФЕДОРЕНКО Є.О. Тому що виясняли, був один перелік, знайшлися нові угоди і знову ж таки в роботу запускали.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую за відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Євген Олександрович. Дякую.

Підтримую запитання Едуарда Петровича.  Сподіваюсь, що ми все ж таки дотиснемо і з новим керівником Міністерства закордонних справ ми зможемо пришвидшити цей процес.

Шановні колеги, є пропозиція стосовно цього законопроекту звернутися до головного комітет, Комітету з питань міжнародних справ, стосовно того, щоб рекомендувати прийняти  цей законопроект за основу та в цілому.

Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В.  Криворучкіна – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ШАХОВ С.В.  Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я не помиляюся, 10. Може, 11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.

Добре. Дякую, шановні колеги, дякую за участь, плідну участь в комітеті. Цікавий комітет був проведений. І до наступних зустрічей. Бережіть себе, будь ласка. І до зустрічі в залі і в комітеті.  Дякую. До зустрічі.