СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

25 вересня 2024 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … обов'язки секретаря на цьому засіданні.

Шановні колеги, хто за те, щоби  призначити секретарем  сьогоднішнього  засідання Сергія Васильовича Магеру?

 

МАГЕРА С.В. Так, друзі, рахуємо.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за. Сергій Васильович, порахуйте, будь ласка.

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за, Сергій Васильович.

 

МАГЕРА С.В. Да-да-да, порахував.

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, я щось багато рахую. 13, ні? Чи 12, якщо я утримався?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо представники центральних  органів виконавчої влади опустять свої руки, то буде значно менше.

 

МАГЕРА С.В. Ну  тоді почекайте, друзі, бо я рахував руки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дванадцять.

 

МАГЕРА С.В. 12, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дванадцять.

 

ШАХОВ С.В.  І . і голос, Сергій Васильович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково, обов'язково, Шахов, обов'язково.

 

МАГЕРА С.В. Ні, Шахова порахували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, як я вже казав, три питання на порядку денному – це проект Закону про Державний бюджет на 2025 рік, це законопроект, до якого  ми маємо надати свій висновок, 11543, і звіт про роботу комітету за період одинадцятої сесії.

Чи є якісь інші пропозиції до порядку денного? Якщо пропозицій немає, то прошу затвердити зазначений порядок денний. Хто – за? 

 

МАТУСЕВИЧ  О.Б. Матусевич – за.

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, ну щось на 13 схоже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Валентина Юріївна голосувала?

 

МАГЕРА С.В. Я не бачив, бо я…

 

КОРОЛЕНКО В.Ю. У мене зв'язок поганий, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді – 13.

Дякую.

Дякую і переходимо до розгляду першого питання порядку денного – це проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстровий номер 12000), внесений урядом.

Давайте перед тим як розпочнемо заслуховування тих, хто давав пропозиції, вислухаємо  взагалі прошу коротко, стисло розповісти, які взагалі надійшли пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет, який маємо передати до бюджетного комітету?

Алла Василівна Чілікіна, будь ласка.

 

ЧІЛІКІНА А.В. Доброго дня, пане головуючий, шановні народні депутати,  присутні. До зазначеного законопроекту про Державний бюджет України на 2025 рік надійшли пропозиції: від народного депутата України Прощука Едуарда Петровича, від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної служби геології та надр України, Державної екологічної інспекції України, Державного агентства водних ресурсів, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державного агентства лісових ресурсів України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За інформацією наявною, яка надійшла від Державної інспекції ядерного регулювання, останні повідомляють про відсутність природоохоронних бюджетних програм. Всі перелічені міністерства і центральні органи виконавчої влади запрошені на сьогоднішнє засідання, думаю вони далі дадуть по суті всі детальні відповіді. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

І можемо розпочинати заслуховування і розпочнемо заслуховування, звісно, з головного нашого профільного ЦОВВ – Міністерства довкілля та природних ресурсів України. Будь ласка, Олена Володимирівна Крамаренко, будь ласка.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу, доброго дня, шановні народні депутати! Хотіла би сказати, що Законом України про Державний бюджет України на 2024 рік Міндовкілля доведено планові призначення по загальному фонду на загальну суму 6 мільярдів 298 669 і 4 тисячі гривень. Граничним обсягом на 2025 рік доведено 7 441 438 і 4 тисячі гривень.

Загальні додаткові потреби за поданням відповідальних за виконання бюджетних програм становить 5 795 799 і 4 тисячі гривень    по загальному фонду та 13900 і 30 тисяч по спеціальному фонду. З них за бюджетними програмами Апарату Міндокілля 889686,1 тисяча гривень  по загальному фонду та  6780 тисяч гривень  по спеціальному фонду. Держгеонадра – 7150 тисяч гривень по спеціальному фонду. Держекоінспекція – 1518,8 тисяч гривень по загальному фонду. Держводагентство – 3700194,3 тисячі гривень по загальному фонду. ДАЗВ – 1036500 тисяч гривень по загальному фонду. Держлісагентство – 167945,2 тисячі гривень по загальному фонду.

Якщо говорити по кожній із програм щодо додаткових потреб, то під час підготовки законопроекту про Державний бюджет на 20025 рік до першого читання за бюджетною програмою "Збереження природно-заповідного фонду" – 1160 було враховано видатки на суму 121565,3 тисячі гривень для сплати земельного податку. Але додаткова потреба по цій програмі у нас 55464,9 тисяч гривень, а саме: 28988,3 тисячі гривень для належного функціонування установ, які були створені на раніші періоди 1841 тисяч гривень у 25-му році планується щодо… для тих, що планується це шість установ природно-заповідного фонду щодо розширення і 8435,5 тисяч гривень для придбання паливно-мастильних матеріалів з метою щоденної охорони територій природно-заповідного фонду.

За програмою 1270 на 2025 рік Міндовкілля було виділено 80 тисяч гривень, які спрямовані на міжнародні заходи, розроблення документації для установ ПЗФ щодо  поводження з відходами.

Але,  якщо ці гроші будуть спрямовані... буде вирішено,  що ми будемо сплачувати податки за програмою LIFE і ці 80 тисяч гривень підуть на... спрямовані будуть повністю на внески по програмі LIFE, тому ми просимо додатково залучити для покриття всіх наших видатків 253 942,1 тисячі гривень. Це 79 і 117 тисяч гривень на розробку 33 проєктів землеустрою,  шість проєктів організації територій, 14 матеріалів лісовпорядкування,  174825 тисяч гривень – для вивезення 2 331 тонну непридатних пестицидів та агрохімікатів.

І 1090, за програмою 1090 нам необхідно 31 мільйон 715 тисяч 300 гривень для закладів підготовки наших... підвищення кваліфікації,  підготовки, підвищення кваліфікації працівників і на наукові роботи, які передбачені нашою академією.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Шановні колеги, стосовно доповіді Міндовкілля чи є зауваження,  чи є питання стосовно видатків і додаткових потреб незабезпечених? Якщо немає,  то давайте рухатися далі. Або, можливо, є пропозиція, якщо ви не заперечуєте, давайте вислухаємо всіх, а потім, вже після того,  як вислухаємо, позадаємо питання.

Якщо не проти,  то давайте тоді робити таким чином.

Тоді переходимо до наступного доповідача. Державна служба геології та надр. Будь ласка. Звук включайте, будь ласка.

 

ДЕХТЯРЕНКО С.С. Сорі. Доброго дня, шановні депутати, колеги. Дехтяренко Сергій, заступник голови.

Відносно наших потреб на наступний рік. Нам доведено по зарплаті, по комуналці, по інших послугах в рамках 2024 року, на капітальні видатки  нічого взагалі. Якщо можу, хотілося б нагадати, що ми маємо збудувати ЄДЕГС – велику систему, з реєстрами, з кадастрами. В цьому році ми почали вже її розробку. На наступний рік коштів немає.

В межах того, що нам погодив Мінфін від наших додаткових надходжень, вони сказали, що ми можемо розраховувати на 7 мільйонів. Це власні надходження від вартості документації для проведення аукціонів. Якщо можна, я наведу маленьку статистику по тому, що Геонадра забезпечують.

В цьому році в нас був план по наповненню загального фонду державного бюджету 550 мільйонів. На сьогоднішній день ми вже виконали його на 1,6 мільярда. Плюс вчора були проведені ще торги на 1 мільярд 177 мільйонів. Це вже по року буде 2,8 мільярда. І ще до кінця року плануємо провести порядка 30 лотів, тобто ми за 3 мільярди перейдемо однозначно. При цьому до спецфонду на початку року відповідно до положень Закону про бюджет ми передали 54 мільйони на потреби Збройних Сил. На сьогоднішній день ми вже зібрали 65 мільйонів, з яких 11 мільйонів сплатили ПДВ. До кінця року ще буде, може, там до 80.

Але ще раз кажу, що з того, що ми наповнюємо бюджет, нам на капітальні видатки нема нічого. Тому, якщо можна, все ж таки передбачити збільшення нам на наступний рік, щоб ми могли забезпечити все, що необхідно, а також виконати наші зобов'язання за Ukraine Facility відносно запровадження спецдозволів у вигляді витягу з реєстру спецдозволів й інші заходи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміла позиція.

Якщо можна, Міндовкілля, Олена Володимирівна, можете прокоментувати запит Держслужби геології та надр? Підтвердити, чи він погоджений з вами, підтвердити, спростувати його необхідність.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Ми дійсно включали ці потреби до бюджетного запиту, але Мінфін їх виключив. Він був погоджений з міністерством… (Не чути) мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Рухаємося далі. Будь ласка, Державна екологічна інспекція. Чи є хтось присутній від Державної екологічної інспекції? Запрошували екологічну інспекцію?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Так, запрошували всіх, запрошували, всі дали підтвердження, так. Олеже Володимировичу, запрошували, підтвердження дали, а наразі не під'єднані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зателефонуйте, будь баска, запитайте.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Окей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Державне агентство водних ресурсів.

 

ЛАТИШ Н.С. Доброго дня, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні присутні. Держводагентству був доведений обсяг коштів на 25-й рік у розмірі 3 мільярди 731 мільйон 644,7 тисячі гривень. За результатами обговорення з головним розпорядником коштів та Міністерством фінансів нам було збільшено обсяг фінансування і внесено до проекту Закону про Державний бюджет іншу суму збільшену. Тобто в проекті за розпорядником коштів Державним агентством водних ресурсів вже закладено 4 мільярди 651 мільйон 619,7 тисяч гривень. Але все одно у нас існує додаткова потреба в коштах у розмірі 3,7 мільярда.

Держводагентство є розпорядником коштів за чотирма бюджетними програмами. Перша бюджетна програма – це керівництво та управління у сфері водного господарства, це тобто утримання апарату Держводагентства. Я би хотіла зазначити, що обсяги видатків, які доведені на наступний рік, вони зберігаються на тому ж рівні, комунальні послуги та заробітна плата, інші видатки вони зменшені, капітальні видатки державному агентству не передбачені. Тому в нас існує потреба у розмірі 11 мільйонів гривень на забезпечення саме апарату Держводагентства, бо у нас є рішення РНБО та є постанова Кабміну, на виконання яких ми повинні створити ситуаційний центр для обміну та накопичення інформації щодо об'єктів критичної інфраструктури, а також попередження надзвичайних ситуацій. На побудову цього центру, на його розвиток та облаштування потрібно 11 мільйонів гривень.

Також нам вже давно не виділяються кошти на капітальні видатки. Ви знаєте, що будівля Держводагентства знаходиться в центрі Києва. У нас руйнується сама будівля, яка прохожа частин, тобто на людей падають частини фасаду. Ми, як могли, самі його трішки привели у відповідність. Але без виділення коштів, саме капітальних видатків, ми не зможемо відремонтувати фасад.

Також нам потрібно ще й провести капітальний ремонт водопровідної мережі, бо від цього залежить облаштування нашого бомбосховища, бо наразі наші співробітники повинні виходити з приміщення і йти до найближчої станції метро. Також на ці капітальні видатки необхідно 769 тисяч гривень. Ще нам потрібні кошти на поточні видатки. У нас є портал електронних послуг, там де видаємо дозволи на СВК. Тобто портал сам був розроблений ще у 2019 році і з того часу не проводилося ні техобслуговування його, ні розвиток, тобто на цьому порталі десь близько 22 уже водокористувачів зареєстровано. Тобто коли він розроблявся, це було досить давно, уже п'ять років  минуло, він потребує, скажемо так, апгрейду, на це потрібно 247 тисяч гривень.

Наступною програмою є експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами. По цій програмі в нас існує додаткова потреба у розмірі 1 мільярд 596 мільйонів 194,8 тисяч гривень. Тут існує потреба у розмірі, наприклад, 89 мільйонів гривень для створення відомчого матеріального резерву. Цей резерв необхідний для забезпечення запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Наші водогосподарські організації у разі виникнення надзвичайної ситуації здійснюють всі заходи, щоб її попередити. Наразі ми забезпечені цим матрезервом, тобто аварійним запасом. Це і щебінь, пісок, мішки і тому подібне, це лише на 20 відсотків. Наразі ми намагаємося перекрити цю недофінансованість за рахунок спеціального фонду. Тобто наші організації,  надаючи послуги, витрачають кошти на те, щоб поповнити матрезерв. Також нам необхідні додаткові кошти у розмірі 12,4 мільйона гривень для здійснення державного моніторингу вод. Як ви знаєте, ми є одним із суб'єктів державного моніторингу вод, ми його здійснюємо на постійній основі, але всі ми бачимо виникають надзвичайні ситуації, які потребують здійснення додаткового операційного моніторингу. От як для прикладу, Сейм, Десна. Наші водогосподарські організації щоденно виїжджають туди на річки, відбирають аналізи, для цього потрібно і дизпаливо, і потрібні хімреактиви. Тобто для цього нам необхідно додатково кошти.

Також у нас існує потреба в 113,5 мільйонах гривень на оформлення актів на землю. Як ви знаєте,  майже вже щорічно проводиться аудит діяльності Держводагентства, в якому зазначається, що землі водного фонду не оформлені. Тобто держакти на землі були видані досить давно і не внесені до земкадастру. І так, як я вже почала казати про земельні ділянки, також існує потреба у виділенні коштів у розмірів 9,9 мільйона гривень на сплату земельного податку, так як органи місцевої влади не надають пільги для водогосподарських організацій.

І ще у нас існує потреба у додаткових коштах на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у розмірі 111,1 мільйона гривень. Як ви знаєте, піднялися тарифи на теплопостачання, на електричну енергію взагалі піднявся тариф з початку цього року, от на сьогодні майже на 43 відсотки. Частково потребу у видатках на електроенергію Міністерство фінансів врахувало, це видно в проекті Закону про Державний бюджет. Але наша потреба покрита неповністю.

Також по цій програмі не виділяються кошти. Також хотіла б зазначити, що на капітальні видатки, на придбання обладнання, устаткування, бо у нас, ви ж знаєте, що наші насоси деколи виходять із ладу і їх потрібно ремонтувати, проводити капітальний ремонт. На придбання нам необхідно 223 мільйони гривень, а на капітальний ремонт наших будівель і споруд, які зазнають щоденних пошкоджень від збройної агресії Російської Федерації,  –  це 235,8 мільйона гривень. Також була нам необхідна на реконструкцію та реставрацію наших об'єктів додаткові видатки у сумі 797,9 мільйона гривень. Ви знаєте, що у вересні поточного року була прийнята Державна цільова програма комплексного водозабезпечення  територій, які зазнали впливу військових дій, там передбачені заходи, виконання яких розпочинається або в цьому році, або на наступний. І нам необхідно щоби ці кошти були все ж таки передбачені в Законі про державний бюджет. Саме  для виконання заходів державної цільової програми за нашою 50-ю необхідно 108 мільйонів  гривень. Ці кошти будуть спрямовані на ремонт та модернізацію споруд управління каналу Дніпро-Донбас, а також на оновлення та реконструкцію гідротехнічних споруд Орільківського та Краснопавлівського водосховищ,  які забезпечують питною водою Харків та Харківську область.

Наступною нашою програмою, розпорядником коштів якої ми є, це захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні річка Тиса Закарпатської області. Нам на наступний рік виділено 137 мільйонів гривень на реалізацію всіх заходів на території України, при цьому ми забезпечені всього-на-всього на 7,3 відсотка від загальної потреби, яка існує по цій бюджетній програмі. Тому ми пропонуємо додаткову потребу у розмірі один мільярд 731,3 мільйона гривень.

Також за цією програмою здійснюються заходи щодо державної цільової програми, запропоновано це 326 мільйонів на розчищення русла річки Інгулець, там з метою захисту від підтоплення сільських населених пунктів. Але основне, для чого це потрібно зробити,  це для того, щоб збільшити обсяг пропуску води до 20 кубічних метрів на секунду. Бо зараз з річки Інгулець ми забезпечуємо водою місто Миколаїв і місто Кривий Ріг.

І ще можу навести як приклад, чому нам по 70 програмі потрібні додаткові кошти. Бо, для прикладу, нам на цей рік передбачено всього-на-всього 112 мільйонів гривень. Але на початку цього поточного року пройшов великий паводок в Закарпатті і шкода, яка була нанесена нашим уже побудованим дамбам, складає 298 мільйонів. Тобто на відновлення цих дамб потрібно вже майже 300 мільйонів гривень. Тому просимо вас підтримати нас, щоб нам виділили додатково кошти.

І ще одна в нас програма четверта – це першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням. На наступний рік проектом Закону про бюджет передбачено 20 мільйонів гривень, при тому додаткова потреба складає 361,5 мільйона гривень. Також це необхідно для здійснення заходів державної цільової програми. Ці кошти необхідні для реконструкції Казанківського групового водопроводу, він знаходиться в Миколаївській області. У разі побудови цього водогону, проведення, вірніше, реконструкції, то централізованим водопостачанням будуть забезпечені 26 населених пунктів.

Також задіяно будівництво Болградського та Суворовського групових водопроводів, які знаходяться в Одеській області. У разі виділення коштів, завершення цих об'єктів буде забезпечено питною водою відповідно 7 та 9 населених пунктів. І ще існує потреба у реконструкції донного водовипуску на Софіївському водосховищі, яке також знаходиться в Миколаївській області. Справа в тому, що з цього саме водосховища забезпечується більша частина – частина Миколаївської області питним водопостачанням.

Дякую за увагу. Якщо є питання, готова відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Сергіївна!

 

ЛАТИШ Н.С. Да, Олег Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От ми слухали-слухали вас, чесно кажучи, на вашу думку і на думку Олени Володимирівни Крамаренко, яка реалістичність взагалі надання цих коштів за цими програмами? Який сенс подавати, якщо ви знаєте, що їх не дадуть?

І друге питання у мене. А ті кошти, які були виділені  Держводагентству в минулому році на 2024 рік, яка ефективність витрачання цих коштів станом на зараз? І як ви плануєте до кінця року? 

 

КРАМАРЕНКО О.В. Ми, Міндовкілля частково підтримувало ці потреби і надавало листом до Мінфіну, Мінфін відхилив ці пропозиції повністю. Але є деякі заходи, які треба дійсно профінансувати додатково, тому що ми бачимо необхідність в розчистці, то есть є такі нагальні, то есть це програма 7070, там, де є нагальні проблеми, і там, де програма, зараз, і за програмою 7090 є заходи, які дійсно потребують фінансування, додаткового фінансування. Ефективність використання коштів, звісно, ефективність використання коштів я думаю, що він був, але я на сьогоднішній день не можу вам чітко сказати або, може, Наталія проговорить про ефективність використання коштів за минулий рік, за цей рік.

 

ЛАТИШ Н.С. За цей.

 

КРАМАРЕНКО О.В. За цей рік, що використовувалося, що вже використано або планується використати до кінця року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛАТИШ Н.С. До кінця року нам по 70-й програмі на цей рік заплановано 112 мільйонів і по 90-й – 30 мільйонів. До кінця року ці кошти будуть використані всі в повному обсязі. І у нас є навіть такі заходи, наприклад, на Кременчуцькому водосховищі, там, де ми виконуємо роботи, то у нас є софінансування з місцевих бюджетів, там, де навіть місцеві бюджети  досить зацікавлені в реалізації цих заходів, нам вкрай не вистачає цих коштів.

Так, ми подавали на Мінфін і якщо ви бачите, нам Мінфін додатково виділив 906 мільйонів, бо ми обґрунтували свою потребу по 50-й програмі. І для реалізації деяких заходів, наприклад, ми зверталися до резервного фонду державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Добре, давайте…

 

ПРОЩУК Е.П. Можна коментар невеличкий з цього приводу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Едуард Петрович, да.

 

ПРОЩУК Е.П. Стосовно програми, як правильно вона називається, "Дія шкідливих вод"…

 

ЛАТИШ Н.С. 70-а.

 

ПРОЩУК Е.П. 70-а. От я на практиці, що відбувається, Карпатський регіон, я представляю Прикарпаття, можу сказати я піднімав це  питання неодноразово і Михайло Пінчук, прийшовши на посаду, обіцяв цю бюрократію якось видозмінити, не знаю, вдалось, не вдалось. Кошти реально приходять в регіон вересень-жовтень, ну погодні умови у вересні-жовтні в Карпатах у нас уже буває в кінці жовтня сніг, тобто тут уже стоїть питання навіть якості виконання будівельних робіт.

Нам потрібно об'єктивно по цій програмі, щоб кошти заходили навесні поточного року, у нас реально заходять документи з Держводагентства на бури, на всі ці погодні, перепогодні, я розумію, що це необхідні речі, ну їх можна  було б зробити максимально швидко.

Який, до речі,  загальний об'єм програми 7070, ви сказали, що 112…

 

ЛАТИШ Н.С.  112 мільйонів.

 

ПРОЩУК Е.П. Ну тобто по факту ви ще нічого не освоїли, ну не зробили якихось кроків, правильно, чи ні?

 

ЛАТИШ Н.С.  Чому? Був паспорт бюджетної програми.

 

ПРОЩУК Е.П. Поточне фінансування програми 7070 на 2024, який об'єм коштів?

 

ЛАТИШ Н.С.  Профінансовано наші водогосподарські організації, ви маєте  на увазі?

 

ПРОЩУК Е.П. Ну яка загальна сума програми на рік, 7070?

 

ЛАТИШ Н.С. 112 мільйонів, я ж кажу, 112 мільйонів – загальна сума програми.

 

ПРОЩУК Е.П. Уже профінансовано, є якось заактовано, це якось є на контролі у Держводагентстві?

 

ЛАТИШ Н.С. Воно на контролі, якщо потрібно, я додатково надам інформацію.

 

ПРОЩУК Е.П. Я вам з практики говорю, що реально заходять кошти в регіони вересень-жовтень, а деколи жовтень-листопад. В мене  велике прохання до Держводагентства і до Міністерства захисту довкілля, поміняйте, пришвидшіть ці процедури, передивіться, це зазвичай закінчується тим, що вибачте, по-французьки, тяп-ляп в цій частині, не перебивайте, будь ласка, в частині виконання цих робіт. Тому велике прохання, два роки про це говорю, постійно говорять, що так, звернемо увагу, щось зробимо, в результаті нічого не помінялося. Я вам говорю, що відбувається на місцях критичної складової.

Дякую.

 

ЛАТИШ Н.С. Можна ремарку, будь ласка. Да, 88 мільйонів  вже профінансовано з 112-и 88 вже направлено на місця.

І тут, можна, я ще додам одну ремарочку. Справа в тому, що це цільові кошти, це рентна плата, вона сплачується водокористувачами після того, як вони подають звітність. Тобто нам надається від Мінфіну довідка помісячна і ми не можемо по-іншому, у разі надходження коштів до спеціального фонду. Таким чином це не ми плануємо, як ми витрачаємо кошти, а Мінфін нам доводить помісячний розпис, от в чому справа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Сергіївна, Едуард Петрович каже про інше. Є нагальна потреба, з якою всі ми погоджуємося, яка була запланована в бюджеті і на 2023 рік, і на 2024 рік. Я думаю,  2022-й, 2021-й також не відрізнялися, тим більше після тих паводків, які були у 2020 році, ви всі прекрасно це пам'ятаєте. Ми зараз кажемо про інше, ми зараз кажемо про те, що, да, кошти виділяються. Але вони до об'єктів не доходять або, якщо вони і доходять, то вони надходять в такий період, коли роботу вже або виконувати сенсу немає і вони відповідно не витрачаються, або вони витрачаються в такий час, коли якість цих робіт… виникають величезні питання до якості цих робіт.

Питання, яке задавав Едуард Петрович, чому Держводагентства, Міндовкілля не знайшли до цього часу механізм прискорення видачі цих коштів для того, щоб роботи почали виконуватися вже на початку літа хоча б. 

Я правильно розумію, Едуард Петрович?

 

ПРОЩУК Е.П. Я, як би на українській мові говорю, перекладача такого потужного маю зараз, так, абсолютно вірно. Йде мова про наступне, що нам треба практично в площину цю програму перемістити і подолати цю бюрократію. Потрібні погодні, потрібні всі ці речі, але вони мають  проходити з січня по квітень, а не з січня по листопад, от і все.

Дякую, Олег Володимирович, за коректне трактування мого питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цьому є ефективність витрачання коштів, а не  в тому, що ви галочку поставили, що кошти спрямовані на виконання якихось робіт.

 

ПРОЩУК Е.П. Ми з паном Янчуком про це говорили публічно на комітеті, він обіцяв в це зануритись і знаючи  ... (Не чути) ... і мав би зробити ці кроки, просто я наразі ... (Не чути) ...  не побачив по своїй області Івано-Франківській певних змін, от і все. Власне, на це звертаю увагу. Вибачте, що так довго.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз, ми кажемо вам, я думаю, що ми будемо про це казати ще неодноразово. Ефективність використання  коштів державного бюджету не в тому, списані вони  з рахунку Державного казначейства,  чи не списані, а в тому, який ефект від того, що вони списані і чи досягнута та мета, на яку вони закладалися.

У мене прохання величезне до Держводагентства і до Міндовкілля, всі ми прекрасно розуміємо, що той обсяг коштів, який Держводагентство  просить додатково до видатків, які запропоновані відповідно до проекту Закону про Державний бюджет на 2025 рік, вони є не реалістичними. Але є прохання, дати реальні показники в робочому порядку, щоб ми ці реальні показники разом адвокатували перед Мінфіном, перед бюджетним комітетом. Добре? Дякую.

До нас повернулася Державна екологічна інспекція, будь ласка.

 

ЗАРУБА Д.В. Доброго дня, Олег Володимирович, шановні народні депутати! В принципі ті запити, які ми подавали до включення до Державного бюджету на 2025 рік, Міністерство фінансів нам додатково ще передбачило 5 мільйонів, але є невелика сума, яку ми би просили підтримати комітет, це 434 тисячі гривень – це на оплату комунальних послуг та 1 мільйон 83 тисячі гривень – це додатково на оплату судового збору. Це фактично ті додаткові потреби, які би ми дуже хотіли би, якщо є можливість, отримати. А так, в принципі, нас забезпечили коштами необхідними для виконання ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Дякую вам.

Так, будь ласка, Державне агентство України з управління зоною відчуження.

 

ШЕВЧУК М.К. Добрий день, Олеже Володимирович! Добрий день, шановні народні депутати, Олена Володимирівна та всі присутні! Максим Шевчук – заступник голови ДАЗВ. В мене буквально три пункти: це структура нашого бюджету, проблеми та висновки.

По структурі бюджету – це 2,7 мільярда, 1,5 мільярда – це 120-а програма, це ЧАЕС, 670 мільйонів – це спеціальний фонд, фонд поводження з радіоактивними відходами, 430 мільйонів – це бар'єрна функція фактично, 39 мільйонів в проекті бюджету виділено на паспортизацію та проведення експертиз, паспортизацію земель радіоактивно забруднених і Апарат ДАЗВ – 31 мільйон. Така структура витрат.

Наші проблеми, я впевнений, ви всі їх знаєте. Основні дві проблеми наші старі залишаються – це відшкодування пільгових пенсій, видатки на які принципово не передбачені жодною бюджетною програмою, порядок виплат цих пенсійних відшкодувань – десь 300 мільйонів, в цьому році буде більше 300 мільйонів, в наступному – це близько 13 відсотків від усього бюджету. По електроенергії та енергоносіям загальні витрати по всім підприємствам складають близько 300 мільйонів і тут є ризик у нас в підвищенні тарифів знову отримати певні дефіцити.

В цьому році ми провели, як і всі, індексацію зарплат, це близько 170 мільйонів додаткових витрат, які не були передбачені в 2024 році, але ми з цим переважно справляємося третій рік поспіль, ми проводимо складні оптимізаційні процеси на підприємствах, змінюємо виробничі ланцюги та економимо на кількості персоналу та супутніх витратах. Ці зусилля вимагають одномоментних ресурсів на вивільнення персоналу і дають результат з наступного року, та лише частково покривають постійні дефіцити, про причини яких я тільки що нагадав. Але з позитиву: в цьому році у нас персонал поки що не ходив у відпустки за власний рахунок та немає такої соціальної напруги у порівнянні з 2023 роком.

І як висновок. Ну, ми вважаємо, що проект Держбюджету 2025 року по ДАЗВ є більш збалансованим, ніж в 2024 році. Наші напрямки проблем залишаються, але ситуація в цілому виглядає менш критичною і загрозливою.

Тому, головне, просимо вашого схвалення обсягу фінансування, передбаченого проектом Держбюджету на 2025 рік. А із обґрунтованої додаткової потреби порядка 1 мільярд гривень ми просимо ваших рекомендацій і оцінок до бюджетного комітету лише по першочерговій частині у розмірі 259 мільйонів. І це тільки для ЧАЕС для покриття підвищення тарифів по електроенергії та відшкодуванням пенсійним.

Хочу тут зауважити, що у нас на ЧАЕС навіть не виплачується матеріальна допомога щорічна, і розміри премій – це 1-2 відсотки, навіть до 10 відсотків ми не дотягуємо.

У мене все. Будь ласка, готовий давати відповіді на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олена Володимирівна, можете прокоментувати?

 

КРАМАРЕНКО О.В. Ми підтримуємо цю цифру – 259,3 тисячі гривень, ми підтримуємо на першочергові заходи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 259,3. Зрозуміло. Добре. Дякую.

Будь ласка, Державне агентство лісових ресурсів.

 

СМАЛЬ В.І. Доброго дня ще раз, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановне керівництво Міндовкілля, шановні колеги з інших ЦОВВів.

Ситуація виглядає наступним чином. Проектом Закону України про Державний бюджет на 2025 рік заплановані видатки для Держлісагентства у сумі 505 мільйонів 945 тисяч. Із них це загальний фонд – 356 мільйонів і спеціальний фонд – 149 мільйонів гривень. Результатом того, що з'явився тут спецфонд, стала наша плідна робота із Міністерством фінансів протягом всього 2024 року із сприянням Міндовкілля, в тому числі по розблокуванню залишків коштів нашого спецфонду, які зараз інтенсивно пішли в галузь про тим програмам, які кілька місяців уже були призупинені.

Що потрібно зауважити. 2023 рік він став кращим для галузі за всю історію незалежності, всього кілька цифр приведу. У нас була максимальна реалізація – 22 мільярди гривень, податків всіх рівнів ми заплатили 10 мільярдів 800 мільйонів. Чистого прибутку державні підприємства наші, в тому числі і ДП "Ліси України" отримали рекордні 3,5 мільярда гривень – це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас перерву. Давайте ми все ж таки не по підприємствам галузі казати, а по потребам Держлісагентства. Давайте все ж таки про це казати.

 

СМАЛЬ В.І.  Зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що закладається в Законі про Державний бюджет для вашої діяльності.

 

СМАЛЬ В.І. Переходимо до наших потреб. Додатково потреба наша, яка обґрунтована, складає 167 мільйонів гривень, серед них є критично важливі статті, я на них зупинюся. Для нас критично важливо збільшення на 6 мільйонів гривень видатків для податків на землю – це стосується діяльності наших нацпарків, які на бюджетному фінансуванні. Кілька мільйонів нам потрібно виділити на службові відрядження і з цим у нас є проблема. Велика проблема у нас із відсутністю коштів на судові збори, у нас заявлено 1,1 мільйона гривень. Зрештою велика кількість потреб, які описані в кількох бюджетних програмах – це "керівництво та управління у сфері лісового господарства" та бюджетна програма – "ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Скажіть, будь ласка, що це за позови, які ви подаєте? Невеличка сума, але тим не менше цікаво.

 

СМАЛЬ В.І. Велика кількість судових зараз позовів пов'язано із тим, що після того, коли відбулося реформування галузі, в нас змінилася докорінним чином система наших територіальних органів, відбулися докорінні зміни по системі господарюючих суб'єктів. Велика кількість, власне, незадоволених, які подають позови.

Разом з тим у нас відбулася ліквідація: із 24 наших територіальних органів залишилося 9, відповідно у нас було скорочено 13 територіальних управлінь. Велика кількість наших колишніх керівників, вони не згодні з цими рішеннями і судяться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це суто виключно питання реформування системи Держлісагентства. Це не пов'язано із створенням ДП "Ліси України", так?

 

СМАЛЬ В.І.  В переважній більшості так, але разом із тим кілька в нас судових процесів, вони пов'язані з тим, що були докорінним чином реорганізовані наші управління, і по деяких з управлінь у нас ідуть судові процеси по заборгованості по комунальних платежах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насправді я запитую тому що, чи є можливість якісь позови перекинути на ДП "Ліси України" як господарюючий суб'єкт, який виділився з Держлісагентства?

 

СМАЛЬ В.І. Такої можливості немає, тому що позови, про які йде мова, вони знаходяться виключно у зоні відповідальності Держлісагентства та його нових територіальних органів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, добре.

Олена Володимирівна, ваш коментар.

 

КРАМАРЕНКО О.В. Від лісагентства листа не надходило, і ми до Мінфіну не зверталися з додатковими потребами. Але виходячи з того, що ми сьогодні бачимо, деякі заходи можна підтримати. Але додатково їх можемо, ну, сказати, на яку суму додаткові потреби є вкрай необхідні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зрозуміло.

А ще в мене запитання по національних природних парках, які знаходяться у віданні Держлісагентства. Скажіть, будь ласка, по цих парках піднялася орендна плата за використання землі і кому ви сплачуєте в даному випадку?

 

СМАЛЬ В.І. По деяким нацпаркам у нас ситуація наступна. У деяких парках у нас йде традиційне недофінансування саме цієї частини. Але по деяким  нацпарках керівництво наших нацпарків добивається на рівні місцевої влади максимального зниження ставки по податку на землю, по деяким територіальним громадам у нас поки що не йдуть вони на компроміс. Ну для вашого розуміння. Наприклад, "Зачарований край" на Закарпатті. На початок цього року ми рахували ставку земельного податку на рівні три відсотків, п'ять відсотків, перепрошую, літом ми переконали місцеву владу на тому, щоб знизити цю ставку і знизили її до 0,1 відсотка.

Тому робота постійно триває у цьому напрямку, але деякі національні парки вони продовжують залишатися на досить високих ставках цих показників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є національні парки, які за рахунок своєї діяльності можуть погашати, самостійно виходити на самоокупність.

 

СМАЛЬ В.І. Найкращий зараз парк і найбільш ефективний це є Шацький національний природний парк. Але поки що не йде мова про те, що вони можуть бути повністю самоокупними, не дивлячись на те, що в даного парку дуже сильно розвинена рекреаційна складова, і вони наповнюють свій спецфонд із різноманітних додаткових статей надходжень. Це і в'їзд транспортних засобів на територію нацпарку, це і розвинена інфраструктурна зона, де місцевий бізнес платить за можливість розміщуватися на набережній озер і це є надходження від так званих "наметових містечок", за які офіційно надходить також плата до нацпарку. Але не дивлячись на вкрай активну позицію керівництва нацпарку, поки що мова не йде про те, що вони виходять на рівень самоокупності.

Якщо ми вже заговорили про нацпарки, то зараз Держлісагентство займається реорганізацією підходу діяльності нацпарків, проведені аудити в усіх національних парках за винятком "Кремінських лісів", який знаходиться повністю під окупацією. Всі шість національних парків зараз пройшли аудити і по кожному із них складається дорожня карта. Сенс в наступному, всі вони повинні перейти на стандартизоване керування, це процеси повинні бути стандартизованими і єдиними для всіх. Буде створений додатковий механізм управління ними на базі Державного агентства лісових ресурсів і протягом найближчих кількох тижнів на базі Держлісагентства буде відбуватися конференція за участю керівництва нацпарків. Вас принагідно, Олег Володимирович, запрошую приєднатися до даного заходу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Ігорович, перш за все, я просив би, щоб ви узгодили цю політику з Міндовкілля. Тому що перш за все Міндовкілля має формувати  політику у сфері охорони захисту природно-заповідного фонду України. Природно-заповідний фонд, який знаходиться на віданні Держлісагентства, це складова, безумовно, складова природно-заповідного фонду за яким саме Міндовкілля має. Тому перш за все Міндовкілля запросіть, будь ласка,  а потім вже, коли ви все дасте єдину позицію разом з Міндовкілля, тоді, будь ласка,  прозвітуйтеся перед комітетом. Я думаю, що цю тему ми ще окремо піднімимо.

 

СМАЛЬ В.І. Олеже Володимировичу, обов'язково врахуємо ваш коментар. Попередньо ці всі кроки вони узгоджені із нашим міністерством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не бачу з боку міністерства щось якоїсь підтримки, не підтримки, а взагалі бачу зацікавленість. Тому прошу все ж таки ще раз це зробити і потім прозвітувати перед комітетом.

Шановні колеги, до Держлісагентства є запитання? Якщо запитань немає рухаємося далі я думаю, що до найбільш дисциплінованого ... (Не чути).. нашого сьогоднішнього засідання, це Державна служба  з надзвичайних ситуацій. Будь ласка.  

 

ПРИМУШ Р.Б. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати,  присутні! В Державній службі з надзвичайних ситуацій при розрахунку показників потреб до Державного бюджету на 2025 рік виходили з загальної потреби, яка у нас є по службі, – це більше 88 мільярдів гривень.

Проектом Державного бюджету на 2025 рік передбачено близько 44 мільярдів гривень. Це близько 50 відсотків від потреби. Ну, розуміючи ситуацію, в якій знаходиться держава, ми розрахували критичну потребу по показниках, які необхідно покрити в наступному році. І на сьогодні це складає 51 мільярд 766 мільйонів гривень. Тобто мінімальна додаткова потреба, яка потрібна на 2025 рік, на даний момент яка ще не покрита в проекті бюджету, вона складає 7 мільярдів 715 мільйонів гривень. В першу чергу це кошти, які потрібні сьогодні на технічне обслуговування авіаційної техніки ДСНС і придбання безпілотних літальних апаратів, які ми використовуємо для рятувальних операцій та розмінування. Крім того, це кошти на придбання аварійно-рятувальної, пожежної техніки, тому що, на жаль, ми втрачаємо дуже багато техніки зараз, і якраз на її оновлення коштів недостатньо, передбачених в проекті бюджету, в показниках.

Окремим рядком у нас є потреба у відновленні пошкоджених або знищених підрозділів ДСНС і закупівлі паливно-мастильних матеріалів. І окремо ще у нас залишається потреба в 282 мільйони – це забезпечення речового майна і бойового одягу для рятувальників.

Оце ключові потреби, які сьогодні залишаються не покритими. І ми пропозиції направляли в комітет, і просимо народних депутатів підтримати ці позиції під час консультацій і обговорення на бюджетному комітеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Борисовичу.

Чи присутні з нами представники Міністерства внутрішніх справ? Не бачу. Не присутні? Ми запрошували? (Шум у залі)  Чому?

 

ЧІЛІКІНА А.В. Заявлявся Драп'ятий, але по іншому законопроекту.

 

ПРИМУШ Р.Б.  Олеже Володимировичу, якщо можна, я додам просто, що всі ці показники узгоджені з Міністерством внутрішніх справ. Ми спільно проводили консультації з Міністерством фінансів і подавали пропозиції, тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це я і хотів почути. Але шкода, що немає МВС. Зрозуміло, тим не менше прошу в оперативному порядку дати найбільш пріоритетні або критичні показники з цієї цифри – сім мільярдів, щоб ми її зарахували разом.

Дякую.

Шановні колеги, хто з центральних органів виконавчої влади ще не виступив, не надав інформацію щодо потреб? Не бачу бажаючих.

 

БЕНДО І.В. Шановний Олеже Миколайович... Олеже Володимирович, вибачаюсь, Держатомрегулювання не подавало пропозиції за відсутності природоохоронних бюджетних програм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре. Окей.

Шановні колеги, шановні члени комітету, чи є коментарі,  коментарі, запитання до центральних органів виконавчої влади, до їх потреб, до взаємодії з центральними органами виконавчої влади, з Міндовкілля щодо формування державного бюджету, щодо витрачання коштів, можливо?

Едуард Петрович, будь ласка.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимирович.

Я подавав свої пропозиції, щоб їх не перелічувати, вони всі є. Прошу їх додати до матеріалів, коли будуть узгоджуватися позиції комітету, врахувати. Прекрасно усвідомлюю, що сто відсотків потреб, скажімо так, підшефних нам центральних органів виконавчої влади,  ЦОВВів, не покриємо, бо очевидний пріоритет Збройні Сили і наші захисники. Але загадана програма 7070, наприклад, я пропоную на 20 відсотків дофінансувати, бо хорошій був приклад Держводагентства, що тільки одна подія – це 300 мільйонів гривень,  які,  я розумію, будуть виділені там з резервного фонду. Тобто недофінансування цієї програми так чи інакше призводить до видатків державного бюджету в більшому об'ємі, але ефективність, ну, очевидно, не така.

Стосовно потенціалу пошуку коштів я, до прикладу, пропонував видатки з програми  2804120 – це  "експлуатація меліоративного комплексу",  де  наші аграрії  досягли значних успіхів у створенні організації водокористувачів, фактично передаючи їх в концесію меліоративні комплекси. Для чого їм мільярд гривень зараз закладають, для мене це незрозуміла позиція, напевно, треба на це звернути увагу, можливо, там є потенціал до перерозподілу. І таких речей, які, можливо, перерозподілити, не зачіпаючи потреби Збройних Сил України і всіх наших захисників, я думаю, в достатній кількості є.

Тому  потрібно, напевно, Міністерству захисту довкілля вже так більш активно попрацювати. Дивуюся, що на представленні держбюджету фактично жодного керівника ЦОВВ немає на комітеті, деякі міністерства навіть не підключаються. Це так виглядає, як-то кажучи, не дуже з точки зору взаємодії з нашим комітетом... Тому, власне, прошу їх пропозиції долучити до пропозицій комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коментар, Едуард Петрович.

Шановні колеги, якщо інших коментарів немає, то є пропозиція. Є пропозиція інформацію взяти до відома і звернутися до Міністерства фінансів України та до бюджетного комітету Верховної Ради України з пропозиціями у видатках Міндовкілля, Держгеонадр, Держекоінспекції, Держагентства водних ресурсів, Держагентства України з управління зоною відчуження, Держагентстсва лісових ресурсів і Державної служби України з надзвичайних ситуацій збільшити фінансування відповідно до інформації, наведеної в таблиці, відповідно направити ці пропозиції до цих органів.

Ще раз звертаюся до Міндовкілля і до декількох центральних органів виконавчої влади. Я дуже прошу вас, щоб протягом буквально пару тижнів були узгоджені нагальні потреби, які будемо разом захищати перед бюджетним комітетом і Мінфіном для того, щоб вони, критично важливі потреби, потрапили все ж таки до проекту бюджету, за який ми будемо голосувати.

Шановні колеги, якщо є інші пропозиції... Безумовно, включити до цієї таблиці  і пропозиції нашого колеги Едуарда Петровича Прощука.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати.

Хто – за такий проект рішення?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Якщо я не помиляюся, 12, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що побачив 11.

 

КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. А мене бачите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вас бачу.

Якщо Юлія Юріївна не голосує, то 11.

 

ШАХОВ С.В. Шахова порахували, Сергій Васильович?

 

МАГЕРА С.В. Так, так, порахував, тому і кажу.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Колеги, 12, поганий зв'язок просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12. Все, 12. Дякую.

Дякую, шановні представники центральних органів виконавчої влади, дякую за присутність. Прошу далі готуватися до подальшого розгляду проекту Закону про Державний бюджет на 2025 рік.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання. Це розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти (реєстровий номер 11543), внесений народним депутатом України, перш за все, пані Гришиною, пані Михайлюк і мною також.

Будь ласка, Олександр Іванович Лапушенко. Розкажіть, які надійшли по цьому законопроекту зауваження від центральних органів виконавчої влади?

 

ЛАПУШЕНКО О.І. Доброго дня, надійшли зауваження від Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій. Це не зауваження, а позиція про підтримку законопроекту. Також прийшли зауваження від Міністерства фінансів. Міністерство фінансів вважає, що потрібне доопрацювання законопроекту у зв'язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків. І є зауваження від Міністерства освіти і науки, досить багато їх тут. Але у нас, я знаю, є присутній представник міністерства, можливо, він і сам вже надасть пояснення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що, з усією повагою, я думаю, що ці зауваження вони більш будуть важливі для профільного комітету, який буде розглядати ці зміни. Я думаю, що нам варто вислухати той орган, який, я так розумію, був ініціатором цього законопроекту, Міністерству внутрішніх справ. Знову ж таки хотілось би запитати, чи присутнє у нас Міністерство внутрішніх справ з нами?

 

ЛАПУШЕНКО О.І.  Запрошення надсилалось, але немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Погано. Можливо, Державна служба з  надзвичайних ситуацій може прокоментувати, в рамках своєї компетенції?

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, шановні колеги, ми дійсно опрацювали вказаний законопроект, направили офіційну нашу позицію щодо підтримки вказаного законопроекту з метою врегулювання питань забезпечення безпеки в закладах освіти. Ми бачили зауваження, які направило Міністерство освіти, готові прокомунікувати, обговорити при потребі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Міністерство освіти, якщо можна в тій частині, що стосується питань забезпечення пожежної безпеки, цивільного захисту, не втручаючись в питання проведення забезпечення освітнього процесу, будь ласка.     

 

ХВОРОСТЯНИЙ І.Г. Дякую, шановний пане голово, шановні народні депутати! Міністерство освіти і науки України підтримує зазначений законопроект. Основна група зауважень насправді стосується потреби врегулювання окремих положень підзаконними нормативно-правовими актами. Глобальних застережень і зауважень до тексту законопроекту немає, вони радше такого редакційного характеру. І стосовно того, що частина положень може бути врегульована підзаконними або локальними нормативно-правовими актами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, чи є за цим законопроектом позиція додаткова, зауваження, пропозиції?

Якщо таких зауважень і пропозицій немає, то є пропозиція рекомендувати головному комітету звернутися до Верховної Ради України з пропозицією щодо прийняття цього проекту за основу в першому читанні. Вважаємо, що цей законопроект дійсно підвищить, реалізацію цього законопроекту, підвищить рівень безпеки у закладах загальної середньої освіти за рахунок залучення органів поліції охорони до охорони таких закладів,а також створення додаткового комплексу необхідних заходів для запобігання і недопущення, припинення, заподіяння шкоди учасниками освітнього процесу. В тому рахунку і шляхом проведення заходів щодо здійснення профілактичної діяльності серед здобувачів освіти і забезпечення безпеки виконання вимог охорони праці і пожежної безпеки.

Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект. Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Чи 12, чи 13? Олеже Володимировичу,12, мабуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12.

Дякую, шановні колеги. Дякую.

І переходимо до розгляду останнього питання порядку денного – це Звіт про роботу Комітету з питань екологічної політики та природокористування за період одинадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання (лютий-вересень 2024 року).

Будь ласка, Ольга Петрівна, дуже стисло. Про свою роботу ми здебільшого знаємо. Ті, хто не знає буде, звісно, їм цікаво почути. Але тим не менш прошу стисло розповісти про звіт.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Добре.

Доброго дня, шановні народні депутати! Отже, Звіт про роботу Комітету за лютий-вересень 2024 року. Це одинадцята сесії Верховної Ради дев'ятого скликання.

За цей період проведено 21 засідання комітету, на яких розглянуто 67 питань, в цілому прийнято два закони України, прийнято у першому читанні п'ять законопроектів. Розглянуто на засіданні комітету та внесено на розгляд Верховної Ради України 10 законопроектів, з опрацювання яких комітет визначено головним. Направлено до головного комітету 22 висновки на законопроекти. Розглянуто на засіданнях комітету 24 питання з контролю за виконанням законів, постанов та власних рішень. 64 законопроекти ще  перебувають на розгляді комітету, з яких комітет визначено головним,  а 46  законопроектів, до яких комітет має подати свої пропозиції.

За цей період комітетом проведено 24 заходи,  зокрема,  це:  чотири виїзних засідання комітету, два слухання у комітеті, виїзна нарада до міста Херсону,  круглий  стіл на  тему: "Нова кліматична політика як виклик та можливість для України", спільне засідання з екологічним комітетом парламенту  Естонської Республіки,  дві спільні наради із Комітетом з питань аграрної політики та земельної політики, взято участь у більше, ніж 20 інших заходах комітету. Опрацьовано дві тисячі 80 листів та звернень, що надійшли за звітний період до комітету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за стисле представлення звіту, Ольга Петрівна.

Шановні колеги, чи є питання до звіту?

Можливо, є зауваження до  діяльності комітету? Якщо  питань або зауважень немає... Звісно,  у нас є зауваження, наскрізне зауваження, що хотілося б, щоб наших законопроектів, автором яких є комітет, члени комітету,  які розглядаються і рекомендуються комітетом, щоб їх приймалося більше. Ну, але тим не менше ми розуміємо, що є на це об'єктивні або суб'єктивні  підстави. Але тим не менше сподіваюся, що спільними  зусиллями і буду просити шановних колег спільними зусиллями продовжувати рухати законопроекти, які знаходяться на розгляді в комітеті, для забезпечення якомога більшого прийняття таких законопроектів на дванадцятій сесії дев'ятого скликання Верховної Ради України.

Шановні колеги, є пропозиція інформацію взяти до відома і затвердити звіт про роботу комітету на період одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Хто – за? 

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

МАГЕРА С.В. На разі зараз 9 бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Було 10, мені здається. Едуард Петрович вискочив в…

 

МАГЕРА С.В. Ні-ні, він казав, що він – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тоді …(Не чути) 10 було, без Шахова, якщо був би Шахов, то було би 11.

 

МАГЕРА С.В. Ну добре, 10 тоді, я помилився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дякую, шановні колеги. Дякую за участь в засіданні. Готуємося до наступних засідань, можливо буде засідання для забезпечення розгляду законопроекту по державній кліматичній  політиці в понеділок, можливо ми і обійдемося без нього, але тим не менш буду, заздалегідь сповіщу про необхідність проведення такого засідання і участі в ньому.

Дякую, шановні колеги, до наступних зустрічей. Бережіть себе, будь ласка!