стенограма слухань

 

СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань

екологічної політики та природокористування на тему:

"Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання"

24 жовтня 2024 року

Веде засідання голова підкомітету ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Що нам дуже болить, що ми хотіли би змінити і, найголовніше, обговорити про роль природоохоронних територій в нашому європейському "зеленому" майбутньому. 

Отже, розпочинаємо наші комітетські слухання, слухання Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України і розпочнемо Гімном України.

(Лунає Державний Гімн України) 

Слава Україні! Героям Слава!

Шановні колеги, дійсно, з початком повномасштабної війни, а війна у нас вже йде 11-й рік, з 2014 року, ми всі переоцінили, мабуть, наше життя. Д Дуже чітко визначили наші пріоритети. Але завдяки нашим силам оборони, завдяки нашим героям, завдяки нашим воїнам ми, кожен із вас. маємо продовжувати захищати наше довкілля, наших людей, думати про наші родини, захищати наших дітей.

Тому, колеги, ви знаєте, наші герої дають можливість нам жити, вони захищають наше небо. Ми всі розуміємо, що таке добрий ранок, цінуємо, що таке спокійна ніч. І, на жаль, платимо найвищу ціну за нашу свободу і за нашу перемогу. Тому велике прохання вшанувати хвилиною мовчання наших героїв, які віддали своє життя за свободу, за Україну, за наші демократичні цінності європейські.

(Хвилина мовчання)

Щиро дякую.

Шановні колеги, з поважних причин голова нашого комітету Олег Володимирович Бондаренко мав вирушити в Харків на безпекову зустріч. Тому дозвольте, з вашого дозволу, я продовжу і відкрию наші комітетські слухання.

І розпочну з того, що на минулому тижні на найвищому рівні відбувалася конференція в Гельсінкі за участю і представників Європейської комісії, представників Офісу Президента України, нашого уряду, де обговорювався пункт 8 Формули миру Президента "Екологічна безпека". І залученням колег інших країн, Фінляндія з Німеччиною, з Болгарією є країнами, які є лідерами і за імплементацією якраз самого пункту 8 екобезпека. І основним посилом зустрічі було саме те, що наше завдання – зробити все можливе для того, щоб захистити природу і захистити життя людей. Одним з дієвих інструментів, який дає нам можливість саме зберегти і захистити природу, - є створення ефективної мережі природоохоронних територій, яка відповідає європейському вектору, яка дає нам можливість якісного управління і створення того захисту, необхідного для збереження унікальної нашої природи.

Що є надважливим? Те, що, об'єднуючись навколо реалізації Формули і створення сталого миру, ми можемо забезпечити і зберегти по максимуму все, що від нас залежить. Кожен на своєму професійному місці робить ці важливі кроки. Але ми б дуже хотіли, щоб питання природоохоронних територій було підняте на найвищому політичному рівні, тому що щодня наші природоохоронці, наші співробітники об'єктів і установ природо-заповідного фонду стикаються з мільйоном проблем. Це, в першу чергу, проблеми з законодавчим регулюванням. Це те, відповідальність за яке ми несемо. І ми працюємо над цим підґрунтям, для того щоб вдосконалити наше законодавство. А це мільйон проблем фінансового забезпечення, кадрові питання, земельні питання. Питання головне – це вплив військових дій, який щодня руйнує і знищує все живе. Ворог знищує середовище нашого існування. Ми маємо в законодавстві визначення "екоцид", але і продовжуємо роботу в рамках і пункту 8 Формули миру.

Ще не менш важливим є те, що якраз головними завданнями цих слухань ми ставимо обговорити всі основні проблеми, з якими стикаємося щодня, і знайти шляхи їх вирішення.

Не менш важливим, стратегічним є саме розуміння ролі і місця збереження і створення ефективної системи управління природоохоронними територіями в питанні "зеленого" відновлення. Що ми маємо зробити? Дуже важливо, щоб кожен наш спікер і подальші панельні дискусії обговорили ті проблематики, оголили нерви і запропонували шляхи їх вирішення; подумали стратегічно, спільно, як нам напрацювати той документ і ті кроки, які дозволять зберегти і захистити природу.

Як приклад,  колеги, я продовжу,  що  надважливо – наш європейський курс. І прикладом є максимальна інтеграція євроінеграційних документів  в наше законодавство. 17 червня цього року був прийнятий і затверджений Радою Європейського Союзу Регламент EU Restoration Law,  той документ,  який  направлений на збереження природи. І ви знаєте,  це така нова філософія відносин природи  і людини.

Нас також  чекає цей документ і ми маємо сьогодні піднімати ці питання на обговоренні,  думати яким чином ми будемо імплементовувати. Тому що різниця того положення, яке ми маємо, з тими європейськими стандартами,  які маємо впровадити,  величезна.

Величезну роль в цьому процесі відіграє і наше Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, величезний пласт роботи,  щоденні виклики. Але ця тема, ви знаєте,  ну,  чомусь так складалося,  що не завжди підіймалася на вищий політичний рівень. Ті кроки, які ми робимо,  намагаємося, вони потребують додаткової комунікації, спільного збалансування рішень. Задля цього  ми збираємося і хочемо продовжити наш діалог.

Колеги, дозвольте продовжити наші з вами вітальні слова і запросити  до слова пані  міністерку із захисту довкілля і природних ресурсів Світлану Василівну Гринчук. Світлана Василівна,  ви з нами?

 

ГРИНЧУК С.В. Так,  так,  я з вами,  Юлія Юріївна.

Я єдине,  колеги,  які онлайн,  попрошу відключити мікрофони,  тому що...

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги,  ми звертаємося до тих,  хто онлайн,  будь ласка, відключіть мікрофони. Дякую.

Вам слово Світлана Василівна.

 

ГРИНЧУК С.В. Дуже дякую, Юрія Юріївна. Дякую,  по-перше,  за організацію такого заходу надважливого. Дякую за те, що комітет приділяє особливу увагу саме захисту природоохоронних територій.

І в продовження того, що ви вже сказали, про засідання, яке відбулося дійсно знакове на минулому тижні, на минулих вихідних,  присвячене пункту 8 Формули миру: екологічна безпека. Хочу сказати, що ще місяць, півтора місяця тому  це перше питання,  яким я особисто як міністр зайнялася – це наша робоча група в рамках Формули миру. Вісімнадцять країн було приєднано. Нам вдалося зібрати для конференції,  яка відбулася в Гельсінкі, представників 60 країн на найвищому рівні, майже 135 приєдналися з 60 країн. І ми дуже предметно обговорили дійсно ситуацію з охороною довкілля і з впливом війн на довкілля, і особливо всіма країнами зазначалася особлива роль саме природоохоронних територій, і як нам спільно, світовою спільною, тому що всі ми розуміємо, що те, що відбувається з довкіллям в Україні, воно має вплив практично на весь глобальний світ. І не важливо, яка відстань між країнами, але в будь-якій точці світу порушення стану навколишнього середовища, воно матиме вплив практично на всі країни. І це всі визнають. І ми чітко домовилися про те, що  маємо докладати не просто докладати зусиль, а розробити дієві механізми, які в першу чергу допоможуть Україні, тому що, на жаль, саме на нашій території відбувається це лихо, фіксувати військові злочини, фіксувати вплив війни на навколишнє середовище. Окремим треком обговорювалася розробка спеціальних нормативних документів, міжнародних, які допомагали би притягувати винних до відповідальності, саме агресорів до відповідальності.

І третім пунктом, це було моєю пропозицією, і думаю, що також ви її підтримаєте, і комітет, і народні депутати, і ми спільно будемо працювати на платформі пункту 8 Формули миру над цим питанням. Це саме розроблення "зелених" принципів відновлення. І воно має стосуватися, відновлення як навколишнього середовища, так і відновлення за зеленими принципами всієї економіки України, кожної галузі. Адже практично кожна галузь, яка, звичайно, страждає зараз, страждають зараз, принципи їхнього відновлення мають базуватися вже на зовсім інших підходах.

Ми багато років, всі ці роки війни говоримо про те, що будемо відновлювати Україну "зеленим" шляхом. Але ніде ще не розроблено і не зафіксовано ні на законодавчому рівні, ні в нормативно-правових документах, як саме це "зеленим" шляхом. Тому я ще раз закликаю і буду дуже рада, якщо ми спільно будемо працювати, залучаючи всіх наших міжнародних партнерів, які висловили повну готовність допомагати нам в цьому і спільно напрацьовувати принципи "зеленого" відновлення. І бачу, є представники …(Не чути), ми також проговоримо з ними можливість цієї роботи. Але зараз більше все-таки про природно-заповідний фонд.

І в Гельсінкі, крім пункту 8 Формули мира, ми також окрему увагу приділили саме захисту природно-заповідних територій України, не просто захисту, а їх розвитку, незважаючи на війну, відновлення, правильного управління, яке дасть якомога більший ефект, як і в природоохоронному плані, так і в економічному плані розвитку цих територій. І колеги з Фінляндії, з інших країн готові долучитися не тільки обміном досвідом, але й практичною допомогою щодо розвитку природоохоронних територій України, щодо їх захисту, щодо покращення їх управління.

І чесно кажучи, для мене особисто і для міністерства питання збільшення природно-заповідних територій, охорони природно-заповідних територій, вирішення тих насущних проблем, які там є, є одним із основних пріоритетів, адже все-таки Міністерство захисту довкілля і функція, завдання захисту довкілля – це в першу чергу захист тих особливо цінних територій, природно-заповідних територій, які у нас є, їх розширення, їх розвиток. Звичайно, є й інші функції, але ми не повинні... на жаль, у нас так склалося за багато років, що це питання відкладалося якби подалі як пріоритет.

На моє особисте переконання і впевнена, що ви його розділяєте зі мною, що все-таки питання захисту біорізноманіття, захисту природно-заповідних територій і розвитку має бути одним з ключових пріоритетів. І саме такі цілі перед собою і ставимо.

Працюємо, продовжуємо урядом працювати над створенням окремого органу, центрального органу виконавчої влади, функцію якого була би саме реалізація політики в природно-заповідних територіях, агентство природно-заповідної справи. Дуже сподіваюся, що все-таки  найближчим часом нам вдасться вже вийти з певними пропозиціями до Верховної Ради. Також нам спільно хоч і непросто, але треба буде працювати і над законодавством щодо територій Смарагдової мережі і над реформуванням земельного податку саме для природно-заповідних територій, і, звичайно, посилення відповідальності за будь-які порушення на територіях природно-заповідного фонду. Але я впевнена, що навіть сьогоднішня зустріч, сьогоднішня дискусія, яка попереду, допоможе нам краще зрозуміти проблематику.

Дуже дякую, що на слухання також запрошені, я знаю, представники багатьох наших національних природних парків, буде дуже цікаво саме з їхніх вуст також почути проблематику, подумати спільно над тим, як саме, яким чином краще було б її вирішити. І ще раз хочу подякувати всім колегам,  Юлія Юріївна, вам особливо за таку значну увагу до питання розвитку природно-заповідного фонду, природно-заповідних територій. З нашого боку і з боку міністерства абсолютна відкритість в роботі, абсолютний конструктив. Тому я сьогодні, колеги, всім бажаю ще раз дуже плідної дискусії, обов'язково результати сьогоднішніх слухань  будемо спільно впроваджувати. Тому всім ще раз гарного дня,  плідної дискусії і на зв'язку тоді.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дуже дякую, Світлана Василівна. (Оплески) Дуже дякую, Світлана Василівна, вам за лідерство. І ви знаєте, є абсолютна віра в те, що попереду дуже велика, кропітка, складна робота, але вона буде результативною і ми щиро в це віримо і впевнені. Дякуємо вам.

Колеги, ми продовжуємо. І дозвольте слово надати організаторам, співорганізаторам, величезній команді професіоналів, які роблять все можливе задля збереження довкілля, знаходять відповідні ресурси, що в наш період для нас надважливо, тому що підтримка на всіх рівнях, вона дає можливість рухатися далі, дає таку впевненість і силу в те, що ми не одні в цій боротьбі, і що спільно з командою експертів ми можемо продовжувати цю роботу і знаходити шляхи вирішення, найголовніше – продукувати ефективні рішення.

До слова запрошується Роман Шахматенко. Роман також має такий величезний досвід роботи в різних органах, да, і виконавчої влади. Роман Шахматенко – керівник портфоліо проєктів з енергетики та довкілля Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні. Романе, вам слово.

 

ШАХМАТЕНКО Р. Я хочу в першу чергу вам подякувати, дякую за запрошення сьогодні. Для нас є честю хоч якось підтримати цю непросту роботу насправді, яку ви робите кожного дня. Я зараз говорю не тільки про народних депутатів, я зараз говорю не тільки про міністерства, а й представників ПЗФ.

Ви знаєте, ми доволі часто, на жаль, у формальних та неформальних розмовах від стейкхолдерів, від партнерів чуємо запитання: чи на часі сьогодні під час війни жорстокої та кривавої говорити про захист довкілля, а чи на часі сьогодні говорити про біорізноманіття? Для нас як для ПРООН це є надзвичайно важливо. Для нас питання того, що відновлення, воно починається не завтра, не після війни, відновлення починається вже сьогодні. Надзвичайно важливо, що відновлення є ознакою нашої стійкості, стійкості нас як нації, як народу, як держави суб'єктної.

Тому питання, як ми будемо відновлюватися, це те, що, те питання, яке підняла пані Гринчук, воно є ключовим. Чи ми використаємо сьогоднішні можливості, які відкриваються, для того, щоб реформуватися, для того, щоб стати сильнішими і для того, щоб рухатися вперед у ногу зі світом, а не наздоганяючи. Тому що ви праві, дійсно знаю, що швидких перемог у сфері захисту довкілля доволі мало. Кожна реформа, про яку ми говоримо, на сьогоднішній день займає роки, кожну реформу треба не просто, скажімо так, розробити і імплементувати, її треба вистраждати насправді. І тому я захоплююся людьми, які займаються цим роками, які присвячують своє життя цьому. І тут таких багато, я насправді знаю цих людей. І для нас тому це є честю вас підтримати. Зі свого боку ми і далі будемо вас підтримувати, допоки ми не матимемо реальних результатів з вами. Я сподіваюся, що сьогодні ми матимемо відкриту і чесну бесіду, тому що тільки такі бесіди, тільки такі зустрічі, вони призводять до результату.  В нас дуже мало часу насправді  для реформування, для руху вперед, тому нам дуже потрібні реальні результати. Я вам дуже дякую представникам парламенту, міністерству, представникам ПЗФ, природоохоронній спільноті за те, що ми сьогодні маємо таку нагоду це обговорити.

Дякую вам величезне.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Романе, дуже вам дякуємо за підтримку, за вашу значну роботу, яку ми, повірте, відчуваємо.  Дякую щиро.

Колеги, ми продовжуємо.  Ми говорили і Світлана Василівна підіймала питання щодо нашої роботи задля реалізації імплементації пункту 8 Формули миру, де надважливе питання якраз  організація і збереження природоохоронних територій і їх збільшення. Тому що відповідно до Стратегії збереження біорізноманіття, яка розроблена в Європейському Союзі, якраз до 30-го року є певні показники збільшення природно-заповідного фонду. І коли ми говоримо за 30 відсотків, які ми маємо досягнути, маючи певні 7 відсотків, ми розуміємо, яка величезна робота попереду. І робота не тільки, да, тобто кропітка з документами, це якраз бюрократична робота і політична. Тому питання якраз збереження біорізноманіття, захисту нашого природно-заповідного фонду має бути на найвищому рівні, тому що в це питання інтегровані всі політики світу. І наша країна, яка рухається Європейським Союзом, вона також має відповідні рішення зробити і розробити свою стратегію зі збереження біорізноманіття. Надскладна робота, величезна.

Романе, ми вам дякуємо. Дякуємо вам. Колеги, Роман Шахматенко, дякуємо за підтримку. І пункт 8 Формули миру, повертаючись до нього, і до тих кроків, які маємо здійснити навколо цього пункту, якраз є і парламентський вимір, ми працюємо парламентським об'єднанням  "Екобезпека", є дуже важливий такий величезний якраз міжурядовий, де саме міжурядова група і комісія розробила план відповідний. Найголовніше запустити всі ці процеси, щоб це працювало.

І таким надважливим, таким пусковим механізмом, я називаю, в реалізації цього пункту було якраз створення робочої групи високого рівня при Офісі Президента України. Наш Президент Володимир Зеленський також зустрічався з робочою групою високого рівня, яка напрацювала надважливий документ із залученням наших лідерів природоохоронної спільноти. Це якраз environmental contract (екологічний договір). Дуже важливі фахові змістовні рекомендації, які включив в себе екологічний договір, ми намагаємося інтегрувати і на політичному парламентському рівні, і на урядовому рівні для того, щоб досягнути всеосяжного справедливого миру і захистити наше довкілля.

Колеги, я би хотіла запросити до слова людину, яка робить величезний вклад на всіх можливих платформах і у свій час як депутат Аландських островів Фінляндії, і людина, яка просуває питання міжнародного визнання екоциду на світому рівні. Це наш дуже добрий друг і член робочої групи високого рівня, який продовжує працювати як амбасадор, це Саймон Холмстрьом. Саймон, Hello!

 

ХОЛМСТРЬОМ С.  (Синхронний переклад)

Дуже приємно. Дуже важливо, що  якраз ми обговорюємо це питання з Комітетом Верховної Ради щодо… І дуже дякую за ваші хороші слова щодо робочої групи високого рівня, яка була створена Офісом Президента минулого року, для того щоб ми розробили свої рекомендації, яким чином законодавчі рамки, так би мовити, можна розвивати, щоб ми могли відновлювати природу і навколишнє середовища.

Звичайно, незаконна агресія Росії принесла багато бід і страждань, і дуже важливо, крім відбудови інфраструктури і громади, також пріоритет – це відновлення і нашого навколишнього середовища. Екосистема України надзвичайно постраждала від довгострокових наслідків не тільки щодо біорозмаїття, а також і здоров'я, благоустрій українців постраждали.

Це завдання не тільки для України, але це і європейська, і світова. І тут і ендемічні види існують і ми не можемо втратити ці рідкісні види. І багато і так викликів існує. І відповідно останнього звіту щодо біорозмаїття і вже з 70-го року вже суттєво зменшилася кількість видів і біорозмаїття треба зберігати, особливо на таких територіях як Україна, де існують такі унікальні екосистеми, які знаходяться під ризиком втрати.

І щодо договору України, так би мовити, у лютому підготовили ми цей договір групою високого рівня і рекомендації, які стосуються ще сьогоднішньої діяльності, включаючи відновлення природи згідно українського плану національного відновлення. Україна прописала, так би мовити, які втрати понесла Україна під час війни щодо навколишнього середовища. Тобто які негайні пріоритети по відновленню, там, де високі ризики, скажімо, забруднення води і так далі, і суттєві загрози біорозмаїттю відповідних захищених територій і відповідних… і міжнародні, і національні зацікавлені сторони: Міністерство навколишнього середовища, МЗС. Цей план задіює і місцеві органи самоуправління, і також необхідно приймати до уваги і економічні цінності, і наскільки є можливість відновити ситуацію.

В деяких випадках регіони, скажімо, якщо їх повернути до захищених територій, і це дуже важливо, коли такі пропозиції виносяться, то Україна повинна по пріоритетам проводити консультації, щоб збалансовано оцінили і економічні, і соціальні потреби навколишнього середовища.

І по-друге, як законодавці, будь ласка, запроваджуйте ефективні, результативні заходи, оскільки це одна з опор національного відновлення. Тобто коли відбудовується будь-яка країна, завжди є такий ризик, що біорізноманіття якось втрачається на цьому шляху. Закони повинні бути, такі шляхи повинні захищати екологічно важливі регіони, ціні регіони України, і щоб це було комплексно, справедливо і довгостроково.

Завдяки законодавству ми можемо убезпечити ці регіони і створимо, так би мовити, дорожню карту, щоб не втрачали ми ліси, не втрачали навколишнє середовище. І зобов'язання, як приватних дійових осіб, так і державних дійових осіб для того, щоб забезпечити відновлення екологічне.

Друге. Треба мати чітку систему, коли багато зацікавлених сторін, стейкхолдерів так званих, задіяні, відповідні ради публічні, які... і громадянське суспільство підключалося, і уряд. І от такі ради вони повинні... вони з 22-го року... треба їх відновити. І необхідно підсилювати такі ради для того, щоб налагоджувати довіру і задіювати людей на місцях, щоб були представлені і місцеві організації по охороні навколишнього середовища, муніципалітети України, місцеві органи самоврядування також, місцеві громади також повинні мати відповідні повноваження і мати ресурси відповідні для цього. А також і фінансові …(Не чути) для того, щоб стале відновлення було.

І четверте. Вирішуючи всі ці виклики суттєві, для цього треба координація і комплексний менеджмент. Україна повинна виділити офіційну особу на високому рівні, щоб відповідати за зелене відновлення, і це включаючи і кліматичну політику, відновлення, все це в портфоліо існуючого заступника міністра і відповідний персонал повинен бути для підтримки, і нова посада для віцепрем'єра, для уряду, для більш ефективної співпраці релевантних міністерств. І також треба достатньо працівників для того, щоб впроваджувати цю політику, включаючи управління захищених територій, і міжнародні партнери повинні надавати технічну допомогу і фінансову допомогу для того, щоб посилювати планування, координацію, забезпечення кадрами і потенціалом у цьому напрямку.

Отже, слухаючи все це, може так відчуватися, що це занадто великий тягар, так би мовити, взяти на себе таку ношу, коли Росія повинна бути підзвітною і відповідальною за всю цю розруху. І все це повинно задіюватися завдяки міжнародній співпраці. Відповідальність тих, хто відповідає, повинна бути забезпечена, а також упевнитися, що в майбутньому тих порушень природи не буде повторюватися. І, звичайно, треба активна участь у відновленні, і справедливість, і забезпечення верховенства права. Це важливо для сталого відновлення.

Отже, я говорю від імені, скажімо, робочої групи високого рівня, коли ми казали про те, що на нас велике враження справило, наскільки Україна націлена і зобов'язалася впроваджувати всі ці рекомендації. І цей план дій поки в розробці, але ми націлені на те, що ми будемо всі відповідні міністерства будемо підтримувати в їх стратегічному впровадженню всіх планів і щоб забезпечувалося лідерство глобальне у вирішенні наслідків військового конфлікту для природи і навколишнього середовища. В кінці-кінців відновлення навколишнього середовища України – це не тільки відновлення того, що було розрушено, але і побудувати, і розширити більш сталі можливості для природи. Ми можемо по-новому переписати, яким чином після ведення якихось важких конфліктів як можна налагодити ситуацію. І будемо рухатися далі, і будемо вірити в те, що зелене майбутнє України це не тільки можливе, але те, що ми можемо досягнути завдяки ефективним і колективним заходам. Ми можемо все це зробити дійсністю і створити, так би мовити, можливість для майбутніх поколінь, щоб вони горді були за нашу роботу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) …вона є прекрасною представницею саме борців за захист довкілля, за захист прав тварин. Ми запрошували Ребекку і як експерта в нашу робочу групу і першу премію зоозахисну, а ще Ребекка зараз в Колумбії, дві години ранку.

Ребекка, ми розуміємо, наскільки вам складно доєднуватися технічно, але ми дуже радіємо, що ви доєдналися до нас і маєте можливість виступити. Вам слово.

 

ЛЕ МУАН РЕБЕККА. (Синхронний переклад)

Дуже дякую. Дуже дякую, шановні учасники конференції, шановні члени робочої групи. Дякую за організацію цього заходу і можливість виступити.

Мене звати Ребекка ле Муан і я член шведського парламенту, була, скажімо, включена до робочої групи за запрошенням Президента України. Ми бачимо, що з української сторони ми маємо дуже серйозне лідерство для того, щоб застосувати всеохоплюючий підхід, для того, щоб подолати ті виклики, які існують в наш час. Зараз ми напрацювали 50 рекомендацій, які охоплюють збір даних, реставрацію будинків, а також специфічних зон.

Я працювала як біолог і я хочу бути політично активною, власне, цим і займаюся для того, щоб підтримувати біорізноманіття не тільки… сильно, наскільки це можливо. І ми працюємо над захистом тигрів в Індії, над захистом лісових масивів. Ми працюємо в дуже серйозній співпраці з наукової точки зору, в тому числі ми працюємо і з місцевими громадами. Ми працюємо над законодавством, над залученням політиків.

Зараз шведський парламент почав працювати настільки ефективно, наскільки можливо. І ми працюємо з точки зору екоциду, який розв'язаний в Україні, це досить радикальні речі в нас час. Але крім того, це також веде до дуже радикальних змін в екосистемі. Для того, щоб зрозуміти, як ці процеси відбуваються, ми виробили спеціальний набір визначень у нашій робочій групі, і ці визначення вимагають років підтримки.

Шановні учасники конференції, я зараз знаходжуся в Колумбії для того, щоб прийняти участь в конференції, яка присвячена біорізноманіттю. Я хочу вам з перших рук інформацію дати, що наші завдання і наші програми досить амбіційні. Саме тому я тут і знаходжуся і веду переговори з точки зору того, що можна вирішити у рамках глобальних процесів, глобальної підтримки і співпраці.

У нас є дуже багато конвенцій, декларацій, глобальних угод, але так чи інакше ми хочемо забезпечити серйозні зміни в дуже короткий період часу. Ми повинні знайти будь-які шляхи для того, щоб зробити це. Я сподіваюся, що люди, дізнавшись про це, будуть мати надію. І я сподіваюся, що ми хочемо продовжувати працювати і ми хочемо дати шанс природі для того, щоб вона відновилася. Нам потрібні прогресивні закони. Я думаю, що зараз саме той час, коли ми можемо зайняти екоцентричну позицію для того, щоб зрозуміти, яким чином нам відновлювати природу.

Ми повинні працювати над захистом і більш прогресивним шляхом робити це. І знову ж таки я хочу подякувати українській стороні за те, що вона виказує дуже серйозні зусилля з очолювання цих процесів. І ми будемо працювати для того, щоб допомогти вам будь-яким можливим шляхом.

Я з Колумбії, хочу з вами поділитися кількома словами подяки. Дякую вам дуже. Дякую за вашу мужність. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, дійсно, знаєте, конференція якраз міжнародного рівня Організації Об'єднаних Націй направлена на збереження біорізноманіття, неймовірно потужна робота, паралельно дуже багато процесів. Ми щиро вдячні, що Ребекка знайшла можливість, свою годину слави вона віддала з можливістю виступити і поділитися своїм величезним досвідом роботи, співпраці, тому що знову-таки збереження біорізноманіття – це та тема, яка має бути на найвищому політичному рівні, інтегровано всі політичні рішення. Це стосується законодавчих ініціатив, прийняття нашого Закону про території Смарагдової мережі, подальший рух, імплементація важливих європейських документів.

Колеги, ми закінчили блок вітальних слів, ми переходимо до нашого продуктивного блоку роботи. І величезне прохання, якщо ви потребуєте технічного перекладу, супроводу, я просто бачу не у всіх є, при вході, де ви реєструвалися, ви можете взяти спеціальну технічну апаратуру. І у нас по програмі є участь подальша, виступи наших міжнародних спікерів. Задля того, щоб полегшити сприйняття, ми вас запрошуємо і звертаємо увагу на те, що надважливо, результатом нашої роботи мають бути напрацьовані рекомендації, вони будуть затверджуватися рішенням комітету і далі відправлятися у всі відповідні органи. Дуже прошу, щоб ми були максимально з вами відкриті, всі проблематики, які ми б хотіли озвучити, все, що наболіло, і ваше бачення, шляхи вирішення, наше бачення, питання, відповідь, ми дуже хочемо, щоб ми максимально продуктивно, відкрито і результативно з вами сьогодні попрацювали. Розпочинаємо наше експертне обговорення. Дякую, колеги.

Дві хвилинки на технічну організацію. Все вже? 

 

Модератор – Анастасія Драпалюк, БО "Фонд природи України"

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, колеги. Я, поки технічна організація починається, скажу пару слів загально, бо ми уже трошки відстаємо від графіка.

По-перше, мені випала честь почати цю розмову, цю дискусію, спрямовану на збереження та розвиток природно-заповідного фонду в Україні,  природно-охоронних територій в цілому. І перша частина у нас присвячена проблемам заповідної справи, як їх вирішувати, тобто точковим і широким, і загальним, і  різноплановій проблематиці. А друга частина більше направлена на розвиток. І, звичайно, перша частину буде дуже важка. Я переживаю, як ми будемо з вами розмовляти, чи не перейде це просто в претензії якісь. І дуже би хотілось, щоб це була все-таки дружня розмова, і щоб ми могли спільно напрацювати рішення і вирішити хоча б маленькі, все ми не зможемо точно, тому що... яке роками  не вирішувалося, все зразу вирішити не можна, але хоча б малесенькі-малесенькі кроки зробити все-таки до світлого майбутнього.

І запрошую наших спікерів першої панелі. Будь ласка, сідайте всі. Пан Сергій Власенко, …(Не чути) Міхаель Бромбахер і ще в нас Віктор Демченко.

Декілька організаційних питань. Скажу наш регламент сьогоднішніх слухань: не більше 10 хвилин доповіді. І вибачте, будь ласка, якщо буде хтось довше говорити, мені прийдеться зупиняти. Також ще раз нагадую, що дуже хотілося не тільки розказати проблематику і те, що болить, а ще запропонувати рішення якісь, які можна було б вирішити і в подальшому. І у нас також буде блок питань відповідей, коментарів, який буде і онлайн, і офлайн. Ми будемо старатися по черзі давати слово онлайн, офлайн, оскільки у нас дуже багато учасників ще є, які сидять за комп'ютером по всій країні, може і по всьому світу. І 5 хвилин відповідь на ті питання, які будуть звучати.

І першим до слова я запрошую Сергія Власенка, який є заступником міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. У нього є багато-багато завдань в міністерстві. І в тому числі декілька тижнів тому він отримав доручення, наскільки я розумію, також розібратися і займатися заповідною справою.

Пане Сергію, скажіть, будь ласка, з якими проблематиками ви вже стикнулися, який стан зараз заповідної справи, які програми старається вирішити міністерство, які бачення розвитку, які стратегічні цілі і завдання ви ставите перед собою?

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Вітаю, колеги. Дякую, Юлія Юріївна, за запрошення, за організацію, організаторів. Дуже чудовий захід, дуже сподіваюсь, буде продуктивний, насичений. Викликів стоїть у сфері довкілля дуже багато, постійно війна нам ще підкидає ще нові і нові, нові виклики. Як ми всі бачимо, наше довкілля перебуває, постійно якісь пожежі тривають, бойові дії, постійно-постійно вражається наша природа.

Нещодавно, як ви сказали, мені надано було, розподілено повноваження по природно-заповідному фонду, і це, як сказала Світлана Василівна, це основна наша функція. Навіть у назві в нас міністерства стоїть захист довкілля, так. Виклики перед довкіллям, ведемо ми активно міжнародну діяльність. Світлана Василівна нещодавно була у Формулі, по пункту 8 Формули миру в Фінляндії. Я на минулому тижні був у Швейцарії, піднімалося питання замінування. Конференція була по залученню донорів і партнерів щодо розмінування територій України. І ми безпосередньо відповідали за наш природно-заповідний фонд, за водні об'єкти, за лісові пожежі і міни. Як ви знаєте, нещодавно, місяць тому були великі пожежі в Чорнобильській зоні, горіло 2 тисячі 600 гектарів земель, вкритих лісом, заповідники, шляхи міграції, гинули тварини, порушувались шляхи міграцій. Загинув в нас співробітник ДСНС піротехнік, який знімав міни. Тому що дуже щільне замінування, тому що це територія на кордоні з Білоруссю, звідки проходило вторгнення.

Тому у нас постійно виникають такі оперативні проблеми, є в нас тактичні і є стратегічні, да. Тобто працюємо над усім.

Щодо природно-заповідного фонду. Зараз у нас в роботі перебуває проект Указу Президента про розширення території Національного природного парку "Вижницький" на 2783 гектари. Схвалено клопотання про створення національних природних парків: "Буджацькі степи" площею 10 тисяч гектарів, "Чорнолісько-Боковеньківський" площею 28 тисяч гектарів, "Опілля" площею 17 тисяч гектарів. Дев'ять заказників загальнодержавного значення загальною площею 43 тисячі гектарів, 13 пралісових пам'яток природи загальнодержавного значення загальною площею біля 4 тисяч гектарів. Розширення територій ще дев'яти національних природних парків та двох природних заповідників.

По всіх цих територіях надано відповідні доручення обласним адміністраціям щодо вжиття заходів про погодження клопотань та підготовки проектів їх створення.

З метою розвитку мережі природоохоронних територій міжнародного значення допресовується номінаційна форма біосферного резервату "Центральне Полісся" на базі Чорнобильського радіаційного екологічного біосферного заповідника та регіонального ландшафтного парку.

Безпосередньо до сфери управління… (Не чути) належать 63 установи природно-заповідного фонду. У кожної установи свої проблеми, своє життя. Ми максимально намагаємося сприяти нашим директорам розвивати діяльність, долучатися до інклюзії в рамках програми першої леді. Але перед нами стоїть величезна кількість проблем. Як ми знаємо, величезна проблема з грошима, з фінансуванням, з податком на землю. Податки на землю згідно законодавства чинного – ставка максимальна 5 відсотків. І тому, якщо нам виплачувати ці кошти всім нашим установам, це більше 1,3 мільярда гривень, що значно перевищує наявні кошти. Є конкретні кейси, коли директори не сплачували податки на землю і порушені кримінальні провадження, тобто люди наші, працівники загнані в безвихідне становище, коли немає коштів, але порушується провадження, людей… заарештовується майно.

Нами було розроблено проект Закону України про зменшення податку на землю для установ природно-заповідного фонду, так як це некомерційні організації, бюджетні, тому цей законопроект було проголосовано урядом і направлено на розгляд до Верховної Ради. Тому, так як у нас сьогодні комітетські слухання, ми би просили сприяти пришвидшенню народних депутатів прийняття даної законодавчої ініціативи урядової, щоб вирішити величезну проблему для наших парків, для наших директорів.

Є друга сторона в цій проблемі – це місцеві громади, які хочуть, яким  також потрібні гроші, але нам треба вийти на спільну позицію і в ході дискусії привести до спільного знаменника. В нас позиція, що нам би хотілося зробити ставку 0,1 відсоток як у земель лісового фонду.

Це така одна із наших проблем, тому що ця історія у нас тягне за собою недооформлення земель, права користування землею, тому що коли ти оформлюєш право користування на землю, ти відповідно починаєш платити цей високий податок. Поки земля не оформлена, тому якби немає мотивації, платиться середня, вона на порядок нижча сума. Тому якби тут треба виходити, приходити до балансу і вносити в зал, дискутувати і брати лідерство в цьому питанні, тому що воно, дійсно, болюче.

Також в цьому році прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів  про зміну цільового призначення земельних ділянок для надання їх національним паркам, це Нобельський – 3 тисячі 677 гектарів та Подільські Товтри – 2,8 гектара. На розгляд уряду направлено розпорядження про надання земельних ділянок у постійне користування природному заповіднику "Древлянський" – тисяча... 439 гектарів. Як я казав, за інформацією геокадастру, загальна площа земельних ділянок, наданих у постійне користування основному природно-заповідному фонду та відомості, які внесені до Земельного кадастру, становить 440,4 тисячі гектарів. Загальна площа внесених до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель природно-заповідного фонду, встановлення в натурі на місцевості меж об'єктів ПЗФ, до складу яких включені землі без вилучення власників і землекористувачів, становить 108,7 тисяч гектарів. Цього року у нас спільно з геокадастром проводиться інвентаризація земель в шести парках за державні кошти, тому що знову ж таки грошей, як завжди, не вистачає.

Що ще хотів зазначити? Стосовно заробітних плат. В середньому по галузі у нас заробітні плати становлять 10,5 тисяч гривень. Це на порядок нижче, ніж в лісовій, рибній галузі, там середня зарплата порядка 17,6 тисяч гривень, за рахунок економії коштів середня зарплата  получається 13 тисяч  600. В цьому плані міністерством розроблено і подано, і прийнято урядом зміни до Постанови "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду", відповідно частину грошей, які виручені за платні послуги, можна направляти на підвищення заробітних плат працівникам, які сприяють цим платним послугам. Завдяки цьому на прикладі Подільських Товтрів заробітна плата цих робітників зросла на 40 відсотків. То єсть  вже люди відчувають ці конкретно кошти конкретно в своєму гаманці, уже є наслідки. Також назріла реформа управління природно-заповідним фондом. Як західні наші партнери до нас постійно хочуть розділити: формування політики, реалізація політики та господарська діяльність, Міністерством захисту довкілля розроблено проект Закону України про створення Державного агентства заповідної справи. На сьогоднішній день цей законопроект направлено до уряду на розгляд і далі він після затвердження урядом направиться до Верховної Ради. Також хотіли би сприяти проходженню цього законопроекту… чи в зал винесення і голосування його народними депутатами.

Також, як сьогодні зазначалося щодо розширення природно-заповідних територій, тому що ми розуміємо, що їх треба розширювати, тому що нам, як би нам не хотілося, але ми мусимо доганяти європейських колег наших і перед нами стоїть величезний виклик, після ратифікації Бернської конвенції нам треба приймати Закон про Смарагдову мережу.

Також ми звертаємося до наших колег народних депутатів, до профільного комітету щодо… також прохання прискорювати, виносити  в зал і його пушити. І ви, Юлія Юріївна, постійно драйвили цей процес, треба вам також… ми готові допомагати, сприяти зі свого боку, так що давайте його спільно і спільно з громадськістю, тому що в нашій галузі екологічній захисту довкілля дуже активна громадськість, дуже ефективна громадськість. Ми постійно чуємо нашу громадськість, тому що навіть якщо у нас якісь заходи з іншими міністерствами, з іншими відомствами, наша екологічна спільнота, вона сама активна і вона пробиває любі стіни, тому, колеги, усіх запрошую долучатися, підтримувати і допомагати.

Так, коротко, це основні тези. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію. І дякую за новину про продовження ініціативи міністерства щодо створення окремого агентства з охорони природи, чи заповідної справи. Я розумію, працюючи в цій сфері з різних сторін, що без такого агентства просто неможливо буде працювати, тобто неможливо навіть не те, що розвинути, а утримувати в тому стані, в якому є, заповідні території.

І хочу два слова сказати тільки з приводу цього, що питалася колег з різних країн, скільки в них, в їхній сфері працює людей. І, наскільки я розумію, в міністерстві десь 10-20 людей максимум працює в заповідній справі. Притому в них ще багато інших функцій. Але, для прикладу, в такій країні, як Чехія, кількість людей обчислюється сотнями, практично до тисячі, і так далі, і так само можна говорити про кожну країну Європейського Союзу. Тобто тими силами і тими ресурсами, які є, це неможливо. І дуже дякую, що ви дальше продовжуєте цю роботу.

Але ви не назвали однієї проблеми. Напевно, багатьох, ви не мали часу цього зробити, але одної важливої проблеми в заповідній справі – це притягнення порушників до відповідальності. На жаль, ми ще не країна розвинута, де порушень практично немає. І величезний кусок роботи наших установ природно-заповідного фонду і контролюючих органів направлені на те, щоб фіксувати порушення, притягати порушників, а також супроводжувати справи в суді, і багато-багато роботи направлено різних органів на цей напрямок.

І щоб розширити, розказати це питання, я запрошую Бориса Індиченка, керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, до слова. І хотіла би, пане Борисе сказати, що це досить новітній орган утворений, тільки трішки більше 3 років, як ви працюєте. З якими проблемами ви стикаєтеся в своїй роботі? Які ви бачите можливості, щоб вам полегшити вашу роботу? Що можна було зробити?

 

ІНДИЧЕНКО Б. Доброго дня всім. Анастасіє, дякую.

Дійсно, екологічна прокуратура – досить молодий орган, три роки. Нам приємно, що ви знаєте навіть, скільки нам років. Мені дуже приємно опинитись в такому не байдужому до екології співтоваристві. Тут атмосфера відрізняється від тієї, в якій правоохоронні органи щодня працюють.

Я дякую за організацію цих слухань. Це дійсно дуже важливе питання особливо в умовах війни, тому що страждають і люди, і наша природа. З практики спільного обговорення, обміну думками і планування заходів воно завжди результативне і дає результати. Тому такий мій виступ буде трошки правоохоронний. Я намагаюсь довести до вас, буду намагатись проблеми юридичні, які є в сфері природно-заповідного фонду, і злочини внаслідок цього, які вчиняються проти ПЗФ.

За умов діючого не перший рік мораторію на проведення перевірок контролюючих органів, особливо це стосується контролюючих органів у сфері екологічного контролю, правоохоронними органами спостерігається збільшення злочинів і правопорушень у системі ПЗФ. Я наведу основні із них. Це недотримання режиму територій природно-заповідного фонду, їх нецільове використання і обґрунтоване зменшення, а також протиправне вилучення земель ПЗФ.

Трошки статистики. Загалом цього року в провадженні правоохоронців перебувало більше 600 кримінальних проваджень, яких шкода завдана ПЗФ.  Близько 140 направлено до суду з обвинувальними актами. Встановлено більше 270 мільйонів гривень збитків. Це без врахування, звісно, повноцінної війни, яка триває. І більше 40 відсотків територій ПЗФ наразі в зоні активних бойових дій або в зоні окупації, тому ми взагалі не розуміємо, що там відбувається.

Вживаються прокуратурою заходи і представницького характеру. Нами заявлено більше 550 позовів про повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду. І вже є рішення про повернення більше 35 тисяч гектарів заповідних земель до державної та комунальної територіальних громад у власність.

Ми займаємось і координаційною діяльністю. У нас проводились наради в Офісі Генерального прокурора під керівництвом заступника Генерального прокурора, ми зустрічались з громадськими організаціями, ми запрошували до себе керівництво національних природніх парків, у квітні цього року  планували заходи. Але я хочу використати свій час для того, щоб звернути увагу на основні, на нашу думку, проблеми юридичні, можливо, для того, щоб ми спільно могли з вами запланувати якісь кроки для їх спільного вирішення.

Так основна, на нашу думку, проблема – це вирішення проблеми належного визначення меж територій та об'єкту природно-заповідного фонду, передусім це стосується об'єктів місцевого значення. Це призводить до суттєвих негативних наслідків, істотно ускладнює ефективну протидію правопорушенням, в тому числі у деяких випадках це є навіть підстави для винесення виправдовувальних вироків судами.

Ми системно тут співпрацюємо, ми заявляємо ...(Не чути) зобов'язальні характери щодо визначення меж в натурі. Однак наведу один приклад. Наприклад, ще в 2010 році указом Президента України територію Канівського заповідника було збільшено з двох до майже дев'яти тисяч гектарів. До цього часу проект встановлення меж заповідника, його оформлення не розроблено. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування філії Корсунь-Шевченківського лісгоспу території, які було передано заповіднику ще в 2010 році, наразі рахуються як землі лісу. І кожен з вас розуміє, які з цього можуть бути наслідки. Це і вирубка, яка там може відбуватись без обмежень для природно-заповідного фонду, це і вибуття в приватну якусь власність цих територій, тому що немає на кадастровій карті інформації про те, що це природно-заповідний фонд.

І це друга проблема, на яку я хочу звернути увагу присутніх, це потреба в налагодженні якісної інформаційної взаємодії між Державним кадастром територій та об'єктів природно-заповідного фонду, яким опікується Міндовкілля, і Державним земельним кадастром. Так на сьогодні в автоматичному порядку ця взаємодія не працює, відомості про об'єкти природно-заповідного фонду згідно з позицією Держгеокадастру не мають офіційного характеру. Офіс Генерального прокурора неодноразово направляв листи до Міндовкілля, Мінагрополітики та  Кабінету Міністрів України. Проте наразі нам це питання вирішити не вдалося. Відомості про території природно-заповідного фонду так і не відображаються в Державному земельному кадастрі як обмеження у використанні земель.  Отже, державний реєстратор може зареєструвати земельну ділянку природно-заповідного фонду за іншою особою, оскільки автоматична функція обмеження в електронній системі, яка б забороняла йому це зробити, не працює.

Для розуміння масштабів проблеми, просто наведу приклади статистичні. За даними Центру державного земельного кадастру за 3 місяці до повномасштабного вторгнення і по теперішній час по країні зареєстровано понад 23 тисячі земельних ділянок різної площі, які повністю або частково накладаються на землі та території природно-заповідного фонду. Тобто це надалі нам доводиться звертатися з позовами, проводити дуже таку велику і накладну навіть матеріально для держави, оскільки це потребує проведення експертиз, спеціалізованих слідчих якихось дій, для того щоб надалі ці землі намагатися повернути знову до природно-заповідного фонду та держави.

Третя, на нашу думку, вагома проблем – це відсутність єдиного підходу до нарахування збитків за порушення на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду. Зверну увагу на Постанову Кабінету Міністрів 575, якщо хтось записує, нею затверджено спеціальні такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. Проте на відміну від інших категорій правопорушень, в цій постанові не передбачено застосування підвищеного коефіцієнту за незаконний видобуток корисних копалин на території ПЗФ. Тобто ми розраховуємо збитки, якщо на території ПЗФ хтось добував бурштин або копав пісок, за загальним коефіцієнтом, ми не враховуємо, що це є природно-заповідний фонд.

Четверте. Однією ще проблемою є недостатня взаємодія уповноважених державних органів при наданні спеціальних дозволів на користування надрами на заповідних територіях, це теж проблема. Наведу вам практичний приклад, можливо, ви про нього читали. У січні поточного року Держгеонадрами було …(Не чути) спецдозвіл на видобування упродовж 20 років торфу в межах …(Не чути) пам'ятки природи "Макове болото" в Рівненські області. Причиною є прогалина законодавства в частині відсутності обов'язкового погодження Міндовкілля надання чи продажу спеціальних дозволів на надракористування для усіх цілей. Оскільки в законі прописано, що погодження потребує лише спецдозволу для геологічного вивчення, так наразі прописано в законі.

Тобто для геологічного вивчення погодження потрібно, а для того, щоб видобувати фактично, воно взагалі не потрібно. То можна в будь-якому Природно-заповідному фонді отримати спеціальний дозвіл, його продасть Держгеонадра і потім буде знищуватися заповідні території. За позовом Офісу Генерального прокурора це рішення було скасовано, воно вступило в законну силу, на Маковому болоті ніхто нічого добувати вже не буде.

Також хочу наголосити на відсутності чіткої і прозорої процедури зміни меж категорії або скасування статусу територій Природно-заповідного фонду. Так Законом України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що така процедура включає розроблення експертного висновку. Проте жодних критерій та вимог ні до цих висновків, ні до експертів, які його будуть видавати, наразі законом не встановлено. Я дослівно хочу зацитувати один з таких висновків, весь, до речі.

Ботанічний заказник місцевого значення "Любимівський" знаходиться у Вишгородському районі Київської області та створений для охорони заростей чорниці. У зв'язку із проведенням у 2014 році вибіркових санітарних рубок, стався значний вітровал дерев сосни і в результаті відбулося значне освітлення територій, і випадіння чорниці. На даний час цей заказник не може виконувати заповідних функцій. У зв'язку з цим пропозиція про скасування цієї території як заповідної є обґрунтованою, крапка.

Аналогічні експертні висновки стають основною підставою для ініціювання перед управлінням екології облдержадміністраціями, Міндовкіллям та обласними радами питань про виключення заповідних територій. В мене є підбірка, якщо комусь цікаво, може подивитися. Водночас, щоб створити територію Природно-заповідного фонду, така процедура має значно більших зусиль, часу, коштів і належних обґрунтувань.

Також для прикладу, майже 2 роки уповноваженими органами не вживаються ефективні заходи про створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Вільний Свидовець" у Закарпатті. Ініціативна група представників громадськості і громадських організацій з 2016 року бореться за збереження території Свидовецького гірського масиву.

У травні 2023 року Міндовкіллям схвалено клопотання низки громадських організацій про оголошення ландшафтного заказника, однак кінцеве рішення по теперішній час не прийнято. Зволікання із наданням статусу заповідних територій Свидовцю може призвести до знищення 400 гектарів пралісів і квазіпралісів, рідкісних видів рослин, птахів і тварин. Ми також цим питанням займаємося і намагаємося спільно з Міндовкіллям цю ситуацію довести до логічного завершення. 

І останнє, як вже зазначала пані міністр, заступник і, в принципі, кожен, що дуже важливо, це прийняття Закону України про території Смарагдової мережі. Метою вказаного законопроекту є встановлення правових та організаційних засад визначення території Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни, ... (Не чути),  підлягають  особливій охороні відповідно до виконання  зобов'язань України за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховній Раді. У світлі переговорів про вступ України до Європейського Союзу це питання дійсно актуальне, і як правоохоронний  орган хочу ще зазначити, що без прийняття такого закону ми не можемо належним чином захищати території Смарагдової мережі, і тому ті злочини, які стаються там, зменшення цих територій, вибуття їх у приватну власність, також залишаються без належного реагування.  

 Я вклався в таймінг. Я коротко хочу подякувати ще за ініціативу. І хочу всіх закликати до співпраці. Контакти наші є. Я з кожним працівником і представником національних природних парків, ми готові співпрацювати, надавати вам практичну і юридичну допомогу, звісно, в межах функцій прокуратури.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Неймовірно, пане Борисе. Мені цікаво було слухати, хоча багато справ я знаю, але все рівно з ваших вуст почути. І я хочу, напевно, від всієї громадськості, від природоохоронних установ подякувати вам за роботу вашого підрозділу, організації. Ми дійсно відчуваємо за ці роки, що ситуація змінюється, покращується, голос природи більше чують, і порушники, скажімо, більший відсоток доходить справ для того, щоб порушники несли відповідальність. Дуже дякую.

І перейдемо до наступного питання, наступний спікер у нас буде  онлайн – це Анатолій Павелко, він є екологом міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина",  яка зараз є одним із лідерів серед неурядових організацій, які допомагають державі збирати інформацію про вплив війни на різноманіття природи в цілому. Вони їздять по всій Україні, збирають взірці, аналізують, готують пропозиції, зміни до законодавства, і пан Анатолій ще крім того служить у Збройних Силах України.

Пане Анатолію, ви чуєте нас? Вас не чути. Може, попробуєте ви ще раз. Почекаємо трошки.

Може, дійсно використаємо цей час. У нас передбачені були питання-відповіді в кінці, але давайте поки підключається Анатолій, можемо одне питання і одну відповідь, і дальше, надіюсь, продовжимо з Анатолієм.

Перше питання я пропоную від зали, бачу одну руку. Пані Ірино, будь ласка.

 

ВИХРИСТЮК І.. У мене навіть не питання, я просто хотіла зазначити, що наш національний природний парк "Тузловські лимани" із 16 наших справ, які знаходяться в судах і ми проходимо тривалий шлях, то 12 з них якраз це по нашим заявам веде спеціалізована екологічна прокуратура. Тобто період з 2015 року, коли було скасовано природоохоронну прокуратуру, і до фактично 2021 року це був дійсно такий... просто провалля якесь. Тому що в жодній структурі не можна знайти було відгуку на ті проблеми,  з якими стикаємося щоразу. І тому дякуючи ось такій позитивній силі  в  правоохоронній структурі,  ми рухаємося,   у нас три прецедентні справи, вже Верховний Суд пройшли. Можливо, я потім коротко про них скажу, але хотіла сказати,  що і всім колегам рекомендую,  звертайтеся саме дякую спеціалізованої екологічної прокуратури,  це хвилина реклами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть,  будь ласка, пане Анатолій,  ви вже  у нас  на зв'язку, можете перейти?

 

ПАВЕЛКО А. Так. Добрий день! Чуєте мене зараз?

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз прекрасно  чуємо. Раді вас чути і бачити.

 

ПАВЕЛКО А. Дякую.

Доброго дня, пані та панове! Анатолій Павелко – еколог,  юрист,  громадська організація "Екологія-Право-Людина". Хотілося би відмітити,  що наша громадська організація разом із низкою інших організацій і державних, і національних, і громадських від самого початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України розпочала заходи,  спрямовані на: перше – моніторинг ситуації, яка відбувається з природою України  і,  зокрема,  з  об'єктами природно-заповідного фонду. Другий напрямок,  з яким ми працювали і продовжуємо працювати – це правова кваліфікація того,  що відбувається,  допомога правоохоронним органам у зібранні доказової бази,  допомога державним органам України  у тому, що стосується притягнення винних осіб із країни-агресора до відповідальності,  компенсації завданих збитків і інші напрями правової діяльності.

Що стосується впливу військової агресії Російської Федерації на природно-заповідний фонд України. Хотілося б відмітити таке.

Перше: ситуація, яка склалася в об'єктах природно-заповідного фонду, які знаходяться в окупації, або які знаходять в зоні ведення активних бойових дій, без перебільшення може бути названа критичною. На сьогоднішній день близько 1 мільйона гектарів територій об'єктів природно-заповідного фонду вражено безпосередньо бойовими діями, тобто там або ведуться бойові дії, або активні бойові дії проходили через цю територію. Під окупацією на сьогоднішній день залишається близько 600 об'єктів природно-заповідного фонду.

Хотілося би підкреслити, що на нашу думку, в обов'язковому порядку, коли ми говоримо про вплив військової агресії в ширшому сенсі на природно-заповідний фонд України, ми повинні говорити не лише про ті території, які потерпіли після початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації на нашу територію. Ми повинні говорити і про територію Автономної Республіки Крим, а також про територію Луганської і Донецької областей, які опинилися поза контролем українського уряду ще у 2014 році. Тому що, по суті, ці території так само перебувають на сьогоднішній день поза управлінням і контролем української влади, на них відбуваються кричущі просто порушення і природоохоронного режиму, так і багато-багато інших незаконних дій, які напряму впливають на ці об'єкти.

Що стосується безпосередньо негативного впливу на об'єкти природно-заповідного фонду, перше – окупація. Сама по собі окупація призвела до того, що на окупованих територіях активно ведеться демонтаж української системи природно-заповідного фонду і природоохоронних територій. Частина об'єктів була перетворена на такі квазіприродоохоронні об'єкти, якими намагається керувати Російська Федерація. В багатьох об'єктах були змінені межі, був понижений статус, природоохоронний статус цих об'єктів, змінений природоохоронний режим. Все це негативно відбивається на збереженні екосистем, на охороні оселищ, на виконанні цими об'єктами ПЗФ тих первинних функцій, які закладалися ними, в них нашою державою при створенні  і забезпеченні режиму охорони.

Друге. Частина території об'єктів природно-заповідного фонду по суті перетворилася на арену бойових дій і це відбулося не з волі України. До негативних чинників, які на сьогоднішній день впливають на ці об'єкти ПЗФ, є масові пожежі, особливо в лісових, лучних, степових екосистемах. Дуже часто ці пожежі є прямим наслідком ворожих дій країни-агресора, зокрема восени цього року ми безпосередньо досліджували дії російських окупантів на території Сумської області, де з метою відсунення позицій українських військ мали місце масовані підпали лісів.

Друге. На території об'єктів природно-заповідного фонду відбувається масоване будівництво фортифікаційних споруд, що прямо протирічить їх режиму, негативно впливає на екосистеми, на збереження окремих видів і загалом цих територій.

Вирубування лісів, обстріли, окреме питання – це замінування. Справа в тім, що, як свідчать міжнародні дані, Україна на сьогоднішній день стала найзамінованішою країною світу. Замінування по суті перешкоджає дотриманню режиму об'єктів ПЗФ як з точки зору контролю, так і з точки зору нормального функціонування екосистем, тому що якщо охорона об'єктів ПЗФ не може потрапити на цю територію, щоб здійснювати моніторинг, щоби здійснювати контроль дотримання цих режимів, то мінування так само негативно впливає на живі об'єкти, які охороняються на цих територіях природно-заповідного фонду. Фіксується, наприклад, масована загибель об'єктів тваринного світу і моніторинг щодо кількості таких жертв здійснити надзвичайно складно.

Наступне. Негативним чинником, який начебто не є такий прямий, але який надзвичайно деструктивно впливає на природно-заповідні території на територіях окупованих, а також на територіях, які знаходяться у зоні бойових дій, – це відсутність об'єктивного моніторингу, моніторингу цих об'єктів і розвитку екосистеми. На превеликий жаль, на сьогоднішній день у нас не склалося ефективної системи здійснення дистанційного або віддаленого моніторингу, який здійснюється на сьогоднішній день переважно силами або громадських організацій, або ентузіастів, науковців, ентузіастів і тому подібних людей, яким небайдужа доля об'єктів природно-заповідного фонду, які залишилися в окупації. На підконтрольних Україною територіях, хотілося би відзначити, часто героїчні зусилля працівників цих об'єктів, особливо на територіях, де створені відповідні адміністрації, з метою проведення моніторингу і фіксації тих злочинів, тих збитків, які завдані в результаті військової агресії Російської Федерації.   

Знову-таки, на превеликий жаль, існує кричуща невідповідність фіксації збитків між об'єктами ПЗФ, де створені відповідні адміністрації, які докладають необхідних зусиль, і об'єктами природно-заповідного фонду, які перебувають у віданні інших землекористувачів. На превеликий жаль, робота, яка ведеться на таких об'єктах, є недостатньою, тому що користувачі земель не докладають необхідних зусиль для того, щоб фіксувати всі ті негативні зміни, які на таких об'єктах відбуваються. Зокрема ідеться, наприклад, про об'єкти природно-заповідного фонду у створенні на територіях лісових підприємств.

Далі. Хотілося би підкреслити, що існуюча криза, яка спричинена агресією, підсилюється. Підсилюється, по-перше, триваючими бойовими діями, тобто екосистеми, які охороняються в об'єктах ПЗФ, не мають перерви, не мають можливості для здійснення відновлення. А триваючі бойові дії, чим довше вони тривають, тим цей вплив негативний, який вони чинять на об'єкти ПЗФ, на екосистему, які там охороняються, на оселище, він поглиблюється. І можливості для самостійного відновлення екосистем, або вони розтягуються у часі, або взагалі   …(Не чути)

Другий момент, чим посилюється ця криза, це зміни клімату. Так, в країні, яка веде війну, і в країні, яка веде бойові дії, звичайно, на кліматичні зміни звертають менше уваги. Але без на сьогоднішній день дієвої системи екологічних коридорів, через які буде здійснюватися зв'язок між об'єктами природно-заповідного фонду, ми не можемо говорити про післявоєнне ефективне відновлення об'єктів ПЗФ за рахунок обміну, наприклад, генетичним матеріалом.

Що хотілося би підкреслити. Хотілося би підкреслити кілька таких основних тез, які стосуються майбутнього, майбутнього об'єктів природно-заповідного фонду. Перш за все хотілося би наголосити, що країну за умови належної міжнародної підтримки, міжнародної допомоги ми зможемо відбудувати за кілька десятків років. На відновлення об'єктів природно-заповідного фонду, на відновлення екосистем підуть десятки, а дуже часто і сотні років. Деякі об'єкти природно-заповідного фонду, можливо, ми вже втратили назавжди. Так, наприклад, об'єкти, деякі об'єкти, руйнування яких стало наслідком каховської трагедії, яка, по суті, може розглядатися як приклад екоциду, екоциду стосовно України, стосовно української природи з боку країни-агресора Російської Федерації.

Друге. Об'єкти природо-заповідного фонду можуть стати модельними територіями для відновлення природних екосистем в  зоні ведення бойових дій і на окупованих територіях. Тому на сьогоднішній день ми повинні докласти максимальних зусиль в тих напрямках діяльності, які ми можемо здійснювати. В першу чергу  це моніторинг і оцінка збитків, збитків, які завдаються цим об'єктам природно-заповідного фонду.

Для роботи на територіях таких об'єктів варто залучати працівників тих установ, які виїхали з окупованих територій. Вони можуть, наприклад,  залучатися для того, щоб здійснювати або дистанційний моніторинг, тому що вони ознайомлені із ситуацією на місці, і та ж певним чином об'єктивна оцінка даних  дистанційного моніторингу для них буде простішою внаслідок того, що вони можуть порівнювати ці дані дистанційного моніторингу із власними знаннями ситуації на місці, з якою вони ознайомились при безпосередній роботі на цих територіях.

Крім того, варто докласти зусиль для того, щоб налагодити зв'язок з тими працівниками об'єктів природно-заповідного фонду або тими природоохоронцями, які опинилися на окупованих територіях, але готові працювати для України. З цією метою можна і варто залучати в тому числі і кошти міжнародних донорів...

 

ГОЛОВУЮЧА. Анатолій, мушу зупинити, бо вже час вичерпано…(Не чути) Останні слова.

На жаль, не чути знову було, пропав звук. Але дуже дякую Анатолію за доповідь і дуже конкретні пропозиції, акценти на моніторингу …(Не чути) ми створювали його десятки років біорізноманіття, так і не створили до війни. І знов продовжуємо співпрацю з "Екологія-Право-Людина" "Українська природоохоронна група" і UNDP, фактично всі організації працюють недержавні над створенням цієї системи моніторингу в Україні …(Не чути) І також дякую за акценти, за те, що ви наголосили на  важливості мати зв'язок з працівниками, які залишились на окупованих територіях, працівниками, які в зоні активних бойових дій, працівниками, які виїхали по тим чи іншим причинам в іншу  частину  більш безпечну України чи за кордон, це дуже великий ресурс,  який можна використовувати  в боротьбі... збирання інформації в боротьбі проти  агресора на нашому фронті, якщо можна так сказати,  охорони природи.

І наступне слово  я хочу дати Олексію Василюку – голові правління громадської організації "Українська природоохоронна група".

"Українська природоохоронна група" за останні  роки,  напевно,  була найбільш активною організацією, за ініціативою якої були створені  природоохоронні території. Навіть під час війни,  ви знаєте,  що вони створюються на місцевому рівні. Але площа, яка заповідається кожного року,  дуже мізерна. І для того,  щоб досягти показників 15-30 відсотків, які виставлені як критерії досягнення в Європейському Союзу, міжнародними конвенціями,  нам,  напевно,  треба буде такими темпами сотні,  якщо не тисячі років.

І я хотіла би дати слово Олексію. Олексій,  ти з нами?

 

ВАСИЛЮК О. Скажіть,  чи мене чутно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Тебе чути,  лише поки не видно.

 

ВАСИЛЮК О. Так,  не видно,  не знаю чому не видно. Видно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Тепер... Так,  так.

Олексію, розкажи, будь ласка, своє бачення розвитку системи природоохоронних територій в Україні.

 

ВАСИЛЮК О. Отож доброго дня, шановні учасники слухань! Наскільки я  пригадую,  це п'яті в історії України комітетські слухання в сфері природо-заповідного фонду. Я дуже вболіваю  за їхні рішення. Я знаю,  що коли були такі перші слухання, то їх результатом було в результаті створення 30 національних природних парків на зламі 2009-2010 років.

Всі оті... більшість сучасних національних парків України вперше в державному документі та в ... (Не чути) фігурували саме в рішеннях комітетських слухань 2008 року. Це,  ну, мені здається,  це дуже гарний привід вболівати за те, щоби рішення цих комітетських слухань також знайшли розвиток у нормативно-правових актах, в нових законах України, …(Не чути) чинного законодавства і у створенні нових …(Не чути) Власне,  це моя ...(Не чути) Звичайно, і Світлана Василівна, і Анастасія Миколаївна, і Юлія Юріївна – всі, майже всі виступаючі казали, що дійсно в нас замало об'єктів ПЗФ. І дійсно до нинішнього показника в 30 відсотків, який тепер є мірилом, скажемо, якості в Європейському Союзі, ми дуже далекі, тому що в нас 7 відсотків. І звичайно, ці 7 відсотків, вони були створені, починаючи з 1919 року, коли відбувся перший український заповідний об'єкт біосферний заповідник нинішній "Асканія-Нова".

Тобто працювати є над чим, але дуже багато об'єктів дійсно не створено через відмову користувачів, через затримку погоджень, через абсолютно різні причини. Дуже багато об'єктів лишаються в якості наукових обґрунтувань або у проєктів створення, і досі не реалізовані. І таких чимало об'єктів опинилося і на територіях, які… на цей час є тимчасово окупованими. Мова не про території, про які говорив Анатолій, які є в зоні активних бойових дій, і дійсно це зона катастрофічного руйнування ландшафту не тільки природного, а й антропогенних ландшафтів сільськогосподарських, населених пунктів. Ми все це добре знаємо, і мова не про ці території Мова про території, які опинилися в глибокому тилу окупанта з самого початку вторгнення, або навіть у 14-му році. Це території, на яких взагалі не було жодних бойових дій.

Я знаю, що зараз деякі опоненти цієї ідеї кажуть, що: ми не знаємо, що там відбувалося, ми не можемо перевірити. Звичайно, ми не можемо перевірити, але ми добре знаємо, що там не відбувалося жодних бойових дій і території, які протягом тисячоліть підтримували біорізноманіття, вони і далі його підтримують, якщо там не було бойових дій.

Тому в певний момент виникла ідея, її підтримали, було звернення до Президента України. Якщо не помиляюсь, торік його підтримали науковці з 46-ти, якщо не помиляюсь, наукових установ України, це дуже багато, – ідею пропонувати державі створювати об'єкти ПЗФ, не чекаючи деокупації, якщо ми знаємо, що там не було активних бойових дій. І ця ідея, вона надзвичайно важлива як з природоохоронної точки зору, так і з політичної.

Чому з природоохоронної? Тому що саме на тимчасово окупованих територіях залишилася найбільша кількість незаповіданих, великих за площею, природних територій – це, наприклад, Донецький кряж. Після того, як я зараз спробую завершити, а потім я покажу кілька фотографій. Наприклад, Донецький кряж понад 200 тисяч гектарів абсолютно непорушених кам'янистих степів. Навіть радянська влада…

Добре. Давайте погортаємо. Я прошу просто погортати фотографії. Понад 200 тисяч гектарів абсолютно непорушених ландшафтів. Тому що навіть радянська влада не змогла їх опанувати. Це кам'янистий степ, там неможливо орати, неможливо нічого саджати, там можливо лише випасати худобу. Ця територія ніяк не порушена. На жаль, вона опинилася в окупації ворога з перших днів вторгнення у 2014 році і вона в чудовому стані. Не треба говорити, що вона не пошкоджена.

Україна може перейменовувати міста, перейменовувати вулиці. Наприклад, територія з цієї фотографії – це Довжанський район, на момент окупації це був Свердловський район. Ми ж змогли його перейменувати, то чому ми не можемо оголосити цю територію за кастингом. Я, наприклад, член комісії, як на громадських засадах, член комісії з екології двох міст, які знаходяться в окупації. Одне з них повністю знищено, комісії нікуди не ділися, вони продовжують працювати. Плануються громади, відбуваються різні державні рішення і ці рішення, вони всі врегульовані законодавством про повноваження обласних військових адміністрацій. Так само, обласні військові адміністрації мають право… голови обласних військових адміністрацій мають право створювати, оголошувати об'єкти Природно-заповідного фонду на тимчасово окупованих землях. Це навіть є в законодавстві, це є в їхніх функціях. І Херсонська, Луганська, Донецька області, де є такі величезні площі, частково Запорізька, там їх менше, але теж там є класні території. Це території, де можна, не чекаючи деокупації, оголошувати території ПЗ ті, на які вже є обґрунтування. …(Не чути) науки немає ніяких з цим проблем.

Політична сторона питання. Росія, яка є дуже, ми розуміємо, це дуже агресивний окупант, який проявляє себе, він включив наші області до своєї Конституції і купу всього іншого зробив, щоб показати, що ця територія – Росія. Вони створюють в Криму, в Донецькій, в Луганській областях нові природоохоронні території, показуючи, що їхня держава працює на цій території, а ми цього не показуємо. Чому Україна не створює природоохоронні території в цих областях, показуючи, що ми не забули про те, що це Україна? І це було би логічно. Я сумніваюсь, що хтось з присутніх не вірить в деокупацію або не вірить в те, що це Україна. Безсумнівно, це Україна, і ми не повинні сприймати її якось інакше як якусь ущербну територію. Вона така ж сама прекрасна, просто зараз ми не можемо туди поїхати. Ми змушені очікувати деокупацію.

Тому я дуже хочу закликати представників Міндовкілля, обласних військових адміністрацій не боятися таких рішень. Ми зараз з колегами працюємо над тим, щоб підготувати одним пакетом обґрунтування на великі заказники на Донецькому кряжі. До речі, вони ще не відбулися, їх не встиг підписати ще Віктор Ющенко в 2010 році. Був навіть проект указу Президента про частину цих заказників.

Тому ми зараз готуємо таку велику пропозицію. Я дуже закликаю її підтримати, бо це непошкоджені території, це прекрасний край, який, на жаль, дуже багато українців досі не бачили. А можете погортати, будь ласка, ще пару фотографій. Далі, будь ласка. Крім степів є байрачні ліси. Вони теж є лише на Донецькому кряжі на сході України. З присутніх я принаймні знаю, що це  мала батьківщина Юлії Юріївни. Я не знаю, хто з інших присутніх родом з Донеччини, Луганщини. Погортайте, будь ласка, далі. Але це прекрасний край, де є степи, де є скелі, де є річки, які не перестають текти навіть в саму літню спеку. І ці території, вони просто в окупації.

Це останній слайд. І це, власне, люстрація, що таке власне Донецький кряж. Кряж – це залишок колишніх гір, дуже давніх, які просто льодовиками за багато тисяч років були згладжені. І це ландшафт, на якому неможлива ніяка війна ні в якості господарства і ніяка промисловість. В такому вигляді території є мільйонами років. І повірте, за ці роки окупації ця територія не змінилась ніяк.

Тому я ще раз дуже рішуче закликаю всіх, хто може, сприяти прийняттю цих рішень. Ми підготуємо всі можливі обґрунтування ...(Не чути) території, де не було ні пожеж, ні військових дій, які дійсно ніяк неперетворені, але ми повинні показати світу ми не перестали думати про цю територію як про прекрасну територію України. Ми продовжуємо визнавати її цінність, ми знаємо, що вона досі така, якою ми її любили, могли туди їздити, така, якою ми її побачимо, коли зможемо повернутись.

Дякую. Я бажаю цим слуханням, як я сказав на початку, повністю реалізувати рішення і нехай це буде багато класних державних рішень, основою яких будуть речі, які ми сьогодні озвучуємо. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Олексію, за твої ідеї, які ти озвучив для пропагування створення мережі природоохоронних територій і Донеччини, Луганщини, своє зберігання степів. І ще одне дякую за те, що ти абсолютно втримався в 10 хвилин, які відведено для цієї доповіді.

І Олексій підняв уже питання, порушив про те, що степові ділянки, приморські ділянки дуже постраждали на території України, дуже постраждали від війни. Це стосується так само Азово-Чорноморського коридору. Тут і від  Меотиди, національного природного парку, який спочатку був окупований в 14-му році, частинка, потім уже в 2022 році, і до Чорноморського біосферного заповідника, і інших територій, які постраждали від наслідків теракту на Каховській ГЕС. І це низка дуже цінних територій, які є цінними не тільки для України, не тільки для Європи, а і в світовому масштабі. Тут міграційні шляхи проходять багато і багато можна про ці території говорити.

І я хочу дати слово Віктору Демченку, заступнику директора з наукової роботи Інституту морської біології Національної академії наук України, щоб він розказав більш детальніше про це. І також Віктор недавно повернувся зі Збройних Сил України, у нас два воїни є в доповідачах, я вам дуже вдячна. (Оплески)

 

ДЕМЧЕНКО В.  Дякую.

Там у мене є презентація невеличка, може, так зручніше буде зрозуміти, про що я буду говорити. Моя доповідь буде поділена на дві частини. Перша – загальнотеоретична з наукової точки зору, що ми маємо на сьогоднішній день з територіями ПЗФ. Інша –  що нам треба далі робити і який стан там територій природно-заповідного фонду ...(Не чути)  

Наступний слайд. Природоохоронні території, я думаю, що всі розуміють масштаби тих територій, скільки у нас їх є і що з ними треба робити. Всі вони створювались досить давно, і ми сьогодні говорили, що за сто років природо-заповідної сфери ми створили 4 мільйони там з лишнім територій, це 9 тисяч територій природо-заповідного фонду різного статусу. Це надзвичайно велика кількість різної роботи, яку треба робити, щоб з ними щось… якимось чином управляти.

Окрім того, створили Смарагдову мережу, на жаль, немає у нас законодавчого регулювання цієї території. У нас є водно-болотні угіддя, які підписана конвенція, немає імплементації цих положень в наше законодавство до кінця, вони слабо досліджуються, є проблеми з їх управлінням і так далі. Є потужна екологічна мережа і Закон "Про екологічну мережу", але це ще більший пласт проблем, який виникає з її функціонуванням. Тобто у нас є великий потенціал, а ми це все хочемо збільшити ще втричі. При цьому ми розуміємо, що ми з цим вже не можемо дати раду до кінця, так як нам хочеться і  так, як вимагає від нас Євросоюз.

Чому так? По-перше, Закон про території природно-заповідного фонду створений у 1992 році. В той період це була принципово інша країна з іншою сферою діяльності, баченнями, науковим забезпеченням і так далі. І ми намагались постійно вдосконалювати цей закон, законотворці, науковці, міністерства, різні були ініціативи, ми наробили там 25 правок, які по-різному відобразилися взагалі на заповідній справі як галузі. І там є багато позитивного, але є багато і складнощів, які створили ці зміни. Тому теж це треба враховувати.

Цей закон не має мобільності щодо функціонування територій в різних природних зонах, в різних територіях, з різним історичним надбанням, яке там існувало, з традиційним природокористуванням. Тобто він досить такий, закостенілий, який не дає мобільності щодо управління на місцях саме місцевими громадами, місцевими адміністраціями.

Цей закон не враховує земельну реформу, не враховує адміністративну реформу, не враховує інші реформи, які відбулися в Україні, і відповідно накладає великий пласт проблем, які ми не можемо вже вирішити силами міністерства, адміністрації або того законодавства, яке є на сьогоднішній день.

Земельна реформа і велика кількість приватних земель, ну, вона дивує, що ми не можемо цим також… (Не чути) Я сьогодні здивувався, що у нас 24 тисячі, чи 23 тисячі земель, ділянок виділено на територіях ПЗФ. Я знав цю проблему, але я не знав, що це масштаби саме в такій кількості, тому що це досить багато.

Ну, і орган управління, про який ми сьогодні не раз уже говорили, - це є ключовим моментом. Тобто ці проблеми, з ними треба жити.

Які ми бачимо зараз взагалі парадигми функціонування заповідних територій? Перш за все, сучасне бачення, що території повинні заробляти.
Це, мабуть, добра ідея, але заробляти в сфері охорони природи – це, мабуть, трішки важко і не завжди реально. Це спонукає парки працювати з природними ресурсами, інтенсивно їх використовувати і так далі, і так далі. Це, мабуть, не та модель, до якої ми прагнемо.

Перекладання відповідальності. У нас немає єдиного органу управління, відповідно на місцях, в  областях функціонування цих територій є проблемним. Ну, і так далі. Найбільш важливо, мені здається, що у нас немає чітких індикаторів ефективності функціонування установ. Ну, тобто, що повинно бути індикатором ефективності створення природно-заповідної території. От ми створюємо об'єкти, але що вони дали? Ми можемо говорити про те, що це дозволило відновити, там, рідкісні зникаючі види, це збільшило популяцію видів і так далі, і так далі?

Все це є проблемним, і відповідно ті надбання, які в нас є на сьогоднішній день, ми не можемо до кінця реалізовувати. Бажані особливості, звісно, щоб ці території були… функціонували... підходи до сталого функціонування, і пріоритетом саме збереження природних комплексів, які можна ідентифікувати, оцінювати, мати чіткі індикатори і так далі. Вони повинні формувати позитивний імідж саме серед місцевих громад, інакше ми не зможемо розвивати, збільшувати ту площу, тому що, на жаль, імідж природно-заповідного фонду на місцевому рівні він досить низький, це є проблемою для розвитку територій в майбутньому.

Бажані кроки, ми про це говорили, і частина з них уже в нас напрацьовані в цій залі. І ми говорили про необхідність однозначної зміни взагалі філософії природно-заповідної території, тому що закон 92-го року він трошечки складний для виконання в сучасних умовах.

Що стосується тих проблем в Азово-Чорноморському регіоні. У нас можна їх поділити на дві: це окуповані території, території на лінії зіткнення. Для них є різні проблеми. Попередні доповідачі вже згадували про зміну статусу територій, погіршення режиму охорони, відсутність наукового супроводу і так далі. Це проблеми, які є на окупованих територіях, на сьогоднішній день будуть погіршуватися і збільшуватися. На лінії розмежування це пряме знищення біотопів, знищення видів. Ми можемо згадувати Каховську трагедію, яка була досить критичною і є критичною саме для пониззя Дніпра, для Чорного моря. І наш інститут вивчав впливи цих територій на Чорне море дистанційно, на жаль, тому що на сьогоднішній день це зробити технічно ми не можемо. Але ці проблеми вони існують і будуть погіршуватися в подальшому.

Ми намагалися аналізувати, скільки всього територій, яка частина в Азово-Чорноморському регіоні потерпає від проблем. Ви бачите, що це досить велика кількість різних територій природно-заповідного фонду, які саме на національних... морські ділянки, які потерпають від воєнної агресії, це території Смарагдової мережі, які... Ми бачимо, що загалом в регіоні 27 об'єктів, 6 – на лінії розмежування. Водно-болотні угіддя також багато кількість, 13 з них окупована, 3 на лінії зіткнення. Відповідно ці міжнародні зобов'язання також потребують реакції від науковців певної проблеми.

Основна проблема – це доступ до території і найбільша проблема на сьогоднішній день, мабуть, це відсутність системи моніторингу, про що ми говорили неодноразово і говоримо зараз. І ті директиви, які підписала Україна в рамках Водної Рамкової Директиви, морської стратегії, вони в нас підписані. Ми розробили вже державний моніторинг вод, але, на жаль, він зараз трошечки заморожується і не фінансується, не розвивається як потрібно, а це треба робити, тому що сказати, що відбувається в морських акваторіях, прибережних акваторіях без системи моніторингу досить складно. У нас, наприклад, є сьогодні наукове судно "Борис Александров", яке стоїть в порту Одеси, яке потребує якихось кроків, що з ним далі робити, тому що воно може постраждати під час постійних атак Російської Федерації, а це проблема. Це інструмент, який може дозволити нам в подальшому ефективно здійснювати систему моніторингу.

Я намагався оцінити, які масштаби різних видів моніторингу в нас в державі існують і здивувався, що цей перелік досить великий,  і більшість з цих систем моніторингу, на жаль не працюють. Я не буду залишати, коментувати ці великі проблеми, які є, науковці, мабуть, це знають і міністерство це знає, але слід зазначити, що на сьогоднішній день у нас відсутній чіткий інструмент оцінки стану біорізноманіття і оцінки тих змін, які відбуваються. Без цього ми не можемо говорити про збитки, про оцінку того, що буде після деокупації, що буде в рамках необхідності обґрунтування нових територій і так далі.

Тобто ми втрачаємо на сьогоднішній день велику кількість територій, екосистем, біотопів, не маючи інструментів їх оцінки. Наприклад, по оцінці видів, які ми говорили, у нас немає жодних на сьогодні затверджених чітких методик моніторингу біорізноманіття. Проект… порядок моніторингу, який розроблений і висить на сайті міністерства, він є таким декларативним на сьогоднішній день, він не підкріплений жодними інструментами його виконання, тому що, на жаль, для того, щоб це функціонувало, треба перш за все чітке розуміння, хто за це відповідає і хто робить саме дослідження в полі, на місцях, от цих інструментів немає.

Мабуть, міністерство і ми намагаємося, щоб це робили в установах природно-заповідного фонду, але вони це роблять в рамках там програми літопису природи, який також був розроблений в 90-х роках і який взагалі  на сьогоднішній день є ну таким трошки застарілим інструментом для оцінки стану екосистем.

Тому проблем, які ми маємо на сьогоднішній день, є досить багато, я намагався їх тут зібрати в якомусь ключі. Для державного регулювання і для органів влади, для нас, для науковців, я бачу, необхідно перш за все розробити єдині стандарти обліку біорізноманіття, індикатори біорізноманіття і, можливо, розробити систему, ефективну систему саме моніторингових майданчиків, де здійснювати ці дослідження. Тому що ми не можемо досліджувати все біорізноманіття  на всій території.

Дякую за увагу. Я теж намагався вкластися. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Дуже дякую, знову ми порушуємо питання, я думаю, це буде ще чергово порушуватися в наступних сесіях, моніторинг біорізноманіття, ведення кадастру тваринного і рослинного світу і так далі, без цих даних, без основи і без науки заповідна справа не може жити. Знов же ж порівнюючи з країнами Європейського Союзу, в агентствах, в більшості випадків працюють не держслужбовці… тобто вони мають посаду держслужбовця, але вони не є спеціаліст з назвою посади, спеціаліст головний, провідний і так далі, а вони є ботанік, зоолог. Тобто ми без цього, без наукової основи ми не зможемо розвивати, як би ми не хотіли.

І останнє в нашій частинці, я хочу представити Міхаеля Бромбахера, який представляє Франкфуртське Зоологічне Товариство, яке знов же ж в Україні працює вже десятки років, допомагає природоохоронним територіям Полісся та Карпат. Зараз більше їхня діяльність сконцентрувалася в Карпатському регіоні, але з перших днів війни протягом тривалого часу вони забезпечували допомогою більшість установ природно-заповідного фонду, це від медицини до палива, до  проживання наших співробітників,  які змушені були виїхати за кордон і багато,  багато,  багато іншого їхня команда робила за допомогою також людей і організацій в Європейському Союзі... європейських країнах,  які  допомагали цільово природоохоронним територіям. Я дуже вдячна за це,  Міхаелю.

І Міхаель,  скоріше всього,  що продовжить вже  почате те ж саме,  що говорили попередні спікери, це про реформування системи,  він може побачити зі сторони нашу проблематику,  що не завжди можемо побачити ми.

Також хочу попросити всіх приготуватися, бо Міхаель,  хоча вивчає українську і знає українську,  і може говорити вже,  але,  звичайно,  що йому буде легше англійською говорити. Він буде виступати англійською.

Прошу,  Міхаель.

 

БРОМБАХЕР М. Дякую,  Настя.

Шановна Юлія Юріївна,  шановні колеги,  дякую за запрошення,  за цю важливу зустріч та дискусію. І,  будь ласка, дозволите мені продовжити свою презентацію  англійською, як Настя сказала. Добре.

(Синхронний переклад)

Отже,  я буду говорити про дві речі сьогодні. Перше – розширення природозахисного фонду в України, заповідної системи природоохоронних територій в Україні. Мої колеги говорили вже про це. З точки зору соціологічного мого товариства ми вже десь тисячу років працюємо і працюємо дуже активно на... взагалі на глобальному рівні. Тобто основна наша місія – це підтримати всім чим потрібно ці процеси. Тобто це можуть бути: їжа,  автомобілі,  уніформа. У 18 країнах ми працюємо і в Європі  ви можете бачити, у нас дуже велика програма ведеться в Україні, в українському Поліссі. Ми підтримуємо 13 національних парків, також є декілька об'єктів Полісся.

Ми працюємо на дуже красивих, найкрасивіших, мабуть, ландшафтних парках в Україні, і в тому числі один з них – це найбільший лісовий масив. І, звичайно, це перлина Європи, це, можна сказати, амазонка України у Поліссі. Українська команда, ось вона, там працює 20 людей. У нас є механіки, є теслі, є бухгалтери, тобто ми базуємося …(Не чути)

Настя вже сказала, починаючи з повномасштабної війни, ми працювали усюди на підтримку нашого природного фонду, в тому числі на передньому краї військових дій, на лінії розмежування, надаючи продукти харчування, матраци, спальні мішки і так далі. Тобто ми працюємо в захищених, вірніше, в природоохоронних територіях ПЗФ з дітьми, з людьми, які там залишилися, ми надаємо машини, у нас є свій парк автомобілів.

Зараз, переходячи до тих речей, які ми сьогодні обговорюємо, про розширення ПЗФ. Для України зараз важкі часи, але захист довкілля – це також дуже важливо, незважаючи на це. Для нас дуже важливо працювати з вами, тобто сім'ям, дітям, дорослим мати можливість відпочивати на природі. Захист та розширення природоохоронного фонду – це дуже важливо. І, починаючи з 2000-го, ми дуже багато природних національних парків започаткували, є кілька прикладів з Полісся. Ми, в Поліссі в тому числі, влаштували Радзивілівський парк, Лужанський, Радзивілівський, Карпатський біосферний заповідник. Дуже багато парків в Україні повинні бути захищені і, власне, це йде в ногу з нашими глобальними амбіціями… тобто мати 30 процентів територій як сухопутних, так і морських територій, повинні бути перетворені в захищені, тобто в заповідний фонд. Із них дуже багато мають бути дуже серйозними природними заповідниками, які суворо охороняються, резерватами.

Крім того, є ще кроки в цьому напрямку, я думаю, це те, що важливо, що в Україні є дуже багато ПЗФ. Ми говоримо про те, що найбільш важливі з них повинні бути підтримані, захищені. Друге – це те, що ті, хто займається впорядкуванням земель, повинні звертати увагу на те, що це заповідні території, і парк повинен контролювати ці території самотужки. Це дуже серйозна мета для… (Не чути), збереження дикої природу в усьому світі. Тобто, звичайно, ми повинні орієнтуватися на те, що дика природа повинна сама хазяйнувати в таких місцях. І звичайно, для України також це дуже амбітна мета.

Ми говоримо сьогодні про те, що нанесена дуже велика шкода, в тому числі на Сході України, де ми втратили, дуже серйозно втратили біорізноманіття. Але Карпати та Полісся ще й досі мають хороший потенціал до збереження, до захисту того, що там залишилося, захисту цих чудових листявих краєвидів.

Друге питання – це те, що стосується реформування сектору захисту природи. І ми в Україні працюємо близько 20 років з національними парками, в Німеччині з національними парками, ділимося нашим досвідом, нашими інсайтами. І є міністерство – це, звичайно, добре, але дуже багато мусить бути зроблено для того, щоб захистити ці території і, звичайно, ми говоримо про дуже серйозну роботу. Ми говоримо і про внесок агенцій в цю справу, може бути одним з рішення. Зараз іміджева проблема для туристів: ці національні парки можуть створювати дуже серйозну принаду. Але поки що з юридичної точки зору невідомо як це зробити, тому що нам потрібно покращити правління цими національними парками, тому що ці національні парки є принадою для туристів, туристи приносять з собою кошти, кошти можуть бути запущені на збереження цих парків.  

Ще кілька моментів. Я вже говорив про управління, про те, хто повинен, де брати персонал для роботи. Тобто крім того, поки що зберігається старого стилю структура управління, де директор є, так би мовити, царем, а рішення не приймається на середньому рівні.

Але ми повинні перейти до більш динамічної, більш мобільної структури, особливо в тих парках таких як Карпатський заповідник, де є досить багато персоналу, місце дуже важливе в тому числі для європейського типу парків.  Тобто ми повинні подбати про те, щоб  зарплата відповідала очікуванням молодих кваліфікованих кадрів, які б могли прийти і працювати. Все це, звичайно, пов'язане з фінансуванням, яке становить серйозну проблему, і для парків це великий тягар, тому що необхідно якимось чином вертати туди туристів, особливо в ті парки національні, які можуть заробляти гроші. Там повинна  бути прозора система електронних виплат. Я думаю, що це може допомогти новим поколінням,  які будуть працювати вже в умовах прозорості. І таким чином ми повинні,  мабуть, створити трастовий фонд, який зміг би координувати зусилля з оплати,  скажімо,  і топлива,  і зарплат в ці важкі для економіки часи.

Також ми чули про систему захисту, яка є хорошою в Україні, це хороша система захисту. У вас є багато єгерів. Але їхня зарплата дуже низька. Але, скажімо,  для молодих ця зарплата, цей рівень не є привабливим,  він дуже низький. Крім того досить серйозні витрати пов'язані із технологіями, з обладнанням для того, щоб... ну,  і  поки що не дуже використовується дрони для моніторингу, спостереження в заповідниках. Я думаю, що це повинно бути покращеним. І крім того багато що коріниться в радянській системі. Цю систему необхідно покращувати,  оновлювати,  переводити в позитивне ставлення, яке могло б відображати українські традиції. І тоді туризм і туристична інфраструктура могла би бути пов'язаною із інфраструктурою цих парків. Звичайно, кошти на обслуговування досить високі, тому що всі об'єкти там досить старі і вже зношені.

І останні слайди. Які можуть бути пропозиції? Це дуже стара фотографія,  може,  кілька облич вам знайомі. Це комітет з реформ,  який призваний реформувати природно-заповідний фонд. Цей комітет експертів може спиратися на досвід експертів з інших країн, які також можуть бути членами такого комітету, які можуть приймати рішення, в тому числі сидячи за круглим столом, який можна зорганізувати, або якісь конференції такі подібні до нашого сьогоднішнього заходу. І стратегія повинна бути вписана у законодавчі документи.

Я сподіваюся, що те, що сьогодні у нас є в руках, це проєкт програми. Ми говоримо про… у нас повинні бути критерії якості таких парків, які повинні базуватися на оцінках, які буде надавати комітет. І ми повинні слідувати цим критеріям з точки зору місцевих органів цього управління. Це досить хороша система, тому що у нас є комітет, є  стратегія і є критерії, які ми запропонували.

Дуже дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, Міхаель, за погляд зовні, зверху, збоку на нашу заповідну справу. І я думаю, що ми всі підтримуємо ті пропозиції, які Міхаель озвучив, при тому вони перегукуються із Віктора пропозиціями. Дуже дякую.

Тепер ми переходимо до частинки нашої бесіди, це питання/відповіді. Нагадую, 2 хвилинки – на питання, максимум 5 хвилин – на відповідь. Але у нас тут тільки 10 хвилин є. Тому це, я думаю, що буде одне питання - одна відповідь. Але не переживайте, по цьому блоку питання воно не завершується. У нас буде кава-брейк. Потім ще доповідачі, і вже багато часу для обговорення.

Бачу пана Миколу, руку першого побачила. Даю слово.

 

_______________. Анастасія, не забудьте…

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, називайтесь.

 

РИБАК М. Карпатський біосферний заповідник, Микола Рибак.

Я хотів подякувати пану Міхаелю Бромбахеру за ту величезну допомогу, яку надано якраз Карпатському біосферному заповіднику та іншим установам Карпатського регіону. Зокрема, Карпатський біосферний заповідник отримав дуже потужну допомогу щодо придбання, забезпечення транспортом, мотоциклами, оргтехнікою, проводяться ремонти інфраструктури, тобто дуже потужна і необхідна допомога сьогодні технічна і інша.

Але хотів поряд з тим запитати пана Міхаеля, чи є можливість сьогодні десь допомогти іменно в плані фінансування розроблення проєктів з землеустрою та менеджмент плану щодо території, яка зараз вже практично в заповіднику, але ми не можемо приступити до передачі в постійне користування, оскільки немає коштів у бюджеті.  От питання такого порядку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Міхаель, do you understand?

 

БРОМБАХЕР М. (Синхронний переклад)

Складне питання, тому що ті плани, які стосуються проєктів землеустрою і землевпорядкування, не дуже легко знайти на міжнародному рівні фінанси. Але з точки зору взагалі управління, у нас є фінанси, які можуть бути виділені німецьким урядом. Я думаю, що ми знайдемо… (Не чути)

 

ГАМОР Ф.Д. (Не чути)… Так як це робиться, наприклад, у США всі надходження від національних парків, там величезні надходження…

 

ГОЛОВУЮЧА. Надати ще слово онлайн, тому що офлайн ми можемо за кавою поговорити один  з одним. Останнє слово перед кавою-брейк, там я бачила, Олексій Бурковський піднімав руку.

 

БУРКОВСЬКИЙ О.П. Так. Доброго дня! Чутно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так.

 

БУРКОВСЬКИЙ О. У мене дуже коротко, декілька тез. Дивіться, для того, щоб нам вирішити реальні справи у сфері розширення природно-заповідного фонду, нам потрібно вирішити ключове питання земель. А щоб вирішити земельне питання, потрібно кардинально переглянути земельну політику та систему управління  земельним ресурсом.

У нас, ми говоримо, що екологічна політика є наскрізною, тоді в такому випадку земельну політику має формувати Міндовклля. До того ж воно у нас відповідає за природні ресурси. Якщо ми суто утилітарно будемо розглядати землю, тоді це природній ресурс, а за природний ресурс у нас відповідає саме Міндовкілля. Розумієте, проблема в тому, що допоки земельну політику буде формувати аграрно-промисловий комплекс, ми ладу в земельній політиці і в екологічній не зробимо. Бо тут є прямий конфлікт інтересів. Аграрна галузь – це галузь, яка зацікавлена в освоєнні земель для себе і вона не може формувати земельну політику для всіх.

Тому, перше, функції формування земельної політики потрібно передати Міндовкілля, адже це ресурс, скажемо так, утилітарний, а законодавчу ініціативу потрібно передати з Комітету з аграрних питань в Комітет з питань екологічної політики та природокористування. І останній один із законопроектів, який запропонував нам аграрний комітет, коли хочуть консервацію земель подати у вигляді вирощування олійних культур, вибачте, це вже ні в які ворота не лізе.

І ще, останнє. Якщо вже у нас ринкова економіка, якщо вже у нас дозволено ринок сільхозземель, тоді держава має максимально використовувати цей механізм для викупу земель під природно-заповідний фонд, в тому числі у приватних власників. Бо  у нас децентралізація наробила дуже багато лиха, коли і земельна реформа, і децентралізація призвела до того, що у держави просто немає земель. Але у нас тут є ще одна проблема, це наш сумнозвісний закон про дерегуляцію в земельній сфері. У нас в статті 131 Земельного кодексу не прописано пріоритетне право купівлі земель для держави, воно прописано для надрокористувачів в першу чергу, а потім вже для орендарів аграріїв.

Отже, ця стаття потребує кардинального перегляду, а я закликаю, якщо у нас тим більше буде створено агентство природоохоронне, щоб держава проявляла політичну волю і активніше використовувала Закон про вилучення земельних ділянок для суспільних потреб. Тим більше,  що війна, на жаль, цьому буде і сприяти, бо багато земель залишаться в такому стані, що приватні власники їх не зможуть використовувати і цим землям буде якось потрібно буде визначатися. І найкращій варіант – їх законсервувати, а потім із часом, коли там відновляться природні екосистеми,  передати в природно-заповідний фонд.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую,  Олексію. (Оплески)

На тому наша перша частина першого блоку завершується. Так,  ще пан Сергій хоче,  дати слово – даю.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Ще коротку ремарку, підсумувати трошки попередніх спікерів виступи. Хотів би зазначити, що в зв'язку із браком часу не весь виступ в мене вийшло доповісти. Але щодо, пане Борисе,  по  вашим  зауваженням,  всі зазначили,  всі будемо опрацьовувати. Але хотів зазначити,  що взаємодія з геокадастром – підписано вже договір про обмін інформацією,  вже направили їх екземпляр,  тобто  вже процес стартував.

Інформацію з кадастру ПЗФ,  кадастр ПЗФ опрацьовується наказ міністра в Мін'юсті,  там вже нам фінальні правки дали в робочому порядку,  тобто уже там найближчим часом ми його затверджуємо. По уніфікованому підходу по збитках будемо опрацьовувати,  це актуальна тема.

Також по експертних висновках у нас також спільно  з громадськістю розроблено  проект закону про внесення змін,  тому будемо його також із комітетом  опрацьовувати і штовхати його, щоби вносити і регулювати цю історію. Тому що воно не має так бути і не може так бути, тому що тут порушена логіку.

По моніторингу також проект постанови нами розробляється по частині заповідній. Якщо коротко,  такі ремарки.

І також дуже гарна ідея створення на тимчасово окупованих територіях об'єктів, тут треба опрацьовувати, давайте,  дуже актуальна, власне, і суперпатріотична ідея, так що давайте ми підтримаємо обома руками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

На рахунок останнього питання, ми точно прийдемо до вас, будемо обговорювати це.

Ми запізнилися вже разом на пів години. В нас мала наступна сесія початися ще 3 хвилини тому. Пропоную пів… на каву-брейк, я думаю, все рівно треба залишити пів години, тому що це часне обговорення і хто знає, що ефективніше – обговорювати в кулуарах за чашкою кави чи говорити тут. Тому пропоную зібратися без п'яти перша на наступну частину. Дякую всім. Дякую спікерам.

 

(Після перерви)

 

Модератор – Тетяна Тевкун, менеджер проєктів зі збереження біорізноманіття та адаптації до зміни клімату ПРООН в Україні

 

ГОЛОВУЮЧА. Наш доповідач, я думаю, що він трошки і продовжить цю тему, тому що в нього назва щодо земельної політики та природоохоронної території, яка надзвичайно важлива для створення природно-заповідного фонду, а також їх існування, оскільки ми розуміємо, що природно-заповідний фонд ми не можемо розглядати як суб'єкт, дуже важливо дивитися як впливають інші політики саме на це.

Тєстов Петро, будь ласка. В мене клікер для презентації, можливо, Настя поможе тобі.

 

ТЄСТОВ П. Дуже дякую за представлення.

Насправді Олексій Бурковський в своєму коментарі навіть трошки зачепив тему моєї презентації. Вона дуже важлива, я спробую пояснити, чому.

Колеги казали, будуть далі казати, що нам треба в… (Не чути) території доходити до площ, які є в Європі, як від нас вимагаються. Але давайте подумаємо, де ми їх будемо створювати. Ліси, по офіційній статистиці вони займають 15,9 відсотка території. Усюди стоять знаки питання, тому що реально ніхто в Україні не знає розподіл між ландшафтами, це все цифри останні офіційні державні, які, в принципі, не відповідають реальності. Якщо у нас стоїть умова про 30, одними лісами ми не доб'ємо цього. Водно-болотні угіддя – невідомо. Пасовища, сіножаті – офіційно відсотків… (Не чути) я думаю, воно не сильно відповідає реальності, але все рівно до 30-и… (Не чути)

Далі питання, є ще перспективні, які… що це не використовувані… (Не чути) самостійні ліси, малопродуктивні, піски тощо, все рівно це якби невідомо і це той наш резерв, де ми можемо створювати природоохоронні території. Ми ж не будемо створювати природоохоронну територію, де житлова забудова.

Далі ще важливий момент, який треба згадувати. Згідно Закону про ПЗФ, ПЗФ – це не тільки для збереження, це і для відновлення. Тобто коли ми створюємо природоохоронні території, маємо думати і про перспективи відновлення.

Коротко скажу про лісовий фонд. …(Не чути) в лісах де-факто призупинилося, причина – категорична позиція ДП "Ліси України", яке відмовляється погоджувати. Доходить до абсурду. Я є членом робочої групи при Міндовкілля з певного питання і нам зайшов лист від ДП "Ліси України", де написано, що вони погоджують створення… (Не чути) скасування, якщо Житомирська ОДА і міністерство їх не послухають, вони підуть в суд. Це виглядає абсурдом, коли державна політика, державне підприємство погрожує судом державним органам за виконання державних задач збільшення ПЗФ. Але будемо знову про нелісові екосистеми, що навіть якщо ми доб'ємося заповідання всіх лісів, окреме питання і там є ліси, які, може, і не варто заповідати. Але без заповідання лісових екосистем ми ніколи не досягнемо поставлених цілей по заповіданню. А для цього ми маємо змінити земельну політику, інакше ми не зможемо забезпечити ні біорізноманіття, ні ефективну мережу природоохоронних територій. Це не тільки стосується ПЗФ, та ж Смарагдова мережа, вона не буде ефективно працювати, якщо не буде інтегрована в земельну політику.

У нас є купа законодавчих актів, які передбачають зменшення площі орних територій. І можна навіть побачити, що Держгеокадастр звітується, що площа зменшується. Насправді це повний фейк, тому що з якогось моменту стали рахувати не по формі 6-зем, а те, що внесено в кадастр. Тобто в реальності ніхто не знає, скільки пасовищ. Просто люди, які виїжджають за межі міста, вони бачать, що пасовища розорюються, зворотного процесу не відбувається.

Далі, є державна політика і євроінтеграція. А це коротко, за останні півтора року ініціативи від Мінагрополітики, аграрного комітету спрямовані на збільшення розорення. Закон про консолідацію земель аби розорати лісосмуги, знищити дороги, які є, які розділяють ці всі території. Скасувати особливий статус торфовищ, які визначені законодавством, спростити зміну цільового призначення. Вирощувати олійні та енергетичні культури замість консервації земель. Підтримка повторного ... (Не чути) дотацій аграріям, які не роблять заходи з меліорації. З Державного бюджету України збираються фінансувати осушення полів. Ведення процедури ініціатора земельних торгів, коли будь-які фермер може вибрати будь-яку ділянку вільну в громаді, подати пропозицію, виставити торги під оранку, і громада навіть не має права відмовити. На щастя, частину цих законопроектів вдалося завдяки позиції і Міндовкілля, і... (Не чути) змінити. Частина рухається, із великою вірогідністю, я думаю, десь на наступному тижні, через пару тижнів аграрний комітет підтримає законопроект про виробництво олійних культур.

Далі. Є проблема, що навіть існуючі обмеження, які в нас є, масово ігноруються, лишаються лише на паперах. Стаття 80 Водного кодексу, де написано, що заборонено розорювати заплави малих річок. Ця стаття абсолютно мертва, вона не працює в реальності. Прибережні захисні смуги десь працюють, десь не працюють. Круті схили. У нас заборонено розорювати схили більше 7 градусів. Можна виїхати і подивитися, що таких схилів просто дуже багато. Пасовища і сіножаті.  В 2022 році було введено обмеження. Теж продовжують розорювати. Самосійні ліси і природно-заповідні території, про них трошки приклад.

Є в нас ПЗФ, які лише … (Не чути)… в першу чергу господарські зони національних природних парків, до прикладу, це Подільські Товтри, Мезинський, Карпатський. Причому є велика кількість земель, які с/г, причому зрозуміло, деякі землі були орними на момент створення… (Не чути)…

Але є землі, як самосійний ліс, степи, луки, які зараз розорюються в межах НПП. І, наприклад, от велика подяка, до адміністрація Подільські Товтри, вона пробує з цим робити. От біля мене сидить Сергій Володимирович, який з таким питанням боровся на своїй території. Але, наприклад, парки Мезинський, Карпатський, які повністю це ігнорують, і, на жаль, ми не бачимо сприянь… (Не чути) вирішень цієї проблеми.

Далі є питання, ті ж заказник. Оце скриншот, заказник з Тернопільської області, приватна власність, розораний, і таких заказників дуже багато. Тому часто ПЗФ – це теж, на жаль, з точки зору земельної політики на папері, і треба перестати на це закривати очі і думати, що з цим робити. Це приклад, це я взяв фотографію з Держлісагентства, дуже показово: поруч нормальний самосійний ліс, поруч ділянки, які були розкорчовані. Це теж відбувається.

Позиція органів влади. В мене буде трохи жорстка презентація, але я часто їжджу за межі міста, бачу, як воно є. Держгеокадастр і Держекоінспекція бездіють. Писати про, наприклад,.. законодавство по крутих схилах, це просто, можна сказати, відписка: воєнний стан, мораторій. Можна вийти на перевірку, звернувшись до органа відповідного центрального, чи Мінагрополітики, чи Міндовкілля. Ніхто не звертається, просто краще не працювати.

Держводагентство – парадокс. Ми знайшли одну річку, яка внесена в Державний водний кадастр… (Не чути) прибережку. Держводагентство написало лист, що вообще-то це не річка, це магістральний канал меліоративний, можна все розорювати. І це дуже показово, що орган, який мав би за це боротися, теж не бачить.

Є проблема з ОТГ. Після того, як в рамках реформи передали землі в ОТГ запасу… (Не чути), на жаль, проігнорували позицію Міндовкілля, екологічного комітету, щоб не передавати землі, які мають природоохоронну цінність, ті ж, наприклад, балки, яри, самосійні ліси. ОТГ, голові громади треба гроші в бюджет. Продаж з торгів… (Не чути) – це гроші в бюджет, і тому об'єктивно вони зацікавлені в збільшенні орних площ. Міндовкілля, на жаль, не змогло розробити основ правового режиму використання торфовищ, хоча це і в умовах законодавства, і рік тому були рекомендації, затверджені рішенням комітету за результатами виїзного засідання.

Єдина, хто працює, це насправді прокуратура, тому що вони в рамках захисту інтересів держави в суді, наприклад, …(Не чути) дуже успішних результатів, що примусили в судовому порядку громади визнати ліси самосійними і надати відповідний статус. Тобто фактично виходить в умовах бездіяльності прокуратура, яка має бути останнім органом, який діє, коли інші всі нічого не робить, вона зараз фактично виступає як перший, тому що інший нічого не робить за замовченням.

Далі важливий момент. От Олексій казав, що треба передати повноваження до екологічної гілки влади – земельній поліції. Насправді я відкрив законодавство, скриншоти, мають …(Не чути) повноваження, які стосуються ландшафтів, має Міндовкілля повноваження по питанню земель. І дуже важлива теза, яку я хочу наголосити, що земельну політику ми маємо перестати віддавати її аграріям, маємо перестати казати, що це тільки питання Мінагро і аграрного комітету. І екологічна гілка влади, екологічна гілка, я маю на увазі, виконавча, законодавча, теж громадськість. Ми маємо розуміти, що маємо перехоплювати ініціативу в питанні земельних відносин.

Є дуже успішний приклад проекту 5650, у нього там інший номер вже після прийняття, це був прийнятий у 2022 році. Це законопроект, ініціатором була Юлія Юріївна, дуже активна, що показово співпрацювала, я на той момент працював у Міндовкіллі. Співпрацювали Міндовкілля, Держлісагентство, як громадські колишні організації, лісівники. Тобто фактично була така потужна коаліція різних зацікавлених сторін у збереженні природних територій і вдалося досягнути дуже важливих норм збереження самосійних лісів, і степів, і луг, і пасовищ. Да, не так, як ми хотіли повноцінні обмеження, але вже набагато краще ніж було до того. І це приклад, коли ефективно спільно працюють вся така екологічна …(Не чути) гілка влади і громадськість, то досягають результатів.

Наприклад, цей закон, він відмічений як успіх України в звіті про реінтеграцію. Сприяє виконанню програми Президента "Зелена країна", коли замість того, щоб садити дерева в степу, ми зберігаємо самосійні ліси, він розроблений у співпраці екологів, лісівників. І дуже важливо, зараз є новий регламент … (Не чути) , який не буде дозволяти продукції, яка попадає на європейський ринок, потрапляти туди. І самосійні ліси, вони теж покриваються цим регламентом і ми наперед виконали вимоги ЄС таким законом.

І моя така пропозиція, що треба, перше, що зробити, терміново ініціювати, затвердити законодавчі зміни, аби закрити дірки, які використовують, …(Не чути) природної екосистеми, тих заплаваних річок, вони ніде не визначаються. Тому відповідно аграрії кажуть, то ми ж не знаємо де ця заплава, Держлісагентство каже, ми не знаємо, де ця заплава. Це треба зробити і багато можна закрити при наявності політичної волі.

Далі, дуже важливо, завершити реформу державного екологічного контролю, бо не має прокуратура працювати  …(Не чути) інспекції.

І знову-таки, ще раз повторю, нарешті вже, з 2020 року пора вже розібратися і розробити Постанову КМУ про режим використання торфовищ, яка дозволить зберігати ці території.

Дуже дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, Петре, за таку, як ти сказав, жорстку презентацію. Всі, хто з тобою працюють довго, знають твою принциповість і безкомпромісність, за що теж вдячні.

І я би хотіла сказати, що навіть ці питання інтеграції саме охорони біорізноманіття у всій галузі політики, вони піднімаються вже на глобальному рівні, і основне завдання, в тому числі і розроблення стратегії охорони біорізноманіття, знайти шляхи такі, щоб саме інтегрувати охорону біорізноманіття у всі державні політики. Тож я дуже сподіваюся, що при напрацюванні цієї стратегії, яка зараз напрацьовується експертами ПРООН разом з Міндовкілля, ми все-таки …(Не чути) і пропишемо чітко, як ми це бачимо.

Наступне, я би хотіла передати слово Богдану Кученку, екологу громадської організації "Центр екологічних ініціатив "Екодія". Він підготував …(Не чути) в Україні досягнути національних  цілей щодо площі природно-заповідного фонду. Це теж питання піднімалося вже на сьогодні. І дуже буде цікаво подивитися саме  на бачення "Екодії".

Дякую.

 

КУЧЕНКО Б. Втім одразу такий короткий дисклеймер. Ці рекомендації розроблені на основі досліджень, які ми проводили спільно з фахівцями української природоохоронної групи, зокрема  Петром Тєстовим та Олексієм Василюком. Тож представимо, так би мовити, спільну позицію, яку ми напрацювали в ході аналізу практичного досвіду.

Ну для початку, я думаю, більшість з вас знайомі з цими показниками,  але  коротко нагадаю, що у нас основна ціль закріплена в Законі  України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року", де чітко вказано, що на кінець, ну, на 2030  рік, тут можна дискутувати, чи на початок або на кінець року, має бути щонайменше 15 відсотків площі України  в складі природно-заповідного фонду. Іншим документом є Державна стратегія регіонального розвитку. З нею цікава ситуація, тому що вона до 2027 діє, її була ціль - 15 відсотків до 2027 року, зокрема ось шостий індикатор, в якому чітко вказано, що має бути збереження тенденції до зростання в кожній області і досягнення показника 15 відсотків. Але з 22 серпня поточного року набули чинності зміни до цієї стратегії, і зараз ми бачимо тільки тенденцію до зростання показника, тобто вже цілі немає, і відповідно єдина ціль в нас, яка залишилася в законодавстві, чітка – це закон України, згаданий на першому слайді. Але, в принципі, і цього достатньо, тут ключове, як цього досягти, тому що, як сьогодні згадували, що в розвинених країнах зараз уже говорять про 30 відсотків. Це, зокрема, почалось з Європейського зеленого курсу, Стратегії ЄС біорізноманіття, в 2020 році яка була затверджена, і закріплена на глобальному рівні 2 роки тому на конференції сторін Конвенції ООН про біологічне різноманіття. І нам потрібно орієнтуватися на цей показник, але, зрозуміло, що його можна досягнути не лише за рахунок ПЗФ, а й інших природоохоронних територій, які будуть, скажімо так, перебувати під належною охороною, тому що статусу самого, скажімо, Смарагдової мережі, або водно-болотного угіддя, або екомережі, як ми бачимо, зараз замало. Єдина мережа, яка реально, і то не завжди, на жаль, є певні проблеми, але в загальному такому контексті єдина система, яка працює, - це ПЗФ. І ось ми бачимо реальні цифри, тобто в нас по факту менше 7 відсотків природно-заповідного фонду в Україні, тенденції зростання теж невтішні. Тобто максимальні темпи були в 2009-2010 році. Якби, в принципі, вони були збережені, то зараз ми досягнули б цілі, яка згадана в нас в законодавстві. Але, на жаль, як-то кажуть, маємо, що маємо, і потрібно суттєво змінити ситуацію.

Ну, тут загалом відображено, як це по роках відбувалося. Тобто бачимо такі окремі стрибки, але загалом динаміка збільшення площі дуже невтішна. І фактично за понад 20 років в нас менш ніж вдвічі зросла площа природно-заповідних територій, що взагалі недостатньо для охорони біорізноманіття, враховуючи, що в нас в Україні дуже багато територій, які мають там різний розмір, деякі великі, деякі невеликі, але в яких є підтвердження наукової цінності, і вони практично не охороняються. (Не чути)… були виявлені такі причини, які  з практичного досвіду можуть найбільше впливати на згадану проблему, а саме повільні темпи створення, це низька інституційна спроможність Міндовкілля. Тобто вже згадувалось, що у нас мало людей відповідають в міністерстві, зокрема, відповідають за створення нових заповідних об'єктів, а вони крім того ще мають також забезпечувати поточну діяльність ПЗФ, там різні спецдозволи оформлювати, ліміти оформляти. І це все займає багато ресурсів. Фактично  (Не чути)… заповідних територій, які не опрацьовуються, тому що потрібно в рази, а в ідеалі навіть на порядок більше людей.

…проблема що для окремих областей у нас немає показника заповідностей, тому що, скажімо, Закарпатська область або Київ як адміністративно-територіальна одиниця вже перевиконали показник 15 відсотків, але чисто за рахунок того, що тут є, скажімо так, …(Не чути)  природних територій. Відповідно навіть попри досяжність цього показника, є ще куди рости. Відповідно для таких регіонів має бути  вищий показник, там,  де природа на 80 відсотків розорена, скажімо, як не знаю, Миколаївська, Херсонська область, можливо, там не вдасться досягнути 15 відсотків принаймні на рівні в ті самі терміни. Хоча я сподіваюсь, в майбутньому теж це досяжно і загалом важливе теж питання.

Дещо парадоксальна ситуація, про яку згадував вже попередній спікер, що у нас, в принципі, вона логічна з точки зору поваги до права власності, що потрібно з усіма власниками або постійними користувачами земель погодити створення нових заповідних територій. Але  є парадоксальна ситуація, коли, наприклад, є державний ліс, який має слугувати інтересам держави, є інтереси чіткі закріплені, що нам потрібно зберігати природні території, збільшувати площу ПЗФ, відповідно все є для того, щоб зберегти цей ліс. А лісгосп, чи зараз це ДП "Ліси України" каже, ми не хочемо тут створювати ліс, створювати заповідну територію, і через це все блокується. І типу і те, і те державне, як би представники держави, а є такі суттєві суперечності.

Ну, і наступні ще коротко про інші пункти. Це те, що навіть ті землі,  які по закону не потребують погодження, а це ті,  що в рамках земельної реформи передані громадам в 2021 році,  тобто,  по суті,  це землі запасу. Вони де-юре  можуть заповідатися без погодження громади, де-факто це не відбувається через,  скажімо, переважну позицію департаментів екології обласних, які не дають подальшу... ну,  не запускають процеси створення,  а все рівно на погодження громад документи, зрозуміло,  що громади відмовляють.

Так. Також коротко про причини,  які,  скажімо так,  теж  важливі,  але не буду на них сильно зупинятися, це є проблеми з, скажімо так,  опрацюванням документів в обласних державних адміністраціях, навіть не через інституційну спроможність, а через принципову позицію їхніх представників,  що вони мають конфлікт з певними науковцями і вони від них принципово не погоджують жодні документи,  що,  в принципі,  як би не зовсім в рамках закону. Тому що вони зобов'язані виконувати свою роботу,  якщо немає,  ну,  якщо все зроблено за процедурою.

Ще  проблема,  про яку згадували,  це таке скасування,  тобто це представник екологічної прокуратури згадував, що у нас скасування заповідних територій часто відбувається простіше,  ніж їхнє створення,  і це як би велика проблема також, якщо ми говоримо про необхідність збільшення площі природоохоронних територій.

Ну,  інші проблеми частково вже сьогодні згадані,  тому не буду на них зупинятися,  перейдемо до рішень,  які,  на нашу думку,  можуть допомогти виправити цю ситуацію. Ну, в першу чергу варто спростити процедуру створення нових заповідних територій на землях державної та комунальної форми власності. Тобто якщо ми говоримо про погодження, тут різні варіанти можна розглядати. Але якщо ми говоримо про погодження,   то має  бути встановлений чіткий термін, протягом якого має надійти відповідь. Тому що часто буває,  що громада чи лісгосп просто там роками не дають відповіді,  що вони за або проти. Відповідно незрозуміло,  ну,  фактично,  вони проти, але в документах це ніде не закріплено і таким чином немає можливості рухатися далі. Мають бути якісь чіткі терміни, що якщо немає відповіді, значить, це мовчазна згода і можна рухатися далі.

Також мають бути виключні підстави, це вже більше для,  скажімо,  роботи з обласними департаментами екології. Якщо є повний пакет документів, то відповідальні чиновники мають їх схвалити, відправити на подальше опрацювання, тому що це має бути чітко прописано. І не маю особисту неприязнь сприяти блокуванню створенню заповідних територій.

Також по процедурі резервування коротко. У нас зараз по факту це прописано так, що якщо якісь науковці або, скажімо так, громадські організації хочуть зарезервувати територію під заповідання, щоб вона охоронялась до моменту створення ПЗФ, вони... (Не чути) проєкт землеустрою і протягом п'яти років отримати погодження. Якщо цього не буде, то фактично гроші витрачені даремно і природа буде знищена. Як пропозиція: можна автоматично запроваджувати резервування територій після отримання погодження від землевласника. Тобто є погодження, користувач, розпорядник землі... (Не чути) Відповідно вона вже має бути... (Не чути) під охорону і навіть до моменту підписання указу Президента чи рішення або рішення обласної ради.

І також варто зробити більш суворі умови скасування статусу ПЗФ, щоб уникнути дерибану цих територій в першу чергу під забудову. Це, на жаль, поширена проблема в деяких регіонах, коли просто знищуються території і потім скасовується статус в приватних інтересах. І загалом про інші рішення згадували, зокрема про тимчасові окуповані території... (Не чути) Тому якщо будуть питання, то точково зможу на них відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, Богдане, що підготували нам перелік. (Оплески) По більшості рішень наше суспільство більш-менш погоджується, я думаю, це добре, тому що це якраз дозволить нам впроваджувати.

Я хочу передати також слово Тарасу Ямелинцю, керівнику напряму "Рідкісні види" WWF-Україна, майбутнє природоохоронних територій України, бачення WWF-Україна. Будь ласка.

 

ЯМЕЛИНЕЦЬ Т. Дякую.

Власне, моя тема, тема мого виступу майбутнє природоохоронних територій в Україні, бачення WWF на розробленому документі, який умовний англійською, українською, українська версія, і, мабуть, що тематика все-таки стосується як першої частини сьогоднішньої нашої зустрічі, блоку один, так і  другої, тому що там, власне, мова йде і про виклики, і про стратегію, і наше бачення, як вийти з цієї ситуації.

Сам документ був розроблений фахівцями WWF-Україна спільно з нашими колегами з WWF -  Центральна та Східна Європа, але крім того були залучені і ряд інших організацій, про які я, в принципі, в подяці ... (Не чути)

Отже, перша частина самого документу вона стосується більше шкоді, завданій війною в країні і, власне, я на ній не зупинюся, а все-таки зупинюся, тому що про це вже багато говорили переді мною, зупинюся все-таки на питанні якраз оцінки системних недоліків і стратегічного бачення щодо розвитку природоохоронної території  України.

Досліджуючи ці питання, ми, власне, як організація хочемо започаткувати змістовний діалог і підтримати і політиків, практиків, національних міжнародних експертів і партнерів наших в бажанні ...(Не чути)  природоохоронну галузь і біорізноманіття нашої країни.

Отже, власне, була зроблена фактично коротка експрес-оцінка впливу війни на ПЗФ України, я не буду на цьому зупинятися. Власне, перейду відразу до ключових проблем у сфері охорони, про які зрештою вже багато доповідачів згадували і говорили. Тому я швиденько просто, і вони є описані більш детальніше в цьому документі, швиденько пройду і ... (Не чути)

 Законодавство та й політики, оскільки можемо говорити, що чинне законодавство України в галузі саме збереження природи не може ефективно ті виклики, які стоять, і згадувалося вже неодноразово і про приватизацію земель, і про децентралізацію, так само і цілі, які поставлені Законом України "Про  основні засади (стратегію) державної екологічної політики України до 2030 року", вона амбітні. Але їм бракує необхідних інструментів і фінансування для того, щоб їх реалізовувати, ці цілі, відповідно ми маємо так само проблеми з Законом про екологічну мережу. Більше тут проблема, власне, більше на регіональному, на місцевому рівні. Так само Угода про асоціацію, вона теж ставить перед нами певні вимоги, які стосуються і визначає природоохоронний напрям нашої країни. Тобто є ряд законодавства, стандартів, які Україна повинна прийняти відповідно до руху в ЄС, в першу чергу я хочу згадати Європейський зелений курс. І так само, якщо говорити про управління природоохоронними територіями, то тут, власне, і про це теж згадувалось, це є підпорядкованість різним відомствам як ключова проблема, згадувалося теж про те, що право власності на землю, воно поділено між державою, це переважно ліси і водні об'єкти, і місцевими органами чи органами влади. От є виклики, які пов'язані з фінансуванням, та в першу чергу це низькі заробітні плати, відповідно це все невмотивованість персоналу, яка спричиняє і створює сприятливі умови для корупції, і відповідно низького рівня персонал, який, власне, з цим пов'язаний та з фінансуванням …(Не чути)  низька кваліфікація персоналу. Тобто це теж один із викликів, який стоїть перед ПЗФ.

Далі у нас є виклики, пов'язані з менеджментом природоохоронної території. Тобто ефективну реалізацію десятирічних планів і ефективність їхня є відносно низькою саме через те, що під час планування цієї діяльності не залучаються місцеві стейкхолдери, не залучаються громади до планування, відповідно це теж як один з викликів, моніторинг, про який, в принципі, було декілька презентацій сьогодні. Тобто це є теж проблемна складова через брак сучасного обладнання, через недоліки розвитку інфраструктури… Так само відсутність електронної системи збору даних, зберігання даних, доступ до даних, це все проблеми і виклики.

І природоохоронні заходи, які передбачають розробку і реалізацію національних планів дій, вони щодо збереження ключових видів, парасолькових видів. Вони якраз включають в себе, тобто всі рекомендації по моніторингу, по охороні і їх потрібно, тобто є частина нацпланів прийнятих, тобто і вони в певній мірі реалізовуються, але для цього потрібно розробляти і для інших ключових видів нацплани. Тобто …(Не чути) теж  з цим працює, у нас є деякі напрацювання по ключових хижках, скажімо таких як ведмідь, рись, по зубрах так само. І проблеми, які пов'язані з природоохоронними заходами – це є власне і стандартизований моніторинг. Тобто це є моніторинг, синхронізаційний моніторинг і …(Не чути) питання моніторингу як такого.

Фінансування я, в принципі, вже згадував, тому за браком часу я перейду до наступного слайду, з вашого дозволу. Значить, перетворення, розроблення природних ландшафтів, тобто про це теж сьогодні говорили. У нас мова йде про те, що екологічні правопорушення, наприклад такі як перетворення степових оселищ, які потребують охорони, їх переводять в сільське господарство, в сільськогосподарські угіддя точніше – це є теж правопорушення, які залишаються безкарними, які саме через застарілі механізми правозастосування.

І звичайно ж земельний кадастр і неточності меж земельних ділянок, які вносяться і в принципі відсутність меж в земельному кадастрі – це та проблема, про яку згадувала екологічна сьогодні, екологічна прокуратура і це те з чим треба працювати.

І в нас є і інші проблеми, просто бачу, що вже час виходити. Значить, ну скажімо одна з проблем, яка може …(Не чути) в нас завершиться війна. І ми будемо відновлювати нашу, наприклад інфраструктурні об'єкти, транспортні інфраструктурні об'єкти і про це згадував Анатолій Павелко в своїй доповіді – це  теж загроза  сполучності територій, загроза екологічним шляхам, екологічній міграції, коли в нас буде розвиватися транспортна інфраструктура, і в цьому напрямі теж потрібно працювати, і в цьому напрямі в нас буде, власне, сьогодні ще презентація моєї колеги по цих, по наших напрацюваннях, в яких ми працюємо.

І, власне, відразу перейду до ключових заходів, які ми пропонуємо в цьому документі, але я лише коротко по них пройдуся, кого буде цікавити більше, в нас на сайті є цей документ, відповідно можна з ним ознайомитися. Більше того, в нас є тут примірник, який ми теж можемо вам презентувати.

Отже, по ключових заходах. Значить, в нас це, звичайно, реформа системи… (Не чути) територіями, відповідно ці виклики, про які я згадував, це ж іде мова про розробку менеджмент-планів, і над цим теж триває робота якраз і в рамках окремих проєктів по окремих територіях, менеджмент-планів за європейськими стандартами. Це і перегляд правової бази, це і внесення меж територій, по чому теж в нас є напрацювання і  так само ми працюємо якраз спільно з іншими організаціями.

І це є так само, якщо по війні говорити, так, тобто про екологічні збитки, які стосуються війни, тобто це треба теж зробити оцінку цих екологічних збитків. По фінансах теж розписано, яким чином ми можемо формувати сталу фінансову систему, національний моніторинг, моніторинг за біорізноманіттям і далі пропонуємо конкретні шляхи.

Тобто в першу чергу це йде мова про створення міждисциплінарної робочої групи фахівців з різних сфер, тобто з різних секторів, це не тільки екологія, але там, скажімо, екополітики, лісової галузі, бізнесу, тобто які би, ціллю яких була би розробка комплексного такого плану дій з метою вирішення, власне, викликів і розробка стратегії розвитку можливостей для природоохоронних територій в Україні. І завданням групи якраз була би розробка самого плану дій, розробка самого… реальний аналіз поточної ситуації ...(Не чути) сфер дій і стратегій,  і визначення чітких цілей,  механізмів   реалізації,  моніторингу і опрацювання.

Для  того, щоб цей план дій був розроблений, так,  ми в цьому документі теж пропонуємо принципи, основні принципи,  які  повинні  дотримуватися під час розробки цього плану дій, тобто вони теж перераховані,  але досить стисло,  стосуються вони , знову ж таки,  тих самих питань, про які я згадував,  так. Тобто це є і фінансова складова, оцінка  ризиків, кадрові потреби фахівців, оцінка технології, інфраструктури і,  звичайно,  саме планування. Так,  тобто потрібно чітко бачити які етапи,  як розробляти сам план дій, тобто який кошторис для кожного з компонентів цього плану дій,  які можуть бути прямі,  непрямі  витрати і постійно їх оновлювати. Тобто,  в принципі,  це все... бачу,  в мене вже час завершився. Просто це все описано теж в цьому документі.

І останній слайд. Якщо можна, тому що я вас не згадував на початку,  що ця вся робота була здійснена не лише нами,  тобто дякуючи нашим партнерам,  з якими ми проводили консультації,  з якими були проведені ряд вебінарів,  це і Міхаель Бромбахер,  і Богдан Проць,  Ольга Денищик,  тобто з різних установ як національних,  так і міжнародних,  тобто вони  теж зробили свій внесок в цей документ, за що ми  їм дуже вдячні. І ми віримо, що зможемо знайти важливе і ефективне рішення для реформування нашої природоохоронної системи.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую за таку надихаючу доповідь. (Оплески)

Розумію,  що перш за все ви хочете сказати,  що потрібно  розроблення стратегії збереження біорізноманіття. І я рада і,  ну,  в  нас буде ще наступна доповідь. І я рада вам повідомити,  що ПРООН уже розпочав таку роботу і ми сподіваємося, скоро, наступним часом буде обговорення з експертами,  широке залучення громадськості і ми напрацюємо спільну стратегію і спільний операційний план для того,  щоб рухатися далі. Тому що по суті в нашій державі з часів незалежності не було ще стратегії охорони біорізноманіття, ну, мережі.

 

ЯМЕЛИНЕЦЬ Т.  Ми готові долучатися до цього...

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ми вас обов'язково долучимо. Дякую.

І я хотіла би передати національному природному парку "Деснянсько-Старогутський", знаходиться в 30-кілометровій зоні від кордону з агресором. Але не дивлячись на всі ці проблеми, з якими він стикається, вони стійко працюють і навіть змогли отримати IUCN International Ranger Awards у 2023 році.

Будь ласка.

 

КУБРАКОВ С. Дуже дякую.

Шановна Юлія Юріївна, шановні організатори. Я дуже дякую, що у мене є сьогодні можливість озвучити проблемні питання функціонування установ природно-заповідного фонду, в першу чергу тих, які знаходяться в зоні активних бойових дій на прикладі "Деснянсько-Старогутського" національного природного парку. Презентацію, якщо можна.

Наступний слайд. Отже, "Деснянсько-Старогутський" національний природний парк знаходиться на півночі Сумської області і близько 30 кілометрів, ми бачимо це на карті, він межує з країною-агресором. На сьогоднішній день територія знаходиться під... не на сьогоднішній день, з перших днів війни територія національного парку знаходиться в зоні активних бойових дій, знаходиться під постійними обстрілами, значені площі заміновані і забруднені вибухонебезпечними предметами. Періодично з'являються диверсійно-розвідувальні групи ворога. Тому через таку ситуацію близько до 60 відсотків площі у нас відсутній доступ працівників. Через це більшість працівників служби державної охорони знаходяться   на простої, четверо у нас перебувають у лавах Збройних Сил. Ну, про війну трішечки пізніше. Якщо на слайді є карта, я, мабуть, почну із проблемних питань, які потребують термінового вирішення.

З західної частини національного парку – там, де більш голубого кольору, - ми бачимо Десну. І такий парадокс, що Деснянсько-Старогутський парк, але на його території Десни немає. Десна залишилася в Чернігівській області, і при створенні національного природного парку були проблеми, погодження, і ці земельні ділянки не були включені в межі парку. Що це за землі? Це землі, в першу чергу, державної власності. І от 25 років ми ходимо по колу, а саме, по якому колу: проводяться десятки нарад, знаходяться там компроміси, уже доходимо до якихось рішень, позитивних; проходять вибори, змінилася влада – і знову ми йдемо по колу. І це коло нескінченне.

Тому величезною проблемою створення і функціонування існуючих парків є те, що… (Не чути) ситуація, коли державні землі, землю в державній власності потрібно погоджувати такими складними процедурами, для того щоб їх передати державним підприємствам. І не просто державним підприємствам, а природоохоронним державним підприємствам.

Тому я прошу звернути на це увагу, і все-таки цю процедуру треба спростити нанівець, просто якимось розпорядженням, там, я не знаю, передавати і все.

Наступною проблемою, яку я хочу, щоб подивились на карті, як я вже сказав, 30 кілометрів ми межуємо з Російською Федерацією, і неодноразово вже заводилися розмови про те, що можливе вилучення земель природно-заповідного фонду і передача їх на цілі прикордонних військ. На прикладі нашого парку, ми повністю майже втратимо заповідну зону… (Не чути) близько 70 відсотків постійного користування, воно відійде прикордонникам. Тобто фактично наша установа буде паралізована, в неї не буде землі. Тому я прошу при розробці нормативно-правової бази зразу передбачати статті в законах, статті, які будуть компенсувати вилучені землі іншими землями. Всі лісові землі, вони для …(Не чути) цінні.

А для цього, знову-таки повернуся до погодження. Землі державного підприємства ДП "Ліси України", їх також не можна ніколи погодити спокійно в нормальній обстановці. Це також землі державної власності і також вони без складності повинні передаватися природно-заповідним установам. В нашому випадку ми бачимо таким жовтим кольором виділено – це землі без вилучення. Ці ділянки вони розірвані лісовими урочищами одного із колишніх лісгоспів на …(Не чути), ми також їх не можемо погодити. Вже пройшло 25 років, ми відсвяткували в цьому році.

Наступний слайд. Все-таки повернуся тепер я до війни. Як я вже озвучив, територія наша постійно обстрілюється. На сьогоднішній день ми маємо знищеними повністю всі адміністративні будівлі нашої установи, будівлі природоохоронних науково-дослідних відділень. На фотографіях двох зверху, це у нас контора в селі Стара Гута, введено в експлуатацію в 2006 році. Другий поверх був облаштований для туристів, тобто сучасне приміщення, з ремонтом, відповідною технікою, туристичним спорядженням. Кілька разів вона получала градами, міномет. … два роки. В цьому році FPV-дронами вона була спалена. Ви бачите, що з нею сталося. Евакуювати майно не було можливості, тому що до кордону тут 2 кілометри. Село знаходиться вже 3 роки без світла. Диверсійно-розвідувальні групи розстріляли десять цивільних в минулому році, тому все знищене майно. На нижніх фотографіях у нас туристична база. Це було місцем дислокації науковців, бригада рейнджерів. Ви бачите, що з нею стало.

Тому однією із  проблемою, із якою ми зіштовхнемось, це післявоєнне відновлення цих об'єктів. Над цим вже зараз потрібно думати, де будуть виділятися кошти, які будуть не малі.

Мабуть, пропустив я, головна проблема наших зараз територій, що вони повністю …(Не чути) в тому числі дистанційне відбувається ворогом. Тому, мабуть, самою складною і самою першою потрібно буде вирішувати – це розмінування територій. Також з цими будівлями руйнується і знищується матеріально-технічна база. Біля цієї контори, наприклад, стояла вежа 50 метрів системи відеоспостереження, що дозволяла вчасно виявляти пожежі і до війни у нас останні 5 років взагалі пожеж не було на території.

Допомога працівникам, які втратили житло, у нас на сьогоднішній день у шести працівників житло просто згоріло, спалене від дрону. Психологічна реабілітація, всі працівники знаходяться в зоні активних бойових дій. Це все складно дивитися, в яких умовах… Тому враховуючи те, що у нас є багато природоохоронних установ в Україні, де вони можуть проводити і все-таки в тому числі, і природоохоронних установ багато в європейських країнах.

Величезна проблема для наших територій, крім обстрілів, це пожежі. Ця пожежа 2023 рік, вона була підпалина, три дні підпалювали вороги цю територію, складно сказати мету. Але це були навмисні підпали, тисяча гектарів згоріло. Площа врахована по супутникових знімках …(Не чути) де цієї території немає. Тому що там відбувається і інтенсивність пожежі, і тому подібне знайти складно.

Зараз ми відслідковуємо зміни, які відбуваються в природних комплексах за допомогою космічних знімків. В цьому році пожежі були ще більш масштабнішими. Але інформації перевіреної, на жаль, на сьогоднішній день зараз поки немає. Тому зразу тут хочу ще доповнити, що ці території будуть після війни потребувати багато роботи по обрахунку шкоди, заподіяної збройної агресії, а також будуть потребувати величезні кошти по відновленню екосистем. Крім майна, ще надо буде відновлювати наші екосистеми.

Хочу поділитися проблемами служби державної охорони, тому що підвищення ефективності служби державної охорони дуже важливе завдання для всіх ПЗФ.

Перше. Це потребує (Не чути) рейнджерів, це машини штату Каліфорнія, Національний парк Йосеміті. На правій фотографії це наші машини, які ми отримали завдяки естонським колегам, тобто вони нічим не відрізняються по якості, правда, пробіг там по 300 тисяч, але це не головне. Але навіть ми бачимо на американських машинах спецсигнали. Далі тут можна не продовжувати, ми всі розуміємо, що це за повноваження, це повноваження повністю вони як у поліцейських: зброя, спецсигнали і куча всього, захищені зарплати і тому подібне. Тому в цьому напрямку рухатись.

Всі американські рейнджери вони повинні проходити, маючи дипломи магістрів і тому подібне, повинні проходити навчання в спеціалізованих центрах. В обов'язковому порядку це навчання проводиться періодично навіть, не те, що там для того, щоб стати на роботу треба навчатись, воно періодично це навчання. Це те, що вкрай необхідно запроваджувати і в нашій державі. Ну, гідна зарплата праці, я думаю, що коментувати не потрібно.

Слідуюча проблему, яку я хочу озвучити, це нормативно-правова (Не чути) по проведенню рубок, які називаються у нас природоохоронними заходами. Дві фотографії ліворуч, це є ялинник, який постраждав у 10-му році від (Не чути) внаслідок аномальної посухи. Друга фотографія. Це бурелом, років десять-п'ятнадцять він пройшов цей бурелом. По всіх існуючих нормативно-правових документах це малоцінні і низькоповнотні деревостани. Що от буде робити таксатор, якщо він зайде в цей ліс. Він тут автоматично призначає …(Не чути)  Нормально це чи ні? Це нормально, якщо ці насадження знаходяться в лісах держлісгоспу, тому що мета там: за найменший період час виростити найпродуктивніші деревостани.  Що… (Не чути) наприклад, в рекреаційній зоні Деснянсько-Старогутського парку? Він також буде призначати суцільну санітарну рубку, тому що він буде користуватись одними і тими ж нормативами. Ну, можна розмовляти по цьому питанню.

Ці насадження у нас без ніяких рубок, і там зараз, ну, це, дійсно, там в рази пришвидшується накопичення біорізноманіття, і ми його зберігаємо, це біорізноманіття.

Що хочеться сказати по цьому єльнику, буквально хвилиночку. Ці ялинники у нас уже були призначені в санітарну рубку. 2011 рік – катастрофа, все з'їдають, заходить таксатор у виділ, 3 гектари… (Не чути) 10 сосен, вражених типографом, весь виділ призначається в суцільну санітарну рубку.

Що ми маємо зараз? Ми технічно не могли ці об'єми вирізати, 150 гектарів у нас ялинників, створених на колишніх землях, де росли широколистяні ліси. Ялинники у нас всі залишилися. Лісгоспи ялинники ці повирізали. Тому виявляється, що в лісах не завжди самий більший ворог – короїд, а людина з бензопилою. Всі ці очаги типографа, вони зупинилися в 2012 році, і ялинник, як-от тут гектари, з трьох чи шести гектарів, я не пам'ятаю, як він засох – все, там відбувається природне поновлення широколистяних порід, накопичується біорізноманіття, формується різновіковий мішаний деревостан, який найстійкіший проти цих посух, які ми маємо вже останнє десятиліття, тобто абсолютно нормальний, природний процес.

Другий варіант… (Не чути) який призначається по діючих зараз нормативних документах, - це створені монокультури сосни, все. Тобто ми втрачаємо біорізноманіття на десятки років.

Остання фотографія – це для лісогосподарських підприємств, - це найцінніші деревостани. Ви бачите продукційність одного цього дерева. Для установ природно-заповідного фонду це не просто малоцінний деревостан, це шкідливий деревостан, тому що я стою біля сосни веймутової, пів гектара якої посадили ще при поміщикові Кочубею, всього пів гектара. Але вона дає здорове насіння, підріз цієї сосни він набагато тіньовитриваліший нашої сосни аборигенної.

Тому навколо цього насадження повністю змінюється деревостан, цілі квартали заростають сосною веймутовою. І якщо не буде розроблених рубок, яких немає у нас зараз у законодавстві, наприклад, рубки боротьби інтродуцентами. Ми просто втратимо ті природні комплекси, для яких створений цей парк. Ми створили це для збереження типових та унікальних природних комплексів Східного Полісся, а будемо зберігати природні комплекси …(Не чути) Штатів Америки. Така сама проблема по дубу червоному. Наприклад, лісників, це можуть бути високопродуктивні цінні насадження, для нас це небезпечні насадження.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую. Дякую пане Сергію.

 

КУБРАКОВ С. На цю тему можна …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Я це зрозуміла. Я б хотіла подякувати, я думаю, що від нас усіх за те, що в таких важких умовах і в такі важкі часи, в яких ви там знаходитеся, що у вас вистачає натхнення далі працювати і захищати те, що ми можемо захистити. Дякую.

Наступне слово я б хотіла передати Ірині Вихристюк, виконуючій обов'язки директора національного природного парку "Тузловські лимани". Цей парк, з цікавого, був створений Указом №1 Віктора Ющенка у 2010 році, і, в принципі, вони настільки легкі на руку, що в 2010 році було створено досить багато парків інших.

Пані Ірино, "Особливості роботи служби державної охорони природно-заповідного фонду під час дії обмежень воєнного стану: проблеми та шляхи їх вирішення". Будь ласка.

 

ВИХРИСТЮК І. Дякую вам.

Я ще хотіла додати, що дії воєнного стану ми ще говоримо про те, що наш парк на Азово-Чорноморському узбережжі єдиний  неокупований. І саме тому у нас є можливість працювати незважаючи на те, що ми відчуваємо ... (Не чути) війни, ми їх фіксуємо, і тому, скажімо так, у мене є про що сказати. 

Все, що сьогодні у нас тут відбувається, і ось багато моїх колег, я з ними спілкувалась, і ось зараз Сергій розповідав, і всі попередні спікери, то так чи інакше всі ці проблемні питання стосуються служби державної охорони об'єктів природо-заповідного фонду. І ось я хотіла сказати на прикладі нашої установи, з чим ми стикаємося, чому більшість проблем просто не вирішується десятиліттями, що, на наш погляд, потрібно зробити, що потрібно змінити. Повірте, деякі рішення питань просто лежать на поверхні, але у нас, як завжди, не виходить, ми не знаходимо часу, бажання, якоїсь кваліфікації для того, щоб просто розібратися в суті цієї проблеми і зробити так, щоб наші керівники об'єктів природо-заповідного фонду не були, вибачте на слові, іноді цапами-відбувайлами. Тому що зачасту якраз ми є тими винними, яких знаходять, як ті стрілочники. І це, я думаю, що всі мої колеги можуть сказати, як ми часто від цього потерпаємо.

Так от я знову повертаюсь до базового відділу і я вважаю, це дійсно, що  основою кожної установи природо-заповідного фонду саме є відділ ... (Не чути) охорони. Чому? Да тому що якщо не буде належної охорони і не буде збережено екосистеми, і не буде збережено види, не буде їх збережено, не буде що досліджувати, не буде про що розповідати, займатися екологічною освітою де, і не буде відповідно де нормально відпочити і оздоровитися. Тобто базис будь-якого об'єкту природно-заповідного фонду якраз ця служба є.

З чим ми стикаємося? Наші задачі, я нагадаю, що у нас є нормативно-правова база, якою ми керуємося, це в першу чергу наш Закон "Про природно-заповідний фонд", в положеннях про об'єкти природно-заповідного фонду є відповідний розділ, що стосується служби державної охорони, і також є Постанова Кабінету Міністрів 2000 року про службу державної охорони – це 1127. …(Не чути) фактично стикалися і зіткнулися у 2022 році.

Перше – це брак найціннішого ресурсу, людського ресурсу. Пояснюю, тому що в службі державної охорони переважно …(Не чути), окрім, якщо керівник установи, який очолює установу директор – це жінка, то вона очолює і службу охорони. Але переважно це 90 відсотків або 100 відсотків – це чоловіки. На прикладі нашої установи, то фактично у нас були в перші дні мобілізовані шість чоловік, які були причетні, це наші інспектори і природохоронники. І практично відразу там звільнилося чотири чоловіки, які просто фізично не могли приїжджати на роботу і так далі, і тому подібне. Тобто за перший місяць мінус 10 чоловік. Влітку цього року звільнився ще один інспектор і фактично у нас немає жодного інспектора.

З 2022 року люди не приходять працевлаштовуватися, ви чудово розумієте чому. По-перше, чоловіки не хочуть, певна категорія, хто, напевно, і прагнув працювати, але вони бояться цієї легалізації і вони не прийдуть, і не будуть працевлаштовуватися. Звичайно, що я іноді думаю, а чи потрібна нам такі працівники, які бояться і уникають, наприклад, своєї власної відповідальності.

Тому фактично свою роботу ми будуємо зараз в цей період на тому, що постійно аналізуємо причини і наслідки правопорушень. Які основні правопорушення фіксуємо зараз під час дії воєнного стану? Ось коли мене запитують, як це вплинуло на кількість правопорушень? Я хочу сказати, що їх, як би, кількісно стало менше знову ж таки з тієї самої причини, по-перше, що правопорушники – це також переважно чоловіки. Так воно є. Звичайно, чоловіки …(Не чути), тому що коли йдуть якісь перевірки, то там відразу викликають ТЦК ось. Тому певна кількість знизилась.

Потім, по-друге, то, звичайно, що на певних територіях установи у нас розташовані різні військові підрозділи, і тому вони, як ми кажемо, природа пустоти не терпить, і тому там, де ми мали би охороняти, то фактично охороняють і Збройні Сили України не тільки територію України, а й територію національного парку, два в одному вони… (Не чути) функції. Ми їх десь охороняємо, вони – нас, тому тут у нас взаємодія.

Щодо кадрового потенціалу найціннішого, звичайно, я собі думаю, що можна сказати за 10 хвилин, тому я вам буду називати декілька цифр. Я хочу нагадати, мої колеги всі знають, яка ставка у… (Не чути) категорії, це найвища категорія – 4 900, ще раз говорю, 4 900. Природоохоронник, до якого немає таких вимог щодо освіти, щодо досвіду роботи, то у нього там 4 200, здається. По факту, якщо людина приходить, працевлаштовується, там навіть якщо в нього 50 відсотків надбавки, він отримує мінімалку. Скажіть, будь ласка, який чоловік прийде працювати? А вимоги до них, повірте, дуже високі, тому що це людина, яка повинна знати і юридичні аспекти охорони природи, і відповідно він повинен абсолютно дуже добре розумітися на суті цих правопорушень, щоб їх ідентифікувати, оформити належним чином.

Які умови роботи у нас? Звичайно, щодо нашої відповідальності, ніяких обмежень немає, але у нас натомість є певні обмеження, і в першу чергу це обмеження воєнного стану. Служба державної охорони, ми не можемо під час, ми не можемо вночі фактично здійснювати патрулювання і… на жаль, це не поширюється на правопорушників, тому вони вночі виходять, тоді, коли нам не можна. Але ми намагаємося взаємодіяти, ми знайшли формулу. Ми даємо цю інформацію, наприклад, водної поліції, і вони фактично нас певний період часу перекривають. Тому ми, наприклад, в минулому році витратили майже пів року, декілька місяців для того, щоб через міністерство добитися, щоб нас допускали до певних ділянок парку, тому що ми фактично здійснювали моніторинг узбережжя і ми збирали інформацію для відкритого провадження по загибелі китоподібних. Нам це було дуже, надзвичайно важливо, але знову ж таки були певні обмеження. І що потрібно переглянути абсолютно  структуру, що відбувається у нас в службі державної охорони, тому що застаріла ця постанова, ми маємо статус правоохоронного органу, але ніяким чином це нам не допомагає, навіть самі правоохоронні органи, вони не зважають на це, тому що статус правоохоронного органу – це не є правоохоронний орган. Тому нам потрібно обов'язково, щоб у нас був доступ до реєстрів в першу чергу для того, щоб ми могли відразу ідентифікувати правопорушника.

Я зараз просто наведу вам ще декілька прикладів того, що ми зачасту потерпаємо від того, що неактуалізовані і застарілі... щоб ви всі розуміли, що такси, що стосується Червоної книги, вони не переглядались фактично з 2012 року. І на даний момент є розрахунок шкоди, який прийняли в травні 22-го року. Більшість із керівників не розуміють взагалі, яка там логіка була в цьому, тому що ми женемося зараз за якимись цифрами, які ніколи не відшкодовуються. По нашому прикладу, повірте, ніхто ті збитки не відшкодовує, натомість це дуже гарно виглядає, дописи у фейсбуках різних, особливо Держекоінспекція і поліція, вони один поперед одного пишуть, які збитки. Давайте будемо говорити по факту – не відшкодовується. У нас в державі є чотирирівневий захист порушника, починаючи з того, що йому гарантує Конституція, він тобі нічого може не сказати, не дати пояснення щодо вчиненого правопорушення, потім в судах його прикривають, потім фактично в поліції, коли потрапляє справа, ця справа лягає на поличку. В поліції не розуміють, а в чому суть правопорушення, ну,  розорали вони  цю прибережну захисну смугу. Ну, спеціалізація в поліції – це теж  дуже важливо.

Тобто ми говоримо про... чому запрацювала спеціалізована екологічна прокуратура, тому що там з'явилися спеціалісти,  які розуміють взагалі що таке, скажімо, природна екосистема. Тому дуже важливо актуалізувати низку документів і це абсолютно нескладно зробити,  тому що  є певні накази, які просто потрібно зараз ... (Не чути) Наприклад:  про затвердження структури, змісту і порядку введення паспорту водно-болотного угіддя міжнародного значення. Нашому парку 15 років,  але, повірте, до цього часу відповідальний за наші водно-болотні угіддя Дунайський біосферний заповідник. Ми не можемо його перевести і бути відповідальними,  чому? Тому що є наказ міністерський,  який просто багато років його не переглядали. Зараз мої колеги – так само раз на 10 років його потрібно,  цей паспорт,  актуалізувати ...  (Не чути) зробити.

Також у статті 52 Закону України про природно-заповідний фонд нам потрібно обов'язково встановити часові рамки, які надаються обласним  державним адміністраціям для погодження створення  об'єкту природно-заповідного фонду,  крапка. Тому що саме обласні державні адміністрації на рівні,  вони є тим фактично,  ну,  я не знаю, запобіжником гарних всіх  наших ініціатив.

Фактично тільки завдяки тому,  що немає цієї норми чіткої, а  держава в обличчі того самого Кабінету Міністрів не показує,  що в неї є державне ... (Не чути) збереження  природи, то даю вам приклад. Наші національні парки,  науковці розробили наукове обґрунтування там  з шести ...(Не чути) на два національних парки. І ми щороку подаємо на розширення нашого парку,  але це все блокується,  все це блокується на рівні обласної державної адміністрації,  на превеликий жаль.

Тому потрібні часові рамки,  якщо ...(Не чути) не надали аргументованих своїх висновків, має бути обов'язково потім прийнято державне рішення,  тому що це стосується всіх нас.

... (Не чути) обчислення розміру шкоди мають бути обов'язково переглянуті. Я вже вам приводила приклад, наприклад, червонокнижний вид риби, наприклад, червонокнижний вид 165, подібний там вид, але не червонокнижний –  16 тисяч 620. Ви розумієте, перевернута абсолютно вся ця система. Обов'язково ми повинні повернутися до тієї формули ...(Не чути)  ще в 90-х роках. Про що я веду мову?  Це те, що не може бути такого ресурсного відомчого впливу на розрахунок цих збитків. Не може ... (Не чути) розраховувати фактично збитки, цю шкоду. Чому? Тому що має бути єдиний документ на всі природні ресурси України, це має бути так. Але, як раніше було, якщо це стосується об'єкту природно-заповідного фонду, просто множиться на 5, є коефіцієнт.

На даний момент, я вам теж приводжу приклад, якщо у нас один  вид риби в об'єкті природно-заповідного фонду за кілограм 17 гривень, а ... (Не чути) ... об'єкті 17 гривень за одиницю. І мені поліцейські кажуть, вибачте, ми до вас не приїдемо, ми краще поїдемо там, де рибогосподарський. А я говорю, чому. Вони кажуть, там тобто ту саму кількість, коли...

 

ГОЛОВУЮЧА.  Поповнення бюджету...

 

ВИХРИСТЮК І. Розповідаю, те, що реалії із життя. Розумієте, чомусь завжди орієнтуються особливо зараз, незрозуміло, як-то кажуть, тікток ...(Не чути)... перевели в тікток, я не знаю, і поліцію, і  Держекоінспекцію, за якимись показниками, це просто цифри на папері або в мережах. Обов'язково має бути єдиний документ на території України.

Хотіла б звернути ще увагу про те, що прийняти закон про Смарагдову мереж, однозначно. Переглянути статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Ще одну цифру, я думаю, ви просто будете задоволені, коли почуєте. Коли …(Не чути) величезну кількість своїх ресурсів, часу витрачаємо, паперу, в суди, а по факту штраф для громадян, якщо наша стаття, як її бланкетною називають багато суддів, 153 гривні. Серйозно, 153 гривні. При цьому судовий збір 605 гривень. Тобто порушник, якщо він судовий збір сплачує і державі йде 153 гривні. Сором! Обов'язково потрібно переглянути всі ці такси. І що я хочу сказати, потрібно надати службі державної охорони ввести 255-а там КУпАП, 77-а, тобто це пожежі, це ліс і 77-1 – це …(Не чути) водно-болотні угіддя, і так далі.

Чому ми маємо обов'язково надати службі державної охорони ці статті? Про них давно ми говорили. Тому що немає результатів. Взагалі почалася велика повномасштабна війна і ми навіть десь раділи, що, можливо, зменшиться чисельність паліїв, я зараз не говорю буквально лінію зіткнення, де там у них дронами скидають вибухівку і воно палає. Повірте, у нас фермери, трішки трохи у 2022 році трішки стишилися, але зараз знову так, так само палають поля. І незважаючи на те, що ми говорили про те, що там стаття є про… диверсія, жодного разу не застосували цю статтю.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пані Ірино.

 

ВИХРИСТЮК І. Ще два слова, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Два слова.

 

ВИХРИСТЮК І. Да. Проєкти землеустрою на землі природно-заповідного фонду без вилучення, на наше переконання, мають розроблятися, по-перше, державними, а не приватними установами, які потім освоїли гроші і …(Не чути) ліквідували своє підприємство, бюджетні кошти освоїлись.

Також за рахунок землевласників і землекористувачів, зокрема землі лісового фонду, у нас є Держлісагентство, на землях водного фонду загальнодержавного значення обласні державі адміністрації, нехай фінансують і не ставлять нам палки в колеса.

Належним чином і на достатньому рівні потрібно фінансувати установи ПЗФ, щоб вони могли виконувати свої завдання. Я вам назвала суми і цифри: 5 тисяч у нас отримує юрист, 5 тисяч. Підвищити… так, розроблені мають бути та проводитись систематично навчальні програми для працівників природно-заповідного фонду. І першочергово це стосується якраз служби державної охорони. От розробити, це має бути онлайн-навчання. Людина прийшла до нас, повірте, ми, керівники установ і начальники відділів служби охорони перетворились уже в учителів, ми безкінечно вчимо людей. Вони приходять, кажемо, вони побачили, який об'єм знань у них має бути, з якими ризиками вони стикаються і які заробітні плати вони отримують. Вони максимум витримують пів року, вони просто йдуть.

Це дуже коротко. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, дякую, пані Ірино, за ваше стратегічне бачення.

Я б хотіла сказали, що, на жаль, в рамках цих слухань ми не можемо вирішити всі ці проблеми. Але, Анастасія, я би хотіла забрати це нашим експертам, які стратегію напрацьовують. Я обов'язково їм передам, вони опрацюють і далі теж з ними вже спільно… Дуже дякую.

Колеги, на жаль, ми йдемо дуже із запізненням щодо нашого графіка, тому я пропоную такий варіант. Ми два питання візьмемо із Zoom, а ті, хто сьогодні тут присутні, вони можуть задати питання особисто спікерам в перерві на обід. Давайте зробимо так. Чудово, всі хочуть вже на обід.

 

ВИХРИСТЮК І. Якщо можна, я хотіла б сказати таку, на мою думку, важливу річ, що ми зараз маємо показувати, на моє переконання, війна – це можливість до змін. Ми маємо змінюватися і швидкими темпами. Ми чомусь чекаємо, щоб зміни були на фронті, при цьому дуже мало вимагаємо від себе. По факту, ми так і сидимо фактично у радянській цій парадигмі, у нас більшість фактично наших оцих заскорузлих таких, пробуксовує все, тому що ми не змінюємось. Для цього потрібно просто сідати напрацьовувати рішення практикам. Ось тут мої колеги всі, вони дуже чудово і швидко можуть розробити. По тому, що я сказала, дійсно, швидко вирішується.

І ще, другий момент. Ми повинні всьому світу постійно давати сигнали,  в світі повинні про нас говорити. І говорити не тільки в контексті війни, а в контексті того, що ми змінюємось. І таким поштовхом до цих змін я пропоную, взагалі ми говоримо про деімперіалізацію, декомунізацію, у нас давно повинна запроваджена бути декомунізація природи. Що я маю на увазі? Оті страшні радянські проєкти, які призводили до знищення  унікальних екосистем. Ми повинні займатися зараз ревайлдінгом, наш аналог цього слова "оприроднення". І я хочу згадати про Сасик. Це був би просто маркерний проєкт для всієї України. Це світ побачив, що дійсно ми змінюємось, якщо ми стали на цей шлях. А не просто сидимо і просимо і кажемо, дайте нам гроші.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірина. Дійсно, виживе той, хто змінюється.

Будь ласка, виведіть на екран Zoom. Два питання з Zoom, якщо вони є. Якщо немає, то можемо іти на обід.

Пане Григорію, ви теж хочете задати питання? Тоді поки виводять Zoom, ви можете сказати. Будь ласка.

 

ПОРЧУК Г. Я думаю з Сасиком можна вирішити питання, передавши його в національний природний парк …(Не чути), я це підтримую.

Питання таке. Як можна змінити систему управління, не змінивши єдину тарифну сітку, яка навіть не зреагувала на введення показника мінімальної зарплати? Я перепрошую, мабуть, відповіді не почую. Дуже складно це зробити, але треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добре. Ми повністю з вами погоджуємось. Це риторичне питання було.

Будь ласка, виведіть на екран Zoom. Я не бачу руки, в кого є питання, будь ласка, підніміть руку. Все-таки питань з Zoom немає.

Добре, колеги, тоді ми робимо перерву. З залу питання можна задати персонально нашим спікерам, якщо є питання. Ми тоді робимо перерву на одну годину на обід. Повертаємося сюди о 15:25.

І, колеги, хотіла вам сказати, ми пропонуємо зараз зробити групове фото тих, хто в залі. Будь ласка, підійдіть до сцени, ми зробимо фото, поки ще всі не розбіглися. Чекаємо вас тут.

 

(Після перерви)

Модератор – Ярослав Телешун, керівник полісі практики

WWF-Україна

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. WWF-Україна. І маю величезне задоволення сьогодні модерувати цю панель.

Власне, величезна вдячність нашим організаторам, які, якраз підчас перерви висловив цю думку, зробили правильний акцент. В першій частині сьогоднішнього заходу ми робили акцент на внутрішніх питаннях і питаннях внутрішньої політики, щодо протидії і втратам біорізноманіття, забезпечення діяльності ПЗФ і тому подібне. Дуже часто відбуваються якраз проблеми і дуже часто у суспільства формується думка, що збереження природи є зовнішнім зобов'язанням, хоча перш за все необхідність, необхідні кроки, які ми повинні зробити заради себе.

Але сьогодні якраз під час другої панелі ми зробимо фокус на зовнішніх аспектах діяльності. Як ви бачите, блок звучить як європейське майбутнє природоохоронних територій України, тому акцент як Україна в  межах своєї діяльності, в межах викликів і загроз, які створює війна, можемо влитися і синхронізуватися із загальносвітовими трендами і діями.

Перша частина, сьогодні пані Юлія, коли відкривала наш захід, вона апелювала до нової законодавчої ініціативи Європейського Союзу, до National Restoration Law, да, Закону з відновлення природи, який вступив в силу 18 серпня 2024 року. Наразі для України як не члена Європейського Союзу цей закон не є обов'язковим у вимірі правовому, проте він є обов'язковим в питаннях збереження нашого... наші євроінтеграційні прагнення.

І от хотів би запросити до доповіді нашого спікера Тетяну Тевкун – менеджера проєктів зі збереження біорізноманіття та адаптації до зміни клімату ... (Не чути) ПРООН в Україні, ну, і, власне, з питанням: на що треба звернути увагу з огляду підготовки України до цього законопроекту.

Дякую.

 

ТЕВКУН Т. Дякую за слово.

Колеги, я б хотіла сьогодні звернути увагу, увага вже зверталася на питанні щодо торфовищ.

Перш за все, ну, тут декілька аспектів з міжнародного права. Паризька угода, яка передбачає оновлення... відновлення осушених торфовищ, рамкова директива, яка вимагає досягти доброго екологічного, хімічного стану всіх вод. Звичайно, ми всі знаємо конвенції і також наші директиви, які в нас зараз включені в Угоду про асоціацію. І також Закон про відновлення природи, який був прийнятий 24 червня 2024 року. Це величезний нормативно-правовий акт ЄС, і він дуже амбітний. І я би хотіла сказати, що всі країні ЄС зобов'язані відновити осушені торфовища, от 30 відсотків, до 2030 року.

Питання ж в тому, чому торфовищам настільки приділено уваги. Тому що це дуже цінні елементи нашої природи. Я впевнена, що кожний тут знає, виходячи з рівня наших учасників, тоді я не буду на це… (Не чути) увагу.

І також хочу сказати, що це дуже важливий аспект щодо зміни клімату, оскільки 1 га осушеного торфовища, воно викидає більше СО2, ніж автомобіль, що проїжджає… (Не чути) мільярдів кілометрів.

Чому я це говорю? Тому що в рамках проекту ПРООН, GEF ПРООН разом з Міндовкілля взяв на себе досить амбітну ціль, і на сьогодні ми в… (Не чути) відновлення вже семи ділянок, семи торфовищ в Україні. Тобто ми можемо говорити про те, сьогодні якраз звучало, що нам треба мінятися і нам треба йти в ногу з європейським баченням. І на сьогодні, я вважаю, що саме  цей проект – це можливість показати Європі і можливість саме в нас показати, що ми можемо це зробити, і навіть… (Не чути) ну, коли ми візьмемо на себе зобов'язання.

Також в рамках цього… (Не чути) ми разом з …(Не чути)  Фундейшн розробили такий компендіум, він переводиться як довідник, ну, слово "компендіум", але мені подобається от "компеніум", щодо впровадження …(Не чути) культури. … (Не чути) ми якраз говоримо про землі сільськогосподарського призначення, які були осушені. Тобто я зараз не говорю про землі, які там вони є в ПЗФ. І взагалі засновники  цієї культури вони німці, і коли вони зрозуміли, наскільки небезпечно ті торфовища, які вони в певний час осушили. А я так розумію, що, беручи до уваги їхній досвід, в певний час і осушили ми. А оскільки зараз іде зміна клімату, то в нас дуже постає важливе питання щодо їх відновлення.

І якраз постають питання щодо економічної, екологічної і соціальної (Не чути) І це дуже важливо, тому що якщо ми будемо робити в певний період щось, відновляти ці торфовища, то нам треба запропонувати позицію нашим громадянам. І от якраз у цьому контенті, я не буду багато про нього говорити, ви всі отримали в роздаткових матеріалах, але є можливість …(Не чути)  сталого сільського господарства саме на цих територіях. Ось можна вирощувати, тваринництвом займатися.

Також навіть на сьогодні в Україні, у нас, наприклад, в комітеті є Закон про заборону одноразового пластику, який чекає свого прийняття. І якраз …(Не чути)  товари це дуже гарна можливість замінити одноразовий пластик. Я сьогодні вже в деяких кав'ярнях бачила, що трубочки з осоки вже навіть зараз подаються в напоях.

Крім цього, це можливість робити будівельні матеріали, корми для тварин, може бути енергетична.... а також можливість вирощування лікарських рослин. Крім цього, це може бути... саме на цих торфовищах... вона може бути сировиною для виробництва з біомас.

Також в країнах ЄС ми подивилися, що можливе навіть встановлення сонячних панелей. У нас це питання треба ще більше дослідити, подивитися, на скільки ми можемо землі перевести в інше цільове призначення, але по суті в країнах ЄС таке існує.

І крім цього, це дуже важливо, що може бути збирання ягід. Наприклад, журавлина вона досить високо цінується і теж може бути цінним якби матеріалом. І бджільництво. У бджільництві теж мед, який з торфовищ зібраний, він вважається набагато цінним взагалі. Але тут я хотіла би сказати, що все це впровадження можливо зараз не повним регламентом, але якщо ми почнемо розробляти Постанову Кабміну щодо правового... (Не чути) під торфовищами. Тому я ще раз хотіла наголосити, що вкрай важливо розпочати напрацювання правової бази щодо торфовищ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Тетяно.

У вас чудовий день насправді вийшов. Я думаю, що це чудово, залишиться більше часу для питань. Тут хотів подякувати вам, пані Тетяно, за те, що ви ще підхопили основні тези і, власне, той посил, який нам задала пані Ірина, закінчуючи і закриваючи попередню сесію, що коли  ми говоримо про ПЗФ, ми говоримо про збереження біорізноманіття і війну. Це не тільки про загрози і виклики. Само собі на цьому акцент, бо це те, що болить у нас, але відповідно це і можливості. От ви розпочали якраз говорити про можливості, якими може скористатися Україна. І, власне, саме навіть європейський Закон про відновлення природи, він говорить про можливість. Якщо я не помиляюся, Європейська комісія оцінила, що кожний інвестований долар повернеться від 4 до 38 євро. Перепрошую, не в доларах, в євро відповідно. Тобто це той варіант і та теза, яка сьогодні лунала, що природа може теж бути прибутковою без шкоди, власне, для природи.

Зараз, продовжуючи вашу думку, хотів би теж зазначити, що є в умовах війни величезні втрати і для інфраструктурних об'єктів, і для інфраструктури України загалом. Згідно з оцінкою Світового банку на початок цього року втрати вже перетнули позначку у 480 мільярдів доларів, само собою Україна буде відновлювати інфраструктуру. Ключове питання стоїть в тому, як це можна зробити так, щоб це не шкодило, власне, біорізноманіттю і, власне,  не сприяло втрати біорізноманіття в Україні.

Хотів би запросити з відповіддю на це питання Валерію Коломієць, дирекція з відновлення України WWF-Україна. Прошу.

 

КОЛОМІЄЦЬ В. Дякую, Ярославе.

Насправді, знаєте, я думаю, що  варто почати, дійсно, з дуже важливого наративу, я часто це люблю говорити під час зустрічі постійно і це правильно, артикулюємо, особливо з міжнародними партнерами про втрати від війни. Але часто це звучить таким чином, знаєте, що до початку повномасштабного вторгнення, в принципі, з біорізноманіттям, з довкіллям все було гаразд. І ми маємо розуміти, що насправді це не так. Тобто ті, хто тут присутні, це розуміють. Люди, які про це виключно читають з газет і конкретні суми наслідків грошові, вони, можливо, про це не задумуються.

Але ми з вами маємо розуміти, що ми маємо подолати наслідки, які вже були спричинені до як взагалі початку вторгнення, так і початку повномасштабного вторгнення, наслідки, які були нанесені ним, і наслідки, які можуть бути негативні під час здійснення відновлення, тому що ні для кого не секрет, що все ж таки в спробах наповнити бюджет інколи можуть прийматися політично, економічно правильні рішення, які матимуть абсолютно негативний вплив на нашу природу, зокрема саме, напевно, з цією метою навіть в Ukraine Facility було внесено пункт про обов'язковість відновлення з… (Не чути) не завдати значної шкоди.

Я не буду зупинятися, власне, на  поясненнях, думаю, тут усі присутні чудово розуміють, яким чином транспортна інфраструктура впливає на біорізноманіття. Хочу виключно зазначити, що на сьогодні, дійсно, знищено дуже багато, власне, дорожньої інфраструктури, залізничної інфраструктури, ви прекрасно розумієте, що ми не можемо користуватися Чорним морем, і це змушує нас шукати… (Не чути)

Держава має знову ж таки наповнювати бюджет, бізнес має працювати, люди мають мати робочі місця в тому числі для того, щоб вертатися, щоб їм було де жити, як заробляти. Для цього нам потрібно мати зв'язки з ЄС, для цього нам здійснювати потрібно експорт, їздити і таке інше. В зв'язку з цим очевидно, що на сьогоднішній момент і в подальші роки найбільший тиск буде, і зараз здійснюється, на автомобільні дороги і транспортне залізничне сполучення. Тому, власне, важливо зосередитись на цьому, оскільки наші колеги, які займаються, власне, розбудовою транспортної інфраструктури, націлені для того, щоб будувати, укріплювати і мати ці сполучення. Ми ж з вами маємо внести в їхню адженду важливість збереження біорізноманіття …(Не чути)

Тут, власне, я навела кілька прикладів того, що вже було зроблено. Наприклад, було розроблено державний стандарт "Автомобільні дороги, переходи через об'єкти тваринного світу". Тобто як, в принципі, можна будувати …(Не чути)  Тобто стандарт є, він може лежати, може не використовуватися.

Також ключові екологічні коридори починають мапуватися, методики розроблятися. Зокрема, наприклад, навколо об'їзної дороги навколо міста Львова так само було під час проектування взято до уваги рекомендації, що стосувалися, власне, яким чином можна убезпечити біорізноманіття в цьому процесі. Тут я навела ті приклади, до участі в яких були дотичні мої колеги з WWF. Якщо ви знаєте якісь подібні приклади, я буду дуже вдячна, якщо поділитеся, тому що там нижче не видно.

Але на сьогоднішній момент ЮНЕП, ми, спільно з Міністерством захисту довкілля та Міністерством інфраструктури, ми фіналізацію проєкту, який ми, сподіваємося, буде фінансовано GEF, так само як попередній представлений колегою проєкт, який, власне, націлений на інтеграцію збереження біорізноманіття в будівництво реконструкції лінійної транспортної інфраструктури. Що це означає? Що спільно з іншими міжнародними партнерами, з авторами з України, ми, власне, хочемо, як ті напрацювання так в тому числі в кооперації з колегами з інших ініціатив проектів все ж таки напрацювати механізми, які дозволять нам під час перебудови, відновлення нашої як дорожньої інфраструктури, коли ми говоримо про автомобільні шляхи, так в тому числі і залізничні шляхи, враховувати, яким чином планувальники, виконавці зможуть при цьому не шкодити біорізноманіттю.

Сам проєкт, він на сьогоднішній момент охоплює насправді кілька країн – це …(Не чути) Суринам. Кожна  з цих країн, вона зосереджена на своєму об'єкті. Хтось, наприклад, зосереджений на портах, на річковому, морському і морській інфраструктурі, ми відповідно зосереджені, власне, на транспортній лінійній інфраструктурі. І на сьогоднішній момент ми якраз очікуємо в березні місяці вже остаточного рішення з приводу подальшого етапу реалізації цього проєкту.

Взагалі зміст і чому саме …(Не чути) разом з іншими партнерами займається екологізацією, цим озелененням транспортної інфраструктури. Сенс в тому, що так, ми маємо, звісно, виконувати певні міжнародні зобов'язання, але одночасно з тим ми маємо дати інструменти нашим планувальникам, тим, хто приймає політичні, економічні рішення, яким, власне, чином можна будувати, уникаючи, конкретні, наприклад, не те, щоб розміщення, а уникаючи чутливі території, які можуть, власне, як розміщення цих об'єктів може зашкодити збереженню біорізноманіття. Ми говоримо не тільки там про дикі види, ми насправді говоримо, ще про тварин, про ліси і інші об'єкти. І так само тут є така ціль, як визначення та підтримка екологічних послуг і досягнення балансу між транспортною інфраструктурою та вже підтримкою існуючих активів.

Знаєте, у попередній презентації мені дуже сподобалось якраз от те наскільки колеги вже розробили і показують людям результат, який люди отримають, коли буде реалізовано цей проект. Ми на сьогоднішньому етапі ще не дійшли до того, щоб досліджувати ці речі, але так само розуміємо, що дуже важливим аспектом є та історія, коли ми не просто будемо розповідати, о, знаєте, ми тут зберігаємо, не знаю, тваринок, які бігають у лісі, ми будемо будувати екопереходи і в результаті ці тваринки зможуть одне до одного бігати, розмножатися і, в принципі, все буде добре. Часто, на жаль, для пересіченої людини це може бути нецікаво. Це цікаво нам з вами. Ми розуміємо наслідки цієї історії.

І тому досить важливим якраз є цей аспект, аби …(Не чути)  людям, який наслідок це буде мати, починаючи від того впливу на їхнє здоров'я, здоров'я їхніх дітей, так само й на те, яким чином економічно і соціально це можуть бути вигідні речі, в тому числі збереження біорізноманіття і будівництво тих самих переходів. Ми взагалі плануємо на сьогоднішній момент, власне, на трасі Київ-Чоп вже визначили конкретні території, на основі яких фактично як пілотно будемо досліджувати, яким чином можна мапувати переміщення тварин, яким чином, власне, …(Не чути) дані для цього, яка інформація потрібна для цього, які нам необхідні складники, аби порахувати і вирахувати, де в конкретних місцях в подальшому при будівництві доріг і трас необхідно, власне, будувати ці біопереходи. І таким чином ми напрацюємо не лише законодавчу базу, тому що внести зміни до закону для того, що це дійсно важливо і потрібно, це не така велика проблема, а напрацюємо механіку на конкретному прикладі, на конкретному відрізку дороги, яка дозволить як розробити конкретні механізми, так і в подальшому вже впроваджувати їх планувальникам, які насправді залучені до цього процесу вже навіть на етапі розробки нашої проєктної заявки.

Ми бачимо… Ми говоримо не про проект, а загалом, що має зробити держава для того, аби все …(Не чути) в цей було включено аспект збереження біорізноманіття. Ми маємо гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС. Ми маємо розуміти, що просторове планування відбудови –  це не лише інфраструктура лінійна, це будинки, це енергетика і т.д., і т.п., воно має включати необхідність захисту і збереження як довкілля, так і  біорізноманіття.

І так само ми розуміємо, що якраз ці інноваційні підходи, вони, власне, дозволять надати людям, які будуть виконувати, з яких ми будемо вимагати виконувати в рамках своїх проєктів, я надіюся, і інших подібних проектів, ці всі зобов'язання, вони, власне, матимуть цей інструментарій, який дозволить підходити до цього не чисто формально, а і в тому числі мати можливість дійсно отримувати результат, який буде очевидний і відчутний для всіх.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія. Чудовий таймінг, хвилинка в хвилинку, секунда в секунду.

Я якраз хотів звернути увагу на останню твою рекомендацію, що комунікація з громадянами і з людьми щодо необхідності таких кроків. І тому, повертаючись, коли там була теза, що люди не знають, навіщо це їм потрібно, я хотів сказати це якраз і проблема, тобто людям це потрібно, вони просто не знають, що це потрібно. Я думаю, що ми дуже часто не усвідомлюємо, наскільки, наприклад, в інфраструктурних об'єктах відіграє та чи інша річ для нашої безпеки. До 22-го року, напевно, ніхто так не усвідомив, як важливе освітлення на дорогах. Моментами проблеми з енергосистемою, де... (Не чути) в 22-му році і згідно статистики Нацполіції кількість аварій збільшилась значно, притому що зберігалась комендантська година. Відповідно це стосується і питання екокоридорів, і тому подібне. Власне, все це уможливлює не тільки зберегти... (Не чути) і підвищити рівень безпеки громадян, а значить, і навантаження на соціальну систему нашої держави.

Власне, продовжуючи розмову хотів би перейти до наступного доповідача,  хотів  би представити Василя Костюшина. Ні-ні, все правильно. Уже не можуть поділити пульт до керування екрану. Хотів би запросити до слова Василя  Костюшина,  координатор проєкту "Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття" ПРООН в Україні.

І, пане Василю, хотів би вам задати, власне, таке питання. Сьогодні вже неодноразово всі спікери і організатори апелювали до рамкової угоди по біорізноманіттю, відповідно всі... (Не чути) і інші компоненти. Відповідно зараз проходить СОР16, де Україна в ідеалі повинна була би презентувати свої оновлені цілі в межах стратегії. Хотілося би почути, сьогодні ваша колега пані Тетяна вже зробила анонс, що ПРООН активно працює над цим і над стратегією з біорізноманіття, хотілося би... (Не чути)  етапі розробки зараз перебуває процес.

Дякую.

 

КОСТЮШИН В. В 22-му році на СОР15 було прийнято рішення про global biodiversity framework  або глобальну таку рамкову програму зі збереження біорізноманіття.

Звичайно, вона включає як обично такі …(Не чути)  жити у гармонії з природою в 2050 році. Сподіваюсь, таке буде. Там є глобальні цілі. Це 23 Global Targets, до яких і має будуватися виконання цієї програми.

Я не буду, звичайно, там детально по всіх цілях, але хочу зазначити. Там є досить традиційні речі, скажемо, там розвиток ПЗФ, збереження рідкісних видів, зниження забруднення. Але хочу сказати, що там дуже потужний блок, який нас очікує, і навіть в тому законі, що сьогодні згадували, європейський про відновлення, бо там амбітні цілі, відновлення 30 відсотків деградованих земель, і такі ж амбітні цілі стосовно ПЗФ. Ну, там все, скажемо так, досягти 30 відсотків ми навряд чи зможемо, але це така амбітна ціль. Але хочу звернути увагу, що починається все з просторового планування. Довгострокове збереження довкілля і живої природи без довгострокового планування. У нас воно для цього фактично ще не працює.

Ну, також іде про стале використання видів, про реалізацію в секторах економіки. Френдлі …(Не чути) френдлі практик, збереження генетичних ресурсів. І є більш широкі речі, скажемо, там посилення інтеграції, збереження біорізноманіття у сфері політики. Або якось заставити бізнес або стимулювати бізнес враховувати свій  вплив на біорізноманіття.

Звичайно, питання біобезпеки, тому що активно розвиваються біотехнології. Ми бачимо це на прикладі генетично модифіцированих рослин, які досить поширені у використанні. Дуже  таке ключове питання – це збільшення… (Не чути) не тільки за рахунок госбюджетів, а всіх джерел фінансування, аналіз цього і таке інше. І більш такі, скажемо, важливі, але досить нові для нас речі: гендерна безпека, гендерна рівність і таке інше. Я думаю, що ми не будемо у це занурюватись.

Рік тому GEF профінансував проєкт Early Action Support, то єсть підтримка яких первісних дій на виконання… (Не чути) Biodiversity Framework. В цьому проєкті 69 країн, в тому числі й Україна. Але як би головна ціль проєкту була – це адаптація існуючих стратегій збереження біорізноманіття до Global Biodiversity Framework. Багато країн такі стратегії мають. Ми не маємо такої стратегії, тобто нам потрібні не аналіз та адаптація національної стратегії, нам потрібно її писати, да.

Точно так же аналіз та адаптація систем моніторингу. Ми сьогодні казали, що в нас практично немає системи моніторингу біорізноманіття, да, я потім трохи до цього повернусь. Тобто важко аналізувати те, чого немає. І також аналіз існуючої екологічної політики, огляд фінансування. І це головні завдання цього проєкту.

В рамках проєкту відповідно до процедур UNDP було обрано 20 експертів, і вони почали аналізувати ситуацію, починаючи відповідно до цих 23 цілей. Зараз ми на стані, коли ми вже закінчили, практично закінчили аналіз існуючої… (Не чути) і намагаємося сформувати національні цілі і план дій, і відповідно потім систему індикаторів, що дуже непросто, тому що в нас немає системи моніторингу. А якщо навіть індикатори пропонуються на глобальному рівні, а у вас немає системи збору такої інформації, то що писати, це така загадка.

Ми сподіваємося, що до кінця року перший драфт буде сформований і потім буде вже переданий на обговорення, на зауваження, там на якісь коментарі. І в наступному році цей документ буде передано уже, я так розумію, на узгодження, якщо все буде по плану. Тут є декілька корисних посилань, кому цікаво, скажемо, там є по кожній цілі детальна інформація, скажемо, до індикаторів, до завдань і таке інше, тобто подивитесь, по національних планах і  (Не чути) В цілому в мене все про цю ситуацію. (Не чути) загальних коментарів.

Я вже досить довго в охороні природи, мабуть, занадто довго, не знаю, тому враження від сьогоднішнього засідання, як назвати одним словом,  – дежавю. Тому що абсолютно про все теж саме ми говорили 30-40 років тому, але було багато молодих ентузіастів, і я тоді ще був молодим ентузіастом. І зараз приходить нове покоління з таким враженням, що вони вперше зайшли і почали це говорить. Ні, шановні, це все на 90 відсотків обговорювалось 30-40 років тому. На жаль, воно дуже слабко реалізується. Тому я б дуже хотів, щоб ми сконцентрувались не на якихось там великих формулюваннях, а на практичних результатах.

І ще останнє зауваження. У нас немає моніторингу біорізноманіття. Я вже років 20 завідую відділом моніторингу та охорони тваринного світу. І мав причетність до кадастру тваринного світу, який загубили, мав причетність до створення третього видання Червоної книги. Четвертого ми ще й не маємо, хоча б мали вже п'ять років його мати. І кожного року те ж саме питання – відсутність реальних даних про стан видів. От сьогодні ми казали про транспорт. А у нас немає даних, як транспортні магістралі впливають на тваринний світ. От їх немає просто. А може за окремим виключенням. У нас немає даних про стан червонокнижних видів, у нас немає моніторингу в системі ПЗФ, ми навіть не знаємо, що охороняє система ПЗФ всі наші 7 відсотків. От не знаємо, яку вони роль відіграють для навіть видів Червоної книги.

І питання не в тому, щоб написати – методика, або там ще раз пхнути науковців, давайте дані, а вони не можуть. Має бути створена саме система, яка буде збирати інформацію, як-от є там держводгосп, у них є своя система, і таке інше. Такої системи для біорізноманіття немає. Якщо не створити, оці наші стратегії, наші закони, наші великі плани, вони нічого не варті, тому що  ми не можемо оцінити їх результативність як ми не знаємо, що у нас охороняє ПЗФ зараз і куди ми вкладаємо в гроші, який результат. Але це якось нікому нецікаво, тому що коли ніхто не питає про результати, то немає відповідальних за поганий результат.

Тобто я хотів, щоб  ми перейшли в більш практичну площину …(Не чути) результатами. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Василю. Абсолютно система взагалі проблема для України, що у нас немає… Тут йде питання не тільки питання сфери охорони природи, а взагалі різних сфер. Відповідно відлікової точки у нас по багатьом напрямкам не знаємо і ми не знаємо, від чого ми рухаємося. Зрозуміло, що чому у нас така ситуація є, як суб'єктивні, так і об'єктивні чинники, але це, напевно, питання окремого обговорення.

Зараз хотів би перейти до нашого наступного спікера Яківа Дідуха, академіка Національної академії наук України, завідуючого відділом геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені  Холодного Національної академії України з питанням щодо наукового підходу до вирішення проблеми втрати біорізноманіття.

Прошу, пане Якове.

 

ДІДУХ Я. Дякую. Я дякую за запрошення. Але хотів би почати не зі своєї доповіді, а зробити певний висновок з того, що ми сьогодні почули, чи проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Якове,  ви маєте таку можливість, але 10 хвилини  є 10 хвилин.

 

ДІДУХ Я. Нічого.

Всі закони, структура, вся політика у нас антропоцентрична і сьогодні ці всі відношення антропоцентричні, і екологічні, вони входять в конфлікт. Нам треба намагатися перевести це в нормальне таке відношення. От ви бачите погодження, податки на землю – все це таке антропоцентрично, а екологія – це залишковий принцип. Тому такі зібрання, вони є дуже доцільні і хочеться, щоб вони були частіше. І вже ми відчуваємо, що є певні екологічні організації, які виходять на високий рівень, і це великий плюс, я хочу за це подякувати.

А тепер я перейду до своєї доповіді. В мене три питання: біотопічна концепція збереження біорізноманіття, удосконалення структури заповідних об'єктів в контексті збереження і Європейський зелений курс Смарагдова мережа. Я починаю з біотопічної концепції, з збереження біорізноманіття. Чому? Тому що створення заповідних об'єктів 30, 15 процентів для чого? Для того, щоб зберегти біорізноманіття. А навіщо нам біорізноманіття? Тому що зникнення видів популяцій цинозів – це індикатори довкілля.

Давайте наступний. Масштаби змін довкілля з другої половини ХХ століття, як ви знаєте, настільки швидке, що природа не встигає адаптуватися, знижується біорізноманіття, руйнується структура природних екосистем, функціональні процеси. І людська цивілізація стала тією геофізичною силою, яка змінює все це і людина впливає на всі ці планетарні процеси, несе відповідальність і суспільству необхідно дбати для наступних поколінь.

Наступний слайд. Генеральною Асамблеєю, ви знаєте, було прийнято відповідні рішення, є навіть День біологічного різноманіття – 22 травня. У світовому масштабі вже оцінено ці наслідки, і це пов'язано з втратами місць існування, незбалансоване використання, забруднення, змін клімату, поширення інвазивних  видів. Що для України? Для України це інтенсивне антропогенне знищення природних систем, які сотні і тисячі років було, це воєнні дії сьогодні, це зміна клімату, це інвазія чужорідних видів, патогенні різні фактори і інші зовнішні фактори.

…(Не чути) біорізноманіття відбувається на регіональному рівні через фрагментацію біотопів, на ландшафтному через зміни умов існування, на топологічному гомогенізації ценозів, коли адвентивні види йдуть і там наші види всі зникають і на локальному – це інструкція структури біотопів.

Ну, …(Не чути) є біотоп. Це така екосистема топологічної  розмірності, елементарна система, яка функціонує. І це об'єкт класифікації, порівняння, картування, це дуже важливо. Поняття такого в законодавчій сфері не існує, тому ми повинні зробити все, щоб розуміння біотопу ввести в законодавчу сферу.

Сьогодні нами розроблена класифікація біотопів України для лісової і лісостепової зон, степової, гірського Криму. Є національний каталог біотопів  України, атлас, …(Не чути) сидить, яка це… Залишилися тільки Карпати.

І наступне завдання – це завершити розробку класифікації біотопів на європейських підходах …(Не чути), категоризації, созологічного значення, оцінки їх екосистемних послуг, введення їх до Держгеокадастру, картування і створення такої червоної книги біотопів, як Червона книга видів, яка дійсно працює, на яку звертають увагу.

Сьогодні ми працюємо над проблемами оцінки змін біорізноманіття, зокрема під впливом клімату. Нами була розроблена відповідна методика фітоіндикації, і на основі цієї методики нами було встановлено, що при підвищенні температури на два градуси уже біля 50 процентів рідкісних видів можуть втратити свої оселища. А якщо говорити про рослинні угрупування, то там цей показник 2,5 градуса. Тобто це та межа, за якою природа зазнає руйнівних сил і це дуже... (Не чути) на це ми повинні звернути увагу, і це один із аспектів досліджень.

Наступне питання. Ми розробили показники чи характеристики як буде змінюватися популяція рідкісних, інших при температурі 1, 2 і 3 градуси. Якщо вони виходять за певні межі, значить цей вид може зникнути. Таким чином сьогодні наукова основа збереження біорізноманіття... (Не чути) клімату і інших факторів уже є науковцями розроблено.

Тут ви бачите показники як можуть змінитися при підвищені температур певні види. Це їх зміна, це їх ризик втрати. Таким чином це зроблено для видів Червоної книги.

Натомість, коли дивитись на адвентивні види, то, навпаки,  підвищення температури ми можемо цінити наскільки швидко вони будуть поширюватись, і це також говорить нам про загрозу   адвентивних видів. Таким чином наука сьогодні може дуже  багато вже про це сказати.

Є цілий ряд проблем сьогодні говорили – конфліктних проблем, зокрема природоохоронцями і лісівничою сферою, скажемо так. Здавалося лісівники, хто як не вони повинні бути природоохоронці. Виявляється, ні. Вони намагаються обліснювати наші степи, а природа діє, функціонує за законами термодинаміки. Ви бачите, енергетична основа в лісах в біомасі,  а в ґрунтах мало енергії, в степах навпаки. Лісники намагаються перевернути цю піраміду, в степах посадити ліси, а разом з тим чорноземні ґрунти, які ми… найцінніші, які найбільш енергетичні, перевести в дерново-підзолисті, бо в лісах йдуть процеси дерново-підзолисті. Це проти природи, це треба їм весь час доказувати. От дивіться, заліснення крейдяних схилів – це… тут ендемічний вид, зеленокнижні угруповання, а вони тут садять сосну і ця сосна потім вимирає. Тобто є елементарні речі, які навіть тим, хто повинен працювати в сфері, важко довести.

Наступний блок – це категорії заповідних об'єктів МСОП і наша категоризація. Природний заповідник, національний парк – все зрозуміло, але є категорії "захищений ландшафт" або "захищена морська акваторія", які  в нас відсутні. От якщо ми введемо цю категорію, ми зразу площі заповідних об'єктів, ми можемо набагато збільшити.

В нас є серйозні проблеми з природними заповідниками, законодавство, де нічого не можна робити і так далі. Я розумію, в лісах, але в степах якщо ми не будемо вводити заповідний… регуляційний режим, ми втратимо наші степи і це вже зроблено. Нами розроблені принципи охорони природи на… і тут ми десять чи скільки тут їх, дванадцять цих принципів, які ми опублікували, є і оці питання, які я піднімаю, от що нам треба робити в заповідниках, чи потрібно забезпечувати збереження біорізноманіття, чи слідкувати за природним… (Не чути)

 Сьогодні законодавство записано так, що це слідкування за природними процесами, а біорізноманіття там зникає і ми втрачаємо, ми вже втратили Михайлівську цілину. Що потрібно зберігати в заповідниках: популяції видів, ценози, біотопи? Якщо різні, то різні підходи повинно…. Як потрібно охороняти, регуляторні механізми вводити чи ні? Тобто в законодавство потрібно вводити зміни.

В зв'язку з воєнними діями режим заповідників було суттєво порушено, тому необхідно внести у відповідне законодавство зміни щодо запровадження заходів по відновленню тих природних екосистем, і про це треба думати сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Якове, буквально трошки.

 

ДІДУХ Я. Я бачу.

Основний акцент повинен був зроблений на Європейський зелений курс, зокрема, це нова екологічна парадигма, яка передбачає широке запровадження техногенних... Я роблю доповіді на президії, коли економісти кажуть, що енергетика зелена і там далі. Європейський зелений курс – це і збереження біорізноманіття.

І стратегія розвитку заповідна повинна бути на різних рівнях існування забезпечено. Ми повинні розуміти, що збереження біорізноманіття – це національне багатство. Доводити, що це національне багатство.

Орієнтація суспільства і членів на захист природи, а не проти природи захисту.

Смарагдова мережа – це потенційна основа розширення площ заповідних об'єктів.

Поліфункціональність заповідних об'єктів.

І використання сучасних наукових досягнень для охорони біорізноманіття на основі біотопічної концепції, організація і особливо кадрове забезпечення заходів з охорони природи, яких сьогодні нам не вистачає.

Я дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Якове.

І зараз переходимо до останнього... Ні, ще в нас є один спікер. Я вже розумію, що якраз до обіду всі були вже втомлені, питань було по мінімуму, бо тут якраз під час обіду вже домовлялися за те, хто завдасть питання. Я бачу і надамо всім можливість.

Зараз би хотів би запросити останнього спікера. Організатори повідомили, що будуть зміни. Відповідно буде представляти і виступати керівник міжнародної організації "Tellus Conservation" Ангус Ейткен. (Промова іноземною мовою)

 

ЕЙТКЕН А. Добрий день, Ярославе! Дуже приємно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Виступ іноземною мовою)

 

ЕЙТКЕН А. (Виступ іноземною мовою)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Виступ іноземною мовою)

 

ЕЙТКЕН А. (Виступ іноземною мовою)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз розпочалася сесія питань-відповідей. Я  пам'ятаю, що були руки і питання навіть до попередньої сесії, які не встигли задати з аудиторії. Ну і відповідно учасники, які беруть участь у нашому заході онлайн так само мають можливість задати питання.

З огляду на те, що з попереднього досвіду онлайн питання займають трошки часу для їх формулювання, тому давайте перше питання надамо можливість залу, потім підемо по аудиторії.

У мене під час перерви, да, пам'ятаю, що обіцяв надати вам слово. Прошу.

 

КУЗЕНКО А. Дуже дякую. Це, власне, не питання, це коментар, мабуть, все-таки більш доречно до попередньої секції. Анна Кузенко, Інститут ботаніки імені Холодного, НАН України. 

Я би хотіла підняти таке питання, яке, можливо,  під час нашого сьогоднішнього зібрання не дуже так голосно прозвучало питання замінованих територій як ресурсу для створення об'єктів ПЗФ. Вже прозвучало, що Україна сьогодні є, напевно, найбільш замінованою територією, країною у світі і треба з цими територіями щось робити. І є така ідея все-таки створювати якісь об'єкти, напевно, це має бути якась особлива категорія, якісь постмілітарні чи території відновлення. Але менше з тим щось з цим робити треба. І... (Не чути) але часто вона викликає таке нерозуміння і навіть якісь анекдотичні ситуації. Багато хто знає проблему Нівецького заказника, ми вже кілька разів добиваємося, щоб цей заказник був створений, Юлія Юріївна теж в цій робочій групі. Нам, наприклад, лісники відмовляють на основі того, що, можливо, там територія замінована і там немає що охороняти. Або звучать такі пропозиції: скасувати об'єкти природно-заповідного фонду на підставі того, що вони заміновані. Тобто це, звісно, абсурд, але сьогодні вже згадувалося багато абсурдних ситуацій.

Тому моя пропозиція все-таки, щоб це було включено і до наших сьогоднішніх рішень і щоб це була якась така консолідована позиція стосовно таких територій, стосовно їхнього майбутнього і стосовно можливості також виконати ті вимоги євроінтеграційні щодо досягнення 15 або навіть 30 відсотків. Тому я сподіваюся, що вона буде підтримана на різних рівнях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Чи хотів би хтось, можливо, зі спікерів відреагувати? Ні, да? Насправді, проблема справді дуже величезна і питання пріоритизації.

 

_______________. Можна питання до Анни?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це у нас новий формат, не Q&A, а Q&Q, питання і питання.

 

_______________. Анна, ви пропонуєте їх взагалі не розміновувати, заповідили і все, чи як?

 

КУЗЕНКО А.  Тут, якщо дивитися правді в очі, то значна частина цих територій, їх або дуже важко розмінувати, або це буде дуже дорого, або просто неможливо. І є світова практика, є у нас приклад, наприклад, Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника і тому як управляти. Якщо їх можна розмінувати, звісно, краще було би їх розмінувати, але тут я не хотіла би теж торкатися, є теж така проблема, що от наші партнери дивляться і часто навіть згадують Україну як таку bread basket of the world. Хто був на семінарі на воркшопі з NASEM, то чув, як нас розглядають. І тому от наша позиція: ми хочемо донести, що ми не тільки хлібна корзина, а що в нас ще небагато, на жаль, залишилося природи, але те, що залишилося, треба зберегти, а те, що вже спотворено і трансформовано, все-таки якось треба намагатися відновити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную назву категорії: superstrictly protected areaа.

 

_______________. Приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будемо дивитися, чи буде в пропозиціях, власне, в результатах слухань підсумовано і зазначено це.

Зараз до організаторів з технічної частини: чи є в нас якась рука з онлайн? Бо я бачу дві руки в аудиторії. Чи хтось бажає з учасників онлайн задати питання?

 

БУРКОВСЬКИЙ О. Так, є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Тоді прошу, ваше питання. І якщо воно до когось адресне, вкажіть на це, якщо до всіх учасників нашої панелі, просто його адресуйте нам.

 

БУРКОВСЬКИЙ О. Да, я хочу. Олексій Бурковський, Всеукраїнська екологічна ліга. Я хочу доповнити тему, яку підняла пані Анна. Тут є у нас одна маленька дилема навіть серед природоохоронців. Я, наприклад, багато уваги приділяю консервації земель і саме природоохоронній консервації, щоб на законсервованих територіях потім створювати об'єкти ПЗФ. Але для цього нам потрібно все ж таки поміняти законодавство, бо закинута земля ще не має того біорізноманіття, щоб його включати безпосередньо в об'єкти природно-заповідного фонду. Тобто є критика навіть серед природоохоронців, що ми будемо знецінювати цим природно-заповідний фонд.

Тому нам потрібно зробити просто якусь перехідну категорію для того, щоб це питання вирішити. Тобто ми можемо просто перевключити в Земельний кодекс в розділ, здається, 46 статті, де в нас є землі іншого природоохоронного призначення. Тобто там категорія – землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. І ось ці землі заміновані, які ми з часом можемо перевести в природно-заповідний фонд, вони просто мають отримати статус земель іншого природоохоронного призначення.

А тепер суто технічна проблема. Наш Держгеокадастр і інші органи категорично не хочуть відмовлятися від спрощення консервації земель. Я вам можу сказати, я сам намагався законсервувати свою земельну ділянку 6 гектарів офіційно. Вона зараз де-факто законсервована, де-юре – ні. Я вам поясню, чому? Проєкт землеустрою на нещасні 6 гектарів коштує 30 тисяч гривень мінімум. Концепція охорони земель до 2032 року, ще до війни, вона була прийнята в січні, здається, чи в лютому 22-го року, вона передбачала консервацію біля 6 мільйонів гектарів …(Не чути) земель України. Тепер, якщо ми порахуємо за нинішніх розцінок на робочі проєкти землеустрою, на одні лише робочі проєкти землеустрою, щоб законсервувати 6 мільйонів гектарів, піде 30 мільярдів гривень. Ось вам таке питання.

Тому допоки ми кардинально, підкреслюю, кардинально не спростимо земельне законодавство для природоохоронних цілей, ми будемо товктись на місці. Якщо у нас держава зробила спрощення для ринку земель, для різного роду інших економічних кроків спрощення, то, вибачте, держава має зробити спрощення і для природоохоронних цілей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую за ваш коментар. Я думаю, що обов'язково врахують представники органів державної влади вашу пропозицію.

Рухаємося далі. Було ще два питання з аудиторії. Перепрошую, пані Наталія, щоб ви по черзі були. В першому ряду. Питання знялось чи залишилося? (Шум у залі) Мікрофон за вами. Даруйте.

 

ДАВИДЕНКО О. Я вже загубив те, що писав, поки чекав. Ну, байдуже.

Я хочу представитись,  засадничо я є заступник голови Канівського відокремленого підрозділу НЕЦУ, Національного екологічного центру. І, до речі, просив би, там сидить наш голова онлайн і просить теж свою ремарку з приводу нашого Трахтемирівського півострова, там дуже цікава тема.

А моя тема зараз нагла, мабуть, сама скандальна. От я відреагую на шановного спікера, який казав по суті і в практичній площині, то я вам зараз беру практичну площину. Я вже пам'ятаю, що я писав, через те просто  так.

От багато було сказано про  Смарагдову мережу. Тепер є такий об'єкт, проєкт державний, який називається Національне військове меморіальне кладовище. Прийнятий Закон 3505 уможливив будувати подібний об'єкт, оминаючи будь-які дозвільні процедури. Це є експеримент, він так і названий, експериментальний  проєкт, який відмінив   абсолютно всі ОВД, СЕО і так далі. І місце вибране, локація тієї самої Смарагдової мережі, Приірпіння, Чернечий ліс. Зауважу, що саме на цьому місці бере початок три річки, і одна з них  прямо впадає в  Ірпінь. Ви розумієте, про що йдеться, йдеться про 150 тисяч захоронень.

Отже, на сьогодні, знищено більше 20 відсотків лісу. Мова йшла про те, що цей проєкт дасть можливість зберегти ліс, буде вирізано до 10 відсотків, уже на сьогодні. Технологія така, знищується все і знімається родючий шар, ви розумієте, що інакше неможливо поховати, бо там коріння. Більше того, рівень води, рівень грантових вод в цьому лісі в середньому півтора метри. В багатьох місцях вода стоїть на поверхні. Зараз в часи засухи влітку ми заміряли, практично середній рівень – півтора метри. Отже, можна собі уявити, там тече приток зокрема річки Сіверки, який зараз пересипаний просто без всяких перетоків, без труби, пересипаний і через нього зроблений заїзд на цю локацію.

Далі. По проєкту, після того, як ми підняли ґвалт, зараз просто там мої польові командири стримують знищення лісу. Бо ми вже один із трьох судових позовів виграли, а саме стосовно вирубування лісу. Ми чекаємо апеляцію. І от в той час, коли ми чекаємо на апеляцію, продовжується знищення лісу. А ще два судових позовів до розгляду, скоро буде чергове засідання, і ще два буде подано.

Отже, рівень грунтових вод там такий, що взагалі унеможливлює подібні  проєкти. Але, незважаючи на те, після шуму, який ми підняли, підприємство заклало в кошторис, увага, на один мільярд дренажу, побудови дренажної системи. Це заклало в проєкт на папері, а в реальності завозить пісок, піднімає на два метри рівень тієї локації, де будуть перші поховання, і таким чином вирішує проблему в лапках. І далі по тексту. Я вже не кажу про те, що оцей Приірпіння, Чернечий ліс, те, що названо, у Смарагдовій мережі, вони кажуть, мовляв, немає закону. Ми кажемо, чекайте, ми з цього приводу ми вже писали в Бернський комітет і виграли з цього приводу саме оцей перший наш судовий позов. То адвокати, а яких у нас четверо, відкоментували так, що те, що в нас законодавчо це не врегульовано,  не означає,  що в нас немає закону, бо Україна є підписант Бернської конвенції, цього достатньо. Даруйте, давайте перестанемо бути дітьми, якщо ми підписали, то ми мусимо виконувати. І те, що у нас всередині законодавчого поля такий гармидер, не означає,  що ми маємо право цим займатись.

Тепер стосовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, дуже коротенько, тому що у нас обмежений час, а ще як мінімум три руки.

 

ДАВИДЕНКО О. Власне, це основна проблема. Наше протистояння продовжується, громада налаштована надзвичайно радикально і ми просимо сприяння, зокрема у комітету для того,  щоб це не переросло у більш радикальні дії.

І далі я би просив Дмитру Іванову дати слово, який чекає онлайн. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Я  дивлюся, у нас одна рука в залі і дві руки онлайн. Ми зафіксували цю кількість, власне, на цих питаннях ми сьогодні поставимо крапочку. Прошу до всіх зараз, хто буде озвучувати свою позицію або питання, вкладатися в півтори хвилини не більше.

Прошу, онлайн першу руку. Мені погано видно, пане Дмитре, здається, ви. Давайте вам слово. Прошу, ваші півтори хвилини.

 

_______________. Колеги, першим там на черзі Олексій Василюк, давайте будемо чесними, нехай він виступить, я за ним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Окей. Давайте єдине що, вкладатися, щоб встигнути, щоб встигли всі. Півтори хвилинки. Давайте вам надам слово. Тому, прошу.

 

ІВАНОВ Д.  Доброго дня ще раз…

 

ІВАНОВ Д. Добре. Отже, дивіться, дякую Олександру Давиденку, який допоміг мені взяти слово. Я нагадаю, що Борис Індиченко, голова спеціалізованої екологічної прокуратури, нагадав вам про проблему захисту територій Трахтемирівського півострова про те, що ще з 2010 року не виконано Указ Президента про надання Канівському природному заповіднику ділянки на Трахтемирівському півострові, а там приблизно близько 5,5 тисяч гектарів.

Так, отже, я вам, може, більшість людей в залі і в комітеті не мають жодної гадки, що насправді у нас є унікальна проблема. На цій території з 2000 року існує приватний регіональний ландшафтний парк. Це єдиний в Україні приватний регіональний ландшафтний парк. Загляніть в законодавство, Закон про природо-заповідний фонд, було змінено в 1999 році Верховною Радою, яка дозволила існуванню регіональних ландшафтних парків під приватним управлінням. Єдиний цей приватний ландшафтний парк Трахтемирів створений був Ігорем Бакаєм, сумновідомим персонажем за часів влади Кучми.

Цей регіональний ландшафтний парк існує досі. Він на даний момент не виконує жодних функцій природних, наукових і всяких інших. Він номінально існує. У нього є приватний керівник. …(Не чути) жодних функцій. Натомість ця територія, яка мала би бути передана АО "Канівському природному заповіднику", вона не може бути зараз передана Канівському природному заповіднику, бо Канівський природний заповідник не є юридичною особою. Він є складовою частиною юридичною Київського національного університету, якому він підпорядкований.  На жаль, Київський національний університет років 12 тому ліквідував Канівський природній заповідник як юридичну особу, що суперечить Закону про природно-заповідний фонд.

Тобто ця територія Трахтемирівського півострова, територія абсолютно унікальна якраз з точки зору вчених. І ось пан Дідух підтвердить, що ця територія унікальна справді, вона заслуговує на збереження. Більше того, зараз ідеться про те, що ця територія, Трахтемирівського півострова і Канівського природного заповідника  …(Не чути) природної ділянки має бути захищена статусом внесення …(Не чути) спадщини ЮНЕСКО. Насправді вона абсолютно безгоспна, вона не має нормального господаря, вона руйнується різними господарями, вона руйнується в тому числі лісогосподарській. Ідея створення як компроміс рішення всіх юридичних проблем створення національного парку "Середньодніпровський", яка була запропонована біологами ще в 15-му році, вона ігнорується Черкаською обласною адміністрацією багато років, і намагаються всі місцеві влади зробити все для того, щоб національний парк на цій території не був створений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ІВАНОВ Д. Тобто я закликаю комітет звернути увагу на цю проблему. Вона справді особлива, бо природніх об'єктів приватних, таких як …(Не чути), більше немає. І я готовий долучитись до вирішення цієї проблеми і надати всю інформацію.

Дякую дуже за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У нас треба звернути увагу, що сесія питання/відповіді перетворилася в сесію публічних звернень або до комітету профільного, або до Генеральної прокуратури. Але в будь-якому разі, якщо не помиляюся, може, тут організатори мене поправлять, але ведеться запис нашої зустрічі. Тому відповідно всі ваші посили будуть поширені між всіма нашими учасниками, відповідно як народні депутати України з профільного комітету зможуть передивитися ваш запит, так і наші колеги з екологічної прокуратури.

Прошу, ще одне питання давайте з онлайн, і потім закриємо двома короткими питаннями з аудиторій. Прошу півтори хвилини, не більше.

 

ВАСИЛЮК О. Так, дякую. Звичайно, ви так скерували, що це не має бути публічним зверненням. Але моє, власне, питання от дуже слушно, що є запис і цей запис можуть передивитися учасники. Але моє швидше навіть звернення  організаційне, а не стільки питання, щоб цей запис також побачили обласні державні адміністрації, департаменти екології. Чимало представників ентузіастів, яких ми добре знаємо з обласних департаментів, дивляться зараз онлайн, але не всі. Тому що от, наприклад, ми знаємо точно, що питання природно-заповідного фонду має дуже різне розуміння в різних областях. От,  наприклад, ми подаємо клопотання про створення ПЗФ у Миколаївській області –  щороку створюється по кілька об'єктів. 

Подаємо клопотання в Вінницькій області, Чернівецькій – категорична відмова по всьому. У Харківській – категорична відмова по всьому принципова. А Сумська область тепер навіть відповідає на звернення про створення нових ПЗФ. Для чого нам встановлювати нові? У зв'язку з посиленням державного кордону нам треба скасовувати існуючі. Я думаю, що учасники слухань точно мають з гумором поставитись до ідеї скасовувати існуючі об'єкти замість створювати. Але департамент екології в Сумській області дійсно так думає.

Тому я би дуже вболівав за те, щоб запис нашої зустрічі, цих слухань обов'язково побачили всі обласні департаменти екології, їм це буде дуже корисно розуміти, які в державі є пріоритети, про що говорять міністр, керівництво комітету і представники міжнародних організацій, які допомагають Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що пропозиція абсолютно правильна з огляду на те, що Міністерство захисту довкілля є співорганізатором. Я думаю, що воно може офіційним листом відправити всі матеріали сьогоднішнього слухання відповідно по всій вертикалі влади.

Прошу питання з аудиторії, друге і будемо підводити підсумки.

 

ЛЕСНІК В.В. Доброго вечора. Я представлюся, Леснік Віктор Васильович, 30 років провідний інженер об'єднання "Укрдержліспроект". Один із авторів програмного забезпечення, один з людей, які створили (Не чути) базу по всій Україні, 92 проценти, один із тих, хто прибіг зразу до Саші, я перед ним просто став на коліна, перед  (Не чути) А (Не чути) професора і Карпука разом до Фурдичка в тюрму, ми їх відправимо. Дивіться, значить, яка проблема? Проблема дуже велика.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я перепрошую, не переходити до особистості, відповідно...

 

ЛЕСНІК В.В. Ну таке, вам не болить, а йому болить. А йому болить, розумієте, а вам не болить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ЛЕСНІК В.В. Дивіться, значить, я проводив державний облік лісів у 1996 і в 2011 роках. І маючи час, я зробив аналіз і я прийшов у повний шок, що робиться зі станом лісів півдня України. І коли я це все озвучив, сказав, у чому проблема. У нас не хватає тільки мільйон бази даних, це південь і схід, це лісові полоси і зарослі оці неудобья. Це не проблема їх протаксувать.

Далі. По Херсонській області лісистість упала на 7 процентів, південь і схід – там просто жах. Розумієте, тому коли я озвучив свою позицію, я мусив уйти з ліспроекта, тому що …(Не чути) моїх людей. Я пішов в нікуди. Потім пішов до Фурдичка,  академіка, який нині в тюрмі, …(Не чути), ще там пару академіків. Розумієте, я там дійсно працював, я заробив багато грошей для інституту і зробив багато хорошої роботи, і там багато моїх аспірантів. Той же Василюк, це всі, знаєте, дисертації за останні 10 років, таблиці зроблені мною з бази даних. Розумієте, унікальна база даних  розроблена, ось флешка, я вам можу її скинути, люба інформація, яка вас цікавить по лісах, просто немає проблем. Її ніхто не хоче бачити, з базою даних працює три чоловіки всього-на-всього.  

Вчора я це озвучив у Львові і озвучую зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Робіть висновок, час. Я думаю, що інформацію, про яку ви говорите…

 

ЛЕСНІК В.В. Будь ласка, оцей Верховинський національний парк, включить, що зараз робиться там, поїдьте. Чого я поїхав туди, чого ви не поїхали туди?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ЛЕСНІК В.В. Включіть, будь ласка, що робиться зараз у Верховинському, знищуються ліси народним депутатом, а ви мовчите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо у вас є інформація, ми будемо вам вдячні. Якщо ви поширите її на пошту учасників і організаторів сьогоднішніх слухань, то ми їх обов'язково вивчимо. Дякую. Перепрошую, ліміт часу.  Дякую.

І крайнє запитання, коротеньке питання, буквально півтори хвилини. І прошу, чи коментарі, і на цьому ставимо крапочку.

 

ОЛІЙНИК Л. Дуже дякуємо за такі палкі дискусії і таких об'єднаних сил сьогодні українського народу. Я думаю, що такі слухання відкриті врахують  усі  рекомендації. Тому даємо такий уже від небайдужих сил сьогодні, які дбають про європейське  майбутнє природоохоронних територій в Україні. Комітету Верховної Ради треба привести законодавство і правовідносини власності  відповідно волі і долі українського народу. Обов'язково завести в реєстрацію акт Декларації про державний суверенітет як єдиних документів, які можуть спасти цю ситуацію, про яку сьогодні так палко говорили захисники природоохоронних територій України.

І так, я сьогодні можу направити. Я Олійник Людмила, очолюю якраз штаб "Території людяності" Сумської територіальної громади, і в мене є мандат наказу про це заявити і опублікувати. І буде у Верховну Раду направлений відповідний документ. Так що долучайтеся до цього документа.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Хотів би подякувати всім учасникам за вашу активність і небайдужість і, звичайно, подякувати нашим спікерам за те, що, власне, висловили свою позицію, представили свої напрацювання.

І зараз будемо рухатися по нашому порядку денному, ми дещо відстаємо по графіку і, напевно, я одразу передам слово пані Юлії, щоб прискорити трошки процес. Всім спікерам ще раз дякую.  (Оплески)

 

Веде засідання голова підкомітету ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Шановні колеги, дякую щиро.

З великою повагою до кожної думки, до тих проблемних кейсів, про які ми на початку говорили,  я дуже прошу, щоб ви всі всю інформацію, яка є, ви можете офіційно з повідомленням всі офіційні записи, всі матеріали, всі презентації, всі фотографії будуть надіслані всім учасникам, вони у відкритому доступі, всі проблемні кейси у відкритому доступі.

Я розумію, що зараз дуже всім болить, ми починали з цього, ми живемо в цьому. Хто як не самі практики, які розробляли, робили, розбираються у всіх цих процесах, зможуть рекомендувати нам далі рухатися? І це абсолютно вірно, ми максимально зараз… Знову ж таки комітет і має контролюючі функції задля того, щоб піднімати питання найболючіші. Ми дуже хочемо допомогти вирішити те, що болить, чесне слово.

Я просто як приклад, в 22-му році 10 листопада ми проводили слухання, якраз, ви знаєте, разгар повномасштабного вторгнення  і я згадую, в 14-му році, Олексій згадував, що я сама з Донбасу родом, я пам'ятаю як все починалося в 14-му, ми всі з вами відчували як боліло і горіло якраз повномасштабне вторгнення в кожній родині, в кожній душі, і ми вирішили в 22-му якраз 10 листопада провести слухання. Як результат одразу через десь два тижні з такою самою назвою ми провели слухання в Національній асамблеї Франції. Ми почали піднімати питання щодо екоциду на рівні міжнародної спільноти.

В грудні 22-го року Президент представив Формулу миру, серед яких пункт екологічна безпека… (Не чути) екоциду. Зустрічі з європарламентарями …(Не чути) про трибунал, environment Ukraine, злочини проти довкілля. Далі залучення міжнародної спільноти, резолюції ПАРЄ і міжнародна організація, яка перша вигнала Росію з усіх своїх органів. Тобто це міжнародні кроки, які, знаєте, як ком. Мені дуже хочеться, щоб після цих слухань це був як ком, ми набирали  оці проблемні кейси, щоб ми відкривали болючі рани, які нам реально болять. І повірте, мені відгукується кожна проблема. Тому що мені дійсно хочеться,  я за освітою еколог, я маю науковий ступінь –  кандидат біологічних наук зі спеціальності "Екологія", я дуже глибоко розумію, про що ви кажете.

Звісно, я вклоняюсь перед вашим досвідом, тому що я маю трохи інший досвід, і мені дуже хочеться бути корисною вам на парламентському рівні. Антропоцентрична модель, декомунізація довкілля, все мені дуже відгукується, тому що ми в парламенті дуже багато говоримо. Я чула про те, що, знаєш, Юлія, екологія – це наука для багатих. Треба мати екологів-адвокаторів в кожній фракції. Ну ми дуже хочемо вирішувати ці проблеми на державному рівні. Ми дуже хочемо, щоб в політичних рішеннях питання збереження біорізноманіття, створення ефективної мережі природоохоронних територій, роль природоохоронців на національному рівні була з повагою і з можливістю, і фінансової підтримки, і всіх інших. 

Що ми пропонуємо, колеги? Нам дуже важливо, щоб за результатами цих слухань був документ. Для цього ми до 11 листопада чекаємо у письмовій формі те, що ви зазначили, повірте, всі ваші презентації, ви також доступ до них будете мати офіційно. Ми все фіксуємо в проекти рішення.

Як це відбувається у Верховній Раді? Всі пропозиції, вони аналізуються, включаються в проєкт рішення. Далі проєкт рішення розглядається на засіданні комітету. Приймається рішення і надсилаються відповідно у всі ЦОВВи, до яких звертаємося, або інституцій, організацій, до яких звертаємося, надсилаються.

Що надважливо? Законодавче врегулювання. Законопроект про територію Смарагдової мережі …(Не чути) Ми намагалися його провести в парламент, навіть дійшли до Президента, і Президент вніс його на розгляд в екологічний день. На жаль, ми не набрали відповідну кількість голосів. І зрозуміли, що це потребує додаткової комунікації і узгодження, як ми будемо рухатися. Ми зараз дуже хочемо, щоби представники європейських інституцій, яких ми хочемо залучати в цей процес, і проблемні… сім у нас проблемних таких блоків, які ми хочемо розглядати з окремими групами організацій громадських, представників асоціацій, які надсилали відповідні… прокомунікувати. Це один з найскладніших законопроектів. Але про промзабруднення ми також прийшли. Це такий рекордсмен по кількості неприйняття в Верховній Раді, ми пройшли і я щиро вірю, що ми по території Смарагдової мережі пройдемо і приймемо в продовкіллєвій європейській версії.

Про законопроект про зменшення податку на землю. Зі свого боку ми офіційно звернемося в податковий комітет, де знаходиться законопроект, особисто підійду до голови комітету для того, щоб зрозуміти позицію станом на зараз комітету, можливо, навіть провести міжкомітетську зустріч для докомунікування, до глибшого розуміння важливості прийняття цього законопроекту. Це болить всім керівникам, всім, розумієте? Тому що ми розуміємо, наскільки складно зараз приймаються такі рішення, але мають інші комітети, які не дотичні, розуміти глибину всю проблеми.

Про екоконтроль, так, йде процес, рухається міністерство, залучені всі можливі інституції. Ми сподіваємося, що найближчим часом законопроект в другому читанні буде прийнятий.

Далі ми в кулуарах говорили про законопроект, ми робочою групою в комітеті обговорювали про врегулювання взагалі природної спадщини ЮНЕСКО на законодавчому рівні. Ми отримали експертизи, ми зараз піднімемо і знову повернемося до цього питання, і зміни в Закон України про природно-заповідний фонд, там 46 стаття згадувалася, ми обов'язково з міністерством доєднаємося.

Я бачу, що ми маємо створити робочу групу з залученням практиків, щоб всі ці пропозиції, які були обговорені сьогодні, рішення комітетських слухань, які ввійдуть в рекомендацію, були обговорені і переглянуті ще декілька разів. Але має бути відповідна група на рівні або це комітет ми визначимо, або міністерство. Краще якщо на рівні міністерства, тому що  це якраз дуже швидко, чітко і з залученням всіх відповідних інституцій.

Колеги, підзаконні акти. Стратегія збереження біорізноманіття. Ми підняли вперше це питання на комітеті. Ми прийняли рішення і доручили міністерству підготувати, знаємо, що це дороговартісний проєкт, але ми маємо  її  прийняті. І я сподіваюся, що міністерство продовжить цю роботу, і як вже колеги наші зазначали, що йде робота, обговорення, і ми зможемо  прийняти стратегію збереження біорізноманіття.

Постанови по торфовищам. Ми актуалізуємо. Знову ж таки звернемося в міністерство, тому що знаємо, що вона розроблена, єдине, що треба її прийняти.

Державна служба заповідної справи, агенція. Є законопроект, я дуже прошу, щоб ми, коли включимо це в рекомендації слухань, щоб ми обов'язково могли  прокомунікувати, в якому форматі ми йдемо, підтримаємо той законопроект урядовий, який є, чи ми потребуємо додаткової комунікації щодо, як  має функціонувати служба.

Мінфін залучений в ці процеси для того, щоб вони могли нам дати, і ми могли дати фінансове обґрунтування цієї інституції. Можливо, ідеально би, колеги, дійсно залучення міжнародних коштів задля функціонування цієї інституції на початкових етапах. З перехідними положеннями. Треба буде переглянути, але в якому форматі. Це як державна служба, як агенція, це треба обговорювати і знову ж таки рухати це питання.

Повірте, в парламенті дуже складно комунікується створення нових органів. Але якщо ми там, ну, просто залізобетонні аргументи, що це має бути, що це євроінтеграційні зобов'язання, в парламенті зараз в порядку денному законопроекти, які направлені на імплементацію євроінтеграційних, подаються із позначкою євроінтеграційні. Тому важливо рухатися цим шляхом і дати ці аргументи, де колеги просто максимально підтримають, максимально на вашому боці, на нашому спільному боці, готові в цьому напрямку працювати.

 Те ж саме по моніторингу біорізноманіття. Закон України про моніторинг був прийнятий, тому тут величезна кількість підзаконних актів, вони напрацьовуються, вони рухаються. Але знову ж таки  ми потребуємо, знаєте, от  більшої комунікації, чому ці слухання і потрібні, я прямо бачила, як емоційно ми можемо в будь-який момент і як болить сильною Але я думаю, що нам треба просто це проговорити спільно, і ми, я думаю, продовжимо з вами дискусію на різних майданчиках.

Зарплати, да, тарифна сітка. Якщо подивитися правки в бюджет, я щорічно, коли йде бюджетний процес, вношу правки збільшення заробітної плати працівників природоохоронного…  Ну, так, я взяла на себе це зобов'язання. В деякі роки доковідні навіть в першому читанні було прийматись, в другому читанні, на жаль, не приймалось. Але я думаю, що якраз підняття цього питання на найвищому рівні дозволить нам достукатись і зміни цю ситуацію. Але здебільшого я думаю, що нам варто ще про це частіше говорити в різних адвокаційних поїздках в Європейську комісію, щоб ми могли отримати відповідне фінансування  на підтримку цього напрямку, тому що це основа – стратегія збереження біорізноманіття з європейської "зеленої" угоди, з Європейського зеленого курсу,  Green Deal. Тому тут я бачу ще міжнародний трек і адвокація на цьому рівні. Земельні питання – це дуже складно. Я вам скажу, я бачу, що з аграрним комітетом у нас дуже багато дискусій, вони продовжуються, будуть продовжуватись, надскладні розділи в переговорному процесі, але ми маємо сісти і вирішити, тому що якщо ми не врегулюємо це питання, особливо якраз земельні питання для природоохоронних цілей, то буде дуже складно.

Колеги, далі що – зняти мораторій на перевірки екологічної інспекції. Ви  чули Спеціалізована екологічна прокуратура чітко нам сказала, що збільшилась кількість порушень і ми маємо знову ж таки звернутися до уряду, щоб ми переглянули цей процес, особливо якраз це пов'язано із законопроектом про екологічний контроль, ми маємо це врегулювати. Державна програма розвитку природно-заповідного фонду – це дуже важливо, про це варто говорити знову ж таки і зробити  драфт цієї програми і включенням всіх важливих. Але знову-таки тут... (Не чути) Франкфуртське зоологічне товариство. Це такі просто неймовірні приклади підтримки, але все-таки держава має переглянути ці програми і знайти можливості підтримки. Збільшення територій ПЗФ, створення ПЗФ на окупованих територіях, заміновані території – це має обов'язково бути відображено в нашому проекті рішення, це варто зробити.  Навіть в питаннях репарацій подальших ту шкоду, яку агресор наносить, Російська Федерація наносить Україні, це знову ж таки території особливо природоохоронного значення, навіть і відшкодування буде більше. Але про це я думаю, що треба говорити ... (Не чути)

Освітні програми, взагалі екологічна освіта, повірте, ми маємо робочу групу і концепцію екологічної освіти хочемо. Я неодноразово говорила з обома міністрами освіти і екологічної, щоб ми просто змінили взагалі підходи. А навчання і програми навчання для співробітників це дуже важливо. Особливо програма LIFE. Ми маємо вже прекрасні результати і проєкти. І дуже важливо, щоб ми вчилися один у одного і навчали один одного, як писати правильно проєктні заявки, тому що це також додаткова і суттєва підтримка.

Інфраструктурні інвестиції, відновлення і "зелений" туризм – все це інфраструктурний блок, і він має також бути обговорений. Ми вже починали дискусію з відповідним ЦОВВ. Я думаю, що ця дискусія продовжиться в рамках взагалі зобов'язань з європейською інтеграцією.

Колеги, я дуже довго можу продовжувати, можливо, я щось не згадала з ваших меседжів, повірте, але я законспектувала, як маючи викладацький досвід попередній, повірте. Всі ключові проаналізую і переслухаю декілька разів всі наші записи. Максимально буду намагатися, щоб ми нічого не забули. Особливо по проблемним кейсам, колеги. Дійсно, по території Смарагдової мережі, ми маємо результати судів, і по Свидовцю ми чули, і про ситуацію з Національним меморіальним кладовищем, і колеги озвучували дуже багато по лісовій галузі проблем, повірте, дуже багато. Ми одним зверненням розуміємо, як можна вісім підозр вручити, розумієте. Тут питання виключно в тому, щоб ми спільно об'єдналися і щоб ми мали проекологічні рішення і кроки, які дозволили нам все-таки максимально врегулювати і подолати ці проблеми.

Колеги, будемо максимально намагатися. Ще раз кажу, до 11 листопада, я дуже прошу, якщо ви щось ще згадаєте, проблемні якісь кейси, щоб ми могли максимально відреагувати. Для нас принципово важливо мати результат за результатами комітетських слухань. М маємо попередній досвід і ініціювали ми ці слухання, і включили в план роботи комітету не просто так. Ми дуже хочемо, щоб знову ж таки це питання на найвищому рівні і були конкретні рішення. До 11 листопада ми чекаємо всі пропозиції.

Я б хотіла завершити на позитивній ноті. Ви знаєте, я щиро хочу подякувати всім вам. Дуже вдячна вам за те, що ви є справжніми воїнами світла та захисту довкілля. Дякую за те, що бороните і захищаєте нашу природу.

І хочу подякувати співорганізаторам. Я б хотіла подякувати і всьому складу Комітету з питань екологічної  політики за підтримку в першу чергу цієї ініціативи – проведення слухань. Дякую нашому секретаріату за організацію роботи, проведення слухань. Дякую нашій команді за неймовірну підготовку.

І дякую Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів. Дякую Програмі розвитку Організації Об'єднаних Націй за фінансову підтримку реалізації цієї ініціативи. GEF, Українській природоохоронній групі, WWF-Ukraine за те, що ви виступили співорганізаторами, за експертну максимальну підтримку.

Дякую всім, хто допомагає нам організувати  і відеозапис,  зв'язок,  перекладачі,  організація звуку,  всі організації кейтерингу,  кожній людині,  яка долучилася і була сьогодні з нами.

Знаєте,  головна ціль, щоби ми спільно досягнули результату і мали конкретні рішення, прийняті закони, підзаконні акти,  максимально захищене довкілля. Дуже я от вірю в те,  що довкілля стане  нашою цінністю. І це наше унікальне природне надбання ми маємо зберегти. А найголовніше – продовжувати  боротися. Це надскладний,  це надскладний період дійсно. Хтось скаже, невдячна робота, але ми віримо в те, що ми робимо. І робимо це з душею,  відкрито, знаючи і поділяючи спільні цінності.

Ви бережіть себе, будь ласка, ми обов'язково переможемо і ворога, і ворогів довкілля. І найголовніше, я впевнена, що коли ми станемо вже членом Європейського Союзу,  переможемо  в цій страшній війні,  станемо членом Європейського Союзу, ми всі зможемо думати вже про майбутнє, не переживаючи, що відбувається тут і зараз. Найголовніше – бережіть себе,  будьте здорові. І Слава Україні! (Оплески)