стенограма засідання Комітету

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

24 липня 2025 року

Веде засідання голова комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні присутні! Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Перед початком засідання нам необхідно обрати секретаря цього засідання. Традиційно буду просити Сергія Васильовича за моєю допомогою, допомогою всіх членів комітету бути секретарем за можливості. Сергій Васильович, буде у вас така можливість?

 

МАГЕРА С.В. Давайте спробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте спробуємо.

 

МАГЕРА С.В. Тільки за вашою підтримкою. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так точно.

Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Магеру Сергія Васильовича?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олег Володимирович, якщо я не помиляюсь, якщо я утримався, то 9 – за, так? Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно. Дякую.

Шановні колеги, всі, сподіваюсь, бачили порядок денний нашого сьогоднішнього засідання. У нас сьогодні на засіданні п’ять питань. Два питання – це законопроекти, по яких ми головні і маємо дати висновок Верховній Раді щодо прийняття чи не прийняття за основу. І три – яким ми можемо давати висновок, які будемо направляти до відповідних комітетів.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу затвердити порядок денний. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олег Володимирович, 10, якщо не помиляюсь, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 10. Дякую.

І переходимо до розгляду питань порядку денного.

Першим питанням порядку денного є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо управління ризиками затоплення та забезпечення участі України у Механізмі цивільного захисту Союзу (реєстраційний номер 13418), внесений народним депутатом України Бондаренком та іншими народними депутатами України, членами нашого комітету.

Шановні колеги, дуже коротко представлю цей законопроект. Цей та наступний законопроекти – це, власне, частина одного великого законопроекту, який ми розглядали нещодавно на комітетах, розглядали на Верховній Раді, але, на жаль, він не набрав в другому читанні через певні норми, які були в нього внесені і які зараз були прибрані, він не набрав достатньої кількості голосів для другого читання, тому він був розбитий на два законопроекти. Один законопроект, який стосується тільки двох питань, власне, це 13418 – це імплементація протипаводкової директиви, створення ефективної системи управління ризиками затоплення. І друге питання
велике – це забезпечення повноцінної участі України в Механізмі цивільного захисту Європейського Союзу, або як він у нас називається, або буде називатися, в Кодексі цивільного захисту. То він буде називатися: Механізм цивільного захисту Союзу, відповідно до того визначення, яке загальноприйняте в Європейському Союзі.

Тож, шановні колеги, є пропозиція цей законопроект підтримати. Сподіваюсь, що зараз наші колеги висловляться з центральних органів виконавчої влади, також висловляться на підтримку цього законопроекту.

А перед тим, як перейти до заслуховування представників центральних органів виконавчої влади, я хотів би надати слово секретаріату нашого комітету. Будь ласка, Лопушенко Олександр Іванович, прошу доповісти, що надійшло з цим законопроектом. Будь ласка.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Доброго дня. Дякую.

До законопроекту надійшли погодження від Міністерства внутрішніх справ, Міністерства довкілля, Державної служби з надзвичайних ситуацій і Державного агентства водних ресурсів. Підтримується без зауважень.

Крім того, від Міністерства фінансів є в нас висновок. В цьому висновку є зауваження Міністерства фінансів щодо вилучення одного положення. Пояснюється так, що це питання уже там вирішено діючим законодавством і звернуто увагу Мінфіну на відсутність фінансово-економічних обґрунтувань. Є зауваження Головного науково-експертне управління, такі досить спірні. Я думаю, що їх можна буде там розглянути і врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання.

В цілому все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу.

І хотів би надати слово, давайте послідовно, спочатку Міндовкілля або, якщо… Міндовкілля, я бачу, що сьогодні є Єгор Євгенович, заступник міністра Міндовкілля, але вважаючи на те, що станом на зараз Міндовкілля, на жаль, знаходиться в стані ліквідації, Єгор Євгенович ще не перепризначений. Єгор Євгенович, ви з нами?

 

ПЕРЕЛИГІН Є.Є. Так, я з вами, я слухаю все уважно. Але підкреслюю, що, так, ми в стані ліквідації, тому я беру самовідвід і даю… є можливість поговорити з тими, хто працює у нас в штатному режимі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, в штатному режимі у нас працює Держводагентство, безумовно. Тоді я прошу Ігоря Васильовича Гопчака дати висновок по цьому законопроекту в частині предметів відання Держводагентства і, можливо, ви знаєте, яка позиція була попередньо по цьому законопроекту у Міндовкілля.

Будь ласка, Ігор Васильович.

 

ГОПЧАК І.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Державне агентство водних ресурсів України розглянуло проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо управління ризиками затоплення та забезпечення участі України у Механізмі цивільного захисту, який внесли ви із своїми колегами. І хочу сказати, що прийняття законопроекту сприятиме подальшому впровадженню Директиви 2007 Європейського парламенту та Ради про оцінку та управління ризиками затоплення, а його реалізація посилить захист територій та населення від наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених повенями і паводками, що призводять до затоплень територій.

І загалом законопроект визначає правовий механізм управління ризиками затоплення і передбачає впровадження попереднього оцінювання цих ризиків, розроблення карт загроз, ризиків затоплення та планів управління такими ризиками. Що саме цікаве, що воно відповідно до найкращих європейських практик врегульовує повноваження органів місцевого самоврядування і центральних органів виконавчої влади, зокрема Держводагентства і ДСНС, щодо ризиків затоплення. І в частині повноважень Державного агентства водних ресурсів вносяться зміни в статтю 16 Водного кодексу України, і пункт 11. Він звучить так: "Здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням шкідливої дії вод і ліквідації наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, - добавляється – інших заходів з управління ризиками затоплення". Тобто Держводагентство в межах компетенції не має пропозицій та зауважень до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо управління ризиками затоплення та забезпечення участі України у Механізмі цивільного захисту Союзу.

І крім того, хочу зазначити, що там уточнюються і правові засади для управління ризиками затоплення і особливо розроблення карт загроз затоплення і щодо залучення органів місцевого самоврядування. Тому ми без зауваження підтримуємо.

А на рахунок міністерства, я вам зараз відповіді не дам, бо у мене точно документу цього немає роздрукованого перед собою, щоб я щось неправильно не сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ЖУК В.М. Доброго дня, Олеже Володимировичу. Я від Міндовкілля.

 

ГОПЧАК І.В. О, є Жук, да.

 

ЖУК В.М. Начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів. Також підтримую те, що сказав Ігор Васильович. Ми опрацьовували законопроект, він відповідає паводковій директиві. І цим законопроектом якраз імплементуються ці всі повноваження щодо роботи з запобігання ризиків затоплення. І ми також надали лист про відсутність пропозицій і зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.

Тож цей блок ми розглянули. Тепер давайте перейдемо до блоку участі України в Механізмі цивільного захисту Союзу. І був заявлений у нас Богдан Євгенович Драп’ятий. Я так бачу, що його немає.

Юрій Миколайович Корева будь ласка, за можливості прошу по цьому питанню доповісти. Будь ласка.

 

КОРЕВА Ю.М. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, дійсно, МВС долучалось і активно працювало попередній законопроект 12345, фактично ця частина увійшла в новий законопроект.

Дійсно, Україною ратифікована Угода в листопаді 2023 року між Україною і Європейським Союзом щодо участі в Механізмі цивільного захисту. Відтак є нагальна необхідність на законодавчому рівні закріплення повноважень ДСНС як центрального органу, який реалізує державну політику в сфері цивільного захисту як національного координатора, а також врегулювання порядку надання і отримання допомоги в рамках механізмів. Тобто це... прийняття законопроекту якраз чітко визначить повноваження і ДСНС, порядок залучення сил і засобів, а також гармонізує законодавство України з відповідними актами Європейського Союзу. МВС підтримує і зауважень не має.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович.

Будь ласка, Роман Борисович Примуш.

 

ПРИМУШ Р.Б. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, присутні! Безперечно, ми спільно працювали над вказаним законопроектом, скажімо, коли він був 11345. Сьогодні повністю підтримуємо ту редакцію, яка подана. Хочу відзначити, що для нас це питання залишається надзвичайно актуальним, тому що активізувалася значно наша співпраця з Механізмом цивільного захисту, є велика кількість навіть сьогодні запитів про залучення наших сил за кордон, і спрощення процедури її вдосконалення надзвичайно є актуальним.

Крім того, відповідно до перемовин, які нещодавно відбулися з Європейським Союзом щодо скринінгових груп, які працювали, цей законопроект є частиною також процесу приєднання і частиною виконання наших вимог. Тому дякую, Олеже Володимировичу, за цю ініціативу і за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку і взаємодію, Роман Борисович.

Шановні колеги, шановні представники центральних органів виконавчої влади, чи є ще питання? Будь ласка, пане Ляшок Сергій.

 

ЛЯШОК С.А. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні присутні! Міністерство фінансів опрацювало вказаний законопроект і має наступні зауваження.

Доповнюються норми Водного кодексу, відповідно до якого замовниками розроблення карт загроз і  карт ризиків затоплення можуть бути центральні органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що відповідно до методики розроблення вказаних карт карти ризиків затоплення розробляються в масштабі 1 до 25 тисяч, а якщо найбільш поширений для взаємодії з іншими інформаційними системами, це 1 до 10 тисяч, а ці роботи є дороговартісними. Міністерство фінансів висловило зауваження, що це може потребувати додаткових видатків державного та місцевого бюджетів.

Крім того, друге зауваження наше стосується того, щодо відкриття спеціальних рахунків для залучення коштів в рамках Механізму цивільного захисту Союзу. Оскільки в Україні реалізується не один проект Європейського Союзу, врегулювання саме відкриття рахунків для Механізму цивільного захисту Союзу це може призвести до непередбачуваних наслідків, тому вийде так, що у нас врегульовано лише для Механізму цивільного захисту Союзу, відкриття рахунків, а для інших програм Європейського Союзу потрібно буде врегульовувати це питання. Оскільки Бюджетним кодексом у нас врегульовано порядок відкриття рахунків, ми пропонуємо цю норму виключити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваше зауваження.

Хто від МВС або ДСНС України могли б відповісти на це зауваження?

Будь ласка, Роман Борисович.

 

ПРИМУШ Р.Б. Шановний Олег олодимирович, я думаю, що ми можемо ще попрацювати з Міністерством фінансів разом з приводу цих зауважень при підготовці законопроекту до другого читання. Але хотів би зазначити, по-перше, що стосується саме безпосередньо цивільного захисту Європейського Союзу. На відміну від загальної процедури приєднання України до Європейського Союзу Україна вже є членом Механізму цивільного захисту, є повноправним членом Механізму цивільного захисту. Тому тут, скажемо, трошки процеси відбуваються не паралельно так, як ви про це говорите, тому що ми вже виконуємо зобов’язання в рамках нашої угоди, яка ратифікована Верховною Радою, і там є відповідні механізми взаєморозрахунків, які нам потрібно вже вирішувати, а не очікувати загального врегулювання по всіх інших напрямках.

Тому я все ж таки просив би це підтримати, але я думаю, що ми окремо з Міністерством фінансів проведемо зустріч, обговоримо це питання, як його краще врегулювати.

Що стосується додаткових видатків на розроблення планів, ну, можливо, дійсно вони будуть, але ми в законопроекті зараз фіксуємо саме зобов’язання наші щодо виконання директиви. Тут зараз мова ж не йде про конкретні якісь, скажімо, процеси щодо розробки планів. Безперечно, коли це буде врегульовуватись на рівні підзаконних нормативних актів, всі розрахунки будуть здійснюватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пояснення. Я тоді попросив би вас відпрацювати з Мінфіном питання, принаймні питання коригування або законопроекту, або, можливо, навіть ми виступимо з такою ініціативою, якщо це буде потребувати внесення змін до Бюджетного кодексу. Але я думаю, що не потребуватиме. А от щодо законопроекту, я просив би пропрацювати, і ми тоді до другого читання повернемося до цього питання.

Дякую за ваше пояснення. Дякую, Сергію Анатолійовичу, за ваше зауваження.

І, шановні колеги, чи хотів би хтось висловитися по цьому законопроекту?

Якщо пропозицій по цьому законопроекту або зауважень немає, то є пропозиція наступна: рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу; і доповідачем по цьому законопроекту визначити Сергія Володимировича Мандзія.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, хто – за?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЯКИМЕНКО П.В. Якименко – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, 11, чи 12 навіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11. У нас зараз разом з Павлом Віталійовичем і Сергієм Володимировичем Шаховим 11 членів комітету зараз на комітеті.

Дякую, шановні колеги. Дякую. Переходимо до наступного законопроекту. Наступний законопроект – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки (реєстраційний номер 13454), внесений народним депутатом України Бондаренком та іншими народними депутатами України. І цей законопроект подавали так само члени нашого комітету, Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Та окремо його підписували ще й члени Комітету з питань державної влади і місцевого самоврядування, тому що декілька норм цього законопроекту є доволі кроссекторальними.

Шановні колеги, цей законопроект також є частиною законопроекту 11345, який ми неодноразово розглядали на нашому комітеті і в першому, і в другому читанні. В цьому законопроекті закладені норми, що спрямовані перш за все на ефективність реалізації державної політики в частині, в сфері цивільного захисту як в мирний час, так і в воєнний час. Закладено норми щодо створення… розвитку і створення системи захисних споруд цивільного захисту, системи класів та центрів безпеки, сполучені з цим норми, які потребують внесення до інших законів, зокрема до Закону про регулювання містобудівної діяльності.

Тож, Олександр Іванович Лопушенко. Будь ласка, скажіть, які надійшли зауваження до цього законопроекту.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. До цього законопроекту надійшли пропозиції Міністерства внутрішніх справ, Міністерства розвитку громад та територій і Державної служби з надзвичайних ситуацій: без зауважень, підтримується.

Крім того, надійшли зауваження Міністерства культури та стратегічних комунікацій, пропозиції стосуються щодо доповнення там частини четвертої статті 17.1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", там щодо об’єктів культурної спадщини, які там виявляються під час будівництва.

Крім того, також надійшли зауваження Головного науково-експертного управління досить такі великі за обсягом, 15 сторінок. Зауваження там стосуються практично всіх законів, до яких пропонується внести зміни цим законопроектом, там і щодо визначення …(Не чути) громади і стосовно самих центрів безпеки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу.

Давайте перейдемо до центральних органів виконавчої влади і традиційно пропозиція розпочати з Міністерства внутрішніх справ. Будь ласка, Юрій Миколайович, по цьому законопроекту прошу дати свій висновок.

 

КОРЕВА Ю.М.  Дякую, Олеже Володимировичу.

Дійсно, важливий законопроект, який спрямований на покращення... великий блок у цьому законопроекті стосується захисних споруд і законопроект синхронізується з прийнятою урядом Стратегією розвитку захисних споруд до 34-го року. Якраз реалізація норм законопроекту спрямована на... забезпечити можливість реалізації стратегії, передбачення визначення критеріїв, де мають будуватися захисні споруди, також врегулювання проблемного питання, яке є, це визначення місцевими органами виконавчої влади, місцевими органами місцевого самоврядування потреби в кількості захисних споруд, і це в генеральних планах і схемах територій.

Разом з тим, ми знаємо, що проблематика є, ці містобудівні документи в багатьох громадах не розроблені, чи, враховуючи зазначене, законопроектом передбачається якраз розроблення схем розміщення захисних споруд, які в подальшому стануть складовою містобудівної документації впровадження інженерно-технічних заходів, які також дадуть змогу забезпечити приведення наявних захисних споруд у належний стан і будівництво, і розширення мереж захисних споруд в загальному.

Також важливий елемент, який передбачає закон, на який хотів би звернути увагу, це центри безпеки. Наразі цей проект, фактично він започаткований, але він ніде законодавчо не внормований. На сьогодні є таких 52 центри безпеки створено по території України, які себе рекомендують, це підвищують і забезпечують комунікацію екстрених служб в одному місці, покращення надання безпекових послуг в громаді, зменшення часу прибуття екстрених служб, через те потребує законодавчого врегулювання і подальшого врегулювання підзаконними нормативними актами. Також, як зазначалося, центри, класи безпеки. Також ця історія рухається, але потребує законодавчого врегулювання.

Також законопроектом передбачається врегулювати окремі вимоги щодо атестації аварійно-рятувальних служб і зробити більш чіткі і прозорі вимоги, при яких атестація аварійно-рятувальних служб, яким повинно відповідати вимогам, щоб вони були атестовані. Цей досвід фактично закладено за досвідом проведення атестації і практичного застосування аварійно-рятувальних служб.

Тому Міністерство внутрішніх справ повністю підтримує законопроект. Дякуємо, Олеже Володимировичу, за вашу підтримку і ініціативу. Якщо по зауваженням ГНЕУ і Мінкультури, готові долучитися і опрацьовувати до другого читання.

Дякую. Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович.

Безумовно, ваш глибокий аналіз і представлення цього законопроекту свідчать про те, що ви долучалися і були один з розробників цього законопроекту, про що я вам особисто дякую.

Роман Борисович, прошу дати висновок від ДСНС України по цьому законопроекту.

 

ПРИМУШ Р.Б. Дякую, Олег Володимирович.

Юрій Миколайович дуже гарний огляд зробив цього законопроекту. Дійсно, законопроект комплексний, охоплює дуже велику кількість питань цивільного захисту, які потребують врегулювання. З приводу цих блоків питань неодноразово проводились міжвідомчі наради і на базі комітету, і окремо між міністерствами. Вважаємо його збалансованим цим законопроектом і підтримуємо повністю, про що повідомили офіційно комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Борисович.

Величезний блок питань по цьому законопроекту, як ми вже зауважували, відноситься до питань Міністерства розвитку територій та громад. Чи є представник Мінрозвитку на комітеті?

Доброго дня, пані Катерино. Тільки вас не чути. І зараз не чути. Прохання перезавантажитися.

А ми зараз поки що послухаємо Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Будь ласка.

 

ВАСИЛИНЧУК А.В. Доброго дня! Вітаю шановне товариство ...(Не чути)  стратегічний комунікацій.

Ми надавали висновок щодо законопроекту, де зазначили два невеликі зауваження, які стосуються внесення змін до Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", а саме відповідно до проекту Закону до цього закону додається стаття 17 прим.1 "Схеми захисних споруд". І відповідно до пропонованих положень вихідними даними для розроблення схеми захисних споруд як окремого документа є пам’ятки культурної спадщини, їх зона охорони, історичні ареали населених місць. Але ми би пропонували ще внести в перелік вихідних даних щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, оскільки для проведення робіт на них необхідно погодження відповідних органів культурної спадщини. Відповідно пропонуємо доповнити частину четверту статті 17 прим.1 проекту закону новим абзацом: "щойно виявлені об’єкти культурної спадщини". Тобто просто додати їх до переліку. Це перше наше зауваження.

І друге зауваження також стосується тієї ж самої частини, де було зазначено, що вихідними даними є межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць. Ми просто пропонуємо термінологічно узгодити це з нашим профільним законом, оскільки відповідно до нашого закону є термін "межі та режими використання історичних ареалів населених місць". Тобто "правові режими", такого в нас немає.

З огляду на вищевказане, ми пропонуємо вилучити просто слово "правові". Це невелике зауваження, і ми сподіваємось на те, що воно отримає схвалення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Вікторовичу. Я думаю, що Мінрозвитку, знову ж таки, це більше зауваження до їх частини, вони зараз можуть прокоментувати і це. Я думаю, що вони з цим погодяться.

Будь ласка, Катерина Вікторівна, ви можете вже? Катерина Вікторівна, у вас немає зв’язку. Катерина Вікторівна, щось потрібно зробити. Можливо, ви запуститеся з телефону? Зрозуміло. Майже зрозуміло, але прохання повернутися до нас.

Хто з центральних органів виконавчої влади міг би ще висловитися по цьому законопроекту? Народні депутати?

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимирович, можливо, я. Можна, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАГЕРА С.В. Дякую,

Колеги, Олеже Володимировичу, я, звісно, був співавтором цього законопроекту, чисто підписав його. Але на сьогодні я зараз хочу зробити, колеги, тільки інформаційний такий виступ, чисто інформаційний. Бо, вважаю, мої пропозиції, які я додам у вигляді поправок вже між першим та другим читанням, я так вважаю, дуже важливі, як на мій погляд.

Йдеться про те, що функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах дії воєнного стану потребує додаткового підсилення людським ресурсом, технікою та оснащенням, матеріально-технічними резервами приватної власності. Це дуже нове, нове таке… нова пропозиція. І останнім часом у зв’язку зі зростанням кількості дронових і ракетних атак і в умовах дефіциту засобів протидії необхідно зробити можливим функціонування додатково і приватних рятувальних служб, з якими можуть укладати договори власники підприємств критичної інфраструктури. Я вважаю, що ми зараз не будемо це якось там обговорювати, щоб міністерство щось висловлювало, це чисто інформаційне.

Я хочу для колег з комітету наголосити, що за кордоном є приватні такі фірми, я не знаю як, підприємства, наприклад, рятувальний корпус "Фальк", що є найбільшою у світі приватною багатоцільовою рятувальною службою, створеною на базі акціонерного товариства, що працює зазвичай у Данії, але завдяки своїй ефективності також у Швеції, Німеччині, Фінляндії, Франції і Бельгії. Приватний рятувальний корпус включає понад 14 тисяч рятувальників та виконує функції пошуково-рятувальної служби, функції протипожежного захисту, функції швидкої допомоги, а також реалізовує завдання, пов’язані з подоланням наслідків надзвичайних ситуацій.

Тому я вважаю, що в умовах війни, незважаючи на періодичне отримання Україною допомоги від інших країн, у тому числі спеціалізованої рятувальної техніки, потреби України в світлі триваючої воєнної агресії лише зростають і можливість створення додаткових рятувальних служб приватної форми власності може бути дієвим варіантом доповнення до системи діючих механізмів.

Запропонована ініціатива, от те, про що я кажу, передбачатиме, окрім внесення змін до Кодексу цивільного захисту, також внесення змін до Гірничого закону для того, щоб усунути монополію державних аварійно-рятувальних служб на обслуговування гірничих підприємств.

Друзі, це чисто інформаційно. Я вважаю, що за підтримки Олега Володимировича ми проведемо між першим та другим читанням якісь зустрічі і обговорення. Бо наскільки я знаю, до мене звертаються підприємства, які виконують доволі, ну критичні інфраструктури, які вважають, що це доцільно. І от ця ідея, я вважаю, що треба її якось обговорювати.

Дякую за час, який я відняв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович, за вашу ініціативу. Будемо очікувати від вас цю ініціативу, як комплексну ініціативу, тому що вона, дійсно, якщо вона може пройти через комітет та через Верховну Раду, то вона буде доволі докорінно змінювати систему подолання наслідків надзвичайних ситуацій, здійснення рятувальних робіт.

І я думаю, що цю ініціативу окремо від основного законопроекту ми маємо, якщо вона надійде від вас, то ми маємо її окремо обговорювати, дійсно, в більш ширшому складі, з залученням відповідних керівників по напрямкам і з врахуванням того досвіду, який є як у Головного управління ДСНС, центрального управління, такі у управлінь, які безпосередньо займаються як здійсненням рятувальних робіт, так і гірничорятувальних робіт також.

Але дякую за ініціативу, будемо очікувати між першим та другим читанням і сподіваюсь на підтримку законопроекту в цілому від вас.

Шановна Катерина Вікторівна, чи можете ви вже підключитися і дати експертну оцінку цього законопроекту з боку Мінрозвитку?

 

ІВАНОВА К.В. Шановний Олеже Володимировичу, дуже дякую, щиро дякую. Чути мене, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ІВАНОВА К.В. Шановні колеги, щиро вибачаюсь за технічні такі проблеми, але з телефону, дякувати, все-таки я змогла підключитися.

Щодо Міністерства розвитку громад і територій України, ми, в принципі, як активний учасник розроблення проекту цього акта, звісно, ми підтримуємо законопроект. Офіційно ми повідомили про відсутність пропозицій та зауважень. Звісно, ми підтримуємо, підтверджуємо актуальність необхідності внесення змін, зокрема в Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності". Але разом з тим, хочу зауважити, що міністерство додатково опрацює деякі положення законопроекту і ми в подальшому десь до другого читання ми їх надамо окремо, невеликі уточнення щодо переліку об’єктів, в яких обов’язково мають бути захисні споруди цивільного захисту. Це щодо показників.

Щодо зауважень і пропозицій Міністерства культури, я думаю, ми в робочому порядку доопрацюємо. В цілому ми погоджуємося з цими пропозиціями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую, вам.

Дякую, але хотів би зауважити, що ті пропозиції, які ви хочете подавати, вже обговорювались до другого читання в законопроекті 11345. Я хотів би вашу позицію, яка була висловлена до того законопроекту, яка була повністю перенесена з порівняльної таблиці до другого читання. Я хотів би, щоб ця позиція кореспондувала ті позиції, які ви будете надавати додатково. У нас все ж таки була домовленість по цьому питанню. Добре, Катерина Вікторівна?

 

ІВАНОВА К.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зважати.

І все ж таки у нас була домовленість так само і з Сергієм Васильовичем Магерою стосовно прибирання норм цього законопроекту. Ми виконали цю домовленість і ці норми вийшли. Ми домовлялися так само з іншими фракціями і групами щодо прибирання норм, які стосуються внесення змін до Закону про організацію… об’єднання …(Не чути), і ми це також виконали. То давайте йти в парадигмі того закону, який був запропонований до другого читання раніше.

Шановні колеги, шановні представники центральних органів виконавчої влади, чи є ще бажання висловитися по цьому законопроекту? Якщо таких бажань немає, то, можливо, у народних депутатів є бажання висловитись? 

Якщо і у народних депутатів бажання такого немає, то є наступна пропозиція. Є пропозиція пропонувати Верховній Раді зазначений законопроект прийняти за основу в першому читанні. І визначити доповідачем від комітету за цим законопроектом голову комітету Бондаренка Олега Володимировича.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

ЯКИМЕНКО П.В. Якименко – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимирович, 11? Чи я помилився, 10?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не бачу Юлію Юріївну. Напевно, 10.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. 11. Юлія Юріївна – за, колеги. Все. Почула.

 

МАГЕРА С.В. Здалося, що я побачив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. А Олександр Борисович Матусевич є ще, він відключався, підключався. Олександр Борисович, ваша позиція по законопроекту? Олександр Борисович не на зв’язку.

Тому станом на зараз 11.

 

МАГЕРА С.В. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую за...

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, я перепрошую. Несталий зв’язок. Я за попередній законопроект – за. Матусевич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді 12. Так? Дякую.

 

МАГЕРА С.В. Так, 12.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до наступного законопроекту. Проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо уточнення підстав відкладення розгляду справи у зв’язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" (реєстровий номер 13398), внесений народним депутатом України Юрченком.

Чи є автор законопроекту, чи присутній? Не бачу.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Запрошення надсилалося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тому, Олександр Іванович Лопушенко, прошу повідомити які зауваження по цьому законопроекту надійшли.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Надійшли зауваження від ДСНС. Я думаю, що Роман Борисович оголосить. А законопроектом пропонується доповнити Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України нормами про те, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку, якщо на початок судового засідання оголошено сигнал "Повітряна тривога" відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту.

Ну, на думку ДСНС, це дещо така, обмежена норма. Я думаю, що Роман Борисович більш детально доповість по цих зауваженнях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Роман Борисович, прошу висловити позицію ДСНС в рамках предметів відання, безумовно, ДСНС, враховуючи те, що це законопроект з... (Не чути) напрямку.

Будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні колеги, ми направляли офіційну позицію ДСНС на комітет. Дійсно, законопроект пропонує доповнити Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний та Кодекс адміністративного судочинства нормами про те, що суд відкладає розгляд справи, якщо на початок судового засідання оголошено сигнал "Повітряна тривога" відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту.

Я хотів би звернути увагу, що стаття 30 Кодексу цивільного захисту передбачає, скажімо, взагалі організацію оповіщення в країні. І хотів би звернути увагу, що мова йде не лише про один сигнал "Повітряна тривога". Це комплексне питання оповіщення країни про всі загрози надзвичайних ситуацій, які можуть виникати. І частина друга цієї статті 30 кодексу визначає конкретні шляхи оповіщення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Є у нас підзаконне регулювання питань оповіщення в країні, і доведення сигналу, і відповідно дій органів влади, і відповідно населення, під час оголошення, включення системи оповіщення в країні.

Що стосується самого законопроекту, ми вважаємо, що формулювання, яке пропонується доповнити, воно є доволі обмеженим, оскільки охоплює, по-перше, лише випадок оголошення сигналу "Повітряна тривога". Як я вже зазначив, не охоплює, скажімо, інші види сигналів, які можуть доводитись в системі цивільного захисту. Крім того, визначається, що це буде здійснюватися лише безпосередньо на початок судового засідання, в той же час не визначено, не врегульовано питання, а що якщо посеред судового засідання це відбувається, або на інших етапах процесуального розгляду справи у суді. Також не міститься пропозицій щодо змін до Кримінального процесуального кодексу. Тобто всі ці зауваження, які ми перелічили, зараз є в листі, вони показують, що законопроект потребує значного доопрацювання, повинен бути комплексний підхід і взагалі сигнал "Повітряна тривога" передбачає певний алгоритм дій для всіх органів влади, не лише для судових. Тому виокремлювати тут судову гілку влади якимось конкретним алгоритмом, на нашу думку, це недоцільно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, Романе Борисовичу.

Шановні представники центральних органів виконавчої влади, шановні присутні, чи є позиція додатково по цьому законопроекту? Шановні члени комітету? Якщо позиції немає, то є пропозиція рекомендувати головному...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Вообще, Олегу Володимировичу, якщо поговорити з практикуючими адвокатами, то десь відсотків 20-30 суддів після сигналу "Повітряна тривога" продовжують слухання справи. Треба було б все одно якось, те що немає змін до інших процесуальних кодексів, тут я повністю погоджуюсь. Але тут би питання треба було все ж врегулювати, тому що хтось ставиться... а якщо це буде обов’язковою нормою, то вже ніхто нікуди не дінеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, Анжеліка Вікторівна, я не можу не погодитися з Романом Борисовичем. Як також колись практикуючий юрист я прекрасно... ми прекрасно з вами розуміємо, що таке початок розгляду справи, як довго він може йти і що на будь-якій годині або хвилині розгляду справи може відбутися, дійсно, сигнал "Повітряна тривога", і це потребує цілого комплексу дій.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ні, я з вами погоджуюсь, що він не досконалий, що не можна казати, тільки на початок. Він дійсно може бути в любу хвилину, але це те питання, яке потребує врегулювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюсь, що профільний комітет разом з автором цього законопроекту паном Юрченком зможе знайти при нагоді таку модель, яка би працювала.

А станом на зараз, я би рекомендував, дійсно базуючись суто в предметах, в рамках наших предметів відання, я рекомендував би цей законопроект направити на доопрацювання.  

Шановні колеги, хто за те, щоби рекомендувати головному комітету спрямувати цей законопроект на доопрацювання з метою виправлення тих зауважень, які були висловлені? Хто – за? 

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, наразі зараз 8. Чи я помиляюсь? А, Сергій Володимирович. 9. Чи 8?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Юріївна не …(Не чути)

 

МАГЕРА С.В. 9, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олени Володимирівни щось не бачив.

Напевно, станом на зараз – 8. Якщо я не помиляюсь.

 

МАГЕРА С.В. Так, погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І наступне питання. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій (реєстровий номер 13403), внесений народним депутатом України Заремським. До нього получений фактично законопроект 13451, і думаю, що під час виступів для обговорення, ми можемо розглядати одразу два законопроекти і потім висловитися по кожному з них.

Другий законопроект, це проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій. Як ми бачимо, що предмет обох законопроектів потужний, але методи регулювання цими законопроектами застосовуються різні, тобто шляхом внесення змін до Податкового кодексу – один, інший – до Бюджетного, але обидва законопроекти стосуються підвищення ставки податку для лісових земель і відповідно перерозподілу рентної плати і інших податків до місцевих бюджетів.

Тож спочатку, будь ласка, Людмила Василівна Войтович. Які зауваження надійшли до цього законопроекту?

 

ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені. До законопроекту 13403 щодо змін до Податкового кодексу, який пропонує підвищити ставку податку для лісових земель, нормативно-грошову оцінку яких проведено та яких не проведено, з 0,1 відсотка до 0,3 до 0,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, до комітету надійшов висновок Міністерства економіки України, який підтримував проект закону як такий, що позитивно вплине на фінансову стабільність гірських громад.

Державна податкова служба України підтримує мету законопроекту, однак вважає, що він не передбачає прозорого механізму реалізації.

Також Мінфін висловив низку зауважень до законопроекту та вважає, що його можна підтримати за умови врахування ряду зауважень.

Мін’юст надав ряд зауважень.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не підтримує законопроект та зазначило в своєму висновку, що підвищення ставки податку для лісових земель призведе до додаткового навантаження на лісогосподарські підприємства і негативно вплине на розвиток лісового господарства, особливо в умовах дії воєнного стану.

Державне агентство лісових ресурсів не підтримує прийняття законопроекту. На їх зауваженнях зупинятися не буду, думаю, більш детально вам доповість перший заступник Голови Держлісагентства.

Крім цього, хочу відзначити, що положення проекту закону викладені неповно, без визначення ключових елементів, необхідних для розуміння змісту норми закону. Зокрема, в законопроекті не визначено розмір ставки податку на земельні ділянки, нормативно-грошову оцінку яких проведено. Відповідно це призвело до невідповідності проекту закону та порівняльної таблиці.

Також назва законопроекту не відповідає його змісту. У назві зазначено про збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій, натомість законопроект пропонує підвищити ставки земельного податку для земельних ділянок незалежно від їх місця розташування, в тому числі на лісові масиви сходу України, які знаходяться в зоні проведення бойових дій і піддались руйнуванню, знищенню та мінуванню.

Також доцільно було б відзначити, що термінологія в чинних статтях Податкового кодексу України взагалі не відповідає Лісовому, Земельному кодексам та Закону України "Про Державний земельний кадастр", адже наразі податок... у класифікаторі видів цільового призначення земельних ділянок наразі є землі лісогосподарського призначення. У нас як в чинному законодавстві, так і в проекті закону, пропонується податок на лісові землі, і законопроект не врегульовує дану неузгодженість.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна.

Я не бачу, на жаль, авторів цих законопроектів. Тоді давайте розпочнемо з Міндовкілля. Представники Міндовкілля, будь ласка, прохання висловитися по обох законопроектах.

 

БОРСУК А.А. Доброго дня. Мене звати Анатолій Борсук, головний спеціаліст відділу формування політики у сфері поводження з радіоактивними відходами та охорони лісових ресурсів Управління екологічної безпеки.

Стосовно законопроекту 13403 15.07 Міндовкілля було надано висновок щодо непідтримки зазначеного законопроекту, оскільки збільшення рентної плати в три-п’ять разів може мати негативні наслідки в цілому для функціонування як підприємств галузі, так і для деревообробних підприємств, оскільки це в першу чергу призведе до зростання цін на деревину. Крім того, може зменшитися відрахування чистого прибутку у державний бюджет. Тобто тут потрібно детально, чітко робити розрахунки щодо впливу цього законопроекту.

Щодо законопроекту 13451. Міндовкілля у зв’язку з ліквідацією не було надано пропозицій. Водночас можу зазначити, що на звернення Максима Валентиновича Заремського, які були до розробки цих законопроектів, Міндовкілля не підтримувало пропозиції щодо змін до Податкового кодексу, оскільки 26 відсотків рентної плати іде в спеціальний фонд держбюджету. І фактично ці кошти використовуються на фінансування ведення лісового та мисливського господарств. Це, зокрема, підприємства, які не здійснюють …(Не чути) користування, ліспроект, який здійснює лісовпорядкування і національну інвентаризацію лісів, лісозахисні підприємства.

Тому попередньо Міндовкілля не підтримувало пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете одразу і по Бюджетному кодексу розповісти вашу позицію стосовно перерозподілу.

 

БОРСУК А.А. Так. Міндовкілля не підтримувало зміни до Бюджетного кодексу також, оскільки це буде втрата фінансування лісового та мисливського господарств, яке зараз відбувається фактично в першу чергу за рахунок спеціального фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла.

Будь ласка, Держлісагентсво.

 

БУЧКО В.А. Доброго дня ще раз, шановні народні депутати, Олег Володимирович! Тут багато було висловлено вже зауважень, може трохи… Що стосується Податкового кодексу, по-перше, сам законопроект з точки зору юридичної він не відповідає суть назві, тобто ми говоримо про гірські регіони, а насправді так, як Людмила зазначила, поширюється на всю Україну. Не додано жодного фінансово-економічного обґрунтування, не додано, чому саме від 0,3 до 0,5 відсотка має збільшуватись податок на землі лісового фонду. І як було зазначено, воно ж все в кінцевому продукті, в кінці відобразиться на кінцевому споживачі, наскільки ці кошти, плата за землю, будуть закладені в саму продукцію. Тобто логіки я не розумію депутатів, жодних пояснень в пояснювальній записці, якщо ви почитаєте, немає належних обґрунтувань взагалі. Це що стосується Податкового кодексу.

Що стосується Бюджетного  кодексу, то необхідно звернути увагу, що на даний момент 37 відсотків вже мають територіальні громади, органи місцевого самоврядування відсотків від рентної плати, що стосується спеціального використання лісових ресурсів в частині заготівлі деревини в порядку рубок головного користування.

Що пропонує автор? 63 відсотки, які знаходяться в розпорядженні саме держави, а саме 37 відсотків загального фонду віддати в місцеві фонди, і так само забрати 26 відсотків спеціального фонду. Що стосується загального фонду, тут ми не можемо сказати, куди їх розподіляємо Міністерство фінансів, але в кожному Законі про бюджет ці кошти можуть бути направлені на будь-які заходи, в тому числі на соціальні видатки, напевно, на армію і так далі. Тобто автор позбавляє майже 37 відсотків рентної плати держави, які можуть направлені бути на інші заходи.

Що стосується саме лісового господарства, то 26 відсотків як було вже зазначено міністерством, прямо спрямовуються, по-перше, на ведення лісового кадастру. Для чого нам потрібен кадастр?  Для того, щоб приймали певні управлінські рішення, мали поділ на категорії певних лісів, лісовпорядна документація, щоб ми розуміли, які ліси потребують захисту і так далі, і так далі. Без ведення лісового кадастру не можна приймати жодних управлінських рішень в нашій державі, що стосується ведення лісового господарства.

Далі. Проведення інвентаризації лісів. В тому числі, коли готується лісовпорядна документація, проводиться інвентаризація, які ліси, які потрібно захищати, які зазнали впливу і так далі, і так далі. Так само це фінансування напряму пов’язане з веденням лісового господарства підприємств, які не здійснюють рубок головного користування. Це саме лісозахисні підприємства, які відповідають за боротьбу з шкідниками, які, як ви знаєте, на даний час дуже сильно розповсюдилися, шкідники, на території, де ведуться бойові дії, у нас зараз саме пов’язано зі зміною клімату. І саме основне, частина цих фондів, коштів, було домовлено з Мінфіном, має йти на компенсацію вартості робіт з відновлення лісів. Це пов’язано саме із замінуванням лісів, так само ліси від пожеж страждають у зв’язку з введенням військової агресії, їх потрібно буде відновлювати. Тим більше, тут автор пише, що всі ліси знаходяться в ДП "Ліси України", а саме якраз на окупованих територіях жодне лісогосподарське підприємство не було передано до ДП "Ліси України", тобто після деокупації зазначених територій, якщо ми приймемо цей законопроект, вони будуть позбавлені фінансування, яке буде спрямовано саме на відновлення, на розмінування, на розчищення, проведення санітарних робіт, догляду і так далі. Тому ми категорично не підтримуємо цей законопроект. Плюс Мінфін ще має висловитись щодо цих 37 відсотків, які так само автор забирає в загальному фонді державного бюджету.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, Володимире Анатолійовичу.

Центральні органи виконавчої влади, чи хтось хотів би ще висловитися по цим двом законопроектам? Ні. Народні депутати?

Олександр Борисович, будь ласка.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

Я би хотів нагадати взагалі філософію податку, як утворився податок на землі лісового фонду. Це було в 2018 році, була внесена правка з голосу, що не …(Не чути)  в  теперішньому складі парламенту, і взагалі з’явився такий податок на лісові землі. У мене дуже багато запитань до цього податку, як було, так і тепер, адже я все-таки стверджую і хочу сказати, що податок на лісові землі – це якраз одна із складових рентної плати за використання лісових ресурсів все-таки. Ми не можемо подвоювати оподаткування, але є так, як є. В принципі, сьогодні збільшувати податки на використання на лісові землі, як правильно, зазначили колеги, це ж не тільки для гірських територій, це ж для територій всієї держави. Це перше.

Друге питання. Стосовно того, що ми розглядали, до першого читання, мені здається, прийняли законопроект стосовно земельного податку на природно-заповідний фонд. Якщо я не помиляюся, так було чи ні? Ми хотіли взагалі поставити там нульову ставку податку. Якщо сьогодні є така-от податкова база, то ,збільшуючи оподаткування земель лісового фонду, ми відповідно знову ж таки і для природно-заповідного фонду також збільшуємо навантаження на бюджет.

І останнє. Взагалі податок, земельний податок встановлюють органи місцевого самоврядування. Ви собі не можете уявити, що було, що було в 2017-2018 році, коли державні лісогосподарські підприємства приходили на сесії сільських рад, де встановлювали відсотки податку за землю. Ніяких розрахунків, жодного. Я розумію, що органам місцевого самоврядування це поставити додаткове навантаження на власників лісів і отримувати гроші – це, звичайно, так, але це повністю не відповідає тому, що є сьогодні. Я повністю згоден з заступником керівника Державного агентства лісових ресурсів чи представником Міндовкілля, що це негативно вплине на цінову політику на ринку деревини.

Сьогодні деревообробник кричить, волає на зустрічах, що в Україні одна з найвищих цін на деревину. Якщо ми піднімемо ще податок, воно відповідно відобразиться на ціні на деревину, і наш бізнес деревообробний взагалі буде неконкурентний на європейському ринку, а внутрішнього ринку як такого немає.

Тому я вважаю, що взагалі з оподаткуванням, введення, лісового господарства повинна бути дискусія, але вона повинна бути фаховою, вона не повинна бути… на сьогодні відсотки поставили і так далі. Обґрунтувань жодних. Як воно буде далі працювати – жодного.

Я вважаю і закликаю всіх колег все-таки відправити цей закон на доопрацювання, провести робочі групи, послухати пояснення авторів стосовно цього і тоді рухатися. Ще раз говорю, що повинна бути дискусія. Я повністю згоден з тим, що на сьогоднішній день потрібно змінювати оподаткування, але все ж таки треба говорити. Треба говорити, а не отаким методом це приймати.

Стосовно перерозподілу рентної плати, я взагалі категоричний противник цього, тому що завжди були ліси  ...(Не чути) головного користування, головне користування – це так зване державне замовлення.  Відповідно відсоток рентної плати з державного лісу повинен поступати в державний бюджет. Тому так жити по принципу нам віддайте все, а державі нічого, це категорично не сприймається.

Дякую.

 

МАГЕРА С.В.  Олег Володимирович, можна два слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Сергій Васильович.

 

МАГЕРА С.В. Хотів однозначно підтримати Олександра Борисовича, коли він заперечував ці пропозиції в цьому проекті, а потім він казав, що він виступає за те, що треба переглядувати оподаткування. Я взагалі зараз вважаю, що ніяких переглядів оподаткування, тільки в бік зменшення під час війни можна щось там запроваджувати. Тому як у міністерстві простих рішень я вважаю, що ця пропозиція збільшити оподаткування не може пройти ні наш комітет, ні який інший. Тому я пропоную чи відхиліть, чи взагалі, як Олександр Борисович казав, на доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Висловлю ще свою особисту думку. Я думаю, що збільшення оподаткування зазначеної діяльності, збільшення оподаткування лісових земель і про розподіл відповідних отриманих податків може призвести ще до одного фактору, а це додаткове навантаження на всю галузь і додаткове навантаження як до економічної складової галузі, так і до використання природних ресурсів. Це за собою, безумовно, покличе додаткові рубки, що суттєво може вплинути на використання природного фонду і лісового фонду в даному випадку. Я думаю, що нам як членам Комітету з питань екологічної політики та природокористування варто було б завадити.

Тож, шановні колеги, я виношу пропозицію на розгляд комітету щодо направлення обох цих законопроектів на доопрацювання. 

Ольга Петрівна, чи можемо ми проголосувати за можливості по обом законопроектам одразу?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Олег Володимирович, ми ж проголосували на початку засідання комітету про перелік питань порядку денного, вони у нас зазначені під різними номерами. Тому я прошу здійснити різні голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так точно, Ольга Петрівна. Так і зробимо.

Шановні колеги, тож ставлю тоді на розгляд перше питання. Хто за те, щоб рекомендувати головному комітету, Комітету з питань  фінансової і податкової політики, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій (реєстровий номер 13403) направити на доопрацювання.

Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.  Овчинникова – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Наразі, Олеже Володимировичу, 9 – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за. Сергій Васильович, порахували?

 

МАГЕРА С.В. Тоді 10. Мандзія, якщо я не помиляюсь, порахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все вірно. Магера, Чорний, Лабунська, Мандзій, Олена Володимирівна Криворучкіна, Сергій Володимирович Шахов, Валентина Юріївна, Олександр Борисович, Юлія Юріївна і Бондаренко – всього 10.

 

МАГЕРА С.В. 10, підтверджую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І наступне голосування. Хто за те, щоб рекомендувати головному комітету, а саме бюджетному комітету Верховної Ради України, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій (реєстровий номер  13451) так само направити на доопрацювання.

Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Чекаємо, хто ще. Поки що 8.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. 9.

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за. Сергій Васильович. Ви бачите, так?

 

МАГЕРА С.В.  Так, порахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Юріївна.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. За.

 

МАГЕРА С.В. Тоді 10. Лабунську порахував, а Юлію Юріївну… 10. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую вам. Впоралися в годину 15 хвилин. Для таких  складних питань це доволі швидко.

Дякую всім. Бережіть себе, будь ласка. І до наступної зустрічі. Сподіваюсь, що наступне засідання комітету у нас буде вже з повноцінним складом з боку Міндовкілля. На жаль, не Міндовкілля це буде, а Міністерство економіки, довкілля і сільськогосподарської політики. Але як є.

 

_______________. Знов ліквідували, щоб через місяць знову його відновлювати. Скільки вже експериментів було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо рекомендувати Міндовкілля не поспішати з ліквідацією Міндовкілля як юридичної особи.

 

_______________. Всім дякую. До зустрічі, до побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До зустрічі.