стенограма засідання

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

30 вересня 2025 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. У нас сьогодні засідання присвячене одному питанню, поки що одному, якщо не буде пропозицій від членів комітету, – це розгляд проекту Закону про Державний бюджет України на 26-й рік.

Перед тим, як розпочати засідання, є пропозиція обрати секретаря сьогоднішнього засідання. І традиційно прошу Сергія Васильовича Магеру за можливості виконувати цю функцію з нашої спільної допомоги.

 

МАГЕРА С.В.  Давайте спробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Магеру Сергія Васильовича.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ЧОРНИЙ В.І. Віктор Чорний – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, а якщо я утримався, 9 – за чи я когось...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.

 

МАГЕРА С.В. Так, підтверджую, 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, стосовно порядку денного. Чи є інші пропозиції до порядку денного, крім цієї пропозиції, розглянути одне питання – державний бюджет, доволі таке об’ємне питання.

Якщо пропозицій інших немає, то є пропозиція затвердити порядок денний. Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

МАГЕРА С.В. 11 – за з Олександром Борисовичем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Тож розпочинаємо засідання. І пропоную представити бюджет в тій частині, яка стосується предметів відання нашого комітету. Давайте, я думаю, що надамо таке право пану Олександру Каві, Олександру Степановичу.

Олександре Степановичу, за можливості, прошу вас коротко висловитися по бюджету, взагалі за реальний стан бюджету і стосовно тих напрямків, які ми будемо сьогодні розглядати. Будь ласка.

Олександре Степановичу, було б добре, якщо б включили звук.

 

КАВА О.С. Так-так, вибачте. Доброго дня, шановний голово, шановні народні депутати! Базові показники бюджету ви бачили, коли міністр презентував, я зупинюсь на екологічних аспектах.

Для забезпечення екологічної безпеки у зоні відчуження і безумовного відселення передбачаються видатки загального фонду в обсязі 2,8 мільярда гривень, в тому числі за рахунок загального фонду державного бюджету в сумі 2,1 мільярда і в сумі 714 мільйонів за рахунок спеціального фонду державного бюджету, джерелом якого є екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів. 714 мільйонів зі спеціального фонду, вони будуть спрямовані на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів. 490 мільйонів із загального спеціального фонду спрямовуватимуться на підтримку екологічного  безпечного стану у зонах відчуження і безумовного обов’язкового відселення. 1 мільярд 617 мільйонів – на підтримку у безпечному стані блоків та об’єкту "Укриття", та заходи щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

Що стосується у водогосподарській галузі, то для реалізації заходів з розвитку водного господарства та експлуатації державного водогосподарського комплексу передбачаються видатки в розмірі 4 мільярди 531 мільйон гривень, із яких 4 мільярди 374 – на експлуатацію державного водогосподарського комплексу і 157 мільйонів – на Державний фонд розвитку водного господарства.

Гідрометеорологічна діяльність та облік парникових газів. Залишок коштів сформований станом на зараз, це 20 мільйонів євро, які досі не розподілені і знаходяться на рахунку в Укрексімбанку. Це кошти Кіотського протоколу.

Для проведення підготовки Національного кадастру антропогенних викидів та абсорбації парникових газів передбачено 12,1 мільйона гривень. Для фінансування гідрометеорологічної діяльності – 1 мільярд 32 мільйони гривень.

Збереження природно-заповідного фонду та здійснення природоохоронних заходів. Зокрема, 1 мільярд 255 мільйонів спрямовуються на збереження природно-заповідного фонду та здійснення природоохоронних заходів, з яких 1 мільярд 171 мільйон – це заходи по збереженню та розширенню природно-заповідного фонду і 83 мільйони гривень – для здійснення природоохоронних заходів.

Дуже дякую, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за представлення бюджету, Олександре Степановичу.

І давайте традиційно будемо йти по основних розпорядниках бюджету. І розпочнемо ми з Мінекономіки.

Дарія Миколаївна, доброго дня, вітаю вас. Дуже прошу вас при представленні вашої позиції враховувати перш за все природоохоронну складову діяльності Мінекономіки, тобто ту складову діяльності Мінекономіки, яка відповідальна за діяльність Міндовкілля, колишнього Міндовкілля, довкіллєвої  складової.

Будь ласка, Дарія.

 

МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановний пане Олеже, шановні народні депутати! Дуже дякую за можливість представити нашу частину. Вона насправді, пан Олександр Кава вже розказав основні риси, і в частині, яка стосується саме довкілля, бюджет, сукупний бюджет, сукупні видатки міністерства нашого об’єднаного будуть становити приблизно 6,3 мільярда гривень. Але це тільки довкіллєві програми, тобто ми сюди не включаємо видатки, які стосуються утримання установ. Тобто утримання установ – це додаткові кошти до цих видатків. В тому числі у нас 1,2 мільярда гривень, як Олександр казав, це природоохоронні заходи, розвиток водного господарства –  це ще 2,5 мільярда гривень, геологорозвідка – 187 мільйонів гривень, екоконтроль – десь 567 мільйонів і також лісове господарство та відновлення лісів – ще 302 мільйони гривень.

Я хотіла також звернути увагу на те, що у нас одна із таких  рис бюджету цього року – це те, що ми спробували трохи консолідувати бюджетні програми по всіх розпорядниках коштів. Для вашого розуміння, у нас у об’єднаного міністерства зараз приблизно там під 90 різних бюджетних програм, це дуже велика кількість. Частина цих програм сьогодні подріблена настільки, що це заважає нормальному управлінню. Наприклад, коли у вас є окрема бюджетна програма, там, ну, п’ять штук під одним розпорядником коштів, це часто призводить до того, що, з одного боку, це такий звичний стиль управління для нашої країни, для багатьох міністерств, але насправді це зменшує гнучкість самого розпорядника. Наприклад, коли у нас є агенція чи міністерство і у нас є перевиконання коштів за одною бюджетною програмою і недовиконання за іншою, то всередині свого ж власного бюджету без окремого рішення  Кабінету Міністрів розпорядник не може правильно перебалансувати кошти. Тому плюс, у нас є певні обмеження по самій ІТ-інфраструктурі. Тому ми пішли шляхом консолідації окремих бюджетних програм по всіх наших розпорядниках коштів і в економічній частині, і в аграрній частині, і в довкіллєвій частині.

Водночас вже після того, як ми провели таку консолідацію, ми отримали зворотній зв’язок від Агентства водних ресурсів, що по одній з програм вони не встигатимуть за загальними такими бюджетними правилами, як це має працювати, вчасно ухвалювати паспорти бюджетних програм. І тому ми домовилися з нашими колегами з Агентства водних ресурсів про те, що ми разом подамо поправочку, щоби все ж таки у них було три програми, а ми запропонували об’єднати в одну, вони говорять, давайте об’єднаємо не в одну, а в дві. І от такий формат теж будемо з ними відпрацьовувати.

Але загалом всі обсяги видатків, які  пропонувалися розпорядниками коштів, ми дуже уважно аналізували. У нас, звичайно, є стандартна проблема для кожного міністерства, це коли розпорядники коштів просять збільшувати видатки на фонди оплати праці. Але тут є загальна політика по всьому Уряду, що фонд оплати праці не збільшується. Ми готові шукати ресурс для підвищення заробітних плат, але за рахунок оптимізації штатної чисельності по підприємствах. Всі інші такі основні побажання ми намагалися врегульовувати, враховувати в рамках підготовки проекту Закону про Державний бюджет. Але, очевидно, в умовах дуже обмеженого фінансового ресурсу, ми маємо вкладатися в ті граничні ліміти, які довело Міністерство фінансів.

Я думаю, що це такі основні риси. І я буду рада відповісти на ваші питання, якщо вони будуть. Я також знаю, що з нами мій колега пан Єгор Перелигін, який… я відповідаю за цифри, а пан Єгор вже може коментувати по окремих, саме довкіллєвих питаннях.

Дуже дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дарія Миколаївна.

Чи можете ви ще раз пояснити, я знаю про цю… я думаю, що і члени комітету знають, про цю проблематику стосовно об’єднання трьох програм в одну. Чи можете ви сказати, що це були за програми і в яку програму ви хотіли їх об’єднати, відповідно хто був би розпорядником цієї програми?

 

МАРЧАК Д.М. Дивіться, я просто хочу звернути увагу на те, що у нас по всіх трьох складових нашого великого об’єднаного міністерства, по агро, по економіці, по екології, відбуваються одні і ті самі процеси. Тому що я знаю, що було таких багато застережень, що чомусь там представники агенції подумали, що стосується таке об’єднання тільки їх, це неправда. Наприклад, у нас є Держгеокадастр, по якому у нас так само відбувається об’єднання бюджетних програм, і інші ЦОВВ.

Що стосується конкретно Державного агентства водних ресурсів… І я просто звертаю увагу на те, що об’єднання будь-яких програм не передбачає зміни розпорядника коштів. Це дуже важливо. Я не знаю, наскільки там глибоко зараз є експертиза щодо бюджетних процесів, але, я думаю, що пан Олександр теж може підтвердити, що у нас розпорядники коштів нижчого рівня, тобто там Агентство водних ресурсів воно як було управителем свого загального бюджету, так і є. Я хочу просто навести вам цифри, що в проекті на 2026 рік обсяг коштів на Держагентство з врахуванням тих видатків, які їм реально потрібні тому що там є окреме ще питання по фонду оплати праці і там є, над чим попрацювати спільно з Агентством  водних ресурсів.

Але у нас зараз в бюджеті Державного агентства водних ресурсів є чотири бюджетні програми, це "Керівництво і управління у сфері водного господарства",  це "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами", це "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні ріки Тиса", та "Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням".

Я хочу звернути увагу, що перша програма "Експлуатація водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" – це програма з сукупним обсягом плановим у нас станом на зараз –  це десь
2,482 мільйона гривень за загальним фондом і 1 мільярд 891 за спеціальним фондом, то це дуже велика програма. Водночас дві другі програми, інші програми, вони дуже маленькі. "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів" – це лише 110 мільйонів гривень, а "Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням" –  це взагалі лише 10 мільйонів гривень за спеціальним фондом державного бюджету.

Так от в пропозиціях, які ми надали, ми запропонували ці три бюджетні програми, якими управляє Державне  агентство водних ресурсів, об’єднати ці  три бюджетні програми в одну, тобто всі три напрямки залишити за Державним агентством водних ресурсів. Але, якщо це одна бюджетна програма, то саме Агентство водних ресурсів самостійно, йому легше управляти цими коштами, розуміти, що там відбувається всередині, і фактично за погодженням з Міністерством фінансів оптимізовувати використання цих програм всередині.

Водночас, коли ми проговорювали це питання з Мінфіном, ми по кожній бюджетній програмі з Мінфіном саме, з командою Олександра Кави, проговорювали, які є ризики, які є в певних питаннях якісь обмеження, наприклад, міжнародне звітування. Але тут ми не виявили ніяких проблем. Потім, коли вже почались якісь там дзвінки і ідентифікація проблем з боку Державного агентства водних ресурсів, у нас була окрема нарада, ми обговорювали проблему, яка турбує колег з Агентства водних ресурсів, ми говорили про це з паном Ковальчуком, який теж звертався з цього приводу. І от що з’ясували: у нас є загальна бюджетна процедура, виписана у Бюджетному кодексі України, відповідно до якої у нас будь-які кошти… використання будь-яких коштів регулюються кількома документами. Ну, крім Закону "Про Державний бюджет", у нас на кожну бюджетну програму, яка є видатками державного бюджету на центральному рівні, має бути порядок використання коштів. Порядок використання коштів в ідеальному світі має затверджуватися до початку нового бюджетного року. Тобто порядок використання коштів по програмах на 2026 рік має бути затверджений до кінця цього року. Після цього до 45 дня нового бюджетного періоду, тобто до 15 лютого, грубо, мають бути затверджені паспорти бюджетних програм.

Так от, що з’ясувалося?  Агентство водних ресурсів хронічно не встигає затверджувати паспорти бюджетних програм вчасно. Якщо не затверджувати паспорти бюджетних програм вчасно, то це призводить до того, що після 15 лютого Державне казначейство припиняє фінансування за бюджетною програмою. І проблема, з якою ми стикнулися, що через те, що Агентство водних ресурсів не затверджує паспорти за цими двома маленькими програмами вчасно, за ними казначейство починає блокувати фінансування видатків після 15 лютого. І саме це є проблемою, з якою насправді ми зараз боремося.

Та конфігурація, там… Це, насправді, це питання до бюджетної дисципліни. Мене як представника головного розпорядника бюджетних коштів це, звичайно, не може не турбувати. Але ми домовилися про такий компроміс з командою і з керівництвом Агентства водних ресурсів, це те, що ми в цьому році з ними попрацюємо, зрозуміємо, що заважає їм вчасно затверджувати паспорти бюджетних програм, так, щоб казначейство їм  не блокувало рахунки,  видатки після 15 лютого. І тоді на наступний рік ми вже все ж таки підемо шляхом об’єднання бюджетних програм, тому що воно дасть більше гнучкості і водному агентству, і нам кращу управляємість як міністерству.

Оце той підхід, який ми знайшли разом із колегами з водагентства. Він виглядає як, ну, в розумінні цілісної там цепочки проблем, ланцюжку, через який в них виникають труднощі. Але  знову-таки тут ключове питання, це те,  що якби не було проблеми вчасного затвердження паспортів бюджетних програм, то взагалі ніяких би проблем з об’єднанням цих бюджетних програм для водного агентства не було б. Так само, як зараз ми не бачимо таких проблем по інших напрямах.

Сподіваюся,  що я вичерпно відповіла на ваше питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше ніж, Дарія Миколаївна. Дякую за докладну відповідь на запитання.

Але, щоб не повертатися вже до цього питання, я прошу Держводагентство прокоментувати питання із злиття програм і питання неналежної фінансової дисципліни. Будь ласка.

 

Ковальов І.О. Дякую,  Олег Володимирович.

Так, справді в нас є три програми, 50-а, це... Ну, я не буду  повторювати назви цих програм, Дарія Миколаївна  ...(Не чути) зазначила. Тут справа в тому,  що 50-а  програма,  це утримання водогосподарських комплексів, вона не передбачає порядок використання коштів. Ми робимо зразу паспорт. Проте програми 70-а і 90-а, це по захисту населених пунктів,  захист від шкідливої дії вод і забезпечення сільських населених пунктів водопостачанням, не передбачають розроблення плану заходів, ... (Не чути)  використання коштів написано, що з початку року бюджетного ми маємо 45 днів на затвердження плану заходів. Плани заходів відповідно до водної директиви погоджуються з органами ДСНС і військовими обладміністраціями, повністю розписаний графік погодження, і потім ми збираємо  цю всю цю інформацію, проводимо засідання комісії, розробляємо паспорт і віддаємо на погодження …(Не чути) Тобто з боку Держводагентства жодного порушення порядку використання коштів немає. В разі об’єднання 50-ї, 70-ї, 90-ї програм виникла... була б загроза затвердження плану заходів і розробки паспорту десь на березень місяць. Тому зависло би питання виплати заробітної плати працівникам водної галузі. Тому ми просили розділити ці програми: 50-у, 70-у і 90-у.

Так, тиждень тому у нас пройшла нарада. Дарія Миколаївна зі своєю командою і ми відпрацювали це питання, дійшли згоди. В результаті 50-а програма у нас залишилась окремо, 70-а і 90-а програми у нас об’єднані. І це логічно, бо план заходів однаковий і джерела фінансування однакові, тому що це фінансується з фонду розвитку водного господарства. І на сьогоднішній день питання це врегульовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ігор Олександрович, як зробити так, щоб своєчасно, умовно до 15-го, як сказала Дарія Миколаївна, лютого затверджувати паспорти програм?

 

КОВАЛЬОВ І.О. Паспорти програм по 50-й будуть затверджені раніше, а по 70-й і 90-й...

 

МАРЧАК Д.М.  Якщо можна, я тут допоможу, тому що у нас були такі, інтенсивні дискусії з колегами з водагентства. Але, справді, там ми побачили, що в нормативці ось це просто накладання строків, що фактично за 45 днів потрібно погодити план заходів і за ці ж 45 днів потрібно затвердити паспорт бюджетної програми. Але паспорт може бути тільки після плану заходів. І ось насправді це якась нормативна колізія, і тому ми домовилися з колегами, що зі свого боку як міністерство ми маємо їм допомогти цю нормативну колізію врегулювати. Ну, тобто тут справді на боці колег з водагентства є об’єктивна претензія, що якщо тільки за 45 днів треба затверджувати план заходів, то як вони в цей час можуть втиснутися в виконання вимог Бюджетного кодексу? І ми домовилися, що ми якраз для цього і візьмемо тайм-аут і відпрацюємо зміни до нормативки, щоби, можливо, трохи поміняти строки. Вибачте, будь ласка, що влізла без дозволу.

 

КОВАЛЬОВ І.О.  Я вам дякую. Ви дуже фахово все об’яснили, я вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Тобто ми, Олег Володимирович, ми будемо працювати разом з Мінекономіки над скороченням терміну введення паспортів. Так, як сказала Дарія Миколаївна, ми готові… опрацюємо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Олександрович, Дарія Миколаївна.

Я звертаюсь ще до колег представників інших центральних органів виконавчої влади, зокрема, до ДСНС. Прохання: коли будуть надходити відповідні запити на затвердження паспортів програм, дуже швидко їх опрацьовувати. Я впевнений, що ДСНС так опрацьовує їх швидко, але прохання все ж таки приділити цьому увагу по протипаводкових заходах. Я так розумію, що тільки в цьому випадку є питання.

Добре, шановні колеги, давайте йти далі, трошки затрималися. І все ж таки видатки Мінекономіки є пропозиція збільшити по декількох програмах у частині саме довкіллєвих програм. Будь ласка, прошу прокоментувати з боку Єгора Євгеновича. Єгор Євгенович, ви з нами?

 

МАРЧАК Д.М.   Судячи з усього, у нього вибило зв’язок. Давайте одну хвилиночку почекаємо, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, Ігор Олегович може прокоментувати? Тут конкретно програма "Збереження природно-заповідного фонду" і бюджетна програма "Захист довкілля", тобто науково-технічна діяльність. Будь ласка, дві програми.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олеже Володимировичу, я можу тільки підтримати те, що сказала Дарія Миколаївна, що дійсно у нас дуже обмежений бюджет. І ми теж намагаємося залучати фінансування, там, наприклад, якусь матеріально-технічну базу, співпрацюємо з нашими партнерами, скажемо так, міжнародними, щоб долучати їх до цього.

А по цих програмах щодо збільшення, думаю Єгор Євгенович прокоментує, тому що я не був дотичний до створення цих документів. Тому вибачте, я тут не зможу вам надати коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Чекаємо Єгора Євгеновича. Або давайте тоді завершимо…

Ні, у нас є в складі пропозицій від Мінекономіки або в складі взагалі бюджетного фінансування є забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення. Давайте дамо слово Олександру Любимовичу в цій частині.

Олександр Любимович.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.

Я уважно прослухав. Можу сказати, що виходимо з тих реалій, які є. Бюджетний запит нашої комісії невеликий, він складає 2,6 мільйона гривень. Це лише на 300 тисяч майже більше ніж минулого року і це збільшення – це, власне кажучи, врахування інфляційних процесів.

У нас є потреба в додаткових коштах, але з урахуванням знову-таки реалій ми сподіваємося з цієї ситуації вийти. Якщо буде велика проблема, тоді, як і всі в таких випадках, будемо звертатися по додаткові кошти.

З цієї суми основна частина – це заробітна плата нашого невеликого апарату в 5 осіб і нарахування на цю заробітну плату. Якщо взяти в абсолютних величинах, то ця зарплата з урахуванням або в порівнянні з тими, що зараз виплачуються в різних сферах, це 10-15 тисяч. Я думаю, що ніщо, крім сліз, це не викликає.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим не менше є пропозиція збільшити ваше фінансування за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення України" на
395,8 тисячі гривень.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Це наші мінімальні потреби, які вирахувані і з якими ми звертаємося до шановного комітету, і сподіваємося на це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Поки немає Єгора Євгеновича, давайте продовжимо по розпорядниках. Давайте йти традиційно по міністерствах. Ні, давайте йти все ж таки наскрізно.

Держекоінспекція, будь ласка.

 

ЗАРУБА Д.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати! У нас був додатковий запит, ми надсилали на Міністерство захисту довкілля, коли вони ще збирали пропозиції, потім були направлені на Міністерство економіки. Фактично це 4 мільйони гривень, з яких 2 мільйони 200 – це фактично збільшення по судовому збору, ми просили, і 1 мільйон 800 – це на забезпечення комп'ютерною технікою, оргтехнікою і забезпечення матеріально-технічною базою територіальних, міжтериторіальних органів Держекоінспекції. То єсть, як завжди, і в минулому році ми просимо невелике збільшення для забезпечення діяльності Держекоінспекції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фактично це 4 мільйони.

 

ЗАРУБА Д.В. Так, так, 4 мільйони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, повертаємося до Держводагентства. Прошу доповісти ваші потреби на збільшення за бюджетними програмами. Ігор Олександрович.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Ми надсилали і Мінекономіки, і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олександрович, тільки у мене прохання, ви, коли відхиляєтеся від мікрофону…

 

КОВАЛЬОВ І.О. Все, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас буде чутно, да.  Ось мікрофон, прошу казати прямо в мікрофон.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Ми надсилали до Мінекономіки і до комітету свої пропозиції по збільшенню фінансування. Це на експлуатацію державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами ми просили додаткову потребу 3 мільярди 667 мільйонів. Ці кошти спрямовуються на створення відомчого матеріального резерву, на подолання наслідків повеней, паводків і підтоплень населених пунктів.

Крім того, ми просили кошти – 203 мільйони на часткове оформлення актів на землю водного фонду, а також на комунальні послуги – 1 мільярд 911 мільйонів, тут в тому числі електроенергія для всієї водогосподарської галузі ...(Не чути) Це додаткова потреба, пов’язана із суттєвим підключенням споживання електричної енергії на насосних станціях при виконанні протипаводкових заходів і додаткових видатків, пов’язаних з подачею води у посушливі регіони.

Також ми передбачали видатки на здійснення заходів, передбачених державною цільовою програмою ...(Не чути)  водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій до 23-го року.

А також ми просили 4 мільярди 200 мільйонів за програмою "Забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням". Ця додаткова потреба  дозволить захистити… Вибачте, 465 мільйонів  для першочергового забезпечення водопостачання. Ці кошти спрямовуються на будівництво, реконструкцію групового водопроводу з метою забезпечення окремих населених пунктів Баштанського, Вознесенського районів Миколаївської області – 331 мільйон. Це будівництво водопроводів Львівської області ...(Не чути) мільйонів, це будівництво Татарбунарського групового водопроводу в сумі 128 мільйонів гривень. А також передбачаються додаткові потреби, передбачені у здійсненні заходів Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, до 30-го року...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олександрович, я прошу трохи скорочувати, будь ласка.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Я вже закінчив. Казанківського водопроводу в обсязі 110 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  

Дайте, будь ласка, підсумкові цифри. От у вас є дві програми: 10-а і 50-а. На скільки кожну програму ви прохаєте збільшити?

 

КОВАЛЬОВ І.О.  В 50-й програмі – 3 мільярди 667 мільйонів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є запит на 7 мільярдів 871 мільйон 628 тисяч. З чим це кореспондується, не розумію.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Це загальна сума: 7 мільярдів 882 мільйони. Це загальна сума. Це по 50-й програмі – 3 мільярди 668 мільйонів, по 70-й програмі – 4 мільярди 204 мільйони, і по 90-й програмі – 465 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але у вас все об’єднано в 50-й програмі. Це тому що у вас ...(Не чути)

 

КОВАЛЬОВ І.О. Да, да. Ми готували пропозиції на об’єднану програму 50-у, те, що було в першому варіанті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почув. Дякую, Ігор Олександрович.

Шановні представники секретаріату, Євген Олегович, будь ласка, потрібно роз’єднати, в нашому запиті потрібно роз’єднати на три програми. Прошу зв’язатися з Держводагентством і відкоригувати це. Була одна програма первинно, зараз будуть три програми. По цих трьох програмах потрібно роз’єднати. Ігор Олександрович, правильно?

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Я зрозумів. Так, ми зробимо дві програми: 50-а і 70-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, але насправді дві. От зараз тримає руку Дарія Миколаївна, вона може відкоригувати, я так розумію, що дві програми. Правильно?

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Так-так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.

 

МАРЧАК Д.М. Да-да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дві програми. На дві програми, будь ласка, відкоригуйте це.

 

МАРЧАК Д.М. Пане Олеже, а можна я... Я вибачаюсь, вибачте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАРЧАК Д.М. А можна попросити також звернутись до комітету, щоб комітет зареєстрував, власне, правочку? Я просто думаю, що це буде коректно, якщо від комітету піде правка про ці дві програми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так точно, зробимо. Дякую.

 

МАРЧАК Д.М. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І повертаємося, будь ласка, до Єгора Євгеновича. Єгор Євгенович, вас не чути.

 

ПЕРЕЛИГІН Є.Є. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно, зараз чутно.

 

ПЕРЕЛИГІН Є.Є. Так-так, я слухаю. Да, Олег Володимирович.

Ще раз хотів спитати. Прокоментувати треба, дивіться, значить, у нас є план, по якому ми хочемо повернути програму МСБ і в бюджетному запиті, і в формуванні бюджетного плану, і бюджету, який ми подали. Це повернення до геологорозвідки та повернення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Євгенович, поки що рано про МСБ, давайте до загальних видатків на… потрібно прокоментувати щодо збереження природно-заповідного фонду, ви просите збільшити, наукову, науково-технічну діяльність. І про забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту ми вже поспілкувалися. Будь ласка, ці дві бюджетні програми.

 

ПЕРЕЛИГІН Є.Є. А я не дуже розумію, ми ж не збільшуємо нічого по науковій діяльності.

 

МАРЧАК Д.М. Якщо можна, я теж хотіла уточнити. Пане Олеже, якщо є у вас якась інформація, тому що ми розуміємо, у нас, я просто хочу трохи додати різкості як міністерство, у нас сукупний обсяг доходів, доведених Міністерством фінансів, граничний ліміт зараз, який ми бачимо в загальному фонді державного бюджету, доведений на міністерство, це там 32,4 мільярда гривень. Загальний опит запиту додаткового, який прийшов від всіх розпорядників коштів від Мінекономіки, становив більше 90 мільярдів гривень.

Очевидно, що ми розуміємо, що ми як міністерство не можемо подавати запит бюджетний, додаткову потребу на такий величезний обсяг ресурсу, у нас як у країни його немає. Тому ми провели дуже ґрунтовну внутрішню роботу про те, щоби проаналізувати, де у нас критична потреба, де некритична потреба. З Міністерством фінансів цю критичну потребу майже повністю відпрацювали, в нас є незадоволені критичні потреби, які точно аргументовані і підтверджені в частині деяких економічних програм і дещо по агро.

Я би дуже просила, якщо у нас є зараз непорозуміння, можливо, з нашими колегами з агенцій, то проговорити це додатково. Але, наскільки я розумію, ми як міністерство не подавали додаткового запиту саме по природоохоронних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, секретаріат, представники секретаріату, від кого був запит за програмою 1220?

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую. У нас є лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, підписав виконувач обов’язки Міністра Башлик. І тут у нас якраз по програмі 1201220 додаткова потреба 111 з лишком мільйонів, по програмі 1201120 додаткова потреба 241,6, там трошки навіть більше. І також в цьому запиті вказана Національна комісія з радіаційного захисту населення. Ці додаткові потреби не пов’язані з агентствами, це вони були подані від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства напряму.

 

МАРЧАК Д.М. Вибачте, будь ласка. Тоді я просто не володію всією інформацією. Вибачте, будь ласка.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Ми можемо номер назвати або прислати. Лист є в хмарі, в матеріалах до засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Олегович, дякую. Дякую. Давайте трошки це конкретизуємо.

І так за бюджетною програмою 1220 за напрямом захист довкілля збільшити на 111 мільйонів 268 тисяч для впорядкування умов оплати праці наукових працівників та стипендій аспірантам, оплату комунальних послуг та енергоносіїв у зв’язку з підвищенням тарифів та на матеріальне забезпечення, що пов’язане з науковими дослідженнями.

За бюджетною програмою "Збереження природно-заповідного фонду та здійснення природоохоронних  заходів" 1120 збільшити на 241 мільйон 600 тисяч  для покриття витрат на впорядкування умов оплати праці у зв’язку з передачею парку пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Межигір’я", комплексу "Акація" в селищі Сухолуччя та створення Реабілітаційного центру парнокопитних тварин та рисей у Національному природному парку "Синевир" для належного функціонування існуючого  природно-заповідного фонду.

Будь ласка, шановні представники Мінекономіки, прокоментуйте хтось. Дуже дивно, що йде лист від Мінекономіки, присутні три представники, три заступники Мінекономіки, вони про цей лист нічого не знають. Так не має бути, ну, чесно.

 

КОРНІЄНКО В.І. А дозвольте, будь ласка, все ж таки я представляю фінансовий департамент Міністерства економіки, Вікторія Корнієнко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, але запит все ж таки до керівників.

 

КОРНІЄНКО В.І. Ну, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо у вас немає порозуміння з керівниками, то, будь ласка, це зробіть всередині міністерства.

Є коментар, шановні представники Мінекономіки?

 

МАРЧАК Д.М. Так, Єгоре.

Пане Олеже, я думаю, що це наша міжкомунікація. Але, якщо лист був,  то значить, все нормально. Я теж вибачаюсь за таку... це я просто, значить, не маю, не володію всією інформацією. Вибачаємося за це. Тоді просимо цей лист прийняти в роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі. Будь ласка, давайте закінчимо з довкіллєвим напрямком. По Держводагентству… Да, по Держводагентству є ще запит на збільшення на 11 мільйонів по програмі 10-й. Правильно?

 

КОВАЛЬОВ І.О. Олеже Володимирович, це 10-а програма – це "Керівництво і управління в сфері водного господарства". Ми просили тут
11 мільйонів, з них 10 мільйонів – на виконання Постанови 705 "Питання мережі ситуаційних центрів". Цією постановою зобов’язано всі центральні органи, в тому числі Кабінет Міністрів, на створення ситуаційних центрів, розроблення спецзв’язку, відеокомунікацій там і так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КОВАЛЬОВ І.О. І там мільйон у нас на капітальний ремонт нашої будівлі, яка вже не ремонтувалася...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую.

Далі йдемо по наступним розпорядникам. Будь ласка, Держлісагентство, додаткові потреби.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Доброго дня, шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати і шановні колеги! У видатках Держлісагентство просить збільшити фінансування за 10-ю програмою на 98 мільйонів
675 тисяч гривень для покриття витрат на забезпечення виконання функцій Держлісагентства. Справа в тому, що у нас збільшення фінансування по цій програмі не відбувалося з 2012 року. Тому є великі проблеми із фінансуванням і комунальних платежів, і відновлення будівель, техніки і так далі. Тому просимо підтримати.

Також за бюджетною програмою 60-ю просимо збільшити фінансування на 467 мільйонів 657 тисяч, це 120 мільйонів із загального фонду і 347 мільйонів гривень зі спеціального фонду. Це для покриття витрат на оплату праці з нарахування працівників бюджетних установ та установ природно-заповідних парків. І дуже велика сума по цій програмі, це часткова компенсація до 50 відсотків вартості з відновлення лісів, які знаходяться на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться чи велись бойові дії, або тимчасово окуповані. Також тут у цих коштах закладені обов’язкові фінансування національної інвентаризації лісів, є дуже важлива в даному випадку у нас.

В принципі, просимо взяти до уваги наше зауваження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз, коротко. За програмою 9010 ви просите на 97 мільйонів...

 

БАЧУРНИЙ В.М. 98 мільйонів 675 тисяч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За програмою 9060 "Охорона і захист лісів в лісовому фонді" ви просите на 467 мільйонів.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Так. З них 120 із загального фонду, і 347 мільйонів  зі спеціального фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви визначаєте ще й джерела для збільшення функціонування за рахунок з орендної плати за…

 

БАЧУРНИЙ В.М. Так. 26 відсотків орендної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включимося в запит.

Шановні колеги, в мене прохання зараз перейти до наступного органу, це, будь ласка, Міненерго. Будь ласка, Артем Леонідович.

 

НЕКРАСОВ А.Л. Дякую, Олег Володимирович. Доброго дня, Олег Володимирович, доброго дня, шановні народні депутати! Міністерство енергетики просить шановних обранців підтримати пропозицію міністерства щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік.

 

ПРОЩУК Е.П. Нема такого міністерства.

 

НЕКРАСОВ А.Л. Ще раз.

 

ПРОЩУК Е.П. Міністерство енергетики – нема вже такого міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому немає Міністерства енергетики, Едуард Петрович? Міністерство енергетики є, Міністерства екології нема.

                                                                              

ПРОЩУК Е.П. Перепрошую, я прослухав, в мене …(Не чути)   Перепрошую.

 

НЕКРАСОВ А.Л. Якщо нас ліквідували за останні дві години, прошу надати підтверджуючі документи. Якщо ні, я продовжу.

 

ПРОЩУК Е.П. Перепрошую, поганий зв’язок. Вибачте.

 

НЕКРАСОВ А.Л. Тому прошу народних обранців підтримати пропозиції міністерства щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 26-й рік. А в розрізі видатків, що безпосередньо стосуються екологічної політики та природокористування, прошу надати слово представникам ДАЗВ для того, щоб вони могли надати більш розгорнутий коментар.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Леонідовичу.

Будь ласка, представнику ДАЗВ.

 

ФЕЩЕНКО В.П. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні колеги! Державне агентство з управління зоною відчуження надавало свою додаткову потребу, вона була частково врахована, дякуємо за це Міністерству фінансів, ви нам допомогли трохи з цим.

Але додаткова потреба залишилася, вона, в принципі, по відношенню до інших не така велика: це по апарату, це стосується комунальних послуг, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна; це стосується по програмі 120 по станції, на оплату відшкодування пенсій – це 31 мільйон; це на оплату послуг пожежно-рятувального підрозділу ДСНС, що надає послуг з пожежної охорони... 95 мільйонів, і
8 мільйонів –  на виконання робіт, це для оптимізації енергетичних витрат. Крім того, ще є додаткова потреба по 110 програмі, це на оплату пально-мастильних матеріалів, на оплату лікувально-профілактичного харчування та підтримку в належному стані пунктів захоронення радіоактивних відходів. Загальна сума – це 93 мільйони.

І якщо дати по трьом програмам: це апарат, це по ЧАЕС, і 110, і 120 програма, вона складає 290 мільйонів.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Як ми почули, Міненерго підтримує.

Артеме Леонідовичу, прошу кивнути.

 

НЕКРАСОВ А.Л. Так, Міненерго підтримує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Перед тим, як перейти далі... Дякую, Артеме Леонідовичу. Дякую, ДАЗВ.

Шановні колеги, шановні члени комітету, чи є по довкіллєвому, в частині довкіллєвого сектору збільшення видатків, чи є запитання, запитання, додаткові пропозиції? Якщо немає, то будемо рухатися далі. Дякую.

Переходимо до видатків Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Будь ласка.

 

ДАНИК А.М. Доброго дня, Олеже Володимировичу! Ми просимо додаткового фінансування в розмірі 107,8 мільйона гривень на 26-й рік, це по програмі "Гідрометеорологічна діяльність" – 103,8 мільйона і "Наукова і науково-технічна діяльність в сфері гідрометеорології"  – 4 мільйони гривень. Ці кошти плануються, якщо вони будуть виділені, на підвищення посадових окладів працівників гідрометеорологічної організації на
8,6 відсотка. У зв’язку з тим, що зараз дуже низький рівень оплати у представників гідрометеорологічної служби, це до виплати в середньому
10,7 тисячі гривень на місяць. І разом з тим іде проект модернізації всіх метрологічних станцій і ми потребуємо фахових співробітників, які будуть на них працювати. Тому просимо додатково виділити ці кошти для покращення їх грошового забезпечення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Миколайович, зовсім не співпадає з тим, що у нас в запиті від ДСНС. У нас в запиті від ДСНС, це про бюджетну програму "Гідрометеорологічна діяльність"  – 538 мільйонів. За бюджетною програмою "Наукова і науково-технічна діяльність" – 113 мільйонів. Чи можете прокоментувати?

 

ДАНИК А.М. Ми переглянули, це потреба загальна. Але враховуючи обмежені можливості державного бюджету в умовах російської агресії, для нас критично залишається потреба 107,8. Все інше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об’єднано по двом програмам, по 6060 і 6070?

 

ДАНИК А.М. Ні, ці програми не об’єднані, вони окремі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі ця цифра, яку ви назвали.

 

ДАНИК А.М. А, об’єднана. Це 107,8 вона об’єднана, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об’єднана.

Будь ласка, секретаріат, прошу оперативно зв’язатися з ДСНС України і відкоригувати ці запити.

В частині бюджетної програми "Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій" 6010 ви просили 2 мільйони 752 тисячі.

 

ДАНИК А.М. Олеже Володимировичу, по іншим програмам ми не просимо додаткових коштів, ми будемо виходити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І будівництво – також ні, і бюджетна програма "Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій" – також ні.

 

ДАНИК А.М. Ні. Тільки по гідрометеорології і в цій обмеженій кількості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 61 мільярд ви просили.

 

ДАНИК А.М. Так. Але ми зменшилися до 107,8 мільйона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це таке надзвичайне зменшення, великий приклад і іншим розпорядникам коштів.

Але, шановний Андрій Миколайович, я думаю, що колеги до мене приєднаються, ми будемо подавати окрему пропозицію до бюджету стосовно збільшення заробітних плат все ж таки працівникам ДСНС.

 

ДАНИК А.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання до Державної агенції зони відчуження і до ДСНС України? Підтримка чи додаткові...

Якщо немає, то ми закінчили розгляд пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України. Є коментарі від представників центральних органів виконавчої влади? Немає коментарів.

 

КОРІКОВ О.М. Дозвольте, Державна інспекція ядерного регулювання, Олег Володимирович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Будь ласка.

 

КОРІКОВ О.М. Значить, справа в тому, що проект Закону про Державний бюджет України (номер 14000) не в повній мірі забезпечує видатки на оплату праці Державної інспекції ядерного регулювання. Мова йде насправді про 23 мільйони 440,7 тисячі гривень з нарахуваннями. В тому числі відповідні розрахунки ми додали і відповідно листом до комітету ми звернулись.

Врегулювання питання оплати праці є особливо нагальним для нашої інституції, для Держатомрегулювання, зважаючи на низький рівень заробітних плат в територіальних органах, які по деяких спеціалістах навіть зменшилися після проведення класифікації посад внаслідок зниження відсотків доплати за вислугу років та обмеження розміру стимулюючих виплат. Ситуація, що склалася на даний час, приводить до відтоку кваліфікованих спеціалістів і неможливості залучити до роботи молодь та фахівців з галузі ядерної та радіаційної безпеки. Відповідно ми цю інформацію подали, просимо нас підтримати щодо 20 мільйонів 440 тисяч гривень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олеже  Миколайовичу, я бачу, ви направили лист, ми цей лист врахуємо при підготовці. Прошу врахувати цей лист при підготовці висновку комітету. 

Дякую.

 

КОРІКОВ О.М. Дякую, Олег Володимирович. Дякую, шановні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Світлана Глущенко.

 

ГЛУЩЕНКО С.А. Доброго дня, пане голово, доброго дня члени комітету! Секретаріат Уповноваженого також опрацьовував проект бюджету. У нас маленьке питання, ми не змогли розібратися в ситуації. Чи передбачено бюджетом на 2026 рік видатки, які будуть націлені щодо реалізації заходів у управлінні річковими басейнами? У 2024 році, наприкінці 2024 року, затвердили чотири плани управління річковими басейнами, а ті плани мають реалізуватися з 2025 року. Оскільки ці постанови були прийняті наприкінці 2024 року, то в бюджет на 2025 рік, і ми здійснювали моніторинг, видатки не передбачалися, а по програмі ми подивилися, що сума видатків по коду 1205050 майже ж такі видатки, як і 2025 році, такі ж у 2026 році. Чи плануються якісь заходи щодо управління річковими басейнами? У нас в цьому питання є. Оскільки була спеціальна доповідь Уповноваженого з прав людини і це питання в ній розглядалося.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Держводагентство. Ігор Олександрович.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Я вибачаюсь, я увімкнув звук,  щось пропав. Я не все почув, можна повторити. Я вибачаюся.

 

ГЛУЩЕНКО С.А. Питання стосується того, чи передбачено в бюджеті на 2026 рік видатки по реалізації плану заходів щодо управління річковими басейнами. У нас затверджено чотири постановами Кабміну від 2024 року, затверджено чотири річкових басейни, чи передбачені видатки для реалізації плану заходів…

 

КОВАЛЬОВ І.О. Так, дякую за запитання. Так, це передбачено в державному бюджеті. Але це передбачено і в …(Не чути) органи виконавчої влади … (Не чути), які є виконавцями цих заходів.

 

ГЛУЩЕНКО С.А. Тобто видатки будуть місцевого бюджету, державного …

 

КОВАЛЬОВ І.О. В тому числі, так.

 

ГЛУЩЕНКО С.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за відповідь. 

І в мене запитання до Держгеонадр. Олег Степанович.

 

ГОЦИНЕЦЬ О.С.  Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, Олег Степанович. Скажіть, будь ласка, я не бачу додаткового запиту від Держгеонадр до бюджету, але у нас є питання стосовно збільшення видатків на, постійне питання, на збільшення на проведення державної геологічної розвідки і формування фонду, який ми закладали під час, вимоги щодо формування його ми заклали під час створення Закону про зміни до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази.

В мене запитання, чи є додаткові видатки бюджетні, чи вони достатні, на ваш розсуд, і чи збирається Мінфін формувати такий фонд врешті-решт? Виконувати завдання закону. 

 

ГОЦИНЕЦЬ О.С. Дякую за запитання.

Я вам скажу, тримаю кулачки, з Мінфіном відпрацювали,
186  мільйонів 941 тисяча гривень заплановано на 2026 рік. Сума видатків прорахована  в залежності від рентних платежів, так, як в програмі МСБ написано 0,25 по коефіцієнту, це від нафти, від газу, від конденсату і за вартості збору за спеціальні дозволи.

І крім того, нам буде можливість, якщо приймуть цей  законопроект, бюджет 4,5 мільйона гривень, це по спецфонду, тобто за використання геологічної інформації, набутої в процесі сплат надракористувачами за аукціони. Відповідно вона була минулого року, але нам не дозволяли нею користуватися, тому сума видатків достатня. Під цю суму видатків на мінеральну сировинну базу є вже розроблена попередня програма  щодо приростів там титану геологорозвідки, там (нерозбірливо), фосфориту. Тобто є детально опрацьовано, і 2026  рік, надіюсь, що ми нарешті розпочнемо програму, яку, в принципі, ми затвердили в січні з вами місяці 2025-го і цього року не виділено було жодної копійки, тому надіюсь, що ми з 2026  року розпочнемо відновлення мінеральної сировинної бази.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз повторю, в рамках тих видатків, які вже закладені проектом Державного бюджету?

 

ГОЦИНЕЦЬ О.С. Да. Да, там є та сума.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, добре.

 

ГОЦИНЕЦЬ О.С. Вона достатня для початку ...(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Дякую.

Шановні колеги, тож пропоную перейти до затвердження рішення. Є пропозиція винести наступне рішення. А саме: інформацію заслухану взяти до відома. Рекомендувати Комітету з питань бюджету та Кабінету Міністрів  України при опрацюванні  проекту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстраційний номер 14000 від 15 .09.2025 року) врахувати пропозиції, які будуть надані комітетом відповідно до пропозицій від центральних органів виконавчої влади. Рішення направити до Комітету з питань бюджету та Кабінету Міністрів України.

Хто за таке рішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ЧОРНИЙ В.І. Віктор Чорний – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

МАГЕРА С.В.  Тоді 10, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.

Дякую, шановні колеги. Дякую за участь в комітеті. Дякую шановним представникам центральних органів виконавчої влади. Прошу об’єднатися при розгляді цих пропозицій на бюджетному комітеті і перед Кабінетом Міністрів.

І в черговий раз звертаюсь до Мінекономіки. Я чомусь знову не бачу представників Мінекономіки, за виключенням Ігоря Олеговича, але пані Дарії і Єгора Євгеновича я не бачу. Але прохання відкоригувати все ж таки між собою комунікацію і на комітеті… Ми в черговий раз, мені здається, вже третій раз на різних комітетах піднімаємо це питання. Має бути об’єднана позиція всіх представників по трьох напрямках діяльності. Дякую.

Тож, шановні колеги, дякую всім. Бережіть себе, будь ласка. І до нових зустрічей невдовзі. Всього доброго.