стенограма засідання

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування

29 жовтня 2025 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Перед початком засідання комітету нам необхідно обрати секретаря комітету. Шановний Сергій Васильович, за можливості, буду вас просити бути секретарем комітету.

 

МАГЕРА С.В. Добре, спробуємо. Тільки з вашою допомогою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так точно.

Прошу підтримати пропозицію визначити Магеру Сергія Васильовича секретарем комітету. Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, допомагайте. Бачу, 9.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні учасники… представники Держгеокадастру, з лісдерж… проекту і інші представники, ви ж не члени комітету, шановні, ми завжди раді вас бачити, але навряд чи ваш голос допоможе в наших питаннях. Дякую вам.

 

МАГЕРА С.В. 8 чи 9, Олеже Володимировичу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 бачив. 9.

 

МАГЕРА С.В. 9.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Щодо порядку денного, шановні колеги. У нас в порядку денному  чотири питання. Але надійшов лист від шановного Едуарда Петровича стосовно того, щоб… Питання третє, про інформацію заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Овчаренко Ірини Іванівни та Голови Державного агентства водних ресурсів Гопчака Ігоря Васильовича щодо стану формування та реалізації державної політики в сферах розвитку водного господарства в умовах російської агресії та постійних атак російських військ на стратегічні об’єкти водного господарства, перенести на наступне засідання комітету. Це перше питання.

Друге питання. Шановні колеги, є пропозиція, оскільки у нас два тематичних питання, це розгляд законопроекту про ринок деревини і розгляд питання поїздки до Федеративної Республіки Німеччини і пропозиції за наслідками цієї поїздки, то є пропозиція проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" поставити першим, щоб ми відпустили наших колег.

І є ще одна пропозиція. Є пропозиція додати ще питання, кадрове питання секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Тобто внаслідок цих маніпуляцій у нас кількість питань залишається такою ж, чотири питання. Питання друге піднімається на перше, і третє питання переноситься на наступне засідання.

Шановні колеги, чи є зауваження до таких змін в порядку денному, доповнення? Якщо немає ані зауважень, ані доповнень, то пропоную затвердити зазначений порядок денний в такій редакції.

 

ЗУБОВИЧ І.О. В мене просто запланована заздалегідь зустріч була з Фельдманом Олександром Борисовичем, з Київською військовою обласною адміністрацією, на 12-у  годину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олегович, ну Фельдман Олександр Борисович має бути на комітеті зараз. Він член  нашого комітету, хотів би нагадати.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Я просто кажу те, що ця зустріч була запланована дуже давно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви за яким питанням хочете доповідати, Ігор Олегович?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Ну, в нас, я так розумію, питання ринок деревини, до Міністерства економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олегович, а хто профільний заступник по цьому питанню?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Пан Перелигін. Він знаходиться другий тиждень на лікарняному у зв’язку з тим, що повертався з відрядження і дуже сильно захворів там. Тобто він на лікарняному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дуже шкода.

Ігор Олегович, а крім вас, представництво керівника департаменту якогось є, присутній хтось?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Так, я думаю, повинна бути Ірина Олінкевич, якщо вона зараз підключилась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим не менше, я думаю, що ми швидко розпочнемо розглядати питання, тому давайте, все ж таки я пропоную залишити в тій послідовності, в якій я попросив, але обіцяю, що ми будемо розглядати швидко.

Ігор Петрович, якщо дозволите, затвердимо порядок денний.

 

МАРЧУК І.П. Да, я просто... Один момент, Олег Володимирович. У мене на 12-у, я буду захищати законопроект свій в комітеті євроінтеграції. Я хотів запитати, у нас хвилин 20-25 залишиться, да, на обговорення нашої поїздки до Німеччини?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, швидко підемо.

 

МАРЧУК І.П. Добре. Дякую. Дякую тоді..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже сподіваюся на це.

Шановні колеги, хто за те, щоб затвердити запропонований порядок денний в тій редакції, яку я запропонував? Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 9 чи 10, я можу помилитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почув, 10. Юлія Юріївна не підключилася.

 

МАГЕРА С.В. Да, 10 тоді.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. 11, колеги. Щось із зв’язочком.

 

МАГЕРА С.В. Добре. 11, підтверджую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тож, шановні колеги, розпочинаємо засідання комітету. Першим питанням порядку денного, як я вже зазначив, є питання розгляду проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" (реєстровий номер 13642 від 15.08.2025 року), поданий урядом. І для представлення цього законопроекту я запрошую Костянтина Олексійовича Ковальчука, заступника Міністра розвитку громад та територій України.

Костянтине Олексійовичу, радий вас бачити. Будь ласка, вам слово.

 

КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую, Олеже Володимировичу.

Вітаю ще раз, шановні народні депутати члени комітету. Дякую за можливість представити наш законопроект. Відразу наголошу, що цей законопроект було прийнято для практичної реалізації Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", а саме ми хотіли захистити і посилити відповідальність за порушення правил первинного обліку, обсягів утворення, обробки, зберігання і повторного використання осадів.

Даний законопроект було зареєстровано в комітеті Верховної Ради, і Комітет з питань екологічної політики та природокористування 25 жовтня
2023 року розглядав даний законопроект в цій же редакції, було підготовлено проект рішення №185/2 до нього і рекомендувати комітету відповідно прийняти його. Але у зв’язку зі зміною складу уряду даний законопроект було повернуто, і повторно розглядався урядом, і зареєстровано у Верховній Раді 13642 з номером 15 серпня 2025 року.

Тому повторно виходимо на комітет в тій же самій редакції. Деталі, якщо треба, то ми в Кодекс про адміністративні правопорушення удосконалюємо, визначаємо суми штрафів за порушення і пошкодження гідротехнічних споруд, пристроїв, об’єктів систем централізованого водовідведення. Також відповідальність адміністративна за порушення правил їх експлуатації, встановлення режиму роботи штучних водних об’єктів. Доповнюється кодекс статтею 82 прим.9 в частині адміністративної відповідальності за порушення правил первинного обліку стічних вод. Вносяться зміни в деякі статті Кодексу про адмінправопорушення, дозволяється право розглядати справи, передбачені певними статтями судам районних в місті міських судів. Тобто вдосконалюється система відповідальності за порушення тих чи інших споруд, правил, обсягів, які практично дають можливість реалізувати Закон України про водовідведення і очищення.

Тому, якщо можна, щоб дуже детально тут статті не перебирати Адміністративного кодексу, пропоную підтримати повторно для того, щоб впорядкувати відповідальність і посилити відповідальність за збереження важливих споруд і важливої такої політики в цій частині.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ініціативу, Костянтине Олексійовичу. Сподіваюсь, що ця ініціатива знайде підтримку і в головному Комітеті з питань правоохоронної діяльності, який має цей розглядати законопроект.

Зараз перейдемо до заслуховування центральних органів виконавчої влади. Перед цим давайте я надам слово Ярмоленко Оксані Василівні. Будь ласка, скажіть, які надійшли нам пропозиції, зауваження за цим законопроектом.

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Міністерство економіки та Державна екологічна інспекція надали зауваження до цього законопроекту. Так у тексті і в назві статті 61 слова "центрального водовідведення" пропонується замінити словами "систем центрального водовідведення".

Мінекономіки також пропонує розмір штрафів встановити: для громадян – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів і на посадових осіб – від 200 до 300.

Щодо доповнення кодексу новою статтею 82, то Держекоінспекція пропонує замість такого доповнення внести відповідні зміни до статей 60 та
81 прим. Кодексу про адмінправопорушення.

Мінекономіки, Держекоінспекція також зазначають, що у статті 154-1 необхідно уточнити перелік дій з порушень законодавства у сфері водовідведення.

Тут слід також крім того звернути увагу щодо внесення змін до статей 221 та 242-1.

Пропонується надати право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 61, 82-9 та 154, суддям, а також Державній екологічній інспекції України, що не може бути реалізовано одночасно. Держекоінспекція також відмічає, що це в свою чергу може призвести до правової колізії при накладанні адміністративних стягнень.

Щодо внесення змін до статті 255 Кодексу, тут пропонується надати право складати протоколи про адмінправопорушення уповноваженим посадовим особам Держекоінспекції і відповідно до запропонованої редакції протоколи, що будуть складатися Державною екологічною інспекцією, можуть розглядатися як суддями, так і Держекоінспекцією, що може також призвести до правової колізії та дублювання повноважень.

На що слід ще звернути увагу, що недоцільним є внесення змін до пункту 7 частини другої статті 255 в частині надання повноважень громадським інспекторам з охорони довкілля складати протоколи про адмінправопорушення, передбачені статтями 61, 82-9 та 154-1, так як повноваження, якими наділені громадські інспектори з охорони довкілля, наразі не передбачають проведення перевірок гідротехнічних споруд і пристроїв об’єктів, систем центрального водовідведення.

Крім того, в нас ще є висновок Міністерства фінансів, які повідомили, що підтримують законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за докладну доповідь по цьому законопроекту, Оксана Василівна.

Будь ласка, давайте традиційно: Мінекономіки, позиція Мінекономіки. Стисло, будь ласка, якщо можна.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олег Володимирович, я підтримую позицію Держекоінспекції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна разом з нами.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Да-да, це я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку Ірина Іванівна, потім – ви.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Олеже Володимировичу, вітаю. І всіх присутніх вітаю народних депутатів.

Дійсно, є технічні моменти. У нас п’ять пропозицій. Технічні моменти, на них не буду загострювати увагу. А стосовно підвищення розмірів штрафів, як би це потрібно, для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів і для посадових осіб – від 200 до 300.

І те, що як би зауваження екоінспекції в частині розподілу повноважень між накладанням штрафів. Зараз екоінспекція сама здійснює, інспектор накладає штраф, і розглядає екоінспекція справу, і виносить рішення. А якщо буде суд, то в який спосіб буде працювати екоінспекція? Куди їй йти: в суд? Якщо в суд, то це: перше – зволікання часу і додаткові збори судові. Тобто це треба врегулювати, воно тільки затягне час. І так ми знаємо, як погано сплачуються штрафи і компенсація збитків, а то взагалі в судах загубиться.

Ну, а решту озвученого, ну, як би воно технічне, я думаю, озвучувати не варто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Іванівна.

Ігор Олегович, будь ласка.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, колеги, я підтримати хочу теж і Держекоінспекції позицію, і пані Ірини Овчаренко, тому що дійсно, якщо інспекція складе протокол, винесе там постанову, а потім людина піде в суд і в суді її скасує, то це буде додаткове навантаження і на бюджет, і на роботу Держекоінспекції. І тому, я думаю, це треба врегулювати.

З іншого питання, що постає, громадські інспектори. Но ми з вами взагалі працюємо над змінами в законодавство щодо екоконтролю, і піднімалося і вами, і спільно не раз питання щодо взагалі доцільності інституту громадських інспекторів. Тому це теж я підтримую, що, я не думаю, потрібно їм давати цю функцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за позицію, Ігор Олегович.

Будь ласка, з Держекоінспекції.

 

ЗАРУБА Д.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати. Я дякую Міністерству економіки за підтримку нашої позиції, вона висловлена сьогодні на комітеті. Тому прошу підтримати нашу позицію народними депутатами України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Світлана Берзіна, коротко, будь ласка.

 

БЕРЗІНА С.В. Дуже коротко стосовно громадських екологічних інспекторів. Як, можливо, буде не странно, я підтримую позицію міністерства. З інститутом громадських інспекторів треба або провести глибинну реформу, або відмовитися від цього інституту. Але в будь-якому випадку, якщо ми кажемо про такі об’єкти стратегічного значення, під час війни допускати на перевірки представників, які відносяться до інституту громадських екологічних інспекторів, знаючи реальну ситуацію з цим напрямом роботи, я вважаю, недоцільним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію.

Будь ласка, Костянтин Олексійович, якщо можна, коротко зауваження.

 

КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую, Олеже Володимировичу.

Коротко. Я, ви знаєте, повністю підтримую колег з центральних органів влади. В технічній частині зрозуміло удосконалення. В частині зміни штрафів заперечень немає. Щодо громадських інспекторів, також погоджуюсь. Єдине питання по уповноваженим Держекоінспекції судів, ну, мені здається, наразі у нас кожен громадянин і так не позбавлений права оскаржувати відповідне рішення Держекоінспекції в судах, тобто право таке є.

Тому в даному випадку лишаю на розсуд шановних народних депутатів. Врешті підтримую колегами озвучені пропозиції і зауваження.

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Там же не оскарження в суді. Да…

 

КОВАЛЬЧУК К.О. А приймати рішення.

 

КОВАЛЬЧУК К.О. Суди і Держекоінспекція.

На мою думку суто, це ніяким чином не позбавляє Держекоінспекцію приймати рішення. Якщо, умовно, буде подана тим чи іншим якась скарга у відповідний суд районний чи в районний в місті, то суд так само має можливість розглянути, якщо не Держекоінспекція. Ну, на мою думку, ми розширюємо можливості, а не змінюємо їх. Тобто на мою думку, можливо, бути прийнятною пропозиція в законопроекті щодо доповнити правом розглядати справи про адмінправопорушення по цих трьох названим статтям також і судам, що в цілому...

 

ЗУБОВИЧ І.О. Пане Костянтин, можна маленьку ремарку.

 

КОВАЛЬЧУК К.О. Так.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Тут мається на увазі те, що, наприклад, інспекція винесла постанову, стягнула штраф. Людина йде в суд, її відміняє, і ми потім повинні будемо звертатися до апеляційної інстанції, тому що ми вимушені будемо робити. І саме це буде давати навантаження на судовий збір.

 

КОВАЛЬЧУК К.О. Ігорю, а хіба зараз не так? Хіба зараз громадянин позбавлений можливості оскаржувати?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Громадянин не позбавлений. Це, по суті, дві інстанції будуть, які будуть… можуть виносити протилежні рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція цю дискусію, я впевнений, що ми її ще проведемо, перенести її на більш пізніший етап, коли він, я сподіваюся, буде все ж таки підтриманий і профільним комітетом правоохоронної діяльності, і залом. І тоді будемо вже напрацьовувати спільну позицію для другого читання. Сподіваюся, що ми включимося і ще раз про це поговоримо.

Будь ласка, Сергію Васильовичу.

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, в мене питання до ініціаторів проекту. Може, Костянтин Олексійович якось розтлумачить. У проекті йде мова про відповідальність за порушення правил первинного обліку у сфері водовідведення. А це, на мій погляд, підзаконні акти невизначеної кількості. Я вважаю, що такий підхід робить підстави для відповідальності для юросіб дуже розмитими. Можна якось прокоментувати?

 

КОВАЛЬЧУК К.О. В нас якраз паралельно з тими законопроектами, які ми, пам’ятаєте, розглядали, якраз запроваджується правило первинного обліку, то дійсно підзаконний нормативний документ, який буде розроблено, і тому певна відповідність в цьому є. Тобто, з одного боку, ми запроваджуємо необхідність цього обліку, а з іншого боку, наразі або в майбутньому буде відсутнє, ну, якесь порушення за... покарання за його порушення. Тому відповідно, на мою думку, це відповідає системній роботі держави щодо впорядкування цього напрямку.

 

МАГЕРА С.В. Ну, я з цим погоджуюся. Але ми зараз маємо приймати рішення, коли ще не розроблений відповідний підхід до цього первинного обліку. Наразі в мене навіть є якісь сумніви: це робити треба в такій послідовності, чи спочатку зробити зміни в первинному обліку, чітко прописати їх, а потім уже вводити санкції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за зауваження, Сергій Васильович.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій і зауважень немає, то є пропозиція проект закону рекомендувати профільному комітету... Звернутися до профільного комітету – Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України і рекомендувати проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" (реєстровий номер 13642 від 15 серпня 2025 року) рекомендувати прийняти за основу з урахуванням пропозицій і зауважень, викладених у висновку комітету.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАГЕРА С.В. Олег Володимирович, я –  утримаюся.

Рахуємо, друзі. Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Я теж утрималася. Лабунська – утрималася.

 

МАГЕРА С.В. Я чую, чую, Анжеліка Вікторівна.

Олеже Володимирович, за, мабуть, чи 7, чи 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8. Разом з Віктором Івановичем – 8.

 

МАГЕРА С.В. 8 – за, 2 – утрималися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Дякую за розгляд цього питання.

Переходимо до наступного питання. Я думаю, що доволі складного питання, але, тим не менш, я впевнений, що ми його розглянемо і почуємо всі зауваження.

На розгляді нашого комітету стоїть проект Закону про ринок деревини (реєстраційний номер 13227-д від 10 вересня 2025 року), внесений народним депутатом України Наталухою Дмитром Андрійовичем та іншими народними депутатами України, здебільшого членами Комітету з питань економічного розвитку, представник якого у нас сьогодні також є. Ігор Петрович, вітаю вас.

Тож, Ігор Петрович, можливо, ви доповісте по цьому законопроекту? Я не бачу просто ані Дмитра Андрійовича, ані Богдана Кицака, на жаль. Якщо ні, то просто підемо по заслуховуванню зауважень.

 

МАРЧУК І.П. Я думаю, що краще було б Богдана Вікторовича запросити. А ви запрошували, да, голову робочої групи і відповідального депутата?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звісно.

 

МАРЧУК І.П. Дивно, я зараз уточню. Дивіться, тому що там же зараз йдуть нескінченні ітерації, зміни, йдуть зустрічі робочі. До речі, і на 13:30 сьогодні чергова зустріч буде в Кабміні з міністром економіки з приводу цього законопроекту. Тому, може, ми до практичних? Якщо є якісь практичні питання і я буду компетентний, щоб на них дати повну відповідь, я уже тоді в процесі дискусії буду коментувати ті чи інші положення, якщо ви не проти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Петрович, тоді в мене технічне запитання є до вас як до члена комітету. Скажіть, будь ласка, а цей законопроект – це ж доопрацьований законопроект?

 

МАРЧУК І.П. Так, він доопрацьований, але дискусії по ньому ще тривають, скажемо так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли він був розглянутий як доопрацьований на засіданні комітету?

 

МАРЧУК І.П. Ой, я не пам’ятаю, чесно кажучи. Тому не можу вам сказати точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей. Я так гадаю, що в жовтні місяці на початку.

 

МАРЧУК І.П. Да, це вже було трошки часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви кажете про те, що може ще і текст змінюватися?

 

МАРЧУК І.П. Дивіться, краще запитання задавати, скажімо, відповідальному народному депутату, хто за цей законопроект відповідає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, перепрошую за те, що я на вас напав. Вибачте. Вибачте.

 

МАРЧУК І.П. Да, у мене є декілька позицій, ви ж їх знаєте, я їх можу прокоментувати, за які я безпосередньо відповідаю. Тому це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ми послухаємо загальні зауваження і пропозиції до цього законопроекту. Будь ласка, Людмила Василівна, прошу озвучити зауваження та пропозиції, але дуже стисло: хто прислав, які є питання по цьому законопроекту. І почнемо його розглядати.

Будь ласка, Людмила Василівна.

 

ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня, народні депутати та всі присутні! Метою даного законопроекту є врегулювання правових економічних та організаційних засад функціонування ринку деревини. До даного законопроекту надійшли висновки. Зокрема, Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків, яка підтримує прийняття зазначеного законопроекту. Мінфін вважає, що проект закону потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань. Міністерство економіки підтримує проект закону із зауваженнями. Зокрема, він не підтримує зміни до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". А також висловило зауваження щодо обмежень експорту окремих видів деревини, що передбачає скасування мораторію.

Також висновок Головного науково-експертного управління, він на 20 сторінок. Зупинюсь на основних. Це, зокрема, були висловлені зауваження, що в проекті не визначена сфера правового регулювання цього закону; понятійний апарат законопроекту потребує доопрацювання; низка важливих питань щодо ринку деревини регулюється в проекті недостатньо, або взагалі не врегульовано, що свідчить про незвершений механізм правового регулювання.

Також відзначено, що один із принципів є запобігання знеліснення та недопущення знищення лісів та запобігання їх шкоді. Проте питання знеліснення не регулюється в даному законопроекті.

Також зміни до ряду положень Лісового кодексу України не узгоджуються з чинними нормами цього ж самого Лісового кодексу України.

Також ГНЕУ висловило зауваження, щодо впровадження мораторію. Вважає, що в супровідних документах не надано чіткої статистичної інформації, наявність/відсутність критичного дефіциту лісоматеріалів, потребу країни у лісоматеріалах та деревині паливній.

Також вважаю за доцільне окремо відмітити, що частина тексту законопроекту не відповідає порівняльній таблиці. Певні формулювання в проекті закону не відповідають вимогам забезпечення юридичної визначеності. Зміни до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" доцільно виключити із законопроекту та врегулювати це питання в межах окремого, більш ґрунтовного, законопроекту.

Зміни до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" потребують проведення додаткових консультацій з Європейським Союзом.

Також хотіла відмітити, що цей законопроект був розглянутий головним комітетом 12 вересня і рекомендований прийняти за основу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Людмила Василівна. 

Давайте розпочнемо обговорення цього законопроекту.

 

МАРЧУК І.П. Я вибачаюсь, Олег Володимирович, я от щойно спілкувався з Богданом Вікторовичем, він каже, що не отримував запрошення. Але я йому сказав, щоб він долучився. Він зараз за декілька хвилин долучиться і може дати оверв’ю такий на законопроект. Ну, щоб все було правильно, тому що це трошки дивно, вибачаюсь, виглядає.

Дякую.

 

ВОЙТОВИЧ Л.В. Ми запрошувала Дмитра Андрійовича на засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошували основного автора, да?

 

ВОЙТОВИЧ Л.В. Так.

 

МАРЧУК І.П. Так, але… Ну, давайте, зараз щоб не розводити дискусію, зараз він підключиться і зможе прокоментувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо дозволите, ми будемо заслуховувати тоді центральні органи виконавчої влади…

 

МАРЧУК І.П. Так, звісно, звісно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олегович Зубович, будь ласка, позиція Мінекономіки.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Дякую, Олеже Володимировичу.

Позиція Мінекономіки була озвучена щодо того, що ми не підтримуємо зміни стосовно внесення змін до Закону про оцінку впливу на довкілля, про що було повідомлено і підписано висновок паном Башликом.

Що хочу ще додати. Там не було висвітлено питання щодо надання повноважень ДАЛРУ, функцій державного регулювання ринку деревини. Хочу сказати наступне, що відповідно до Постанови Кабміну 1433 деревина входить до переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на біржах… ой, товарних організованих ринках. І фактично з 22-го року необроблена деревина в Україні вже реалізується через товарні біржі. І відповідно до чинних НПА Держлісагентства і Нацкомісії з цінних паперів і фондових ринків, то по суті вже реалізують частину повноважень, які пропонується закріпити даним законопроектом на рівні закону.

І оскільки до сфери управління ДАЛРУ станом на сьогодні ще належить найбільший і постійний лісокористувач ДП "Ліси України", виникає питання там щодо можливого потенційного конфлікту інтересів у ДАЛРУ у випадку надання повноважень по державному регулюванню ринку деревини. З цього приводу варто підкреслити, що у вересні 25-го року вже розпочато процес корпоратизації ДП "Ліси України", після завершення якого корпоратизоване підприємство має перейти в підпорядкування або Кабінету Міністрів, або іншого визначеного Кабінетом Міністрів органу. Тому конфлікту інтересів в майбутньому бути не повинно.

І також ще хочу додати, що з 1 серпня в Україні запрацювала система видачі лісорубного квитка. І нещодавно було продовжено дію до 1 червня 27-го року відповідно до Постанови Кабміну 625. Більшість змін, які пропонується внести цим законопроектом до Лісового кодексу України, стосуються саме закріплення норм на рівні закону, які вже діють відповідно до вище згаданих постанов Кабінету Міністрів саме по видачі спецдозволу на використання лісових ресурсів в електронній формі. І, разом з цим, зміни до Лісового кодексу в частині продовження строку дії дозволу на спецкористування у випадку настання надзвичайної ситуації, а також можливості видання спеціального дозволу після початку робіт з ліквідації аварії, з вирубуванням дерев, які загрожують там падінням на лінії зв’язку, там чи облаштування візирів, є важливим для лісової галузі, особливо в сьогоднішніх умовах військових. Вони можуть технічно доопрацьовані, думаємо, під час підготовки законопроекту до другого читання.

Також важливо, мабуть, сказати, що є норма щодо уточнення підстав для відмови у видачі спеціального дозволу, зокрема в уточненні, що підставою для такої відмови є саме припинення діяльності лісокористувача, а не прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача. Інакше може бути поставлено під загрозу видача спецдозволів підприємствам, які перебувають у стані реорганізації зараз. Тобто постановою ми поки це врегулювали, але ж дивлячись у майбутнє, треба теж це передбачити.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗУБОВИЧ І.О. Що-що? Це інформація, я можу сказати, станом тоді на зараз поки не пройшли ті наради і ті інші спілкування, про які казав Ігор Петрович Марчук.

Дякую. Якщо потрібно, відповідний керівник Департаменту може там теж відповісти. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олегович, є запитання у мене, і, якщо можна, давайте одразу підемо по центральним органам, щоб не затримувати.

 

МАРЧУК І.П. У мене коментар є просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виключайте всі звук, не заважайте, будь ласка, доповідачам і тим, хто хоче запитувати питання.

Ігор Олегович, запитання до вас як представника Мінекономіки, заступника. Скажіть, будь ласка, одним з питань, яке піднімається в цьому законопроекті, є питання продовження мораторію на експорт необробленої деревини. А скажіть, будь ласка, як це поєднується з нашими євроінтеграційними вимогами, і з урахуванням того, що програми арбітраж в Європейському Союзу ще в 2020 році стосовно цієї норми? І відповідно, да, я розумію, що, ймовірно, потреба є у великих, принаймні великих деревообробників в забезпеченні деревиною. Але питання два в цьому розрізі: чи проводилися розрахунки Мінекономіки або відповідними центральними органами влади, Держлісагентством стосовно обґрунтованості такого мораторію, ефекту від мораторію, який вже існує? Це перше. Ну, і відповідно, наскільки обґрунтовано продовження цього мораторію на той період, який закладено в цьому законопроекті? Наскільки я пам’ятаю, в цьому законопроекті запропоновано 10 років після закінчення воєнного стану продовження мораторію, або 10, або 5 років. 10 років. 10 років з дня припинення, скасування.

І друге питання. Мораторій має закінчитися на частину деревини 1 листопада, але це питання потребує консультацій з Єврокомісією, з Європейським Союзом, безумовно. Чи розпочалися такі консультації? І який стан цих консультацій станом на зараз, знову ж таки враховуючи те, що ми і під час перемовин з Європейським Союзом, тобто під час скринінгу озвучили те, що мораторій буде припинений на частину деревини і не буде продовжуватися, і зараз перемовні позиції, от якраз зараз переді мною висить, в проекті перемовної позиції так само мораторій продовжуватися не буде.

Будь ласка, позиція міністерства по цим двом питанням.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олеже Володимирович, по поводу розрахунків і тих питань, що ви озвучили, я хотів би передати слово пану Борсуку Анатолію, щоб він прокоментував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОРСУК А.А. Доброго дня всім.

Можу сказати, що Міндовкілля та той момент і Мінекономіки саме розрахунки стосовно ефекту мораторію не проводилися. Можливо, щось додатково робило Держлісагентсво як відповідальне саме за реалізацію деревини, за постачання розробниками, але Мінекономіки точно цих розрахунків не має.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Ігор Олегович, стосовно другого питання про консультації з Євросоюзом, Єврокомісією.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Теж прошу пана Борсука прокоментувати, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОРСУК А.А. Наразі, наскільки мені відомо, поки що консультації в цьому напрямку не проводилися. Стосовно мораторію на воєнний стан проблем немає, оскілки це підлягає під винятки Угоди про асоціацію і про торгівлю. Стосовно продовження на 10 років, це дійсно потребує додаткових консультацій. Наразі ще консультації такі не проводилися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Можливо, інші учасники нашого комітету зможуть дати відповідь.

Ігор Олегович, бачу, що ви йдете, давайте, ми вас відпускаємо тоді. Але прошу після того… Ігор Петрович, ви хочете?

 

МАРЧУК І.П. Я вибачаюсь, Олег Володимирович, у мене просто до Ігоря Олеговича, в рамках його… коментарів. Я думаю, що я не займу багато часу.

Ну, по-перше, дві позиції. Так сказати, перша позиція. Це той висновок, який написало Мінекономіки. Я з ними вже мав розмову і скажу вам щиро, що вони не розуміють самі до кінця, яким чином цей висновок з’явився на світ, особливо в контексті ОВД і особливо в контексті ОВД на санітарні заходи та заходи при надзвичайних ситуаціях, при всій повазі. Я думаю, що там буде інший висновок, висновок логічний, який буде мати і раціональну, і, що не менш важливо, антикорупційну складову. Сьогодні на зустрічі о другій годині я про це скажу шановним колегам. Це перше.

А друге, дивіться, при всій повазі, що таке мораторій на експорт необробленої деревини? Завдяки цьому мораторію ми з вами збудували в нашій країні мільярдну галузь. Ми з вами збудували деревообробну промисловість. Звісно, не всі наші європейські колеги будуть щасливі з того, що ми обмежуємо експорт сировинних матеріалів. Звісно, вони би хотіли, щоб наша країна залишалася сировинним придатком Європи. Але ми ж з вами українці, справжні патріоти. Тому я закликаю на всю цю історію дивитися з точки зору принаймні економічного патріотизму і відповідальності за те, в якому статусі наша країна прийде до європейської спільноти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю Петровичу, жодним чином не заперечуємо необхідність підтримки української економіки і українського виробника. Але питання було трошки в іншому, чи є обґрунтованість таких заходів і наскільки ці заходи впливають в цілому на галузь. Це було перше питання. 

Друге питання стосувалося проведення консультації. Я думаю, що ви як людина, яка безпосередньо спілкується з нашими європейськими партнерами, в тому рахунку, я впевнений, що ви приймали участь у процедурі скринінгу в тій чи іншій формі по ваших питаннях, по питаннях Комітету з питань економічного розвитку, ви знаєте, наскільки важливо нам брати на себе зобов’язання, дотримуватися цих зобов’язань або обґрунтовувати необхідність відступів, або перехідних періодів по цих зобов’язаннях. От саме про це я і хотів поспілкуватися. Ми не маємо ховати голову в пісок і вважати, як двійошники, вибачте, що нас не помітять, і якщо ми мовчимо, то питання вирішиться само по собі. Ми маємо спілкуватися, маємо доводити свою позицію як повноцінний партнер Європейського Союзу в майбутньому і домагатися приймати рішення на користь України. Я думаю, що ви таку позицію підтримуєте.

МАРЧУК І.П. Так, звісно, ми не мовчимо, це точно, тим більше, що у нас є надважлива обставина – це повномасштабна війна, яку Росія веде проти нашої країни. Тому в нас є і права, і є і здоровий глузд, щоб наполягати на продовженні цього мораторію.

Олеже Володимировичу, тут вже з’явився мій колега з економічного комітету. Якщо ви не проти, будь ласка. Дуже-дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Богдане Вікторовичу, доброго дня. Радий вас бачити на нашому комітеті.

 

КИЦАК Б.В. Доброго дня, Олег Володимирович. Шановні члени комітету...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...(Не чути) законопроект коротко, тому що ми вже знаходимося в процесі його розгляду. І, можливо, ви підключитеся до нашої дискусії. Будь ласка.

 

КИЦАК Б.В. Я відразу почну із вашої дискусії відносно цих двох питань, тому що, зрозуміло, якщо продовжувати далі мораторій, в нас повинно бути економічне обґрунтування взагалі цього механізму.

Я зробив відповідне звернення на Міністерство економіки, вони зараз проводять і займаються економічними обрахунками, для того щоб довести прямий вплив мораторію на ріст і формування такої галузі, як деревообробна, поглиблення переробки, вплив на інвестиції, зокрема і зовнішніх, в цю галузь, та інші обрахунки, які будуть підтверджувати реалізацію цього механізму ще в далекому 2017 році.

Відносно другого пункту цього питання: чи ведуться зараз перемовини. Цим питанням конкретно зараз займається пан Тарас Качка, наш віцепрем’єр з питань європейської інтеграції. Він уже провів такі консультації, і на даний момент хочу повідомити абсолютно всім учасникам, що знайдено поки що проміжну позицію відносно того, що мораторій буде продовжено на частину лісопродукції до 1 січня 2027 року. За цей час, за 2026 рік спільно з європейськими партнерами буде знайдено таких механізм, який дозволить нам досягти перехідного періоду так званого на 5 років для того, щоб мораторій існував, можливо, просто в іншій дефініції, але як такий механізм буде існувати, враховуючи військові виклики, питання відновлення і, власне, саме реформування цієї галузі в цілому і цього сектору зокрема. Це відносно цих двох питань я вам доповідаю, яка наразі є ситуація.

Щодо законопроекту про ринок деревини. Зрозуміло, він складається із двох частин. Перша. Це стабілізувати і нормалізувати відносини між усіма учасниками ринку. Ключова позиція, навколо чого все крутиться і реалізується, це сам механізм продажу і реалізації сировини, яку постачають різні лісокористувачі на ринок. Зараз у нас визначено відповідно і вже сформовано на ринку, що це є біржова торгівля деревиною. Зрозуміло, що є інші механізми, які також мають право на існування і які можна розглядати. 

Але в зв’язку з тим, що ринок на даний момент уже є, скажімо так, стабілізований щодо самого механізму продажу, власне, на основі цього і пропонуються норми законопроекту щодо того, яким чином встановити взаємну відповідальність осіб учасників ринку, яким чином уникнути і запобігти тим маніпуляціям, які є з боку недобросовісних покупців, які наганяють ціну на сировину, щодо створення переліку деревообробників, які дадуть можливість провести і проаналізувати, хто ж є ці суб’єкти переробки, і дати їм доступ до торгівлі на біржі і доступ до безпосередньо самої сировини. Та ряд інших моментів.

Інший блок в Перехідних положеннях, він за пропозицією і за наполяганням тогочасного Міністерства екології та довкілля, що пані Гринчук очолювала, вони просили внести норми щодо лісорубних квитків, там спецдозволів і ряду моментів. Ми розуміємо, що це чітка спеціалізація і компетенція вашого комітету. Тому, зрозуміло, що без вашої фінальної і кінцевої позиції ми не зможемо далі рухатися. І ясно, що це трішечки виходить за межі відання нашого комітету, але, разом з тим, це питання потребує комплексного врегулювання. Тому перетин, скажемо так, компетенції двох комітетів, він неуникний є.

Також є згадка в законопроекті відносно імплементації EUDR. Тут ми знаємо, що на базі комітету вашого, Олег Володимирович, і спільно з Мінекономіки ведеться вже і напрацьовано є драфт експериментальної постанови щодо імплементації цього EUDR. Не знаємо, скільки, вона вже там на фінішному етапі має бути, і проговорена з усіма і природоохоронними організаціями, і ми знаємо, що там буде задіяний також і агрокомітет, тому що EUDR він стосується, зокрема, і сільського господарства напряму.

Тому в мене пропозиція, можливо, за вашої ініціативи, щоб провести спільне засідання комітетів трьох щодо імплементації цього EUDR. Тому що це дуже сильно буде бити, зокрема, і по економіці, і по різним секторам нашої економіки. І нам потрібно розуміти, на якій ми зараз стадії, чи ми готові до імплементації цього EUDR і що нам потрібно зробити для того, щоб вибити якісь по європейським нормам називаються transition або перехідні періоди, або якісь виключення для того, щоб зробити для нас більш привабливі умови.

До законопроекту, зрозуміло, вже є напрацьовані пропозиції і від вас звучали, і від інших колег депутатів, які зацікавлені в урегулюванні ситуації, яка зараз склалася в даному секторі. Тому до другого читання в разі підтримки колегами в стінах Верховної Ради України ми готові все напрацювати і вийти на комплексну і всім зрозумілу історію, щоби вирішити цю проблематику, яка зараз є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Вікторовичу.

Ви в минулому своєму виступі питання внесення змін до Закону "Про оцінку впливу на довкілля", я думаю, що ми…

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Якраз, власне, хотів це, Олеже Володимировичу, і запитати.  Вибачайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми повернемося до цього питання.

Шановні колеги, давайте заслухаємо наших гостей. Будь ласка, пан Фолькер, будь ласка, пані Світлана, і продовжимо заслуховування. Будь ласка.

 

ФОЛЬКЕР ЗАССЕ. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пане Олеже. Я дуже коротко висловлюся.

Ми неодноразово давали свої коментарі до цього законопроекту. …Не чути) кажуть, що треба все зробити, аби швидко вступити в Європейський Союз, всі ті вимоги, які подаються, і в Європі немає жодного закону, який регулює ринок деревини.

Щодо мораторію кілька слів. Тут позиція Євросоюзу і наша позиція однозначна. В короткій перспективі він може мати переваги для України, але у довготривалій перспективі більшість буде недоліків і відповідно мінусів для України. Це, в принципі, основи макроекономіки, говорять про те, що будь-які заборони вони ведуть до недоліків, до мінусів для обох сторін, як експортерів, так і імпортерів.

Останні яскраві приклади – це ця торговельна війна, яку почали Cполучені Штати Америки, і відповідно ми бачимо недоліки як для однієї сторони, так і для інших.

Якщо є бажання з вашого боку дати об’єктивну оцінку економічним, екологічним і соціальним аспектам мораторію, то ми охоче підтримуємо як комітет, так і міністерство в цьому.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую, пане Фолькер. Дякую за вашу позицію.

Будь ласка, пані Світлана.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. А, може, члени комітету, Олеже Володимировичу? У нас процедура просто, ми чомусь її не дотримуємося сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та в нас трошки збилося.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Давайте, да, повернемося до процедури стандартної комітетської.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки, да, давайте ми… тоді члени комітету висловляться по цьому питанню. Ми взагалі збилися трошки. Я хотів, щоб ми заслухали Держлісагентство, потім ще відповідні органи. Але давайте вже перейдемо тоді до запитань, зауважень з боку членів комітету, потім повернемося до наших шановних учасників.

Будь ласка, бачу, спочатку Олександр Борисович виявляв бажання і Юлія Юріївна. Будь ласка.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Давайте, може, я передам слово Юлії Юріївни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Джентльмен.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую. Дякую.

Колеги, вітаю всіх. Дякую за те, що є можливість сьогодні проговорити надважливі питання. І, звісно, що, я впевнена, у нас ці питання тільки починають надскладні обговорення. Але, тим не менш, знову ми повертаємося по питанням і скасування, і оцінки впливу на довкілля. Я бачу, є одна там наскрізних каменів, яку ми маємо обговорити.

Ми всі знаємо, що 2,5 роки у нас робоча група працювала, очолювали її разом з Едуардом Петровичем, і результати ми також знаємо. Але, повертаючись до цього законопроекту, ми знаємо про окремі зустрічі, ми продовжуємо дискусію і з членами парламенту, і з органами виконавчої влади стосовно окремих положень. Але, знаєте, я з абсолютною впевненістю скажу, що питання оцінки впливу на довкілля має обговорюватися в профільному комітеті, але з залученням максимально широкого кола, і з консультаціями постійними з Європейською комісією. І тут без Тараса Качки, звісно, ніяк. І я впевнена, що за його лідерства, лідерства і профільного міністерства ми маємо дуже професійно підійти до цього питання.

Але, повертаючись до цього законопроекту, тому що він сьогодні розглядається, ми маємо дати свої також висновки і обговорити. У цій редакції, що ми бачимо, знову ж таки це пропозиція скасувати навіть більше ніж рік тому, і нинішня редакція процедуру ОВД лишає лише для рубок в межах території природно-заповідного фонду.

Виходячи з процедури оцінки впливу на довкілля, навіть планові рубки головного користування, які планують фактично на 10 років, пропонують також включити, да, відмінити оцінку впливу на довкілля. І скажу про наслідки можливі. Тут присутні колеги і радники, і лідери громадських організацій, ми маємо дуже чітко розуміти наслідки цих положень. Я розумію, можливо, це переговорна позиція в парламенті, в політиці, можна так її назвати.

Але при тому, якщо ми залишимо подібні норми в законопроекті, що ми можемо мати? По-перше, це знову ж таки катастрофічні наслідки для європейської інтеграції. Знову повертаємося до конкретних документів. Звіт Європейської комісії 2024 року. Там чітко є норма, її можемо знову з вами переглянути, де говориться, що не має бути жодних нових виключень ОВД, які стосуються лісової та аграрних напрямків. В цьому році ми отримали висновок і документ Європейського парламенту, там також навіть зазначають цей законопроект і говорять, що дуже негативно можуть вплинути, ідея скасування знову ж таки оцінки впливу на довкілля. 

По-друге, наслідки для довкілля. Під час проведення оцінки впливу на довкілля визначаються ці ділянки, де, знову ж таки, рубки призведуть до значної шкоди. Там зростають, знову ж таки, червонокнижні види, це може включати заболочені ліси. Знову наслідки будуть показані за результатами.

Третє. Це питання, нещодавно ми проводили тематичну зустріч дуже широкого кола громадських організацій зі всіма правоохоронними органами на базі діалогового майданчику нашого профільного підкомітету.

Що надважливо? Там були присутні всі: ДБР, Нацполіція, НАЗК, Спеціалізована екологічна прокуратура, і всі відмічали одне: значну кількість незаконних рубок останніх часом, в тому числі незаконні санітарні рубки, рубки рідколісся. А знаєте, щодо яких рубок здебільшого в правоохоронних органів немає претензій? До рубок головного користування, які якраз підлягають оцінці впливу на довкілля. І це якраз є запобіжником для незаконних рубок.

І четверте. У нас є позиція профільного міністерства. Я чую, що дуже багато питань до неї. Але, тим не менш, ми можемо розглянути цифри: яка кількість. Державне бюро розслідувань, Генеральний прокурор, він озвучує ці цифри, які маємо станом... Знімати запобіжники, рекомендації Європейського Союзу – зараз це дуже небезпечна історія.

І наголошую, що це профільне питання, яке має розглядатися на нашому комітеті з широким залученням, з профільним міністерством. Зазначу, що робоча група, яка 2,5 року напрацювала, частина тих пропозицій, які стосувалися, знову ж таки, наслідків стихійних лих, вони були включені в Постанову 1010. Там чітко було зазначено, що питання ліквідації саме стихійних лих. Тому що фактично це питання знімає оперативну ліквідацію наслідків на прикладі лісових пожеж.

Тому давайте розглядати документ, давайте сідати професійно обговорювати. І ми все-таки говоримо про те, що нам важливо взяти окреме питання і розглянути його широким колом, знову ж таки, за лідерства профільного віце-прем’єра, із залученням представників Європейської комісії, і мати відповідні висновки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.

Будь ласка, Олександр Борисович.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні колеги, шановний Олег Володимирович, я б сьогодні, розглядаючи цей законопроект, більше так, довше часу міг поговорити. В першу чергу, я хотів би сьогодні подякувати Богдану Кицаку, який на своїй робочій групі і на виїздах в регіони, де працює деревообробна промисловість, на зустрічі з деревообробниками, з малим, середнім, великим бізнесом все-таки, дійсно, більш глибше оцінив ситуацію, яка сьогодні є як на ринку деревообробки, так і в лісовій галузі. І, ви знаєте, що я вам скажу – Богдан мені може заперечити, - я вам скажу, що при зустрічах зі всіма учасниками сьогодні ринку деревообробної промисловості, а вона, дійсно, за останні 10 років показала великі темпи розвитку, і інвестицій в Україну, і так дальше, стояли два питання, такі два найболючіші питання: перше – це ресурс, кількість ресурсу, якого взагалі нашим деревообробникам не вистачає; і друге питання, відповідно коли не вистачає ресурсу, відповідно ціна, яка сформувалася сьогодні на ринку, от Олег Володимирович не дасть мені збрехати, фактично сьогодні сировина, яка продається сьогодні на ринку в Україні, майже в два рази дорожча від сировини, яка сьогодні є на європейському ринку. Це по результатах нашої останньої поїздки в Німеччину, де ми були, де ми працювали: працювали в інституті, працювали на місцях, працювали в лісі, спілкувалися з німецькими лісівниками, - і от, власне, оці от проблеми, які сьогодні існують в деревообробній галузі.

В принципі, якщо ви сьогодні запитаєте будь-якого переробника, від мікро- до, скажімо, великого, у всіх стоїть одне питання – це є брак ресурсу. Якщо ми проаналізуємо баланс деревини в Україні, там ми можемо говорити про мільярди, його ніхто точно не визначить, але, говорячи про старі матеріали, якими ми користуємося, і площу лісів, які є сьогодні в користуванні в Україні, ну, це приблизно десь ми дамо, я можу некоректні цифри, може, мене колеги з Держлісагентства, з експедиції поправлять, це ми маємо десь приблизно
40 мільйонів кубометрів приросту по року в державі. Сьогодні Україна на ринку використовує, скажемо, десь приблизно 12 по всіх там таких позитивних показниках ресурсу. І знову ж таки я буду вертатись до провідних європейських країн, європейські провідні країни використовують 80-90 відсотків приросту деревини. Маємо ресурс. Я вам скажу просту цифру, я питав в німецьких лісівників, скільки в рік Німеччина заготовляє деревини. Так-от я отримав цифру, на 2 мільйони сьогодні гектарів більше лісів в Німеччині вони заготовляють
75 мільйонів метрів кубічних деревини. При тому всьому, що на сьогоднішній день Україна заготовляє 12-15 мільйонів метрів кубічних.

Я розумію, що зараз колеги будуть говорити, що там я десь спонукаю до того, що там треба все зрізати, зрубати, але всі цифри і всі господарські міроприємства, які сьогодні показують ріст запасу в Україні показують, що дійсно ми як держава заготовляємо мало ресурсу, який ми могли би віддати для розвитку української економіки.

Хочу ще наголосити одну таку річ, сьогодні вікова структура лісів України підказує до того, що у нас на протязі попередніх, не попередніх, а наступних десяти років з’явиться велика кількість стиглих і перестиглих лісів, де потрібно приймати рішення, що з ними робити, їх раціонально заготовляти і віддавати в сектор економіки, або просто вони будуть переходити в більш старші вікові категорії.

Тому проблема в самій наявності ресурсу, тобто деревини, вона сьогодні в державі є, це вам скажуть будь-які профільні асоціації, які працюють в цьому секторі економіки, що ця проблема тільки накопичується за останні 5 років. У мене... просто ми фахово можемо говорити про всі законодавчі зміни, але у мене сьогодні питання, яке стосується, скажемо, норми оцінки впливу на довкілля, ми про неї дискутуємо вже більше 5 років, тобто 6 років, відколи ми прийшли в парламент, і ці ініціативи були в тому числі і від мене стосовно впорядкування цих норм. До речі, я хочу сказати, що жодної такої норми, яка стосується лісового господарства, яка існує в Україні, немає в жодній європейській країні. Але це зараз без емоцій, без образ і ми просто як фахова у нас дискусія.

У мене питання, однією з причин недопоставки або недозаготівлі деревини Держлісагентство називало обмеження стосовно оцінки впливу на довкілля, і вони навіть говорили на останніх зустрічах, що вони готові збільшити ресурс, який вийде на ринок на 1,5 мільйона кубометрів. Чи це так, чи вони зараз підтверджують це? І в контексті цього знову ж таки питання до міністерства. Бо як сказав Ігор Петрович, що цей висновок міністерства буде змінений, поки що він є такий, як він є. На останній "годині запитань до Уряду" міністр економіки закликав народних депутатів, в принципі, змінювати законодавство стосовно лісової політики. Як це корелюється, тобто чи підтверджує Держлісагентство те, що їхня позиція не змінилася стосовно оцінки впливу на довкілля, і як це корелюється з висновком самого міністерства, чи це був колишній висновок того ще Міністерство захисту довкілля? У мене таке питання.

А взагалі, в принципі, дуже велика широка дискусія, дуже велика робота була проведена, знову ж таки, повторюся, робочою групою, і от те, що ми маємо, це, знову ж таки, є дуже багато питань, над якими потрібно працювати всім, в тому числі і нам як законодавцям.

Якщо можна, відповідь Держлісагентства і міністерства, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Держлісагентсво. Держлісагентсво, прошу включитися.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Шановні народні депутати, доброго дня! Чутно мене зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, чутно, чутно.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Вибачаюсь за технічні перебої.

Так, щодо цифр збільшення заготівлі, Держлісагентсво підтверджує ті цифри, які озвучувались на всіх попередніх нарадах, тобто ми прогнозуємо збільшення заготівлі до 1 мільйона кубометрів і при цьому з покращенням санітарного стану лісів і без втрати технічних якостей деревини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За рахунок чого?

 

БАЧУРНИЙ В.М. За рахунок прискорення процедури проходження без ОВД, процедури без ОВД, а також за рахунок використання тих ресурсів, які зараз мають у нас затримку, які пошкоджені внаслідок пожеж, стихійних лих і так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви хочете сказати, що у нас зараз мільйон кубів стоїть в лісі пошкоджений. А можете дали аналітику, внаслідок чого він пошкоджений: скільки пошкоджено внаслідок хвороб, скільки пошкоджено внаслідок пожеж, наскільки той, який пошкоджений внаслідок пожеж, є діловою деревиною і придатний для використання безпосередньо в господарській діяльності, придатний для закупівлі деревообробниками? Є така?

 

БАЧУРНИЙ В.М. Я надам слово Ігорю Леонідовичу Будзінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Дякую.

Доброго дня, шановні депутати! Так, така аналітика у нас є стосовно площ, пошкоджених вітровалами, пошкоджених пожежами. Зараз у мене просто під руками цих цифр немає, але така аналітика є і ці розрахунки ми проводили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Леонідович, я трошки про інше запитав. Чи вона придатна буде для використання?

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Скажемо так, після надзвичайної ситуації, якщо відразу розпочати розробку, вона придатна до використання після вітровалів, після пожеж, в залежності від інтенсивності пожежі, також частина деревини є придатна до використання. На сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли була остання пожежа масштабна?

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Остання, якщо я не помиляюся, в цьому році була по Харківській області, по Куп’янському, Ізюмському лісгоспах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В квітні?

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Здається, так, в квітні, я боюся помилитися зараз в датах. На початку літа або в кінці весни точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, ми вбачаємо необґрунтованою таку цифру –
1 мільйон кубів, але тим не менш.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, можна я ще запитання задам?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, так.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. В контексті того, що ми говорили про постанову, яка є, по ліквідації надзвичайних заходів… 1010, Ігор Леонідович, скажіть, будь ласка, чи маєте ви таку інформацію, скільки лісорубних квитків на сьогодні було виписано на пожежах, які мали явище надзвичайних ситуацій? І як, на вашу думку, це буде… І друге питання: як, на вашу думку, це буде корегуватися з Законом "Про оцінку впливу на довкілля"? Адже після пожежі тільки один господарський захід, який можна проводити в лісах, це там суцільна санітарна рубка, якщо я добре говорю. І чи не буде воно суперечити Закону "Про оцінку впливу на довкілля", де є чітка і оперативна норма, що всі суцільні рубки більше гектара підлягають процедурі оцінки впливу на довкілля?

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Дякую за запитання.

На превеликий жаль, на сьогоднішній день Постанова Кабінету Міністрів  1010, яка говорить про те, що певні види діяльності не потребують оцінки впливу на довкілля не визначає суцільні санітарні рубки і після пожеж. Там є чітко визначено в другому пункті цієї постанови, під її дію підпадають лише вісім видів діяльності, які чітко прописані у другому пункті Постанови 1010. Таких видів діяльності, як суцільні санітарні рубки, про що зазначено в Законі "Про оцінку впливу на довкілля", там не існує. Тобто всі без винятку суцільні санітарні рубки після стихійних явищ вони підпадають під оцінку впливу на довкілля. Постанова 1010 в чинній редакції, вона не вирішує цієї проблеми абсолютно, тому що там немає таких видів діяльності, там є чітко визначені ці діяльності. Тому, на превеликий жаль, після цих пожеж і нещасних випадків, стихійних лих, наприклад, буреломів, вітровалів і так далі ми змушені проходити оцінку впливу на довкілля.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Я ще буквально тоді одне запитання вам наводящее задам...

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. І коментар ще дозвольте зробити.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Юлія Юріївна, одну хвилинку. Вам, як людині, яка взагалі контролює і взагалі контролює видачу лісорубних квитків, скажіть, будь ласка, ми багато дискутували стосовно оцінку впливу на довкілля, і ще в колишньому Міністерстві захисту довкілля була ідея зробити постанову Кабінету Міністрів України стосовно якраз отаких речей, як стихійні лиха, пожежі, вітровали, буреломи і так далі. Скажіть, будь ласка, чи випишете ви як Держлісагентство лісорубний квиток, коли ви будете мати, з однієї сторони, постанову (для мене це цікаво), а з другої сторони, буде імперативна норма, яка записана в Законі "Про оцінку впливу на довкілля" стосовно обмеження в 1 гектар такого господарського заходу, як суцільна санітарна рубка. Чи, можливо, треба в правилах якийсь інший вид рубки придумати? Дайте, будь ласка,  відповідь.

 

БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Олександр Борисович, стосовно цього запитання. Постанова 1010, яка вийшла і там визначені критерії, відповідно до яких діяльності виключаються з оцінки впливу на довкілля, вона передбачена ця норма Закону "Про оцінку впливу на довкілля". Там є визначено, що у випадках там ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій певні види діяльності можуть не проходити оцінку впливу на довкілля. І саме в цій постанові визначено вісім видів діяльності, які не попадатимуть під оцінку впливу на довкілля. Якби в цій постанові були суцільні санітарні рубки після надзвичайних ситуацій, звичайно виписали б. На сьогоднішній день такої норми не існує, тому ми змушені проходити через оцінку впливу на довкілля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Швидкий коментар, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Колеги, дякую. По-перше, за те, що оперували цифрами, і відповідно у своєму виступі я наголосила, да, що це є європейський інструмент запобіганням незаконним рубкам. Якщо повертатися до цифр, офіційна інформація від 30 липня Генеральним прокурором: 167 мільйонів збитків через незаконну вирубку дерев, 140 мільйонів виявлених необґрунтованих активів, 40 підозр. ДБР: 587 справ щодо порушення у сфері лісового господарства.

Оцінка впливу на довкілля є запобіжником незаконних рубок. Зараз, якщо ми говоримо, за санітарної рубки обов’язково. Якщо ми говоримо про те, що Олександр Борисович казав, що жодна країна Європейського Союзу не має в законодавстві, є директива, вона для всіх, там 27 членів. Якщо Європейська комісія, Європейський парламент нам рекомендує відповідно до директив, транспонування норм яких ми маємо внести у відповідне законодавство, що ми не маємо право звужувати. Я думаю, що ці інституції дуже поважні керуються певними обставинами і вони орієнтуються, і бачать, на наше законодавство, на результати.

І ще, колеги, я забула наголосити стосовно того законопроекту, який ми розглядаємо. Ми маємо висновок євроінтеграційного комітету. Це профільний комітет, який оцінює безпосередньо, да, норми європейського права і його транспонування в наше законодавства, який негативний дав висновок стосовно цього законопроекту, і особливо в контексті оцінки впливу на довкілля.

Тому пропозиція все-таки, розуміючи, що у нас продовжуються дискусії, я знаю, що і голова робочої групи і економічного пан Богдан Кицак дуже професійно і всебічно підходить до цього питання, і Дмитро Наталуха. Я впевнена, що ми маємо все-таки повернутися на майданчик нашого комітету і саме ці положення обговорити широким колом.

А по іншим питанням і по постанові ми зараз аналізуємо також інформацію, і по квиткам, і все інше, я думаю, на цій зустрічі ми максимально представимо і покажемо ситуацію, яку ми маємо з нашого боку від нашого підкомітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, давайте тоді підемо таким шляхом, якщо можна, щоб ми вже завершили коло центральних органів виконавчої влади. Держлісагентство, ваше відношення?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, у мене теж є одне запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анжеліка Вікторівна. І потім Держлісагентство, потім Світлана Берзіна, потім Юрій Дюг. Будь ласка.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Дякую.

Скажіть мені, будь ласка, чи є у вас уже статистичні дані, як вплинула взагалі на малий і середній бізнес в деревообробці лісова реформа? І які наслідки для малого і середнього бізнесу в лісовій галузі ви прогнозуєте в результаті прийняття цього законопроекту? Дякую.

Тому що, на мій погляд, я бачу, що повністю ми йдемо шляхом от задоволення всіх "хотелок" великого бізнесу, як то аукціони, так те, що відбувається далі. І мені здається, що ми просто похоронимо весь малий і середній бізнес в цій галузі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліка Вікторівна, кому адресоване запитання?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Держлісагентству, мабуть, у них же стікаються, мабуть, всі дані. Або заступнику профільному міністерства. Хто має відповідь, є ж якась статистика, да, скільки у нас було на підприємстві, скільки залишилося, і дивлячись на це, які взагалі плани, що буде далі з цими підприємствами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що на це запитання мало би відповідати в цілому Мінекономіки як орган, який в цілому здійснює нагляд за розвитком тих чи інших...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ну, да, так я ж кажу, або профільний заступник Міністерства економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в нас Мінекономіки, на жаль, не на тому рівні ще взаємодії між складовими, щоб аналізувати ту чи іншу галузь через всі призми.

Давайте запитаємо Держлісагентство. Можете дати інформацію на...

 

БАЧУРНИЙ В.М. Коментар я можу дати в плані статистики. Щодо кількості малих і середніх підприємств, які працюють чи працювали в Держлісагентстві, такої статистики немає. А що стосується спрямованості самого законопроекту на великий бізнес, це не зовсім так, оскільки саме цим законопроектом передбачається необхідність утворення окремої процедури біржових торгів для малих і середніх деревообробників з виділенням спеціальної квоти, до 30 відсотків, саме для малого бізнесу.

Тому я вважаю, що якщо враховувати той порядок реалізації, який є на сьогодні, то це значне покращення якраз для малого бізнесу. Дякую.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ну, це тільки проєкт, а чи пройде він, чи залишиться ця норма? Тому що все, що робиться, направлено на задоволення великого бізнесу.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Це залежить в більшості від народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. Можливо, представники бізнесу нам також дадуть на це відповідь.

Будь ласка, Держлісагентство, в цілому стосовно законопроекту ваша позиція.

 

БАЧУРНИЙ В.М. Держлісагентство приймало участь, наші спеціалісти в розробці всіх чотирьох альтернативних і об’єднаного законопроекту про ринок деревини. Дійсно, на сьогоднішній момент є актуальні питання і існування, і функціонування ринку деревини, які мають бути вирішені цим законопроектом.

Держлісагентство підтримує законопроект в частині визначення повноважень Кабінету Міністрів і центральних органів виконавчої влади щодо ринку деревини. Підтримуємо визначення все-таки регулятора ринку. Підтримуємо забезпечення доступу всіх учасників ринку до інформації про продаж деревини і виробів з неї. Підтримуємо встановлення відповідальності учасників ринку за невиконання договорів купівлі/продажу. Також ми бачимо встановлену, необхідність встановлення і створення комісії для розгляду скарг щодо торгів деревиною як інструменту захисту учасників ринку. Законом передбачено декларування деревообробної діяльності із зазначенням обсягів переробленої деревини, що є якраз основним із пунктів щодо встановлення легальності і походження деревини.

Також ми підтримуємо закріплення на законодавчому рівні норм щодо ведення всіма лісокористувачами електронного обліку деревини, видачі лісорубного квитка і сертифіката про походження в електронній формі. Крім того, я вже сказав, що ми підтримуємо пропозицію народних депутатів щодо надання пільг і можливості закупівлі малих деревообробних, і затвердження для цього порядку купівлі-продажу деревини паливної для потреб комунальних підприємств, які здійснюють опалення твердим паливом.

Щодо ОВД, то ми підтримуємо необхідність приведення у відповідність національного законодавства до положень Директиви 2011/92/ЄС Європейського Парламенту, Ради від 13 грудня 11-го року щодо оцінки впливу окремих публічних і приватних проєктів на довкілля.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція Держлісагентства зрозуміла.

Будь ласка, пані Світлана Берзіна.

 

БЕРЗІНА С.В. Доброго дня! Я дуже стисло.

Що стосується оцінки впливу на довкілля, я вважаю, що це питання має бути узгоджене з практикою імплементації Директиви Євросоюзу. Тому що директива – це не є документ прямої дії, який має бути тотожний імплементований, це регламенти Європейського союзу потребують такої імплементації. Тому ми маємо дивитися саме на практику застосування цієї директиви, але там декілька директив, до речі, які регулюють питання ОВД і враховані в нашому базовому законодавстві.

Що стосується вже негативного висновку, про який говорила пані Овчинникова, я хочу підкреслити, що це вже є маркером недопустимості подібних змін з боку як представник громадськості, експертної організації, яка приймає участь в формуванні політики державної екологічної, в тому числі ми приймали активну участь в розбудові законодавства в сфері оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки, я категорично проти відносно звуження. Всі звуження і виключення від сфери дії Закону "Про оцінку впливу на довкілля" призводять до погіршення наслідків впливу на довкілля в різних сферах. Це стосується і в будівництві, ті виключення, які були вже зроблені, і таке інше.

Що стосується, да, і ОВД – це, дійсно, запобіжний захід, але який запобігає саме зменшенню впливу на довкілля. Незаконну рубку мають контролювати відповідні контролюючі органи і це стосується більше переважно реформи в сфері природоохоронного контролю, яку також треба, цей напрям, продовжувати реформувати, вони між собою пов’язані, але це трошки інше питання.

Що стосується мораторію на первинну деревину, категорично не підтримується, і у нас є обґрунтування, які ми проводили і опитування, те, що було запитання чи були проведені дослідження. Дуже прикро, що відповідні органи державної влади не проводять такі дослідження і не замовляють їх. Але ми проводили таке дослідження в рамках реалізації програмної діяльності з ЮНЕПом, і ми маємо на сьогодні дані, що малому і середньому бізнесу саме недоступна наша деревина і іноді вони вимушені закуповувати її з-за кордону. Це взагалі нонсенс, розумієте? Тому коли… якщо ми не владнаємо це питання і якщо ми знімемо мораторій на первинну деревину, це просто зруйнує нашу деревообробну галузь.

Я бачу, що руку підняв Юрій Дюг, який представляє велику компанію по переробці деревини, він продовжить це питання зі свого боку. Я ще раз хочу сказати, що малий і мікробізнес, який починає розвиватися, він робить дуже класну продукцію з високою доданою вартістю, волає від того, що вони не мають доступ за нормальною ціною до деревини для того, щоб розвиватися. І це дуже прикро, і це треба врахувати.

Тобто відносно мораторію, категорично проти зняття мораторію. Підтримую те, що вже було там напрацьовано в групі Качки. Також таку саму рекомендацію постійно дає дорадча група зі сталого розвитку, контактна група між Україною і ЄС, я очолюю українську сторону, це сталий розвиток і торгівля. Ми постійно даємо таку рекомендацію не знімати мораторій з продажу первинної деревини в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Світлана.

Будь ласка, пан Юрій Дюг. Юрію.

 

ДЮГ Ю. Доброго дня. Буду дуже коротко і тезово, мало часу. Чутно мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно, так. Да, слухаємо вас. Пане Юрію, краще виключіть, певно, відео, буде швидше іти потік.

 

ДЮГ Ю. Перше. Два питання всього торкнуся, бо це дуже широкий законопроект. Скажу, що його чомусь ... (Не чути) роблять все більш тяжчим і тяжчим, туди включають дискусійні норми, нам це не дуже подобається. Бо в чому основна проблема? Багато дискусій, але дискусії мають завершуватися рішеннями. І хочу відмітити зокрема мудрість комітету і зокрема голови комітету екологічного в баченнях тих чи інших проблем, і членів комітету. І, в принципі, якщо стосується ОВД, чесно, кладучи руку на серце, тобто бізнесу ж не потрібні трирічні обговорення без будь-якого результату з купою дискусій. Треба якесь компромісне рішення, яке так чи інакше призведе до, скажемо, збільшення заготівлі деревини без порушення екологічних норм. Тому лідерство, я так вважаю, що лідерство в цьому процесі має бути все-таки на профільному комітеті, найбільший експерт з цього питання, тобто комітет працює відкритою. До речі, дякую теж за запрошення. Рішення є компромісні, уже принаймні чорнові обговорювалися, в принципі, тут і бізнес би їх підтримав, але для публічної комунікації,  зрозуміло, їх треба напрацьовувати, щоб ті рішення були.

Друге. Стосовно мораторію впливу і, скажімо, впливу попереднього мораторію і, можливо, його продовження. Перший нюанс. Перший нюанс такий, що справді замало досліджень державних з цієї теми, але я скажу, що ми в себе у Федерації роботодавців зараз фіналізуємо дослідження внутрішнє по тому, як вплинув попередній мораторій і відповідно чим би мав би бути обґрунтований... продовження тимчасове, я хочу зауважити.

Ключове, що якщо проаналізувати податкові показники і кількість робочих місць, ми це робили і, зокрема, з народним депутатом Олександром Ковальчуком, одразу помітно, що за крайні 10 років є значний ріст місцевих податків, тобто від малого бізнесу, від бізнесу, який переробляє пиловник, це і ПДФО, це і ЄСВ, це і відповідно податки на землю. В структурі держави, може, це не так помітно, але ми теж їздили у всі лісові регіони спільно з Богданом Кицаком. В лісистих гірських регіонах це питання ключовим стало, тому що там, де немає іншого бізнесу, деревообробний бізнес, по суті, є єдиним, який, крім туристичного, працює.

Але варто теж справедливо відзначити, що найбільше іноземних і українських інвестицій було за ці 10 років в переробку низькосортної деревини: дров’яної, сорту "Д". І, зокрема, це виробництво різноманітних плитних матеріалів, це виробництво корпусних м’яких меблів, тобто там найбільший... зараз під час війни воно розвивається, роботизується. Тобто в своєму... в публічній презентації своїх напрацювань ми більше з вами поділимося, щоб було зрозуміло, власне, чому бізнес говорить про ті чи інші позиції.

Якщо стосується продовження мораторію тимчасового під час війни, власне, тут ми підтримуємо ту позицію, яка напрацьована в правках до цього законопроекту. Власне, її і створювали за участі міністерства європейської інтеграції. Тому що, справді, війна суттєво вплинула на лісову і деревообробну галузь. Ми це у дослідженні покажемо більше, як мінімум зі скороченням лісових площ під час війни. Це мінування лісових площ (тобто тут є …(Не чути) цифра), це мобілізація працівників суттєво в лісовій, в лісозаготівельній галузі, в деревообробній. Тобто жодна європейська країна не виживає в таких умовах. Це обстріли лісництв, обстріли меблевих підприємств. Тобто наразі жодна європейська країна не має таких кризових умов. І щоб ці кризові явища, які ще не закінчилися, подолати, зрозуміло, що українському сектору економіки треба якась річ для забезпечення сировиною, щоб витримати рівень конкуренції, який зараз не в конкурентних умовах порівняно з іншими країнами, і певний пролонгаційний термін.

Так, я підтримую європейських наших спікерів, що безкінечні преференції і обмеження то не є добре. Тому що це розбалує, скажемо, ту чи іншу компанію, ті чи інші компанії і бізнес, але наразі ми не говоримо про якісь безкінечні або сильні довготривалі речі. Тобто це по факту те, що пропонується в законопроекті, це стабілізаційні заходи, щоб ми не втратили свою економіку особливо в західних регіонах, хоча, як би це не дивно, лісистих, де дуже мало іншої промисловості.

Тому закликаю всіх до порозуміння і зі свого боку теж, коли ми будемо мати готові матеріали, ми з ними поділимося і публічно їх презентуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пане Юрій. Дякую за таке професійне викладення обставин.

Олександре Борисовичу, якщо дозволите, давайте ми...

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, у мене просто одне запитання. Я адресую його до всіх, хто може відповісти.

Точно не захищаючи сьогодні мораторій чи не мораторій, але от скажіть, будь ласка, навіть при тому всьому, що у нас мораторій з 1 листопада фактично буде скасовано, чи європейці прийдуть на наш ринок необробленої деревини, коли у нас вартість необробленої деревини в два рази або на відсотків 60-70 вища, ніж в Європі? Може мені хтось дати відповідь на це запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасне запитання. Можливо, хтось, дійсно, дасть відповідь. Будь ласка...

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. З бізнесу, з економістів.

 

ДЮГ Ю. Якщо дозволите, я дуже коротко міг би сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте.

 

ДЮГ Ю. Тобто тут треба градуювати, в нас мораторій закінчується на твердолистяні породи з 1 листопада. Звичайно, на дуб за деякі позиції, де експортується – це про те, що говорили, - де імпортується з-за кордону, можливо, не прийдуть. Але на дуже багато секторів, зокрема фанерна сировина і так далі, прийдуть. І зараз є величезний ризик, що наші виробництва, як мінімум частина: бук, дуб, береза, вільха - можуть залишитись на початку наступного кварталу взагалі без сировини. Тому що там навіть не треба європейців, щоб ви розуміли. Українські компанії, які займаються трейдингом, викуплять на аукціонах, продадуть за кордон цю деревину на переробні підприємства, отримають чисту різницю, і відповідно їм не треба буде платити ПДФО, єдиний податок і так далі, і так далі, тому що там з працівників тільки бухгалтер.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Юра, ти мене не чуєш. Скажи мені, будь ласка, коли фанерна сировина в Європі сьогодні в два рази дешевша, ніж в Україні, назви мені трейдера, який купить її в Україні в два рази дорожче і продасть в Європу. Можливо, я щось не розумію, поясніть.

 

ДЮГ Ю. Дивіться, наразі в Польщі є брак кількості сировини. Тобто коли ми говоримо про Німеччину, а особливо про низькосортну переробку, зрозуміло, що Німеччина величезні молодці, бо вони організували повторну переробку відходів з деревини. І в деяких виробництвах там до половини деревини в продукції, в меблях, це повторно перероблені меблі. Тобто коли ми говоримо про сусідні країни, тобто наразі, за нашими розрахунками, в цьому вигода буде, тому що там брак обсягів до переробки цієї сировини. 

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Ти дуже… Юра! Я вибачаюсь, Олег Володимирович. Ти дуже багато спілкуєшся з народними депутатами, Юра, тому в тебе і приклад, не давати чітко відповідь на запитання. Я тобі дякую щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олександре Борисовичу. Дякую, пане Юрію.

Будь ласка, пані Людмила Сломінська. Якщо можна, коротко.

 

СЛОМІНСЬКА Л.С. Всесвітній фонд природи "WWF-Україна".

Я теж стосовно оцінки впливу на довкілля. За останній рік наша організація завдяки висновкам з оцінки впливу на довкілля і моніторингу відповідно планів головного користування, суцільних санітарних рубок виключили 1800 гектарів із фондів рубок. Це ділянки, яким більше 120 років, які потребують додаткового обстеження, чи це не праліси, це заболочені ділянки, як уже казала Юлія Юріївна, рідколісся, тобто ті ліси, в яких найбільша кількість потенційно червонокнижних видів, і відповідно це найцінніші ліси, які потребують збереження. Тобто скасування норм оцінки впливу на довкілля призведе до дуже  негативних наслідків для екологічної стійкості.

І питання. Якщо стоїть проблемне конкретне запитання про оперативну ліквідацію наслідків стихійних лих, щодо цього ні в кого немає заперечень, як би є компроміс. Чому тоді не внести зміни в оцю Постанову 1010 натомість, ніж скасовувати повністю, от під цим приводом скасовувати повністю всі обмеження на оцінку впливу на довкілля?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Людмило.

Шановні колеги, чи є ще бажання висловитись стосовно цього законопроекту? Хотів би нагадати, що у нас ще два питання є в порядку денному.

Якщо такого бажання… Будь ласка, пане Анатолію, коротко, і переходимо до прийняття рішення.

ПАВЕЛКО А. Дуже коротко. Дякую за можливість.

Дуже коротко висловлюсь по суті цього законопроекту. Вкотре від імені ЕПЛ хотів би підкреслити, що питання правового регулювання законопроекту про ринок деревини не стосується оцінки впливу на довкілля. Тому що оцінка впливу на довкілля – це окремий предмет регулювання, який стосується лісового господарства, який стосується екологічної безпеки, але не стосується напряму ринку деревини. Це важливе з точки зору юридичної техніки питання формування законопроектів. І дуже би хотілося, щоб ми переходили до нормального адекватного правового регулювання тих чи інших питань, а не впихували все, що нам хочеться, і те, що нам заважає в цьому житті в будь-який перший законопроект, що попав під руку.

І друге питання, теж дуже коротко. Я хочу, щоб всі присутні тут пройнялися питанням того, що в Україну ми не входимо тільки деревообробною промисловістю... в Євросоюз ми не входимо тільки деревообробною промисловістю. В Євросоюз ми входимо і підприємствами, які ведуть лісове господарство, і нашими лісами, і нашими тими екологічними багатствами, які ми можемо принести в Євросоюз як такий собі спадок, такий собі актив. І це надзвичайно так само важливе питання. Ми входимо туди і природоохоронними територіями, і питаннями екологічної рівноваги, яка забезпечується на нашій території. І питання оцінки впливу на довкілля, її існування як запобіжника негативного впливу воно має надзвичайно важливе значення. У зв’язку з цим ми вважаємо, що питання оцінки впливу на довкілля в цьому законопроекті, в принципі, не повинні розглядатися і повинні бути відкинуті.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолію.

Шановні колеги, якщо можна, я підрезюмую нашу дискусію. Тож є пропозиція, власне, по цьому питанню вже рішення профільним комітетом прийнято, але тим не менше є пропозиція звернутися до профільного комітету з метою врахування зауважень Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Зокрема попросити при опрацюванні законопроекту у другому читанні, – я думаю, що вони в першому читанні вже не зможуть це зробити, – виключити з тексту законопроекту норму, що стосується змін до Закону "Про оцінку впливу на довкілля" задля більш комплексного опрацювання цього питання на базі Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Крім того, продовжити консультації з Європейським союзом стосовно змін до Закону "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів". І в цілому запобігти через законопроект про ринок деревини змінам в законодавстві, які вплинули би на забезпечення захисту довкілля і збереження природних ресурсів України.

Окрім того, я погоджуюсь з пропозицією пана Богдана Кицака провести окреме засідання, спільне засідання комітетів, що стосується впровадження EUDR на території Європейського союзу, відповідно впливу EUDR до аграрного сектору і до лісового сектору України. Тож, шановні колеги, якщо…

Будь ласка.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, я перепрошую. Я перепрошую, Олеже Володимировичу, у нашому рішенні все-таки є пропозиція виключити норму про оцінку впливу на довкілля, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропонував би це все зробити.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Ні, озвучте, яке має бути наше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да-да, я сказав, що в рішення є пропозиція виключити з цього законопроекту норму про оцінку впливу на довкілля з метою винесення на інший рівень обговорення цього питання.

Тож, шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то є пропозиція звернутися з такою пропозицією до комітету, відповідно профільного комітету, Комітету з питань економічного розвитку. Знову ж таки ми не можемо вже давати пропозицію стосовно прийняття рішення на цьому комітеті, оскільки таке рішення вже було прийнято, але можемо давати рекомендації для подальшого опрацювання цього законопроекту.

Тож, шановні колеги, хто – за таке рішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – утримався.

 

_______________.  (Не чути) – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В.  Колеги, Матусевич утримався?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Утримався, так. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо не помиляюсь, 1 – утримався, 9 – за. Чи 8, я можу помилятись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9. Разом з Сергієм Володимирович – 9.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. І я наслух казала, що за. Ви рахували?

 

МАГЕРА С.В. Да, порахували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.

Дякую, шановні колеги. Дякую, Богдан Вікторович, дякую за плідну роботу, і ми готові до подальшої співпраці.

 

КИЦАК Б.В. Дякую, колеги. Дякую Олег Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, я вже не став брати слово, коротко скажу, що дійсно питання ринку деревини потребують значно більш глибокого опрацювання. І на мій особистий погляд, і я думаю, що підтримуєте члени комітету, Олександр Борисович Матусевич, у нас більш глибокі проблеми з ринком деревини ніж фіксування біржової торгівлі як єдиної форми торгівлі деревиною, і питання ОВД. Я думаю, що нам потрібно було б все ж таки сідати, чесно дивитися один одному в очі і відповідати на питання, що ми маємо далі робити з лісовим фондом, з розвитком лісового фонду і в тому рахунку відповідати на питання, які практики, найкращі практики європейські ми маємо запровадити задля того, щоб, з одного боку, зберігати ліс, примножувати ліс, передавати його наступним поколінням, з іншого боку, довести результати лісогосподарської діяльності внаслідок таких практик до показників, які є в інших країнах, з якими можемо себе співставити.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Дуже дивно, що наш комітет не визначили головним в цьому законопроекті. Він специфічний це ж не просто ринок. Чому економічний, тут дуже специфічне питання і болюче.

 

МАГЕРА С.В. Я також підтримую, Анжеліка Вікторівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне, на мій особисто погляд, питання ринку деревини – це не питання біржової торгівлі, це питання створення передумов для створення ринку деревини і прозорого існування цього ринку. Ну, тим не менше.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, але це не тільки ринок і ринкові відносини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Це наша екологія і збереження лісів, по-перше. Тому тут не можна казати просто, що це економічні питання. Економіка тут, на мій погляд, на третьому, а може й на п’ятому, да, там десь рахунку йде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, за позицію, Анжеліка Вікторівна.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, ми ж перший Закон "Про ринок деревини" розглядали все-таки на нашому комітеті. Чому він опинився на економічному, це вже питання інше.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Тому що тут незручно, тому що тут не йдуть на поступки так, як йдуть у тому комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не будемо коментувати діяльність наших колег, тих чи інших комітетів. У мене все ж таки пропозиція, щоб ми були коректними один до одного.

Богдане Вікторовичу, ви хотіли щось сказати.

 

КИЦАК Б.В. Дивіться, питання стосується… у кожного комітету є свої сфери відання, і коли розписуються законопроекти відповідно, вони туди потрапляють. Якщо є екологічна безпосередньо складова, то воно відповідно йде і на ваш комітет. Оскільки у сфері відання нашого комітету лежить питання в цілому торгівлі і мова якраз тут йшла про організацію реалізації з конкретно даної сировини, відповідно цей законопроект був і розписаний на наш комітет ще в далекому 19-му чи 20-му році.

ЛАБУНСЬКА А.В. А чому перше читання ми, наш комітет був головним?

 

КИЦАК Б.В. Дивіться, я не знаю, яке там було перше читання, я підхопив даний законопроект в 23-му році, і він уже був розписаний на наш комітет. Але я згоден з Олегом Володимировичем, що питання насправді є більш комплексне і ширше, і воно виходить за рамки і межі того питання, яке зараз є, це спосіб реалізації. Проблематика, вона є накопичена, і потрібно до цього підходити набагато ширше. Тому я пропонував би, щоб все-таки Олег Володимирович ініціював проведення спільного засідання комітетів, і ми би могли би один одному кожен висловити і позицію, і зробити з цього цілісну історію. Тому що міністерства об’єдналися, а комітети поки свою єдину позицію до цієї сфери поки що не сформували. І в цьому, власне, є одна із проблем, тому що фінальне рішення в будь-якому випадку ми з вами всі приймаємо в стінах Верховної Ради України, тому в наших силах все зробити і побудувати системну історію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Вікторовичу.

Шановні колеги, пропоную перейти до передостаннього питання і пропоную його пройти доволі швидко. Це питання щодо пропозиції вдосконалення законодавства України та інших ініціатив в сфері лісового господарства за результатами офіційного візиту до Федеративної Республіки Німеччини з 6 по 15 вересня 2025 року.

Я коротко хочу повідомити, що з 6 по 15 вересня 2025 року відбувся офіційний візит української делегації до Федеративної Республіки Німеччини на запрошення Бундестагу, членів Бундестагу і координаторів Forest Expert Programme, Sustainable Forestry Implementation Project (SFI), представником якого у нас сьогодні є пан Фолькер Зассе. І ми надамо, безумовно, йому слово. Метою візиту було питання обміну досвідом в сфері адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу, розвиток сталого лісового господарства, охорони довкілля і адаптації до змін клімату.

Цей захід проходив в рамках програми двостороннього співробітництва Федерального міністерства продовольства та технічного господарства Німеччини за підтримки проекту "Технічна підтримка розробки лісової політики та впровадження національної лісової інвентаризації (SFI)".

25 членів були в нашій делегації. Майже всі основні зацікавлені сторони були представлені в цій делегації. Це були і представники двох комітетів Верховної Ради, це були представники Держлісагентства, Міндовкілля, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної регуляторної служби, представники наукового сектору і громадськості в тому рахунку.

Хочу вам від себе сказати, що це була надзвичайно цікава і плідна поїздка, і дійсно ми з цієї поїздки повернулися з великою кількістю нових даних, нових прикладів для ведення діяльності в лісі, діяльності з лісовим фондом, розвитку лісового фонду, збереження лісового фонду, примноження лісового фонду, нових практик лісогосподарської діяльності і взагалі нової філософії. І, звісно, хотілось би цю нову філософію донести до всіх зацікавлених сторін, зацікавлених в збереженні і примноженні лісу.

Я хотів би коротко надати слово, можливо, спочатку Олександру Борисовичу Матусевичу. Олександр Борисович, якщо ви не проти, дам вам слово. Потім пану Фолькеру Зассе. І потім хто хотів би висловитись, коротко прошу висловитися.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

Колеги, так як вже сказав Олег Володимирович, у вересні місяці ми були в нашій робочій поїздці, я би назвав це робоча пізнавальна поїздка до Німеччини, де ми опрацьовували найкращі і бачили найкращі практики як ведення лісового господарства, так і лісової науки, інвентаризації лісів, власне, спілкувалися з німецькими науковцями, політиками, які, до речі, якраз і відповідають за ведення лісового господарства в Німеччині. Я скажу, що це достатньо великий сегмент економіки, якщо все в порівнянні, то Німеччина має 33 відсотки лісів, це такий великий відсоток. І водночас це означає, що лісовий сектор в системі національної економіки Німеччини займає, скажемо, одне з таких передових місць.

Хочу в першу чергу подякувати німецькій стороні пану Зассе за дуже хорошу і змістовну поїздку із залученням багатьох стейкхолдерів з німецької сторони, це було дійсно дуже цікаво. І, підтримуючи слова Олега Володимировича, скажу, що ведення лісового господарства в Німеччині – це є зовсім інша філософія і зовсім інше бачення. Сьогодні колеги, напевно, будуть говорити про свої рекомендації, я по лісових науках, по лісових... люди, які займаються лісовим господарством, – це і держліспроект, це я думаю, що сьогодні на засіданні присутній керівник Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства пан Анатолій Дейнека, де ми бачили взагалі інший вид ведення лісового господарства, а саме це наближене до природи лісівництво, яким німці займаються останніх 40-50 років. І тому я сьогодні, мені здається, вдалі принципи приводив взагалі навіть і заготівлі деревини в лісах Німеччини. 75 мільйонів метрів кубічних заготівля деревини в найсучаснішій країні Європейського Союзу і методами, наближеними до природи лісівництва, і всюди росте ліс, і суспільство це сприймає, і економіка росте. І от, власне, такі основні меседжі, які ми отримали під час поїздки в Німеччину.

Ще один із моментів, ми це робили, на жаль, нам війна завадила, це національна інвентаризація лісів. В Німеччині це проводиться, по-перше, держава виділяє великі кошти на, власне, проведення інвентаризації. Адже кожна держава, яка себе поважає, хоче розуміти і знати, скільки у неї є ресурсу, скільки його приростає, як господарювати і так дальше. Ну, ми перший крок зробили в цьому напрямку. Ми прийняли Закон про національну інвентаризацію лісів. Ми навіть з бюджету виділили якесь фінансування, якщо я не помиляюсь, Олеже Володимировичу. Але якраз, власне, за національною інвентаризацією лісів, на мій погляд, майбутнє, тому що ми маємо сьогодні говорити не догадками і якимись там різного роду некоректними цифрами. Власне, проводячи професійно інвентаризацію лісів в Європейському Союзі, в країнах Європейського Союзу, а саме в Німеччині, лісівники дають чітку, конкретну відповідь, що, умовно, у нас сьогодні є стільки ресурсу, ми заготовляємо стільки ресурсу, тобто без шкоди для довкілля, для екології. Всі інші методи, засоби роботи, це багато про це розказувати, я думаю, що колеги розкажуть.

А в основному хочу подякувати німецькій стороні. Хочу подякувати всіх колегами, які були присутні під час нашої поїздки. Тому що ми побачили не тільки ведення лісового господарства, а ми побачили і економіку, і екологію, і інші сегменти, туризм, мисливство і всі інші речі, які сьогодні є передовими, на мій погляд, в економіці Німеччини.

Олеже Володимировичу, якщо є якісь питання, я готовий відповісти, тому що дійсно було цікаво і пізнавально.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Борисовичу. Дякую за вашу плідну участь і високопрофесійну участь в цій поїздці, так само, як і участь інших представників інших органів.

Шановні колеги, хто хотів би висловитися? Давайте, перш за все пан Фолькер. Будь ласка, вам слово. Коротко, якщо можна, хотілось би…

 

ФОЛЬКЕР ЗАССЕ. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пане Олеже, за запрошення. Це для мене велика честь і радість бути учасником засідання. І дякую за високу оцінку нашої роботи, висловлену вами і учасниками подорожі.

Дуже високо оцінює також наше міністерство і наші грошодавці зусилля України втілити на практиці, також в законодавстві зокрема і в своїх заходах ті надбання і той досвід, який ви отримали під час поїздки. І це означає, велика політична, висока політична оцінка нашого проекту. За це ми дуже вам дякуємо, пане Олеже, і також Віктору Симоненку, який долучився до цієї роботи.

Я можу зрозуміти ваше захоплення тим, що ви бачили в Німеччині. Але, з іншого боку, ми маємо визнавати і розуміти, що Україна існує в інших умовах. Саме тому ми завжди враховуємо в нашому проекті особливі умови України.

Щойно ви обговорювали нелегальні вирубки та діяльність у лісах. Я переконаний, що це суспільно-політична проблема, а не проблема лісівництва і лісів. Наш досвід з лісополітичної діяльності в Україні ми бачимо в тому, що, з одного боку, треба дерегулювати цю сферу, а з іншого боку, посилити контроль над цими дерегульованими… дерегулювати законодавчо і над цими дерегульованими частинами посилити контроль.

Я підготував два слайди, якщо ви дозволите, це 5 хвилин займе, коротко висвітлю ключові моменти. Можна показати ці слайди. Тут коротко викладені результати нашої поїздки на підставі ваших відгуків.

Наступне. Коли ми говоримо про дерегуляцію, то йдеться про санітарні вирубки, лісовий кадастр, але також і ринок деревини. Ми щойно обговорювали потенціали на засіданні України, вони є. І саме цей потенціал можна збільшити, як ми говорили, саме через такі санітарні, зокрема, вирубки, а не суцільною вирубкою. Це ми бачили також в Німеччині, бо саме на цих санітарних, просвітлюванні лісу, так би мовити, на цьому є акцент.

Що стосовно дерегуляції в контексті EUDR, ви неодноразово чули під час поїздки в Німеччину, що німці не в захопленні від неї. Зараз що ми робимо в проекті? Ми зараз намагаємося далі працювати в питанні моніторингу лісів над порядком проведення національної інвентаризації лісів, залучення даних з ДЗЗ, тобто, як ми говоримо, ДЗЗ-інвентаризація, і також IСP моніторинг. Це основні напрямки нашої діяльності проекту у лісовій політиці. Тут ви бачите ще деякий план нашої майбутньої роботи за проектом, я на кількох питаннях зупинюся.

Третій, наприклад, пункт. Йдеться про перспективи постачання деревини, а саме на основі так званої європейської моделі динаміки лісового господарства. Тут ми співпрацюємо з фінляндським інститутом LUKE. І ми сподіваємося, що на основі цього дослідження ми можемо розробити кілька сценаріїв, які нам покажуть взаємозв’язок між заготівлею деревини і зміною лісової структури, зі збільшенням чи зменшенням також лісової структури, і відповідно, який вплив буде мати підвищення, наприклад, санітарних вирубок. Це буде моделювання сценаріїв на наступні 20-25 років, тобто десь до 2050 року. З одного боку, ми будемо бачити за сценарієм посилення використання деревини, відповідно посилення переробки деревини, а другий сценарій буде, тут акцент буде ставитися на "зелений" складник, тобто на захист лісу.

Також результатом нашої поїздки було те, що треба більше зайнятися впровадження ICP Forests monitoring, п’ятий пункт в переліку, який ви бачите. І 5.11 цього року ми запрошуємо вас долучитися до заходу, який буде організований в рамках проекту, де буде висвітлюватися питання статус-кво, як зараз, що зараз із ICP Forests monitoring. Тут буде доповідати з українського боку Юрій... Ігор Букша і також німецький колега розкаже ситуацію із ICP Forests у Німеччині.

Зараз я ще коротко скажу два слова по останньому пункту. До решти пунктів ви можете задати запитання, якщо у вас такі виникають. По суті, це наша аджента на співпрацю з Україною в 2026 році. Інформаційна поїздка, за вашими відгуками і нашим враженням, була успішною. Ви її сприйняли позитивно, і ми охоче повторимо подібну поїздку в наступному році.

Перша поїздка, восени, вона була більш така, оглядова. І друга поїздка, яку ми плануємо, вона має бути тоді вже така, поглиблена, не оглядова, а більш поглиблена з певних питань. В цьому контексті звертаємося до вас за пропозиціями двох-трьох тем, і де би ви хотіли отримати більш поглиблене знання і досвід Німеччини. Ми тоді відповідно до ваших пропозицій підготуємо таку спеціалізовану поїздку. Вона, швидше за все, тоді також відбудеться наступного року восени, у вересні. Але менша поїздка, з меншою групою, можлива також уже у березні. Такий буде, як збір людей, які саме займаються нашими проектами. Тут можна також запропонувати свої теми.

Це було все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую вам, Фолькер. В черговий раз дякую за високий, найвищий рівень підготовки і проведення цієї поїздки.

Шановні колеги, за запитом комітету всі органи, всі представники, які приймали участь у цій поїздці, надіслали свої звіти з відповідними рекомендаціями, які були об’єднані і напрацьовані на підставі цих рекомендацій, рекомендацій, які будуть направлені до Кабінету Міністрів, до відповідних центральних органів і відомств. Ці пропозиції були розміщені на сайті комітету. Думаю, що ви з ними ознайомилися.

Шановні колеги, чи є бажання висловитися, дуже стисло коротко висловитися по цій поїздці і дати ще додаткові тези по своїх рекомендаціях? Зрозуміло, всі втомилися від розгляду попереднього питання, попереднього законопроекту. Розумію вас. Тоді я звертаюся до членів комітету. Чи є бажання висловитися щодо цієї поїздки, її важливості? Олександр Борисович Матусевич це вже підкреслив.

Якщо від членів комітету немає такого бажання, то переходимо до голосування. А саме: є пропозиція звернутися до низки органів й організацій, зокрема до наших міжнародних партнерів з офіційними подяками щодо високого рівня підготовки і участі в цьому візиті. Направити ці звіти, тобто об’єднані рекомендації направити до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Держлісагентства, направити відповідно до Державного агентства лісових ресурсів, Держслужби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Дати доручення Державній регуляторній службі, Національному університету біоресурсів і природокористування України, Національному лісотехнічному університету, Українському ордена "Знак пошани" науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Висоцького і готуватися до наступних зустрічей, до наступних поїздок, які, я впевнений, будуть не менш плідними і результативними, і цікавими. Цікавими саме в сенсі можливості втілення тих результатів поїздок в наше законодавство і підготовки нових підґрунть для зміни лісової політики.

Тож, шановні колеги, хто за таке рішення? Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 7 чи 6? 7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7.

 

ШАХОВ С.В. Сергій Васильович, порахували Шахова?

 

МАГЕРА С.В. Порахував, Сергій Володимирович.

 

ШАХОВ С.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас поступово, на жаль, члени комітету сходять з дистанції, надто довгий період часу, але поступово ми доходимо до кінця нашого порядку денного.

Дякую, шановні колеги, за голосування по цьому питанню і переходимо до останнього питання нашого комітету, це питання, кадрове питання секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, тож я передаю слово Ользі Петрівні. Хочу сказати, що у нас очікується поповнення, чергове поповнення задля ефективності... Шановні колеги, виключайте, будь ласка, телефон, тобто давайте...

Задля ефективності діяльності секретаріату є пропозиція призначити на вакантну посаду головного консультанта секретаріату комітету Буцмак Наталію Анатоліївну. Наталія Анатоліївна пройшла співбесіду з керівництвом Апарату Верховної Ради, була високо оцінена. І з випробувальним терміном 6 місяців є пропозиція її призначити.

Ольга Петрівна, будь ласка, вам слово. Потім Наталія Анатоліївна. 

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Олег Володимирович уже, в принципі, все вам сказав. Але окрім схвальної співбесіди з керівництвом Апарату, я хочу зазначити, що Олег Володимирович теж мав співбесіду з Наталією Анатоліївною. І передаю слово Наталії Анатоліївні, яка себе коротко представить, а вас прошу підтримати нашу кандидатуру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БУЦМАК Н.А. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу. Доброго дня, шановні народні депутати, а також присутні. Коротко себе представлю. Буцмак Наталія Анатоліївна, навчалася в юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Свою трудову діяльність розпочала в 2012 році в органах Пенсійного фонду. В 2023 році працювала в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта …(Не чути) законопроектної роботи та взаємодії з Верховною Радою.

Щодо основних обов’язків. Це було здійснення юридичної експертизи законопроектів, також моніторинг законопроектів, що належать до сфери Міндовкілля і аналізу ...(Не чути) законодавства, а також підготовка матеріалів до засідань комітетів ... (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Анатоліївна.

Шановні колеги, чи є запитання до Наталії Анатоліївни, до Ольги Петрівни?

Запитань немає, то є побажання. Побажання найшвидше включитися в діяльність секретаріату комітету і в діяльність комітету задля підготовки до наступних викликів, наступних законопроектів. Сподіваюсь, що ваш досвід, який ви отримали під час роботи на попередніх посадах, і ваш юридичний досвід, юридична освіта дасть вам можливість якісно опрацьовувати всі законопроекти і бути великою допомогою для прийняття рішень комітетом.

Шановні колеги, є пропозиція підтримати пропозицію голови комітету щодо призначення на вакантну посаду головного консультанта секретаріату комітету Буцмак Наталію Анатоліївну. Направити відповідне подання про призначення на вакантну посаду головного консультанта секретаріату комітету з випробувальним терміном шість місяців до Керівника Апарату Верховної Ради України Штучного...

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Вячеслава Васильовича. Вячеслава Васильовича. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеслава Васильовича. Сподіваюсь, що Вячеслав Васильович не чув мене зараз.

Шановні колеги, хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу, 7 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 – за.

Дякую, шановні колеги. Дякую за плідну роботу питань порядку денного. І до наступних зустрічей на наступному тижні. Дякую. До побачення. Бережіть себе.