стенограма засідання

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування

5 листопада 2025 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Перед початком засідання нам потрібно обрати секретаря засідання. Сьогодні я буду просити бути секретарем засідання Мандзія Сергія Володимировича, тому що… А я вам буду допомагати, і за вами ще є пульт управління. Я думаю, що там буде простіше. Наверху виведено у нас три члени комітету, які також присутні: Віктор Іванович, Анжеліка Вікторівна і Сергій Васильович. Думаю, що разом можемо опанувати це питання.

Шановні колеги, хто за те, щоб призначити секретарем сьогоднішнього засідання Мандзія Сергія Володимировича?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що – 9? А, ви нас також порахували вже. Да. І там. Тоді 9, да. Дякую.

Шановні колеги, в порядку денному п’ять питань. Вони розташовані таким чином. Єдине, що за проханням Міністерства розвитку громад я пропоную питання четверте поставити п’ятим питанням. А є з нами Міністерство розвитку громад? Думаю, що немає. Давайте поки що залишимо в такому форматі, а там, можливо, змістимо ще.

Шановні колеги, якщо пропозицій і доповнень до порядку денного немає, то є прохання затвердити зазначений порядок денний в такій редакції.

Хто – за? 

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми перейменуємо Олександра Борисовича Фельдмана. Дякую. Зараз, одну хвилину. Є, так трохи краще буде.

Шановні колеги, розпочинаємо розгляд питань порядку. Першим питанням порядку денного є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації (реєстровий номер 14144), внесений народним депутатом України Кондратюк Оленою Костівною, а також Стефанчуком Русланом Олексійовичем, Корнієнком Олександром Сергійовичем і іншими народними депутатами. На жаль, я не бачу, щоб була з нами Олена Костівна. Просили її підключитися, тому що потрібно було поспілкуватися по цьому законопроекту.

Чи є представники, можливо, помічники або інші автори цього законопроекту? Не бачу, на жаль. Буду ще просити підключитися Олену Костівну. Але прошу просто тоді доповісти секретаріат, які висновки надійшли до цього законопроекту.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Доброго дня! Дякую.

Проект закону розроблено з метою визначення на законодавчому рівні Загальнонаціональної хвилини мовчання в якості щоденного комеморативного заходу у сфері національної пам’яті.

До законопроекту надійшли зауваження ДСНС, які стосуються внесення змін до статті 9 Закону України "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу" щодо використання терміну "рятувальники". По проекту закону на рятувальників теж поширюється ритуал подяки, пошани та пам’яті. Аргументація, що термін "рятувальники" звужує коло осіб та не відображає повною мірою участі всього особового складу ДСНС у виконанні завдань із захисту населення і території від надзвичайних ситуацій. Крім того, законопроектом передбачається забезпечити інформування громадян і органів державної влади, в тому числі з використанням системи оповіщення та інформування в сфері цивільного захисту.

ДСНС також робить з цього приводу зауваження, що це буде як нецільове використання засобів оповіщення і може призвести до негативних наслідків, зокрема ризику сплутування інформаційних повідомлень із сигналами про реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Є висновок Головного науково-експертного управління, є там низка зауважень, в тому числі і стосуються вони також і використання систем оповіщення цивільного захисту для хвилини вшанування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олександре Івановичу.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні представники центральних органів виконавчої влади, хто хотів би прокоментувати цей законопроект?

 

ПРИМУШ Р.Б. Дозвольте, Олеже Володимировичу, від ДСНС декілька слів додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні колеги! Дійсно, Державна служба України з надзвичайних ситуацій опрацьовувала вказаний законопроект. Ми вважаємо, що дійсно в деякій мірі формулювання кола осіб, на які поширюється вшанування пам’яті у вигляді терміну "рятувальник" дещо звужують, скажемо, кількість службовців ДСНС, які страждають внаслідок ворожої агресії, тому що ми маємо вже 111, на жаль, загиблих службовців ДСНС. І тому ми пропонуємо формулювання наступного змісту, скажемо, більш широке. Що з метою вшанування осіб, полеглих під час виконання завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також інших осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, проводиться ритуал подяки, пошани та пам’яті – загальнонаціональна хвилин мовчання. Таким чином, щоб не відокремлювати кожну категорію, які внаслідок російської агресії загинули. Це перша наша пропозиція.

І друга пропозиція, дійсно, стосується використання систем оповіщення для проведення вшанування загальнонаціональною хвилиною мовчання. Ми розуміємо ідеологію цього, що використовуватися планується не сама система загального оповіщення, а саме гучномовні пристрої, тому що система оповіщення, вона складається з комплексу загальнодержавної, територіальної та місцевих систем і відповідних заходів по передачі сигналів. І тому наша пропозиція наступного характеру, що зазначити в законопроекті, що оголошені загальнонаціональні хвилини мовчання здійснюється через медіа незалежно від форм власності, а також за допомогою гучномовних пристроїв з можливістю доведення мовної інформації. Таким чином, скажімо, не буде сплутування сигналів сирени та засобів оповіщення, які здійснюються в класичній передачі сигналів, а гучномовні пристрої, які є фактично розміщені по всій території країни, в тому числі на об’єктах масового перебування населення, в містах, вони можуть використовуватися для відповідного вшанування пам’яті і оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пояснення, Романе Борисовичу.

МВС України. Чи є доповнення до цього пояснення і пропозиції до цього законопроекту?

 

КОРЕВА Ю.М. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати! Да, ми підтримуємо позицію ДСНС, і ми вбачаємо, дійсно, що для оголошення хвилини мовчання можна задіювати гучномовні пристрої, які транслюють мовне повідомлення, але виключити сам термін системи оповіщення для того, щоб не запускалися сирени. А мовну інформацію, безумовно, можна використовувати, і такі пристрої вони як на об’єктах з масовим перебуванням, в органах влади, на місцях масового скупчення, в тому числі вуличні гучномовці, їх можливо використовувати, і це вважаю, буде доцільним. Через те підтримуємо позицію ДСНС, таку редакцію, як запропонував Роман Борисович.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Миколайович і Роман Борисович, запитання до вас. Скажіть, будь ласка, гучномовці, які згадувались тільки що вами, вони входять до складових системи оповіщення. Це перше питання.

І друге питання. На балансі яких органів влади вони знаходяться?

 

ПРИМУШ Р.Б. Можливо, я тоді коротко прокоментую, Юрій Миколайович, можливо, додасть.

Олеже Володимировичу, більшість гучномовних пристроїв, ними передається в тій чи іншій мірі сигнал оповіщення і сигнали відповідно які передаються державною системою. Але не усі. Тому в залежності від того питання друге, на балансі якого вони знаходяться, це дуже, скажімо, різні суб’єкти і господарювання, і державної влади, і комунальних закладів, тому це фактично усі суб’єкти всіх форм власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді ще одне запитання. Яким чином фактично можна було б забезпечити оповіщення через гучномовці про загальнодержавну хвилину мовчання або інші події, враховуючи те, що вони не відносяться безпосередньо до системи оповіщення?

 

ПРИМУШ Р.Б. На нашу думку, це просто коли воно з’явиться в законі як обов’язкова норма, це буде зобов’язання власників таких систем гучномовних пристроїв передавати такі сигнали. Я думаю, з цього приводу повинні прийматися, напевно, якісь окремі рішення органами місцевого самоврядування, тому що однієї норми в законі, напевно, не буде достатньо. Але в цілому десь от в такому форматі воно повинно бути. Тобто ми пропонуємо відокремити все ж таки систему оповіщення і формулювання системи оповіщення від передачі іншої мовної інформації, це система інформування населення, яка використовується органами місцевого самоврядування, на їхній розсуд. Тобто деякі органи місцевого самоврядування насправді вже це роблять. І на вуличних гучномовцях, які в тому числі використовуються для оповіщення, оголошується хвилина мовчання. Наприклад, так само можу сказати, в ДСНС, у будівлі ДСНС система гучномовних пристроїв, яка озвучує інформацію про державні сигнали оповіщення, також о 9-й ранку транслює гучномовне повідомлення про хвилину мовчання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Тоді в мене прохання до МВС України, до ДСНС України опрацювати необхідність залучення ще додаткових органів влади або інших організацій до цієї системи, системи оповіщення про загальнодержавну хвилину мовчання. І надати пропозиції до комітету стосовно внесення змін до другого читання в частині покладання на відповідних суб’єктів, а також суб’єктів господарювання таких обов’язків залучатися до цієї ініціативи, цієї діяльності.

 

ПРИМУШ Р.Б. Добре, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто хотів би ще поспілкуватися? Будь ласка, Юлія Юріївна.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дуже буду коротко. Доброго дня, шановні колеги. Дійсно дуже важлива ініціатива, я є співавтором цього законопроекту. І те, що наші шановні представники ДСНС і МВС зазначили, я думаю, в робочому порядку, плюс передані і опрацьовані норми максимально будуть спільно розроблені. І скажу, що для кожного з нас громадянина України надважливо вшанування пам’яті героїв.

І ми їздимо з відрядженнями в різні міста України, ми бачимо, як сприймається. Але тим не менш, коли на найвищому політичному рівні буде приділена увага до цього питання, і цей законопроект стане законом, ми всі разом будемо, можливо, з більшою уважністю і з більшою повагою все-таки відноситися до важливого – хвилини вшанування.

Те, що безпосередньо зазначено в самому тексті, з нашого боку, від мене як народного депутата, абсолютно підтримується. І Олена Костянтинівна також передавала максимальну підтримку цьому законопроекту. Сподіваємося, що члени комітету максимально підтримають і пропозиції до другого читання будуть враховані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає по тексту цього законопроекту, є пропозиція підтримати цей законопроект та рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, внести пропозицію до Верховної Ради України проект Закону про вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації, внесений народним депутатом України Кондратюк Оленою Костівною та іншими народними депутатами України, направити для розгляду… для прийняття за основу в першому читанні. А ми зі свого боку, об’єднавши зусилля з МВС України та ДСНС України, будемо подавати правки до другого читання і будемо просити профільний комітет врахувати їх для повного врегулювання цієї проблематики і впровадження якісної системи оповіщення про загальнодержавну хвилину мовчання.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

ФЕЛЬДМАН О.Б. Фельдман – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Продовжуємо розгляд законопроектів.

І наступним законопроектом є проект Закону про біологічну безпеку та біологічний захист (реєстровий номер 14091), поданий Кабінетом Міністрів України.

Хто може доповісти цей законопроект від уряду? Будь ласка, Ігор Володимирович.

 

КУЗІН І.В. Шановні народні депутати, шановний Олеже Володимировичу! Проект закону було розроблено Міністерством охорони здоров’я на виконання рішення Ради національної безпеки ще від 2021 року, який був введений в дію відповідним указом Президента. І точно також в цей законопроект увійшла повна імплементація рішення Європейського Союзу за номером 54, це щодо діяльності з біологічними агентами. Розроблений законопроект відповідає європейським вимогам і регулює поетапне створення системи, єдиної системи біологічної безпеки та біозахисту на відповідних принципах.

З ключових таких новел, що він вводить, це вводиться новий понятійний апарат, який відповідає як дефініціям ВООЗу, так і тим дефініціям, які використовуються в Європейському Союзі. Визначається уповноважений орган в сфері біологічної безпеки та біозахисту, визначаються, розмежовуються повноваження Кабміну, цього уповноваженого органу і інших органів виконавчої влади, місцевих органів, органів місцевого самоврядування. Запроваджуються елементи контролю за науковими дослідженнями та технологіями подвійного призначення в сфері біобезпеки. Точно також впроваджується сучасна класифікація біологічних агентів за групами ризику, оскільки, на жаль, але зараз ми ще продовжуємо використовувати старі радянські підходи і стару радянську класифікацію.

Точно також визначаються обов’язкові умови, які необхідні для роботи з біологічними агентами, у тому числі по спеціальній перевірці осіб, щодо яких приймається рішення про допуск до роботи з патогенами певної групи.

Точно також передбачається механізм отримання дозволу на діяльність суб’єктів, які здійснюють свою роботу з певними групами біологічних агентів. Є точно також норма щодо створення переліку таких суб’єктів. Визначаються заходи державного контролю, і визначається відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері біобезпеки та біозахисту.

Передбачається, що цей закон буде набирати чинності через 24 місяці з дня його опублікування, оскільки передбачає внесення змін до певної низки нормативно-правових документів. Щонайменше вже поточна редакція вносить зміни, скажімо так, в шість законів України, і відповідно є потреба точно також в розробці ще певної кількості підзаконних документів у вигляді як наказів Міністерства охорони здоров’я, так і постанов Кабінету Міністрів України.

Таким чином, на нашу думку, запропонований законопроект дозволить створити єдину систему біобезпеки та біозахисту країни, буде підвищувати, по суті, нашу спроможність як країни і буде відігравати суттєвий вплив на наш міжнародний імідж. Тому що, на жаль, але Україна не лише по реалізації цього рішення Європейського Союзу 54, але і по Конвенції про заборону розробки і розповсюдження біологічної зброї не може поки що відрапортувати про те, що в країні є чіткі регуляції по підходам біобезпеки та біозахисту.

Дякую. Якщо є запитання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за представлення законопроекту, Ігорю Володимировичу.

Давайте розпочнемо з інформації про надані висновки по цьому законопроекту. Будь ласка, Олександр Іванович.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Надійшли висновки від Міністерства освіти і науки України, Держаної служби ДСНС і Міністерства фінансів.

Міністерство освіти і науки надало пропозиції і зауваження до законопроекту щодо приведення його положень у відповідність до законодавства, що діє у сфері освіти і науки (термінологія).

ДСНС повідомила, що зауваження відсутні.

І також Мінфін поінформував, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Іванович.

Давайте розпочнемо відповідно до предметів відання ДСНС України. Роман Борисович, скажіть, будь ласка, цим законопроектом доповнюються повноваження відповідних органів шляхом внесення нового пункту до частини першої статті 130 Кодексу цивільного захисту України. Розкажіть, будь ласка, чи узгоджено це з ДСНС і МВС України? І до чого може призвести надання таких повноважень і відповідно, що це дасть для розвитку служби?

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, дійсно, ми опрацьовували вказаний законопроект. Зауважень у нас до цього законопроекту немає. Напрямок для країни в цілому, відверто скажу, він непростий для реалізації. Для служби це означає сьогодні розгортання додаткового напрямку біологічного захисту, який ми зараз дуже активно почали розвивати в службі, вивели окреме управління хімічно-радіаційного та біологічного захисту.

Відповідно потребуватиме, звичайно, додаткових внутрішніх регулювань, потребуватиме додаткових спроможностей. Але в цілому питання абсолютно на часі і потребує дійсно вирішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Скажіть, будь ласка, цим законопроектом покладається на центральні органи влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання розробка планів реагування на застосування зброї масового знищення: ядерної, хімічної та біологічної. Але одночасно з цим таке повноваження не покладається окремо на кожен з органів, які формують і мають реалізувати політику в цій сфері. Чи цієї норми достатньо для того, щоб це працювало? Це перше. По-друге, як ви бачите, це будуть окремі об’єктові плани реагування чи має бути якийсь запроваджений загальний план, загальнодержавний план реагування на застосування зброї масового знищення, і чи це має бути прописано в законопроекті або в Кодексі цивільного захисту?

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, у нас є досвід вже роботи по розробці планів на застосування зброї масового ураження: ядерної зброї і хімічної зброї. Тобто працює ця система наступним чином: розробляється загальнонаціональний план, який затверджується на урядовому рівні; після цього в кожній територіальній підсистемі цивільного захисту розробляються відповідні плани на регіональному рівні, де відповідні позиції включаються до регіонального плану.

В принципі, особливої, відверто кажучи, різниці, де буде передбачена ця норма, немає. І думаю, додаткових якихось норм з цього приводу ми не потребуємо, як мінімум, ми не бачимо такої необхідності. Тобто сам факт необхідності розробки плану, вже зобов’язання уряду його розробити на національному рівні, а обласних адміністрацій відповідно включити це на територіальний рівень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміла ваша позиція. Дякую.

Міністерство економіки, захисту довкілля і сільського господарства. Ірина Іванівна, ви стосовно внесення змін до цього законопроекту?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я як би не готувалася до цього законопроекту і розумію так, що представника конкретно від Мінекономіки немає. але зауважень від нас теж не було. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, хотів би нагадати, що цим законопроектом пропонується внесення змін до Закону України "Про управління відходами", а саме викладення терміну "медичні відходи" в іншій редакції. Чи ви опрацьовували це?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я його не бачила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Але при підготовці цього законопроекту зауважень у вас не було, правильно я розумію. Зрозуміло.

Шановні колеги, хто хотів би висловитися по цьому законопроекту?

Якщо бажання немає, шановні колеги, то є пропозиція підтримати зазначений законопроект і відповідно звернутися до Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування з пропозицією цей законопроект підтримати, винести на розгляд Верховної Ради для прийняття за основу в першому читанні. Як ми бачили, сьогодні він мав бути винесений, включений до порядку денного, до розгляду на сесії, але, на жаль, не набрав достатньої кількості голосів. Але, я думаю, що у найближче засідання ця ініціатива важлива і євроінтеграційна ініціатива набере достатньої ваги.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович відключився, я бачу.

10 осіб – за. Дякую.

 

_______________. Валентина Юріївна доєдналася.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, ми її приєднали, і вона проголосували. Дякую.

Шановні колеги, третім питанням порядку денного є проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України (реєстраційний номер 0348), поданий Кабінетом Міністрів України.

Будь ласка, хто доповідає від уряду цей законопроект?

 

КАРТАШОВ П.І. Олег Володимирович, Павло Карташов на зв’язку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.

 

КАРТАШОВ П.І. Доброго дня. Шановний Олеже Володимировичу, шановні панове депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення.

Законопроект розроблено з метою здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угоди між Кабміном і Федеральною Радою Швейцарії. Ратифікація дозволить залучити підтримку Швейцарії у відновленні шляхом безповоротної фінансової та технічної допомоги. Тобто це гранти для придбання товарів і послуг швейцарських компаній для проектів з відновлення, яке реалізується в Україні. Сектори, на які орієнтована угода, це енергетика, транспорт, мобільність, машинобудування для виробничих процесів, будівництво, водопостачання, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, або інші сектори відповідно до пріоритетів і потреб, визначених урядом України.

Сума фінансової допомоги повідомляється на початку кожного бюджетного року. Угода набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомленням, яким сторона через дипломатичні канали інформує іншу сторону про завершення внутрішньодержавних процедур ратифікації, необхідної для набрання чинності цієї угоди.

Дуже будемо вдячні за підтримку. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Ігорович.

Скажіть, будь ласка, яка екологічна довкіллєва складова є в цій угоді, і наскільки ця угода буде сприяти відновленню України на засадах, зелених засадах, засадах "зеленої" трансформації і інших засадах, які б сприяли б захисту довкілля, розвитку довкілля, збереженню біорізноманіття, розвитку технологій, які запобігають впливу на забруднення довкілля і так далі?

 

КАРТАШОВ П.І. Ми інформацію попередньо надавали, я, напевно, повторюсь, що пунктом 2 статті 16 передбачено, що українська і швейцарська сторони нагадують про свої зобов’язання, які випливають з багатосторонніх екологічних угод, в тому числі Рамкова конвенції ООН про зміну клімату. Паризька угода, стаття 5 пункт 2 b передбачає, що органи-отримувачі зможуть брати участь в оцінці поданих пропозицій, а під час процесу відбору належна увага приділятиметься, зокрема внеску в досягнення цілей сталого розвитку, пом’якшення наслідків зміни клімату і "зеленого" переходу, а також забезпечення сталого ефективного використання енергії та ресурсів на місцях.

Тому, мені здається, що з точки зору екологічного впливу угода матиме точно позитивні наслідки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але хотів би від себе відмітити і, думаю, що члени комітету приєднаються, що ми просимо все ж таки в усіх угодах, які стосуються відновлення України, передбачати пріоритетність заходів, які будуть направлені саме на відновлення довкілля і на запровадження нових технологій, екологічних технологій.

 

КАРТАШОВ П.І.. Обов’язково врахуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто хотів би висловитися по цьому законопроекту?

Якщо бажаючих немає, то є пропозиція звернутися до головного комітету, комітету з питань міжнародної діяльності, і запропонувати винести цей законопроект для прийняття Верховною Радою за основу та в цілому.

Хто – за? 

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Да, 10. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до наступного питання. Це проект Закону про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем" (реєстраційний номер 0350), поданий Кабінетом Міністрів України.

Чи є представник центрального органу виконавчої влади, який розробляв цей законопроект? Давайте, поки пан заступник міністра не приєднався до нас, це Міністерство розвитку, то давайте ми послухаємо, які надійшли пропозиції до цього законопроекту.

Будь ласка, Юлія Євгенівна.

 

РЕШЕТИЛОВА Ю.Є. Добрий день, шановні колеги. Метою прийняття проекту є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем". До комітету надійшов висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому вони зазначили, що Грантова угода в цілому узгоджується з вимогами пункту "в" частини другої статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України". У зв’язку з чим Головне управління не заперечує щодо можливості прийняття проекту.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України підтримує даний законопроект. Державне агентство водних ресурсів України повідомило, що до зазначеного законопроекту в агентства пропозиції та зауваження відсутні. Міністерство фінансів України в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Євгенівна.

Шановні представники органів влади, чи з’явилися повноважні особи для того, щоб дати пояснення по цьому законопроекту?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Можу я відкоментувати? Немає… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Ірина Іванівна, будь ласка.

А хто підіймав руку? Да, будь ласка, пані Вікторія.

 

ГУМЕННА В.С. Шановні колеги, дозвольте представитися. Вікторія Гуменна, заступник директора Департаменту інвестиційної політики. Формували спільно з першим заступником цю угоду, якщо ви не заперечуєте, я можу доповісти. Тому що якісь, можливо, технічні складнощі в заступника, який мав бути присутнім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ГУМЕННА В.С. Ми працювали з урядом Італійської Республіки в рамках підтримки України у відновленні. Структурували ряд угод грантових. Одна з цих угод – це саме угода на 6 мільйонів євро грантових коштів, тобто це безповоротна допомога Україні для відновлення Одеської області. А саме це в нас підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області, реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальної систем. В рамках цього проекту передбачається впровадження сучасних технологічних зрошень, що сприятиме зміцненню взагалі регіону і сільського господарства в тому числі, включає в себе модернізацію насосного обладнання, очищення зрошувальних каналів і впровадження автоматизованих систем управління.

В загальному цю угоду ми структурували як міністерство в рамках Ukraine recovery Conference. Є стейхолдером в цій угоді Міністерство зараз економіки, тому що воно об’єднано з Міністерством сільського господарства, яке на той час ще було не об’єднане.

Після того, як ми її підписали відповідно до законодавства, ми і є суб’єктом подання цього законопроекту. Далі планується наступна система роботи по цьому проекту. Головним розпорядником бюджетних коштів за цією грантовою угодою буде Міністерство економіки. Наше міністерство буде приймати участь в координаційному комітеті разом з представниками Італійської Республіки. Замовником по цьому об’єкту буде департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної адміністрації. Спрацювали дуже швидко, оскільки підписання було 10.07, як сказала, на URC. Законопроект також завдяки всім долученим стейкхолдерам швидко розглянули без жодних зауважень. Сьогодні представляємо його на вашому комітеті.

Шановні депутати, просимо вас підтримати вказаний законопроект. Якщо є питання чи додаткові, також, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Степанівна.

Давайте, можливо, ми заслухаємо Ірину Іванівну як представника органу, який є бенефіціаром по цьому законопроекту. І потім запитаємо.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Дякую за надане слово. 

Мінекономіки повністю підтримує ратифікацію грантової угоди. Як уже було сказано, 6 мільйонів євро буде спрямовано на модернізацію, часткову модернізацію, бо це не такий великий обсяг, Кілійської рисової системи і частково Татарбунарської системи. В умовах ...(Не чути) коштів загального фонду державного бюджету не є в такому обсязі, як би було достатньо, то це є суттєвою підтримкою. І також прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Іванівна.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

МАНДЗІЙ С.В. Якщо ви в курсі, ви скажіть, чи передбачається угода співфінансування зі сторони України?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ні. Це безповоротна фінансова допомога. Не передбачає це. 

МАНДЗІЙ С.В. Взагалі це на здійснення цього проекту…

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так-так. Це історія …

 

МАНДЗІЙ С.В. … проект і виконали роботу.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так. Досить довго була ця історія. Два роки різні варіанти співпраці розглядалися, ну, зараз в такому варіанті.

 

ГУМЕННА В.С. Дозвольте я також додам. Справді, на місцях було структуровано проектну документацію, італійці мали багато роботи зі своїми технічними командами на місцях, і цей грант надано під орієнтовно-кошторисну вартість, що повністю покриває цих два заклади в межах розроблених проектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, чи є запитання по цьому законопроекту?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Якщо дають гроші, ми беремо.

 

ГУМЕННА В.С.  …грантові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Традиційно запитання до Мінрозвитку і до Мінкономіки. Скажіть, будь ласка, яка довкіллєва складова закладена в цьому законопроекті в частині сталого використання водних ресурсів.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так враховуючи те, що сучасні технології вже не є такими як на існуючих системах зрошення, які будували в 70-х роках, то заощадливе і зменшення втрат, які відбуваються у земляних руслах, однозначно буде досягнуто. Зараз ми не говоримо про наскільки, але в цілому зменшення до
30 відсотків втрат води буде передбачено в межах реалізації, модернізацій, да, сучасних технологій зрошення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А які саме технології будуть застосовуватись для запобігання такого, для більш ефективного використання?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Неефективне використання в сьогоднішньому дні є не конструкції, наприклад, трубопроводи, є не завжди в технічному справному стані і є певною мірою виток води, тобто втрати води. Через канали, як і в земляному руслі, відбувається велика фільтрація. Ми говоримо про, наприклад, через системи плавних пусків і подачі води не в постійному форматі, а саме тоді, коли вона потрібна. Коли вводяться комплексно ці всі заходи, автоматично досягається результат, не колосальний там на 50-60 відсотків, а в межах 30 відсотків, це вже доведено і прораховано, здійснюється економія водного ресурсу в його використанні для сільськогосподарських…

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я хотіла додати, що навіть не 50 відсотків, а 10 відсотків економії водних ресурсів – це вже колосальний результат для країни, яка відчуває гостру потребу і гострий дефіцит в водних ресурсах.

 

ГУМЕННА В.С. Колеги, дуже дякую.

І я ще буквально 30 секунд. З технічної точки зору, як ми структурували цю угоду, там я назвала три ключових елементи, доповню колегу. Це модернізація саме насосного обладнання, очищення зрошувальних каналів та впровадження автоматизованих систем управління, що повністю підтверджує всі сказані раніше аргументи.

Вибачте, мікрофон вимкнуто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую.

Шановні колеги, якщо інших запитань немає, то пропоную звернутися до комітету з питань міжнародної діяльності з пропозицією прийняти рішення по зазначеному законопроекту про можливість прийняття його за основу та в цілому.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Короленко-Усова – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 – за. Дякую, шановні колеги.

І, власне, таким от еволюційним шляхом ми переходимо до питань ощадливого використання водних ресурсів. І тут я надаю слово Едуарду Петровичу.

Едуард Петрович звернувся до комітету з пропозицією заслухати на комітеті інформацію заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Овчаренко Ірини Іванівни та Голови Державного агентства водних ресурсів Гопчака Ігоря Васильовича щодо стану формування та реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства в умовах російської агресії та постійних атак російських військ на стратегічні об’єкти водного господарства.

Едуарде Петровичу, вам слово.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимирову. Дякую, колеги.

На моє глибоке переконання, така дискусія стосовно піднятого питання давно назріла, щоби ми як парламент були проінформовані в планах міністерства стосовно проведення тих чи інших реформ. Реформ меліорації, взаємодії водагентства і рибагентства, й інших центральних органів виконавчої влади. Багато різних було інформаційних, скажемо, приводів, багато різних було моментів, які не до кінця зрозумілі громадськості і, можливо, й нам, парламентарям.

І я, власне, зініціював таке заслуховування. Дякую вам, Ірина Іванівна, що знайшли можливість особисто прийти і доповісти з цього приводу. Я пропоную надати Ірині Іванівні й Ігорю Васильовичу можливість висловитися, а потім у порядку виникнення питань, обговорити далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Іванівна. Для нас вкрай важливим і складним питанням є питання збереження водних ресурсів, тим більше під час повномасштабного вторгнення, під час руйнування водних об’єктів, що вартує тільки руйнування одного з найбільших або, можливо, найбільшого водного об’єкту в нашій країні Каховського водосховища, внаслідок якого країна втратила величезну кількість мільйонів кубометрів питної води. І відповідно до цих викликів додаються виклики, пов’язані зі зміною клімату і впливом на ощадливість використання водних ресурсів і можливістю доступу взагалі до водних ресурсів. Тож хотілось би почути, яка водна політика буде формуватися. Як Міністерство захисту довкілля… вибачте, Міністерство економіки, ми часто будемо ще так помилятися в своїх визначеннях, сподіваюсь, що будемо помилятись до того часу, поки міністерство не відновиться в своїй формі, в тій формі, в якій воно було раніше. Поки Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, тобто просимо розповісти, як Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства під одним дахом збирається об’єднати всі напрямки використання водних ресурсів, які притаманні всім сферам, які знаходяться зараз в предметах віданнях цього міністерства, яким чином ці напрямки будуть запобігати надмірним використанням водних ресурсів, як будуть збалансовані використання водних ресурсів з боку довкілля, сільського господарства, можливо, питань водопостачання, забезпечення промисловості і так далі. І яку роль буде грати Державне агентство водних ресурсів, враховуючи і той шлях, який зараз ідеться, і євроінтеграційний, з одного боку, з іншого боку, домовленість щодо передання частини водогосподарських споруд до меліоративного сектору. От таке широке питання. Прошу на нього дати відповідь.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, колеги! В межах сформованого питання і поділу відповідно до положення міністерства про його діяльність в частині формування політики і контролю за реалізацією політики у сфері управління водними ресурсами, можу сказати наступне. В сьогоднішніх умовах, які сформовані під викликом військових дій, які відбуваються під впливом факторів про зміну клімату, знову ж таки реформи, яка пов'язана з гідротехнічною меліорацією. І в цілому глибокої такої євроінтеграції, яка відбувається у всіх сферах і не виключенням є сфера управління водними ресурсами, Держводагентство, а точніше сфера управління водними ресурсами перебуває і продовжує перебувати, і потребує переформатування в нову модель управління водними ресурсами.

На сьогоднішній день політично сформована рамка водної стратегії, яка передбачається до 2050 року. Наразі новий етап, ми розробили операційний план і найближчим часом буде прийнято на уряді, бо вже відпрацьований, пройшов урядовий комітет на 2025-2027 роки, яким передбачені певні кроки стосовно в тому числі і реформування сектору управління водними ресурсами.

Якщо говорити про стан і чому це потрібно, то, як ви вже всі зазначали, Україна є однією з найменш забезпеченою країною світу водними ресурсами. Тисяча кубічних метрів на людину на рік припадає.

Якщо говорити про стан гідротехнічних споруд, то 70 відсотків їх знаходиться у зношеному або аварійному стані.

Якщо говорити про зрошення, то використовується лише 10-12 відсотків всього потенціалу, тієї проектної потужності, яка передбачалася в результаті будівництва цих систем, таймшер.

Якщо говорити про реформу, яка з 2022 року в секторі гідротехнічної меліорації, яка сьогодні 2025 рік, вона практично не рухалась, то це теж є певним викликом і сьогодні треба у прискореному темпі передавати це майно. І вважаю, що не дуже було зволікання цих років було правильним, тому що у сферу гідротехнічної меліорації готові заходити певні інвестиції. От ми бачимо сьогодні ратифіковану угоду, не ратифіковану, а пропонується до ратифікації, грантову угоду. І таких є досить багато, і Світовий банк, і в тому числі зараз USAID закриті програми, але ж все-таки є приклади того, як було і стало, наприклад, в Черкасах є таке ОВК "Квітучі лани", які взяли насосну станцію, яка зовсім, як правильно сказати, може бачили колхозні ферми, в яких тільки каркас будівлі, а всередині немає нічого, вікон немає нічого. То сьогодні це сучасна автоматизована насосна стація. Це говорить, ще раз, красномовно про приклад господарювання. Коли об’єкт працює на користь вигодонабувача від цього результату, він і цікавиться його станом і хоче, щоб це було в нього автоматизовано, щоб не було, наприклад, витрат по зайвих. Щоб було розуміння, одна насосна станція має мати чотири машиністи насосної станції, щоб вони працювали, автоматизована не має взагалі. Тобто витрати на рік навіть по заробітній платі, я не кажу вже про інші процеси автоматизації, які відбулися в приватному секторі, тобто це теж є певний виклик. І зараз Агентство водних ресурсів передає по мірі того можливого, але ще фактично фізично, тобто реально ще нічого не передалося, це все процес підготовки документів поки що.

Якщо говорити про законодавство, яке зараз напрацьовується міністерством, то розроблено, ну, ви, мабуть, про нього знаєте, законопроект щодо внесення змін до Водного кодексу та Цивільного кодексу в частині запровадження екологічно важливих таких елементів для відновлення водності річок. Зокрема, запроваджується розуміння екологічний стік, який на… тобто фізично він існував, але на законодавчому рівні його не було. А також напрацьовується порядок управління безхазяйними спорудами, які регулюють поверхневий стік річок, і напрацьовується також принцип екстериторіальності в наданні дозволів на спецводокористування, які є одним із ключових інструментів по співпраці з бізнесом і з водокористувачами, тобто з усіма сферами галузями економіки. Ну, так як би щодо законодавства.

Також працюємо з різними проектами, мається на увазі міжнародними матеріально-технічної допомоги, і в тому числі з ПРООН, що є з останніх і так би поки що на рівні домовленостей, але я думаю перейде більш в серйознішу площину, щодо створення єКадастру, який буде оновленою версією того геопорталу, який на сайті Держводагентства, водні ресурси України. Щоб це був такий кадастр на кшталт Держгеокадастру, де суб’єкти господарювання, де землевпорядники, де місцева влада для там узгодження і розроблення свої проектів забудови або для містобудівної документації може заходити і брати певні висновки, витяги для того, щоб було розуміння, де знаходяться обмежувальні зони, де знаходяться, які водні об’єкти.

Тепер щодо євроінтеграції. Ну, от нещодавно звітувала перед Єврокомісією, був скринінг, достатньо на такому задовільно позитивному рівні оцінюється провадження Водної рамкової директиви. Перехідні положень у переговорній позиції ми не будемо просити. Єдине, є трохи розбалансування між іншими директивами, які є у співпраці з Водною рамковою директивою, маю на увазі, міські стічні води. Є дисбаланс у виконанні заходів. Якщо, наприклад, планами управління річковими басейнами, які є ключовим інструментом по управлінню водними ресурсами, передбачено за три цикли досягнення доброго стану вод, цикл – це 6 років, план управління на 6 років, тобто це в нас 2042 рік. А Директивою про міські стічні води до... досягнення до 2055 року. А основним інструментом 92 відсотки в програмі заходів цих планів є реконструкція очисних споруд. Тобто певний дисонанс. Ми вже бачимо, що не буде реалізована та основна водно-екологічна ціль, пріоритет, який ставиться в умовах євроінтеграційних документів.

Що хочу сказати ще про цей інструмент, плани управління річковими басейнами, що він є досить дороговартісним, загальна вартість 345 мільярдів гривень, що приблизно в євро 7,2 мільярда і достатньо масштабні заходи по всій України, має реалізуватися 1 тисяча 677 заходів, умовно кажучи, об’єктів, які потребують і які вчиняють тиск в частині забруднення водних об’єктів. Ну, це очисні споруди – 92 відсотки, це заходи з біоревіталізації річок і відновлення природного стоку, гідрологічного стоку річок. Ну, і решта таких більш, ну, не впливових, але екологічних заходів, які передбачаються.

Щодо прифронтових територій, забезпечення водними ресурсами, маємо державну цільову програму, в межах якої передбачається ряд заходів, зокрема і такі досить як би конфліктні моменти, які сьогодні відбуваються.

І також прошу підтримки народних депутатів, якщо є комунікація з Харківською міською радою, допомогти в заключенні договору стосовно подачі води в Краснопавлівське водосховище, каналом Дніпро–Донбас в Краснопавлівське водосховище. Тобто має заключити договір водоканал Харківський і канал Дніпро–Донбас, як це вимагає 42 стаття Водного кодексу. Бо на сьогоднішній день маємо 4 міжвідомчі наради, маємо ТЕБ та НС за підписом віцепрем’єра, маємо ще один протокол за підписом віцепрем’єра Кулеби стосовно зобов’язання, але договору так і не маємо. Сьогодні провели ще одну нараду і як би вони щось обіцяють нам, але не знаємо, чи вони виконають, чи не виконають цю опцію.

Тепер, із нового й, умовно кажучи, те, що стосується реформування, і те, що вас, мабуть, цікавить. Отримали результат моніторингу Світового банку і рекомендацій експертів стосовно створення, стосовно реформування сфери управління водними ресурсами і створення монооргану, який би комплексно управляв водними ресурсами. Що це мається на увазі? Водні ресурси… наразі Держводагентство здійснює управління поверхневими водними ресурсами, але розуміння процесів, гідрологічний зв’язок між підземною і поверхневою водою, це як би доведена річ. І логічно було б, бо і дозволи на спецводокористування по підземній воді на сьогоднішній день дає Держводагентство лише за висновком Держгеонадр.

Розуміємо, що в Держгеонадр є досить багато завдань, і не пов’язаних з водою, і вода не є пріоритетом в їх діяльності. Оскільки, наприклад, моніторинг, якщо брати по поверхневій воді, то він, ну, так, не на такому рівні, як би це мало бути, але в якомусь мінімальному пакеті здійснюється, то по підземній воді він взагалі не здійснюється. Тому було би логічно управління з підземної води передати до Держводагентства.

Морські води. У зв’язку з війною, так, сьогодні в море не вийдеш, воно заміноване, тобто заходи не здійснюються. Але стратегія морська, вона ж і є складовою євроінтеграції. Вона існує, і теж логічно, щоб вона сюди приєдналась.

Якщо говорити про гідрологічний стан річок, стосовно кількості води. Розуміння управління водними ресурсами складається з двох частин. Перша частина – це кількісні показники і якісні показники. Кількісними показниками Держводагентство не володіє, оскільки це здійснює Гідромет через свої гідропости, які на річках. А, щоб було зрозуміло, на місцевому рівні, то це взагалі і платній основі. Для того, щоб узнати по річці такій-то, такій-то ситуацію, Держводагентству організації мають заплатити 5 тисяч гривень за довідку, що є нелогічним. І якщо частину цього функціоналу – я не кажу, все з Гідромет, а саме по кількості води, - долучити до функціоналу, розширити функціонал Держводагентства, це було би реально зрозуміло і виконувало б ті рекомендації Світового банку. Це, що я озвучую, воно як би синхронно з тими рекомендаціями. Чому? Тому що вони вбачають, що управління водними ресурсами і розподіл його між галузями економіки, він не базується на достовірних даних. Тому що водогосподарські баланси, які складались, і складаються, і будуть складатися, вони складаються на 6 років і, умовно кажучи, на розрахункових цифрах. Тобто не можна на них опиратись як на ту реальну ситуацію. І це перевірено територіальними органами Держводагентства, яке видає дозвіл, їм недостатньо тієї інформації, бо вона недостовірна, і вони перевіряють через всі можливі джерела, які існують, чи можна, наприклад, забрати цю воду в такій кількості в цій точці річки. Тобто це є певною проблемою. І дійсно я і підтверджую, Світовий банк, коли робив функціональне обстеження Держводагентства, теж зазначає, що необхідно, щоб була така інформація. Тому стосовно бачення і прицілого реформування і не тільки з боку міністерства, а і з боку Світового банку експертів є от таким.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Іванівна.

Будь ласка.

 

ПРОЩУК Є.П. Дякую, Ірина Іванівна.

Я, власне, хотів поговорити детальніше про реформу гідротехнічних споруд та меліорацію, про яку ви зазначали, що фондом не рухались певні питання. Невеличку хронологію, хотів повідомити колег.

У 2022 році вийшло розпорядження Кабінету Міністрів за номером 714 про передачу цілісних майнових комплексів. Дане розпорядження виконане Держводагентством в повному обсязі. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України за номером 539 Держводагентство передало відповідні функції та повноваження до рибагентства, відповідно виключивши деякі функції та повноваження з положень про Держводагентство. Зауважу, що будь-які речі, документи щодо передачі інженерної інфраструктури меліоративних систем станом на 1 вересня поточного року були відсутні. Всі ці роки від Держводагентства вимагали те, що не мало під собою якогось законодавчого підґрунтя, і тільки 23 жовтня 25-го року за результатами виїзного засідання Кабінету Міністрів України було прийнято рішення щодо вжиття невідкладних заходів по передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем із сфери управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства. Наголошую, виключно об’єкт інженерної інфраструктури меліоративних систем.

Держводагентство, наскільки я розумію, висловило свою цілковиту згоду щодо передачі такого майна, але представники Мінекономіки після цього зазначили, що необхідно передати все майно. А саме: меліоративні системи до рибагентства та організації водокористувачів, а, увага, захисні дамби, споруда, протипаводкові та протиповіневі об’єкти та групові водогони органам місцевого самоврядування. Ви щойно зазначали, як складно взаємодіяти з органами місцевого самоврядування. Я так розумію, що роль водагентства залишиться такою статистичною, а ми хочемо віддати функції, які мала би виконувати по суті держава, стосовно захисту безпеки людей, на органи місцевого самоврядування. Очевидно, що вони не матимуть відповідних ресурсів, щоб ці споруди якимось чином фінансувати, утримувати. Ну, очевидно, що це рішення є достатньо складним, тож незрозумілий є сенс реформи, яка полягає суто в передачі майна від одного ЦОВВ до іншого, і чи доречно реформувати таким чином одну галузь за рахунок знищення іншої, яка станом на сьогодні є чи не основою в життєзабезпеченні держави під час війни. Тому, власне, враховуючи вже визначену позицію стосовно передачі меліоративної інфраструктури, вважаю, що такі важливі функції і повноваження, які залишаються за агентством, недоцільно намагатися передати до органів місцевого самоврядування.

З прикладу західних областей, можемо тут з колегами, і Олександр Борисович, представник Прикарпаття, навести конкретні приклади, які були паводки, які були наслідки і як "справлялись" (в лапках) органи місцевого самоврядування, не від того, що вони не хотіли це робити, а від того, що у них фізично немає можливості. Відома ситуація, що при …(Не чути)  в протипаводкові та протиповіневі заходи держава …(Не чути) і заощаджує 10 гривень. Тому власне не до кінця мені зрозуміла логіка міністерства, я думаю, не тільки мені, а колегам і також екосвідомій громадськості. Тому хотілось би з цього приводу так ретельніше, якщо можна.

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Почнемо з гідротехнічної меліорації. Закон про, скорочено назву його про ОВК, він має певну назву: про підтримку там гідротехнічної меліорації та створення організації водокористувачів, визначає повний механізм, в який спосіб гідротехнічна меліорації переходить до ОВК. Ми його будемо обговорювати, що, ну як, назад? Ну, і агентство в 2002 році через розпорядження Кабміну взагалі втратило таку функцію з управління меліоративним комплексом. Тобто це, ну, ми орган виконавчої влади, ми маємо виконувати і ми виконуємо, і ми передаємо. Тобто тут однозначно меліоративні системи всі переходять.

А те, що відбулася підміна розумінь, що таке захист від шкідливої дії вод, то є 77 стаття Водного кодексу, яка каже, що таке захист від шкідливої дії вод. Коли будувалися меліоративні системи в складі меліоративних систем, вони ж і здійснювали, бо вони відводили воду, якщо це осушення. Там, де зрошення, там такого нема. Це в зоні осушення, в тому числі це і західні області. Коли вони відводили воду, вони в певний спосіб чинили шкідливу дію вод населеним пунктам і сільськогосподарським угіддям. І тому функція подвійна осушувальних систем це ще і захист від шкідливої дії вод. Це не роздільна.

Тобто чому спір відбувається про меліоративні системи, чубляться, тому не передати, бо це функція захисту від шкідливої дії вод, а цьому передати, бо вона протипаводкова. Насправді протипаводкові об’єкти – це інша історія. А от захист від шкідливої дії вод він сидить в складі меліорації. Тому і постало це питання, яке ви зараз піднімаєте. Але ж, я кажу, воно постало, тому що дивилися з одного тільки кута або не розуміючи предмет до кінця, предмет, з яким працюємо.

Тепер протипаводкові об’єкти. Що це таке? Це дамби. А дамби у нас вздовж річок. Тобто це вали, які при піднятті рівня води, вони дають певну висоту, щоб річка не виходила і не підтоплювала, і не підтоплювала населені пункти. Вони, дійсно, розміщаються в різних місцях: це і в межах населених пунктів, і поза межами. Були окремі програми, які в Закарпатті взагалі дозволяли будувати в містах, що заборонено взагалі функцією Держводагентства, нема в містах по їхньому положенню і по 16 статті Водного кодексу. Але було таке будівництво. Але воно передбачається тільки як проектування і будівництво, але не експлуатація і утримання. Тому тут конфліктує сам функціонал.

Якщо держава приймає рішення, що є кошти на його утримання, то вона може нести на своїх плечах і це зобов’язання, але треба міняти Водний кодекс, треба шукати на це кошти.

Раніше взагалі на балансах водогосподарських організацій були гуртожитки, садочки, дороги, мости, то чого ми його не утримуємо, чого ми його передаємо? З мостами була ціла низка проблем, з дорогами навіть загальнодержавного значення були дороги на балансі, але ж добилися, і на рівні Прем’єра багато нарад проводили, і позабирав Автодор певні залишки. Я знаю, казали колеги, з Держводагентства що лишились з тих часів, як я як би не працюю в ці сфері, то ще навіть лишились вони. Тобто це такі об’єкти, які певною мірою проблемні в експлуатації і постійних витратах держави.

Те, що Держводагентство наділене повноваженням проектування і будівництва, ніхто з цим не спорить, він це і має здійснювати, бо тільки у них є професійний погляд і розуміння, де, як будувати і рекомендаційні якісь речі здійснювати, навіть якщо будуть місцеві органи здійснювати будівництво. А щодо експлуатації, це вже інша історія. Кого захищає об’єкт, так як би логічно, що має і утримувати його.

 

ПРОЩУК Є.П. У нас півтори тисячі органів місцевого самоврядування зовсім з іншою фінансовою спроможністю. І маловірогідно, що невеличкий населений пункт місцевості Західної України матиме змогу здійснювати протипаводкові чи протиповеневі заходи і обслуговувати цей об’єкт. Це нереалістичне, нереалізоване право, ми робимо підміну понять. Ми просто залишимо людей один на один з цими викликами і знову вернемося до того, що потрібно буде повертати це все під державну...

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Скажу, що не експлуатує їх, воно просто у них рахується на балансі.

 

ПРОЩУК Є.П. Ніхто кошти не виділяє з Держводагентства. Який бюджет виділили?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Різниця ...

 

ПРОЩУК Є.П. Ніхто ж не б’ється за це.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую за змістовну доповідь. У мене просто практичне запитання. Скажіть, будь ласка, ви розказали про реформування якраз будівництво протипаводкових дамб і так далі, і так далі. Як відмітив правильно Едуард Петрович, ми представляємо західний регіон, остання біда, яка у нас була в 20-му році, так я вам скажу чесно, що до протипаводкових заходів і будівництва щось точно ніхто не дивиться, поки не станеться якась біда. Це я так просто.

А от у мене запитання. Скажіть, будь ласка, а от на вашу думку, держава побудувала і передає це органам місцевого самоврядування без фінансового ресурсу, тобто органи місцевого самоврядування повинні експлуатувати, ну, і відповідно коли сталася повінь якась така, як була остання у 20-му році, відбудувати ці протипаводкові засоби, чи ні. От я правильно розумію, держава побудувала там, умовно, або колись хтось побудував там 20-30 років тому, передали дамбу органам місцевого самоврядування і все. Без фінансового ресурсу, без… від держави.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ну, як будують за рахунок коштів держави.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Ні-ні, на експлуатацію.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так, дасть.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Ну, так я вам скажу, що наприклад, тут в західних областях, де гірські…

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так, дивіться, держава навіть державі не дає на експлуатацію. Держводагентство на експлуатацію протипаводкового жодного разу не давали за все існування грошей, вони просто в них на балансі. Бо вони побудували як замовники, так воно і лишилося, бо ніхто не згодився забрати.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Я вважаю, що це думка хибна. Все-таки ті речі, які стосуються таких великих об’єктів, повинні залишатися у віданні держави. Сьогодні у нас немає ресурсу, а, можливо, він завтра буде, і скидати все на органи місцевого самоврядування, я вважаю, що це хибна політика. І взагалі я пропоную на рахунок взагалі цих реформ, Олеже Володимировичу, можливо, якусь розширену нараду зробити, щоб ми більш глибше це питання побачили і відчули, тому що це дуже серйозні…

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. А я хотіла б підтримати, так от і Едуарда Петровича і Олександра Борисовича, а проблема в тому, що немає ні бачення, ні розуміння. От ви вибачте, я буду максимально критична, але за якісну підготовку представників міністерства до засідання екологічного комітету ми чули і про виклики війни, і про те, що Україна має дефіцит водних ресурсів, половина вашої доповіді – це, вибачте, лекція для середньої школи. Далі ми почули про проблеми, далі ми почули, що десь на якійсь споруді є грант, а там добрий господарник, а там є автоматизація. Це настільки операційні заходи нижчого рівня, а розуміння поняття формування і реалізації політики, воно нульове, воно реально нульове.

Ну, тут написано: інформація щодо стану формування і реалізації державної політики. Я навіть деякі ваші словосполучення намагалася записати, вибачте, от техніко-технологічна база, все таке інше, так, воно впливає, але найголовніше, ще раз хочу підкреслити, немає розуміння. Едуард Петрович задає вам питання, ви говорите: так де брати кошти. Так це ваше завдання. Давайте сформуємо шляхи, напрямки. Вас підтримає комітет. Ну, а зараз розмова ні про що.

Я, чесно говорячи, хотіла вас запитати детальні питання щодо управління шахтними водами в Криворізькому басейні, але я зараз... я його задам, конечно, в такому загальному вигляді, але боюся, що ці питання, ну, скажімо, вони в сфері ваших компетенцій повинні бути, але ви не розумієте. От задовільно-позитивний рівень, Світовий банк рекомендує, Світовий банк не рекомендує. Де політика? І найстрашніше, ви розглядаєте воду як ресурс споживання, а не воду як ресурс, який треба охороняти, і це прослідковується.

І останнє ж питання все ж таки. Як ви вважаєте стан управління шахтними водами в Криворізькому залізорудному басейні і ваші пропозиції щодо недопущення затоплення території, на якій проживає 1 мільйон жителів? Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Затоплення чи доведення води до відповідної якості, яка би могла споживатися все ж таки населенням і далі нижче по течії підприємствами і іншими сферами і галузями економіки?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я вибачаюся. Ми були 9 липня, я дякую голові комітету, членам комітету, в Кривому Розі, опрацьовували цю проблематику. Кожен із присутніх, на жаль, кожен, предметами відання яких є інші абсолютно сфери, вони володіють більшою інформацією. З вашої відповіді я не почула зовсім нічого.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Бо відповіді не було. Я у вас уточнила, вас цікавить…

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Мене цікавить питання і затоплення, і розбавлення, і навіть не розбавлення, а конструктивне вирішення проблеми, коли ми можемо позбутися розбавлення і реалізувати один із альтернативних проектів поводження із шахтними водами.

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ми розглядаємо один із альтернативних проектів поводження із шахтними водами. Це спрямування їх до підземних горизонтів. Є розробник такого як би проекту, і Водний кодекс, 75-а, здається, чи 4а.. Шоста? Стаття не забороняє такого. Ми розглядаємо цей концепт разом з геонадрами. І як тільки геонадра визначить карту руху, і через дослідження, в тому числі лабораторні, які підтвердять, що вода, яка знаходиться на підземних горизонтах, такої, умовно кажучи, що це природний фон, висока мінералізація, ми зможемо підтвердити і дозволити реалізацію цього проекту. Це є вирішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Хотіла попросити вас прискорити процес, бо, поки Держгеонадра будуть досліджувати – а ми в контакті з Держгеонадрами, - Кривбасгеологія провела відповідні дослідження, результати є: де копати, якого діаметра копати...

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Але на це ще треба дозвіл і треба документи підготувати, щоб копати.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Так отам законодавчі проблеми, да, який дозвіл. Оце я прошу вашої участі у цьому.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Дякую. Я просто... геонадрами трішки інший заступник, я передам це ваше прохання щодо прискорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Ми продовжуємо обговорення системи меліоративних каналів. Для нас дуже важливо продовжити цю дискусію, тому що ми знаємо, що вона викликає особливу увагу і двох комітетів. Сьогодні ми проговорили і з аграрними представниками комітету. Скажіть, будь ласка, у мене є три ключових питання. Перше: давайте я з формату міжнародного почну – High Seas Treaty (Угода про відкрите море). Наш Президент уповноважив міністра підписати цю угоду.

Перше питання угоди підписано, далі буде процес ратифікації, а ми знаємо, що тут МЗС спільно з Міндовкілля, ну Мінекономіки. Але політика і бачення подальшого винесення відповідного законопроекту для ратифікації Верховною Радою – це повноваження Президента, але політика і рекомендації формуються від двох міністерств.

Перше питання: чи готується для ратифікації. Я зараз закінчу, якщо буде можливість, відповісте. Це перше питання.

Друге питання, продовжуючи питання меліорації. Поясніть, будь ласка, зараз спільне міністерство, ми об’єднали економіку, агро, екологію. Навіщо передавати меліоративні системи з Держводагентства на Держрибагентство? Чому Держводагентство не може передати напряму на ОВК? Ми поєднали зараз цей функціонал. Це питання, послухайте, буде коректно і так, це питання абсолютно нормальне. Я знаю, що продовжується розгляд 7577 законопроекту, він, наскільки я пам’ятаю, в першому читанні прийнятий, правильно? Але є певне бачення подальших кроків. От мені дуже цікаво, що реформа полягатиме в створенні відповідних операторів на каналах. Вони будуть мати відповідні наглядові ради, да, я так зрозуміла, буде і представник держави, і всі інші.

Скажіть, будь ласка, яка буде ціна на воду? Тобто якщо буде сформована наглядова рада, яка буде, відповідно вже бачення, заробітна плата у наглядовій ради, тому що для подальшого. І наскільки я розумію, поки не буде самоокупності, це буде фінансуватися за рахунок державного бюджету. Правильно?

_______________. (Не чути)

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Зрозуміло, про що? Тобто да-да, тут дуже цікаво почути вашу відповідь на це питання.

І ще момент. Ми вивчаємо дуже уважно ситуацію, і ми говорили… Держводагентство проробляє просто колосальну роботу, і оцифровано більше
80 тисяч водних об’єктів, це велика робота. Плюс ми бачимо оцінку за результатом скринінгу, і тут кожен ЦОВВ відіграв певну роль. Але в мене ще питання стосовно, що деякі річки одночасно числяться на балансі як меліоративні канали. Ми бачимо ситуацію по Житомирській області, є вже відповідні рішення суду, але це точкові.

Як ви бачите подальший перехід, коли відповідні річки числяться як каналами, тобто відповідні річки передавати на баланс ОВК? І це вже третє питання, на яке хотілось би почути відповідь.

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Перше питання, стосовно законопроекту. Так, такий законопроект розробляється і вже на погодженні в центральних органах виконавчої влади.

Друге. Стосовно меліоративного, чому передається з одного органу в інший, а не можна напряму в ОВК. Тому в Держводагентства немає вже цих повноважень з 2022 чи 2023 року, вони знаходяться в Агентстві меліорації рибного господарства та продовольчих програм.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. За який пункт Водного кодексу ви кажете зараз?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я про функції кажу.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. А я вам кажу про норму закону, Водного кодексу, на який ви оперуєте? Тобто які повноваження, процитуйте, що передалось відповідно.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я не процитую, тому що я не готова зараз...

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Приблизно.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. ...бистро сказано.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Окей.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Стосовно управління меліоративними, подивіться… в розпорядженні написано. Дивіться, в порядку денному не стоїть взагалі питання, яке ви сформували зразу і формуєте зараз...

 

ОВЧИННИКОВА Ю. Яке питання, уточніть, в якому порядку денному?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Засідання комітету.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Якраз Едуард Петрович дуже чітко сказав, ви ж формуєте для нас, дуже важливо, щоб ми узгодили наші координати, розумієте? Це нормальний процес.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я не готова сказати до букви, але як звучить розпорядження Кабінету Міністрів про передачу окремих повноважень від Держводагентства до агентства, яке утворилося через зміну назви ...

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Ви кажете, це не входить у повноваження. Я про суть хочу почути, не обов’язково по буквам.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. ... що окремі повноваження передані, якраз в частині гідротехнічної меліорації...

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Я вас дуже добре чую, добре.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. І виходить так, що, якщо ми говоримо про гідротехнічну меліорацію, то чому не може Держводагентство передавати ОВК? Тому що в нього немає вже в частині цих повноважень на управління. І логічно, що має здійснювати це той орган, який наділений повноваженнями і в якій частина вже меліоративного майна є, який вже передав частину майна на ОВК, наприклад, в Одеській області.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олег Володимирович, можна ще одне питання остаточне?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Про НАК "Вода України". Чи є бачення про створення подібного?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я не знаю, я вперше чую.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. У вас... як профільного заступника? Дякую.

 

ПРОЩУК Є.П. Невеличке питання на завершення.

Плани управління...

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене ще будуть питання.

 

ПРОЩУК Є.П. Звичайно. Плани управління річковим басейном, зрозуміло, що це головний інструмент реалізації стратегічної цілі Водної рамкової директиви ЄС, досягнення доброго стану вод. В якій мірі нині забезпечено узгодження щодо фінансування заходів в управлінні річковими басейнами із Плану відновлення України? Є у вас така інформація, наскільки це все діло синхронізується? Бо в мене таке відчуття, що трошки ми випали з цього процесу. Суб’єктивно, може, у вас є інша інформація?

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. ... суб’єктивний, і я дещо говорила на початку, але в частині трохи іншому контексті, що дійсно розбалансована система, оскільки фінансування заходів, оскільки 92 відсотки в планах управління річковими басейнами є саме реконструкція комунальних, приватних очисних споруд. Тому, вибачаюсь... Тому є певне розбалансування дійсно.

 

ПРОЩУК Є.П. (Не чути) 

 

ОВЧАРЕНКО І.І. До кінця – ні. Ні, не узгоджені, звісно, все впирається у фінансове питання, яке на сьогоднішній день складно вирішується. І якщо...

 

ПРОЩУК Є.П. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ні, не всі, звісно, вони не можуть всі бути передбачені.

 

МАНДЗІЙ С.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МАНДЗІЙ С.В. Одне питання. Друзі, дивіться, за сьомий...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мікрофон.

 

МАНДЗІЙ С.В. Да, іде сьомий рік, і ми щось з вами так: то Міністерство екології в одну сторону приєднали, тепер приєднали в другу. А тепер зараз ми покликали заступника міністра, ми розуміємо, що питань валом, но я от невпевнений, чи ці питання до неї.

От я особисто, я, по-перше, не розумію, для чого треба було там якісь споруди меліоративні передавати рибі. І от де риба, і де меліорація – мені незрозуміло.

Ми з вами, коли тільки проголосували, сформували новий уряд, тут же були, всі сиділи, міністри і всі інші, міністри сиділи тут, а вже було готове розпорядження Кабміну про взагалі ліквідацію водагентства і лишити, а функції передати рибі. Взагалі це про що і як, друзі?

Наступне. Зараз чую від Ірини Іванівни питання, це не ми, це Геонадра. Так, вибач, це ж структура одного міністерства. А якщо взяти таке Міністерство економіки, то ще давайте доєднаємо енергетику і все, і буде тільки одне міністерство. Тоді получається і вже буде не 12 там, а 18 заступників. Як тоді ми будемо?

Я вважаю, що тут є доля вини кожного із нас. Ми скільки з вами міністрів пережили екології?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Трьох. Чотирьох.

 

МАНДЗІЙ С.В. Правильно, чотирьох.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вина в чому, в тому, що пережили?

 

МАНДЗІЙ С.В. Ні. Що пережили, це слава богу. Бо в цьому бардаку, який… от зараз у нас бардак реальний, бардак. Як сьогодні це… чи можливо повернути назад, якщо можливо, треба повертати.

Функції, припустимо, от рибу взагалі можна ліквідовувати без всяких питань і передавати їхні функції екоінспекції взагалі безболезненно. Якщо ми говоримо про водні ресурси, якщо ми говоримо сьогодні про дамби, якщо ми говоримо про все інше, це функція держави, держава повинна виконувати свою функцію. Якщо сьогодні немає на це коштів, то завтра, не переживайте, буде новий паводок на Закарпатті, завалиться пару сіл, 20 мостів і будуть гроші. І знайдуться гроші, і органи місцевого самоврядування, і міжнародна …(Не чути) підемо дружно. Скільки раз ми… Олега Володимировича я просив, позиція була Едуарда Петровича, Олександра Борисовича, прийняти якийсь там нещасний закон, щоб дати хоч органам місцевого самоврядування можливість той гравій з тих річок вичерпати, щоб ті русла збільшити, поглибити. Ні, ну добре, ми чекаємо паводка.

Тому в мене пропозиція така. Ірина Іванівна, дійсно, ми її перший раз бачимо, хотів би побажати їй успіхів в її роботі. Але давайте зупиняти ці нестримні реформи і рухати якось дійсно в бік якогось порядку. Якщо ми б у цивільному захисті, так у нас би працювала ДСНС… Я вибачаюсь за репліку, це репліка, це не питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, в мене декілька питань є. Скажіть, будь ласка, і все ж таки давайте повернемося до формування політики. Ми ж з вами розуміємо абсолютно чітко, що формування політики – це спільний процес, який має пропонуватися профільним міністерством. У даному випадку, я сподіваюсь, що ми прийшли вже до висновку, що формування водної політики має здійснювати Мінекономіки. Але ця водна політика, вона має об’єднуватися з іншими міністерствами, зокрема з Мінрозвитку в частині питань водопостачання, водовідведення. Тому що питання сталого використання водних ресурсів – це значно більш ширше питання, ніж просто діяльність Держводагентства і ті питання, які ми розглядали сьогодні.

Розкажіть, будь ласка, якщо можна, яка зараз ведеться робота відповідно з Мінрозвитку стосовно розробки спільних програм або формування спільної політики в частині доведення водних ресурсів до того стану, коли могли б задовольняти питання забезпечення населення питною водою, чистою питною водою. Тому що я думаю, що більшість членів нашого комітету стикалися з тим, що до них підходили інші члени, інші колеги народні депутати і запитували, а коли у нас, доволі банальне просте питання: а що зробити так, щоби відкривався кран і в крані була чиста вода?

Зрозуміло, що на це просте питання не можна дати просту відповідь. Але, тим не менш, яка частина роботи міністерства буде тепер займати вирішення цього питання в тому рахунку?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Стосовно забезпечення централізованим водопостачанням всіх населених пунктів, це дійсно історія не Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, а Міністерства розвитку. В частині управління водними ресурсами, тут, звісно, так. І джерелом питного водопостачання і забору води є водні об’єкти. Питання якості води в кранах напряму не пов’язано із якістю води в водних об’єктах. Тому як планами управління річкових басейнів і основна мета взагалі управління водними ресурсами – забезпечити добрий стан, екологічний стан для річок водних ресурсів. Він не говорить про питну воду, він говорить про існування всієї екосистеми, водної екосистеми, яка там знаходиться. І він досягнутий буде того критерію, коли він буде називатися добрим, в 42-му році відповідно до того розрахунку, якщо буде належним чином здійснюватись фінансування заходів. Заходів, які пов’язані з реконструкцією тих об’єктів, які чинять тиск на водні ресурси. Тому прямої залежності і прямої координації дій із водозабезпеченням в сфері управління водними ресурсами немає як такої в продовження там будівництва водоводів. Це не є сфера управління водними ресурсами.

Якщо в частині рекомендацій, долучення до проектування з точки зору кількості води і рекомендацій, де можуть розміщені бути як водозабірні споруди, так і водоскидні, це якраз компетенція управління водними ресурсами. І в цій частині певною… я не скажу, що є загальна карта або пропрацьована мережа, як це має розвиватися, її такої немає. Особливо зараз відбувається хаотично в точках, де потребують відновлення, наприклад, як у Миколаївській області об’єктів, тих, які забезпечують водопостачання населених пунктів, або в інших. І навіть там, де визначають замовником… не замовником, а як би водогосподарські організації, які належать до сфери Держводагентства, це не говорить про те, що це їхня пряма функція. А в частині розуміння і кількості води, щоб забезпечити саме цей сегмент, то тут не вистачає того елементу, про який я говорила, щодо розуміння кількості води, і потрібно реально здійснювати реформування в цьому напрямку. Тому що, ну як, загальноприйнята інформація, яка є, вона базується на даних якихось там 20 років. Оце і полягає в основу підтримки і допомоги діяльності Міністерства розвитку щодо розбудови водопостачальної мережі….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, можливо, я не до кінця коректно висловив своє запитання, але я казав не про діяльність Держводагентства, не про функціонал Держводагентства, а все ж таки про функціонал Мінекономіки, причому об’єднаного Мінекономіки, в якому є і Мінекономіка, і довкіллєва складова, і сільське господарство. І коли я кажу, даю таке запитання, то я підспудно розумію, що Мінекономіки, формуючи водну політику, має враховувати питання забруднення водних ресурсів і запобігання забрудненню, облік витрачання водних ресурсів, причому в усіх складових, в тому рахунку і підземних водних ресурсів. У нас цього обліку немає взагалі, і ми маємо його впровадити. Облік витрачання водних ресурсів, наземних водних ресурсів з боку суб’єктів господарювання і населення, на жаль. Так має бути, тому що наступна складова – це встановлення водного балансу, водного балансу між всіма суб’єктами, які є водокористувачами. І от тут ми наближаємося до того, що власне нам би хотілось би побачити від Мінекономіки як від суб’єкта, який формує водну політику, саме рух в напрямок об’єднання зусиль всіх дотичних до цього суб’єктів державної влади, для встановлення чіткої програми дій з водними ресурсами, для запобігання знову ж таки забрудненню, для запобігання знищення, тобто виснаження водних ресурсів, для очистки річок, для зменшення скидів в водні об’єкти, в тому рахунку в частині діяльності водоканалів. Тобто це величезна робота, це наскрізна робота. І якщо ми будемо казати про те, що у Держводагентства є тільки частина повноважень, а всі інші повноваження вони десь у когось і хтось їх використовує, але як використовує, то ми не можемо сказати, то ми ніколи так не побудуємо нормальну водну політику і ми ніколи не дійдемо до тієї мети, яка безпосередньо записана в Водному кодексі, до досягнення належного стану вод, екологічного, фізичного стану. От я про це, власне, запитую. І тут купа питань є. Я ще раз кажу, питання екологічного контролю, це питання, які також дотичні до цієї діяльності. От про це питання.   

 

ОВЧАРЕНКО І.І. На сьогоднішній день, мені здається, достатньо сформована і є розуміння політики в частині водокористування, яке здійснюється в частині забору води, використання води і скидів, регулюється воно саме дозволом на спецводокористування. І якщо говоримо про політику, яка змінюється чи по відношенню до тих встановлених політик, які уже існують в частині водокористування, то це буде запроваджуватися екстериторіальність і це розуміння того, що управляється без розуміння реальної кількості обсягів води.

То відповідно до звітності, яка називається, так ще називається 2ТП-водгосп, то є сформована політика і розуміння управління і визначення забруднювачів, визначення обсягів забору води від галузей економіки в розрізі – сільське господарство, комунальне господарство, промисловість, енергетика, і місць, які вони в питомій вазі займають споживання води. Так само і з забруднювачем, навіть є робота з забруднювачами за рейтингом, є топ забруднювачів, основних, які по Україні, які, з ними теж проводиться робота, в тому числі контролюючими органами. В нашому випадку це Держекоінспекція, яка ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не проводиться. Як вона може проводитися, якщо у нас заборона на проведення перевірок.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так. Але, якщо є надзвичайна ситуація або є звернення громадянина, який, умовно кажучи, виявлено реальну ситуацію, то вони все-таки проводять. Можна сказати, в ручному режимі. Да зараз немає, зараз такий стан в державі і є мораторій. Але політика сформована, те, що певні інструменти чи певні функції недовиконуються по об’єктивним внутрішнім і зовнішнім факторам, це так. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Відповідь зрозуміла.

І в мене ще два запитання, точніше, одне запитання, одне нагадування. Стосовно передачі повноважень контролю за водними біоресурсами, державного екологічного контролю до Державної екологічної інспекції. Ваша думка, ваше бачення в цій частині: чи будете ви підтримувати це питання, чи будете ви наполягати на тому, щоб все ж таки у нас був єдиний орган державного екологічного контролю?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. (Не чути)… Ну, з моєї точки зору це було би правильно, якби було так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую за підтримку.

І друге нагадування, стосовно Краснопавлівки. Я особисто як голова комітету, як народний депутат від Харківської області, я цим питанням займаюся з 19-го року. Кожен рік відбувається певна бездіяльність з боку як Харківської міської ради, так і в декількох ітераціях з боку Міндовкілля і з боку Держводагентства. Рік закінчується тим, що кожен раз всі згадують, що Краснопавлівка пуста і Краснопавлівку потрібно наповнювати, для цього потрібно знайти з резервного фонду гроші на перекачку, наповнення. І всі починають бігати, всі, я вас запевняю. Тобто в мене, починаючи з 19-го року, було спілкування з трьома вже, ну з двома поки що, третій прем’єр-міністр поки що не знає, я думаю, ще про цю проблематику в повному обсязі. Але я думаю, що пару тижнів і вже почнеться знов такий забіг, незважаючи ще й на те, що на початку цього року, мені здається, що в квітні, в квітні ми наповнювали, але мені здається, що це не вирішило проблему.

Тобто є норма у Водному кодексі, яка потребує реалізації в частині укладення договору. Є нібито проблема, з якою ми стикаємося кожен рік. Але злагоджених дій щодо все ж таки доведення до укладення договору, оплати цих послуг, можливо, навпаки передачі цього водосховища на баланс з Харківською міською радою, якщо вони не хочуть сплачувати за це, я не бачу, от відверто, не бачу. Ми просто бачимо затикання дірок, в прямому і переносному сенсі.

Коли ви кажете про те, що необхідно змусити, ми маємо якось змусити Харківську міську раду укласти договір, ми народні депутати. Скажіть, яким чином? Чесно, давайте все ж таки, можливо, Держводагентство подасть позови. Ви підтримаєте ці позови, можливо, Офіс Генерального прокурора втрутиться в це питання, можливо, ми просто… я не знаю, що зробимо. От якось давайте узгоджено це зробимо. Я готовий включатися в цю проблематику в черговий раз, але це буде, напевно, вже шостий раз за ці роки. Але давайте доведемо до кінця. Тому що питання невизначеності по цьому питанню, питання невизначеності по питанню управління шахтними водами, тобто там ми доповнюємо і витрачаємо на це величезні кошти, яких в бюджеті немає. Причому Харків, при всій повазі до Харкова і до мера Харкова, він дійсно багато робить, але вони не роблять нічого для того, щоб ми все ж таки забезпечили це водопостачання. А в Криворізькому басейні у нас навпаки, ми витрачаємо кошти, витрачаємо воду для того, щоб промивати. Що таке промивка? Промивка – це… я навіть не знаю, з чим порівняти. Тобто ми знаємо, що у нас надмірно мінералізовані води, ми ці води просто, умовно, немінералізованою водою просто розбавляємо для того, щоб вона текла далі. По-перше, ми ж розуміємо, що все одно це по шляху течії частково вона впливає на стан вод, така вода навіть частково демінералізована, ми знаємо, що воно впливає на стан ґрунтів. А по-друге, ми знаємо, що ми просто витрачаємо безхозно, вибачте за таке слово, ми безхозно витрачаємо водні ресурси.

От, власне, я просив би, я думаю, що всі члени комітету приєднаються до мого прохання, все ж таки взяти попроектно, покейсово всі ці питання і знайти можливість вирішити ці питання, хоча б почати вирішувати, покласти їх на якийсь шлях вирішення, а не відкладати кожного року. От таке прохання.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Думаю, що не відкладаємо, тому що по... (Не чути) я попросила підтримки, але можете це не обов’язково реалізовувати. Я думаю, ми сьогодні домовилися, і в понеділок, надіюсь, що ті слова, обіцянки, які дав водоканал і дав заступник мера Харкова, що в понеділок буде підписаний договір, то, я надіюсь, вони свої слова стримають.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. А я б хотіла ремарку одну. Можете не виконувати. Дякую, що дозволили, звичайно, але Олег Володимирович акцентував увагу саме на взаємодії, системному розумінні проблеми, на нашій координації, співпраці. А не так: я сказала – ви можете не виконувати, якщо не хочете. Вибачте, але це так виглядає зі сторони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ПРОЩУК Є.П. З нами ще поважна екологічна громадськість. Чи могли ви б дати слово пані Тимочко по можливості? Та інші наші шановні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяна Валентинівна.

 

ПРОЩУК Є.П. Тетяна Валентинівна, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Валентинівна, прошу підключитися, включити звук, якщо ви готові щось доповідати. Тетяна Валентинівна, я бачу, на жаль, без сталого зв’язку. Зачекаємо.

Пан Георгій Веремійчик.

 

ВЕРЕМІЙЧИК Г.К. Добрий день, шановні панове депутати. Дякую, пане Олеже, за можливість задати запитання доповідачці.

Ірина Іванівна, дякую за доповідь і за наведену інформацію, але ви не згадали про басейнові ради. От яка роль басейнових рад буде у стратегії управління водними ресурсами. Чи міністерство буде брати до уваги попередні напрацювання щодо їх функцій, розширення функцій …(Не чути) особливо щодо використання вод і меліорації. А крім того, у довідці Держводагентства наведено таку цікаву цифру, що в басейні Росі зареєстровано 2 тисячі 53 гідроспоруди безхазяйних, і 268 підлягають знесенню. Так от хто буде координувати цю справу знесення цих гідроспоруд і з пропозиціями щодо знесення до кого можна звертатися? Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я можу надати відповідь, але, якщо ви згадали про Держводагентство, що воно у своїй довідці зазначало, то, можливо, вони і дадуть на це відповідь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, представники Держводагентства.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня, вітаю. Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, чути, чути.

 

ГОПЧАК І.В. Добрий день ще раз. Насправді, так, ми під час виконання плану по оздоровленню річки Рось провели інвентаризацію гідротехнічних споруд. І, в принципі, петиція виникла, тому що Рось є найбільш зарегульованою річкою у нас в Україні. І водогосподарські організації провели інвентаризацію, визначили кількість споруд, які є безгосподарськими. Але для того, щоб їх ліквідувати, потрібно довести це, що вона безгосподарська, це потрібно, щоб рік провисіло оголошення, чи господар зголоситься, чи не зголоситься, а після того, щоб органи місцевого самоврядування взяли її на баланс для знесення.

На черговій були нараді з органами місцевого самоврядування, вони зговорились, чому ми маємо брати для того, щоб зносити, тобто ми маємо проблему з цим. Водогосподарські організації можуть допомогти в знесенні, але потрібно, щоб дана споруда була взята на користування органам місцевого самоврядування. І потім спільні, як то кажуть, у нас є і техніка, і все інше, можемо ліквідувати. Але юридична складова має бути присутня і витримана повністю практика, те, що вона була доведена, що вона точно безгосподарська і взята на баланс.

 

ВЕРЕМІЙЧИК Г.К. Дякую. Дякую.

Але ще нюанс, щодо басейнових рад. Роль басейнових рад в управлінні водними ресурсами.

 

ГОПЧАК І.В. Басейнові ради. Да, дякую за запитання. У нас басейнові ради на сьогоднішній день повністю приймають участь. Вони з самого початку, коли були створені басейнові управління, були створені басейнові ради. У нас сьогодні і програми, які у нас мають виконуватися по кожному басейну, і 70, і 90 програм, всі обговорюються на басейнових радах. Вони голосують, який заклад фінансувати, який не фінансувати. Тобто зараз повністю басейнові ради залучені. В перспективі є те, щоб вони і розпоряджалися коштами в межах басейну. Ну як, розпоряджалися, приймали рішення на використання певних коштів, які надходять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяна Валентинівна. За можливості, виключіть відео, тому що ви час від часу пропадаєте. І звук включіть, будь ласка. Тетяна Валентинівна, вас нечутно. Тетяна Валентинівна. Тетяна Валентинівна, нечутно вас. Я вас дуже прошу десь зупинитися, можливо, і виступити.

Поки Тетяна Валентинівна підключається, будь ласка, Павло Ткаченко.

 

ТКАЧЕНКО П.О. Доброго дня. Прошу вибачення, а буде ще доповідь пана Голови Державного водного агентства? У мене питання щодо моніторингу та доступу до інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ви задасте питання, а потім ми подивимося, чи потребує це... чи потребує ще додаткової доповіді.

 

ТКАЧЕНКО П.О. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО П.О. Шановний пане Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, дякую за надане слово. Павло Ткаченко, громадська організація SaveDnipro.

Ми повністю підтримуємо розвиток державної системи моніторингу якості поверхневих вод. Це критично важливий напрямок для формування екологічної політики управління водними ресурсами та оцінки ризиків для здоров’я людей.

Водночас хочемо наголосити на необхідності відкритого доступу до всіх результатів моніторингу. Ми провели аналіз результатів моніторингу на кінець жовтня і він показує, що, хоча за програмою моніторингу на 2025 рік передбачено 547 пунктів спостереження, результати на цей рік доступні лише по 229 пунктах. Публічно показується лише 10 основних показників, з понад 30, що фактично звужує інформаційну цінність даних.

Різні офіційні джерела такі, як карти, звіти, АРІ – це інтерфейс прикладного програмування, містять розбіжності і застарілі дані іноді від пів року до року. І крім того хочу також звернути увагу, що геопортал, про який згадували "Водні ресурси України" наразі закритий взагалі для публічного використання, хоча саме він містить інтегровану інформацію про моніторинг водокористування та стан водних об’єктів. Ми вважаємо, що цей ресурс необхідно відкрити для суспільного доступу.

Тобто значна частина даних, зібраних за державний кошт, залишається недоступною для громадськості, експертів і це дуже зменшує ефективність державної системи моніторингу. Тож ми закликаємо забезпечити публікацію всіх результатів моніторингу в машиночитному форматі з повним набором показників, а також відновити доступ до геопорталу. Це дозволить використовувати дані для аналітики, там науки, управлінських рішень і громадського контролю.

Дякую за увагу.

 

ГОПЧАК І.В. Дозвольте я відповім. Дякую за запитання.

Ми відкриті для домовленостей. Дивіться, ситуація наступна. У нас уже була одна громадська організація по порталу, ми висвітлювали на сайті.

У нас є справді проблема, це не питання в Держводагетнстві, що воно не хоче щось давати чи висвітлювати, ми все, що робимо, ми робимо за державні кошти і робимо для людей, для науковців, щоб був доступ. Але ми останні два рази, коли відкривали портал, на другий день були такі атаки фішингові, що ми не могли його потім до кучі зібрати. Тобто ворог не спить, ворог над цим працює. Тобто якщо якісь… динамічна IP, тобто коли повністю даємо доступ, це можуть люди заходити з динамічною IP. Ми сьогодні, якщо хтось до нас звертається і просить там з науковців, з громадських організацій дати доступ, щоб була актуальна інформація, якщо у вас є статична IP, пишете нам лист або приходите до нас, ми з вами спілкуємося, у нас все працює, ми надаємо, ми розуміємо, що це громадянин України, що він буде використовувати для благо, для науково-дослідної роботи якоїсь, для громадських організацій, для блага, для захисту навколишнього середовища, і проблем з цим немає.

З моніторингом маємо проблему, це коли злітало разом і екозагроза була, злетіла, ми автоматично також по АРІ  передавали всі дані. Знову була фішингова атака, знову ми закривались. Тобто всередині, якщо статистична IP і всередині Держводагентства заходити з мережі Держводагентства,  воно все працює, тільки ми видаємо на зовнішнє, зразу… тобто день, максимум два і все лягає. Ви розумієте, що у нас в любого державного органу найняти айтішника такого фахового, щоб міг кожний день піднімати систему, це величезні кошти потрібні. У нас не хватає коштів, щоб просто підтримувати систему і систему моніторингу. У нас виділяється 12 мільйонів ми щомісячно робимо проби, відбираємо, наші люди виїжджають у прифронтових територіях. Чотири лабораторії ви знаєте у нас є, дві останні вже акредитували по ISO. Але на сьогоднішній день, щоб повністю проводити моніторинг відповідно до Європейської водної рамкової директиви, нам потрібно ще плюс 12 мільйонів гривень.

Тобто ми раді, дивіться, ви звертаєтесь приходите до нас, ми вам надаємо доступ, з цим проблем немає. Просто на сьогоднішній день нема у нас такої потужної організації айтішної, щоб могли нам забезпечити такий захист, щоб ми могли спокійно відкрити і нам не збивали її.

 

ТКАЧЕНКО П.О. Дякую.

Шановний пане Олеже Володимировичу, дозволите дещо прокоментувати, пів хвилини?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

ТКАЧЕНКО П.О. Дякую вам за пропозицію щодо співпраці. Ми прийдемо до вас, отримаємо доступ, як ви кажете, по виділеній ІР-адресі, щоби це ви знали, що це саме наш проккт, наша система цей… (Не чути) буде збирати, допомагати вам розповсюджувати дані.

Хотів би також почути відповідь щодо моніторингу. У вас є, у Державного водного агентства декілька порталів, безпосередньо один, моніторинг gover.gov.ua, який працює відкритий, але він не відображає всі результати моніторингу. Нам не вдалося прямо поверхневих вод знайти ніде, оте, що в довідці агентства заявлено, 98 процентів працює постів і є дані. Тут портал працює, дані якісь відображаються, але не всі. Чи існують вони, і де можна отримувати всі ці показники?

Дякую.

 

ГОПЧАК І.В. Звичайно. Дані всі є, всі дані є в Держводагентства. У нас зараз розробляється, є моніторинг, нова платформа буде. Дасть бог, що ми її все-таки доробимо, щоб і лабораторії могли відповідно одна з одною обмінюватися даними, протоколи завантажувати туди зразу з електронними підписами і так далі. Надіюсь, що в найближчому майбутньому вона запрацює і буде все добре.

На сьогоднішній день дійсно маємо проблему, але доступом через, якщо ви робите звернення, ми вам любі дані надамо. Вони відкриті, вони не ховаються ніде, це дані з відкритим доступом.

 

ТКАЧЕНКО П.О. Дякую. В мене більше нема питань, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Іванівна й Ігор Васильович, чи є потреба ще щось розповісти з того, що, можливо, входить у предмет розгляду нашого сьогоднішнього питання? Будуть якісь частини доповіді, можливо, ще є. Ні?

 

ГОПЧАК І.В. В принципі, я доповідь велику готував, але ви так проговорили ґрунтовно, що я даже не знаю, що доповнити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, доволі ґрунтовно ж ми поспілкувалися, і дякую Ірині Іванівні.

Ірина Іванівна, тоді на завершення, у нас є вам пропозиція-прохання: все ж таки залучайте членів комітету, давайте об’єднуватися по якихось напрямках, от ви сказали про гідрометеорологічну діяльність, про питання взаємодії з гідрометеорологічною службою. Я ж хотів би вам нагадати, що питання гідрометеорології також відноситься до предметів відання нашого комітету. Просто так, до відома. Відповідно ми можемо об’єднати зусилля, можемо провести відповідні зустрічі з ДСНС України, з гідрометеорологічною службою, знайшли якусь спільну мову по тих чи інших питаннях або напрацювати якийсь план. Але, в будь-яких випадках, це має бути план, не коли хтось перекидає іншому питання, а коли ми сідаємо, розписуємо всіх відповідальних по цьому питанню – і йдемо далі по шляху. Тільки таким шляхом ми можемо дійти до дійсно вагомого результату в нашій діяльності. А наша діяльність, ви, я думаю, що погодитеся зі мною, і ви, в принципі, самі це знаєте, що діяльність у сфері водних ресурсів є чи не найскладнішою і не найвартіснішою вимогою з боку довкілля і Європейського Союзу. Тому що, коли ми кажемо про виконання вимог Європейського Союзу по цьому напрямку, ми з вами точно знаємо, що одним з індикаторів виконання умов Угоди про асоціацію зараз буде... умов Угоди про вступ до Європейського Союзу - це питання доведення водних ресурсів до доброго екологічного стану. А це величезні кошти. Але для того, щоб навіть почати витрачати ці кошти, потрібно, щоб у нас був чіткий план, до якого були б залучені всі відповідні учасники. От, власне, про це і йдеться.

Ігор Васильович, у вас ще якесь питання?

 

ГОПЧАК І.В. Ну, хотів добавити. Ви сказали речення, таке правильне. Я хотів попросити, якщо можна, добавити. Я хотів би, щоб ви приймали участь не тільки в питаннях гідрометеорологічних. В нас дуже зараз багато спірних питань на фінішній прямій виникло щодо гідротехнічних споруд або функцій, які в нас притаманні чи непритаманні. Тому що у Водному кодексі прописані функції, що все-таки ми експлуатуємо водогосподарські системи і споруди комплексного призначення, і магістральні канали, і так далі, дамби, гідротехнічні і руслові шлюзи. Саме слово експлуатація – це ж не тільки встановлення режимів. Я як з університету, у нас ціла кафедра була експлуатації, Ірина Іванівна в тому ж самому університеті і з тими ж самими керівниками ж захищала кандидатську свою. В експлуатації теж використання, зберігання, обслуговування, ремонт і підтримання працездатного стану споруди. Тобто якщо ми її побудували і ми її підтримуємо, щоб цей шлюз відкривався і закривався, бо ця дамба коли розмивається і вона не може передатись на баланс ОТГ, тому що вона проходить через дві області і через чотири ОТГ. І коли в 2008 році паводок дійшов, просили водогосподарські організації 500 мільйонів для того, щоб залатати дірку, то після паводку, коли загинули люди знесена інфраструктура була, знайшли 5 мільярдів на другий день, держава. Тобто це те, що Едуард Петрович говорив, йому це саме ближче, бо він з Івано-Франківська, він знає, що це робиться. Це дійсно, коли не можна казати, що ви дотаційна і ви на цьому не заробляєте. Якщо державний орган зберігає 10 гривень, вкладаючи один, це теж робота.

Я б хотів би, коли в нас є такі питання, у нас є і по водоподаючих (нерозбірливо), і по протипаводкових захистах, щоб також депутати і з аграрного комітету, і з нашого екологічного приймали участь. Тому що на даний момент ми дійсно виконали 539 і 714 постанови повністю, і ми передали все, у нас є області, де ми взагалі, залишилися тільки будівлі центрального офісу, більше нічого в нас немає, навіть те, що нам притаманне було.

А все інше, у нас уже давно підписані є наміри про передачу, договори, м’яч на стороні Держрибагентства. Але Держрибагентство після того, як ми узгодили переліки передачі, а вони ще: а давайте нам ще це, а давайте нам ще це. В кінечному результаті на останній нараді сказали взагалі: подайте нам все, що у вас є, а ми виберемо, що нам ще треба. Для мене це як для керівника органу дуже такий підхід був...  

То я б хотів би, щоб ви теж приймали, ну, депутати наші приймали участь, там чи підкомітет з водного… водний комітет, щоб був який третейський суд між цим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сподіваюсь, Ігор Васильович, що це не зауваження було з вашого боку.

 

ГОПЧАК І.В. Ні, це не зауваження, це прохання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, тому що ви точно знаєте, що ми завжди у вас на допомозі і ми завжди готові до вашої підтримки. Але для того, щоб виграти лотерею, потрібно купувати все ж таки лотерейний квиток. Запрошуйте нас інколи, і ми будемо вам допомагати.

 

ПРОЩУК Є.П. Я невелику ремарку. Я думаю, що тут питання більше до міністерства. Власне, дійсно, закликаю цю реформу меліорації якось невеличку паузу нажати і спробувати нам якось вникнути в ці всі моменти і виклики, про які ми говорили. Бо на багато питань, при всій повазі, Ірина Іванівна, сьогодні, зрозуміло, не отримали відповідей. Можливо, їх в принципі немає, бо питання носить частково риторичний характер.

Тому я просив би, можливо, ми зробимо чи робочу групу, я готовий в цьому приймати активну участь, чи на черговому засіданні комітету, можливо, пан міністр передасть з цього приводу, зробимо якийсь точковий... Щоби сьогоднішня розмова, вона хороша, така дискусійна, десь емоційна, тому що нікому з присутніх  небайдуже. Але нам потрібне рішення, нам потрібні якісь кроки, щоб ми не поговорили, а все одно у нас, автентично висловлюсь, що лисиця забігла в курник і поїла всіх курей. Нам треба захистити цю воду, при всій повазі до аграріїв і до їхньої великої справи, яку вони роблять, ми маємо якось збалансувати захист і промислове використання.

Тому велике прохання, Олег Володимирович, давайте якусь конструкцію робочу знайдемо, щоб ми як в рамках парламентського контролю змогли все ж таки допомогти всім знайти рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До нас приєдналася знову Тетяна Валентинівна. Тетяна Валентинівна, я вас дуже прошу, можете стати на місці, не їхати, тому що ви навіть не можете розпочати.

 

ТИМОЧКО Т.В. Стала, вже стою. Вже стою, колеги, вже стою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяна Валентинівна. У нас закінчується вже комітет, прошу коротко, сподіваюсь, ви чули весь розгляд цього питання. Тому, будь ласка, на додачу у вас вже майже заключне слово.

 

ТИМОЧКО Т.В. Я не претендую на заключне слово в такому поважному товаристві народних депутатів. Але, колеги, є кілька речей, які я від імені громадськості маю вам сказати, не тільки щодо водної політики, про яку тут багато говорили чи Закону 7577. Є ключове питання, яке зараз під виглядом різних законопроектів просувається лобістами, ті, хто хочуть просто використовувати води.

Йдеться про те, що під виглядом передачі меліоративних каналів і меліоративних систем планується передати Держводагентству чи не Держводагентству, найстрашніше, що це буде об’єднанням водокористувачів, передача малих і середніх річок України. Тому що відповідно до попередньої традиції і практики, частина річок України називається не річками, а називається меліоративними системами, наприклад, річка Ірпінь, річка Трубіж в Київській області, вона просто називається меліоративна система. І тепер хтось має доказувати, що це річки. Урядовці говорять: це меліоративні системи. Ні, це природні водотоки.

Річка Трубіж – це історична річка України. Не треба нікому доказувати, будь-якій освіченій людині, ще в 1056 році, тисяча років майже назад, там відбулася грандіозна битва з половцями, де згадується в літописі річка Трубіж. Це стосується і річки Ірпінь, яка у 988-му році князем Володимиром згадувалася в літописних згадках. І тепер чомусь нас змушують обґрунтовувати, що це є природні водотоки. Це перша позиція, яку треба просто припинити.

Коли нам посилаються на розпорядження Кабінету Міністрів… А що, всі розпорядження Кабінету Міністрів бувають конституційними? І сам Закон про організації водокористувачів, і зміни до Закону про меліорацію, і законопроект 7577 не відповідає Водному кодексу України, він просто не співпадає з нашим базовим законом. Навіть є спроби внести зміни до Водного кодексу України цими …(Не чути) І що відбувається? Магістральні канали, канали державного значення будуть передані приватним структурам. Ніякі це не громадські об’єднання, це реально приватні структури.

Тут говорили про наглядові ради. Та не смішіть, які наглядові ради? Коли там в самих організаціях водокористувачів співвідношення виключно по кількості земель, які ти маєш, земель там зрошуваних чи оброблюваних. У тебе є додатковий голос, чим більше у тебе землі, тим більше маєш голосів і впливу. І тепер ми зараз віддаємо річки, віддаємо в користування комерційним структурам.

Якби в Україні на відміну від Європи, вірніше, так, як в Європі, користувалися підземними водами для питного водопостачання, то ми би розглядали річки виключно як біорізноманіття, природні екосистеми. Але саме в Україні поверхневі води є основне джерело водопостачання. В умовах війни це взагалі критична позиція.

І якщо ми говоримо про екологічну складову, то за останні 8 років більше, ну, от за останні 10 років більше 8 тисяч річок або повністю втратили свою течію або фрагментовані, або бувають тільки навесні і восени там буває вода. І в цих умовах ми віддаємо дорогоцінний ресурс. От над цим треба говорити. І ніяка це не реформа. Тут пані заступниця міністра розказувала, що це вже рішення раніше прийнято. Воно було неправильно і воно було неконституційне це рішення. І тепер душать структуру Держводагентства віддати ці канали. Їх не тільки операторам, їх навіть Держводрибгоспу не треба… Держводагентству не треба віддавати. Тому що функція Держводагентства – збереження природних ресурсів.

І ще один момент дуже важливий. Коли планується ця зміна, я хотіла би звернути увагу шановних народних депутатів, це не екологічне питання, але ми вчора з ним стикнулися, коли говорили з профспілками структур, водогосподарських структур. Зараз відбувається реформа так звана, яку вони називають реформою, і вони змушують керівників структур Держводагентства попереджати людей про звільнення майбутнє. А там частина людей зараз знаходиться в Збройних Силах України. Яке може бути звільнення людини, яка воює, яка захищає Україну?

Тобто абсолютно ці всі, і 7577, і інші зміни, які пропонує уряд, вони не просто є незаконними, вони нелюдськими є. Бо як це може відбутися, скоротити структуру, в якій працюють сотні людей, які зараз або загинули вже, або захищають Україну? І тому вимога громадськості: зупинити, просто зупинити ці всі передачі до завершення воєнного стану. І тоді треба зробити повну ревізію тих правок, тих змін. Почитайте, будь ласка, термінологію: меліоративні системи. Тепер вони вводять термін, повністю докорінно в 7577 міняють, що таке меліоративна система. І тепер це все стає просто якісь неживі труби, неживі споруди, які нібито передають.

І тут колеги говорили, як бахне зараз повінь чи паводок, хто за це буде відповідати? Держрибагенстство чи у нас будуть відповідати оператори? Так от, я хочу вам сказати, у них в статті 24 про меліорацію земель є написаний: головна функція операторів, вони... у них забезпечення послуг зі збору, доставки, відведення води для потреб меліорації. У них головне інше завдання. А хто подбає про природні води?

Шановні народні депутати, просто на вас остання надія, тому що міністерство, оцей монстр, який з’єднали і який тепер абсолютно байдуже ставиться до питань захисту довкілля, на вас вся надія. По-перше, не голосувати Закон 7577, він є антиекологічним, цей закон і він порушує права українських громадян на безпечне довкілля, на доступ до питної води. І влаштувати окреме засідання, яке присвячене аналізу тих попередніх змін, які вже були зроблені, тому що, повторюю, вони не несуть навіть ніякого правового навантаження. 

Я перепрошую, і це точно не може бути заключне слово, ну, вибачте, не могла підключитися раніше. Але, ну, на вас просто остання надія. Крім того, що ви захищаєте екологічні права, тут не тільки екологічні права, тут права природи, не людей, а природних середовищ, природних водотоків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна. Як завжди, емоційно, але конструктивно і по суті. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Дякую, Ірина Іванівна. Дякую, шановні представники Держводагентства.

Ще раз нагадую, у нас попереду багато роботи, я сподіваюся, що ця робота буде прозорою, конструктивною. І хотів би дати доручення Едуарду Петровичу продовжити зазначену роботу і запропонувати подальший формат взаємодії в частині захисту водних ресурсів, можливо, із залученням і інших органів в тому рахунку комітетів, напевно.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимировичу. Дякую, колеги, за довіру. Я до наступного засідання сформую відповідну пропозицію. Сподіваюся, вона буде підтримана комітетом. Тому працюємо далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, якщо більше питань немає, то прошу взяти цю інформацію сьогоднішньої доповіді до відома. І невдовзі продовжимо цю роботу. Сподіваємося на плідну взаємодію з міністерством. Дякую, шановні колеги.

До наступних… Що? До наступних зустрічей. До побачення. Дякую за комітет.