стенограма засідання

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування

18 лютого 2026 року

 

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Сподіваюсь, що всі знаходяться в теплих місцях, і ми зможемо це засідання провести швидко.

Шановні колеги, перед тим, як розпочати засідання, є прохання обрати секретаря засідання. Традиційно буде просити Сергія Васильовича Магеру, якщо Сергій Васильович на сталому зв'язку.

 

МАГЕРА С.В. Будемо сподіватися, що не підведе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. За моєю допомогою, за допомогою наших друзів точно ми це зможемо зробити.

Шановні колеги, хто за те, щоб призначити секретарем сьогоднішнього засідання Сергія Васильовича Магеру.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Якщо я утримався, 8 – за, Олеже Володимировичу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вісім. Вірно. Дякую, шановні колеги.

Друге питання. Ви ознайомлені з порядком денним. У нас в порядку денному два питання. Чи є до порядку денного зауваження, пропозиції, доповнення? Якщо немає, то є пропозиція затвердити порядок денний в такій редакції – два питання. Я сподіваюся, що ми їх розглянемо доволі швидко, хоча це і не є…

Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. 9 – за, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Дякую.

І перед тим, як розпочати засідання, я в черговий раз хотів би всіх присутніх попросити перейменуватися належним чином. Зокрема, я не розумію "тетя", "тьотя", вибачте. Даю 3 хвилини, якщо не перейменовуєтеся, всіх, хто під таким іменами незрозумілими і такими, що не відповідають статусу нашого засідання,  я їх просто буду видаляти. І буду це робити на майбутнє. Дякую. З повагою до всіх.

Тож, шановні колеги, розпочинаємо засідання комітету. І перше питання порядку денного, це розгляд Звіту про результати аудиту відповідності на тему: "Оцінка національної політики та заходів України щодо зміни клімату із застосуванням інноваційного інструменту ClimateScanner INTOSAI". Це звіт Рахункової палати України відповідно.

У нас на засіданні присутній Сергій Сергійович Ключка – заступник Голови Рахункової палати. І традиційно я буду просити Сергія Сергійовича представити  свій звіт, потім будемо його обговорювати.

Будь ласка, Сергій Сергійович.

 

КЛЮЧКА С.С.  Дякую.

Ще раз доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, запрошені. На засіданні Рахункової палати 16 грудня 25-го року розглянуто і затверджено Звіт про результати аудиту відповідності на тему: "Оцінка національної політики та заходів України щодо зміни клімату із застосуванням інноваційного інструменту ClimateScanner INTOSAI".

Зміна клімату стала однією з найбільших глобальних загроз нашого часу, які впливають на безпеку людей, економіку, і Україна як сторона Рамкової конвенції про зміну клімату взяла  на себе комплекс міжнародних зобов'язань щодо скорочення викидів парникових газів, адаптації до наслідків змін клімату та розвитку сталої низьковуглецевої економіки.

У цьому контексті Рахункова палата відповідно до свого мандату долучилась до глобальної ініціативи робочої групи INTOSAI з аудиту навколишнього середовища ClimateScanner. Її ініціював Федеральний суд аудиторів Бразилії як голова INTOSAI. Оцінку національної політики щодо змін клімату здійснено із застосуванням цього інноваційного інструменту.

Кожне питання аудиту було оцінено за двома-чотирма критеріями. Досягнення оцінювались за чотирирівневою шкалою: прогресивний етап, проміжний етап, початковий і без прогресу. І також застосований параметр "не застосовано" до компонента F12, міжнародне кліматичне фінансування країн-постачальники, оскільки Україна не є країною донором щодо фінансування заходів зі зміни клімату.

Результати оцінок, здійснених вищими органами аудиту більше ніж ста країн, включаючи і Україну, були представлені в листопаді 2025 року на Кліматичному саміті COP30 в Бразилії. Наскільки мені відомо, Міністерство економіки саме представляло Україну там, тому вони зможуть розказати більше детально, як відбувалось.

Коротко зупинюся на результатах оцінки національної політики та заходів України щодо змін клімату, здійсненої в рамках цього аудиту.

Найбільший прогрес досягнуто у сфері розроблення нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів для підтримки кліматичних заходів, здійснення нагляду за дотриманням вимог національного кліматичного законодавства.

Проміжний рівень реалізації спостерігається у створенні дієвої системи органів виконавчої влади для планування, реалізації, моніторингу кліматичних цілей, залучення громадськості і бізнесу, наукової спільноти до формування кліматичної політки і забезпечення регулярного моніторингу реалізації кліматичних заходів, підвищення прозорості інформації в  розробленні і впровадженні стратегічних документів. 

На початковому рівні в Україні перебувають визначення ризиків впливу змін клімату на населення, економіку, довкілля, налагодження міжсекторальної вертикальної координації, впровадження стратегій і планів скорочення викидів парникових газів, забезпечення фінансування заходів із пом'якшення та адаптації.

І, на жаль, без прогресу на сьогодні у нас затвердження довгострокової стратегії скорочення викидів парникових газів, врахування принципів справедливості та рівності, зокрема потреб вразливих груп населення у кліматичній політиці та плануванні.

За результатами аудиту було надано ряд рекомендацій Кабінету Міністрів, Міністерству економіки, довкілля і сільського господарства, Міненерго, Мінрозвитку, МОЗ і Мінсоцполітики, які були визначені співвиконавцями  цих заходів відповідно до Закону про основні засади  державної кліматичної політики.

Зупинятись на самих рекомендаціях не буду, лише скажу, що на сьогодні їх почали виконувати  і, зокрема, Кабінет Міністрів затвердив, утворив Науково-експертну раду з питань зміни клімату та збереження озонового шару, затвердив її склад і відповідне положення. Це відбулося 14 січня 2026 року на виконання наших рекомендацій. З метою внесення змін до Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року Постановою Кабінету Міністрів від 3 січня затверджено порядок підготовки Національного плану з енергетики та клімату. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства в свою чергу розробило проект Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку до 2025 року, який узгоджений з національним внеском Другим, Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року.

Також підготовлений проект розпорядження Кабміну про схвалення Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2025 року. Він надісланий на погодження заінтересованим органам, органам виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, робота триває.

Розпочата розробка стратегії адаптації до змін клімату, що включає оцінку кліматичних ризиків та формування пріоритетних адаптаційних заходів. Здійснюється попереднє опрацювання питання щодо можливих підходів та нормативних підстав для відображення цілей державної кліматичної політики і орієнтирів щодо кліматичної нейтральності в межах документів стратегічного планування, зокрема Національної економічної стратегії до 2030 року.

Підготовлений проект розпорядження Кабінету Міністрів про внесення змін до Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, який після погодження буде внесений в установленому порядку на розгляд уряду. Опрацьовуються питання і підходи нормативного врегулювання порядку врахування принципів і цілей державної кліматичної політики у державних та секторальних стратегічних документах, в тому числі програмах комплексного відновлення територій з урахуванням міжвідомчої координації та чинних процедур. Також підготовлений проект Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики". Наразі цей проєкт також проходить процедури узгодження.

Загалом Рахункова палата надала 12 рекомендацій, всі органи розпочали їх виконання. Дуже приємно, що так відреагували на рішення Рахункової палати, і дійсно почався процес.

Тому я дякую за увагу. Наразі ситуація така. В подальшому ми будемо опрацьовувати інформацію, яка надходить від відповідних міністерств про виконання рекомендацій, будемо оприлюднювати на сайті в інформаційних оголошеннях і до останку будемо моніторити виконання рекомендацій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Сергійович. Дякую вам особисто і Рахунковій палаті України за, як завжди, глибокий звіт і дослідження у сферах, довкілєвих сферах і кліматичній сфері зокрема.

Перед тим як розпочати заслуховування відповідних відповідальних органів, у мене невеличке питання до вас і потім  Євген Олегович Бережний, будь ласка, дайте доповідь по тому, які матеріали нам надійшли на виконання цього звіту.

А запитання наступне. Ми бачимо, що в звіті, в рішенні Рахункової палати засвідчено, що за результатами оцінки компонентів G1-G10 ClimateScanner прогрес України є вищим за середній і відповідає світовому рівні. Чи є у вас дані, з якими країнами можна по прогресу порівняти нашу країну?

 

КЛЮЧКА С.С. Олег Володимирович, це розглядалося на COP30, і я думаю, Мінекономіки більше володіє цими даними. Тому в нас була попередня інформація, ми її опрацьовували, а вже по результатах засідання, можливо, Міністерство економіки дасть більш детальну інформацію. Якщо ні, ми цю інформацію запросимо і відпрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре дякую.

Будь ласка, Євген Олегович, прохання дати інформацію, що нам надійшло на виконання запитів комітету щодо цього звіту і які попередні результати. Дуже коротко, тому що більшість Сергій Сергійович, звісно, вже освітив. Будь ласка.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О.  Дякую.

Добрий день, шановні народні депутати і присутні! У нас всі органи, до яких ми зверталися, на сьогоднішній день надали відповіді за зверненням комітету. Дійсно, зважаючи на значний обсяг робіт і визначений термін – до кінця цього року, в центральних органах триває робота над виконанням рекомендацій, зокрема про це поінформували Мінекономіки розгорнутим чином, Міненерго, це якраз Сергій Сергійович розказав. Мінфін зазначив про потребу ґрунтовного опрацювання Мінекономіки пропозицій Рахункової палати і висловив готовність розглянути їх в установленому порядку.

За інформацією Міністерства охорони здоров'я ідентифікація вразливих груп населення, які найбільш чутливі до впливу зміни клімату та визначення критеріїв вразливості виходить за межі повноважень МОЗ, і розроблення відповідної методології доцільно здійснювати під керівництвом Мінекономіки. Але вони згодні підготувати відповідну науково обґрунтовану методологію, що може бути проведена МОЗ згідно з їх листом в 2027 році.

Мінсоцполітики висловило готовність опрацювати проект акта щодо визначення методології ідентифікації у разі його надходження.

Мінрозвитку також поінформувало про готовність долучитися до робочої групи щодо розроблення проектів нормативно-правових організаційно-розпорядчих актів в межах компетенції міністерства та опрацювання їх проектів в установленому порядку.

Держенергоефективністі підтримало пропозиції Рахункової палати і висловило готовність взяти участь у підготовці та опрацюванні комплексних секторальних, міжсекторальних документів.

Це всі відповіді, які надійшли від центральних органів виконавчої влади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Олегович.

Давайте будемо іти по відповідним органам, центральним органам виконавчої влади. І, звісно, першим органом для заслуховування має бути Мінекономіки, з складовою... довкіллєвою складовою, яку зараз представить Олександр Васильович Краснолуцький.

Олександр Васильович, будь ласка, вам слово.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні народні депутати, шановні колеги! На виконання рекомендацій нами підготовлений звіт щодо виконання заходів реагування Міністерства економіки, довкілля на рішення Рахункової палати. В принципі, Сергій Сергійович уже озвучив багато того, що зроблено, але хочу більш детально зупинитися на тих заходах, які нами зроблені.

Щодо Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року, забезпечивши її узгодження з Другим національно визначеним внеском. Була розроблена така стратегія, був підготовлений проект розпорядження Кабінету Міністрів України по схваленню цієї стратегії. На сьогоднішній день він погоджений з обласними військовими державними адміністраціями, з органами виконавчої влади. Підготовлено лист на Міністерство юстиції України для проведення правової експертизи. І після отримання висновку правової експертизи він буде внесений на розгляд уряду. Ми плануємо, що цей документ буде прийнятий квітень-травень місяць 2026 року.

Щодо визначення Стратегії адаптації до зміни клімату, то на сьогоднішній день розпочато роботи над технічним завданням. І це технічне завдання для розробки цієї Стратегії адаптації до змін клімату має бути завершене до 4 березня цього року, і 4 березня 2026 року планується проведення першої зустрічі з експертами для обговорення технічного завдання. За результатами цього обговорення ми будемо замовляти розроблення Стратегії адаптації до змін клімату. За нашими прогнозами, ми десь плануємо розробити і прийняти цей документ до жовтня 2026 року.

Внесення змін до Національної економічної стратегії на період до 2030 року. Зараз ми опрацьовуємо питання про внесення змін до стратегії до 2030 року, економічної стратегії, для того щоб напрацювати відповідний документ. Після опрацювання ми знову ж таки будемо готувати зміни до Національної економічної стратегії, і також десь плануємо прийняти цей документ до жовтня 2026 року.

Внесення змін до Національного плану енергетики та клімату до 2030 року. План організації проектів... Ми на сьогоднішній день, Мінекономіки направило на погодження, ще в січні 2026 року направило на погодження цей документ до відповідних заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Зараз він проходить узгодження. Плануємо до кінця цього місяця направити його на правову експертизу до Міністерства юстиції України, і також прийняти десь до квітень-травень 2026 року.

Визначення порядку врахування принципів і цілей державної кліматичної політики у державних та секторальних стратегіях. На сьогоднішній день... для ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації. На сьогоднішній день це питання також опрацьовується Міністерством економіки і будуть готуватися відповідні документи.

Визначення порядку здійснення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики на відповідність цілям та принципам державної кліматичної політики. Розроблено проект постанови: деякі питання моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики. Він найближчим часом буде направлений на погодження до зацікавлених міністерств і відомств і після отримання всіх погоджень буде винесений на розгляд Кабінету Міністрів України. Також десь плануємо його прийняти травень-червень 2026 року.

Щодо визначення секторальних програм документів щодо зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів, то ми зараз над цим питанням працюємо, тільки розпочали роботу і за результатами комітет Верховної Ради і Рахункову палату повідомимо додаткову. Щодо визначення секторальних програм документів щодо адаптації змін до клімату, – також робота розпочата, за результатами, коли ми продвинемося вперед, ми поінформуємо додатково комітет Верховної Ради і Рахункову палату.

Щодо розробки проекту нормативно-правових актів щодо визначення методології ідентифікації вразливих груп населення, найбільш чутливих до впливу змін клімату, то дійсно Міністерство охорони здоров'я дало відповідь, що це має робити Міністерство економіки. Ми готові провести, бути драйверами цього питання. Ми на наступному тижні плануємо провести робочу зустріч з представниками Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики для напрацювання відповідних пропозицій і руху по цьому питанню.

В принципі, по всіх питаннях доповів. Якщо є питання, готовий відповісти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович.

У мене є питання. По-перше, другий раз хотів висловити зауваження до Мінекономіки. Розумію, звісно, що це зауваження не стосується безпосередньо вас, оскільки ви тільки почали займатися у складі Мінекономіки як профільний заступник цим напрямком. Але хотів би зауважити, що відповідно до завдань, які покладаються на Мінекономіки, Міндовкілля раніше щодо розробки довгострокової Стратегії низьковуглецевого розвитку, мала би бути затверджена урядом, прийнята урядом ще пів року тому. Це величезне протермінування на виконання завдань закону, я прошу прискоритися. Це перше питання.

Друге. Хотів би нагадати, що так само і стратегія адаптації до змін клімату, і секторальні програмні документи щодо зменшення обсягів антропогенних викидів, секторальні програмні документи щодо адаптації до зміни клімату, вони також, по них також є строки, вони мають бути прийняті, розроблені і затверджені на протязі 2 років, тобто наприкінці 26-го року. І також величезне прохання прискоритися по цьому питанню.

І третє питання. Ви серед тих документів, які готуються вами на протязі цього року, ви забули згадати один вкрай важливий документ. Не пізніше 1 червня цього року ви маєте подати до Верховної Ради від уряду, звісно, подати до Верховної Ради України інформацію за минулий календарний рік про хід та результати реалізації політик та заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату і адаптації, про неї і про хід реалізації та результати виконання довгострокової стратегії, яка, на жаль, не прийнята, національний план з енергетики та клімату, стратегія адаптації до зміни клімату.

Тобто цей рік для вас буде першим звітним роком відповідно до ваших зобов'язань, відповідно до Закону "Про основні засади державної кліматичної політики". Ми дуже будемо просити вас готуватися і вчасно подати на Верховну Раду такий звіт. Відповідно ми будемо на комітеті, ми будемо слідкувати за своєчасністю підготовки і подачі такого звіту і будемо заслуховувати його на комітеті, можливо, будемо звітуватися і перед Верховною Радою щодо такого звіту.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую за запитання, Олеже Володимировичу.

Що стосується Довгострокової стратегії низьковуглецевого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Васильович.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. …я особисто тримаю ці питання на контролі і на зв'язку з іншими заступниками міністра, щоб прискоритися. Максимально будемо старатися ці документи прийняти якнайшвидше.

Щодо звітування до 1 червня цього року, то ми зараз будемо готувати всі ці звіти, спільно напрацьовувати, і я вас запевняю, що до 1 червня 2026 року ми подамо усі звіти, які вимагає від нас законодавство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тетяна Валентинівна.

 

ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги. Я хотіла би просто маленьке доповнення зробити до інформації Олександра Васильовича, оскільки, дійсно, він недавно зовсім повернувся і, слава богу, до міністерства, і взявся за такі важливі питання. За ініціативи міністра в грудні місяці розпочалося оновлення нашого головного документа – стратегії державної екологічної політики до 2030 року, там є три таких важливих акценти, на які ми зосереджуємо увагу. Це, перше, що ми вже стали кандидатом і там є деякі зміни щодо наших зобов'язань, і це відображується в стратегії. Також це щодо повномасштабної збройної російської агресії і всі ці наслідки також зараз будуть відображені. І критерії, і принципи "зеленого" відновлення також мають бути в стратегії.

А що стосується клімату, то тут є вже чіткі абсолютно зміни, які ми внесли, ці зміни, вони будуть розглядатися далі в обговоренні. Це ціль три, стратегічна ціль,  забезпечення було раніше екологічної політики у процесі прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку, тут додається саме і кліматичної, екологічної та кліматичної політики. І в завданні саме в цій цілі також забезпечення обов'язковості інтеграції екологічної та кліматичної складової до політик або програм національного, секторального, регіонального, місцевого розвитку і таке інше по цьому завданню. Просто до тих стратегій, які ви назвали, Олександр Васильович, зараз в нашій основній стратегії також посилюється увага до кліматичної політики. Я повністю підтримую, Олеже Володимировичу, ваше наполягання щодо дотримання термінів, тому що в звіті за 25-й рік, на цьому наголошувалось, там зауваження були, і цим треба, звичайно, дуже серйозно займатися. Я думаю, всі разом ми з цим справимося.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Тетяна Валентинівна.

Шановні колеги, переходимо до наступних доповідачів. Давайте підемо по міністерствах. Хто з міністерств ще хотів би висловитись? Мінрозвитку, можливо.   

 

ПЕТРУНІН Д.І. Добрий день, шановні народні депутати, колеги. Дмитро Петрунін, керівник Управління енергоефективності.

Перше, хочу сказати, що наші політики, якими ми опікуємося, а саме енергетична ефективність та ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, є дотичними до сьогоднішньої теми, тобто до скорочення викидів парникових газів. По-перше, хочу сказати, що влітку минулого року, коли ми здійснювали скринінг, також було визначено вагомий прогрес у сфері енергетичної ефективності, який досягнуто Україною, і визначено пріоритетні цілі на наступні періоди. Тобто на сьогодні ми маємо до кінця 2027 року розробити та впровадити комплексне законодавство з енергоефективності, тобто оновити його до вимог Директив 1275 та 1791, чим ми активно і будемо займатися.

Крім того, ми також активно долучаємося до взаємодії з Міністерством економіки і відпрацюванням тих документів державної політики, які надходять від Міністерства економіки, тому що ми маємо, скажемо так, у цій частині спільні сфери.

Якщо є якісь робочі питання, ми, в принципі, в робочих форматах це узгоджуємо. І якщо є до нас запитання по цьому, то будемо відповідати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь, Дмитро Ігорович.

І логічно передати слово Ганні Володимирівні Замазєєвій, керівнику, Голові Держенергоефективності. Ганна Володимирівна і… енергеефективність… агенція Держенергоефективності глибоко залучені до довкіллєвих питань. Ми завжди з вами на одних майданчиках, найвищий майданчик – це СОР, на якому ви представляєте політику у своїй сфері, відповідно просимо і вас сьогодні доповісти по тим питанням, які відносяться до кліматичної політики.

 

ЗАМАЗЄЄВА Г.В. Дякую. Дякую, пане голово Олеже Володимировичу.

Добрий день всім, шановні народні депутати і всі присутні колеги на цьому засіданні. Дякуємо за запрошення, за те, що долучили. Ми дійсно детально і ретельно вивчили звіт Рахункової палати. І хотіли б якраз, у частині звіту Рахункової палати зазначається реалізація політики у сфері Держенергоефективності і декарбонізації виконання всіх заходів в цьому напрямку Фонду декарбонізації України, відзначений Фонд енергоефективності, і відповідно до Фонду декарбонізації України визначено, що і ми відзвітували, що використали і виконали всі покладені на нас функції протягом 2025 року. Такі маленькі, одна хвилина, ми видали державну підтримку на 1 мільярд 500 мільйонів гривень суб'єктам господарювання на відновлювальні джерела енергії на заходи з декарбонізації. Заощадили тисячі тонн викидів парникових газів і заощадили тисячі тонн використання мегават/годин відповідно, чим зменшили тиск на нашу енергосистему.

Але хочу зосередитись, дозвольте, на пункті у звіті Рахункової палати відповідно, що у розпорядженні держави залишаються значні кошти від продажу одиниць установленої кількості викидів за Кіотським протоколом, однак ризики втрати цих ресурсів зберігаються через відсутність активної реалізації проєктів. Так, на 21.10.2025 року залишок коштів від продажу одиниць установленої кількості становить 19 мільйонів євро на рахунку Державного експертного банку України та 6,9 мільйона гривень на рахунку Державної казначейської служби України. Відповідно в Україні по Кіотському протоколу погоджено з країнами-учасницями, було обрано для фінансування такі категорії екологічної діяльності, їх всього шість. Енергозбереження, заміна палива та інші види з меншим навантаженням на навколишнє середовище. Третє. Відновлювальна енергетика. І потім утилізація шахтного метану, заходи зменшення викидів інших парникових газів, окрім СО2, та заходи охорони навколишнього середовища, наприклад, зменшення забруднення.

Відповідно з шести категорій три відповідають повноваженням і функціям в реалізації заходів з декарбонізації та енергозбереження і енергозаощадження Державного агентства з енергоефективності та Фонду декарбонізації України.

Відповідно ми хотіли запропонувати і надати свої пропозиції, і реалізувати до кінця 2026 року активну реалізацію проєктів в цьому напрямку, що може сто відсотків забезпечити Фонд декарбонізації України, органом управління якого є Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження. І відповідно пропозиції до напрямків фінансування проектів в рамках Кіотського протоколу.

Якщо на це… якраз це наші пропозиції до міністерств і до вас, шановні народні депутати.  В частині: енергоефективність у відновленні та критичній інфраструктурі, конкретно скорочення споживання газу і викидів СО2, зниження бюджетних витрат за рахунок енергоефективності і впровадження цих заходів у відбудові шкіл, лікарень садочків, модернізація теплових пунктів, балансування систем опалення, заміна застарілих котлів і тепломереж.

Друге. Це децентралізована та резервна генерація з низькими викидами за рахунок встановлення сонячних електростанцій з накопичувачами, малі когенераційні  установки для водоканалів, котелень, біоенергетика через біометан, використання біомаси для громад і комунальних підприємств.

І третє. Декарбонізація в теплоенергетиці.

І четверте, що я хочу зауважити, для вас особливе, мабуть, на порядку денному. Це може бути грантова складова для  товариств, які постраждали… умовно, ми всі розуміємо, можуть постраждати від впровадження Carbon Border Adjustment Mechanism, а конкретно CBAM, в наступному році. Ми знаємо про фактично вже перемовини, що ми не маємо поки що відстрочки для багатьох.

Тому відповідно через Держенергоефективності та Фонду декарбонізації України до кінця 2026 року ми можемо забезпечити активну реалізацію заходів і проєктів в контексті Кіотського протоколу, які визначені конкретно за категоріями для України, дуже оперативно. Тому хотіли про це нагадати, і оскільки 50 відсотків цим категоріям відповідає повністю                           нашим функціям і по функціям, ми можемо це для вас забезпечити дуже оперативно.

На цьому доповідь завершено.

Дуже дякую, Олеже Володимировичу, і всі шановні народні. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганна Володимирівна. Дякую за вашу позицію. Дякую за вашу діяльність, ефективну діяльність, енергоефективну  діяльність.

І хотів би попросити Олександра Васильовича в оперативному порядку з Ганною Володимирівною опрацювати це питання стосовно використання залишків кіотських коштів в подальшій діяльності. Будь ласка.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В.  Да, Олеже Володимировичу, дякую.

Ми з Ганною Володимирівною проговоримо це питання. Але там насправді є певні моменти з юридичної точки зору, пов'язані з тим, що було Міндовкілля приєднано до Мінекономіки. Я зараз не знаю чи вони передані, ці програми, на баланс Мінекономіки. Тобто я вивчу і ми з вами пропрацюємо це питання. Дякую. З Ганною Володимирівною, перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Довго ми будемо ще ковтати наслідки цього рішення прекрасного стосовно об'єднання міністерств. То добре.

Шановні колеги, будь ласка, Міненерго коротко прошу висловитися стосовно звіту Рахункової палати.

 

БОГДАНЕЦЬ О.Ю. Так. Доброго дня, шановні колеги, Олеже Володимировичу. Про всяк випадок представлюся, оскільки я тут нова людина. Олександр Богданець – керівник Директорату європейської інтеграції Міненерго.

Звіт та рішення Рахункової палати було нами опрацьовано і підтримано, про що ми в установленому порядку поінформували і комітет, і Рахункову палату. Наразі ключовий фокус роботи міністерства в контексті кліматично орієнтованого законодавства ведеться в сфері розроблення вторинного законодавства, про що також йшлося в нашому листі. Це і енергетична стратегія та план заходів до неї, національний план з енергетики та зміни клімату, національний план дій з відновлювальної енергетики.

Тобто, щоби не повторюватися, ця вся інформація викладена, але окремо хотів би зробити акцент на енергетичній стратегії України, тому що зараз маю більш актуальну інформацію, яка ще не була викладена в нашому листі. Зокрема в нашому листі йшлося про розроблення вже безпосередньо плану заходів з реалізації цієї стратегії, разом з тим вчора на рівні керівництва Міненерго та представників Світового банку, Програми розвитку ООН, представників експертного середовища та суб'єктів паливно-енергетичного комплексу була проведена нарада, на якій було прийнято рішення оновлення цієї стратегії з урахуванням поточної безпекової ситуації, реалій енергетичної війни Росії проти України. Тобто щоб ці всі речі вже були актуально відображені в новій стратегії, тобто зараз вестиметься робота стосовно її оновлення та актуалізації.

Це з того, що не ввійшло в нашу звітну інформацію. А по всьому іншому, то ми продовжуємо роботу і, звісно, в тих подальших актах, які також ми будемо розробляти, кліматичні питання враховуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Юрійовичу. Олександр Юрійович, як завжди, прохання узгоджувати кліматичну політику у вашій частині з Мінекономіки, Міндовкілля.

 

БОГДАНЕЦЬ О.Ю. Звісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як хотів би всім, шановні колеги, черговий раз нагадати, що відповідно до Закону "Про основні засади державної кліматичної політки" саме Міндовкілля або орган, який формує політику у сфері захисту довкілля, є визначеним у сфері охорони навколишнього природного середовища, є визначений тим органом, який забезпечує формування та реалізує державну кліматичну політику. Тому прохання максимально узгоджувати цю політику між собою. Дякую, дякую.

Шановні колеги, шановні представники центральних органів виконавчої влади, міністерств, чи є ще бажання висловитися? Можливо, Мінфін.

 

ЛЯШОК С.А.  Доброго дня, шановний Олеже Володимирову, шановні народні депутати, шановні присутні. Як сказала Ганна Володимирівна, що на реалізацію заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів, у Міндовкіллі облікується залишок 19 мільйонів євро і 6,9 відповідно на рахунках казначейства.

Крім того, потенційно можуть бути використані для заходів із зміни клімату кошти, які спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, а в державному бюджеті передбачено відповідно 8,2 мільярда євро. Поряд з цим слід зазначити, що коли формувався наш національно визначений внесок, то за кожним сектором і галуззю економіки було поставлено завдання, які вони повинні досягнути. На це передбачені відповідні видатки, і тому кошти, які передбачені в державному бюджеті за відповідними секторами, ці що 8,2 мільярда євро, вони можуть бути спрямовані також в тому числі і на зменшення викидів парникових газів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пояснення, Сергію Анатолійовичу. І все ж таки прошу включитися до допомоги щодо розблокування цих коштів, коштів Кіотського фонду з боку Мінфіну.

Шановні колеги, шановні…

 

ЛЯШОК С.А.   Так, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, шановні народні депутати, члени комітету, чи є бажання, необхідність висловитися, задати питання доповідачам по питанням звіту Рахункової палати?

Якщо немає такої потреби, немає бажання, то в мене єдине питання, яке залишилося. Так що ж ми все ж таки робимо з МОЗ, з пропозицією МОЗ щодо заміни виконавця по тим питанням, по яким вони хочуть, вважають за необхідне передати це на Мінекономіки?

Будь ласка, я бачу, що до нас підключився Ігор Володимирович Кузін. Будь ласка, Ігорю Володимировичу, стосовно цієї позиції. І потім я хотів би почути позицію з боку Рахункової палати, Сергію Сергійовичу, ви прокоментували, чи потребує це внесення змін до звіту або завдань, які покладаються цим звітом. Будь ласка.

 

КУЗІН І.В. Дякую. Пане Олеже Володимировичу, колеги, народні депутати! З боку Міністерства охорони здоров'я ми точно також опрацювали представлений звіт. І дякуємо за те, що постійно враховуєте як на рівні комітету, так і вказаному звіті питання охорони здоров'я. Ми розуміємо, дійсно, що зміни клімату є одним з ключових саме детермінантів здоров'я і відповідно вони впливають на рівні захворюваності, смертності, тому для нас це точно також є достатньо актуальною темою.

При опрацюванні звіту ми звернули увагу на відповідний аналітичний звіт, на який міститься і посилання. І відповідно в цьому аналітичному звіті є чіткий перелік вже ідентифікованих вразливих груп населення. Це щонайменше шість основних категорій вразливості і відповідно там є певний перелік.

Точно також під час опрацювання ми звернули увагу на те, що вразливість вона визначається насправді по комплексу певних таких факторів, це і соціально-економічні, і житлові, і трудові, і в тому числі медичні або ті, які пов'язані з сектором охорони здоров'я. Тому з боку Міністерства охорони здоров'я ми висловили позицію, що враховуючи міжсекторальність, по суті, цього питання і враховуючи те, що вразливість не можна, по суті, визначити лише медикалізацієєю, то наша пропозиція полягала в тому, що ми готові долучитися і дати, і співпрацювати тут в контексті саме впливу на стан здоров'я населення.

Але наша пропозиція основна лунала в тому, щоби основним тут виконавцем було дійсно Міністерство економіки як той центральний орган виконавчої влади, який, по суті, відповідає за кліматичну політику. З боку Міністерства охорони здоров'я наша частина, дійсно, буде забезпечена з відповідним науковим обґрунтуванням.

І як вже було зазначено Міністерством економіки, я, наскільки розумію, то вони, по суті, готові до того, щоби взяти на себе координуючу роль відповідно до вже озвученого і бути драйверами в цьому процесі. Тому тут, напевно, важливо почути нам позицію з боку Рахункової палати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КЛЮЧКА С.С. Олеже Володимировичу, зовсім не принципово, хто виступить драйвером в цьому всьому, рекомендація направлена. Тому якщо Міністерство економіки в колаборації з іншими органами виконавчої влади будуть виконувати рекомендацію, саме головне, щоб рекомендація була виконана. І ми це врахуємо при опрацюванні,  виконанні рекомендацій.

І ще на ваше питання щодо порівняння досягнень нашої держави з іншими, я в чат скинув посилання на сайт СlimateScanner, і там наразі вже і є ця вся інформація, яка зведена після СОР30.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КЛЮЧКА С.С. Можна буде подивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, ознайомимося. Сподіваюся, порадіємо за прогрес нашої держави порівняно з іншими державами також. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Шановні колеги, є пропозиція наступна. Інформацію Рахункової палати взяти до відома, рекомендувати Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, Міненерго, Мінрозвитку, Міністерству охорони здоров'я, Мінсоцполітики, Мінфіну, Держенергоефективності продовжити роботу над зазначеними рекомендаціями Рахункової палати, в тому числі щодо фінансування кліматичних заходів в Україні. І за результатами інформувати Комітет з питань екологічної політики та природокористування щопіврічно.

Шановні колеги, друге. Це рекомендувати Мінекономіки активізувати роботу над рекомендаціями Рахункової палати про результати аудиту у відповідності на тему: "Оцінка національної політики та заходів України щодо зміни клімату із застосування інноваційного інструменту ClimateScanner INTOSAI", розглянути їх на засіданні колегії і зробити відповідний план заходів реагування. Про результати проінформувати комітет.

Рішення комітету направити до Кабінету Міністрів України,  Рахункової палати, Мінекономіки, Міненерго, Мінрозвитку, МОЗ, Мінсоцполітики, Мінфіну, Держенергоефективності.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

Пан Богданець, навряд чи ви голосуєте, тому що ви....

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу 8 поки що.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В.  Дев'ять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що 10, враховуючи те, що шановна …(Не чути) до нас доєдналася. Вітаю вас.

 

МАГЕРА С.В.  Десять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять.

Дякую, шановні колеги. Дякую. Переходимо до наступного питання. Дякую всім, хто був підключений... розгляд питань кліматичної політики. Дякую вам за вашу роботу і за просування кліматичної політики, важливої  кліматичної політики в нашій країні.

Тож, шановні колеги, наступне питання про результати роботи Державного агентства водних ресурсів України у 2025 році та планів на 2026 рік.

Шановні колеги, я хотів би нагадати, що відповідно до Плану роботи комітету ми починаємо заслуховувати звіти керівників центральних органів виконавчої влади по відповідних предметах відання, компетенції, покладеної на них положеннями про ці органи відповідно до законодавства України.

І першим таким звітом є звіт Голови Державного агентства водних ресурсів України Гопчака Ігоря Васильовича. Плідно готувався цей звіт разом з Едуардом Петровичем Прощуком, керівником відповідного підкомітету нашого комітету.

Едуард Петрович, якщо можна, пару слів вам, предворяючи звіт Ігоря Васильовича. І будемо йти по такому, якщо можна, шановні колеги, по такому шляху. Першим буде звіт Ігоря Васильовича, потім дам слово Ірині Іванівні Овчаренко, керівнику відповідного напрямку в Мінекономіки, потім поспілкуємося і будемо підводити підсумки.

Будь ласка, Едуарде Петровичу.

 

ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, дякую. Вітаю всіх колег.

Так, дійсно, готувався звіт на базі підкомітету, який я маю честь очолювати. І рахую це правильним і потрібним, що ми почали заслуховування відповідних центральних органів виконавчої влади, які є в предметах нашого відання. Тому я пропоную передати слово Ігорю Васильовичу, і вже в такій фаховій, предметній дискусії з депутатами екологічного, і не тільки, комітету, та представниками ...(Не чути) обговорити сьогоднішні питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуарде Петровичу.

Будь ласка, Ігорю Васильовичу. Коротко, 10 хвилин, я сподіваюсь, ви впораєтеся, щодо звітування. І будемо йти далі. Будь ласка, Ігорю Васильовичу.

 

ГОПЧАК І.В. Дякую, Олеже Володимирович. Може, трішки і більше візьму, бо потрібно і 2024 рік зачепити. Але я постараюся лаконічно більше. Дякую.

Шановний голово, шановні народні депутати, я вдячний комітету за можливість доповісти про роботу Державного агентства водних ресурсів України, відомства, від якого напряму залежить водна безпека держави, питне водопостачання мільйонів громадян, стан водних екосистем і виконання європейського зобов'язання.

За останні два роки Держводагентство забезпечило виконання своїх функцій і завдань, і це в умовах повномасштабної збройної агресії, масштабної реорганізації центральних органів виконавчої влади, хронічного недофінансування. За цією роботою стоять конкретні люди, конкретні рішення і конкретні проблеми, які я хочу вам зараз розповісти. І перш ніж звітувати про наш результат, необхідно окреслити контекст, тому що без зрозуміння умов, в яких агентство функціонує, будь-які цифри будуть позбавлені змісту.

І хочу сказати, що насамперед кліматичні зміни та водний дефіцит в світі, зокрема в Україні, а в Україні ми маємо лише 24 тисячі кілометрів квадратних поверхневих вод, це лише 4 відсотки від загальної території держави, і 85 відсотків потреб у воді задовольняється за рахунок поверхневих вод, а ці води є найбільш уразливі до зовнішніх впливів і кліматичних змін, а ще й плюс війна. Дослідження наукових установ, як Шевченка університет і Одеський державний екологічний інститут, показують, що протягом ХХІ століття в Україні за винятком Карпатського регіону водний стік скоротиться майже до 50 відсотків. І це не теорія, це вже відчутна реальність.

І відповідаючи на ці виклики, в 25-му році Держводагентство розпочало оновлення водогосподарських балансів. Це ключовий інструмент для прийняття рішень щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування. І на сьогодні вже затверджено нові баланси по басейнах річок Вісли, Південного Бугу, Дністра, Сіверського Донця та Приазов'я. В цьому році закінчуємо водогосподарські баланси по басейну річки Дніпра.

Наступний такий фактор, який вливає на забезпечення водними ресурсами, це руйнування водної інфраструктури внаслідок збройної агресії. За повномасштабного вторгнення, починаючи з 24 лютого 22-го року по теперішній час, у нас пошкоджено і знищено майна на суму 2,8 мільярда гривень. Це пошкоджено 415 об'єктів на майже 413 мільйонів гривень. Знищено 117 об'єктів на 109 мільйонів гривень. Захоплено 10 тисяч об'єктів. І окремо пошкоджено 92 гідротехнічні споруди на суму 101 мільйон гривень та знищено 33 гідроспоруди на 14 мільйонів гривень. Оцінити збитки, це те, що ми могли оцінити, а оцінити збитки на окупованих територіях взагалі на даний час неможливо. Сама більша проблема в нас є з тим, що було зруйновано найбільше водосховище в Україні, яке має 18 кілометрів кубічних, мало 18 кілометрів кубічних води, і це призвело до зневоднення багатьох областей, які до нього прилягали, над цими викликами і працювало Державне агентство водних ресурсів.

Хочу сказати, проінформувати про ключові результати. Водопостачання населення в умовах війни, пріоритет номер один – це забезпечити населення водою, особливо в тих районах, які постраждали, як я сказав, від руйнації Каховської греблі. Для забезпечення водою міст Миколаєва на Кривого Рогу ми здійснювали подачу дніпровської води каналом Дніпро-Інгулець до Карачунівського водосховища, з якого робилися компенсаційні скиди у річку Інгулець. І за рахунок державного бюджету на сьогоднішній день каналом Дніпро-Інгулець з початку року подано 38 мільйонів метрів кубічних води, а за 25-й рік в цілому 353 мільйони метрів кубічних води.

До жовтня 25-го року в місті Миколаїв отримувалась вода з річки Інгулець, а з 7 жовтня 25-го року запрацював новий водогін, побудований, Нова Одеса – Миколаїв, що подає питну воду з річки Південний Буг. І технічну експлуатацію водогону на сьогодні здійснює Регіональний офіс водних ресурсів в Миколаївській області. За 25-й рік місту подано понад 7 мільйонів метрів кубічних питної води на суму 50 мільйонів гривень. Тобто це один кубічний метр води коштує 7 мільйонів гривень, а водоканал місту вже подає за 90 гривень за метр кубічний води. На 2026 рік Миколаїв вже замовив у нас 38 мільйонів метрів кубічних води, агентство до цього готове, ми будемо здійснювати забезпечення не тільки Миколаєва, а й окремих територіальних громад в межах області.

Крім того, наш офіс обслуговує Казанківський груповий водовід, що забезпечує питне водопостачання близько 20 тисяч осіб в Баштанському районі. Також на виконання розпорядження Кабінету Міністрів  в листопаді-грудні 2025  року наповнено каскад водосховищ Степівське, Вододром, Військове, Данилівське, Нечаянське в Миколаївській області на понад 7 мільйонів метрів кубічних води з річки Південний Буг. Це ми забезпечили резерв для сталого водопостачання регіону.

Введено в повноцінну експлуатацію магістральний водогін Хортиця-Марганець-Нікополь-Покров. Це 119 кілометрів трубопроводів, 8 насосних станцій і потужністю 150  тисяч метрів кубічних на добу.

Відповідно у нас в цьому році, який минув, в 2025 році, стався такий прорив, що відповідно до статті 42 Водного кодексу України вперше за багато років між управлінням каналу Дніпро-Донбас та комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір на послуги,  пов'язані з подачею води.

Протягом листопада-грудня 2025 року здійснено наповнення Краснопавлівського водосховища. Понад 39 мільйонів метрів кубічних води, дніпровської води було закачано 12 насосними станціями каналом Дніпро-Донбас-Краснопавлівське водосховище.

На сьогодні водосховище наповнено на 33 відсотки. Цієї води Харкову вистачить більше ніж на рік. Але у нас є там певні питання, і ми стурбовані тим, що КП "Харківводоканал" перебуває у стані реорганізації і має заборгованість перед управлінням каналу майже на 67 мільйонів гривень за 2025 рік. І оця невизначеність із правонаступником підприємства ускладнює укладення договору на 2026 рік.

Що стосується управління водними ресурсами, то протягом 2024-2025 років проведено 103 засідання міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи водосховищ, комплексного призначення та встановлено майже 33 тисячі режимів роботи штучних водних об'єктів.

Важливо відзначити, що каскад дніпровських водосховищ у 2025 році вдалося наповнити лише на 94 відсотки через маловиражене водопілля в басейні Дніпра. Але попри це користувачі отримали воду у достатньому обсязі.

В 2025 році вперше відповідно до Постанови Кабінету Міністрів про затвердження порядку встановлення обмеження прав водокористувачів видано дев'ять наказів Держводагентства про обмеження прав водокористувачів в умовах маловоддя. Це в басейнах Росі, Південного Бугу, Ворскли, Уборті, Орелі, Сули, Дністра. Обмеження торкнулися 385 водокористувачів. При цьому пріоритет питного водопостачання населення, безумовно, був дотриманий. Це дозволило оперативно зреагувати на маловоддя і захистити пріоритет забезпечення населення питною водою.

Що стосується державного моніторингу якості води, то моніторинг був виконаний понад план в умовах війни. У 2024 році моніторингом було охоплено 98,7 пунктів спостережень, або 533 з 540 передбачених, у зв'язку з військовими діями, де не можна було мати доступ. Програмою виконано 411 тисяч вимірювань. Це становить 122 відсотки від плану.

Збільшення вимірювань понад запланованих у 2024 році, воно не просто так відбулося, воно пов'язане з реагуванням Держводагентства на забруднення річок Сейм та Десна. Водогосподарськими організаціями проводився щоденний моніторинг поверхневих вод у басейні річки Десна у межах Сумської, Чернігівської і  Київської областей. І за період серпень-жовтень 2024 року відібрано 770 додаткових проб води, виконано майже 12 тисяч додаткових вимірювань.

У 2025 році повністю виконано Програму державного моніторингу вод. Проведено 360 тисяч вимірювань. Це становить 102, понад 102 відсотки від річного плану. Програма включає 547 пунктів моніторингу, в тому числі 139 на водозаборах для питної потреби, і 43 на транскордонних ділянках.

В повному обсязі моніторинг виконаний в басейнах Дністра, Дунаю, Вісли, Південного Бугу та Причорномор'я, частково в басейнах Дніпра та Дону через обмежений доступ і військові дії. Тимчасово ми не виконуємо в басейнах річок Приазов'я через окупацію Російської Федерації.

У 2024 році лабораторія моніторингу вод Північного регіону, яка знаходиться в місті Вишгород, отримала сертифікат, пройшла акредитацію за стандартом ДСТУ ISO 17025. А у 2025 році ще дві лабораторії моніторингу вод Південного регіону у місті Одеса та Східного регіону у місті Слов'янськ також отримали дану акредитацію. Таким чином на сьогоднішній день всі чотири основні лабораторії Держводагентства акредитовані відповідно до європейських вимог.

Проте у нас є критична потреба фінансування моніторингу. При річних потребах у 24 мільйони гривень фінансування у 25-му році становило лише 12 мільйонів гривень, це 50 відсотків від потреби. Виконувати план понад норму за половину фінансування – це щоденний подвиг наших фахівців, що не може тривати безкінечно. Крім того, виконання європейських зобов'язань у частині моніторингу передбачає придбання принципово нового обладнання: газорідинної хроматографії, а також спектрометрії. Попередня оцінка таких потреб 232 мільйони гривень на модернізацію чотирьох регіональних лабораторій.

Крім того, ми здійснюємо дозвільно-погоджувальну діяльність та облік водокористування. Держводагентство є основним регулятором доступу до водних ресурсів України. В 24-му році опрацьовано 6 тисяч заяв, видано 3 тисячі 996 дозволів, видано 2 тисячі 351 відмову, відкликано тисячу 700 дозволів. А в 25-му році опрацьовано 6 тисяч 667 заяв, видано 3 тисячі 155 дозволів і відкликано тисячу 500 дозволів. Ще хочу сказати, в 24-му році погоджено тисячу 234 паспорти водних об'єктів, 934 договорів оренди, в 25-му році – 670 паспортів водних об'єктів, 614 договорів оренди.

Основні наші пріоритети – це є екологічне оздоровлення басейну річки Рось. Там зроблена масштабна робота на місцях. Відповідно до порушених в петиції на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України Кабміном України прийнято розпорядження 648 і розроблений план дій. Планом дій передбачено виконання 42 заходів. На період з 24-го по 30-й рік Держводагентство є виконавцем або співвиконавцем 23 заходів. З 24-го року розпочали виконання заходів, і на сьогоднішній день виконано 6 заходів, а 17 – в процесі виконання.

В 25-му році прийнято три постанови Кабінету Міністрів відповідно до вимог Водної рамкової директиви про встановлення певних обмежень, які були включені в план заходів по річці Рось. Ми провели інвентаризацію та сформували попередній перелік гідротехнічних споруд, що потребують знесення. Уточнили дані щодо лінійних водних об'єктів, розробили та затвердили водогосподарських баланс річки Рось. Розроблено онлайн-платформу річки Рось, куди інтегровано інтерактивну карту. Зроблений дашборд щодо стану виконання даного плану дій. І реалізація заходу плану дій щодо комплексного розв'язання проблем басейну річки Рось буде продовжений в 2026 році.

Що стосується нормативно-правової діяльності, то в нас є 8 нових НПА. І попри реорганізацію урядових структур агентство забезпечило прийняття 3 постанов Кабінету Міністрів та розробило  5 проектів нормативно-правових актів, це: Постанова Кабінету Міністрів № 327, порядок обмеження прав водокористувачів в умовах маловоддя; Постанова Кабінету Міністрів 648, приведення дозвільних процедур у відповідність до Закону "Про адміністративну процедуру"; Постанова КМУ № 1626, це оновлення переліку забруднюючих речовин, нормування скидів, який відтепер частково відповідає Водній рамковій директиві. І паралельно розроблено проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо збереження водності річок та врегулювання питань безхазяйних гідроспоруд, а також низку наказів Мінекономіки для вдосконалення дозвільної процедури.

Що стосується міжнародного співробітництва, то в 24-му році проведено 27 засідань, а в 25-му році проведено 22 засідання в рамках виконання двосторонніх міжурядових угод щодо співробітництва на прикордонних водах.

Наприклад, у листопаді 24-го року в місті Кишиневі відбулося 5-е засідання дністровської комісії, в 25-му році було проведено 57 міжнародних заходів, з яких 32 планових, 25 позапланових було. Найголовніше, що Україна урочисто прийняла головування у Міжвідомчої комісії захисту річки Дунай, це найбільш престижна така міжнародна позиція в нашій сфері. І наш працівник, вона зараз працює в Мінекономіки, очолює, стала президентом даної комісії.

Міжнародна технічна допомога в нас активно реалізується, проєкти з Фінляндією – моніторинг якості води та оцінки збитків довкілля, з Данією – стратегічне співробітництво водних ресурсів до 2028 року, програма EU4Green Recovery, проєкт ГЕФ ПРООН басейн Дніпра, а також водагентство включено до Бюро водної конвенції ООН на 2025-2027 роки.

Що стосується євроінтеграції, наближення до стандартів ЄС, Держводагентство є співвиконавцем 14 актів ЄС в рамках переговорного процесу Розділу 27 "Довкілля та зміна клімату". Нами підготовлені таблиці відповідності законодавства на відповіді на питання Європейської комісії.

В 2024 році Кабінет Міністрів затвердив дев'ять планів управління річковими басейнами на 2025-2030 роки.

З січня 2025 року в нас почався перший цикл виконання планів управління. На сьогоднішній день виконано шість заходів уже, близько 30 відсотків від загальної кількості в роботі знаходиться. В 2025 році проведено 40 засідань басейнових рад, створено 12 міжвідомчих робочих груп із реалізації планів управління річковими басейнами, підписано Декларацію про співпрацю в басейнах Дніпра та Дунаю. Ключові висновки. Це 96 інвестицій для реалізації планів управління річковими басейнами потрібні будуть для будівництва та реконструкції очисних споруд і мереж водовідведення. Це означає, що реформа водна неможлива без масштабних капіталовкладень в комунальну інфраструктуру.

Хочу сказати, що в 2024 році з метою водозабезпечення і підвищення рівня доступу населення до води на постраждалих внаслідок військових дій територіях дев'яти областей була Держводагентством розроблена концепція державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій до 2030 року. І урядом прийнято відповідний акт для схвалення концепції та затвердження програми Постанови 884 - Державна цільова програма комплексного водозабезпечення території, яка зазнала впливу воєнних дій на період до 20230 року. Реалізується для відновлення водозабезпечення населення та економіки території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Кіровоградської, Одеської, Харківської та Херсонської областей. Це ті області, які постраждали внаслідок руйнації Каховської греблі, водосховища.

Відповідно до програми Держводагентство є замовником її. Обсяг фінансування – 5,4 мільярда гривень. Програма включає  60  заходів. На 2025 рік програмою заплановано 36 заходів на суму 11,7 мільярда гривень, з яких для Держводагентства передбачено 1,7 мільярда гривень, а Мінфіном виділено лише 891 мільйон гривень.

І незважаючи на недостатній обсяг фінансування, були виконані такі роботи: перекидання водоканалом Дніпро-Ігнулець  для водозабезпечення  Миколаєва та Кривого Рогу – 627 мільйонів; наповнення каскаду водосховищ з метою сталого водопостачання Миколаївської області – 34 мільйони; здійснення природоохоронних заходів  та створення резервного запасу води в Краснопавлівському водосховищі – на понад 100 мільйонів гривень.

І хочу сказати, що Держводагентство виконує захист критичної  інфраструктури. До реєстру об'єктів критичної інфраструктури включено 56 об'єктів Держводагентства, на всіх здійснюються заходи захисту, встановлені габіони, світломаскування, резервне енергозбереження, укриття для персоналу.

Фактичне фінансування захисту значно нижче потреби. І для повноцінного захисту необхідно 128 мільйонів  гривень. Це без протиповітряного захисту. Ну, і плюс орієнтовно десь 208 мільйонів гривень на засоби РЕБ та протиповітряний захист.

Ну, і хочу перейти під кінець на системні проблеми, які потребують невідкладної уваги. Це  саме головне,  це  хронічне недофінансування галузі, це ключова системна проблема. Наведу конкретні цифри.

В 2026 році основну бюджетну програму було зменшено на 491 мільйон гривень. При цьому додаткова потреба за основною бюджетною програмою в цілому для Держводагентства для всіє України становить 3,7 мільярда гривень (це матеріальний резерв), захист критичної інфраструктури, моніторинг, тарифи на електроенергію, заходи захисту вздовж дніпровських водосховищ і таке інше. І захист від шкідливої дії вод, це  нам потрібно 159 населених пунктів захистити. Маючи 25 тисяч садиб, 68 гектарів сільськогосподарських угідь, необхідно додатково 4,2 мільярда гривень. На модернізацію лабораторій для виконання євровимог, як говорилося, 232 мільйони гривень, і на державну цільову програму недофінансування складає 792 мільйони гривень.

І основна ще задача, яку ми зараз виконуємо, і як-то кажуть Держводагентство над цим плідно працює разом з Держрибагентством, це передача меліоративного майна зі сфери управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства. І станом на сьогоднішній день до сфери управління Держрибагентства передано все меліоративне майно в 11 областях, підписано спільний наказ на передачу майна та формуються акти приймання-передачі ще у 3 областях. За результатами досягнутих домовленостей з Мінекономіки передача решти меліоративних систем планується у І –ІІ кварталі 26-го року ще у 9 областях, це західні області, де немає зрошення, а лише осушення.

Також слід зауважити, що до сфери управління Держводагентства ми не передаємо об'єкти інженерної інфраструктури, які відповідно до повноважень закріплені в статті 16 Водного кодексу України. Вони виконують функції зокрема забезпечення потреб населення і галузей економіки в водних ресурсах, здійснення їх між басейнового перерозподілу, здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод, здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, включаючи сюди протипаводковий захист сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь.

Ще хочу окремо звернути увагу, що до другого читання готується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, № 7577, до якого Держводагентством неодноразово надавались застереження та зауваження, зокрема в частині неприпустимості віднесення каналів державного значення до меліоративної системи та їх складової, оскільки відповідно до Закону України про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації канал державного значення – це канал, який забезпечує перекидання води у маловодні регіони або здійснює міжбасейновий розподіл або внутрішньобасейновий розподіл, тому ці канали недоцільно виводи зі сфери управління Держводагентства.

Ще одна проблема у нас є, це аварійно-матеріальний резерв. Держводагентство забезпечує накопичення відомчого аварійного матеріального резерву для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій. Цей резерв у нас сформований лише на 22 відсотки від нормативної потреби, це у зв'язку з недофінансуванням галузі. І недостатній обсяг резерву унеможливлює оперативне реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з льодоходом, пропуску паводку та повені.

Що стосується фонду розвитку водного господарства, то на сьогоднішній день розробляється новий порядок використання коштів, передбачених в державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь та першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням. І Держводагентство вважає за доцільне зосередити фінансування на завершення раніше розпочатих об'єктів будівництва, оперативного реагування на події, спричинені шкідливою дією вод, та на реалізацію проєктів, які мають важливе соціально-екологічне значення. Для прикладу можу навести нове будівництво водозахисної дамби на річці Сівка  в місті Калуш біля Домбровського кар’єру Калуського району Івано-Франківської області, вартість якої 50 мільйонів гривень.

За даними фахівців ризики прориву води з річки Сівка в Домбровський кар’єр може зменшити будівництво водорегулюючого вузла в районі розподілу води річки Сівка та водозахисної дамби. Так цей захід, нове будівництво, проте потребує негайного вирішення питання щодо фінансування у зв'язку з невідкладною потребою для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій.

І хочу окреслити п'ять пріоритетів на 2026 рік, які має Держводагентство.

Перший пріоритет. Це євроінтеграція в водній політиці. Це гармонізація законодавства з директивами ЄС. Координація виконання планів управління річковими басейнами. Розробка чотирьох нових нормативних актів щодо відшкодування витрат на водні послуги. Держводагентству продовжити підготовку матеріалів в переговорному процесі щодо розділу ХХVII.

Другий пріоритет. Це моніторинг якості води. Це впровадження державного моніторингу в семи річкових басейнах. Це модернізація лабораторій за умови виділення коштів або  міжнародної технічної допомоги. Дослідження забруднень річкових басейнів внаслідок військових дій.

Третій пріоритет. Це водозабезпечення в умовах війни та зміни клімату, встановлення 15 тисяч режимів роботи штучних водних об'єктів. Будівництво понад 5 кілометрів водопровідних мереж, понад 40 кілометрів групових водопроводів на постраждалих від війни територіях, продовження забезпечення водою Миколаєва, Харкова, Кривого Рогу.

Четвертий пріоритет. Захист від шкідливих дій вод. Це будівництво захисних дамб, берегоукріплень, розчищення русел річок і реконструкція гідротехнічних споруд.

І п'ятий пріоритет. Це цифровізація. Залучення до створення державної інформаційної системи мультикадастру в частині формування Державного водного кадастру за розділом "Поверхневі води" щодо обліку поверхневих водних об'єктів в складі Державного земельного кадастру в межах реалізації експериментального проєкту. Запровадження додаткового функціонального розділу е-Вода, електронних адміністративних послуг на єдиній екологічній платформі "ЕкоСистема" для електронного оформлення дозволів на спеціальне водокористування та взаємодії з бізнесом і органами влади, що сприятиме підвищенню прозорості, доступності і оперативності надання відповідних послуг.

Головний акцент діяльності агентства на 26-й рік – це поєднання виконання євроінтеграційних зобов'язань з оперативним реагуванням на виклики війни та кліматичних змін.

Хочу звернутись до комітету. Шановні депутати, в рамках сьогоднішнього засідання Держводагентство просить підтримати комітет у розв'язанні трьох конкретних питань.

Перше. Збереження та збільшення бюджетного фінансування галузі. Бюджет 26-го року зменшено, тоді як потреби зростають. Просимо ініціювати перегляд бюджетних призначень Держводагентства з урахуванням реальних потреб, або щонайменше виділення додаткових коштів на захист від шкідливих дій вод та модернізацію лабораторій.

Друге. Це раціональне використання коштів для Державного фонду розвитку водного господарства шляхом спрямування їх на завершення раніше розпочатих об'єктів будівництва та оперативного реагування на події, спричинені шкідливою дією вод, які мають соціально-екологічні значення.

Третє. Накопичення відомчого матеріального резерву. Просимо підтримати позицію Держводагентства щодо забезпечення накопичення відомственного  матеріального резерву для оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з пропуском паводків та повеней.

І підсумовуючи, виконання завдань в умовах повномасштабної війни, реорганізація системи управління та суттєвого недофінансування, це результат в нас щоденної роботи тисячі фахівців водогосподарської галузі по всій Україні, тому що водна безпека України –  це питання безпеки держави, а вода – це не просто ресурс, це умови існування країни. І саме тому ми сьогодні тут, щоб разом знайти рішення, які дозволять галузі не просто вижити, а розвиватися відповідно до євроінтеграційних умов.

Дякую за увагу. Готовий до запитань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу таку докладну повну доповідь, Ігорю Васильовичу. Дякую за роботу, яку ви проводите як ви особисто, так і Держводагентство, всі ваші підлеглі в частині системної роботи в частині розвитку водного господарства, управління водним господарством, використання, відтворення поверхневих водних ресурсів, збереження, збереження водності нашої країни. Дійсно, великий обсяг роботи, яку ви здійснюєте щоденно. Велика кількість питань, які в мене були, ви на них відповіли вже в своєму виступі.

В мене є поки що тільки єдине питання. Ви жодного разу не торкнулися питання збереження і обліку використання підземних вод нашої країни. Ми з вами розуміємо, що в тих обставинах, в яких знаходиться населення, промисловість і сільське господарство, використання підземних вод збільшується з кожним роком. На жаль. І цьому негативно сприяло і фактично осушення найбільшого водосховища нашої країни. Ми знаємо, яке навантаження є на використання підземних вод в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Одеській областях. Якщо можна, коротко розкажіть які кроки робляться з боку Держводагентства  в цьому  питанні стосовно обліку,  використання і запобігання надмірному використанню підземних вод нашої країни. Будь ласка.

 

ГОПЧАК І.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Насамперед  Держводагентство, ми дотичні до використання підземних вод безпосередньо в секторі видачі спецдозволів на водокористування. Облік і моніторинг якості води проводить Держгеонадра, але слушне зауваження, оскільки вже останні три роки вони недофінансовуються і реальної цифри ми не знаємо щодо якості води і щодо кількості води. Хоча кожен раз, коли до нас надходять запити на видачу дозволів на спецводокористування, ми разом з Держгеонадрами опрацьовуємо дане питання, вони нам надають свої висновки.

Але думаю, що повинно було б, гарна ідея була б, коли всі водні ресурси підземні і поверхневі були б зосереджені, і морські води, і гідрометод… Також ще ми маємо проблему не тільки з кількістю підземних вод, ми маємо на сьогоднішній день з нового року проблему з кількістю і поверхневих вод. Тому що до нас надійшов лист Укргідрометслужби, що вони з початку січня перестають нас інформувати про довгострокові прогнози, а інформують лише на 10 днів. І в цих умовах ми маємо встановлювати режими, особливо на великих водосховищах комплексного призначення. Це була б дуже гарна ідея, якби сконцентрувати ці всі можливості в одному органі виконавчої влади, щоб вони могли і контролювати, і виконувати дані заходи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що за наслідками цього комітету і наступних засідань ви разом з Едуардом Петровичем, разом з комітетом опрацюєте ці та інші питання.

Шановні колеги, чи є запитання до Ігоря Васильовича? Будь ласка, Едуарде Петровичу.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимировичу. Дякую, Ігор Васильович, за таку об'ємну докладну доповідь.

Дійсно, багато питань до обговорення відпало. Перш за все хочу подякувати вам особисто і всім працівникам галузі, що незважаючи на всі виклики, які в багатьох галузях і вашій зокрема, ви достойно виконуєте свої функції, завдання і продовжуєте працювати на благо України.

Стосовно питань, я хотів спитати стосовно плану управління річковими басейнами, які є головним інструментом реалізації стратегічної цілі Водної рамкової Директиви ЄС, а саме: досягнення доброго стану вод. В якій мірі нині забезпечена узгодженість фінансування заходів в плані управління річковими басейнами з... і плану відновлення України? Можливо, це питання не до вас, можливо, до міністерства, але, власне, як, наскільки синхронізуються ці процеси. Це перше питання.

Ви частково затронули питання, можливо, і повені, і що розпочався льодохід, я представляю Прикарпаття і це питання завжди актуальне в Карпатському регіоні. Наскільки ви готові, які заходи будете впроваджувати в разі потреби і що у вас з фінансуванням, можливо, якась підтримка потрібна з цього приводу?

Дякую.

 

ГОПЧАК І.В. Дякую, Едуард Петрович. 

Насамперед перший рік із шестирічного циклу виконання планів управління річковими басейнами пройшов. Виконання плану заходів – ми позбирали всіх зацікавлених сторін, це тобто із територіальних громад, з обласних військових адміністрацій, ЦОВВ, які є виконавцями даних заходів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів ми до 1 лютого мали це все зробити, ми виконали це завдання, а до 1 березня ми маємо узагальнити і подати до Кабінету Міністрів узагальнений результат виконання плану заходів за перший рік.

Але ми кожен рік проводимо, не кожен рік, неправильно я сказав, кожен квартал, започаткували таку ініціативу: в кожному басейному управлінні проводимо комунікаційний захід щодо виконання планів заходів, планів управління річковими басейнами. На цих платформах ми проводимо, збираємо всі басейнові управління, є органи виконавчої влади, є європейські наші  експерти і є, що головне, органи управління обласними і територіальними громадами. Це безпосередньо такий майданчик, де ми комунікуємо про те, що наші плани заходів це не тільки Держводагентство, це виконання 98 відсотків заходів. Це є комунальні підприємства, які належать територіальним громадам, місцевим органам влади, комунікуємо, щоб їхні заходи були включені до місцевих програм, спільно з нашими басейними управліннями територіальні громади і керівники ОВА на засіданнях проводять наради, ми говоримо на цих комунікаційних заходах, для того щоб забезпечити фінансування даних заходів, тому що це відповідальність України перед Європою, це європейський документ, який затверджений Кабінетом Міністрів України. Це наше зобов'язання, і за цим питанням дуже уважно слідкують.

Як я сказав, вже шість заходів було виконано. Це з нашої, даної інформації, що я знаю, бо був присутній на цих комунікаційних заходах. А вже в березні ми вам точно і на комітет подамо детальний звіт по виконанню всіх планів заходів по дев'яти басейнових управліннях.

І що хотів ще сказати? Може, щось не добавив ще, що ми мали проговорити питання. Едуард Петрович, на все відповів? Чи я щось...

 

ПРОЩУК Е.П. Друге питання було, готовність... повені, льодохід, Карпатський регіон і інші регіони.

 

ГОПЧАК І.В. Едуард Петрович, так, Держводагентство провело комунікацію з водогосподарськими організаціями. У нас є накопичений матеріальний резерв, його, дійсно, не вистачає, але ми обстежили гідротехнічні споруди свої, підготувалися до пропуску повені і паводків. Водогосподарські організації прозвітувалися листами на Держводагентство про повну готовність до пропуску повені, паводків і льодоходу. І ми повністю готові до весняного водопілля. Встановлені режими, підготовлені резерви у водосховищах, зроблені в межах тих фінансувань, які надані, ремонтні роботи.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую за відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Юріївна, будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Доброго дня, колеги. Дійсно, більшість запитань вже фактично відпало. Дякую за дуже детальний звіт. Ігорю Васильовичу, дякую за роботу вашу, роботу команди. Вона, дійсно, надважлива, тому що питання екологічної безпеки є важливою частиною національної безпеки, а водна безпека є в пріоритетах. Але, знову ж таки, з нашої точки зору, ми говоримо за питання європейської інтеграції, питання взагалі подолання цих наслідків рашистської навали і, звісно, питання подальшого відновлення.

У мене, можливо, зараз таке швидке запитання виникло. Розумію, що європейська інтеграція потребує дуже таких, наскрізних комунікацій і побудові партнерства з країнами Європейського Союзу. І нещодавно на одному із заходів говорила з парламентарями з Франції, з колегами з Литви і Нідерландів, вони говорили про переймання досвіду роботи окремих структур, зокрема Агенції водних ресурсів, і про підтримку людського капіталу, організацію програм підвищення  кваліфікації, розвитку, з науково-дослідними інституціями. Мені дуже цікаво, чи є такі плани. Тому що з боку, наприклад, наших партнерів вони можуть допомогти забезпечити переймання, отримання додаткового досвіду і вивчення європейських практик інституцій спроможності, розвитку знову ж таки кадрів. Якщо є такі плани, поділіться. Якщо ні, я думаю, що Едуард Петрович, є цікаві пропозиції від колег наших парламентарів, я думаю, варто їх брати в роботу і максимально долучати агенцію до подібних практик.

Дякую.

 

ПРОЩУК Е.П. Юлія Юріївна, готові долучатись. Дякую за можливість. 

 

ГОПЧАК І.В. Юлія Юріївна, хочу сказати вам таке, що Європейською комісією в 2025 році було схвалено в нас три заявки Держводагентства на проведення навчальних візитів в рамках інструменту інституційної розбудови ТАІЕХ. Це, зокрема, в жовтні 2025 року відбувся візит до Австрійської Республіки на тему: "Управління водними ресурсами в умовах зміни клімату (впровадження заходів з адаптації та пом'якшення наслідків клімату)". В листопаді  2025 року відбувся візит до Португалії  на тему: "Посилення інституційної спроможності лабораторій Держводагентства в частині хімічного моніторингу відповідно до директив 2008 та 2009". І і в першому кварталі  2026 року запланований візит до Королівства Нідерландів на тему: "Вдосконалення Державного водного кадастру за розділом  "Поверхневі води" із використанням інструменту ГІС". Тобто ми в цьому направленні рухаємося.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю.  Молодці. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за запитання, Юлія Юріївна. Дякую Ігорю Васильовичу.

Шановні колеги, чи хтось ще хоче висловитися, задати питання?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, дозвольте буквально пару  слів. Я  хотіла навіть не питання задати, а я хотіла щиро подякувати Ігорю Васильовичу і долучитися до тих слів подяки, які вже прозвучали, і всій команді Держводагентства. Тому що ми дійсно бачимо і ефективну комунікацію з комітетом, ми бачимо реальні кроки, реальні дії в умовах, які дійсно і недофінансування, і складні інші умови організаційні, і виклики, пов'язані з війною. Але Ігор Васильович, він завжди поруч, він завжди реагує і він завжди з комітетом. Велика подяка. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, Олена Володимирівна. Дякую за теплі слова. Дійсно, підтверджую це.

Шановні учасники, у мене була пропозиція, пане Петро, Тетяна Валентинівна, до нас долучився наш колега Олександр Ковальчук. Давайте ми надамо слово все ж таки Мінекономіки і вже за наслідками з доповіді Мінекономіки ми будемо задавати питання, які будуть стосуватися як діяльності Держводагентства, так і співпраці і формування політики в цій частині Мінекономіки.

Тому, шановні колеги, якщо дозволите, якщо немає заперечень, то я хотів би надати слово Ірині Іванівні Овчаренко. Ірина Іванівна, прошу вас доповісти на комітеті, яким чином відбувається, я впевнений, плідна співпраця з Держводагентством, як ви формуєте політику, які є завдання з боку Мінекономіки, складової Міндовкілля і Мінекономіки, і яку проблематику ви бачите і шляхи її вирішення на наступний рік.

Будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Дякую за надане слово.

Олеже Володимировичу, шановні народні депутати! За результатами 2025 року, зокрема і міністерством проводилась оцінка Голови Держводагентства, міністр оцінив роботу на рівні позитивної оцінки. Зокрема, на достатньому рівні оцінено виконання програми моніторингу вод, яка в повному обсязі виконана при обмеженнях, які пов'язані з війною, продовжено євроінтеграційний напрямок. І достатньо таким вагомим внеском, який вирізняє 2025 рік, це масштабне наповнення Державного кадастру за розділом "Поверхневі водні об'єкти", що створює і базу даних, і для прийняття управлінських рішень, і взагалі інформаційний ресурс.

Що водночас потребує посилення, це робота в напрямку в енергонезалежності та енергоефективності водогосподарських об'єктів, особливо стратегічних і насосних станцій, для прикладу тих, які забезпечують перекачування річок до каскаду дніпровських водосховищ, або ж для прикладу насосної станції, яка перекачує стоки міста Києва. І це сьогодні в ситуації, яка у нас склалася з енергетичним блоком, є досить актуальним, і потрібно в цьому напрямку посилювати роботу.

Потребує підвищення рівня залученості міжнародних фінансових інституцій, зокрема впровадження механізму публічного приватного партнерства для реалізації в тому числі і заходів, які в програмі планів управління річковими басейнами, а також залучення матеріально-технічної допомоги проєктів міжнародної допомоги на реалізацію нітратної  директиви, яка до цього часу у нас, ну, є блок, який має на меті визначення зон вразливих до накопичення нітратів. На 2025 рік... на 2026 рік є потреба по пріоритизації.

Також потребує змін підхід до створення інформаційної бази щодо реального водного водогосподарського балансу. Ігор Васильович уже говорив, але це досить серйозна проблематика, оскільки це може  ставити під ризик видачу дозволів на спецводокористування в обсягах, які перевищують взагалі наявні водні ресурси у водних об'єктах.

Тому міністерством було рекомендовано і скориговано пріоритетність діяльності Держводагентства на 2026 рік до чотирьох основних, ну, таких напрямків  і рекомендовано не розпорошуватися, а тримати в фокусі саме оці основні чотири напрямки. Перший. Це євроінтеграція, це моніторинг вод, встановлення режимів роботи штучних водних об'єктів, а також  водогосподарських систем, а також контроль за їх дотриманням, а також цифровізація та енергоефективність.

В плані цифровізації також було вже сказано, де у нас міністерство вбачає… Просто, щоб не дублювати це, Ігор Васильович вже сказав ту пріоритетність на 26-й рік, яку визначає міністерство, і видача дозволів на спецводокористування, і створення і мультикадастру на базі геокадастру, який буде наповнюватись в трьох блоках, як це передбачено Державним водним кадастром. Але перший пілотний проєкт у вигляді експериментального проєкту буде саме на базі поверхневих водних об'єктів утворюватись.

Також плануємо на цей рік прийняття таких ключових нормативно-правових актів. Перше. Це порядок відшкодування збитків, завданих недобросовісними водокористувачами. І це є вагомим кроком в налагодженні відносин між водокористувачами. Бо до цього часу була невизначеність, і водокористувачі не відчували своєї відповідальності щодо здійснення своєї господарської діяльності. Цей нормативно-правовий акт буде визначати, чи той суб'єкт господарювання, який своїми діями призвів до збитків іншого водокористувача, підлягає, тобто має відшкодувати відповідні збитки.

Також в цьому році плануємо впровадити екстериторіальність щодо видачі дозволів на спецводокористування. Буде розширено перелік показників державного моніторингу вод відповідно до розширеної лінійки показників за європейським регламентом. 

Про мультикадастр я вже сказала. Також розробляється проект постанови, який планується до травня місяця прийнятись Кабінетом Міністрів.

І у фокусі пріоритетності на 26-й рік також є, він, в принципі, вже і доопрацьований, і на фінальній, на фінішній прямій знаходиться в Мін'юсті та НАЗК, законопроект, який довгий час напрацьовувався, Ігор Васильович про нього говорив, це про збереження водності, визнання безгосподарських об'єктів, споруд і в тому числі впровадження екологічного стоку.

Але ми… як би погодження цього законопроекту в попередні рази зазнавало великої критики і був кардинально перепрацьований, і зараз він іде як зміни до Цивільного кодексу та інших законів за рекомендацією Мін'юсту і як би доопрацьовано з зауваженнями центральних органів виконавчої влади і теж до травня місяця плануємо подати до Верховної Ради.

Щодо проблематики і пріоритетних задач на 25-й рік в тому числі, які пов'язані з політикою, я повідомила. Задавайте питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую, Ірина Іванівна. Щиро дякую за вашу плідну співпрацю з Держводагентством. Щиро дякую за підтримку Держводагентства, за високу оцінку діяльності Держводагентства і особисто Ігоря Васильовича.

І в черговий раз хотів би просити вас як представника Мінекономіки, органу, який формує політику в сфері водної політики і захисту природних ресурсів, навколишнього природного середовища, приділяти більшу увагу саме водній політиці і, дійсно, ми очікуємо від вас законопроекти, той законопроект, про який ми чули, і який, безумовно, стане підставою для зміни багатьох питань в водній політиці і забезпечення водогосподарського балансу, що є для нас вкрай важливим, для нашої країни, для всіх водокористувачів. Безумовно, ми готові опрацьовувати його, підтримувати його. Хотілось би ще на стадії підготовки його до подання до Верховної Ради його побачити. Точно ми дамо вам додаткові пропозиції, можливо, вони будуть відкориговані ще на цій стадії. Це нормальний підхід для підготовки законопроектів, коли ще до його подачі до Верховної Ради з боку уряду проводяться консультації з Верховною Радою. Тож очікуємо від вас.

Окремо хотів би зазначити, що від вас очікуємо забезпечення належної співпраці між Держводагентством і Держмеліорацією, доведення до кінця тих спірних питань, які була впродовж багатьох років у частині передачі об'єктів водогосподарських комплексів, що забезпечують меліоративну функцію. Залишення при цьому на балансі Держводагентства тих об'єктів, які забезпечують безпосередньо функцію Держводагентства, про що вже неодноразово казали і ми на комітетах, й Ігор Васильович сьогодні підкреслив. Власне, в цьому є одне з головних завдань, задач Мінекономіки і вас як профільного заступника. Дякую.

Шановні колеги, у кого є запитання, давайте тоді переходити до запитань як до Ірини Іванівни, так, і до Ігоря Васильовича. Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Ірина Іванівна, коли ви були у нас на комітеті, ми піднімали питання шахтних вод Кривбасу. І це проблема глобальна, це проблема, яка загрожує безпеці регіону. Я щиро дякую за позицію голові комітету, який відзначив, що скидання шахтних вод – це практика порочна. Вона в нас продовжується багато років, коли в нас є всі можливості вирішити питання кардинально.

Дякую Ігорю Олеговичу Зубовичу, який на базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства створив робочу групу, ініціював її створення. І де представники Кривбасгеології, Кривбаспроекту показали рішення, завдяки яким можна закачувати шахтні води у глибоконосні водоносні горизонти.

Скажіть, будь ласка, чому вже пів року ця група… ви взагалі знаєте про її існування? Які ваші кроки реальні, практичні по вирішенню проблем утилізації шахтних вод Кривбасу? Чому не працюєте, ви не долучаєтеся до вирішення таких важливих питань?

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І.  Дякую за запитання. Я знаю про цю групу. Я не є її керівником, тому я не можу коментувати, чому вона не збирається. Але в робочому порядку ми зустрічаємося з розробниками альтернативного проєкту щодо закачування в підземні горизонти шахтних вод. Наразі ми… вони розробили робочий проєкт, який пройшов… Ми збиралися, двічі ми збиралися, були наради, в Держгеонадри отримали погодження. Зараз проходять ОВД на фінальній стадії. Після того, як буде ОВД, вони зможуть продовжити роботу. Тому в цьому напрямку робота ведеться, вона ще не завершена, і це не так швидко. Ну, така інформація.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я дякую. І дуже прошу залучати і членів комітету, і депутатів від регіону для того, щоб ми розуміли, що відбувається, і були в курсі подій, і при необхідності надавали якусь допомогу, і дійсно діяли разом в синергії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Будь ласка, Юлія Юріївна. Потім Тетяна Валентинівна, потім Олександр Ковальчук.

Будь ласка.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую.  У мене, можливо, до Міндовкілля, до пані Ірини буде питання. Стосовно виступу у звіті Голови Держводагентства ми почули, що є системна проблема передачі річок як меліоративні канали. Що ви робите для того, щоб річки залишалися у державній власності? Це принципове питання для нас. Конкретні державницькі кроки  з вашого боку дуже важливо почути.

І друге питання. Ми все-таки проговорюємо питання водної політики. Але на попередній зустрічі я підняла питання, ми говоримо за екологічну дипломатію, водну дипломатію, питання морської політики не менш важливе. Тому що Держводагентство координує питання басейнових управлінь, да, і безпосередньо річки, які ідуть в Чорне, Азовське море, стан водних ресурсів, стан морських ресурсів дуже важливі. І тут питання ратифікації High Seas Treaty, це питання і європейської інтеграції, це Угода про відкрите море, Україна підписала в 2025 році, і це великий крок. Коли будуть кроки по підготовці законопроекту по ратифікації? Чи ведуться перемовини з МЗС? Дуже важливо почути це питання, тому що воно не менш важливе для всіх нас.

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І.  Дякую. Дякую за запитання.

І почну, мабуть, з кінця, щодо ратифікації угоди, яка була підписана міністром економіки в Штатах стосовно морської дипломатії. Законопроект розроблено. Зараз ми знаходимося на фінальній стадії, пройшли Мін'юст. Сама угода, ну, є нюанси по самій як би юридичній процедурі, і зараз,  скажімо так, м'яч на стороні МЗС. І ми будемо, ну, найближчим часом законопроект з'явиться у Верховній Раді.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. І перше питання.

 

ОВЧАРЕНКО І.І.  Перше питання, ви говорили про річки, які канали передаються. Значить, історія досить і проста, і складна, і в залежності від того, під яким кутом зору ви її розглядаєте. Насправді гідротехнічні споруди не пов'язані з річкою, і річки нікуди не можуть передаватися і не будуть передаватися і будуть підчинятися виключно Водному кодексу і всім вимогам, і всім правилам поведінки, незалежно чи на тій річці є гідротехнічна споруда у вигляді водоприймача, чи немає у вигляді водоприймача споруди. Це не вся річка, а виключно ділянки. В ділянці річки розташований, ну, як говорять, канал. Але це не вся річка, це тільки частина, водоприймач. Якщо взяти ДБН, це будівельні норми, за якими воно створювалось, це є гідротехнічна споруда, яка всередині річки. Не річка. І якраз законопроект 7577, він і розрегульовує цю історію і говорить, що таке споруда і що це істотно змінений об'єкт водний і споруда знаходиться в ньому, яка його змінила. Тобто цієї застороги стосовно приватизації річок чи передачі в якісь управління, воно знімається в законопроекті 7577. Можна почитати або окремо ми можемо зустрітись і про це поговорити.

Друге. Є рішення Верховного Суду, свіже рішення, в якому… здається, це навіть і Вінницька область, там, де відповідно до Цивільного кодексу визнається, і це як юридичний прецедент вже на слідуючи приклади повторюється, коли гідроспоруда, яка знаходиться на водному об'єкті, визначається як частиною того об'єкту водного і за Водним кодексом, і за Конституцією водний об'єкти не може комусь належати крім народу України. Тобто навіть ця гідротехнічна споруда не може бути приватизована за практикою застосування і сьогоднішнього законодавства без розрегулювання і визначення, як це передбачено 7577. Тобто навіть якщо, наприклад, не приймається 7577, де це визначення вже розрегульовується, то і сьогоднішнє законодавство не дає права, і є рішення Верховного Суду, і зараз практика така іде, і навіть ті рибогосподарські споруди, які колись могли і приватизовуватись і передаватись в оренду, стоять в такому конфлікті, що вони є складовою об'єкту і  з ними не можна нічого зробити.

Тому, як на мене, проблеми в цьому немає. Вже чітко все розмежовано. І, зокрема, в цьому законопроекті буде, якщо буде, то розрегулюється ще чіткіше.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Я не знаю, що мені відкоментувати. Колеги, ми дякуємо за подробиці. Чесно, достатньо розуміємо всі нюанси. Законопроект 7577 ми читали дуже уважно, я думаю, треба окрему нараду провести, і аргументи, які ми маємо станом на зараз, варто почути дві сторони і все-таки почути реалістично, що відбувається на практиці. Можливо, навіть на базі комітету. Давайте подумаємо і вирішимо спільно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.

Тетяна Валентинівна, будь ласка.

 

ТИМОЧКО Т.В. Дякую.

Перше. Я хотіла би подякувати Ігорю Васильовичу, керівнику Держводагентства України, працівникам водної галузі, які в надскладних умовах здійснюють, пробують і здійснюють свої функції, в умовах і військового стану, в умовах відсутності енергопостачання, в умовах безперервних бюрократичних трясок і загроз ліквідації самої інституції. Це просто героїчний подвиг наших водників, які виконують свої завдання.

Багато було питань, на які Ігор Васильович уже в своїй доповіді відповів, тому я би хотіла зосередитись на застереженнях, ризиках і тривогах не тільки громадського сектору, а серйозних науковців, які такі ризики зараз бачать, саме в період об'єднання і приєднання Міністерства захисту довкілля. Відповідь Ірини Іванівни, вона для мене є дуже дивною на такі прості, звичайно, і прямі питання народної депутати Юлії Овчинникової, тому що у нас в Міністерстві економіки, довкілля і сільського господарства заступника, який виконує функції водної політики, зокрема управління за басейновим принципом, забезпечення безпечною водою, те, що є завданням водної політики, охороною водних ресурсів, запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод, екологічне оздоровлення, відновлення водних екосистем, цієї функції немає у жодного заступника, тому що у самої Ірини Іванівни, на сайті Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства чітко написано її функціонал, що заступник і персонально Ірина Іванівна Овчаренко забезпечує функціональне спрямування, координацію та контроль роботи щодо управління регулювання рибного господарства, меліорації водних ресурсів та морських екосистем в частині меліорації водних ресурсів та морських екосистем.

Це просто цитата. Нічого спільного функціонал Ірини Іванівни не має з завданнями водної політики. Це питання до міністерства, яке взяло на себе по постанові Кабміну і перейняло майно, обов'язки, права і всі функціонали, але у нас немає зараз заступника, який відповідає саме за водну безпеку. Саме тому відповідь, яку ми зараз почули від заступника міністра, вона точно не стосується збереження водних об'єктів. Нам сказали, що це виключно якісь фрагменти будуть гідротехнічних споруд, а не вся річка і так далі.

Ірина Іванівна, що ви скажете на те, що декілька уже таких є областей, де не окремими частинами, а цілісним майновим комплексом передано все майно, абсолютно все, до останньої лопати. То як ви скажете тепер, що якісь окремі ви там передаєте? Ви сказали,  що законопроектом 7577 буде врегульовано. Не буде. Тому що там чітко написано речення, що канали державного значення, вони передаються до меліоративних систем. То тоді виходить, не тільки оці річки, річка Ірпінь не існує в наших документах, там є меліоративна систем річки Ірпінь, меліоративна система річки Самара в Дніпропетровській області. Нема. І ви тепер говорите, що якісь окремі фрагменти, що річка збережеться?  Та ні! І тоді у нас функція, яку завжди виконувало Держводагентство, коли ми говоримо зараз про шкідливу дію вод, дуже  дякую, Едуарде Петровичу, що ви звернули увагу на загрозу, яка насувається. При тому снігові при тих льодах, які є, ці повені нас очікують. І це не тільки Карпатський регіон. І я собі уявляю, що можуть зробити росіяни, де на території якої, Росії, бере річка Сіверський Донець початок і де три водосховища знаходяться саме на території Росії, країни, з якою ми воюємо, то я собі уявляю, яких зусиль треба нам буде вжити по Харківській, Донецькій областях для того, щоби регулювати ту воду і наші військові дії, які можуть від цього залежати, не тільки населення.

І як з цим може… хто з цим справитися? Ваші організації водокористувачів чи Держрибагентство? Так як вам цитую, я не знаю, можливо, чому ви цього уникаєте, але є пряма цитата, чим займається рибагентство:  в сфері рибного господарства, рибної промисловості, охорони, використання водних гідробіоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель, експлуатації державних водних, водогосподарських об'єктів комплексного призначення, зрошувальних, осушувальних систем.

Де хоч слово тут іде мова про водну безпеку? Про те, що як може функціонувати вся водна політика. Натомість ця загроза, вона залишається, тому що вже є визначення, вірніше, рекомендація юристів, і ви як заступник не стоїте на сторожі Держагентства водних ресурсів, тому що юристи вже Мінекономіки запропонували знову в черговий раз на виконання доручення Прем’єр-міністра про з'єднання і про зменшення кількості ЦОВВ рекомендувати знову Держводагентство з'єднати з Держрибагентством під егідою саме Держрибагентства.

От в чому проблема. У нас і так водне господарство, зношена на 70 відсотків матеріально-технічна база, зруйноване війною, зміни клімату загрожують нам водним дефіцитом. Приклад Донецької області, окупована територія, люди взагалі кілька років уже живуть без води. Це проблема, яка є реальна, трагедія, яка на наших очах розвивається. І ті зусилля, які докладає Держводагентство, ті фахівці, коли передані майнові комплекси, то людей звільняють і там залишилися тільки кілька людей, які взагалі знають, який краник можна повернути, щоби регулювати, щоб відвести воду на польдери, щоби регулювати ту воду, яка буде спускатись зараз з гір в Карпатському регіоні. Ми забули 2000-і роки, коли затоплені були всі, Закарпаття тонуло, а потім 2009 рік – Чернівецька область? Для чого це робити і у нас зараз?

Тому, шановні депутати, я би хотіла, щоб ми не просто заслухали Держводагентство. Звіт нормальний, якісний, ми бачимо, скільки роботи робиться. Нам треба заслухати міністерство, яке взяло на себе повноваження реалізовувати водну політику, формувати водну політику, як насправді відбувається збереження поверхневих вод. Ви, Олеже Володимировичу, задали запитання про підземні. Так надра знаходяться також в підпорядкуванні Мінекономіки. От цю тему як інтегровану дати, тому що підземне водопостачання в умовах забруднення поверхневих вод військовими діями може стати для нас головним, і має стати головним. Цілий комплекс питань: збереження, відновлення водних ресурсів і, головне, орієнтир на Рамкову Водну Директиву, де чітко прописано, як це має бути, а не підпорядковувати інтереси води інтересам об'єднання водокористувачів, рибалкам, які знищують наші річки.

І останнє, уже прагматичне. Річка Рось. Прошу вас терміново розглянути всі заходи, і це звертаюсь тепер я до міністерства, яке не підготувало черговий звіт, який мало в Кабмін подавати, про виконання плану заходів щодо річки Рось. І, саме найголовніше, у вас відтермінувались у 2025 році у зв'язку з ліквідацією Міндовкілля кілька документів. Їх треба не придумувати і не замінять чимось іншим, а чітко діяти по наміченому плану, в 2026 році виконати те, що не було виконано в 2025-му, і почати нарешті виконувати те, що заплановано на 2026 рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна, за такий, емоційний виступ. Повністю розумію вашу емоційність, і підтримую, час від часу самому стає складно, бачачи, що відбувається з нашими водними ресурсами.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Відповідь можна давати чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Ірина Іванівна?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Відповідь давати чи не треба?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, ми завжди вітаємо на наших комітетах спілкування, живе спілкування з відповідями. Єдине, що дуже просимо скорочувати відповіді. Розумію, що на всі тези Тетяни Володимирівни можна довго відповідати, але бажано все робити, дійсно, можливо, на окремому комітеті, на окремому заслуховуванні.

Ірина Іванівна, будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Звіт по Росі є. Я не знаю, чому ви думаєте, що його немає. В КМУ направили. На платформі, яка є… та створена, де розміщається інформація по Росі, Держводагентство мало виставити звіт. Звіт є, і ви можете побачити на тій платформі.

Друге.

 

ТИМОЧКО Т.В. Міністерство порушує процедуру підготовки і оприлюднення звіту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Валентинівна, будь ласка, давайте ми у нормальному форматі будемо. Так добре вели комітет, так добре спілкувалися з Ігорем Васильовичем. Все добре. Давайте от в такому ж стилі спокійно завершимо і окремим блоком розглянемо такі емоційні. Зустрінемося навіть в залі нашого комітету з радістю.

Ірина Іванівна, будь ласка, продовжуйте.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. І стосовно все-таки річок, я ще раз кажу, вони не передаються нікому. І за Держводагентством функція лишається регулювати, встановлювати режими роботи, контролювати їх дотримання. І навіть та помилка, яка сьогодні є у Держводагентстві і на балансі стоять річки цілісно, то, навпаки, вона вирішується. Вона не буде річка ні в кого на балансі. Але це, мабуть, окремо треба говорити. Я просто ще раз кажу, що річки нікуди не передаються, для того щоб всі розуміли. І цілісні майнові комплекси до лопати з річкою не мають нічого спільного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Іванівна.

Але, тим не менш, те, що є з боку громадськості, з боку народних депутатів такі запитання, те, що воно свідчить про певну неврегульованість, неврегульованість цього питання, відсутність достатньої домовленості, достатнього врегулювання, неоднозначність оцінки цих дій, і це потребує, безумовно, окремого розгляду цього питання. Я думаю, що завдяки роботі підкомітету Едуарда Петровича, вашої особисто, Ігоря Васильовича і громадськості ми до цього питання ще повернемося і ми це питання найближчим часом заслухаємо і проставимо крапки над "і". 

Будь ласка, Олександр Володимирович Ковальчук. І будемо завершувати.

 

КОВАЛЬЧУК О.В. Дякую, Олег Володимирович.

Шановні колеги, присутні, інформативна дуже зустріч сьогодні. Декілька слів скажу про свою участь у засіданні вашого комітету. Для мене він не профільний, хто не знає, я є заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Але водночас тема води цікавить і ми працюємо з нею разом з іншими народними депутатами вже багато-багато років, з початку практично нашої каденції. Причин декілька.

Перша причина. Це саме в моєму окрузі в місті Рівному знаходиться провідний учбовий заклад Національний університет водного господарства і природокористування.

Друга причина. Це співучасть або співавторство в законопроектах, пов'язаних з водокористуванням. Це внаслідок моєї співпраці з нашим аграрним сектором, з аграрним сектором України. І, працюючи з аграріями,  мені довелось декілька років назад побачити таку цікаву карту, на якій проблема води ну прямо, знаєте, червоним кольором уже прописано те, що чекає Україну в 2030, 40, 50-у роках. Це коли деякі області, близькі до Київщини, вже в такому червоному кольорі пустелі Сахара. Тобто опадів буде менше, екологічні, кліматичні зміни будуть, і нам доведеться як аграрній країні використовувати значно більше водних ресурсів для забезпечення продовольчої програми, і експортного потенціалу в тому числі. І от з того часу я почав приділяти трішки більше уваги самому напрямку, і, власне, в цьому році, в минулому році, Олег Володимирович, ви точно знаєте, я звертався до уряду листом, в нас є така коаліція реформ, площадка комунікації між коаліцією Верховної Ради України, монобільшістю і урядом. Здається, в жовтні або у вересні місяці минулого року був чітко прописаний лист, поставлені запитання до відповідного міністерства, але адресовано ще раз до уряду. Уряд, наскільки мені відомо, поставив до виконання і до уваги профільного міністерства, профільних заступників цей лист, адресований саме по питаннях забезпечення водою. І ту відписку, яку я отримав, я можу її вам в комітет, звісно, переслати, але я думаю, що ви як голова комітету, Олег Володимирович, бачили відповіді, пов'язані з запитами народних депутатів і уряду. Ну, я навіть не хочу її коментувати, тому що це, мені здається, студент десь там після пар написав щось, аби написати.

Я сказав відповідно Тарасу Качці, бо Прем'єр-міністр призначила Качку відповідальним за комунікацію впродовж роботи коаліції реформ, про те, що цей лист – відписка, який за собою нічого не несе абсолютно.

Хочу зазначити, що після того, як цей лист був отриманий - до речі, в дуже прийнятні строки, прям у вересні місяці, чи в жовтні, після вересневого мого звернення прийшов оцей лист-відповідь, - Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів була ініційована зустріч за моєї участі, де ми намагались поговорити про те, а як, власне, відбувається реалізація державних програм, зазначених в моєму листі. І моє запитання до учасників, до заступника міністра фінансів (тоді це був пан Кава) і до заступника міністра екології (це була пані Ірина, яка сьогодні з нами присутня). Прозвучало наступне. Да, ми знаємо, що галузь недофінансована і ми з вами, Олег Володимирович, подавали правки для того, щоб  ДАВР був профінансований відповідним чином. Тому що, знаєте,  центральний орган виконавчої влади без належного фінансування не спроможний виконати нічого, давайте буде відвертими. І якщо потреба в ідеальному режимі виглядає там 15 мільярдів, в середньо критичному режимі виглядає 7 мільярдів, в супер критичному – 3 мільярди гривень на рік, а агенція отримує всього-на-всього 200 мільйонів, з яких (увага!) за ініціативою профільного міністерства частину грошей перенаправляють в інші центральні органи виконавчої влади, перед тим зазначаючи, що галузь недофінансована, в мене виникає такий дисонанс голови. Це якась позиція прихована, щось не договорено, немає потреби комунікувати з народними депутатами з цього приводу, бо я не можу назвати відповідь, яку я отримав, відповіддю, ще раз повертаюсь до цього. Це просто хтось щось написав, я можу так це характеризувати. І користуючись нагодою, я прошу профільне міністерство переглянути лист ще один раз надати належну відповідь на цей лист, інакше я буду змушений повторно надсилати лист на Кабінет Міністрів України, адресно Прем'єр-міністру і профільному міністру з конкретними зауваженнями.

Так от недофінансування, не лобіювання відповідних правок на засідання бюджетного комітету міністерством і профільними заступниками – це позиція, це не було часу, не має бажання чи є якась інша ідея? Бо я її зрозуміти не можу. Чую тільки кулуарно, що хтось комусь щось передає, якісь приймаються кулуарні рішення про злиття, і тільки Мінекономіки, наскільки мені відомо, виступає з позицією про об'єднання якихось ЦОВВів в одне, більше ніхто з такою позицією не виступив. Ми можемо почути відверту відповідь і ми налаштовані на відверту розмову, інакше нам доведеться перейти в формальну комунікацію і іншими якимись інструментами доносити свою позицію, вони в нас є.

Я дуже хочу, щоб ми всі зберегли свої обличчя, були толерантними, вічливими, але це точно не означає і не говорить про нашу слабкість. Прийнято вважати, що якщо людина вічливо і толерантно спілкується, вона є слабкою. Я хочу сказати, що це не так. Хочу, щоб ми сьогодні про щось домовились. Прозвучала конкретна відповідь, підтвердження моїх слів або спростування. Бо міністерство особисто обіцяло надати оцінку необхідності фінансування галузі до кінця минулого року. Але ця обіцянка залишилась просто словами. Я по сьогоднішній день так і не отримав позицію міністерства.

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Тобто це питання до мене стосовно тієї наради, на якій ми зустрічалися і в результаті якої і Мінекономіки, і Мінфін говорив, пояснював позицію, чому правки ті, які були між першим і другим читанням до законопроекту про бюджет, не були враховані? Ви про це кажете?

 

КОВАЛЬЧУК О.В. Ні, ви не можете пояснювати за бюджетний комітет.

 

_______________. Олександр Володимирович, я вибачаюсь, ну, ми ж не будемо зараз бюджет обговорювати?

 

КОВАЛЬЧУК О.В. Так, абсолютно вірно, колега правильно говорить, це не питання про бюджет, це питання про те, що галузь недофінансована, міністерство підтримує цю позицію про те, що недофінансована, водночас перерозподіляє кошти в інтересах іншого центрального органу виконавчої влади.

Я не прошу, я з повагою відношуся до всіх колег з комітету і всіх учасників, ми можемо цю дискусію перенести на інший час, я просто хотів би її озвучити, шановні колеги. Я її озвучив. Оскільки мене не регламентували в часі, то тут шановний головуючий може сказати там, чи має відповідати міністерство, чи не має, я просто озвучив все, що хотів сказати.          

Пані Ірина, так, це стосується тієї нашої розмови, в результаті якої ви мали підготувати необхідні документи і направити їх на розгляд, але по сьогоднішній день цього не сталося. А це мало бути до нового року згідно нашої домовленості. Якщо є запис у вас цієї зустрічі, ви її ініціювали, можете переглянути ще раз.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Володимировичу, але все ж таки я думаю, що запитання тут трохи ширше, ніж тільки ваша бесіда з Іриною Іванівною. Я думаю, що тут запитання про в цілому формування державної  політики, яку ми очікуємо, так само як і ви очікуєте, з боку Міністерства економіки, Ірини Іванівни як профільного заступника міністра особисто. А питання фінансування – це частина формування політики і саме в цьому розрізі є одним з питань, яке потребує розгляду.

Якщо можна, Ірина Іванівна, дуже коротко, прохання, відповісти на питання, але саме в такому форматі. Частково ви відповідали на це питання у своєму виступі, частково, можливо, ви ще доповните це питання. Будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Навіть не знаю, з чого почати, щоб коротко сформулювати відповідь. За результатами тієї наради по бюджету була засилка листа, підписана Денисом Башликом, на екологічний комітет. І ми на тому і порозумілися, що буде використано, щоб Мінекономіки двічі не засилало непокриту потребу, буде врахована саме позиція, яка підписана Башликом, який був виконуючим обов'язків на той час. Як би назад не відматаєш, але такі були домовленості і так на тому і завершилось. 

Стосовно політики, формування політики. Я розказала, які основні на 2026 рік напрямки. В частині фінансування, на жаль, так багато років складалося і взагалі така ситуація в Україні з фінансовим забезпеченням, що недофінансування постійно відбувається.

Щодо передачі фінансування, то логічним є те, що якщо передається майно, то передається і частина фінансування на його утримання. Ну, якось так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розумію, що ви обмежені часом, Ірина Іванівна,  стосовно відповіді.

 

ЛЯШОК С.А. Я вибачаюсь, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Сергій Анатолійович.

 

ЛЯШОК С.А. Питання в тому, що коли Міністерство фінансів доводить  граничні обсяги, я розумію, що тоді Ірина Іванівна, вона ще не була призначена, але Мінекономіки перерозподілило 600 мільйонів, не 491, а 600, тому що там була проведена індексація, було перерозподілено на інші бюджетні програми. Із них 400 мільйонів на меліорацію, по якій, вибачте, щорічно у державний бюджет поверталося 200 мільйонів гривень. І Міністерство фінансів звертало на це увагу, і сказало, що не можна допускати такої ситуації. Тому питання не до Ірини Іванівни, звісно, але політика Мінекономіки з цього приводу, і потім говорити, що фактично не достає коштів і що Мінфін не доводить, Мінфін довів граничні обсяги, проіндексувавши їх. А 600 мільйонів було знято Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за яскраве доповнення, Сергію Анатолійовичу. Дійсно, ми за цим неодноразово слідкували, і це питання також потребує окремого обговорення. Я дуже просив би Едуарда Петровича, щоб ми окремим засіданням, окремим питанням розглянули саме ці питання: питання формування водної політики, питання узгодженості водної політики. Я думаю, що нам буде про що поспілкуватися.

А станом на зараз, шановні…

 

КОВАЛЬЧУК О.В.  Олег Володимирович, одна репліка ще, будь ласка. Якщо будете, і дуже прошу, щоб ви все ж таки за запитом це зробили, з великою повагою до вас ставлюся, щоб ми окремо про фінансування поговорили, про те, що відбувалося в минулому році, що буде в цьому році. Тому що те, що звучить сьогодні, вибачте, там з повагою до всіх, але це не відповіді, це не позиція – це просто вредительство, вибачте за російське слово. Да, це просто нанесення шкоди. Ну, от на мою думку, можливо, це все по-іншому, але давайте говорити про це на іншому засіданні. Буду вдячний за запрошення.

Дякую, колеги.

 

_______________. Олеже Володимировичу, дозвольте, якщо можна, пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і якщо можна, давайте підрезюмовувати, за можливості.

 

ПРОЩУК Е.П. Стосовно почутого. Дякую Олександру за долучення до комітету, і такі правильні акценти. Я думаю, що потрібно зробити з цього приводу окреме засідання все ж таки комітету за участю міністра і поспілкуватися відверто, обмінятися думками в частині формування політики, бо об'єктивно ми цього просто потребуємо, і це вже питання перезріло. Стосовно пропозицій по сьогоднішньому комітету, якщо ви не проти, я їх озвучу лаконічно. Олеже Володимировичу, можу я їх, так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуарде Петровичу, да, будь ласка.

 

ПРОЩУК Е.П. Рекомендувати Держводагентству продовжувати здійснювати активну та системну роботу у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, вживаючи необхідних ефективних організаційних і практичних заходів.

Рекомендувати Мінекономіки разом з Мінфіном та Держводагентством розглянути можливість перерозподілу бюджетних коштів шляхом збільшення обсягів фінансування бюджетних програм Держводагентства.

Рекомендувати Мінекономіки разом з Держводагентством передбачити у відповідних порядках використання коштів, спрямування бюджетних асигнувань, передбачених у державному бюджеті, для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь і забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням першочергово на завершення раніше розпочатих об'єктів будівництва та оперативного реагування на події, спричинені шкідливою дією вод. Та рекомендувати Мінекономіки вжити заходів щодо збільшення матеріального резерву Держводагентства на подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

І пропоную доповнити все ж таки питання з ініціації комітету за участю обов'язково пана міністра для обговорення формування політики в даній галузі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуарде Петровичу. Дякую за ваші пропозиції. Дякую за організацію такого плідного цікавого обговорення звіту Держводагентства.

Хотів би подякувати окремо ще раз Ігорю Васильовичу і окремо Держводагентству з усіма працівниками під його керівництвом. Дякую Мінекономіки. Дійсно, багато питань залишилися незакритими, необговореними, але впевнений, що з боку Мінекономіки будуть, з одного боку, ініціативи належні, з іншого боку, підтримка і всіх ініціатив як від комітету, так від громадськості, від інших органів, що спрямовані на формування і реалізацію водної політики в нашій країні.

Шановні колеги, Едуард Петрович висловив пропозиції за наслідками звіту про результати роботи Державного агентства водних ресурсів України в 2025 та 2026 році. Якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати за прийняття таких позицій.

Хто – за?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ви включили екран... А, да, будь ласка.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, 9 чи 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вісім разом зі мною. Поки що 8 бачу. Да, 8.

Шановні колеги, щиро вам дякую. Щиро вам дякую за…  за обговорення двох важливих для нас питань. На жаль, не впоралися в дві години, але, тим не менш, будемо наступного разу намагатися.

Шановні колеги члени комітету, прошу поки що не відключатися, я зупиню запис.