стенограма засідання

СТЕНОГРАМА

спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування і Комітету довкілля парламенту Фінляндської Республіки

18 березня 2026 року

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякую за те, що прийняли наше привітання... запрошення на цю зустріч обговорити війну в Україні, а також  питання   реконструкції  в Україні.

Ми знаємо, що ситуація зараз дуже важка в Україні, але також робота   парламенту була дуже ретельна. Ви живете зараз п'ятий рік у дуже  непростих умовах, більше  п'яти років тому почалася війна з Росією. Ми високо цінуємо, що  ми проводимо  цю  дискусію,  сьогодні  з нами фінський парламент відверто підтримує Україну у багатьох напрямках.

Перш за все ми б  хотіли  відзначити, що ми будемо говорити не тільки про захист України, але всієї Європи. Українська нація  буде отримувати всю необхідну підтримку. Ця агресивна війна завдала шкоди довкіллю, страждають люди,  їхнє здоров'я, і тому реконструкція стає такою важкою, а також економічна  реконструкція.  І сьогодні ми подивимося, яка ціна цієї шкоди, яку завдала війна, яким чином ми можемо реконструювати все це. І хотіли б  ми  заслухати інформацію від вас і зрозуміти ваші ідеї і ваше розуміння цієї ситуації. Наш комітет  відповідальний  за питання охорони природи, а також  довкілля, урбаністичного планування, а також питань  законодавства. Ми підтримуємо співпрацю з інститутами ЄС у цій сфері.

І перш ніж я надам слово пану Бондаренку я хотіла  б представити наших учасників. Рядом зі мною члени Екологічного комітету, члени парламенту, а також представники Міністерства з питань  довкілля та клімату Фінляндії, а також онлайн до нас підключилися представники Фінського інституту  навколишнього середовища, а також Фінського метеорологічного інституту, також присутні на цій зустрічі. Я дуже хотіла подякувати вам за те, що ми влаштували цю зустріч. А тепер хотіла б надати слово пану Бондаренку, голові Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

БОНДАРЕНКО О.В. Добрий день. Я просто хотів би подякувати …(Не чути) парламенту Фінляндії пані Дженні Пітко за таку важливу і цікаву … (Не чути) співпраці, проведення зустрічі…  

Також, безумовно, користуючись нагодою, я хотів би подякувати Фінляндській Республіки, всьому фінському народу за ту неймовірну підтримку нашої країни і всього українського народу як від початку повномасштабного вторгнення, так і за багато років до того. Безумовно, парламент України, Верховної Ради України безпосередньо дотичний до взаємодії з Фінляндською Республікою. Він дотичний до ратифікації угод між урядом України та урядом Фінляндської Республіки, які націлені на підтримку реформ та розвитку нашої держави.

Ми знаємо, що кількість таких угод доволі велика. В 2017 році Фінляндія разом з NEFCO створили український трастовий фонд для фінансування енергоефективності. В минулому році парламент ратифікував рамкову угоду щодо проєктів, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду, який передбачає фінансування проєктів відбудови. Ми добре знаємо і приймаємо участь в Українсько-фінському проєкті "Інвестиційна співпраця у сфері якості повітря (UFAIR)", що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії, в якому приймає участь Фінський метрологічний інститут. Тож співпраця між нашими державами є розгалуженою за сферами. І  від цих сфер не останнє місце займає довкілля, захист довкілля. Тож, шановні колеги, з огляду на військову агресію держави-сусіда, яка, на жаль, є сусідом як у вас, так і в нас, і для  нас є особливо цінним ваше бачення щодо перспектив подолання та відновлення шкоди, нанесеної навколишньому середовищу, спричиненої війною. Ми зі свого боку також надамо стислу інформацію про стан довкілля під час війни та розміри екологічної шкоди, спричиненої агресією Росії.

З нами на засіданні присутні представники центральних органів виконавчої влади, які відповідальні за формування політики у сфері  захисту довкілля, так і реалізації такої політики. Також до нас доєднані Офіс Генерального прокурора. І всі ці органи нададуть нам додаткову інформацію щодо тієї шкоди, яка була нанесена довкіллю під час війни.

Тож пропоную перейти до розгляду питань порядку денного . І успіху в нашому засіданні. Дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякуємо, пане Бондаренко.

І перш за все хотіла б надати слово пані члену Комітету з питань довкілля.

САРА-СОФІЯ СІРЕН. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пані голово. Дякую, пане Бондаренко. Ми знаємо, що більше чотирьох  років тому розпочалася ця війна, але все це почалося ще раніше. І це завдало багато страждань та шкоди Україні, її родинам, людям. Багато домів було зруйновано, а також багато, значної шкоди, зазнало довкілля, а також значні важливі екосистеми були зруйновані в Україні, а також на сході країни. Більше чотирьох роки тому розпочалася ця повномасштабна агресія.

Українська нація відстоює свою територію. І як сказала вже  головуюча,  нам дуже важливо підтримувати Україну. Наша робота на рівні наших двох комітетів, двох парламентів – це один з прикладів, яким чином ми можемо підтримувати, це символ того, яким чином ми можемо надавати допомогу і віднаходити нові шляхи співпраці. Наш парламент і наша співпраця протягом останніх років стала більш інтенсивною, більш повноцінною. І для нас дуже важливо у ці часи це підтримувати на рівні парламентів, на рівні дипломатів. Це доповнює нашу офіційну співпрацю на рівні держав, для нас це можливість, ще одна можливість, проявити солідарність Україні у багатьох формах.

Співпраця на рівні парламентів – це також діалог, який допомагає нам обмінюватися дуже оперативно інформацією свободно та прозоро. Це вже простіше стає ніж на рівні держав, це рівень інституційний, між нами. І парламентська кооперація допомагає нам координувати всі ініціативи на міжнародному рівні, ми можемо бачити і моніторингувати шкоду, якої зазнає довкілля. Також ми бачимо на рівні різних мереж, співпраця між парламентами, що ми можемо зробити. Ми, члени парламенту, відіграємо дуже важливу роль, ми використовуємо всі можливості. І ми хотіли б, аби була відповідальність за ці злочини, все те, чого зазнала Україна, включаючи біосистеми та природу. І ця співпраця, цей діалог на рівні парламентів забезпечує також можливість вести дискусії між парламентарями, а також говорити про нашу демократію.

Нам необхідно зробити багато чого для забезпечення сталого майбутнього, не тільки нам, нашому особистому рівні, але також на рівні комітетів і на рівні делегацій, на рівні парламентів, які здійснюють взаємні візити. І наша парламентська дипломатія є дуже важливою, вона привертає увагу міжнародного співтовариства до ситуації в Україні, до ситуації довкілля. Ми знаємо, що ці питання не були у фокусі обговорень, тому наш комітет хотів би привернути увагу до цих фактів також. Це результат війни.

ДЖЕННІ ПІТКО. Дуже дякуємо, пані … (Не чути)

 А також я хотіла б надати слово знову пану Бондаренку.

БОНДАРЕНКО О.В. Шановні колеги, я хотів би коротко представити наш комітет. Наш комітет є історичним комітетом Верховної Ради, він існує з початку створення Верховної Ради як інституції. Зараз у нашому комітеті 18 членів комітету. І серед предметів відання нашого комітету є доволі широкий спектр, який зачасту виходить за межі звичайного визначення у європейських країнах Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Так в нашому комітеті є такі предмети відання, як формування, забезпечення формування лісової політики. Зачасту це комітети сільського господарства. У нашому комітеті є формування політики у сфері використання надр, використання водних ресурсів, забезпечення захисту атмосферного повітря, тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів, питання створення охорони та розвиток об'єктів природно-заповідного фонду.

Перепрошую, у нас тільки закінчилася повітряна тривога. Ми розпочинали наше засідання під час загрози повітряної атаки.

Продовжу. Тож до предметів відання нашого комітету відноситься: формування політики у сфері управління відходами, хімічної безпеки, державного моніторингу довкілля, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і правового режиму зони радіоактивного забруднення. До наших предметів відання відноситься і формування кліматичної політики. Також ми відповідальні за формування політики у сфері радіаційної і пожежної безпеки, цивільного захисту населення. Ми знаємо, що в інших країнах так само, як і Фінляндській Республіці, за це відповідають інші комітети, зокрема інколи це комітети внутрішніх справ, інколи це комітети з оборони. Також до наших предметів відання відноситься попередження, ліквідація наслідків природних катастроф, техногенних аварій, катастроф і діяльність державних аварійно-рятувальних служб.

Тож спектр нашої діяльності доволі широкий, і, звичайно, наші зусилля станом на зараз здебільшого спрямовані на ухвалення євроінтеграційних законів з метою адаптації українського законодавства та законодавства Європейського Союзу. І ми повною мірою усвідомлюємо ту історичну важливість і незворотність шляху України до повноцінного членства в Європейському Союзі і ті виклики, які виникають перед нами в умовах триваючої збройної агресії.

А стосовно наших досягнень, то  тільки від початку повномасштабного вторгнення комітетом підготовлені, парламентом... Що сталося?

_______________. Ми вас чуємо, каже перекладач, ми вас чуємо.

БОНДАРЕНКО О.В. У нас немає картинки, тому ми і не зрозуміли, чи є...

Якщо дозволите, тоді я продовжу, і ми чекаємо на ваше включення. Чи можемо ми продовжувати?

_______________. У нас немає ніякої перерви у зв'язку. Ми вас чуємо. Ми можемо продовжувати.

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, тільки за останні декілька років завдяки діяльності  нашого комітету були ухвалені такі важливі закони, як Закон "Про управління відходами", Закон "Про інтегроване запобігання і контроль промислового забруднення", Закон "Про основні засади державної кліматичної політики", Закон "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією", які, безумовно, були предметом широкого обговорення, які відображають зацікавленість і значний суспільний і економічний інтерес. У даний момент комітет спільно зі стейкхолдерами напрацьовує консолідовану редакцію законопроекту про паковання і відходи паковання.

Крім того, на розгляді комітету перебувають законопроекти: про території Смарагдової мережі, про державний екологічний контроль, про вдосконалення питного водопостачання та водовідведення. І, звичайно, ми б хотіли в майбутньому під час наступних наших зустрічей почути думки членів вашого комітету і фінських експертів з будь-яких питань з того широкого переліку предметів відання, якими керується наш комітет у своїй діяльності. А враховуючи ті предмети відання, які я озвучив, і воєнний стан у державі, звісно, хотів би вам повідомити, що велика увага комітету спрямована на вирішення питань цивільного захисту населення, громадян України і врегулювання таких питань, як питання евакуації, створення укриттів.

Дякую, шановні колеги. І передаю слово вам.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пане голово, пан Бондаренко. Звичайно, між нами багато чого спільного, між Фінляндією та Україною, ми сусіди,  ви і ми – сусіди Росії. І наше життя дуже пов'язане з природою та природними ресурсами, і хотіла би підтримати відновлення української економіки. І я рада, що Фінляндію надає вам експертну підтримку стосовно звітування та моніторингу водних ресурсів, а також різних питань стійкості, а також стосовно Директиви стосовно птахів та природи ЄС, яка розробляється стосовно природоохорони. Це частина процесу інтеграції України до ЄС.

Ми також використовуємо інформацію, метрологічну інформацію стосовно якості повітря в Україні. І ми раді, що український шлях до повноцінного членства у ЄС прогресує, особливо у сфері довкілля. ЄС займає дуже тут жорстку позицію стосовно захисту довкілля. Не завжди це дуже просто реалізувати. Але ми впевнені, що ці реформи будуть підтримувати реконструкцію України. І стосовно оцінки довкілля, прогресу у захисті довкілля. Ці процеси можуть бути непрості, але ми робимо все для того, аби досягти сталого розвитку. Громадське суспільство має брати активну участь, а також представники приватного сектору, академії у врегулюванні цих питань природоохорони.

Яким чином використовуються ресурси? Це питання дуже важливе для сталого розвитку, а також для розвитку економіки. Україна потребує підтримки з боку членів ЄС, з боку комісії на відновлення природи. Багато чого треба буде зробити протягом поколінь, і дуже важливо, аби стан природи покращувався і йшов рука об руку з  реконструкцією України. Нам  необхідний сталий розвиток України, сталий та тривалий мир.  І від цього залежить можливість ваших майбутніх обговорень.

І тепер хотіла б надати слово пані Криворучкіній – заступнику голови комітету. Будь ласка, вам слово.

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую.

Доброго дня, колеги! Хочу теж висловити слова подяки за увагу до екологічних питань і проблем України, а також в цілому за допомогу вашої країни нам у цій повномасштабній війні. З перших днів ми чітко розуміли, що ця війна спрямована на знищення усього живого. І тоді ми прийняли спільно рішення, і був розширений функціонал Державної екологічної інспекції як центрального органу виконавчої влади в аспекті фіксації збитків,  створення реєстру збитків і оцінювання  цих збитків. ... (Не чути) і ми не були готові до цих викликів. Але тут треба відзначити, що Державна  екологічна інспекція у такому оперативному порядку розробила методику оцінювання збитків. Так,  ми їх вдосконалюємо і зараз.

Відповідно до цих збитків обсяг склав на сьогодні близько 130 мільярдів євро. І ми чітко усвідомлюємо, що коли ми будемо звільняти окуповані території, обсяг цих збитків буде зростати, зростати і зростати. Але, на жаль, 130 мільярдів євро – це просто цифра, це просто фінансовий показник. Якщо говорити про натуральні величини, то обсяг забруднення навколишнього середовища внаслідок повномасштабної війни, він катастрофічний. На території України згоріло більше 4 мільйонів тонн нафтопродуктів, вигоріло 160 тисяч гектарів лісу, 40 тисяч тонн забруднюючих речовин потрапили у водні об'єкти. І це лише ті цифри, якими ми можемо оперувати, це не враховуючи тимчасово окуповані території, куди немає доступу. Ми досі не знаємо, що відбувається в Азовському морі. Ми знаємо про критичне погіршення стану Чорного моря.

І от в цьому аспекті хочеться сказати, що якщо військові дії обмежуються виключно територією України, то екологічна шкода, вона не обмежується територією України. І мова навіть не про цю ситуацію, як у Молдавії, а мова про те, що розповсюджується і впливає на зміну клімату - забруднення, щоденні обстріли, потрапляння шкідливих речовин в атмосферу. Все це не сприяє кліматичній ментальності і досягненню кліматичних цілей.

Що ще критичного? Критично те, що якщо об'єкти інфраструктури  (школи, дороги, будівлі) ми можемо відновити за допомогою підтримки всього цивілізованого світу достатньо швидко, то саме виправити ситуацію з вигорілими    лісами,     знищеними     національними   парками,   природно-заповідними зонами ми швидко не можемо. На це ми будемо потребувати не один навіть десяток років.

Тому дуже важлива нам ваша думка у процесах відновлення. Нам дуже важлива ваша експертна думка стосовного того, як воно повинно відбуватися. Нам дуже важливий ваш досвід в аспекті реформування екологічного законодавства, особливо з нашим отриманням статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Але нам важливі також і практичні речі. На жаль, Державна екологічна інспекція наразі працює в умовах дефіциту державного бюджету, який ми називаємо "бюджет війни", так, і все спрямовано все ж таки на  забезпечення  потреб  оборони. То ми  маємо  потреби  і  в матеріально-технічному забезпеченні  Державної екологічної інспекції задля того, щоб ми могли не лише оцінювати в грошових одиницях розмір збитків, а щоб ми могли розуміти масштаб забруднення, засмічень, адже саме та база, вона буде основою для подальшого відновлення. І, звісно, питання відновлення, воно дуже важливе і можна не зволікати, а вже зараз починати відновлювати певні території, можна, скажімо, брати певні нацпарки, які вже знаходяться на звільнених територіях, і робити проектні, передпроектні роботи, експертно їх оцінювати. І ми дуже розраховуємо на вашу підтримку усіх напрямків.

Ще раз хотіла щиро вам подякувати за увагу до України, за допомогу Україні. Дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пані Криворучкіна.

А тепер хотіла би надати слово членам комітету для виступу.

Саммаллахті, будь ласка, вам слово.

ТЕРЕ САММАЛЛАХТІ. (Синхронний переклад) Дуже дякую за вас час. Дякую за ваші думки, які ви висловили.

У мене два питання до вас. У нас вже є відповідь, але що можна зробити стосовно екологічних питань? Можливо, у публічних дискусіях деякі екологічні питання залишилися на узбіччі, що би я хотів особливо підкреслити.

І наступне питання стосується ядерної енергетики. У нас зараз відбувається відновлення в усьому світі цієї енергетики. Чи думаєте ви, що Україна буде будувати більше таких станцій після війни, коли закінчиться війна, коли ворог залишить вашу територію? Ви хочете зараз відповісти чи ні?

БОНДАРЕНКО О.В. Шановні колеги, питання енергетики – це питання, як виходить за межі предметів відання нашого комітету. Але я скажу з точки зору нашого комітету. Безумовно, ми розглядали це питання на засіданнях нашого комітету в минулому. Ми розуміємо важливість розвитку енергетичного сектору в нашій країні. Безумовно, під час війни енергетичний сектор потерпає, велика кількість потужностей з вироблення електроенергії було знищено, перш за все це стосується теплової генерації і генерації з відновлювальних... генерації з... вугільної генерації. І ми розуміємо, що нам потрібно переходити на нові підходи до створення генераційних потужностей. Чи будуть в цьому розвитку нашої генерації, енергетичної діяльності превалювати питання ядерної енергетики, чи буде у нас рух в бік "зеленої" енергетики, енергетики з відновлювальних джерел енергії, це, безумовно, велике питання, яке потребуватиме додаткового розгляду. Впевнений, що коли закінчиться війна, ми будемо оцінювати наші перспективи і будемо вирішувати, по якому шляху ми будемо йти.

Безумовно, для нашого комітету вкрай важливо, щоб будь-який напрямок розвитку поєднувався виключно з екологічними вимогами, з вимогами щодо радіаційної безпеки, безпеки в частині безпечного захоронення відходів, радіоактивних відходів. Все це виклик для будь-якої країни, яка розвиває ядерну енергетику. В нашій країні цим питанням займається безпосередньо Державна агенція зони відчуження, у нашій країні є Державна інспекція ядерного регулювання, ми постійно в контакті з МАГАТЕ. Але подальший розвиток – це питання, безумовно, нашої спільної діяльності і запозичення досвіду і, безумовно, це питання величезних інвестицій, про які поки що рано казати в нашій країні.

Дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякуємо.

Наступний член нашого комітету Алто Паулі.

ПАУЛІ АЛТО-СЕТАЛА. (Синхронний переклад) Дуже дякуємо. Дуже важливо, що ми маємо зв'язок, отак навіть дистанційно. Звичайно, нам необхідна повна картина, якої зараз у вас немає, стосовно наслідків шкоди і, звичайно, стосовно територій, окупованих Росією, і яким чином це можна відновити. Фінляндія приймає активну участь з боку навіть нашого суспільства, академії також. І яким чином ми можемо ще допомогти вам підтримати вас? Чи могли б ви… ви хотіли б зараз відповісти чи пізніше?

БОНДАРЕНКО О.В. Шановні колеги, я думаю, що відповідь на ці питання, частково відповідь дадуть члени виконавчої влади, які зараз присутні у нас і в залі засідань, і підключені до нас в режимі відеоконференції. Вони можуть з одного боку дати додаткову інформацію до виступу пані Криворучкіної в частині тих збитків, які понесла наша країна. З іншого боку вони дадуть пропозиції щодо співпраці між нашими країнами. Тож якщо ви дозволите, ми можемо передати їм слово.

Дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Отже, я буду продовжувати.

Наступний доповідач член нашого комітету.

_______________. (Синхронний переклад) Шановний пан Бондаренко та пані Криворучкіна! Як наша головуюча вже зазначала, Фінляндія підтримує Україну, і фінський народ приймає активну участь у цих процесах, оскільки Україна відстоює не тільки свою територію, але всю Європу. Ми це високо цінуємо. І ми хотіли б поділитися інформацією стосовно ситуації у сфері довкілля. І дуже дякуємо вам за те, що ви проводите цю роботу на повсякденній основі. І у нас є багато, ми проводимо багато метеорологічних досліджень, і ми знаємо цю ситуацію в галузі метеорології. Проводимо  дослідження  у сфері кліматичних досліджень. І ми хотіли б обмінюватися цією інформацією.

Отже, як відзначала головуюча, пані головуюча, ми також маємо можливість співпрацювати у галузі метеорології та відповідних досліджень.   І протягом війни, звичайно, шкода природі завдається величезна, і ми хотіли б розділити з вами цей тягар. Кліматичні зміни не знають кордонів між державами. Ми маємо спільні кліматичні цілі, тому будь-яка співпраця дуже важлива і буде позитивна для всіх нас, для всіх живих істот, для всіх людей.

І стосовно воєнних ділянок, територій, звичайно, там завдається величезна шкода. Але, на вашу думку, на думку вашого комітету, що відбувається з містами, що відбувається з інфраструктурою у містах в результаті війни і яка співпраця може проводитися на рівні міст між Фінляндією та Україною? Чи можемо ми тут якось вам допомогти, аби ваші міста стали більш зеленими, допомогти людям адаптуватися до цих кліматичних змін? Наші міста мають величезний досвід, яким чином ми можемо зробити міста більш зеленими тощо.

Дуже дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Пане Бондаренко, хотіли б відповісти?

БОНДАРЕНКО О.В. Так, безумовно. Дякую за запитання. Безумовно, у нас є… Чи чутно мене?

_______________. (Синхронний переклад) Так, ми вас чуємо, але знову ехо.

БОНДАРЕНКО О.В.  Зараз спробуємо. А так?

_______________. (Синхронний переклад) Ми вас чуємо. Ви нас чуєте?

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую. Зараз…

_______________. (Синхронний переклад) А зараз не чуємо. Ні, зараз не чуємо.

БОНДАРЕНКО О.В.  Так краще?

_______________. (Синхронний переклад) Так краще, дякуємо.

БОНДАРЕНКО О.В.  Дякую. Дякую.

Безумовно, перед нашими країнами, так само як і перед всіма країнами світу, стоїть виклик, пов'язаний зі змінами клімату. І питання змін клімату, питання досягнення кліматичної нейтральності, воно стало перед нами доволі давно, але тільки в минулому році завдяки діяльності комітету, завдяки Закону, який був прийнятий парламентом, про державні засади кліматичної політики ми взяли на себе, офіційно взяли на себе зобов'язання досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. І, звісно, це великий виклик, це виклик, який потребує  спільної роботи, спільної роботи як всередині країни, так і, безумовно, разом з іншими країнами. І питання гідрометеорологічної діяльності – це також складова діяльності нашого комітету, це одна з складових отримання достовірної інформації про зміни клімату, можливості прогнозування змін клімату як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі. Як я вже казав, між нашими країнами є Угода про співпрацю у частині досліджень повітря, атмосферного повітря UFAIR. Нещодавно, 6 березня цього року, ми у місті Львів зустрічалися з Послом Фінляндії в Україні. Ми отримували від Фінляндії датчики атмосферного повітря, ми встановили ці датчики. Ми вже отримуємо результати від цього проєкту і отримуємо результати моніторингу атмосферного повітря, які ми вже використовуємо як у діяльності Міністерства економіки, так і в діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій, так і, безумовно, ці датчики слугують для з'ясування стану навколишнього середовища для населення. Це одна із складових нашої діяльності.

Стосовно взаємодії з містами, з громадами. Так, у Законі "Про основні засади державної кліматичної політики" ми заклали необхідність створення планів адаптації, планів адаптації до змін клімату, і ці плани адаптації мають бути розроблені протягом декількох наступних  років не тільки на державному, загальнодержавному рівні, але й на рівні областей, регіонів нашої країни, на рівні громад, муніципалітетів, міст, і вони мають об'єднатися в систему планів таких планів, які б слугували придатності населення нашої економіки, життю в містах до змін клімату.

Безумовно, це буде потребувати і певної перебудови під час відновлення нашої країни і створення міст більш енергоефективними, енергонезалежними, такими, що потребуватимуть повторного використання водних ресурсів, повторного використання відходів. Це великий блок питань, які мають бути об'єднані між собою. Ми рухаємося в цьому напрямку, і знаючи, що у вас є досвід в цьому питанні, ми хотіли би, безумовно, звернутися до вас щодо запозичення такого досвіду. Ми співпрацюємо з громадами, ми співпрацюємо з асоціаціями, які представляють громади, у нас вони доволі потужні. Я впевнений, що взаємодія на цьому рівні і за підтримки парламенту Фінляндської Республіки, за підтримки уряду Фінляндської Республіки буде для нас і для громад України дуже важливою.

Дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякую.

Наступний доповідач (нерозбірливо) від Міністерства довкілля, з питань довкілля та клімату. Вам слово.

_______________. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пані головуюча. Дуже дякую вам, пане Бондаренко. Дуже дякую за цю чудову дискусію. І хотів би подякувати фінляндському парламенту, Комітету з питань довкілля за те, що організували цю зустріч.

Це питання дуже важливе для Фінляндії. І як ми вже відзначали, Фінляндія займає дуже активну позицію в плані охорони довкілля та кооперації з Україною у плані охорони довкілля. І як ви знаєте, ми вже у дві тисячі… четвертому році проводили такі міжнародні зустрічі, обговорювали питання безпеки навколишнього середовища. Отже, ми дуже активно розвивали цю сферу, нашу співпрацю, вона також має продовжуватись дуже активно. І хотіла також надати слово моїй колезі з Міністерства довкілля Хенні Хаапала, де більш детально розповість про ці проєкти, які ми зараз здійснюємо.

ХЕННА ХААПАЛА. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пане Бондаренко. А також хотіла подякувати українській делегації. Мене звати Хенна Хаапала. І ми провели багато роботи в плані кооперації стосовно якості повітря. І також ми обговорювали питання біорізноманіття та якості водних ресурсів стосовно потенціалу країни та потенціалу органів влади моніторингувати якість повітря та води, а також у нас багато промислових планів. Приватний сектор також тут займає активну позицію, а також різноманітні неурядові організації, також такі пункти, як WWF, фонд дикої природи, а також представники громадянського суспільства.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякую.

Чи є інші бажаючі виступити з української сторони?

У мене тут ще один є бажаючий, бажаюча. (Нерозбірливо) 

_______________. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пані головуюча.

Фінляндія хотіла підтримувати Україну на багатьох рівнях і хотіла б, аби ця робота проводилася дуже ефективно та скоординовано. І я хотіла би попросити поставити конкретне питання стосовно природних катастроф. Була зруйнована дамба три роки тому, і це завдало багато шкоди природі, довкіллю. І, звичайно, багато чого в Україні зазнає шкоди, але що відбулося, коли почалася ця повінь? Ми знаємо, що багато води вилилося, ми знаємо, що це зруйнувало біосистеми та сільське господарство, інфраструктуру. Ми знаємо, як це важливо. Що сталося з природою після цього, після того, як це все сталося? Можливо, щось відновилося? Три роки вже минуло.

Дуже дякую.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Ви хотіли б відповісти на це питання, пане Бондаренко?

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дуже дякую за це питання, воно дуже важливе. Була катастрофа глобального масштабу, тому що багато людей, багато територій було абсолютно затоплені. Багато людей залишилося без води. Я як представниця Криворізького району регіону, лише Криворізького, мільйон людей  залишились без питного водопостачання зовсім.

Хочу зазначити, що вже в перші дні руйнування дамби члени екокомітету на чолі з паном Олегом, представники Державної екологічної інспекції, ми були на місці тих подій і могли їх оцінити,  побачити і багато чого було зроблено. Вдалося разом спільними зусиллями з іншими органами виконавчої влади ліквідувати можливе санітарно-епідеміологічне забруднення, тому що поряд з тим, що постраждала природа, постраждала значна кількість національних парків, було підтоплення і кладовищ і там,  де захоронені тварини, і все це стрімко йшло до Чорного моря. Але завдяки знову ж таки  підтримці були надані  міжнародними партнерами і реактиви вчасно, що дало змогу зробити більше аналізів води, розробляти оперативні шляхи вирішення цієї ситуації.

Але в подальшому вона стала непередбачуваною. Багато спеціалістів,  науковців наголошували на тому, що після руйнування дамби буде відбуватися,  причому дуже швидкими темпами,  опустелювання. Але такого не відбулося. На місці дна Каховського водосховища наразі виросли дерева. Достатньо виросли верби, інші дерева, і зовсім по-іншому шляху природа розпорядилася.

Треба зараз вирішувати питання стосовно того, яким чином повинна відновлюватися дамба Каховського водосховища. Але це питання  на перспективу. І багато чого ми не можемо оцінити, зафіксувати, оскільки значна частина знаходиться під тимчасовою окупацією. Тому треба розглядати вже на перспективу шляхи вирішення проблеми того, як поводитися  з  цією дамбою, але економічний напрямок ні в якому випадку не повинен бути пріоритетним, він повинен йти синхронно з екологічною доцільністю.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякую, пані Криворучкіна.

А чи є у вас, у вашої делегації питання чи коментарі?

І я думаю, що вже настав час підводити підсумки. Хотіла б усім вам подякувати, хотіла би подякувати вашій делегації, екологічному комітету.  Ми отримали багато конкретної інформації. Ви представили дуже конкретні проблеми, з якими ви зараз стикаєтеся, намагаєтеся їх подолати, аби обмежити завданої шкоди. А також одночасно вам необхідно думати про реконструкцію, відновлення України, а також вашого довкілля, всього того, що відноситься до вашої сфери, компетенції. Звичайно, це неможливо відновити швидко, але необхідно починати. Дуже важливо починати у процесах реконструкції та реставрації. І ми хотіли б підтримувати у цьому Україну в багатьох напрямках.

Водночас ми цілком розуміємо, що посеред війни бракує державних коштів. Це все зрозуміло. Але, звичайно, фінансування управління довкілля має дуже важливим питанням, оскільки у такий спосіб ми зможемо краще відновлювати Україну після закінчення війни, якщо будуть відповідні органи управління довкіллям. Це дуже важливо. Я знаю, що у вас багато проблем. Вам необхідно відстоювати, обороняти свою країну і направляти на військові цілі ваші кошти. Але, звичайно, пом'якшення наслідків кліматичних змін – дуже важливе питання, і це дуже гарна ділянка для співпраці між Фінляндією та Україною. У нас багато у Фінляндії діє неурядових організацій і вони можуть брати участь у цих процесах співпраці. Це також частина і реконструкції. І, звичайно, ми  розглядаємо ці питання. Ми не відповідаємо за питання енергоефективності, але знов-таки вони також важливі для реконструкції. І також нам необхідно думати про пом'якшення постнаслідків кліматичних змін. Роботи більше для цього, яка ж буде, існує в плані кліматичних змін.

Ми хотіли б побажати вам багато сил, мужності. І з нетерпінням очікуємо інтенсифікування кооперації між Фінляндією та Україною у сфері довкілля.

А тепер хотіла б надати фінальне слово пану Бондаренку, голові комітету. Будь ласка.

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Ще раз дякую вам за ініціативу проведення нашого спільного засідання, за ту інформацію, яку ми почули від вас, шановні колеги, пані Дженні Пітко, пані Сара-Софія Сірен, інші представники комітету. Дякуємо за ваші запитання. Я впевнений, що цих запитань буде ще доволі багато. Я сподіваюсь на продовження наших засідань. Впевнений, що це спільне засідання є першим.

Як ви бачите, доволі багато предметів відання нашого комітету так само, як і вашого, які можуть бути цікаві для обговорення. Нам, до речі, доволі цікавий ваш досвід саме урбаністичної складової в частині захисту довкілля. Як ви вже почули, такої складової в нашому комітеті немає, але ми цілком розуміємо, що майбутнє відновлення нашої країни потребуватиме більш плідної взаємодії між цими сферами: сферами житлової забудови і сферою захисту довкілля, і кліматичною політикою. В цій частині для нас важлива ваша позиція по використанню і управлінню відходами руйнувань від бойових дій. Ми знаємо, що ця політика і цей практичний досвід вашої країни є доволі значним. І так само для нас важливі і інші питання, які ми могли би обговорити, в частині і кліматичної політики,  і захисту навколишнього середовища.

І окремо хотів би попросити вас, за можливості, сприяти нам в спільному засіданні з Адміністративним комітетом, який в себе включає питання цивільного управління кризами, тому що питання укриттів і коаліції укриттів,  яка започаткована  за ініціативи Фінляндії і України, в якій  я сьогодні буду приймати участь, це важливе питання для нашого комітету і це важливе питання, безумовно, для нашої спільної політики. І  тому з нашого боку  була би ініціатива провести спільне засідання вже декількох комітетів, коли ми будемо розглядати питання цивільного захисту і питання подолання наслідків надзвичайних ситуацій під кутом шкоди навколишньому середовищу, яке наноситься військовими діями, і так само захисту населення під час цієї шкоди.

Тож, шановні колеги, дуже вам дякую. Хотів би окремо відмітити ще раз нашу плідну співпрацю. Хотів би окремо відмітити підтримку з боку вашої країни, яка виражається в тому рахунку, в тому, що Гельсінкі –  це місто Європи, в якому я бачив чи не найбільше в Європі українських прапорів. І це вражає. Дійсно, це один з елементів такої потужної підтримки нашої країни. Так само, як я бачив навіть в елементах одягу членів вашого комітету, представників відомств так само українські мотиви і елементи українського прапора. Тож для нас це неймовірно приємно.

Ми готові, безумовно, до подальшої співпраці. Я бажаю вам гарного продуктивного дня. До нових зустрічей. І завжди очікуємо на вас в Україні. Дякуємо  вам.

ДЖЕННІ ПІТКО. (Синхронний переклад) Дуже дякуємо, пане Бондаренко. Дякуємо за співпрацю на рівні комітетів, а також на рівні Міністерства довкілля Фінляндії, а також на рівні інших комітетів парламенту Фінляндської Республіки, наприклад, стосовно захисту населення. Звичайно, наш комітет не займається цим питанням, але… захистом  довкілля, але ми хотіли би продовжувати обговорювати ці питання.     І я передам ваше бажання іншим членам нашого парламенту. Ми обговоримо це питання.

Хотіла б від всього серця подякувати вам за те, що взяли участь у цій зустрічі. Дуже дякуємо вам за відверте, відкрите обговорення цих важливих питань. Хотіла б продовжувати нашу співпрацю протягом різних зустрічей. І також бажаю вам гарної весни в Україні.