Опубліковано 22 04 2026
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань екологічної політики та природокористування
22 квітня 2026 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Перед тим, як розпочати безпосередньо засідання, нам потрібно обрати секретаря засідання.
Сергій Володимирович Мандзій, скажіть, будь ласка, ви, я бачу, на сталому зв’язку, чи є можливість виконувати функцію секретаря? Сергію Володимировичу! Не чує.
Шановні колеги, а взагалі мене чутно?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно. Дякую.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, я з вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Володимирович.
Буде можливість у вас виконувати функції секретаря сьогодні?
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, якщо з вашою допомогою, але я не впевнений в стійкості зв’язку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спробуємо. Добре?
МАНДЗІЙ С.В. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, хто за те, щоб призначити секретарем сьогоднішнього засідання комітету Мандзія Сергія Володимировича?
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 7 – за. Я правильно порахував?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 8.
МАНДЗІЙ С.В. 8 – за. Но я не голосував. 8 – без мене. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 8 без вас.
Шановні колеги, у нас сьогодні на порядку денному було чотири питання. При цьому надійшов лист від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Валерійовича Лубінця стосовно прохання розглянути можливість виключення питання з порядку денного і передачі цього питання до наступного порядку денного. Інших пропозицій не надходило.
Шановні колеги, чи є інші пропозиції до порядку денного сьогодні? Якщо інших пропозицій та зауважень немає, то є прохання затвердити порядок денний у складі трьох питань, без питання розгляду щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини перенести це питання на одне з наступних засідань. Якщо немає інших пропозицій, прошу голосувати.
Хто – за?
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 9 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дев’ять. Дякую. Дякую, шановні колеги.
Тож розпочинаємо розгляд двох законопроєктів, це основний і альтернативний законопроєкти. Перший законопроєкт – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства (реєстровий номер 15040), внесений народним депутатом України Гайду Олександром Васильовичем та іншими народними депутатами України, і альтернативний до нього – це проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження норм права Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства та сфері аквакультури (реєстровий номер 15040-1), внесений народним депутатом Кучером Миколою Івановичем.
Шановні колеги, чи є представники авторського колективу по першому законопроєкту? Чи хоче хтось висловитися? Тарас Миколайович, я бачу, ви підняли руку. Навряд чи ви були безпосередньо тим, хто подавав, але думаю, що були одним з авторів цього законопроєкту також. Але, тим не менш, давайте ми зараз надамо, по можливості, слово Миколі Івановичу. Миколо Івановичу, чи є у вас можливість свій, альтернативний законопроєкт презентувати?
КУЧЕР М.І. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім ми перейдемо до обговорення обох законопроєктів.
КУЧЕР М.І. Так, у мене є можливість. Хочу сказати, що проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження норм права Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства та у сфері аквакультури розроблений з метою впровадження норм права Європейського Союзу до законодавства України і він є альтернативним до Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства (15040). Законопроєкт розширює повноваження органів державної влади у сфері рибного господарства. В першу чергу це в частині регулювання питань знаходження риболовецьких суден іноземних держав і здійснення заходу державного контролю за такими судами. І якщо говорити про те, я так розумію, що ми, маючи основний закон й альтернативний, я впевнений, що після обговорення у нас буде доповнений закон, який вже дійсно буде сформований правильно, розумно і з правильними підходами європейськими.
В чому різниця? Я коротко, п’ять конкретних точок. Перше – це те, що ми говорили, іноземні риболовні судна. Без чіткого порядку, якщо буде розроблено їхнє заходження до портів і контроль за їхньою діяльністю, ми будемо тільки декларувати боротьбу з незаконним рибальством. І Регламент Євросоюзу вимагає цього прямо, і ми це все прописали.
Друге – це повноваження щодо лімітів. Законопроєктом передбачено закріплення за Мінекономіки права затверджувати ліміти спеціального використання водних біоресурсів у повному обсязі, включно з територіями природно-заповідного фонду, де це питання довгий час лишалося в «сірій» зоні. Це не бюрократія, це усунення колізії між законами про рибне господарство і ПЗФ, яка сьогодні породжує конфлікти на місцях.
Третє питання – це питання бакланів. Воно вроде би так звучить прозаїчно на тлі євроінтеграції, але для виробників це якісь космічні збитки кожен рік. Ми пропонуємо просте й законне рішення: дозволити регулювати чисельність птахів без окремих дозволів. І при тому, що країни ЄС давно це вже зробили.
Четверте – це правовий статус гідротехнічних споруд. Інвестор не прийде туди, де ми не можемо оформити право власності на цей актив, і жоден банк не видасть кредит під об’єкт без реєстрації. Ми прописали цей механізм: приватизація, реєстрація і чіткі умови.
І п’яте – це оцінка впливу на довкілля. Оцей поріг, який є, 10 тонн, який сьогодні діє, фактично означає, що середній виробник повинен проходити повну оцінку впливу на довкілля. І ми пропонуємо підняти його до тисячі тонн чи це буде 500 тонн. І це відповідає також повністю європейській практиці і знімає непотрібне адміністративне навантаження.
Ось принципово 5 тих речей, які доповнює закон, і ці 5 позицій просимо врахувати при підготовці вже потім до доповненого до другого читання. Це все зробить закон робочим.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, дякую за вашу доповідь. Безумовно, не ми будемо готувати до другого читання законопроєкти, а головний комітет – Комітет з питань аграрної та земельної політики. Ми будемо сьогодні обговорювати, давати зауваження в частині нашої сфери.
Питання власне, які ви підняли, вони здебільшого знаходяться у сфері екологічної політики і природокористування, тому ми будемо просити вас до кінця розгляду цього законопроєкту знаходитися в Zoom, щоб за можливості вам задавати також питання або ви могли би прокоментувати.
КУЧЕР М.І. Звичайно, я буду, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
І хотів би надати слово Тарасу Миколайовичу. Все ж таки, Тарасе Миколайовичу, якщо можна, стисло дайте характеристику першому закону. Ми розуміємо, що ви як профільний заступник міністра точно знали про його розробку і долучалися до його створення перед подачею народними депутатами його до Верховної Ради. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати. Дякую, Олеже Володимировичу, за можливість долучитися. Так, перебуваю у Харкові на форумі, тому зараз на обговорення відійшов. Потім детально, за необхідності, є керівник і Держрибагентства Ігор Михайлович, й інші колеги долучаться.
Що я хотів сказати? Перше. Дійсно, Олександр Васильович Гайду не має змоги, як перший автор попросив представити. Основна ціль, глобальна ціль, це з точки зору тринадцятого розділу, це розділ по рибальству і аквакультуру, максимально інтегрувати те, що треба на рівні законодавства до європейських регламентів, у тому числі покрити бенчмарки, які були нещодавно отримані. Тому вважаю, перш за все ціль – зробити його виключно євроінтеграційним.
Розуміємо, що може бути у нас, скажімо, ми вивчаємо європейське законодавство, десь трактуємо, десь навчаємося, тому також як допомогу, я знаю, що аграрний комітет звернувся вже офіційно з відповідною таблицею відповідності acquis зробив до DG MARE – профільний генеральний директорат Європейської комісії, для того щоб також отримати відповідну рецензію, висновки по нормах законодавства і їхній відповідності європейському законодавству.
Також розуміємо, що, знову ж, оскільки це процес, ми всі навчаємося, можуть бути різні коментарі. Ціль, знову ж скажу – покрити безпосередньо врегулювання перш за все аквакультури та рибальства і нашій інтеграції у Європейський Союз і спільні всі інституції практики впровадження, і воно покриває багато елементів, запровадження спільної рибної політики – common fisheries policy – також тут передбачено, та запровадження, скажімо, регулювання наукової діяльності в частині якраз рибної галузі, перш за все таких великих блоків.
Також передбачені елементи регулювання громадських організацій, можливість їх об’єднання, отримання повноважень, також розподілу. Знову ж ми говоримо перш за все про рибальство і аквакультуру. Тобто це такі великі блоки з точки зору регламентів, які покриваються.
Ну і звісно удосконалення по простежуваності, тому що є певні речі по простежуваності рибної продукції, які поки що не повністю імплементовані. І ННН – боротьба з незаконним, непідзвітним, нелімітованим рибальством, ну практично по-простому браконьєрством, але в тому числі в міжнародних масштабах.
Це такі п’ять великих блоків, які є в 15040, і дійсно з точки зору і об’ємний великий законопроєкт.
Так, є багато сфер, де є перетин. Як вірно зазначаєте, є перетин з питаннями навколишнього середовища. І тут однозначно вже відриті як об’єднані міністерства до діалогу для того, щоб з урахуванням отриманих сьогодні від вас коментарів і від ваших колег письмових, ми бачимо від ЦОВВ приходять і юридичне управління, потім висновок від Європейської комісії, знайти ту редакцію, яка буде виключно євроінтеграційною, яка дійсно тоді не буде предметом такої дискусії. Можемо дискутувати про перехідні періоди, це наше право як держави, але головне, щоб суть була євроінтеграційна. І тоді пропонувати офіційно розглядати основному комітету все-таки можливість розгляду доопрацьованого варіанту для того, щоб уже, скажемо, в зал навіть в першому читанні йшла редакція, з якою всі погоджуються, всі підтримують і розуміють, що це дійсно євроінтеграційний і немає ні від кого критичних зауважень.
Тому дякую вам, що ви сьогодні винесли це питання на обговорення. Воно також допоможе швидше прийти до цього консенсусу, який би потім був би черговим кроком в нашій євроінтеграції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. Якщо буде у вас можливість, то прошу залишатися, якщо такої можливості немає, то, сподіваюсь, що ви підтримаєте рішення комітету.
Шановні колеги, давайте розпочнемо стандартно, так, як ми проходимо розгляд законопроєкту. Будь ласка, Людмила Василівна Войтович, все розкажіть, що надійшло по цьому законопроєкту до комітету, які зауваження, який висновок Головного науково-експертного управління, якщо він вже є, або які зауваження надійшли від центральних органів виконавчої влади, від громадськості, коротко, тому що будемо потім розглядати. Будь ласка.
ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня, шановні народні депутати та всі присутні. Так, до даних законопроєктів надійшло дуже багато висновків, більше ніж на 100 аркушах. Зазначимо ті, які відносяться до предметів нашого комітету. Головне науково-експертне управління висловило низку зауважень і пропозицій до змісту як основного, так і альтернативного законопроєктів. Зокрема змінами до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» пропонується дозволити промислове рибальство та дослідний вилов на територіях природно-заповідного фонду на підставі дозволів центрального органу влади, тобто Держрибагентства. ГНЕУ відзначає, що це суперечить Закону про ПЗФ, згідно з яким території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватись виключно в природоохоронних, наукових, оздоровчих та освітніх цілях та для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Крім того, наділення Держрибагентства такими повноваженнями виходить за межі його компетенції та нівелює статус заповідних територій.
Також відзначено, що змінами до Водного кодексу України зі складу загального водокористування вилучається без жодних обґрунтувань спортивне рибальство. У Законі України «Про аквакультуру» зазначено, що державна політика у сфері аквакультури здійснюється з дотриманням принципів екологічної стійкості, проте наразі національне законодавство не визначає таких принципів.
Також висловлено зауваження до альтернативного законопроєкту щодо передбачених змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Чинними положеннями закону передбачено, що інтенсивна аквакультура з продуктивністю 10 тонн на рік і більше віднесена до другої категорії видів планової діяльності та підлягає оцінці впливу на довкілля. Запропонованими змінами пропонується проведення оцінки впливу на довкілля для інтенсивної аквакультури, поріг продуктивності якої складає 1000 тонн на рік, тобто збільшити поріг у 100 разів, що є необґрунтовано, вважає ГНЕУ.
Також надійшов висновок Комітету з питань свободи слова, які пропонують Комітету з питань аграрної політики рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти законопроєкт 15040 за основу.
Кабінет Міністрів України у висновку щодо відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу відзначив, що головний законопроєкт відповідає цілям Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
До альтернативного законопроєкту висновку Кабінету Міністрів України немає.
Мінекономіки підтримало головний та альтернативний законопроєкти.
Мінфін, Мінцифри, Міносвіти надали пропозиції та зауваження до обох законопроєктів в межах своєї компетенції.
Мінохорони здоров’я, Адміністрація Держспецзв’язку повідомили про відсутність пропозицій до обох законопроєктів.
Держрибагентство запропонувало підтримати головний законопроєкт та рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому як закон, а також повідомило про відсутність пропозицій до альтернативного законопроєкту.
Мінрозвитку та Держводагентство висловило свої зауваження до законопроєкту на них зупинятися не буду, думаю, що представники цих центральних органів виконавчої влади їх представлять краще.
Окремо хотіла відмітити, що запропоновані зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд» крім того, що не узгоджується з чинними положеннями та запроваджують такі зміни створюють ризики для збереження природно-заповідних комплексів, зокрема, водної флори і фауни з огляду на особливий охоронний режим територій природно-заповідного фонду.
Також законопроєктами пропонується внести зміни до Закону України «Про тваринний світ», які дозволяють застосування електроловильних систем у наукових цілях без отримання жодних дозволів. Запропоновані зміни містять ризики легалізації використання знарядь вилову в наукових цілях. Також запропоновані зміни не враховують, що вилучення об’єктів тваринного світу потребують отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього водного середовища.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна.
Шановні колеги, традиційно давайте розпочнемо з Міндовкілля, точніше з Мінекономіки Олександра Васильовича, представник довкіллєвого сектору, заступник міністра, який відповідальний за природно-заповідний фонд, прошу доповісти по цьому питанню. І, напевно, тоді будемо вас просити і по питанню внесення змін до Водного кодексу за відсутності Ірини Іванівни.
Будь ласка.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати! Що стосується законопроєкту в цілому є домовленість з Тарасом Миколайовичем, який координує саме напрямок аграрної політики. Я, як заступник, який працює у сфері напрямку довкіллєвої політики, що цей законопроєкт буде доопрацьований до другого читання.
Ми підтримуємо, що необхідно здійснювати простежуваність вилову риби в національних природних парках і скрізь для того, щоб ми могли обліковувати вилов біоресурсів для того, щоб їх зберігати, самі біоресурси, як такі.
Оскільки, основне завдання національних природних парків, це якраз і є збереження біоресурсів. Разом з тим є багато змін, які стосуються довкіллєвої складової, які порушують збереження цієї довкіллєвої складової. Тому над ними потрібно попрацювати і відповідно напрацювати законопроєкт, який би здійснював баланс між збереженням і охороною навколишнього природного середовища, збереженням біорізноманіття і відповідно простежуваністю і виловом біоресурсів. Але ідея безоблікового відстрілу живої природи і так далі це точно не підтримується міністерством.
І ще раз хочу сказати, що ми... що стосується і водних біоресурсів, охорони водних біоресурсів, то є домовленість про те, що ми будемо доопрацьовувати зазначений законопроєкт і будемо долучені до його доопрацювання, і буде єдиний законопроєкт, який знайде цей баланс між збереженням біорізноманіття і відстежуваністю вилову риби.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.
Стосовно внесення змін до Водного кодексу, чи можете ви дати характеристику?
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Ми також будемо це, Олеже Володимировичу, все, що стосується внесення змін до Водного кодексу, до Закону України «Про природно-заповідного фонд», до Закону України «Про тваринний світ», ми це все будемо доопрацьовувати. Тому на сьогоднішній день ця редакція, яка є, вона потребує певного доопрацювання і є домовленість, що ми її будемо доопрацьовувати. Ця домовленість є і з рибагентством, і ще раз говорив з Тарасом Миколайовичем як профільним заступником міністра, який координує напрямок аграрної політики.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Перед тим, як передати слово представникам інших центральних органів виконавчої влади, я хотів би запитати. Михайло Серебряков, ви з піднятою рукою вже декілька хвилин, ви представник центрального органу виконавчої влади або..?
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Ні, я виконавчий директор ГО «Разом проти корупції». Якщо у вас порядок спочатку заслухати ЦОВВи, а потім – громадськість, то почекаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, і якщо можна, опустити руку, і трохи пізніше ми вам надамо слово. Дякую.
Тоді, будь ласка, профільний керівник центрального органу виконавчої влади Ігор Михайлович Клименок, потім перейдемо до Мінрозвитку, потім підемо до Держводагентства. Будь ласка.
КЛИМЕНОК І.М. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово.
Доброго дня, народні депутати, керівники міністерств і центральних органів виконавчої влади. Прохання підтримати ініціативи. Ми очікуємо, що буде створений, доопрацьований законопроєкт, але що 15040, що 15040-1 – основою їхньою являється євроінтеграційний напрямок, які мають інтегрувати 20 нормативних актів Європейського Союзу в українське законодавство. Хотів додати також, окрім ННН-рибальства і простежуваності, цей блок затрогує важливі питання – це визначення цілей та принципів державної політики у відповідності до норм ЄС, наприклад, таких, як підтримання балансу між промисловими потужностями, риболовними суднами та наявними запасами водних біоресурсів, запобігання виснаженню водних біоресурсів, а також відновлення та підтримка їх популяції, залучення заінтересованих сторін до обговорення, що зараз і відбувається. Це передбачення створення реєстру риболовного флоту, встановлення контролю за любительським рибальством, створення умов для спільної організації ринків продукції рибальства та аквакультури та інших важливих змін, які відбуваються.
Також ці нормативно-правові акти затрогують низку проблемних питань, з якими стикається бізнес на сьогодення, як в першу чергу це аквакультурні господарства України. Тому коротко, дякую. Прошу підтримати. Якщо будуть запитання – залюбки постатейно можна... можу відповісти і прокоментувати кожен пункт.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповнення до презентації, Ігоре Михайловичу.
Давайте продовжимо. Будь ласка, Мінрозвитку, ваша позиція.
КАШУБА А.В. Доброго дня, Олеже Володимирович! Доброго дня, народні депутати, шановні присутні! Кашуба Андрій – заступник міністра, відповідальний за сектор... морський сектор.
Щодо базового законопроєкту та іншого, Мінрозвитку було надано експертні висновки відповідні. В цілому хочу зазначити, що законопроєкти підтримуються Мінрозвитку за умови їх доопрацювання. Хочу озвучити основну для міністерства принципову норму, яку ми пропонуємо врахувати, це доповнення, пропонуються зміни до статті 17 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» в частині відповідальності за порушення, що призвели до руйнації середовища існування водного біоресурсу, в тому числі під час виконання робіт на землях водного фонду без здійснення заходів щодо збереження сприятливих умов для існування, відтворення, міграції та зимівлі водних біоресурсів, недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність, для їх охорони та відтворення. А саме пропонуємо в підпункт… в абзац п’ятий підпункту 12 пункту 9 розділу І законопроєктів обох, доповнити словами та знаками «крім випадків проведення днопоглиблювальних робіт, що здійснюються відповідно до вимог законодавства».
Це просимо врахувати, а також прошу керівника профільного підрозділу Мінрозвитку озвучити решту, якщо дозволите, шановний головуючий, озвучити решту пропозицій та правок, які були надані попередньо в експертному висновку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Але стисло, будь ласка, і виключно в частині наших предметів відання.
КАШУБА А.В. Да, дякую.
ІЛЯСЕВИЧ Я.Я. Да. Дякую. Я дуже коротко. Ми проаналізували законопроєкти ще на предмет відповідності законодавству саме нашому профільному і маємо деякі застереження, які, на нашу думку, доцільно врахувати, щоб проєкти мали, скажімо так, більш практичний характер і відповідали вимогам чинного законодавства.
В статті 46 проєкту Закону про рибне господарство, промислове рибальство ми пропонуємо доповнити її новою частиною наступного змісту: «щодо діяльності в морських пунктах вивантаження, що розташовані в морських портах, здійснюються з неухильним дотриманням вимог і норм Закону України «Про морські порти України»». Таким чином це допоможе узгодити запропоновані норми закону з нормами Закону України про морські порти і прибрати всі можливі колізії в ході реалізації цього закону на практиці.
В редакції нової статті 24-8 Закону України про рибне господарство, промислове рибальство ми пропонуємо виключити абзац двадцятий щодо забезпечення відповідності риболовних суден вимогам безпеки мореплавства згідно із законодавством України, включаючи міжнародні зобов’язання, оскільки ці норми є дублюючими відносно статті 23 Кодексу торговельного мореплавства України. Додатково абзац перший статті 49 Закону України того самого про рибне господарство пропонуємо викласти в такій редакції. «Риболовне судно може бути допущене до спеціального використання водних біоресурсів тільки після того, як буде встановлено, що воно має чинні документи класифікаційного товариства, тобто визнаної організації, про доступ судна до експлуатації». Чому це важливо? Щоб на практиці не відбувались задвоєні якісь перевірки, а виключно здійснювався документальний огляд судна, за наявності цих документів судно може здійснювати роботу в морі.
І останнє. Оскільки питання заходження і перебування суден у морських портах вже на сьогоднішній день врегульовано чинним законодавством, насамперед Кодексом торговельного мореплавства та іншими нормативно-правовими актами, які діють у цій сфері, ми пропонуємо абзац шістнадцятий підпункту 7 пункту 9 розділу І законопроєкту 15040-1 викласти в такій редакції: «Затвердження порядку заходження риболовних суден іноземних держав до морських рибних портів, морських пунктів вивантаження водних біоресурсів», дати уточнення, що окрім тих, який знаходиться у межах морського порту. Це пов’язано з тим, що у морських портах діє окремий, визначений законодавством, морський режим плавання.
Дякую. Просимо врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваші пропозиції. Сподіваюсь, що вони будуть враховані при обробці цих законопроєктів, думаю, що при доопрацюванні або переопрацюванні.
Будь ласка, Держводагентство.
ГОПЧАК І.В. Доброго дня ще раз. Держводагентство надіслало на комітет такі пропозиції і зауваження. У нас там цілий ряд зауважень, пропозицій, але вони зводяться, основна пропозиція у нас – це є до статті 5 Водного кодексу, де прописано, що поверхневі водні об’єкти і перелік їх – озера, водосховища, канали, річки, – вставити слово «ставки». А вже це буде відноситися на більше двох областей, якщо державного значення, в місцевому значенні вже не потрібно вносити їх, тому що і так зрозуміло, там слова так і написані, що всі, які не відносяться до об’єктів державного значення.
Другі зауваження до пунктів, статей тих, що у Водному кодексі, що стосуються взяття, зараз скажу, як правильно написано, зміни, запропоновані до статті 6, фактично дозволяють... це передача в приватну власність технологічних водойм із земельними ділянками на них і передача у власність гідротехнічних споруд, передача у власність земельних ділянок, вони у нас... Відповідно це суперечить статті 51 Водного кодексу, статтям 122 і 134 Земельного кодексу, тому що вони знаходяться на землях водного фонду. Це буде суперечити певним... тобто будуть ризики, що вони будуть в приватній власності, а по Конституції землі водного фонду і по Водному кодексу не можуть бути приватизованими.
Далі, у нас є уточнення щодо розділу, де було про літування, уточнити, що літування можна здійснювати на рибогосподарських технологічних водоймах, на всіх інших, на руслових особливо, тому що це літування – це є спуск води і можна цим буде пошкодити в ставках і водосховищах, які знаходяться на руслових водоймах, режим роботи тобто. То ми просимо уточнити щодо рибогосподарських технологічних водойм.
Далі, у нас тут що в нас ще є, гідротехнічні споруди водних об’єктів. А, це теж знову стосується, бо там в пару пунктах є гідротехнічні споруди, там, де стосується приватизації. Це основні наші зауваження, їх по різних пунктах, щоб я вже час не забирав, вони всі надані в перелік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Васильович.
Шановні представники центральних органів влади, чи хоче ще хтось висловитися з приводу цих двох законопроєктів? Якщо у центральних органів виконавчої влади такого бажання поки що немає, то, шановні колеги народні депутати, чи є бажання висловитися або будемо висловлюватися вже після заслуховування громадськості? Не бачу поки що. Не почув.
Вибачте, Юлія Юріївна.
Шановні колеги, будь ласка, представники громадськості знаю, що хочуть висловитися стосовно цього законопроєкту. Будь ласка, Світлана Сергіївна Таболіна – представник UNСG.
ТАБОЛІНА С.С. Добрий день, шановні народні депутати. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово. Мене добре чутно?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, абсолютно. Да-да, будь ласка.
ТАБОЛІНА С.С. Я не буду повторювати багато зауважень, які були вже перераховані. Перше, що хотілось би відзначити, це хотілось би попросити при доопрацюванні законопроєкту звернути увагу на висновок Головного наукового експертного управління, оскільки він містить дуже важливі зауваження і вони є дуже суттєвими.
Я хотіла би вам подякувати на те, що ви у своєму висновку до цього законопроєкту звернули увагу на питання щодо спеціального використання природних ресурсів у межах території природно-заповідного фонду. І тут хотілося б додати, що все ж таки ці території повинні використовуватися виключно відповідно до їх цільового призначення, а у нас жодна територія чи об’єкт природно-заповідного фонду не створюється з метою задоволення потреб рибного господарства або його розвитку.
Наступне зауваження, яке хотілося б озвучити, це є те, що рибне господарство дуже часто пов’язано з питаннями інтродукції інвазійних чужорідних видів водних біоресурсів. Оскільки риба – це є дуже динамічний природний ресурс, тому вселення інвазії має дуже суттєвий вплив на місцеві види, зокрема і на ті, що знаходяться у межах територій та об’єктів ПЗФ, оскільки питання запобігання розповсюдженню інвазійних чужорідних видів є частиною наших євроінтеграційних зобов’язань, а також містить дуже значну наукову складову, а проєкт Закону містить низку норм, що стосуються цього питання, я би хотіла попросити розглянути можливість щодо надання рекомендацій головному комітету направити проєкт Закону до Національної академії наук України й Інституту зоології для надання наукової оцінки запропонованих норм. Ну, звісно, якщо така можливість буде.
Третє питання, яке хотілось би озвучити, це питання щодо внесення змін до Закону України «Про тваринний світ», яке стосується змін до статті 52 прим.1 та статті 53 щодо заборонених засобів лову. Пропоновані зміни, вони будуть суперечити вимогам статті 15 та Додатку 6 Оселищної директиви, а ми всі знаємо, що ця директива є одним із основних актів, які нам потрібно імплементувати в межах євроінтеграційних зобов’язань, і буде дуже дивно, якщо ми будемо зараз виключати ті норми, які вже відповідають європейському законодавству.
Щодо змін до статті 6 Водного кодексу, то Українська природоохоронна група повністю підтримує зауваження, надані Держводагентством, тому не будемо детально на них зупинятися.
І останнє зауваження, яке хотілося б озвучити. Це питання внесення змін до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» в частині введення в законодавство України норм щодо нелімітування водних біоресурсів. Зазначені пропоновані норми суперечать положенням статті 37 Закону України «Про тваринний світ», якою визначено, що охорона тваринного світу забезпечується зокрема встановленням науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об’єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування, відповідальність за порушення яких визначено статтею 63, а також визначених статтею 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» принципах, одним із яких є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.
В принципі, із основних зауважень все. Дякую за надане слово і можливість висловитися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано Сергіївно, до вас запитання. Якщо можна, дайте коментар, або можливо я не почув, по внесенню змін до статті 5 Закону «Про аквакультуру» стосовно можливості, надання можливості суб’єктам аквакультури регулювати чисельність баклана великого шляхом відлякування його та унеможливлення гніздування, вилучення та з інших способів не заборонених законодавством.
ТАБОЛІНА С.С. Мій коментар з цього приводу негативний, оскільки моє останнє зауваження можна застосувати від оцього. Це буде суперечити не тільки як би природоохоронним принципам, а, в принципі, вимогам Закону «Про тваринний світ». Зокрема те, що я озвучувала тільки що, статті 37, 63 і статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, продовжуємо. Пан Михайло Серебряков, прохання ще раз представитися і висловити свою позицію.
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Дякую. Михайло Серебряков, виконавчий директор ГО «Разом проти корупції». Працюємо у сфері рибного господарства вже не перший рік. Коментарі щодо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Антикорупційні організації завжди не включають відео під час своєї доповіді.
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Перепрошую, лікуюся, зараз не в тій кондиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Я сподіваюсь, це мені пробачать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Міністерство не знаю. Коментарі щодо законопроєкту такі. По-перше, по тим зауваженням, які були висловлені точково. Стосовно природно-заповідного фонду, на жаль, ГНЕУ або не врахувало або проігнорувало чомусь те, що в об’єктах природно-заповідного фонду існують господарські зони вже давно, тобто це не якась новація. Там висновок про те, що надається право на здійснення промислу в об’єктах природно-заповідного фонду як якась новація, цей висновок є абсолютно хибним. Господарські зони існують там дуже давно. В Законі про природно-заповідний фонд існує стаття 9-1, яка передбачає надання дозволу на спецвикористання природних ресурсів, в даному випадку – це по суті дозвіл на промислове рибальство. Проблемою тут є якраз те, що промисловики вимушені отримувати в об’єктах природно-заповідного фонду два дозволи: загальний відповідно до статті 24 Закону про рибне господарство і ось цей, так званий екологічний, відповідно до статті 9-1 Закону про природно-заповідний фонд. Враховуючи те, що два міністерства об’єдналось в одне і враховуючи те, що по суті ці два документи є дублюючими, є необхідність у тому, щоб їх максимально уніфікувати. І плюс до всього при встановленні... виходить часто так, що, отримавши загальний рибний дозвіл, промисловик ще вимушений довго, місяць, отримувати екологічний дозвіл. «Вікно» легального промислового вилову кожен рік є дуже-дуже-дуже вузьким. І в тих випадках, коли промисловик хоче здійснювати законний, легальний промисловий вилов, він вимушений чекати ще близько місяця, а іноді і довше, з тим, щоб отримати другий дозвіл, коли перший в нього є. Ось ці зміни, які передбачені в законопроєкті, вони усувають це дублювання. Тобто мова не йде про якусь додаткову господарську діяльність всупереч екологічним вимогам.
Плюс до всього ми повинні враховувати, що види, щодо яких допускається промисловий вилов, вони є мігруючими, тобто в один момент карась може бути в Дніпрі, в інший – на території об’єкта природно-заповідного фонду, тому що риба, яку дозволяється виловлювати, є мігруючим водним біоресурсом. І карась у заповідники, і карась у водосховищі не стає від того більш цінним, якщо його можна ловити, а його можна ловити. Те саме стосується інших промислових видів. Раз.
Друге. Щодо оцінки впливу на довкілля, показник 1000 тонн. Там наводилося зауваження, що немає обґрунтування. Скоріше за все це сталося через обмеження в офісі пояснювальною запискою, тому що законопроєкт 340-сторінковий, точніше два законопроєкти, вони дуже великі. Насправді обґрунтувань там більше ніж достатньо. От ми були одними з ініціаторів цієї пропозиції, там наводилися обґрунтування сторінок на десять, а то й більше.
Суть в чому? По-перше, оцінка впливу на довкілля, всі види господарської діяльності поділяються на кілька видів, коли ОВД обов’язково треба впроваджувати відповідно до профільної директиви. І друге – це коли держава приймає такі рішення самостійно. Інтенсивна екокультура належить до другої категорії. Тобто держава взагалі-то мала б обґрунтовувати, чому вона взагалі обкладає цю діяльність оцінкою впливу на довкілля, чого в момент прийняття закону зроблено не було. Добре, таке рішення було прийняте.
Тепер щодо показника. В наших матеріалах є близько 8-10 країн, де цей показник становить або 500 тонн, або тисяча тонн, тобто збільшення цього показника порогу ОВД для інтенсивної екокультури до 500 або тисячі тонн ми не пропонуємо... не пропонується нічого такого нового, пропонується збільшити, точніше, застосувати ту практику, яка використовується в країнах Європи: Польща - з тисячі тонн, Іспанія, Німеччина – 500 тонн, це по пам’яті. Але от, ну, таких країн 8-10, це тільки з того, що вдалося задокументувати.
Тому показники збільшення порогу є обґрунтованим. У нас цей показник становить 10 тонн, що є необґрунтованим обмеженням господарської діяльності, ніхто не проти ОВД, але тільки тоді і в тих випадках, і в тих обсягах, коли така регуляція є обґрунтованою, між десятитонною екокультурою і умовно свинофермою або вугільною електростанцією є просто гігантська принципова різниця і ресурси ОВД мають не розпорошуватися, а концентруватися рівно там і тоді, коли це вкрай необхідно для охорони навколишнього природного середовища. Тому 500 тисяч тонн там, безумовно, мають залишитися. Якщо потрібне обґрунтування, то у Держрибагентства воно є і в авторів ця пропозиція є.
Далі по бакланам, дуже добре, що у нас розглядається законопроєкт, а не підзаконка, от суперечність якихось пропозицій по баклану якимсь нормам закону, можна було б розглядати, якби ми розглядали якийсь проєкт постанови або наказ міністерства. Ми говоримо про законопроєкт, тобто про правові норми того ж рівня... того ж рівня і тоді мова іде про узгодження. І враховуючи те, що всі останні державні запити щодо регулювання чисельності баклана великого інвазивного дуже небезпечного, дуже шкідливого, вкрай шкідливого, в тому числі для інших аспектів природного середовища, а саме, риби і були... ці всі заходи були провальними, необхідно вжити заходів щодо, ну, посилення цієї роботи по регулюванню чисельності, в тому числі надати суб’єктам можливість в настільки гуманний спосіб, наскільки це можливо, цю чисельність регулювати. Більше того, ну, наша позиція полягає навіть у тому, що всі заходи, закладені в законопроєкті, є недостатніми. Дуже довго думали над тим, чи додавати туди слово «відстріл», і, враховуючи провальні заходи в минулому, цього слова там не вистачало, і воно потребує узгодження із Законом про тваринний світ і про мисливське господарство. І якщо ринку вдасться напрацювати такі зміни, які узгоджуються з даними положеннями закону, ми вважаємо, що на етапі другого читання цей документ треба посилювати.
Щодо електровудок нічого не скажу, не наша зона експертизи, питання не досліджене. Чув про те, що не можна допустити використання чогось, фактів для промислового вилову або не в дослідницьких цілях. Ну, справедливе зауваження.
Тепер щодо критики в межах самого законопроєкту. З того, що чули від суб’єктів ринку, головна претензія полягає у надмірній зарегульованості, яка вже закладається в законопроєкт. Частину цих проблем вдалося вирішити на етапі постатейних обговорень, коли цей документ ще розроблювався. Там була ціла серія постатейних обговорень, але не все, не все. З того, що не встигли вирішити, сподіваюсь, це буде вирішено.
Промисловики дуже, точніше, взагалі ринок дуже скаржиться на те, що там поєднуються заходи з ліцензування, аукціони, дозволи, декларування, бозна що ще. Тобто для здійснення одного виду діяльності от всі контрольні, всі бюрократичні, всі паперотворчі, всі облікові заходи – воно буквально змішується і концентрується. Той же європейський підхід, наскільки я пам’ятаю, не застосовував все, не застосовував. Тобто одна справа, коли щось існує окремо, але всі ці види діяльності, всі ці історії там закладаються одразу. Наприклад, те ж ліцензування, наскільки я пам’ятаю, 15040 в тій редакції на момент реєстрації, воно є тотальним. По пам’яті, європейський підхід: ліцензування застосовується тільки для морського океанічного вилову з обмеженнями по видам суден, по розмірам суден 21 метр і 12-мильною морською зоною.
Тобто у нас сфера ліцензування, яка закладається в документі, є куди більш тотальною ніж від нас вимагають наші євроінтеграційні зобов’язання. Тому сфера регулювання, велике прохання, обмежити тільки тим, що безумовно, вимагається євроінтеграційними зобов’язаннями, без переборів, і в іншому випадку легальний вилов, легальне рибальство у нас стане занадто обтяжливим, неможливим. А ви ж всі розумієте, що в нас рибальство ніколи не припиниться, воно просто перейде в нелегальний сегмент. Ми ще не можемо констатувати, що браконьєрство в цій країні подолано, воно ще залишається і воно є дуже серйозним фактором. Легальному промислу дуже важко конкурувати з браконьєрами, практично неможливо. Якщо затягнути гайки, ринку буде проблема з тим, що браконьєрство – це не рішення, риба нікуди не дінеться.
Останнє. Останнє. Я зрозумів, я зрозумів. Той блок, який стосується безпосередньо нашої «зеленої» експертизи, останній пункт – це відповідальність. Тут скоріше наша вина. Ми це зауваження висловлювали, але на момент розробки, на момент реєстрації ми не встигли запропонувати порівняльну таблицю по відповідальності, яка б її робила пропорційною. Ми, сподіваюся, найближчим часом це зробимо, узгодимо з галуззю і запропонуємо Держрибагентству та Мінекономіки.
Яке там є зауваження? В багатьох випадках відповідальність є доволі розмитою. Наприклад, такі категорії як неефективне використання або неефективне обладнання є доволі оціночними, а там відповідальність від однієї до трьох мінімальних заробітних плат, що в сукупності є доволі обтяжливо. 52 стаття містить ряд таких самих недоліків.
Ми запропонуємо зміни до цих статей з тим, щоби відповідальність була: а) чіткою, б) пропорційною. Поки що ті редакції, які запропоновані, цьому принципу не відповідають. У нашої країни є євроінтеграційні зобов’язання, вони пов’язані не тільки з охороною навколишнього природного середовища та реформування рибного законодавства, а ще і в плані справедливості, а пропорційність і відповідальність повністю відповідають цій категорії, і дерегуляції. В нас також є дерегуляційні зобов’язання, там, де законопроєкт цьому суперечить, ми з ринком пропрацюємо і будемо сподіватися, що на рівні двох комітетів – аграрного та екологічного – вдасться провести постатейні обговорення і ці суперечності усунути.
Дякую за увагу і дякую за терпіння.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле. У нас на комітеті не прийнято коментувати зауваження громадськості. Але у мене до вас єдине запитання. Скажіть мені, будь ласка, а як ви вважаєте, промислове рибальство в об’єктах природно-заповідного фонду, яким взагалі цілям і цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду воно відповідає, на ваш розсуд?
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Дивіться, я саме в цій діяльності в об’єктах природно-заповідного фонду не вбачаю проблеми, якщо при цьому дотримується вимога щодо лімітування і територіальності і нездійсненні господарських або екологічних…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я задам вам трошки інше питання. Ви чітко собі уявляєте статус об’єктів природно-заповідного фонду, будь-яких об’єктів природно-заповідного фонду, для чого вони створюються і як в межах об’єктів природно-заповідного фонду використовуються природні ресурси і для чого вони використовуються?
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Я думаю, цілком очевидно, що об’єкти природно-заповідного фонду створюються для збереження флори і фауни та схоронності навколишнього природного середовища.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А де там в цій частині…
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Стаття 9-1. Я зрозумів. Відповідь на ваше питання міститься у статті 9-1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку потрібно читати статтю 9, в якій чітко зазначено, що встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також (і так далі) мисливство і рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
СЕРЕБРЯКОВ М.М. Скажіть, будь ласка, в чому ви бачите суперечність?
ГОЛОВУЮЧИЙ. …(Нерозбірливо), то вже певні винятки, які, можливо, навіть і, на жаль, не так досконально прописані в статті 9-1, і я думаю, що на це варто було би звернути увагу саме міністерству і громадськості для того, щоб оцінити і усунути двозначність в трактуванні цих додаткових повноважень для об’єктів природно-заповідного фонду. Я думаю, що ми сьогодні про це ще поговоримо.
Шановні колеги, давайте рухатися далі. Будь ласка, пан Сергій Козак, потім – Олександр, на жаль, немає позначки.
ШЛАПАК О.П. Шлапак. Шлапак. Пробачте, я не підписався. Шлапак.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. І прохання: не більше 5 хвилин.
Будь ласка, пан Сергій Козак. І, будь ласка, висловлюватися по предметах відання нашого комітету. Пане Сергію.
КОЗАК С.П. Доброго дня, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо є можливість, включайте відео, якщо це не заважає безпеці.
КОЗАК С.П. Дивіться, діючий військовий, тому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів, все, питання знято.
КОЗАК С.П. Голова Всеукраїнської бізнес-асоціації рибної промисловості та аквакультури. Дивіться, спочатку також декілька реплік стосовно саме вашого питання в першу чергу. Так, у нас жодного заповідника, крім, мабуть... (Не чути) не створено з ціллю відтворення і збереження рибних ресурсів. Однак у всіх правовстановлюючих документах всіх заповідників присутнє збереження традиційних видів промислу, в тому числі рибальського. Я вважаю, що це зовсім не суперечить цілям, де... це саме не суперечить цілям за метою створення парку і збереження різноманіття, на що покладені завдання парку. Але ви знаєте, що це завжди використовувалось, це те, що зарегульовано, але це зовсім не суперечить, я вважаю, діючому законодавству при узгодженні і зменшенню регулятивних процедур.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А полювання, я перепрошую, полювання суперечить чи ні?
КОЗАК С.П. Полювання, звичайно, тому що полювання, звичайно, заборонено, з цим згоден, абсолютно згоден. Риба трошки інший специфічний продукт, трошки інший. Як... (Не чути) рибу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) фонду, які розташовуються суто на спеціальних водних об’єктах?
КОЗАК С.П. Наприклад? Які такі, які це об’єкти? Ми ж не кажемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, наприклад, чорноморські об’єкти.
КОЗАК С.П. Чорноморський басейн?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тузлівський лиман, наприклад. Чорноморський біосферний заповідник.
КОЗАК С.П. Ну, по-перше… (Не чути) Так, і «Білобережжя Святослава», я вважаю, що цілям, основним цілям створення цього заповідника, це абсолютно не заважає, абсолютно… Тим більше, що ви знаєте, саме з Тузлівського лиману такими подвійними невизначеними територіями, що дозволяють нам використовувати ці шпаринки. Не вся територія до заповідників регіональних покриває весь лиман. Тобто по Тузлівському лиману ми, мабуть, з вами вже говорили, що там потрібно створення якогось державного заповідника і впорядкування цього питання, щоб не було різних підходів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. Прошу продовжувати, будь ласка.
КОЗАК С.П. Добре. Стосовно, висловив пан експерт про ліміти, що це… (Не чути) законодавство. Дивіться, ми говоримо про євроінтеграцію, просто подивіться на приклали європейських країн. Лімітуються тільки види, стосовно яких існує загроза втрат або зменшення популяції. Лімітуються 2-3 види. У нас і до війни, до цих, так би мовити, «покращень», лімітувалось 7-8 більше, ніж в Європі, зараз у нас лімітується все. Це абсолютно протирічить тим же європейським нормам, у яких у деяких видах взагалі лімітів немає, у деяких 2-3 види лімітів – це стосовно тільки тих видів, стосовно яких загрожує знищення популяції.
Стосовно бакланів, хочу також додати свій коментар. Дивіться, мабуть, не бачите ви рівень загрози. Баклан істотно загрожує знищенню деяких видів популяцій риб, загроза просто грандіозна. Тому я розумію, що потрібно узгоджувати це з діючим законодавством, але якось унормовувати ці речі точно потрібно, тим більше ви бачите прямо зараз волна котиться по всій Європі стосовно цієї проблеми, як з нею боротися не порушуючи законодавство стосовно поводження з тваринами. Звичайно, якось надо це більш-менш узаконити, але те, що робиться на берегах, там же ж загроза не тільки риби, там повністю пропадають насадження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прискорюйтесь, ще декілька виступаючих є.
КОЗАК С.П. Добре. Тепер, що стосується основ. Все-таки декілька реплік стосовно основи. Що ми маємо на зараз, на теперішній час. Знову нам як вкотре під гаслами євроінтеграції пропонується законопроєкт, який за виключенням деяких позитивних речей, які нам подаються як конфетка, абсолютно протирічить Регламенту Європейського Союзу в частині аукціонів, яких немає ніде в Євросоюзі, і ми удосконалюємо цю систему аукціонів всупереч тому, що все законодавство Євросоюзу в плані регулювання рибальства базується на історичному принципі, на традиційній сфері рибальства. Те, що стосується саме регулювання, немає аукціонів. Ми продовжуємо їх використовувати і навіть не намагаємося від них відійти.
І стосовно другий принцип європейський – це традиційне дрібномасштабне рибальство, під яке підпадає практично 90 процентів нашого рибальства – це судак, менше 12 років.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павлович, я перепрошую... Я перепрошую, що перебиваю вас. Все ж таки це питання аграрного комітету. Якщо б у нас в предметах відання був Закон про рибальство, промислове рибальство, то ми би з радістю це розглядали. Давайте все ж таки будемо...
КОЗАК С.П. На жаль, наші доводи не доходять до нашого профільного аграрного комітету, тому ми маємо висловлюватися вже, такими шляхами з цим боротися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, пан Шлапак Олександр, але ж, шановні колеги, я прошу вас дуже не повторюватися по тим питанням, які вже піднімалися раніше. Ми все одно будемо їх обговорювати. Я впевнений, що ми будемо їх обговорювати і з аграрним комітетом, і з міністерствами. Прошу висловлюватися, якщо у вас є додаткові зауваження до законопроєкту або якісь пропозиції.
Будь ласка.
ШЛАПАК О.П. Добрий день. Федерація роботодавців рибної галузі України, Шлапак Олександр, голова.
У мене більше по промисловому рибальству, але є частина, що касається зараз і вашого комітету, і благодарю за те, що предоставили мені слово. Тут вже частково це питання почали. Розумієте, ми зараз більше... на цьому комітеті ви більше розглядаєте ПЗФ. Хотів би добавити, що ведення промислового рибальства не суперечить ніяким чином тим задачам, що поставлені ПЗФ. Там розділено на зони: є зони, де дозволяється господарська діяльність. Все там розписано, і вона ніяким разом не суперечить.
Я хотів тільки добавити те, що на мою думку і на нашу думку, що може бути, тут є таке те, що ввели зараз аукціони, і коли виграє тільки той, хто дасть більшу ціну, і працювати на ПЗФ, мабуть, тут би суперечило. Я думаю, що тут суперечило б, тому що якщо це традиційний користувач чи (Нерозбірливо)-масштабний користувач, який розуміє і політику і знає, як обращаться з водними живими ресурсами, що берегти, то коли приходить фірма, що заплатила більшу ціну, ви розумієте, то цінності для неї зовсім трохи інші. Я думаю, що це питання потребую теж врегулювання.
А хотів би... я готувався більше по промисловому рибальству, але я розумію, що зараз не на часі. Я підготував зовсім інші… Мені хотілося сказати те, що сам закон, він потрібен, але в такому виді, як він зараз, для промислового рибальства це просто кінець. Хоча в законі затверджено, що якщо міжнародні договори є і по якихось законах або інші правила, положення в Україні, є ті, що передбачені цим законом, то застосовується правило цих міжнародних договорів. І ми зараз в цьому законі, проєкті закону стикнулися з тим, що багато норм, що зараз пропонують, вони суперечать європейському законодавству. І тим не менше, під тим, що ми проводимо під європейське законодавство, його протягують. Я хотів би звернути на це увагу. А забирати час на перечень, чому воно у більшості касається промислового рибальства, хоча цей якраз законопроєкт на 50 процентів, а то і більше, він якраз касається промислового рибальства.
Більше не хотів би забирати час, бо він дійсно касається не вашого профільного комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Дякую вам за вашу експертну позицію.
Перед тим, як надати слово пану Петру Тєстову, хотів би запитати або Кіндратіва Віталія Зіновійовича, або Марину Шимкус по тому питанню, яке підіймалося одним з попередніх експертів, стосовно внесення змін до Закону «Про оцінку впливу на довкілля». Ставилася під сумнів об’єктивність наявної норми стосовно застосування 2-ї категорії щодо інтенсивної аквакультури з продуктивністю 10 тонн на рік. І одним із законопроєктів, альтернативним законопроєктом пропонується переведення на тисячу тонн на рік для інтенсивної аквакультури по 2-й категорії видів планованої діяльності. Чи може пані Марина або пан Віталій прокоментувати відношення до цієї норми?
ШИМКУС М.О. Добрий день, колеги. Я без мікрофону, бо в дорозі, повертаюся. В нас це питання по збільшенню порогу по аквакультурі вже піднімається не перший раз і для того, щоб ми були впевнені в правильному рішенні по підняттю порогу, ми звернулися до наших колег: до поляків, Румунії і Литви для того, щоб дізнатися, які у них порогові значення. Після того як ми отримаємо від них інформацію, проведемо консультації з Європейською комісією і приймемо рішення щодо підтримки порогу. Тоді в нас буде якесь обґрунтування.
І короткий коментар щодо того, що в нас закон не відповідає директиві. Абсолютно неправдиво, оскільки за результатами скринінгу Європейського Союзу ми чітко побачили, що в нас високий рівень імплементації, це одні з, скажімо так, найкраще імплементованих директив ЄС. Тому питання по порогу по аквакультурі, ми ще повернемося до нього після отримання позицій наших сусідів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Марина.
Буду просити, щоб ви і на наш комітет також направили висновок, який буде створений внаслідок спілкування, офіційного спілкування з європейськими країнами, нашими сусідами.
ШИМКУС М.О. Так, звісно, поділимося. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, пан Петров Тєстов.
ТЄСТОВ П.С. Доброго дня. Дякую за надане слово.
Тєстов Петро, Українська природоохоронна група. Щодо баклана я хочу сказати, що нещодавно Мінекономіки був прийнятий наказ, заюстований Мін’юстом, щодо порядку визначення інвазійних видів. Там є чітка процедура, наукові дослідження, є робоча група, куди входять представники Держрибагентства. Відповідно по цій процедурі вже можна займатися, якщо рибна галузь бачить проблеми з бакланом, є чітка законодавча процедура, як вони можуть це досліджувати, доводити і вживати заходи. Тому якісь зміни в закон по цьому окремі недоцільні. Це перше.
Друге. За ініціативи Олександра Васильовича в свій час була створена при Міндовкілля і зараз є при Мінекономіки робоча група з розгляду лімітів на використання ПЗФ. Я хочу пояснити, в чому принципова відмінність, що коли ліміти просто на вилов риби, вони виходять виключно з інтересів рибного господарства. Коли розглядаються на робочій групі ліміти на вилов риби в ПЗФ, в господарських зонах, є наукове обґрунтування і оцінюється вплив саме на територію ПЗФ, саме на цінності, для яких був створений. Це зовсім інша оцінка і це зовсім інші процедури, це не є ніяким дублюванням. Тому підтримую повністю позицію, озвучену щодо необхідності збереження цих норм.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, пан Артем Лисенко.
ЛИСЕНКО А.О. Доброго дня, колеги. Я член робочої групи промислового рибальства і представник інвестицій в рибальство і рибництво. Дивіться, у мене буде коротка комплексна відповідь і запитання как раз, апеляція Світлані Таболіній щодо всіх негативних висновків по промисловому рибальству в ПЗФ. І так же, Олег Володимирович, вам запитання щодо цільового використання ПЗФ в правилах промислового рибальства.
Дивіться, є один такий приклад в Україні, для нас всіх – це водойма загальнодержавного користування, а для держави зі сторони Укргідроенерго це технічна водойма, я кажу за Кременчуцьке водосховище. В 11-му році там создано парк, 60 тисяч гектарів, 44 припадає саме на цю... по воді, 44 тисячі гектарів на цю водойму. То есть цей ПЗФ по воді, технічний водойм, де 500 метрів східної частини цього парку – це об’єкт гідротехнічний, який держава вважає за технічну водойму в цілях енергетики. Так-от, мною, це я вам доповідаю, як воно, цільове призначення зі сторони держави. Мною був сформований лист в 17-му році на запитання в філію Укргідроенерго, щоб вони під час нересту притримали трохи води, 20 діб, тому що підійшов там лящ, тарань, промислові види риби, щоб тримали чуть-чуть рівень, і коли вже акліматизується мальок, личинка, щоб вони начали свої цілі вже енергетичні заробляти.
Так от вони відповіли: пане Артеме, ми використовуємо цю водойму в цілях технічних і енергетики, для нас це технічна водойма, ваша риба нас вообще (це я своїми словами так передаю вам) не касається. Тому, вибачте, якщо нам Укргідроенерго і Міністерство енергетики дасть вказівку качати, то ми будемо качати. І все природокористування, ну, воно просто, коли нереститься риба і, в принципі, коли в річках відтворення. В нерест. І це була відповідь касательно нересту.
І далі куча є оцінок екологів по цій водоймі, по цьому участку водойми, що ніяких цінних видів риб у цьому ПЗФ немає. Вона приходить нерестова з Черкащини, з Полтавщині, частково там домівка у неї, тобто немає. Там є по цьому ПЗФ, по землі там якісь рослини, десять або більше, я положення читав цього парку. І все. По воді: карась, лящ... не можуть відповідати цінним видам цього ПЗФ.
І далі саме останнє, де держава досі і буде ігнорувати, якщо нічого не зроблять з бакланами. Там є в межах цього ПЗФ так званого, технічного і теоретичного ПЗФ, який може постраждати промисел, якщо не буде прийнято нормальних рішень по цьому питанню. Там є такі острови, вони очень класні і природно класні, нам природа це дала, де є нерестовища. І є там острови, називаються і Кам’яний острів, там Лисячий, Павлюки, хто в цій темі, вони проаналізують, екологи і всі-всі цього комітету, то баклан їх знищує. Там просто крім дерев, стволів дерев від помета вже нічого немає. Я особисто ні один раз туди вивозив орнітологів черкаських і кременчуцьких, то вони кажуть, це жах, треба з цим щось робить, бо там є такі птахи як мартин і баклан знищує ці острови естественно, їх розмає ГЕС – это раз, то есть водойма технічна острови підмиває, а баклан просто знищує дерева і вони розмиваються. Ось вам цільове користування цього ПЗФ. Тобто тут треба або класифікацію вводити або приймати, дійсно, господарське державне рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Артеме. Дякую за наведені факти стосовно позиції Укргідроенерго. Це, дійсно, ганебний факт. Я сподіваюсь, що Міністерство економіки і захисту довкілля проведе з Укргідроенерго по цьому питанню нараду для того, щоб запобігти повторним випадкам знищення флори та фауни на території заповідника.
Будь ласка, Олександр Васильович, вам слово, а потім, я так розумію, що Юлія Юріївна хотіла висловитися.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Я буквально короткий коментар, що стосується національних природних парків, то вони саме створюються, колеги, для того, щоб зберігати біорізноманіття і його охороняти, а не проводити там промислові якісь дії.
Що стосується дій Укргідроенерго, то, дійсно, ми з цим будемо розбиратися. І щодо недотримання правил збереження національних природних парків, то ми говоримо, що в нас є екологічна інспекція і є служба охорони національних природних парків, які мають займатися своєю справою. Якщо десь вони не виконують своїх функцій, то це також ми будемо з цим розбиратися питанням.
Що стосується бакланів, то як сказав Петро Тєстов, абсолютно підтримую його, що у нас на сьогоднішній день створений порядок відбору тваринного і рослинного світу, віднесених до інвазійних видів. Тому ми всіх запрошуємо включатись до робочої групи для складання переліку інвазійних видів і напрацювання порядку поводження з інвазійними видами. Але просто говорити, що ми будемо знищувати все, тому що воно щось комусь мішає, це неправильно, але ми маємо прийняти цей порядок, маємо затвердити перелік і тоді ми будемо працювати в цьому напрямку.
Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович.
Будь ласка, Юлія Юріївна.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую, Олеже Володимировичу. Колеги, вітаю ще раз, паралельно просто захід в ПАРЄ. Я хотіла би перше запитання, можливо, до авторів. На початку від авторів і від представника ЦОВВ ми почули про те, що законопроєкти будуть об’єднуватися в доопрацьований чи це рішення ще перед розглядом в основному комітеті не прийнято? Тому що якщо законопроєкти будуть всі в тому вигляді, в якому зараз є, тобто основний і альтернативний, це категорично недопустимо. Я як голова профільного підкомітету, який опікується питанням збереження біорізноманіття природно-заповідного фонду і захисту тваринного світу, скажу, що є норми, які абсолютно протирічить національному законодавству і європейському.
Природоохоронці наші представники дуже чітко говорили, я не буду зупинятися на тих конкретних аргументах, конкретних статтях законів України і директив Європейського Союзу і норм прав Європейського Союзу, які були озвучені. Але хотіла би просто звернутися до представників, до авторів в першу чергу, звісно, і до нашого міністерства, коли будуть доопрацьовуватись, обговорюватись норми, які стосуються, звісно, дуже важливо, щоб члени екологічного комітету були долучені. І плюс аграрний комітет, ми сподіваємося, що будуть таки запрошувати представників природоохоронної громадськості, нашого засідання до опрацювання. Тому що якісніші і ефективніше, слава Богу у нас є такі приклади, ми доопрацюємо норми цього законопроєкту, які дійсно будуть відповідати європейським стандартам, які будуть не порушувати відповідні норми нашого законодавства.
Зазначу, що по регулюванню чисельності окремих видів птахів, ми говорили і з колегами в парламенті, це принципове питання, тут науковців не тільки з одного регіону треба залучати, просто по відповіді я впевнена, що з інших долучали. Дуже серйозне і прискіпливе (Нерозбірливо) є аборигенні види для певних територій, що вони виконують особливу природну функцію зі збереження екосистем, про це також треба говорити і знати. І об’єднати відповідні збалансовані рішення для того, щоб норма працювала і знову ж таки захищала інтереси держави, по-перше.
Тому, якщо є можливість відповісти, як зараз планується, звісно, це буде рішення профільного комітету, але станом на зараз це важливе і принципове тому що я зі свого боку, я впевнена, у нас ще є об’єднання депутатів, які працюють по захисту тваринного світу, більшість, з ким ми говорили, не будуть підтримувати ці норми в такому вигляді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна. Ми запрошували на комітет Олександра Васильовича Гайду і інших представників поки я бачу тільки Миколу Івановича. Якщо у Миколи Івановича є відповідь стосовно долі цих законопроєктів прошу сказати.
Будь ласка, Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Хочу сказати, що після обговорення буде прийняте рішення, чи це буде яким чином рухатись далі именно на аграрному комітеті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. (Не чути) ... що за весь комітет, за рішення комітету ви відповідаєте.
КУЧЕР М.І. Точно не відповідаю, але я думаю, що в найближчий час, це у вівторок це питання буде обговорено на комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Будь ласка, Ігор Михайлович, якщо у вас є додаткова інформацію.
КЛИМЕНОК І.М. Да, дякую.
Хочу подякувати вам, що так детально розглянули сьогодні ці законопроєкти, які мають повністю змінити рибну галузь. Дякую громадськості, яка долучилася, висловила позицію і зі сторони рибного господарства, і з екологічного напрямку. Хотів наголосити, що ці законопроєкти надіслані на Єврокомісію. І ми також чекаємо від них висновків. Я думаю, їхні висновки для нас будуть, як кажуть, тим лакмусовим папірцем, щоб ми зрозуміли які норми ми дійсно маємо змінити чи, можливо, їх влаштують ці норми. Ви чудово розумієте, що європейські регламенти приймаються якраз з намаганням збалансувати як використання природних ресурсі, так і їх захист. Тому ці всі норми є.
Також хотів наголосити на деяких елементах в коментарі, до яких сьогодні були запитання озвучені, але коментарів і відповіді не було. Щодо природно-заповідного фонду, тут ми дійсно відкриті до діалогу як рибагентство, сподіваюся, і аграрний комітет також до цього дослухається. Але є практика європейських країн. Вона допускає в певних природно-заповідних фондах послаблення. Але вони говорять, що є такі послаблення, якщо сама країна прийняла такі послаблення і вони стосуються рибного господарства, то спільна рибогосподарська політика говорить, що там мають бути заходи по боротьбі з ННН-рибальством, по забезпеченню простежуваності і належного обліку. І ми це маємо з вами знайти консенсус в цьому напрямку.
Щодо електроловів, хочу сказати, що до цієї дискусії, яка тривала декілька місяців, і щотижнево відверто, були долучені і науковці різних сфер, це і Академія аграрних наук, і Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук, Інститут морської біології Національної академії аграрних наук, наші інститути, які дали бачення, це їхня ініціатива. Тому що вони говорять, що їхні колеги в європейських країнах таких, як Норвегія, це Норвезький інститут природодослідження, Інститут рибальства та аквакультури Польської академії наук, в Німеччині інститути, в Латвії, в Литві використовують їх в наукових цілях, що передбачено стандартами здійснення досліджень водойм, № 14011. Тобто ми зараз говоримо про те, що науці ми маємо дати інструмент. Так, ми всі боїмося електроловів на сьогоднішній день для використання в браконьєрстві в даному випадку. І ми з цим дуже боремося як екоінспекція, як рибінспекція в даному випадку. Але в наукових цілях, якщо ми розуміємо суть використання електроловів, це навпаки стає екологічним заходом, адже застосування електролову для певного обліку і повернення обратно водних біоресурсів є набагато екологічніше чим застосування сіток і його пошкодження. Якщо ми беремо глибину цих всіх процесів, це навпаки екологічний процес. Згоден з вами, що мають бути дуже жорсткі запобіжники. І використання цих засобів має бути під чітким контролем і громадськості, і екологічного нагляду, і рибінспекції.
Щодо інтродукції піднімалось питання, це чітка норма Регламенту, тут ми можемо показати її, дискутувати з вами.
Щодо змін у Водний кодекс щодо спортивного рибальства, насправді там взагалі проблеми немає, воно все врегульовано, оскільки спортивне рибальство увійшло у визначення любительського рибальства. Тому ніхто його не виключав із загального водокористування, воно все знаходиться на місці, просто воно увійшло як визначення в складову любительського рибальства.
По інших, щоб не забирати час, ми готові отак, як зараз, дискутувати і знаходити «золоту середину».
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Ігорю Михайловичу.
Шановні колеги, якщо немає більше запитань до доповідачів, пропозицій, то є пропозиція наступна. Є пропозиція звернутися до головного Комітету з питань аграрної та земельної політики з пропозицією направити обидва законопроєкти на доопрацювання до комітету з врахуванням позиції, висловленої нашим комітетом. Одночасно з цим направити законопроєкти на профільні наукові організації для наукової оцінки норм цих законопроєктів. Це така пропозиція. І залучити при розгляді, підготовці законопроєктів для доопрацювання, залучити членів нашого комітету для комплексного розгляду і підготовки цього законопроєкту. Отака от пропозиція.
Шановні колеги, якщо немає інших пропозицій то прошу голосувати.
Хто – за?
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 9 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 членів комітету – за.
Дякую, Микола Іванович, за участь, дякую за дискусію.
КУЧЕР М.І. Олеже Володимировичу, дякую також усім присутнім, хто прийняв участь таку активну і якісну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сподіваюсь, що те, що ми сьогодні розглядали, стане для вас підспір’ям для подальшої роботи.
КУЧЕР М.І. Ще раз дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. До зустрічі. До наступної зустрічі.
І, шановні колеги, коротко переходимо до наступних питань. І наступне питання порядку денного… Я дуже перепрошую Лесю Анатоліївну за те, що ми змусили чекати, у нас доволі складний був розгляд попереднього питання. Але, тим не менш, наступне питання порядку денного – це питання про співпрацю Дослідницької служби з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування в 2025 році.
Будь ласка, вам слово.
ВАОЛЕВСЬКА Л.А. Доброго дня, шановний голово, шановні народні депутати і присутні. Як ви зрозуміли, я керівниця Дослідницької служби парламенту. Поруч зі мною Анна Кондратова, яка опікується питаннями, що закріплені відповідно за комітетом.
Шановний голово, ми просимо дати дозвіл на поширення наших презентаційних слайдів, будь ласочка. Ну і, звичайно, хочу подякувати, що запросили на засідання комітету. Ми і так розуміємо, як ви працюєте, але для нас ще було підтвердження того, що ми почули, про нашу ефективність у вашій роботі.
Ви знаєте, що нам майже в серпні буде 4 роки і ми завжди підводимо підсумки нашої роботи. І станом на 1 січня 26-го року ми підвели підсумки роботи з кожним комітетом, в тому числі з вашим, і хотіли би, звичайно, розповісти, як ми працювали з вашим комітетом, зокрема за двома напрямками нашої роботи: це науково-дослідницьке й інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності комітету, народних депутатів і підвищення кваліфікації і професійне навчання.
Ми відповідно готуємо певні документи і за зверненням комітету, голови комітету чи заступників, їх п’ять, і за зверненням народних депутатів також готуємо. Окрім цього, ми за власною ініціативою готуємо і щомісячно надсилаємо в тому числі у ваш комітет певні актуальні проактивні матеріали, це які стосуються європейської інтеграції, це путівники по acquis ЄС і по рішенням суду ЄС, по Форсайт-дослідженню. А ще цікавий путівник, я маю надію, що ви з ним знайомі, цей путівник називається «Законодавча діяльність: громадське обговорення». Чому він цікавий? Тому що ми моніторимо відповідно вебсайти юридичних установ, громадських організацій, профільних комітетів, блогосфери і так далі і відбираємо, систематизуємо інформацію за галузевим принципом. Відповідно там також є ті повідомлення, які стосуються тих законопроєктів, які ви розглядаєте. Тому що ми в цьому путівнику подаємо, так би мовити, пропозиції громадськості, як удосконалити законодавство, пропозиції до законопроєктів, чи критика там є і так далі. Тобто це, на нашу думку, можливо, також допоможе комітету і народним депутатам зорієнтуватися, як в подальшому вести цю законопроєктну роботу.
Крім того, у нас є каталог матеріалів, на нашому сайті ви, я маю надію, ви з ним знайомі, ми його щомісяця оновлюємо. Каталог досить цікавий, тому що там по сферах можна знайти будь-який матеріал, який ми готуємо. Крім того, у листах, які ми засилаємо комітетам, ми останнім часом почали писати і робити посилання на наш каталог і писати, що, будь ласка, знайомтеся, тому що там дуже багато цікавих матеріалів.
І другий наш напрямок, як я вже сказала, це підвищення кваліфікації професійне навчання. Ми щорічно, так би мовити, робимо плани роботи і засилаємо на комітети постійно цю тематику, яка на нашу думку, може бути цікава. В нас різні програми, є різні заходи, знову ж таки на сайті є каталог програм підвищення кваліфікації. Ми вас запрошуємо брати в них участь.
Звичайно, я хочу подякувати Олегу Володимировичу за те, що саме ви від комітету звертаєтеся до нас для підготовки матеріалів аналітичних. А також народному депутату України Овчинниковій Юлії Юріївні, тому що вона активна у зверненнях до нас, і крім того активно бере участь у наших вебінарах, тренінгах, які ми проводимо.
І передаю слово Анні Кондратовій, завідувачці відділу, яка більш детальніше висвітлить основні аспекти співпраці нас із вами.
КОНДРАТОВА А.М. Дякую. Я дуже коротко якраз зупинюся на тих змінах, про які ми говорили минулого року так само на засіданні комітету. І цього року ви бачите, що дійсно на 25-й рік динаміка співпраці з комітетом і відділом безпосередньо доволі активна, піднімається майже два рази, з кожним роком майже в два рази Трошки за 25-й рік була зменшена кількість звернень безпосередньо, але збільшено відповідно нашу проактивну діяльність і на наступному слайді ви якраз побачите цю зміну. Дійсно, у нас за 25-й рік значно виросла кількість, а саме проактивних матеріалів. Це пов’язано зокрема з тим, що були зміни в положення Дослідницької служби, збільшувалася кількість проактивних матеріалів, які ми можемо робити. І як вже назвала Леся Анатоліївна, одним із основних – це є путівники, але так само наразі в нас є можливість, ми готуємо і зокрема для комітету неодноразово готували, короткі інформаційні довідки або парламентські дослідження з актуальних питань, які нам трапилися, можливо, щодо змін в acquis Європейського Союзу, щодо якихось тенденцій розвитку безпосередньо профільно для конкретного комітету. От в такому форматі тепер у нас так само є можливість, і ми вже декілька разів готували відповідні такі проактивні матеріали.
На наступному слайді я хочу трошки більш детально зупинитися, це щодо наших освітніх заходів. Дуже дякуємо, що дослухалися, з минулого року, дійсно, активно почали записуватися на навчання працівники секретаріату комітету, тому що минулі роки були нульові показники. І вітаємо, що долучаєтесь до наших таких освітніх заходів. І так само, якщо є потреба якісь теми, які цікавлять саме в контексті якихось освітніх заходів і які не перекриті, можливо, наразі нашими програмами, то можете звертатися або безпосередньо до тренінгового центру, або через мене. Завжди дослухаємося і приймемо до уваги.
І на останньому, в принципі, слайді трошки зосередитися так на наших, дійсно, сильних сторонах – це безпосередньо комунікація з секретаріатом комітету і отримання фідбеків з будь-яких питань, проактивна діяльність Дослідницької служби і навчання, звісно, народних депутатів та працівників секретаріату комітету за 25-й рік, можна зробити такий висновок.
І хотілось би трошки налагодити більше співпраці, знову-таки підняти трошки звернення від комітетів і безпосередньо народних депутатів членів комітетів. І якщо… так само будемо дуже вдячні за запрошення Дослідницької служби до участі в публічних заходах комітетів, круглих столах, експертних обговореннях, комітетських слуханнях. Це, дійсно, нам дає можливість зрозуміти, які питання є актуальними або стали актуальними наразі для комітету, в тому числі і готувати проактивно матеріали можемо відповідно до таких тематик.
Дякую за увагу.
ВАОЛЕВСЬКА Л.А. Ми будемо вдячні за ваші пропозиції. Ми, звичайно, хочемо бути корисними для комітету, тому хотіли почути ваші думки і пропозиції щодо поліпшення співпраці. Можливо, десь ми недопрацьовуємо, можливо, ви хочете, щоб ми на якісь теми специфічні провели вебінар і знайшли фахівців, то ми, звичайно, будемо раді і послухаємо ваші запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леся Анатоліївна. Дякую, Анна Миколаївна. Дякую дійсно за нашу плідну співпрацю. Велика кількість матеріалів, яку ви підготували на запит комітету і направили нам, вона лягла в основу доопрацювання законопроєктів або підготовки нових законопроєктів. Дійсно, були і точкові питання, які нам були вкрай корисні при розгляді законопроєктів вже на другому читанні. Єдине питання, яке, скоріше, прохання до вас, знаючи нашу широку компетенцію, велику кількість предметів відання нашого комітету, ми би просили і вас з вашого боку виходити до нас з певними пропозиціями. Наприклад, якщо у вас є час, можливість, натхнення, знову ж таки, опрацювання того масиву інформації, яка існує, наприклад, в частині розвитку європейського законодавства, змін суттєвих або прогнозних змін в європейському законодавстві, то звертатися до нас також зустрічно з пропозицією, чи для нас важливо було би розглянути те чи інше питання і поглибитися в нього з метою підготовки, можливо, інтеграції України до Європейського Союзу, приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС і так далі. Оце хотіли би ми зворотно почути від вас. І зі свого боку ми, звісно, беремо на себе зобов’язання більш часто подавати до вас запити. Але хотів би також зауважити, що завжди хочеться подавати до вас щось оригінальне, таке, що дійсно буде для нас важливим, цікавим і таким, що неможливо отримати просто зі звичайних джерел (да?), а те, що дійсно потребує певної дослідницької роботи і в доброму сенсі вашого навантаження. От тому ми не завжди готові до того, щоб вам подавати такі запити части.
Будь ласка, Юліє Юріївно. А потім можливо Леся Анатоліївна відповість на наше запитання.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую.
Хотілось також висловити слова вдячності, Лесю Анатоліївно, вам, професійній вашій команді за співпрацю.
Дійсно більшість зараз напрямків, які в рамках підкомітету опрацьовуємо, робочих груп, ми просто без вас вже не опрацьовуємо настільки фахово і всебічно, тому що дуже важлива аналітика, яка дає повну картину, що стосується країн Європейського Союзу щодо оригінальності. До речі, одна з нещодавніх дослідницьких аналітичних записок стосувалася – якраз як у країнах Європейського Союзу йде поводження з країнами, зокрема тварини на ланцюжку. Це також оригінальний був запит, тому що для нас дуже важливо, враховуючи і увагу суспільства і дискусію, яка розпочалася в суспільстві стосовно цих норм. Але все це важливі пазли складового законопроєкту, який, ми сподіваємося, найближчим часом стане законом.
Дякую за опрацювання і матеріали по Директиві 1203 про визнання екоциду. Все це в роботі і дуже широким колом вивчається і береться до роботи.
У мене немає мабуть побажань, тому що ми скоро повернемося по бенчмарках до вас і сподіваємося, що це буде корисно всім членам комітету завдяки вашій підтримці і фаховій роботі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Лесю Анатоліївно, якщо є заключні слова, то будемо раді їх почути.
ВАОЛЕВСЬКА Л.А. Так, звичайно. Ми дуже дякуємо, ми обов’язково, пане голово, врахуємо ваші побажання. Ми будемо шукати, ми і так шукаємо, дивимося, які питання є цікавими, які громадськість хоче почути, ми тоді будемо звертатися до вас, для того щоб ви нам робили замовлення, чи можливо будемо готувати ті чи інші матеріали для вас проактивно, тобто за власною ініціативою.
І ще, ми щорічно готуємо план своєї роботи. Ми завжди у грудні засилаємо комітету перелік питань, які ми, наприклад, бачимо, щоб ми розробляли і звичайно хотіли б, щоб отримати від вас фідбек – влаштовує вас, не влаштовує, чи можливо будуть ваші пропозиції. Що, так би мовити, ми планували повністю свою діяльність для комітету на відповідний рік. Тому ось таке побажання.
А так ми дякуємо за співпрацю і маємо надію ще на більш тісну співпрацю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Щиро вам дякую.
Шановні колеги, прошу цю інформацію взяти до відома і прошу всіх активніше включитися у співпрацю з Дослідницькою службою.
Шановні колеги, Євген Олегович, нам потрібно голосувати по цьому питанню?
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Якщо взяти до відома, можна не голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Дякую. Ще раз дякую. Леся Анатоліївна, Анна Миколаївна, дякую. До нових зустрічей.
Шановні колеги, і третє остаточне рішення нашого комітету – це питання про ухвалення рішення за результатом спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування 15 квітня 2026 року стосовно виконання державними органами рішення, ухваленого за результатами виїзного засідання у місті Ужгород 8 листопада 2025 року, щодо особливостей реалізації великих інвестиційних проєктів, зокрема будівництва вітропарків у Закарпатській області.
Власне, в назві питання повністю викладено і суть рішення. Тож, шановні колеги, я сподіваюсь, що всі ознайомлені з пропонованим проєктом рішення, яке ми маємо зараз прийняти і направити цей проєкт як нашу частину спільного рішення до Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Шановні колеги, чи є по цьому рішенню запитання, зауваження, пропозиції? Якщо таких запитань, зауважень, пропозицій немає, то прошу голосувати. Хто за те, щоб прийняти зазначене рішення?
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 7 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 7 – за.
Дякую. Дякую, шановні колеги. Дякую за...
КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Короленко-Усова, зарахуйте, будь ласка, не встигла, за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентина Юріївна. Дякую. Дякую.
МАНДЗІЙ С.В. 8. 8. Тоді 8.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую вам щиро за такий складний розгляд питання, питання перше. Сподіваюсь, що ми, дійсно, зможемо допомогти головному Комітету аграрної політики та земельної політики, допомогти з прийняттям зваженого рішення. Дякую. До нових зустрічей. Бережіть себе!