Опубліковано 30 04 2026
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань екологічної політики та природокористування
30 квітня 2026 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, достатня кількість народних депутатів у нас на нашому комітеті. Розпочнемо засідання комітету. Перед початком засідання комітету нам потрібно обрати секретаря комітету. Сьогодні у нас з цим може бути невеличка складність, тому що я так бачу, Сергій Володимирович на засіданні разом з урядом, Олена Володимирівна також, у Сергія Васильовича є несталий зв’язок.
Напевно, буду просити за можливості Едуарда Петровича. Едуарде Петровичу, наскільки у вас є можливість, наскільки ви на сталому зв’язку?
ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, доброго дня. Так, я на сталому зв’язку, єдине, що в мене такі обставити, ще хвилин 30-40 я буду, а потім буду на зв’язку, але вже з іншого гаджета, не впевнений, що він буде настільки сталий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми спробуємо за 30-40 хвилин провести два питання, а третє питання не буде потребувати голосування. Тому будемо зараз швидко йти.
ПРОЩУК Е.П. Давайте, так, добре. Приймається, так, за вашої допомоги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Прощука Едуарда Петровича?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ПРОЩУК Е.П. 8?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 8, вірно, вірно.
Шановні колеги, 3 питання порядку денного. Чи є запитання до цих питань, пропозиції щодо доповнення або зміни питань? Якщо таких пропозицій немає, то прошу голосувати за затвердження порядку денного. Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, 9 зі мною.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9. Да, дякую, шановні колеги.
І не гаючи часу, переходимо до розгляду питань порядку денного.
Першим питанням порядку денного є проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення гуманітарного розмінування (реєстровий номер 15108 від 30 березня 2026 року), внесений урядом, і альтернативний до нього законопроєкт: проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей протимінної діяльності та удосконалення гуманітарного розмінування (реєстровий номер 15108-1), поданий народним депутатом України Герасименком Ігорем Леонідовичем та іншими народними депутатами України.
Шановні колеги, хто від уряду представить цей законопроєкт 15108?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Пане Олеже, Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки. Він був нами ініційований, тому якщо дозволите...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Володимирович.
Єдине, шановні колеги, дуже стисло, будь ласка.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Питання гуманітарного розмінування воно не лише про безпеку, а й про відновлення економіки, повернення земель, екологічний компонент дуже важливий, тому що всі ці небезпечні предмети в землі, на землі і наслідки війни вони затрагують абсолютно все. Без системи як такої управління протимінної діяльності прогрес наш в якийсь момент зупиниться і він, скажемо так, у ручному керуванні знаходиться, тому, власне, ми розробляли зміни до існуючого закону для того, щоб мінімізувати ручне управління і більше це все робити системами.
Законопроєкт, який був поданий урядом, він був компромісний для того, щоб, не змінюючи дуже сильно існуючу систему у сфері протимінної діяльності, і він був направлений на усунення неузгодженостей норм права і дублювання повноважень між різними органами влади. Але проаналізувавши в той же час законопроєкт, внесений народним депутатом Герасименком, Мінекономіки має сказати, що він дуже послідовно і добре відображає ті напрацювання, які були зроблені Інститутом Тоні Блера. Ми разом із вами були на презентації цієї Білої книги про реформу у сфері протимінної діяльності, а також, що важливо, не тільки якихось, скажемо так, think tank, а в тому числі зауваження, які були висунуті під час аудиту Рахункової палати. Тобто таким чином найбільші проблемні питання цей законопроєкт покриває. Єдине, що наразі екологічної компоненти в ньому немає, але це має бути відображено обов’язково.
Ми підготуємо зі своєї сторони офіційні пропозиції, будемо надсилати це на комітет для того, щоб це включити. Є якісь там моменти, неузгодженості, які ми можемо доопрацьовувати всі разом, які ми викладемо, але загалом, якщо казати концептуально про ці два проєкти закону, закон, який був поданий урядом, він є більш косметичний, поданий народним депутатом Герасименком, це прямо про реформи і про велику зміну, тому, на мою думку, якщо буде рухатися велика зміна, але доопрацьована з пропозиціями уряду і спільно дороблена, це загалом для української системи буде набагато краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. Дякую вам за презентацію цього законопроєкту, Ігорю Володимировичу.
Чи є у нас, чи присутній в нас автор альтернативного законопроєкту? На жаль, немає, але Ігор Володимирович частково вже цей законопроєкт альтернативний охарактеризував.
Йдемо по нашому алгоритму розгляду законопроєкту. Будь ласка, Бережний Євген Олегович, прошу стисло, дуже стисло дати інформацію по тих зауваженнях, які надійшли стосовно обох законопроєктів, і пропозицій від органів влади. Будь ласка.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Вітаю, шановні народні депутати та запрошені. У нас надійшли ряд пропозицій, а також вони зареєстровані на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів.
Зокрема Міністерство внутрішніх справ підтримує прийняття законопроєкту 15108 основного і не підтримує альтернативний.
ДСНС підтримує прийняття основного законопроєкту і не підтримує прийняття законопроєкту альтернативного, до якого надає суттєві зауваження щодо його доопрацювання, приведення у відповідність до Земельного кодексу, узгодження колізій і так далі, і так далі. За даними офіційного вебпорталу Кабміну до законопроєкту основного Адміністрація Держприкордонслужби надала зауваження в межах своєї компетенції, там нема екологічної складової. Міносвіти і Мінфін не мають пропозицій, зауважень до законопроєкту. По альтернативному на Кабміні немає висновків ще.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Євгене Олеговичу, скажіть, будь ласка, яка позиція Міндовкілля... Мінекономіки по обом законопроєктам?
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Мінекономіки по цьому... по цим законопроєктам листа не було. Але виступав у нас заступник міністра, і ми будемо орієнтуватися на його висновки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мене цікавить довкіллєва складова.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, дозвольте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Володимирович підтримує цей законопроєкт, ми почули. Мене цікавить, довкіллєва складова. ...(Не чути) Мінекономіки довкілллєву складову, в черговий раз ми будемо ... (Не чути)
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимирович, можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу. Я без камери, бо повертаюся із зустрічі з верифікаторами.
Ми опрацювали законопроєкт з точки зору довкіллєвої складової, те, що говорив Ігор Володимирович. Ми будемо до другого читання доопрацювати питання, щоби там появилася довкіллєва складова. Але в цілому як Міністерство економіки ми підтримуємо що один, що інший законопроєкт.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Пане Олеже, якщо ви дозволите, я вам дуже коротко прочитаю ті нотатки, які в мене є. Що в зв’язку ... (Не чути) необхідності ... застосування екологічно безпечних методів розмінування пріоритет природоохоронних територій – ПЗФ, Смарагдова мережа, водно-болотні угіддя, запровадження оцінки та аналізу впливу вибухонебезпечних елементів на довкілля, мінімізація екологічних наслідків розмінування, це те, що швидко і побіжно ми проаналізували, чого там не вистачає, що треба додавати. Офіційну позицію будемо формувати і надсилати це все або безпосередньо автору законопроєкту, або до другого читання. Тобто у нас чітка позиція по довкіллю є, у нас навіть довкіллєвий компонент включений в систему пріоритизації економічної, соціальної і довкіллєвої обов’язково у нас є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Я думаю, що коротко можливо, ми по цьому питанню ще переговоримо. Але продовжуємо.
Будь ласка, МВС України. Юрій Миколайович, будь ласка.
КОРЕВА Ю.М. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати! Міністерство внутрішніх справ в установленому порядку долучалось до опрацювання законопроєкту, який внесений урядом, надавало до нього пропозиції, зауваження, які було враховано в кінцевій редакції. Тому Міністерство внутрішніх справ підтримує проєкт Закону 15108.
Що стосується законопроєкту альтернативного 15108-1, міністерство в цілому підтримує необхідність удосконалення законодавства в цій сфері з огляду на актуальні безпекові виклики та значний рівень мінної небезпеки на території. Водночас альтернативний законопроєкт передбачає суттєву трансформацію системи управління протимінної діяльності, зокрема передбачається в новій редакції викласти закон в новій редакції, яка не передбачає наявність національного органу, який наразі є основним суб’єктом, що забезпечує координацію діяльності міністерств, інших центральних органів та операторів протимінної діяльності. Натомість формування державної політики пропонується створювати як окремий центральний орган – національне агентство, яке має утворюватись Кабінетом Міністрів. Слід зауважити, що в нинішніх умовах, в умовах повномасштабної війни суттєві інституційні зміни потребують досить часу на утворення нових організаційних структур, перерозподіл повноважень, адаптацію і налагодження взаємодії, ми вважаємо, що це може негативно вплинути на оперативність здійснення заходів розмінування. Тому враховуючи зазначене, Міністерство внутрішніх справ не підтримує законопроєкт в запропонованій редакції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, Юрію Миколайовичу.
Будь ласка, Роман Борисович, стисло.
ПРИМУШ Р.Б. Дякую, Олеже Володимировичу. Ми також надали свої офіційні пропозиції, ми також підтримуємо урядовий законопроєкт, який був поданий, ми були частиною, скажемо, авторства цього проєкту, коли доопрацьовували його і подавали на Кабінет Міністрів України.
Що стосується альтернативного, я, щоб не дублювати зараз положення, яке озвучив Юрій Миколайович, підтримую абсолютно позицію Міністерства внутрішніх справ. Крім того, ми надали пропозиції свої та зауваження конкретні, які, на нашу думку, потрібно врахувати у випадку розгляду цього законопроєкту. Тому наша позиція: ми підтримуємо урядовий законопроєкт, а не підтримуємо альтернативний.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Берегуля Руслан Олександрович. Міноборони.
БЕРЕГУЛЯ Р.О. Доброго дня, шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати, колеги! Міністерство оборони також розглядало, надходив офіційно до нас на розгляд урядовий законопроєкт, який ми погодили без зауважень. Разом з тим, альтернативний законопроєкт Міністерство оборони не підтримує в запропонованій редакції та просить комітет врахувати ряд наступних зауважень.
По-перше, я хочу сказати, що йдеться також про створення …(Не чути) центрального органу виконавчої влади, ліквідацію чинних координаційних механізмів, зміну правил доступу операторів до ринку, нові дозвільні та контрольні процедури. І для таких радикальних змін в цьому законопроєкті …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не найкращий у вас зв’язок, Руслане Олександровичу.
БЕРЕГУЛЯ Р.О. Я можу повторити. Ви мене не почули?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Половину було чутно. Так, резюме, якщо можна.
БЕРЕГУЛЯ Р.О. Резюме: Міністерство оборони не підтримує альтернативний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Зрозумів. Складно буде головному комітету узгоджувати свою позицію з урядом, але, тим не менше, я думаю, що головний комітет впорається, і не з такими викликами він вже справлявся.
Шановні колеги представники центральних органів виконавчої влади, представники громадськості, чи хотів би хтось висловитися по цьому питанню?
Будь ласка, Тетяна Валентинівна спочатку, потім НАДПУ. Тетяна Валентинівна, 2 хвилини, будь ласка.
ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги. Розглядаємо 2 законопроєкти, але обидва вони мають абсолютно недостатньо або зовсім відсутню екологічну складову. Я говорю зараз про основний, номер 15108, він, на наше глибоке переконання, має бути відправлений на доопрацювання, тому що тут важливих моментів просто немає. В першу чергу, якщо говоримо про законопроєкти, тут треба деталізувати повноваження та діяльність суб’єктів протимінної діяльності, це стосується реєстру територій, переліку нормативних актів, які мають бути додатково прийняті, але з урахуванням екологічної складової.
Крім того, нам необхідно прийняти, якщо комусь треба якісь брати за основу, ну, я не бачу, бо вони не мають наших екологічних питань. Що стосується екологічної оцінки ризиків внаслідок розмінування для ґрунтів підземних вод і біорізноманіття. Щодо жорстких обмежень у виборі методів розмінування на території ПЗФ у межах Смарагдової мережі, міжнародних водно-болотних угідь міжнародного значення, у нас такі території є. І що стосується… обмежити методи розмінування виключно екологічно безпечними, вимагаючи не лише розмінування, це має йти в пакеті, розмінування, рекультивація та відновлення територій із застосуванням методів ревіталізації, тобто відновлення до природного стану. Бо в нас зараз понарозміновують територій, потім вони позаростають бур’яном, а потім без усякого очищення вони далі будуть десь використовуватись для вирощування сільськогосподарської продукції.
Крім того, Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на тому, щоби були включені положення про управління відходами розмінування, безпечну утилізацію всіх паливно-мастильних матеріалів. Я була присутня і не раз на таких процесах, утворюється безліч матеріалів, які мають бути небезпечними, але їх просто вивозять на звичайні сміттєзвалища, полігони побутових відходів. Нам треба цього уникнути.
І треба організувати жорстку систему моніторингу ґрунтів для дослідження якості земель до і після очищення, щоб ми знали, що було до і знайти такі матеріали, у нас ця інвентаризація була. Бо тут буде вирощуватися продукція сільського господарства, тому що в першу розміновують саме ці території, і від цього залежить наш доступ до нашої продукції до ринків Європейського Союзу. Цей закон мав би формувати політику у сфері використання та охорони земель, які були заміновані, або провести районування територій за ступенем впливу антропогенних чинників і, зокрема, воєнних дій і впливу на стан довкілля.
Тому ми пропонуємо віднести це, вірніше, відкласти це і для доопрацювання серйозно. Бо перший Закон про гуманітарне розмінування ще, який йшов у 2016-2017 роках, не містив екологічної складової, і знову вона ігнорується. А це для нас може бути більше шкоди ніж користі, і це буде не тільки екологічна складова з наслідками, але і економічна.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,Тетяно Валентинівно, за вашу чітку позицію. Дякую.
Будь ласка, НАДПУ.
ПРЕДСТАВНИК НАДПУ. Добрий день, Олег Володимирович, члени комітету, присутні! З вашого дозволу, буквально одну хвилину, підніму такий аспект теж щодо розмінування, як вплив не тільки на (нерозбірливо) території там і екологічних, природоохоронних, там сільськогосподарських, як відомо, а і територій доволі величезних, які знаходяться у віданні підприємств добувних. Це особливо актуально на півдні на південному сході, де багато таких підприємств у прифронтовій зоні. Тут уже йде не тільки як би екологічний аспект, як відомо, вони не можуть проводити ніякі заходи, ні працювати нормально, ні рекультивацію проводити на цих територіях, а тут йде стик екологічного і економічного аспекту. Тому що водночас через те, що заборону проводити обстеження потенційно засмічених ділянок у прифронтовій зоні, 20 кілометрів, через це підприємства не можуть скористатися знижкою податковою, і їм постійно нараховується плата за землю за ці ділянки. Це теж боляче б’є по їхньому стану, тобто вони не можуть ні нормально функціонувати на цих територіях і при цьому змушені сплачувати. Тому, в принципі, будь-які кроки ефективні, які робить уряд та парламент для прискорення розмінування, ми будемо вітати це і підтримувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене до вас дуже коротке питання. Яким чином це може бути імплементовано в законопроєкт, на вашу думку?
ПРЕДСТАВНИК НАДПУ. Ну, я загалом про підтримку цього законопроєкту, оскільки він…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви просто його підтримуєте. Окей. Добре.
ПРЕДСТАВНИК НАДПУ. І там є реєстр. Ми сподіваємось, що реєстр цих територій зможе дати змогу місцевим органам спиратись хоча б на нього і приймати рішення по цим …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Реєстр, наскільки я пам’ятаю, він вже почав працювати, наповнюватися. Станом на зараз, сподіваюсь, що він наповнюється якісно і… даними, які відповідають дійсності. Дякую. Дякую, шановні колеги.
Отож, шановні колеги, є внаслідок нашого обговорення пропозиція наступна. Пропозиція звернутися до головного комітету рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки визначитися самостійно, щоб законопроєкт, який буде прийнятий за основу з урахуванням зауважень, викладених у мотивувальній частині нашого висновку, із обов’язковим врахуванням під час розгляду законопроєкту як доопрацьованого, якщо буде прийняте рішення про доопрацьований, або у випадку підготовки законопроєкту до другого читання з урахуванням екологічної складової в частині здійснення протимінної діяльності і гуманітарного розмінування.
Шановні колеги, хто – за таке рішення?
МАГЕРА С.В. Магера – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, 8 наразі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9. Навіть 10.
ПРОЩУК Е.П. Навіть 10...
МАНДЗІЙ С.В. Порахували, да, мене?
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Олександр Борисович Фельдман, і Анжеліка Вікторівна, і Валентина Юріївна. І разом у нас виходить 10.
ПРОЩУК Е.П. Очевидно, що попередні секретарі краще справлялись, тому цей досвід…
МАГЕРА С.В. Едуарде Петровичу, може, ви мене ще не почули. Я також – за.
ПРОЩУК Е.П. Сергій Васильович, повертайтеся, ви краще справлялися. Дякую. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Петрович, ви абсолютно вірно кажете, в будь-якій справі потрібен досвід. Нічого, набудете колись.
ПРОЩУК Е.П. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. 20-30 засідань ще – і набудете. Дякую. Шановні колеги.
І переходимо до... Да, дякую за участь в цьому питанні. І переходимо до наступного питання. Це проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» щодо впровадження Стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки (реєстровий номер 15128), поданий народним депутатом України Костенком Романом Васильовичем. Роман Васильович, ви ще з нами?
КОСТЕНКО Р.В. Саме так. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Васильович, вам слово. Будь ласка, якщо можна, коротко представте ваш законопроєкт і перейдемо до його обговорення. Будь ласка.
КОСТЕНКО Р.В. Шановний пане голово, шановні колеги, дуже дякую за можливість представити законопроєкт. Шановні колеги, сьогодні ви розглядаєте надзвичайно важливий законопроєкт саме для сектору нацбезпеки номер 15128. Це якраз щодо внесення змін про національну... в Закон «Про національну безпеку України» щодо впровадження Стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки. Його мета – створити єдину, системну та узгоджену державну політику щодо запобігання, виявлення та реагування на хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні інциденти. Ці загрози сьогодні зростають і реалії триваючої агресії Росії роблять їх особливо критичними для України.
Враховуючи те, що Росія має найбільший ядерний потенціал у світі, а наше чинне законодавство застаріле та фрагментарне, відсутній цілісний стратегічний документ довгострокового планування і чіткий міжнародний міжвідомчий механізм взаємодії сил безпеки і оборони, органів охорони здоров’я та цивільного захисту. Досвід війни показав: без чітких процедур та стандартів ми не можемо ефективно реагувати на потенційні інциденти з масового ураження.
Мій законопроєкт встановлює порядок розроблення, погодження та реалізації стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки, визначає поняття та правові засади розробки стратегії, закріплює термінологію та стандарти взаємодії органів влади. Прийняття законопроєкту забезпечить підвищення національної безпеки в умовах нових загроз, єдину систему планування та координації дій органів державної влади, посилення готовності держави до реагування та ліквідації наслідків інцидентів, більший захист населення, критичної інфраструктури та довкілля. Важливо підкреслити, що РНБО, Міністерство оборони підтримує… та Міністерство оборони підтримує цей законопроєкт, а СБУ повідомило про відсутність концептуальних зауважень. Це означає, що документ відповідає стратегічним інтересам безпеки нашої держави і не містить технічних або політичних ризиків.
Тому, колеги, я сьогодні прошу підтримати цей законопроєкт і сказати, що він є, дійсно, дуже важливим в умовах російської агресії. В першу чергу це питання планування саме в цьому напрямку, те, що ми розуміємо, хто проти нас воює, і чітко у нас не визначено, є МВС, там ДСНС, яке займається там реагуванням, а ми говоримо саме в цілому про воєнні загрози, якщо, не дай бог, щось буде, нам потрібно мати чітку структуру і чіткий регламент, хто як на що буде впливати. Хтось може говорити також, що давайте ДСНС це здамо, але ми в першу чергу розглядаємо військову складову. Якщо там, не дай бог, противний буде застосовувати, це буде застосовуватися і по передньому краю, де ДСНС в тому числі не зможе діяти. Тому було прийнято таке рішення.
Це до першого читання. Ми готові його доопрацьовувати, в тому числі разом з вами, до другого, вислухати зауваження, в тому числі є зауваження ГНЕУ, які ми також взяли до уваги, і будемо працювати над тим, щоб скажемо так, звести все до загального знаменника. Тому дуже дякую. Прошу підтримати.
Вас не чутно, пане голово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Да. Дякую, Роман Васильович.
Перш за все дякую за ініціативу, вона давно вже назріла. Дійсно, ця діяльність в сфері ХБРЯ, вона, безумовно, потребує належного врегулювання, прогнозування і стратегічного підходу. Єдине, що, ми з вами по цьому питанню вже спілкувалися, обмеження цієї діяльності тільки викликами військовими, на наш погляд, не відповідає потребам нашої держави, тому що ця діяльність, безумовно, має продовжуватися і після воєнного стану і охоплювати всі напрями, які можуть викликати такого роду загрози радіаційного, хімічного, біологічного і ядерного характеру. Але зараз ми ще про це поспілкуємося. І хотів би надати слово по цьому питання, будь ласка, знову Євген Олегович Бережний. Розкажіть, будь ласка, які по цьому законопроєкту надійшли зауваження.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую.
По законопроєкту 15128 ми сьогодні отримали висновок ГНЕУ, який зазначає, що спеціальним профільним Законом у сфері запобігання реагування на ліквідацію надзвичайних ситуацій, в тому числі спричинених хімічними, радіаційними, ядерними факторами, є Кодекс цивільного захисту. А значна частина питань стратегії відноситься до сфери регулювання Цивільного кодексу і відповідної стратегії в цій сфері, регулюються Законами України: «Про національну безпеку і оборону», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», що потребує певного доопрацювання, додаткового узгодження предмету та змісту стратегії з існуючими стратегічними документами.
За висновком ГНЕУ прийняття законопроєкту може знизити ефективність державного стратегічного планування як у них вказано: через дублювання функцій стратегічних документів, паралельного реагування одних і тих самих суспільних... регулювання одних і тих самих суспільних відносин різними стратегіями, певної невизначеності щодо пріоритетності співвідношення таких стратегій в системі документів стратегічного планування. У підсумку може це призвести до ускладнення процесів реалізації державної політики, зниження ефективності міжвідомчої координації та порушення принципу системності в системі нацбезпеки.
Також ГНЕУ зазначає, що термінологія потребує доопрацювання і неповною мірою відповідає положенням чинного законодавства в сфері цивільного захисту, спеціального ядерного законодавства та міжнародно-правовим підходам до визначення відповідних інцидентів. При цьому пропозиції щодо змін до профільного законодавства, зокрема, до Кодексу цивільного захисту в законопроєкті відсутні, тобто їх туди треба дописувати. Така неузгодженість може ускладнити правозастосування, ідентифікацію правового режиму відповідних подій у практиці цивільного захисту та сектору безпеки. Міністерство внутрішніх справ в цілому погоджується з нормами законопроєкту щодо розроблення стратегії, надало ряд зауважень щодо редакції певних абзаців, термінології створення відповідної системи моніторингу, врахування ролі наукових установ для забезпечення відповідного наукового обґрунтування.
Держатомрегулювання підтримує прийняття законопроєкту із зауваженнями щодо зваженого підходу запровадження узагальнюючих термінів, термінологічна складова тут теж присутня. Уникнення дублювання існуючих сфер правового регулювання, уточнення предмету регулювання стратегії, необхідності оцінки досягнення цілей стратегії замість щорічної звітності про її виконання, там можуть бути матеріали обмеженого доступу.
ДСНС пропонує доопрацювати законопроєкт з урахуванням необхідності гармонізації законодавства у сфері цивільного захисту і уточнити назву стратегії.
Також є ряд висновків, які доведені до нас через офіційний сайт Кабміну.
Адміністрація Держприкордонслужби пропонує «радіологічний» поміняти в тексті закону на «радіаційний».
Міністерство оборони і Державне гентство з управління зоною відчуження підтримують запропонований законопроєкт.
Міносвіти не має пропозицій.
Мінекономіки і Міндовкілля щойно, от буквально пів години як, надіслало нам лист за підписом ..(Не чути), де пише, що опрацювало внесений законопроєкт і надає до нього ряд зауважень. Тут зазначено, що він потребує доопрацювання в частині виключення з тексту слова «біологічне» відповідного відмінку. В проєкті закону пропонується визначення хімічний, біологічний, ядерний інцидент, що не узгоджується із Законом «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», який ... (Не чути) уніфікований підхід до розуміння цього поняття.
Також вони пропонують уточнити визначення, зокрема поняття «хімічні агенти» шляхом узгодження з терміном «небезпечна хімічна речовина» у визначеному чинному законодавстві.
Вони також додають, що одним із положень запропонованих проєктом Закону про національну безпеку передбачено, що Кабмін за результатами розгляду вносить стратегію на розгляд до Ради нацбезпеки і оборони для її схвалення. Але зазначають, що відповідно до Конституції Кабінет Міністрів спрямовує і координує роботу міністерств, які забезпечують проведення державної політики, і згідно зі статтею 107 Конституції Рада нацбезпеки є координаційним органом з питань нацбезпеки і оборони при Президентові України. Доповідається на ваше рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Олеговичу.
КОСТЕНКО Р.В. Я маю відповідати, який порядок, пане голово? Чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо зараз…
КОСТЕНКО Р.В. Просто я думав, що це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Центральні органи виконавчої влади і потім дуже коротко, якщо буде можливість у вас відповісти.
Будь ласка, напевно, Юрій Миколайович знову. Юрій Миколайович Корева.
КОРЕВА Ю.М. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, Міністерство внутрішніх справ опрацювало проєкт Закону про внесення змін до Закону про національну безпеку щодо впровадження стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки (реєстраційний номер 15128).
Міністерство в цілому погоджується із запропонованими в проєкті закону нормами щодо розробки стратегії, але з метою приведення законопроєкту у відповідність до інших, в тому числі міжнародних актів законодавства надало ряд пропозицій щодо термінології.
Крім цього, з таких ключових. МВС пропонує, наразі передбачено, що за дорученням Кабінету Міністрів стратегія розробляється Міністерством оборони з залученням Міністерства внутрішніх справ, охорони здоров’я, Міністерства розвитку громад. Також долучити Міністерство енергетики та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Крім цього, вважаємо за доцільне до розробки стратегії долучити Національну комісію з радіаційного захисту населення як постійно діючого вищого колегіального науково-експертного дорадчого органу з питань протирадіаційного захисту.
А також як пропозиція, ми пропонуємо доповнити стратегію з залученням потенціалу Національної академії наук, Національної академії медичних наук, аграрних наук тощо. Вважаємо, що наукове обґрунтування та супроводження необхідне не лише під час визначення критеріїв втручання під час ХБРЯ інцидентів, а й, для прикладу, при розроблені ефективних навчальних інструктивно-методичних матеріалів для населення. Ці пропозиції надані МВС офіційно листом, і зазначаю, в цілому підтримуємо, а зауваження і пропозиції до проєкту ми надали.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович.
Будь ласка, Богдан Євгенович Драп’ятий, дуже коротко. Будь ласка, Богдан Євгенович. Богдана Євгеновича немає. Зрозумів. Тоді Роман Борисович.
ПРИМУШ Р.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.
Шановні колеги, ми також опрацювали вказаний законопроєкт. Дійсно, дуже важливий законопроєкт, ми повністю його підтримуємо в частині необхідності його прийняття і включення такої складової.
В той же час ми надали свої пропозиції до вказаного законопроєкту, які можуть бути якраз предметом розгляду між першим і другим читанням у випадку прийняття його в першому читанні вказаного законопроєкту. Зокрема, наші пропозиції в більшій мірі стосуються гармонізації, як вже зазначалося, і термінологічного апарату, і взагалі підходів, які будуть застосовані у вказаному законопроєкті і в Кодексі цивільного захисту. Тому що неможливо на сьогодні відділити складову цивільного захисту і складову військову у випадку настання загроз радіаційного, ядерного чи біологічного, чи хімічного характеру. Тому що ми бачимо це в планах реагування, які спільно опрацьовуємо, це завжди спільна робота.
Я повністю підтримую позицію Міністерства внутрішніх справ: потрібно, дійсно, ширше коло залучити, як і суб’єктів, так і гармонізувати з іншими законодавчими нормами, які містяться в інших законодавчих актах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Міноборони, Руслан Олександрович.
БЕРЕГУЛЯ Р.О. Шановний Олег Володимирович, Міністерство оборони, вже попередньо сказали, повністю підтримує… (Не чути) Звичайно, хотів би сказати, що розроблення єдиної стратегії ХБРЯ, воно вже досить актуальне для сьогодення. І це має стати якраз фундаментальним кроком, який дозволить перейти від прострочених інструкцій до системної державної політики, що забезпечить реальний захист населення та скоординовану роботу всіх наших відомств.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Переходимо, будь ласка, до Міндовкілля. Олександре Васильовичу, будь ласка, ваш…
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Шановні народні депутати, шановні колеги, підтримуючи необхідність розроблення такого документа, ми вносимо два зауваження, які є концептуальними і технічними. Концептуальне зауваження те, що згідно Закону про хімічну безпеку, передбачається вже розроблення національного плану з управління хімічно небезпечними продуктами. Відповідно розроблення ще окремо стратегії буде задвоювати і дублювати вже те, що й так розробляється.
Що стосується технічних зауважень, то вже вони були сказані. По-перше, некоректно написані назви центральних органів виконавчої влади, а прописуються органи, які забезпечують формування політики. І якщо такий порядок має затверджуватись Кабінетом Міністрів України або розроблятись, то тоді Кабінет Міністрів України сам безпосередньо визначає перелік центральних органів виконавчої влади, які залучені до розроблення того чи іншого документа. Тому тут потрібно привести у відповідність до законодавства України, зокрема про центральні органи виконавчої влади.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.
Будь ласка, чи готовий виступити Держатомрегулювання? Можливо, з нами присутня ДІЯР? Хто хотів би? Власне, Держатомрегулювання, будь ласка.
КУТУЗОВА Т.Я. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за запрошення для участі у цій нараді. Від імені Держатомрегулювання, Тетяна Кутузова – начальник відділу аварійної готовності та радіаційного захисту. Ми підтримуємо можливість і необхідність такого законопроєкту і розроблення такої державної стратегії. Але ми так само звернули увагу на дотримання термінологічної і складової, щоб досягти тих цілей, про які пан Роман Васильович зазначав.
Перш за все є такі аналогічні стратегії у …(Не чути) як блоку політичному і є така стратегія в Європейському Союзі. Таку стратегію розробила Фінляндія, щоб стати повноцінним членом НАТО.
Справа в тому, що вона передбачає чотири складові, крім виявлення і реагування, на першому етапі стоїть запобігання таким подіям і відновлення після таких подій. І метою стратегії має бути кінцева ціль, тобто спроможність нашого суспільства реагувати і після цього залишатися спроможним продовжувати життя і здоров’я. Я би назвала цю стратегію не безпеки, тому що, тобто назву стратегії так само як запропонувала ДСНС, це має бути стратегія захисту і перш за все вона має бути спрямована на тих, хто захищає нас, населення. Тобто перш за все це сили оборони, сили безпеки, які мають бути захищені від зброї масового знищення. І називати ядерний вибух або ядерне застосування зброї інцидентами – це теж не зовсім коректно, тому що масштаб зовсім інший.
Отже, ми підтримуємо необхідність такого документа, ми готові долучитися на етапі його доопрацювання і, в принципі, все коректно викладено, все, що ми запропонували.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Яківна. Дякую за експертизу. Впевнений, що ця експертиза знадобиться профільному комітету під час його опрацювання до другого читання.
Будь ласка, Державна агенція зони відчуження, якщо є позиція, прошу її висловити. Будь ласка, пан Олексій Будик.
БУДИК О.О. Шановні присутні, у держагентства в межах компетенції пропозиції та зауваження відсутні. А загалом ми підтримуємо такий законопроєкт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.
Шановні колеги, хто хотів би ще висловитися по цьому законопроєкту? Якщо бажаючих…
ЖАРКОВ В.О. Жарков Володимир, керівник апарату НКРЗУ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЖАРКОВ В.О. В цілому ми… Доброго дня всім присутнім. Доброго дня, Олеже Володимировичу. В цілому ми за цей проєкт, він дуже необхідний на сьогоднішній день нашій державі, тому ми в цілому за. Да, є там над чим можна доопрацювати, попрацювати, уточнити, але ми за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Так само ми розраховуємо на вашу допомогу під час опрацювання і разом, я думаю, що Роман Васильович дасть нам можливість також плідно попрацювати над цим законопроєктом. Романе Васильовичу, власне, вам слово, якщо є що додати або частково відповісти. Але я впевнений, що відповіді ще будуть неодноразово задаватися на робочих столах. Я так розумію, що саме ви будете очолювати в подальшому діяльність над цим законопроєктом. Будь ласка.
КОСТЕНКО Р.В. Да, ще раз дякую, пане голово. Ще дякую всім експертам і представникам, що висловились. Дійсно, є зауваження, на які ми будемо реагувати, про які ми знаємо, які уже ми зрозуміли в сфері... при опрацюванні даного законопроєкту. І багато хто висловлює правильні думки. І в тому то і суть, для чого ми це починаємо робити, щоб об’єднати це в єдину стратегію і для того, щоб ми розуміли, що, наприклад, цей Закон про використання ядерної енергії, він секторальний щодо роботи з інцидентами якимись, а ми хочемо все об’єднати більш стратегічно і точно захистити всю країну, щоб це законодавство і стратегія працювала для всіх. Тому що по факту це у нас було втрачено, мабуть, з 90-х років всі ці питання, саме звернення уваги на саме захист від ядерної, хімічної, біологічної, ще я скажу раз, враховуючи те, що у нас такий сусід.
Тому ми з радість долучимо всіх, хто хоче над цим працювати, з радістю всіх почуємо, тому що нам треба теж, дійсно, зробити нормальне законодавство, щоб ми могли цим забезпечити реагування і захист держави. Тому що ми вносимо це в Закон про нацбезпеку, ми вважаємо, там мають бути тільки такі якісні матеріали, які дійсно на щось впливають, а не просто для того, щоб, скажемо так, ще один закон зробити. Тому якщо хтось хоче безпосередньо, там контакти, з вашого дозволу, пане голово, там є ваш секретаріат на зв’язку, хай дають та передадуть нам і ми готові співпрацювати.
Дякую дуже ще раз всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Романе Васильовичу.
Ми стандартно об’єднаємо зауваження, які нам надійшли станом на зараз в нашому висновку, передамо, безумовно, вам. Будемо просити, щоб ви його врахували під час розгляду законопроєкту, і потім будемо працювати вже під час підготовки правок до другого читання. Сподіваюсь, що такий важливий законопроєкт буде підтриманий Верховною Радою. І, шановні колеги, власне, ставлю питання: пропоную проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» щодо впровадження Стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки (номер 15128), поданий народними депутатами України Костенком Романом Васильовичем і іншими народними депутатами, підтримати і звернутися до головного комітету, Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки з пропозицією прийняти… рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроєкт за основу в першому читанні і винести його на розгляд Верховної Ради з урахуванням зауважень нашого комітету, висловлених в мотивувальній частині висновку.
Хто – за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ПРОЩУК Е.П. 11.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 11.
ПРОЩУК Е.П. Ви кажете, досвід, бачите, як швидко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви дуже швидко набираєте досвід, Едуарде Петровичу, то ваша притаманна вам риса.
ПРОЩУК Е.П. Дякую. І дякую пану Роману за таку чудову ініціативу.
КОСТЕНКО Р.В. Дякую, колеги, за підтримку. Всього доброго. Тоді, з вашого дозволу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бережіть себе і до нових зустрічей.
Шановні колеги, дякую за участь у розгляді цих двох питань. І ми нарешті переходимо до третього важливого питання, це розгляд Щорічного доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2025 рік. З нами разом шановний Дмитро Валерійович Лубінець. Дмитро Валерійович, дякую вам за те, що ви знайшли час, особисто приєднались, почекали, поки ми будемо розглядати два важливих попередніх питання. Я сподіваюсь, що питання, які піднімалися під час розгляду попередніх питань, також турбують вас і вашу інституцію в тому рахунку.
Тож, Дмитро Валерійович, вам слово. Є прохання закцентувати вашу доповідь саме на предметах відання нашого комітету. Безумовно, ми знаємо, наскільки плідно ви працюєте в цій сфері, наскільки ці предмети відання для вас важливі.
Тож, будь ласка, вам слово. Я сподіваюсь, що ми коротко потім це питання обговоримо. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую, шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати. Олег Володимирович, скажіть, будь ласка, регламент, який ви мені дозволяєте на представлення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам потрібно, скажіть мені, будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. В 10 хвилин я спробую вкластись.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасний таймінг – 10 хвилин, думаю, нас цілком задовольнить. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую.
Отже, шановні народні депутати, прошу звернути увагу на цифри. Це кількість звернень, які я отримав за 2025 рік. Зверніть увагу, що кількість звернень зростає з року в рік.
Наступний слайд. Це категорія заявників. Найбільше ми отримуємо звернень від родин військовополонених та осіб, зниклих безвісти. Також я отримав 750 звернень від шановних народних депутатів України. Це в розрізі регіонів, з яких регіонів ми найбільше отримали звернень. На першому місці у нас місто Київ, Дніпропетровська область і далі в розрізі.
Ми відкрили 24 регіональних представництва, 26 приймалень працює. Це відремонтовані приміщення, всі вони відремонтовані за рахунок міжнародної допомоги. За чотири роки, трошки менше, нам вдалося залучи ти більше 300 мільйонів гривень міжнародної допомоги, всі ремонти відбуваються виключно за міжнародні кошти, жодна державна гривня не постраждала.
Моніторингові візити. У 2025 році ми здійснили 4 тисячі 785 моніторингових візитів по напрямках. Далі це розріз по регіонах. Ми напрацювали 3 тисячі 240 позицій до проєктів законів і підзаконних актів найбільше по напрямку захисту соціальних та економічних прав. Всі ви знаєте мою представницю Колобородову Олену Володимирівну, яка відповідає з цей напрямок, вона завжди приймає участь на засіданнях вашого комітету, за що окрема подяка.
Було відкрито 6 тисяч 161 провадження, підготовлено 151 подання, було складено 35 протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, ми переходимо до предметів відання вашого профільного комітету. Шановні народні депутати, в 2025 році ми зосередили увагу на законодавстві про відходи в стані проведення суб’єктами господарювання, після проєктного моніторингу у процедурі оцінки впливу на довкілля, доступі до якісної питної води з нецентралізованих джерел, заходах державного нагляду і контролю за додержанням правоохоронного законодавства та дозиметричній паспортизації населених пунктів, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і доступі до екологічної інформації.
Отже, шановні народні депутати, стан нормативно-правового врегулювання сфери управління відходами на постійному контролі моєму з 2024 року, оскільки це євроінтеграційне питання. Європейська комісія у своєму звіті наголошувала на необхідності створення правової бази та інфраструктури управління відходами. Це стосується, зокрема, законопроєктів про відходи упаковки, батарей та акумуляторів, про транспортні засоби, відходи шин та масел, відходи електричного та електронного обладнання. Наразі нормативно-правове врегулювання сфери управління відходами не завершено, що автоматично негативно впливає на стан довкілля.
Досі триває затвердження регіональних планів управління відходами, залишились незатверджені 10 регіональних планів. Не розроблені плани у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Луганській, Київській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Хмельницькій областях. На це я окрему зверну увагу в щорічній доповіді. Здійснення моніторингу щодо проведення суб’єктами господарювання післяпроєктного моніторингу у процесі оцінки впливу на довкілля. Моніторингом було охоплено всі ОВА, КМВА та Міндовкілля і Мінекономіки. Зараз встановлено, що окремі питання потребують вдосконалення щодо встановлення контролю за здійсненням суб’єктами господарювання післяпроєктного моніторингу, визначення алгоритму дій уповноваженого органу при неподанні інформації уповноваженим органом ОВА чи Мінекономіки. Встановлення обов’язкових уніфікованих стандартів та методики проведення післяпроєктного моніторингу. Значний вплив на стан водних ресурсів мають кліматичні зміни та господарська діяльність. Громадяни систематично звертаються щодо поганої якості води у колодязях, каптажах, свердловинах. Для багатьох це єдине джерело питної води.
Окремо хочу доповісти, що ми напрацювали в 2025 році спеціальну доповідь, ми її публічно представили 25.04. В ній окремо ми надали рекомендації, зокрема щодо реалізації Водної стратегії України на період до 2050 року. В 2026 році ми продовжимо дослідження якості питної води з нецентралізованих джерел, на що робимо окремі моніторинги. Обмеження на здійснення державного нагляду (контролю) встановлені Постановою №303. Вони мають значний вплив на додержання екологічних прав громадян.
Шановні народні депутати, я цю проблему постійно висвітлюю в щорічних доповідях, піднімаю її, ще починаючи з 22-го року. Я неодноразово пропонував Прем’єр-міністру України ще в 2023 році обмежити заборону проведення заходів державного контролю лише територіями, на яких ведуться бойові дії або існує загроза їх виникнення. Протягом серпня-листопада 2025 року Держеконінспекцією було направлено до Мінекономіки 49 матеріалів про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання. Шановні народні депутати, а рішення було прийнято щодо двох. На мій погляд, це якась свідома практика максимально затягувати прийняття рішення по цьому питанню. І таким чином, на мій погляд, це системно впливає на порушення прав громадян України. Наприклад, у п’яти справах рішення очікується вже більше ніж як пів року. Дерегуляція і покращення бізнес-клімату не мають здійснюватися за рахунок порушення прав громадян.
Щодо захисту прав постраждалих на Чорнобильській АЕС. Всі ми знаємо, що нещодавно ми вчергове відзначали трагічну дату 40 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС. Я приймаю активну участь у ТСК щодо цього питання. Я підтримав позицію громадськості та виніс на розгляд ТСК питання проведення дозиметричної паспортизації усіх 927 населених пунктів. На кінець 2025 року дозиметричну паспортизацію проведено у 196 населених пунктах. Але висновки перебувають на стадії підписання експертною групою, Національною академією наук України.
У 2026 році дозиметричну паспортизацію за інформацією від уряду буде проведено ще в 731 населеному пункті. Наразі вже проведено дослідження у 262 населених пунктах.
Конституційне право на безпечне довкілля безпосередньо залежить від відкритості інформації про його стан. Відповідно до законодавства України інформація про стан довкілля не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом. Я продовжую фіксувати випадки неправомірного ненадання місцевими органами влади екологічної інформації на запит громадськості. Я розцінюю будь-які протиправні обмеження доступу до екологічної інформації як пряме порушення конституційних прав, і забезпечуємо невідкладне реагування на кожний такий випадок.
Із року в рік ми дивимося, що, на жаль, ця тенденція зростає, що органи місцевого самоврядування, органи державної влади виконавчої гілки влади, на мій погляд, зловживають тим, що у нас відбувається російська агресія, і намагаються повністю не надавати будь-яку інформацію, яка, на мій погляд, підпадає під публічну інформацію.
І окреме питання – це знову ж таки доступ до інформації щодо екологічного стану. І формальний, або необ’єктивний розгляд звернень громадян органами влади залишається актуальною проблемою.
З огляду на викладене вважаю за необхідне посилити парламентський контроль у цій сфері та забезпечити належне виконання законодавства всіма органами публічної влади.
І останнє. Це стан виконання рекомендацій. В 2024 році ми проаналізували стан виконання, взагалі я надав 414 рекомендацій. Відсоток виконання достатньо великий – 49 відсотків. На регіональному рівні кількість рекомендацій, яка була виконана, ще краща. Але звертаю увагу, що от якраз міністерства, вони, ну, так вкрай повільно виконують, або переписують просто у процес виконання нашої рекомендації.
І щомісячно ми видаємо інформаційні брифи щодо поточної ситуації з порушенням прав громадян України. В першу чергу ми робимо акцент на порушення прав громадян України з боку Російської Федерації. Ми робили тематичні матеріали, завжди ми їх робимо двома мовами – українською та англійською.
Ви можете, шановні народні депутати, дуже легко отримувати інформаційні матеріали через QR-код, там завжди найактуальніша інформація щодо цих постраждалих, зруйновних об’єктів, категорії зруйновних об’єктів. В тому числі ми періодично робимо матеріали щодо руйнування об’єктів великої інфраструктури, в тому числі які, на наш погляд, мають ознаки геноциду та екоциду.
Це максимально коротко. Шановні народні депутати, я сподіваюсь, я встиг за 10 хвилин.
Олеже Володимировичу, доповідь закінчив. Готовий відповідати на питання шановних народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно, Дмитро Валерійович, дуже вам дякую. Дякую вам особисто. Дякую Олені Володимирівни Колобродовій. Дійсно, ми плідно співпрацюємо з вашою інституцією. Дійсно, ми раді за вашу увагу до питань довкілля. Абсолютно підтримуємо вашу увагу до питань проведення перевірок у сфері державного екологічного контролю, відновлення таких перевірок. Ми неодноразово дійсно за вашої участі піднімали це питання на різних заходах. Ми повністю вітаємо вашу стурбованість стосовно повільного стану імплементації європейського законодавства у сфері управління відходами. І, безумовно, ми наполягаємо перед Міністерством економіки щодо необхідності прискорення цього процесу, враховуючи ще і наше європейське зобов’язання і відповідно до Національної програми адаптації європейського законодавства. Ми в 2027 році маємо вже прийняти всі закони, пов’язані зі сферою управління тими видами відходів, які ви сьогодні зазначили.
Так само і питання водної безпеки, належного управління водними басейнами, забезпечення права громадян на питну воду. Це всі питання, які, з одного боку, потребують постійного контролю, з іншого боку, потребують залучення наших іноземних партнерів, іноземних інвесторів, координації зусиль між органами влади, в тому рахунку і разом з органами самоврядування для того, щоб досягти дійсно вагомого результату, який би дав можливість нашим громадянам повноцінно користуватися таким ресурсом, як вода.
Тож, шановні колеги, давайте традиційно, за можливості, заслухаємо. Якщо є необхідність, якщо є бажання у центральних органів виконавчої влади висловитися по щорічній доповіді, будь ласка, прошу, давайте спочатку центральні органи виконавчої влади, потім народні депутати, потім громадськість. Будь ласка, хто хотів би висловитися? Давайте, хоча б подякувати Дмитру Валерійовичу...
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дозвольте, Олег Володимирович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Я, дійсно, дякую, Олеже Володимировичу, Дмитру Валерійовичу за ту роботу, яка була проведена Уповноваженим з прав людини.
Управління відходами на сьогоднішній день являється дійсно нашими екологічними зобов’язаннями перед вступом до Європейського Союзу. І хочу повідомити, що зараз іде робота, ви як ініціатор... було ініційовано розроблення проєкту Закону про відходу пакування, де міністерство долучилося, і тут ми спільно з вами працюємо над тим, щоб цей законопроєкт був прийнятий і відповідно виконаний.
Також зараз ми працюємо над законопроєктом про електричне та електронне обладнання. Цей законопроєкт уже погоджений всередині міністерства, і найближчим часом ми його зашлемо на погодження до центральних органів виконавчої влади для внесення на розгляд Верховної Ради України.
Крім того, працюємо над законопроєктами по відходах електричного обладнання. Цей законопроєкт також напрацьовується, і ми також будемо спільно долучатися до роботи над законопроєктом по відходах видобувної промисловості. Це, що стосується безпосередньо законопроєктів, які ми маємо зробити для того, щоб виконати наші євроінтеграційні зобов’язання.
Що стосується питань післямоніторингового контролю за оцінкою впливу на довкілля, ми на це звернемо увагу і напрацюємо відповідні нормативи. Те ж саме стосується і внесення змін до законодавства для забезпечення питного водопостачання.
Крім того, хочу сказати, що міністерство вживає всіх заходів, щоб вчасно надавати екологічну інформацію безпосередньо на звернення громадян, на звернення юридичних осіб, громадськості. Ми зараз почали тісно співпрацювати з громадськістю для того, щоб висвітлювати, проводити щомісячні зустрічі для висвітлення тих чи інших проблем. І, зокрема, перша така зустріч була це щодо природно-заповідного фонду... точніше, проблематики водних ресурсів. Наступна така зустріч відбулася щодо проблематики природно-заповідного фонду і біорізноманіття. І такі зустрічі будуть і далі відбуватися по всіх тих нагальних питаннях, проблематика яких у нас на сьогоднішній день є. Тому ще раз хочу подякувати Уповноваженому з прав людини за цей звіт, який був зроблений. Ми прикладемо максимум зусиль для того, щоб забезпечити виконання всіх цих рекомендацій, які є.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.
Шкода, що ви зараз оминули питання внесення змін до 303-ї Постанови про припинення заходів державного нагляду (контролю). Я сподіваюся, що врешті-решт після чергового нагадування з боку Дмитра Валерійовича, з боку нашого комітету ви вийдете з ініціативою до уряду в частині скасування дії цієї постанови щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на територіях, які не охоплюються веденням бойових дій. Ми в черговий раз вас просимо і будемо направляти на вас чергове звернення внаслідок розгляду цього питання.
Будь ласка, зона відчуження, коротко.
БУДИК О.О. Дякую.
Також дякую Дмитру Лубінцю стосовно доповіді в частині дозпаспортизації. Абсолютно все вірно він зазначив. І коротко хотілось би доповнити на поточний стан справ і стосовно перших 196 населених пунктів, чому вони пригальмувались, експертні висновки.
Станом на зараз агентством вже повністю завершено відбір по Київській, Житомирській областях, розпочаті роботи у Рівненській області. І таким чином до кінця цього року будуть охоплені всі 731 населений пункт. По результатах минулорічної паспортизації там, де 196 населених пунктів, було повністю проаналізовано і результати передані Національній академії наук. Там сталася невелика така заминка, відповідно ми побачили, пропрацювали її з ТСК і безпосередньо була проведена нарада під головуванням першого віцеспікера Корнієнка, він взяв це питання також на особистий контроль. Ми побачили проблему у формуванні діяльності такої експертної групи при Національній академії наук, відповідно розробили певні законодавчі зміни в постанову, яка регулює порядок паспортизації, і пропонуємо уряду перекласти формування і адміністрування цієї експертної групи на ДАЗВ без права голосу. І відповідні зміни вже знаходяться у Кабінету Міністрів на розгляді. Відповідно ми очікуємо найближчі дні позитивного рішення. Тому ми рухаємося по плану, проблемних питань уже немає. І все буде добре.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олексію.
Шановні колеги, представники центральних органів виконавчої влади, якщо бажаючих більше немає, то передаю слово Юлії Юріївні Овчинниковій. Будь ласка, Юлія Юріївна.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую щиро.
Доброго всім дня, шановні колеги. Дмитро Валерійович, хотіла також від нас подякувати за вашу роботу. Дійсно, ми в доповіді Комісара з прав людини Ради Європи майже в кожній тезі чули вдячність за співпрацю роботи з вами. Це визнання роботи 46 країн світу. І на профільному комітеті хотіла окремо подякувати за вашу роботу щодо захисту права на чисте, безпечне довкілля. Це і глобально вже визначено і наша країна, яка сьогодні бореться, думає в першу чергу, як зберегти наше середовище існування.
Окремо дякую за спеціальні доповіді, які стосувалися довкілля. Ми сподіваємося, що подальша робота також буде з фокусом на захист екологічних прав і безпосередньо конституційних прав, у нас ці права визначені Конституцією України, і на захист довкілля. Окремо вдячні за професійну роботу вашої команди, з Оленою Володимирівною дуже тісно співпрацюємо і хочемо подякувати за її експертизу, залученість і синергетичну співпрацю, це дуже важливо.
Є також три запитання, хотіла вам їх задати, щоб почути, можливо, і перспективи, і ваше бачення, тому що це важливо для подальшої співпраці і роботи.
Перше. Чи планує ви готувати спеціальні доповіді, які стосуються довкілля в подальшому? Ми розуміємо, що це дієвий інструмент у співпраці з міжнародними організаціями, з дипломатичними інституціями для того, щоб вплинути в подальшому і на питання міжнародного визнання права країнами, які є членами відповідних міжнародних інституцій, для міжнародного визнання і … (Не чути) Тому що до бачення і погляду омбудсмена України дослухаються, тому такі спеціальні доповіді – це дієвий інструмент.
Друге. Чи достатні повноваження ваші для реального впливу для органу влади? Якщо ви відчуваєте, що ні, як парламент може допомогти вам?
І третє. Як ви вважаєте, станом на зараз чи доступна інституція для громадян на прифронтових і деокупованих територіях, на вашу думку, тому що є представництво, і по кількості звернень ми бачимо, що якраз це одне із головних основних звернень. Але дуже цікава ваша думка з цього питання.
Ще раз велика вдячність. Дякую.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дозволите, пане голово?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Валерійович. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. Дякую за високу оцінку, Юлія Юріївна.
На перше запитання. Так, ми плануємо видати спецдоповідь з питань впливу екологічних наслідків війни на права людини. Я пам’ятаю, ми з вами обговорювали круглий стіл, я дуже дякую вам за ініціативу. Станом на зараз ми в пошуку партнерів, які можуть нам експертно допомогти. Виявилось, що це питання настільки непросте щодо можливого екоциду, що навіть європейські партнери, які традиційно нам допомагають по напрацюванню спецдоповіді по різним напрямкам, знаєте, так побоюються братися за цю роботу, відверто, бо настільки це не просто не досліджено, ніколи в Європі не було подібних випадків, руйнування таких об’єктів як Каховська гідроелектростанція. Тобто вони навіть не знають, як правильно це описувати, як рахувати збитки, вплив, потенційний негативний вплив на громадян України. Тому ми до сих пір у пошуку партнерів, у тому числі за нашою ініціативою була запущена Комісія по міжнародному гуманітарному праві при Кабміні. І при МЗС ми запустили робочу групу «Екологічний вимір», Платформа прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права. Це було ініційовано Міністерством закордонних справ, і там окремим питанням це посилення захисту навколишнього середовища під час міжнародних збройних конфліктів, посилення захисту атомних електростанцій, криміналізація злочину екоциду на міжнародному рівні. Ми там зараз розпочали роботу. Але знову ж таки, я дуже дякую за те, що ви високо цінуєте саме наші спеціальні доповіді. Бо дійсно, це офіційний документ, який наші партнери використовують. Тобто і їм важливо, щоб у них в руках був цей документ. Ми, безумовно, ми без вас точно не справимось. Я, користуючись нагодою, запрошую вас, ви як ініціатор цього процесу, безумовно, я хочу, щоб ви стали співавтором цієї спеціальної доповіді. Як тільки у нас знайдеться такий партнер, то ми зразу розпочнемо фізичну роботу по напрацюванню цієї спеціальної доповіді.
Щодо повноважень. Нам їх, я не скажу, що… напевно, недостатньо, бо закон був прийнятий в 1997 році. Я дякую шановним народним депутатам, що вони напрацювали нову законодавчу ініціативу. Користуючись нагодою, якщо дозволите, Олег Володимирович, я попрошу підняти питання, щоб винесли в зал, в сесійний зал законопроєкт про Уповноваженого 13181, щоб він був прийнятий в першому читанні. Ми готові доопрацьовувати його під час розгляду до другого питання, і розгляд щорічної доповіді.
Я дуже дякую українському парламенту, що ми перервали ганебну практику невинесення щорічної доповіді на засідання парламенту. Дійсно, сама перша щорічна доповідь, яку я представляв за 2022 рік, в парламенті в 23-му році розглянули, проголосували постанову. І це додатковий вплив на уряд, на міністерство. Я дуже дякую, що ми традиційно і в 23-му, і в 24-му, і в 25-му ми це зробили. Я сподіваюсь, що в 26-му буде розглянута моя щорічна доповідь за попередній рік.
По Мінекономіки і по іншим міністерствам. У нас, на жаль, є випадки взагалі ігнорування наших запитів. Ми от тільки що разом з вашими колегами, я перепрошую, що я затримався, я був на засіданні іншого парламентського Комітету з захисту прав людини, де запрошений був міністр соцполітики, і там окремо йому задавали питання. Так-от там навіть народні депутати звертали увагу, що навіть на запити з комітету вже невчасно або в неповному обсязі приходять відповіді. Тому, на жаль, я спостерігаю, що уряд знову починає навіть ігнорувати запити від уповноваженого, не кажучи вже про представників громадянського суспільства.
І третє. Наскільки ми охоплені на прифронтових територіях і тимчасово окупованих. Так, є регіональні команди. Ми запустили в 2025 році окремий проєкт з ПРООН, це мобільні приймальні. Ми фізично приїжджаємо до територій, наближених до проведення активних бойових дій. Ми контролюємо процес, наприклад, евакуації. Останній раз мій представник по Донецькій і Луганській областях пан Дмитро, тиждень тому він відпрацьовував Краматорськ, Слов’янськ, тобто фізично там з регіональною командою.
Щодо тимчасово окупованих територій, ми в 2025 році запустили окрему гарячу лінію для мешканців ТОТ. Через цей інструмент ми отримуємо інформацію щодо порушень прав з боку окупаційної влади Російської Федерації. Ми також напрацювали дві спецдоповіді, це порушення прав громадян України на тимчасово окупованих територіях в розрізі релігійних громад, національних меншин, і окремий блок – це порушення прав громадян України, які евакуюються з тимчасово окупованої території України.
Тому наскільки ми можемо охопити, повірте, я завжди шукаю нові і нові підходи. От наприклад, зараз те, що в роботі, це ситуація по Олешках, це тимчасово окупована територія України, у нас є запит про евакуацію 163 громадян України. Я окремо веду перемовини з російською стороною, щоб їх евакуювати і на цей час, хоч там на пару годин, призупинити активні бойові дії з двох сторін, забезпечити режим тиші і таким чином вивезти громадян України. До речі, у нас з’явилася інформація, що там в тому числі є декілька дітей.
Тому інформацію ми маємо, окремий у нас доступ, за що в присутності шановних народних депутатів я хочу подякувати розвідувальним органам України. Я кожного тижня отримую окремі звіти від Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Служби безпеки України та окремого департаменту розвідки Державної прикордонної служби України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Валерійович. Дякую за виключно повну відповідь.
Будь ласка, Тетяно Валентинівно.
ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, Дмитре Валерійовичу. Величезна подяка вам за ту роботу, яку ми зараз спостерігаємо вже протягом кількох років, це робота і центрального офісу вашого представництва, і на місцях. Зараз дуже ці ваші представництва розпочали активну роботу, і осередки Всеукраїнської екологічної ліги в різних регіонах контактують, і для нас це є дуже важливою такою підтримкою діяльності громадської організації.
Я би хотіла все-таки, я читала і вашу доповідь, і з вашої виборки, яку ви зробили, закцентувати увагу на тому, що якогось, знаєте, такого структурного характеру, а не тільки змістовного. В першу чергу нас турбує, що не завжди рекомендації представництва і ваших на місцях, і центрального все-таки виконуються або виконуються частково. І дуже часто ми зазначаємо в своїй діяльності, що йдуть відписки на зразок або на кшталт того, що от війна, військові умови, воєнний стан, там обмеження або недостатність коштів і таке інше.
І я би просила вас, це не тільки думка Всеукраїнської екологічної ліги, а й інших громадських організацій, все-таки, можливо, провести окремий захід на вашій базі, де ми би зібрались і проговорили різні, підготуватись, і проговорили ці різні речі з тим, щоби дієвість тих напрацювань, які зроблені громадськими організаціями і представництвом вашим, вони мали більший вплив. Те, що ви ж казали, і ми це також читали, і у вашій доповіді, і знаємо на практиці, що деякі навіть міністерства мало звертають на це увагу або затримують, або просто пишуть, як той літературний герой, грузите апельсины бочками. Оце така відповідь іноді може отриматися, і вона ні про що. Треба все-таки підвищити дієвість цих ваших напрацювань, які для нас, екологічних громадських організацій, мають величезне значення. Це перший момент.
Другий. Що стосується обмеження прав громадян на звернення. Да, дійсно, в умовах війни під виглядом там секретів і таке інше, хоча більшість інформації, яка носить екологічний характер, не є закритою. І от якраз на це треба особливо звернути увагу. Тому що вже третій рік поспіль в звітах, які отримує Україна щодо нашого плану вступу до Європейського Союзу, Єврокомісії, ми читаємо акцент на тому, що недостатній доступ до екологічної інформації. І це не тільки стосується профільного міністерства, це стосується і місцевого, обласного рівня і інших міністерств, і відомств.
На прикладі, я можу сказати, що зовсім недавно ми стикнулися з порушенням прав на подання петиції. Ми чотири рази подавали текст, ми вміємо подавати петиції. Попередні роки Всеукраїнська екологічна ліга подавала петиції, які набирали більше 25 тисяч, аж багато більше, на адресу Президента України. Але була петиція по водній безпеці України, і чотири рази просто без всяких підстав нам написали, що ви неправильно заповнили форму, хоча абсолютно всі вимоги були виконані. І от відсутність прозорості у прийнятті рішень, і відсутності пояснень дуже багатьох громадян України просто демотивує взагалі щодо звернення на таку високу інстанцію, якщо… пропускайте петицію, не наберуть вони голосів, це ж все в електронному вигляді.
Тобто ми хотіли б звернути вашу увагу, зробити такий більш прискіпливий аналіз, у вас є у доповіді, але більш прискіпливий аналіз саме неприйнятих петицій на адресу Президента України з питань довкілля. І ви побачите, скільки дуже багато важливих тем, вони просто ігноруються і не виводяться. Напишіть хоча б, що там чому неправильно чи щось, а так просто, ні, не приймається, ви порушили правила подання петиції.
Ще один момент, який обмежує права громадян на подання інформації, це вимога окремих міністерств прикладати до заяви, до звернення кваліфікований підпис. Це взагалі абсолютний нонсенс, тому що це не вимагається, вірніше, це не прописано ні в яких документах. Але собі уявіть віддалене село або якесь містечко в прифронтових областях, де люди, написавши лист, якусь скаргу чи звернення, мають прикладати кваліфікований підпис. Це просто не вкладається, зашкалює рівень цифровізації, але насправді це є перешкода в доступі до інформації.
Дуже важливе питання ви підняли про регіональні плани управління відходами. Була складність в тому, що у міністерстві не були прийняті відповідні документи, саме у 2025 році вони були ухвалені, я думаю, що з регіональними планами піде краще. Але ми би попросили вас тепер взяти під контроль 2026 рік і 2027-й, особливо 2026-й, місцеві плани управління відходами. Це наш наступний етап, який є дуже важливим, він фіксує фактично регіональний план, місцеві мають це підтверджувати, бо тоді регіональний висить в повітрі, як висіла національна стратегія без регіональних планів, тепер буде регіональний план висіти, ні про що документ, якщо не буде місцевих планів. І це ми би просили внести до плану вашого аналізу ваших документів.
І про перевірки по Україні, про заходи державного контролю і нагляду. Ми не просто підтримуємо, Всеукраїнська екологічна ліга два роки просто тормошим всі органи влади, міністерство, і депутати нас в цьому підтримують нашого комітету, і наша це спільна позиція, щодо скасування заборони на перевірки, крім прифронтових областей. Звичайно, тут однозначно, ті, хто там буває і хто знає, що там твориться в Донецькій області, Сумській, Миколаївській, однозначно там не треба це робити. А от по іншим областям, крім прифронтових треба негайно скасувати. І давайте також об’єднаємо зусилля тут, щоби ми донесли це рішення до уряду, щоби все-таки це скасували, цю заборону на проведення перевірок. Тому що у нас виходить, що ми плануємо по екоциду доповідь національну робить, а нам впору вже робити національну доповідь про забруднення довкілля нашими підприємствами, які називають себе національним бізнесом і національними виробниками, а насправді користуючись війною, абсолютно не дотримують… І це пов’язано… знову ж таки дякуємо вам за те, що ви звертаєте увагу на післяпроєктний моніторинг, тут потрібно також додатково нам всі наші зусилля об’єднати.
Ще раз я виголошую вам подяку особисто і всім вашим представникам у регіонах. Ну, просто останні два роки це для нас є додатковий інструмент впливу і досягання мети безпеки довкілля. Дякую. Готові з вами працювати й надалі і надавати будь-яку допомогу і інформацію.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Валентинівно.
Шановні колеги, шановні народні депутати, шановний Дмитре Валерійовичу...
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дозволите, я дуже коротко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І будемо переходити до голосування. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Я дуже коротко. Дякую, Тетяно Андріївно.
Перше. Олена Володимирівна вже отримала команду, з вами зв’яжеться, організовуємо захід. Плюс з вами моя пропозиція підписати меморандум про співпрацю.
Друге. Інформаційні права. Окремий департамент, який займається, у мене Деркаченко Юлія Вікторівна. По петиціям ми окремо зараз підняли питання, у нас є випадки поновлення порушених прав, коли за нашим реагування реєструвались петиції.
Щодо підписів. Ви абсолютно праві, не треба так названий кваліфікований підпис, цим зловживають зараз органи влади, ми на це реагуємо.
Щодо місцевих, вже поставили собі в роботу контроль затвердження місцевих планів управління відходами по всій території України на 2026-2027-й роки. Ну, і 303-я, тут ми разом, і я дуже дякую, що і Олег Володимирович, шановні народні депутати, тобто ми взагалі тут на одній стороні зробити все, щоб внести туди зміни з абсолютно зрозумілим підходом.
Активні бойові дії. Ні, не можна. Там, де немає, треба моніторити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Валерійович. Дякую, шановні учасники.
Тож, шановні учасники, пропоную перейти до голосування. І на голосування ставлю таку пропозицію.
Інформацію від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2025 рік взяти до відома.
Рекомендувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови 303 в частині відновлення здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
Рекомендувати Мінекономіки, Мінрозвитку, ДСНС, ДАЗВ, Держводагентству та Держекоінспекції продовжити в межах компетенції виконання заходів, спрямованих на дотримання, захист і відновлення прав і свобод людини і громадянина в сферах захисту довкілля, цивільного захисту з урахуванням актуальних екологічних викликів та потреб сталого розвитку.
І про результати виконання таких рекомендацій проінформувати комітет у термін до 31 серпня 2026 року.
Шановні колеги, зараз перевіряю присутність, достатність членів комітету для голосування.
Так, шановні колеги, кворум у нас є.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. І прошу під час голосування проголосувати, щоб у нас була достатня кількість людей.
Тож, шановні колеги, хто – за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
За відсутності Едуарда Петровича рахую. Вісім присутніх і вісім присутніх проголосували «за».
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вісім присутніх проголосували «за».
І ще раз, дякую Дмитру Валерійовичу, дякую за плідну співпрацю. Впевнений, що ми ще неодноразово в цьому році зберемося і поспілкуємося по питанням, профільним питанням, нашої діяльності.
До речі, вже поза межами вашої доповіді в мене є ще одне до вас... одна пропозиція. Це розглянути питання дотримання законодавства і прав людини під час здійснення заходів з цивільного захисту, зокрема евакуації, евакуації населення з територій, які підлягають евакуації.
Нещодавно, як ви пам’ятаєте, ми прийняли закон, який суттєво змінив порядок евакуації, зокрема ввів таке довгоочікуване поняття примусової евакуації дітей під час обов’язкової евакуації. Думаю, що нам потрібен деякий час, коли ми побачимо, яким чином цей закон виконується. Він безпосередньо стосується ваших предметів відання, і я думаю, що нам буде важливо заслухати вашу доповідь по цьому питанню. Дякую.
Дякую, шановні колеги. Дякую. Бережіть себе. І до побачення, до нових зустрічей.